на тему- ldquo;Поширення та значення голонасінних rdquo; ПЛАН 1
Работа добавлена на сайт samzan.net:
РЕФЕРАТ
на тему:
“Поширення та значення голонасінних ”
ПЛАН
1. Характеристика голонасінних, їх переваги
2. Біологія хвойних
3. Значення голонасіних у природі та житті людини.
Список використаної літератури
1. Характеристика голонасінних, їх переваги
Голонасінні дістали таку назву тому, що їхнє насіння розвивається на споролистках відкрито, не обгорнуте стінкою зав'язі ("голе"). Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою, — значний ароморфоз, що зумовив широке й швидке поширення голонасінних рослин на суші. В процесі еволюції насінина з'явилась раніше, ніж квітка й плід. У голонасінних насіння не захищене стінками плоду і лежить відкрито на спорофілоносних листках. Не менш важливим пристосуванням до життя на суші є можливість внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розміщений відкрито насіннєвий зачаток (насіннєву бруньку), він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насіннєвих зачатків формується насіння. В насінині вже є зародок з корінцем, бруньками і зародковими листками (сім'ядолями), вкритими насіннєвою шкіркою і забезпеченими запасом поживних речовин.
З'явившись у кам'яновугільному періоді палеозойської ери, голонасінні досягли розквіту і набули значного поширення в мезозойську еру. Проте вже на кінець ери багато з них вимерло, поступившись місцем покритонасінним рослинам.
Сучасні голонасінні поділяють на чотири класи: саговники, гінкгові, гнетові і хвойні. Найбільше значення з них мають хвойні.
2. Біологія хвойних
Хвойні — найчисленніші і найпоширеніші сучасні голонасінні рослини, їх налічують 560 видів. За своїм значенням у природі і для людини вони посідають друге місце після покритонасінних і являють собою групу рослин, що перебуває в розквіті. За зовнішнім виглядом — це дерева і кущі різних розмірів: від карликових сосен (соснапігмей гірських і субальпійських торфовищ заввишки до 1 м) до гігантських дерев (секвоя — 100 м заввишки і 11 м у діаметрі, мамонтове дерево — до 12 м у діаметрі). Трав'янистих рослин серед хвойних не виявлено.
Назву рослинам дали через голчасті (лускоподібні) листки — хвою, яка розміщена на вкорочених пагонах поодинці або зібрана в пучки. У більшості хвойних листки багаторічні, однак у деяких видів вони обпадають щороку (модрина).
Типовими представниками хвойних є сосна звичайна і ялина — основні лісоутворювальні породи лісової зони.
3. Значення голонасіних в природі та житті людини
Голонасінні — перші насінні рослини. Всі вони дерев’янисті або кущові рослини, трав’янистих форм серед них немає. Зміни клімату на Землі у бік посушливості сприяли розвитку голонасінних, які порівняно з папоротеподібними набагато менше залежать від води — їх розмноження відбувається без її участі.
Ріст стебла відбувається за рахунок потовщення деревини (наявність камбію), основна маса клітин якої мертва. Стовбур їх значно міцніший, ніж стовбур спорових рослин (папоротей, хвощеподібних тощо). Досконалішими стають провідні і покривні тканини.
Голонасінні мають добре розвинену стрижневу кореневу систему, що добре закріплює їх у ґрунті.
У життєвому циклі велике значення відіграє спорофіт. Найхарактернішою рисою голонасінних (від якої й походить їх назва) є те, що насінні зачатки і насіння розташовані у них відкрито на плодолистиках. Чоловічі та жіночі гаметофіти голонасінних рослин розвиваються в чоловічих та жіночих шишках, що містяться на одній рослині. Запліднення відбувається незалежно від наявності води, як це було у папоротеподібних. Насінина голонасінних має певні переваги над спорою — вона багатоклітинна, містить запас поживних речовин, що забезпечують паросток енергією.
Відділ голонасінні поділяється на саговникові, гінкгові, гнітові, хвойні та налічує близько 600 сучасних видів. Найбільш поширеними на північній кулі є хвойні. Голонасінні відіграють велике значення у природі та житті людини. У своїй більшості — це вічнозелені рослини, які фотосинтезують цілий рік. На піщаних ґрунтах голонасінні затримують рух пісків, закріплюють ґрунт, запобігають весняним наводкам, затримують вітри. Хвойні виділяють фітонциди, що згубно діють на мікроорганізми, тому ліси з них (соснові, з ялівцю) є добрим місцем відпочинку і лікування людей. З їх деревини виготовляють шпали, меблі, з хвої добувають каротин, імерсійну олію, вітамін С, виготовляють штучний шовк, штучну шкіру, целофан, пластмаси, електроізоляційний папір. Зі смоли хвойних вимерлих рослин утворився янтар. Деревина сосни сибірської використовується для виготовлення меблів, олівців, скипидару, живиці. З насіння одержують цінну кедрову олію, кедрове молоко, саме насіння дуже смачне та корисне. Голонасінні як продуценти входять до складу харчових ланцюгів. Багато голонасінних використовують як декоративні рослини в кімнатах (саговник, гінкого) та у відкритому ґрунті (туя, тис, кипарис).
Список використаної літератури
- Векірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології: Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 312 с.
- Ґудзь С.П. та ін. Основи мікробіології. – К., 1991.
- Мишустин Е.Н., Емцев В.Т. Микробиология. – М., 1987.
2. Застосування математичних методів у мовознавстві
3. 11 РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
4. Тема моего исследования Эффективная кадровая политика Актуальность темы определена в теоретическом ра
5. Геном людини
6. Тема- Генерування виключної ситуації
7. Сущность функции задачи оптовой торговли
8. Политическая жизнь общества Персонификация власти и политический режим
9. Гидросфера
10. 13 Вторник Анатомия и физ
11. Вино из одуванчиков
12. Становление системы государственного регулирования экономики в России
13. Поль Сартр Экзистенциализм это гуманизм Я хотел бы выступить здесь в защиту экзистенциализма от ря
14. 2 часа ИЗУЧЕНИЕ ИНТЕНСИВНОСТИ И СОСТАВА ТРАНСПОРТНОГО ПОТОКА Цель работы- Изучение методики опред
15. Предмет и содержание анатомии
16. Биосинтез аминокислот
17. Worksttion PC рабочая станция Entertinment PC развлекательный ПК
18. биосфера ввел австрийский геолог Э
19. . Природа конфликта в организации [1
20. Лекция 1 Теория механизмов и машин ТММ Введение.