Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство транспорту та зв'язку України
Львіський коледж Державного університету інформаційно – комунікаційних технологій
Навчальна дисципліна : Комп'ютерні мережі
Лабораторія : Інформаційних мереж зв'язку
Розглянуто Затверджую
на засіданні комісії Заступник директора з НВР
протокол № __ від ______ р.
Голова циклової комісії
__________________________ _________________________
Інструкція
до лабораторної роботи №
Налагодження голосового шлюза для здійснення дзвінків з телефона на телефон та з комп’ютера на телефон
Склав викладач: Мамедов Р.Т.
м.Львів 2007 р.
1 Мета роботи
Оволодіти методикою налаштування голосового шлюза через WEB- інтерфейс для здійснення дзвінків з телефона на телефон та з комп’ютера на телефон
2 Теоретичні відомості
Однією з найпопулярніших технологій передачі голосу на теперішній час є технологія ір - телефонія. ІР- телефонія - це технологія передачі голосових та відео даних, по мережах з пакетною комутацією, в режимі реального масштабу часу. Технологія кардинально відрізняється від технології, що використовується в традиційній телефонії. Класичні телефонні мережі засновані на технології комутації каналів, яка для кожної телефонної розмови вимагає виділеного фізичного з'єднання. Отже, одна телефонна розмова є одним фізичним з'єднанням телефонних каналів. В цьому випадку аналоговий сигнал шириною 3,1 кГц передається на найближчу АТС, де він мультиплексується за технологією тимчасового розділення з сигналами, які надходять від інших абонентів, підключених до цієї АТС. Далі груповий сигнал передається по мережі міжстанційних каналів. Досягнувши призначеної АТС, сигнал демультиплексується і доходить до адресата. Основним недоліком телефонних мереж з комутацією каналів є неефективне використання смуги каналу — під час пауз в мові канал не несе ніякого корисного навантаження.
На відміну від класичної телефонії в мережах ІР за допомогою технології пакетної комутації дані можуть передаватись одночасно між багатьма користувачами і процесами по одній і тій же лінії. При виникненні проблем IP-мережі можуть змінювати маршрут для обходу несправних ділянок. При цьому протокол IP не вимагає виділеного каналу для сигналізації.
Рисунок 2.1 З`єднання в мережі з комутацією пакетів
Для організації ір- телефонії необхдні засоби, котрі б перетворювали голос у пакети та навпаки. Для цього використовується програмне та апаратне забезпечення. До програмного забезпечення можна віднести різні програми типу Skype, а до апаратного шлюзи VoIP (англ. Voice over ip – голос через ір)
Шлюзи IP-телефонії по масштабності застосування можна розділити на два основних типи: шлюзи, орієнтовані на корпоративне застосування, і шлюзи, призначені для операторів і постачальників послуг зв'язку. Продукти останнього відрізняються великою місткістю і масштабованістю, присутністю засобів аутентифікації і моніторингу, а також різних додаткових можливостей. Типова інсталяція цих шлюзів передбачає їх підключення з одного боку до IP-мережі , а з іншою — до традиційної телефонної мережі загального користування. Для цього в них використовуються спеціальні інтерфейси FXO, FXS, BRI та PRI. Для встановлення з'єднання шлюз використовує протокол SIP. Після з’єднання голосові дані передаються по протоколу RTP поверх UDP.
Мережі IP-телефонії підтримують чотири основних типи викликів:
1) Телефон - телефон. Виклик йде із звичайного телефонного апарату до АТС, на один з виходів якої підключений шлюз IP-телефонії, і через IP-мережу доходить до іншого шлюзу, який здійснює зворотні перетворення.
Рисунок 2.2 Схема з`єднання «комп`ютер – телефон»
3) Комп'ютер - комп'ютер. В цьому випадку з'єднання встановлюється через IP-мережу між двома мультимедійними комп'ютерами, обладнаними апаратними і програмними засобами для роботи з IP-телефонією.
4) Від WEB браузера до телефону. З розвитком мережі Інтернет став можливий доступ і до мовних послуг. Наприклад, на WEB-сторінці деякої компанії в розділі «Контакти» розміщується кнопка «Виклик», натиснувши на яку можна здійснити мовне з'єднання з представником даної компанії без набору телефонного номера. Вартість такого дзвінка для зухвалого користувача входить у вартість роботи в мережі Інтернет.
Інтерфейс FXO.
FXO (Foreign Exchange Office) — голосовий інтерфейс, який призначений для підключення телефонної станції до мультиплексора. Простіше кажучи, FXO називається будь-який роз'єм пристрою телефонії, який замикає ланцюг двожильного дроту, що приходить до нього. Якщо на іншому кінці дроту знаходиться пристрій з FXS-роз'ємом, який подає змінну напругу на жили дроту, то ланцюг замикається і після неї починає йти змінний струм - тобто зв'язок встановлено, пристрої починають обмінюватися інформацією. Якщо ж на кінцях дроту будуть два FXO або два FXS пристрою, то ніякого зв'язку встановити не вдасться. Найпоширенішим прикладом пристрою з FXO інтерфейсом є звичайний стаціонарний телефон.
Інтерфейс FXS.
FXS (Foreign Exchange Subscriber) — голосовий інтерфейс, який призначений для підключення звичайного телефону до мультиплексора. FXS-ом можна вважати будь-яке устаткування яке з погляду телефону, є АТС. Шлюз FXS використовується для підключення однієї або більше традиційних аналогових міні-АТС до VOIP міні-АТС або провайдера. Шлюз FXS необхідний для з'єднання портів FXO (які звичайно з'єднуються з телефонною компанією) з Інтернетом або VOIP міні-АТС.
При здійсненні вихідного дзвінка:
трубка піднята
2. Набирається телефонний номер, який у вигляді двотональних багаточастотних сигналів (DTMF) передається на порт FXS
Вхідний дзвінок:
Закінчення дзвінка – звичайно порт FXS закінчує з'єднання по сигналу сполученого з ним пристрою FXO
Протокол ініціації сеансів зв`зку - Session Initiation Protocol (SIP) - є протоколом прикладного рівня і призначається для організації, модифікації і завершення сеансів зв'язку: мультимедійних конференцій, телефонних з'єднань і розподілу мультимедійної інформації. Користувачі можуть брати участь в існуючих сеансах зв'язку, запрошувати інших користувачів і бути запрошеними ними до нового сеансу зв'язку. Запрошення можуть бути адресовані певному користувачу, групі користувачів або всім користувачам.
Використовувана в SIP адресація заснована на уніфікованому покажчику ресурсів SIP URL, в якому може бути записано ім'я домена (user@domain) або IP-адресу (user@IPadress) користувача. Мета використання подібного формату — інтеграція SIP-послуг з існуючими службами Інтернет. Сервер імен доменів (DNS) перетворить доменні імена в IP-адреси кінцевого обладнання.
Протокол RTP – це протокол , котрий працює на прикладному рівні моделі OSI, і служить для передачі трафіку в режимі реального масштабу часу. Пакети даного протоколу характеризуються мінімальним обсягом керуючої та максимальним обсягом корисної інформації.
3 Підготовка до роботи
3.1 Ознайомитись з інструкцією
3.2 Опрацювати теоретичний матеріал за темою роботи
3.3 Усно дати відповіді на контрольні запитання вхідного контролю
3.4 Продумати методику виконання роботи
3.5 Підготувати бланк звіту
4 Питання вхідного контролю
4.1 Дайте визначення та поясніть принцип дії технології ір- телефонії
4.2 Які протоколи використовуються для адресації та передачі даних в технології
ір- телефонії ?
4.3 Які типи викликів підтримують мережі ір- телефонії ?
5 Основне обладнання
5.1 Персональні комп'ютери
5.2 Операційна система Linux
5.3 Внутрішня АТС
5.4 Шлюз VoIP
5.5 Голосова гарнітура
6 Порядок виконання роботи
Для використання голосового шлюза D-Link DVA-G3340S потрібно попередньо зробити його конфігураційні налагодження. Для цього потрібно звернутися до Меню Конфігурації: відкрити browser на ПК і ввійти на IР адресу DVA-G3340S. Типовою ІР адресою DVA-G3340S є http://192.168.2.1. Після цього на моніторі ПК з’явиться вікно з двома функціональними полями: user, в якому прописуємо корисиувача admin, та password, в якому вводимо пароль admin. Ввійшовши на конфігураційне меню шлюза заходимо на розділ HOME та на підрозділ VOICE. В цьому підрозділі налагоджуємо параметри Server, User Agent та ACR, всі інші параметри залишаємо по замовчуванню.
6.1 Налагодження параметрів Server
Вікно зналагодженнями (рис. 6.1) параметру Server відкривається автоматично відкриттям підрозділу VOICE. В параметрі Server робимо такі налагодження:
а) Server Address. В цьому полі вводимо IP адресу SIP-сервера, на якому зареєстрований голосовий шлюз - 192.168.2.17.
б) Server Port. Вводимо в цьому полі номер порту, через який взаємодіють SIP-сервер та голосовий шлюз - 5060. Це поле залишаємо по замовчуванню, якщо ваш постачальник VoIP послуг не надав вам серверний номер порту.
в) Service Domain. Вводимо в це поле ім'я службової області SIP (доменну адресу SIP-серверу) - 192.168.2.17.
г) URL Scheme. Виберіть SIP-URL, щоб в SIP-повідомленнях, які посилає шлюз, включити ім’я області з номером SIP. Виберіть TEL-URL, щоб використовувати номер SIP без імені області в повідомленнях SIP, які посилає шлюз.
д) User Parameter. Ви можете встановити phone або не встановлювати нічого. Це означає, чи телефонний номер приєднується і пересилає інформацію до вашого SIP-сервера чи ні. Ваш постачальник VoIP послуг повинен проінструктувати вас, який параметр встановлювати.
е) Initial Unregister. Тут ви можете дозволити (enabled) або заборонити (disabled) повторну реєстрацію шлюза на сервері. Деякі сервери SIP можуть стати нестійкими, якщо ви реєструєтесь більше одного разу (наприклад, через перебої в електропостачанні і подальший перезапуск шлюза). Це налаштування дозволяє шлюзу не реєструватись, коли його перезапущено, передавши зазделегідь послану реєстраційну інформацію.
є) Register Expires. В цьому полі встановлюється максимальний час, який шлюз буде чекати перед повторною посилкою реєстраційного запиту у випадку, якщо запит
Рисунок 6.1 Вікно з налагодженнями параметрів Server
невдалий або немає відповіді від сервера.
ж) Session Expires. В цьому полі встановлюється максимальний час, на протязі якого шлюз не завершить сесію при відсутності трафіку.
з) Min-SE. Коли між двома пристроями SIP встановлена сесія, вона повинна тривати в рамках дозволеного часу. Це поле встановлює найкоротший час закінчення сесії.
і) Session Expires Refresher. Це поле визначає, яка сторона сесії ініціює її оновлення. uac – оновлення ініціює викликаюча сторона, uas – оновлення ініціює приймальна сторона.
Після змін в налагодженнях натискаємо Apply
6.2 Налагодження параметрів User Agent
Для цього потрібно вибрати параметр User Agent, при цьому відкривається вікно з налаштуваннями даного параметру (рис. 6.2). Відкривши це вікно бачимо наступні поля:
а) Same Phone Number. Використовуйте це поле щоб заборонити або дозволити використання такого ж телефонного номера, як номер, що призначений для даного користувача.
б) Line. Використовуйте це поле, щоб призначити лінію 1 або лінію 2 (на тильній стороні шлюза) для передачі інформації, призначеної користувачеві.
в) Phone Number. Телефонний номер, який ми призначаємо для вибраного користувача.
д) Display Name. В цьому полі вказується ім’я, яке буде показано викликаючіій стороні при виклику.
е) User Agent Port. За допомогою цього поля призначаємо номер порта для вибраного номера користувача.
є) Authentication User Name. В цьому полі задається ім’я, що використовується для доступу до вашого SIP-сервера.
ж) Authentication Password. В цьому полі вводиться пароль для підтвердження імені користувача, щоб отримати доступ до SIP-сервера .
з) Confirm Password. Введіть ще раз свій пароль для його підтвердження.
У вікні User Agent потрібно налагодити параметри першої та другої лінії. Для першої лінії в полі Same Phone Number вибираємо Disabled, а в полі Line – 1 і робимо наступні налагодження:
а) в полі Phone Number вводимо 111;
б) в полі Display Name – Abonent 111;
в) в полі User Agent Port – 5060;
г) Authentification User Name – 111;
д) Authentification Password – 111;
е) Confirm Password – 111.
є) натискаємо Apply.
Для другої лінії в полі Line вибираємо 2 і робимо наступні налагодження:
а) в полі Phone Number вводимо 112;
б) в полі Display Name – Abonent 112;
в) в полі User Agent Port – 5061;
г) Authentification User Name – 112;
д) Authentification Password – 112;
е) Confirm Password – 112.
є) натискаємо Apply.
Рисунок 6.2 Вікно з налагодженнями параметрів User Agent
6.3 Налагодження параметру ACR
Для цього потрібно вибрати параметр ACR, при цьому відкривається вікно з налаштуваннями цього параметру (рис. 6.3). Після цього проводимо його налагодження:
а) Number. В цьому полі вказуємо номер, що використовується для виходу на зовнішню лінію - 00.
б) Del Digit. В цьому полі вказуємо кількість перших цифр, які необхідно видалити у номері, що використовується для виходу на зовнішню лінію - 2.
Рисунок 6.3 Вікно з налагодженнями параметрів ACR
6.4 Здійснення дзвінків
а) з телефона на телефон. Для цього на телефоні, що підключений до інтерфейсу FXS1 (111) набираємо номер телефону, який підключений до інтерфейсу FXS2 (112), або навпаки (на телефоні, що підключений до FXS2 набираємо номер 111). Також потрібно здійснити дзвінок на телефон, що піключений до зовнішньої лінії. Для цього на телефоні набираємо код виходу на зовнішню лінію (00) і, після отримання сигналу готовності станції, набираємо номер телефону, що через АТС підключений до зовнішньої лінії.
б) з комп’ютера на телефон за допомогою програмного телефона Twinkle (рис. 6.4). Для цього на панелі керування ПК вибираємо:
Програми > Інтернет > Twinklе. В полі Call набираємо номер телефону, який підключений до інтерфейсу FXS1 або FXS2 і натискаємо Dial. Для того, щоб закінчити дзвінок, натискаємо Bye. Також потрібно виконати дзвінок з телефону, що підключений до одного з двох портів FXS голосового шлюзу, на комп’ютер. Для цього на телефоні набираємо номер (212) комп’ютера з IP-адресою 192.168.1.5, що зареєстрований на SIP-сервері як користувач 212.
Рисунок 6.4 Програмний телефон Twinkle
7 Питання вихідного контролю
7.1 Що означає параметр ACR = 2 ?
7.2 Перелічити та дати пояснення параметрів, котрі використовувались для
налагодження шлюза
7.3 Які функції виконують шлюзи ір- телефонії ?
8 Оформлення звіту
8.1 Мета роботи
8.2 Теоретичні відомості
8.3 Інструмент , обладнання і прилади
8.4 Завдання
8.5 Звіт по роботі
Література
1. Петерсен Р. П29 Энциклопедия Linux. Перевод с англ. - Спб.: Питер, 202-1008с.
2. Сивер Э., Спейнауэр С„ Фиггинс С., Хекман Д. Linux. Справочник. - Пер. с англ. - СПб:
Символ-Плюс, 2001. - 912 с.
3. Бруй В. В. , Карлов С. В. Б. LINUX-сервер: пошаговые инструкции инсталляции и
настройки. – М.: Изд-во СИП РИА, 2003. – 572 с.