Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Правові методи управління у сфері освіти
Проблема створення, вдосконалення та подальшого розвитку правового регулювання сфери освіти в Україні залишається однією найактуальніших. Президент України В. Янукович зазначив: «Для мене, як Глави держави, освітня галузь є пріоритетною, адже за великим рахунком освіта – це головна складова гуманітарної сфери. Вона навчає і виховує, творить людину і громадянина».
Правове регулювання сфери освіти в Україні – це сукупність правових засобів, за допомогою яких держава здійснює правовий вплив на суспільні відносини в освітянській галузі. Мета правового регулювання сфери освіти – забезпечення безперешкодного руху інтересів суб’єктів до цінностей.
С.С. Алексєєв виділяє структуру правового регулювання, що характеризується, насамперед, методами і способами регулювання. Кожна галузь права має свій метод чи сполучення методів правового регулювання. У теорії правового регулювання прийнято виділяти два методи правового впливу. По-перше, метод децентралізованого регулювання, побудований на координації цілей і інтересів у суспільних відносинах, і який застосовується у
сфері галузей приватноправового характеру; по-друге, метод централізованого, імперативного регулювання, що базується на відносинах
субординації між учасниками суспільних відносин і що використовується у публічноправових галузях.
У галузі освіти України вже прийнята велика кількість нормативно-правових актів різного рівня, які мають єдину ціль: забезпечити правове регулювання освітянської сфери.
Освітній ринок як ринок послуг пов’язаний з іншими ринками і містить класичні компоненти. Стан освітнього ринку, його технології знаходяться в прямій залежності від правових норм, розвиненості системи навчальних закладів, професіоналізму викладачів і ін. Цей ринок, на відміну від інших ринків, найбільш схильний до державного регулювання. Правове регулювання сфери освіти визначає дії її суб’єктів, способи і засоби реалізації цілей у поєднанні з інформаційною відкритістю. Тобто, на підставі зіставлення ідей державного блага у сфері освіти і фактичного
його стану моделюється освітянська діяльність, і відбуваються організаційні перетворення освітянської сфери.
Розвиток сфери освіти, набуття нею нових якісних ознак, а це можливо лише шляхом проведення модернізації нормативно-правової бази світянської діяльності.