У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

12 23 При УЗД незмінених нирок визначають- Паренхіма має середню ехоген

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-07-05

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 1.2.2025

Тести для підготовки до модуля №3

  1.  Верхня межа глотки знаходиться  на рівні:
    1.  *Основи черепа
      1.  Перснеподібного хряща
      2.  Кореня язика
  2.  Для вивчення товщини стінки порожнистого органа виконують:
    1.  *Потрійне контрастування
      1.  Певмомедіастінографію
      2.  Поліграфію
      3.  Флюорографію
  3.  Нормальний рельєф слизової шлунка представлений  продольними складками в кількості:
    1.  *4-5
      1.  1-2
      2.  2-3
  4.  При УЗД незмінених нирок визначають:
    1.  *Паренхіма має середню ехогенність, нижчу або однакову з ехогенністю паренхіми печінки;
      1.  Паренхіма має ехогенність, вищу за ехогенність паренхіми печінки;
      2.  Паренхіма має ехогенність, значно нижчу за ехогенність паренхіми печінки.
  5.  Методом сцинтіграфії при гострих гепатитах виявляється:
    1.  *Збільшення печінки, дифузне накопичення радіонукліду.
      1.  Збільшення печінки, «холодні» вузли;
      2.  Зменшення печінки, дифузне накопичення радіонукліду;
  6.  На мамограмах зовнішній контур молочної залози  є:
    1.  *Зображенням шкіри у вигляді однорідної інтенсивної смуги завширшки 1-2 мм;
      1.  Зображенням грудного м»яза у вигляді однорідної інтенсивної смуги завширшки 1-2 мм;
      2.  Зображенням жирової тканини у вигляді однорідної інтенсивної смуги завширшки 1-2 мм.
  7.  В МРТ зображенні у нормі шкіра молочної залози дає сигнал:
    1.  *Середньої інтенсивності;
      1.  Високої інтенсивності;
      2.  Низької інтенсивності.
  8.  При УЗД в нормі:
    1.  *Наповнений сечовий міхур має вигляд ехонегативного утворення характерної форми з чіткими рівними контурами;
      1.  Наповнений сечовий міхур має вигляд ехопозитивного утворення характерної форми з чіткими рівними контурами;
      2.  Наповнений сечовий міхур має вигляд ехонегативного утворення характерної форми з нечіткими рівними контурами.
  9.  Перехід глотки в стравохід знаходиться на рівні:
    1.  *VI шийного хребця
      1.  V шийного хребця
      2.  VII шийного хребця
  10.  Основні променеві методики дослідження травного каналу:
    1.  *Рентгеноскопія
      1.  Респіраторна поліграфія
      2.  Ангіографія
      3.  Пневмомедіастінографія
  11.  Одним з показань до допплерографії є:
    1.  *Розпізнавання обструкції сечових шляхів незалежно від функції нирки.
      1.  Надання інформації про функцію нирок;
      2.  Візуалізація конкрементів  в чашково-мискової системі;

  1.  Оцінку ступеню васкуляризації об’ємних утворів сечової системи проводять з  використанням метода:
    1.  *Допплерографії.
      1.  Оглядової урографії;
      2.  Ретроградної урографії;

  1.  Друге фізіологічне звуження стравоходу знаходиться на рівні:
    1.  *Дуги аорти
      1.  Входу в стравохід
      2.  Діафрагми
  2.  В рентгенівському зображенні контур великої кривини шлунка в нормі:
    1.  *Зазублений
      1.  Рівний, чіткий
      2.  Хвилястий, нечіткий
  3.  Товщина стінки шлунка в нормі складає:
    1.  *0,3- 0,5 см
      1.  0,1- 0,2 см
      2.  0,5 -0,7 см
  4.  Одною з можливостей УЗД як методу первинної візуалізації є:
    1.  *Оцінка положення нирок, зміщуваності при диханні, розмірів;
      1.  Надання інформації про функцію нирок;
      2.  Якісна візуалізація сечоводів.
  5.  В нормі сечоводи на звичайних знімках:
    1.  *Ніколи не спостерігаються;
      1.  Спостерігаються завжди;
      2.  Спостерігаються не завжди.
  6.  На комп'ютерних томограмах осередок гепатоцелюлярний рак печінки (гепатома) зазвичай має:
    1.  *Нечіткі контури, переважно низьку щільність та неоднорідну структуру;
      1.  Чіткі контури, низьку щільність та неоднорідну структуру;
      2.  Нечіткі контури, переважно високу щільність та однорідну структуру.
  7.  Хвора 37 років скаржиться на різкий біль, який виник раптово у правому підребер'ї, а потім швидко розповсюдився на весь живіт. Живіт втягнутий, пальпація його болюча, симптом Блюмберга-Щоткіна позитивний. На оглядовій рентгенграмі органів черевної порожнини, виконаній у вертикальному положенні хворої, визначається серповидне просвітлення під куполом діафрагми. Який діагноз найбільш вірогідний?
    1.  *Перфорація порожнистого органу    
      1.  Гострий апендицит
      2.  Печінкова коліка
      3.  Гострий холецистит
      4.  Гостра кишкова непрохідність
  8.  Максимальна кількість перистальтичних хвиль у нормі водночас може досягати:
    1.  *Трьох
      1.  П’яти
      2.  Шести
  9.  Товщина кісток склепіння черепа в нормі становить:
    1.  *0,4-1,0 см;
      1.  0,8-1,0 см;
      2.  0,8-1,6 см.
  10.  При УЗД незмінені нирки мають:
    1.  *Чіткі та рівні контури.
      1.  Чіткі та нерівні контури;
      2.  Нечіткі та рівні контури;

  1.  Додаткова тінь на фоні газового міхура шлунка в кардіальній частині його при рентгеноскопії характерна для:
    1.  *Раку кардіальної частини
      1.  Виразки кардіальної частини
      2.  Деформації шлунка при збільшенні головки підшлункової залози
      3.  Пухлині антрального відділу
  2.  Одним з показань до допплерографії є:
    1.  *Оцінка стану перфузії ниркового трансплантату;
      1.  Візуалізація більшості конкрементів  в чашково-мисковій системі;
      2.  Якісна візуалізація сечоводів.
  3.  Для вибіру „безкровної” зони при інвазивних втручаннях доцільно проводити:
    1.  *Допплерографію.
      1.  Радіоренографію;
      2.  Ретроградну урографію;
  4.  Методика рентгенологічного дослідження за допомогою внурішньовенного введення йодовмісних рентгенконтрасних речовин з одержанням серії рентгенограм називається:
    1.  *Екскреторна урографія;
      1.  Допплерографія;
      2.  Радіоренографія.
  5.  Характерна рентгенологічна ознака пенетрацї виразки шлунка:
    1.  *Наявність дво- або тришарового вмісту у виразковій порожнині
      1.  Посилення перистальтики шлунка
      2.  Конвергенція складок слизової оболонки
      3.  Великі розміри запального валу
  6.  До складу лицевого черепа входять:
    1.  *Леміш;
      1.  Скронева кістка;
      2.  Тім'яна кістка.
  7.  Гіпоплазія щитоподібної залози виникає:
    1.  *При недостатньої кількості йоду в організмі;
      1.  При порушенні диференціювання ембріонального зачатка залози;
      2.  При збільшеній кількості йоду в організмі.
  8.  Показанням до проведення екскреторної урографії є:
    1.  *Розпізнавання конкрементів, які не виявляються при УЗД, особливо в сечоводах;
      1.  Вибір „безкровної” зони при інвазивних втручаннях;
      2.  Оцінка ступеню васкуляризації об’ємних утворів сечової системи.
  9.  Одним з показань до проведення мікційної цистографії є:
    1.  *Оцінка анатомії шийки міхура та уретри;
      1.  Розпізнавання конкрементів, які не виявляються при УЗД, особливо в сечоводах;
      2.  Оцінка ступеню васкуляризації об’ємних утворів сечової системи.
  10.  Загальні протипокази до дослідження травного каналу:
    1.  *Масивна кровотеча
      1.  Виразкова хвороба
      2.  Рак стравоходу
      3.  Дивертикул 12-палої кишки
  11.  До низькоатомних контрастних речовин відносяться:
    1.  *Кисень
      1.  Сульфат барію
      2.  Йопагност
      3.  Омніпак
      4.  Урографін
  12.  Дослідження ШКТ в умовах природної контрастності проводиться для виявлення:
    1.  *Перфорації порожнистих органів
      1.  Контурів шлунка
      2.  Слизової оболонки
      3.  Раку підшлункової залози
  13.  Загруднинний зоб- це коли:
    1.  *Залоза повністю розташована за грудиною;
      1.  Велика частина збільшеної щитоподібної залози розташована поза грудниною, а менша — на шиї;
      2.  Збільшена щитоподібна залоза може розташовуватись у передньому або задньому середостінні.
  14.  При дифузній формі зоба при рентгенологічному дослідженні виявляють:
    1.  *Збільшення щитоподібної залози;
      1.  Зменшення щитоподібної залози;
      2.  Вузлову перебудову щитоподібної залози.
  15.  Найбільш інформативною рентгенологічною методикою діагностики хронічного коліту є:    
    1.  *Дослідження рельєфу слизової оболонки товстої кишки
      1.  Іригоскопія в умовах гіпотонії
      2.  Парієтографія
  16.  В якій частині дванадцятипалої кишки  найчастіше локалізуються виразки:
    1.  *В цибулині
      1.  В низхідній частині кишки
      2.  В висхідній частині кишки
  17.  Для виразки цибулини дванадцятипалої  кишки  найбільш  характерні:
    1.  *Великі розміри запального валу
      1.  Великі розміри “ніші”
      2.  Дуоденостаз
  18.  При подозрі на кишкову непрохідність рентгенологічне дослідження необхідно розпочинати з:
    1.  *Оглядової рентгеноскопії, або рентгенографії в вертикальному положенні
      1.  Іригоскопії
      2.  Іригоскопії в умовах штучної гіпотонії
  19.  Безпосереднє введення контрастного засобу в чашково-мискову систему нирки та сечоводи називається:
    1.  *Пряма пієлографія;
      1.  Екскреторна урографія;
      2.  Оглядова урографія.
  20.  Хворим з високим ризиком алергії на введення йодовмісних контрастних засобів протипоказана:
    1.  *Екскреторна урографія;
      1.  Сцинтіграфія;
      2.  Радіоренографія.
  21.  При комп»ютерній томографії нирок виявляються конкременти:
    1.  *Незалежно від хімічного стану;
      1.  Урати;
      2.  Оксалати.
  22.  При вузловій та змішаній формах зоба при допплерографії визначається:
    1.  *Посилення кровотоку на периферії вузла;
      1.  Ослаблення кровотоку на периферії вузла;
      2.  Кровоток по периферії вузла не змінюється.
  23.  Характерна рентгенологічна ознака пенетрацї виразки шлунка:
    1.  *Наявність  газу у виразковій порожнині
      1.  Значна гіперсекреція натщесерце
      2.  Посилення перистальтики шлунка
      3.  Стовщення стінки шлунка
      4.  Великі розміри запального валу
  24.  Яке захворювання найчастіше призводить до збільшення об’єму шлунка:
    1.  *Рубцевий стеноз вихідного відділу шлунка виразкової етіології
      1.  Пухлина підшлункової залози
      2.  Деформація шлунка по типу «піскового годинника»

  1.  При екскреторній урографії положення нирок в нормі:
    1.  *Від 11-го грудного до 3-го поперекового хребців;
      1.  Від 10-го грудного до 2-го поперекового хребців;
      2.  Від 12-го грудного до 4-го поперекового хребців.
  2.  В нормі елементи чашково-мискової системи на звичайних знімках:
    1.  *Ніколи не спостерігаються;
      1.  Спостерігаються завжди;
      2.  Спостерігаються не завжди.
  3.  Контроль процесу випорожнення міхура та сечовипускання проводять за допомогою методики:
    1.  *Мікційної цистографії.
      1.  Низхідної цистографії;
      2.  Висхідної цистографії;
  4.  Яка найбільш характерна ознака  раку товстої кишки екзофітного типу росту при іригоскопії:
    1.  *Дефект наповнення с нечіткими, нерівними контурами
      1.  Циркулярне звуження кишки
      2.  Згладженність складок слизової оболонки
  5.  Рак товстої кишки інфільтративного типа росту частіше слід диференціювати  по рентгенкартині з:
    1.  *Рубцевим звуженням товстої кишки
      1.  Поліпом
      2.  В) дивертикулом
  6.  В рентгенодіагностиці  поліпів в товстій кишці найбільш інформативна методика:
    1.  *Подвійного контрастування товстої кишки після випорожнення
      1.  Перорального дослідження товстої кишки
      2.  Тугого заповнення при іригоскопії
  7.  Встановлення причини низької обструкції (стриктури уретри, клапани уретри) можливо при використанні метода:
    1.  *Висхідної уретроцистографії;
      1.  Екскреторної урографії;
      2.  Сцинтіграфії.
  8.  Стеноз ниркових артерій є показом до проведення:
    1.  *Ангіографії судинної системи нирки.
      1.  Радіоренографії;
      2.  Висхідної уретроцистографії;
  9.  Статична методика, яка дозволяє отримати інформацію про морфологічні зміни в нирках шляхом внутрішньовенного введення радіофармпрепарату називається:
    1.  *Сцинтіграфія;
      1.  Радіоренографія;
      2.  Сканування.
  10.  Під час внутрішньовенного контрастування при КТ відбувається:
    1.  *Швидке накопичення контрастної речовини в пухлині;
      1.  Повільне накопичення контрастної речовини в пухлині;
      2.  Контрастна речовина в пухлині не накопичується.
  11.  На звичайній оглядовій рентгенографії виявляються :
    1.  *Вапнисті камені жовчного міхура;
      1.  Холестеринові та пігментні камені жовчного міхура;
      2.  Вапнисті, холестеринові та пігментні камені жовчного міхура.
  12.  Для динамічної реносцинтіграфії використовують сполуки з:
    1.  *Радіоактивним технецієм;
      1.  Радіоактивним золотом;
      2.  Радіоактивним фосфором.
  13.  Одним з показань до сканування нирок є:
    1.  *Диференційна діагностика пухлин нирки та черевної порожнини.
      1.  Діагностика порушень секреторно-екскреторних процесів кожної нирки окремо;
      2.  Розпізнавання конкрементів, які не виявляються при УЗД, особливо в сечоводах;

  1.  При УЗД незмінених нирок визначають:
    1.  *Нирковий синус утворює центральну частину нирки, є гіперехогенним;
      1.  Нирковий синус утворює центральну частину нирки, є гіпоехогенним;
      2.  Нирковий синус утворює периферичну частину нирки, є гіперехогенним.
  2.  При вузловій та змішаній формах зоба:
    1.  *На КТ знижена оптична щільність, при УЗ дослідженні виявляють вузли з неоднорідною ехогенністю;
      1.  На КТ підвищена оптична щільність, при УЗ дослідженні виявляють вузли з неоднорідною ехогенністю;
      2.  На КТ знижена оптична щільність, при УЗ дослідженні виявляють вузли з однорідною ехогенністю.
  3.  Рентгенологічно у випадку дискинезії жовчного міхура за гіпертонічним типом визначається:
    1.  *Розмір жовчного міхура малий, випорожнення прискорене;
      1.  Розмір жовчного міхура великий, випорожнення прискорене;
      2.  Розмір жовчного міхура малий, випорожнення уповільнене.
  4.  Дивертикули дванадцятипалої кишки  найчастіше виникають:
    1.  *Низхідній частині
      1.  Цибулині
      2.  Горизонтальній частині
  5.  Показанням до проведення екскреторної урографії є:
    1.  *Оцінка видільної функції нирок.
      1.  Діагностика стенозів, окклюзій, тромбозів ниркових судин;
      2.  Вибір „безкровної” зони при інвазивних втручаннях;
  6.  Дослідження стану сечового міхура з виконанням рентгенограми після внутрішньовенного введення контрастного засобу називається:
    1.  *Низхідна цистографія;
      1.  Висхідна цистографія;
      2.  Мікційна цистографія.
  7.  Радіогепатографія використовується для дослідження:
    1.  *Функціонального стану полігональних клітин печінки.
      1.  Анатомічного стану печінки;
      2.  Функціонального стану клітин ретикулоендотеліальної системи печінки;
  8.  Тривалість паренхіматозної фази радіогепатограми в нормі:
    1.  *25-28 хвилин.
      1.  40-50 хвилин;
      2.  10-25 хвилин;
  9.  При нормальній функції печінки при радіогепатографії барвник зникає з печінки через:
    1.  *4-5 годин;
      1.  6-8 годин;
      2.  2-3 години.
  10.  Методика Іванової-Подобед допомагає виявити:
    1.  *Сторонні тіла
      1.  Дивертикули стравоходу
      2.  Пухлини
      3.  Езофагіт
  11.  У разі парієтографії газ вводять в шлунок, а також у:
    1.  *Черевну порожнину
      1.  Плевральну порожнину
      2.  Заочеревинний простір
  12.  Для прискоренного контрастування тонкої кишки до барієвої суспензії додають:
    1.  *Сорбіт
      1.  Танін
      2.  Бікарбонат натрію
      3.  Аерон

  1.  Дуга хребця приєднується до тіла за допомогою:
    1.  *Двох ніжок дуги хребця.
      1.  Чотирьох ніжок дуги хребця:
      2.  Одної ніжки дуги хребця;
  2.  Хребці з'єднані один з одним:
    1.  *Тілами та суглобовими відростками.
      1.  Тільки суглобовими відростками;
      2.  Тільки тілами;
  3.  На рентгенограмах печінка визначається у вигляді:
    1.  *Інтенсивної однорідної тіні приблизно трикутної форми;
      1.  Інтенсивної неоднорідної тіні приблизно трикутної форми;
      2.  Неінтенсивної однорідної тіні приблизно трикутної форми.
  4.  Одним з показань до сканування нирок є:
    1.  *Підозра на вогнищевий процес нирки;
      1.  Розпізнавання конкрементів, які не виявляються при УЗД, особливо в сечоводах;
      2.  Оцінка ступеню васкуляризації об’ємних утворів сечової системи.
  5.  В звичайних умовах в переважній більшості випадків чашково-мискова система:
    1.  *Не візуалізується;
      1.  Візуалізується;
      2.  Візуалізується не завжди.
  6.  Діагностику стенозів (метод скринінга), окклюзій, тромбозів ниркових судин проводять з використанням метода:
    1.  *Допплерографії;
      1.  Ретроградної урографії;
      2.  Оглядової урографії.
  7.  При дослідженні шлунка малою порцією барієвої суспензії виявляють:
    1.  *Складки слизової оболонки
      1.  Розміри шлунка
      2.  Перистальтику
      3.  Контури
  8.  До низькоатомних контрастних речовин відносяться:
    1.  *Закис азоту
      1.  Сульфат барію
      2.  Ультравіст
      3.  Омніпак
      4.  Урографін
  9.  Анатомічно у печінці виділяють:
    1.  *8 сегментів;
      1.  5 сегментів;
      2.  9 сегментів.
  10.  Рентгенологічно серед захворювань печінки можна виявити:
    1.  *Звапнення у вигляді додаткових тіней та абсцеси у вигляді прояснення з горизонтальним рівнем.
      1.  Тільки звапнення у вигляді додаткових тіней;
      2.  Тільки абсцеси у вигляді прояснення з горизонтальним рівнем;
  11.  При УЗД незмінених нирок:
    1.  *В ділянці воріт нирки візуалізуються вена та артерія у вигляді ехонегативних трубчастих утворів;
      1.  В ділянці воріт нирки візуалізуються вена та артерія у вигляді ехопозитивних трубчастих утворів;
      2.  В ділянці воріт нирки візуалізуються вена, артерія та сечовід у вигляді ехонегативних трубчастих утворів.
  12.  У разі екзофітної форми раку шлунка складки слизової оболонки  на рівні пухлини:
    1.  *Обриваються
      1.  Не змінені
      2.  Ригідні
  13.  Симптом дефекту наповнення характерний для форми раку шлунка:
    1.  *Екзофітної
      1.  Ендофітної
  14.  Евакуація зі шлунка порушується у випадку локалізації ракової пухлини в:
    1.  *Пілорусній частині
      1.  Склепінні шлунка
      2.  Тілі
  15.  Злоякісний, атиповий рельєф слизової оболонки шлунка характерний для
    1.  *Екзофітної форми раку:
      1.  Ендофітної форми раку
  16.  В нормі при УЗД яєчок:
    1.  *Візуалізується головка придатка(1,5х1,0см), ехогенність її аналогічна яєчку або дещо нижча;
      1.  Візуалізується головка придатка(1,5х1,0см), ехогенність її аналогічна яєчку або вища;
      2.  Візуалізується головка придатка(2,5х2,5см), ехогенність її аналогічна яєчку або дещо нижча.
  17.  При УЗД незмінені сечоводи:
    1.  *Не візуалізуються.
      1.  Візуалізуються не завжди;
      2.  Візулізуються;
  18.  При екскреторній урографії в нормі:
    1.  *Контрастовані малі чашечки розподілені досить рівномірно та симетрично, мають своєрідні „вдавлення” в основі, зумовлені сосочками;
      1.  Контрастовані малі чашечки розподілені досить рівномірно та симетрично, мають своєрідні „випинання” в основі, зумовлені сосочками;
      2.  Контрастовані малі чашечки розподілені досить рівномірно, але несиметрично, мають своєрідні „вдавлення” в основі, зумовлені сосочками.
  19.  Основні променеві методики з яких починається дослідження травного каналу:
    1.  *Рентгеноскопія
      1.  Пневмомедіастінографія
      2.  Поліграфія
  20.  Загальні протипокази до дослідження травного каналу з барієвою суспензією:
    1.  *Перфорація порожнистого органа
      1.  Виразкова хвороба
      2.  Дивертикул 12-палої кишки
      3.  Рак стравоходу
  21.  При екскреторній урографії в нормі:
    1.  *Вісі нирок паралельні зовнішньому контуру поперекових м’язів;
      1.  Вісі нирок під гострим кутом до зовнішнього контуру поперекових м’язів;
      2.  Вісі нирок під тупим кутом до зовнішнього контуру поперекових м’язів.
  22.  Одною з можливостей УЗД як методу первинної візуалізації є:
    1.  *Виявлення дифузних та, особливо, вогнищевих змін паренхіми            
      1.  нирок та сечового міхура, оцінка місцевого розповсюдження процесу;
      2.  Якісна візуалізація сечоводів;
      3.  Надання інформації про функцію нирок.
  23.  Одним з показань до допплерографії є:
    1.  *Розпізнавання обструкції сечових шляхів незалежно від функції нирки;
      1.  Візуалізація конкрементів  в чашково-мискової системі;
      2.  Надання інформації про функцію нирок.
  24.  У вертикальному положенні обстежуваного тінь жовчного міхура:
    1.  *Завдовжки 7-9 см та завширшки близько 2-4 см;
      1.  Завдовжки 10-12 см та завширшки близько 2-4 см;
      2.  Завдовжки 7-9 см та завширшки близько 4-6 см.
  25.  При холецистографії другий знімок жовчного міхура виконують після жовчогінного сніданку через:  
    1.  *45 хвилин;
      1.  15 хвилин;
      2.  Через 60 хвилин.
  26.  При УЗД незмінених нирок визначають:
    1.  *Мозковий шар представлений пірамідами у вигляді гіпоехогенних ділянок трикутної форми верхівкою до ниркового синуса;
      1.  Мозковий шар представлений пірамідами у вигляді гіперехогенних ділянок трикутної форми верхівкою до ниркового синуса;
      2.  Мозковий шар представлений пірамідами у вигляді гіпоехогенних ділянок трикутної форми основою до ниркового синуса.
  27.  На фоні дрібно-коміркової структури кісток склепіння непомітним є:
    1.  *Тверда мозкова оболонка;
      1.  Просвітлення артеріальних борозен;
      2.  Ямочки павутинних грануляцій.
  28.  Для дослідження судинних уражень головного мозку використовують:
    1.  *Ангіографію;
      1.  Мієлографію;
      2.  Целіакографію.
  29.  При холецистографії третій знімок роблять після фізіологічного сніданку через:
    1.  *2 години.
      1.  4 години;
      2.  1 годину;
  30.  У вертикальному положенні обстежуваного тінь жовчного міхура:
    1.  *Розташована вертикально;
      1.  Розташована горизонтально;
      2.  Розташована під кутом.
  31.  При холецистографії нормальна скоротлива діяльність жовчного міхура вважається, якщо:
    1.  *Жовчний міхур зменшиться на одну чверть, або третину від початкової величини;
      1.  Жовчний міхур зменшиться на половину від початкової величини;
      2.  Жовчний міхур зменшиться на дві третини від початкової величини.
  32.  Рентгенологічне дослідження жовчних шляхів після безпосереднього введення у них контрастної речовини різними шляхами називається:
    1.  *Холангіографія;
      1.  Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія;
      2.  Інтраопераційна холангіографія.
  33.  Кістки склепіння мозкового черепа та кістки лицевого черепа з'єднуються між собою за допомогою:
    1.  *Швів;
      1.  Синхондрозів;
      2.  Синдесмозів.
  34.  Затримка барієвої суміші в шлунку до  6-12 годин після рентгеноскопії характерна для стенозу:
    1.  *Субкомпенсованого
      1.  Компенсованого
      2.  Декомпенсованого
  35.  При екскреторній урографії в нормі:
    1.  *Довжина нирок на рентгенограмі 11-15 см. Різниця в довжині між нирками не перевищує 1,5 см.
      1.  Довжина нирок на рентгенограмі 11-15 см. Різниця в довжині між нирками не перевищує 3,0 см;
      2.  Довжина нирок на рентгенограмі 10-16 см. Різниця в довжині між нирками не перевищує 1,0 см;
  36.  Лямбдоподібний шов утворений:
    1.  *Потиличною та тім'яними кістками;
      1.  Сагітальними краями тім'яних кісток;
      2.  Лобовою та тім'яними кістками.
  37.  При ангіографії у вузлах гепатоцелюлярних пухлин виявляють:
    1.  *Численні хаотично розташовані артерії з нерівномірним просвітом, місцями обірвані.
      1.  Численні артеріально-венозні шунти;
      2.  Зони зниженої васкулярізації;
  38.  Рентгенологічно при хронічному холециститі контрастований міхур:
    1.  *Збільшений в об'ємі, тінь його недостатньо інтенсивна.
      1.  Зменшений в об'ємі, тінь його недостатньо інтенсивна;
      2.  Збільшений в об'ємі, тінь його інтенсивна;
  39.  До складу лицевого черепа входять:
    1.  *Вилична кістка;
      1.  Решітчаста кістка;
      2.  Клиноподібна кістка.
  40.  В утворенні склепіння черепа приймають участь:
    1.  *Тім'яні кістки;
      1.  Леміш;
      2.  Виличні кістки;
  41.  Одним з показань до проведення мікційної цистографії є:
    1.  *Наявність та ступінь міхурно-сечовідного рефлексу;
      1.  Вибір „безкровної” зони при інвазивних втручаннях;
      2.  Діагностика стенозів, окклюзій, тромбозів ниркових судин.
  42.  Введення контрастного засобу в уретру називається:
    1.  *Висхідна уретроцистографія;
      1.  Екскреторна урографія;
      2.  Оглядова урографія.
  43.  Травма сечового міхура та уретри є показом для проведення:
    1.  *Висхідної уретроцистографії.
      1.  Радіоренографії;
      2.  Екскреторної урографії;
  44.  Для динамічної реносцинтіграфії не використовують сполуки з :
    1.  *Радіоактивним золотом;
      1.  Радіоактивним технецієм;
      2.  Радіоактивним йодом.
  45.  Найхарактерніша рентгенологічна ознака дивертикуліту  тонкої  кишки:
    1.  *Рівень рідини і газу у порожнині дивертикулу
      1.  Великі розміри дивертикулу
      2.  Малі розміри дивертикулу
      3.  Стійке звуження кишки на рівні дивертикулу
  46.  Найхарактерніша рентгенологічна ознака непрохідності тонкої кишки під час оглядової рентгеноскопії черевної порожнини:
    1.  *Широкі газові пухирі з горизонтальними рівнями рідини у центральних відділах черевної порожнини
      1.  Обмежена екскурсія діафрагми
      2.  Вільний газ під діафрагмою
      3.  Дрібні газові пухирі та горизонтальні рівні здебільшого у периферичних відділах
  47.  Хвороба Крона найчастіше вражає:
    1.  *Термінальну частину клубової кишки
      1.  Стравохід і шлунок
      2.  Порожню кишку
      3.  Сигмоподібну кишку
  48.  При УЗД незмінених нирок визначають:
    1.  *Паренхіма з чіткою диференціацією на кірковий та мозковий шари;
      1.  Паренхіма з нечіткою диференціацією на кірковий та мозковий шари;
      2.  В паренхімі кірковий та мозковий шари не диференціюються.
  49.  При КТ головного мозку зрізи верхнього рівня розташовані:
    1.  *Над шлуночками мозку;
      1.  На рівні шлуночків мозку;
      2.  Під шлуночками мозку.
  50.  Мозковий кровоток можна дослідити після внутрішньовенного введення альбуміну, міченого:
    1.  *99пТс;
      1.  131І;
      2.  123І.

  1.  Лінійні переломи склепіння черепа виявляються на рентгенограмі за наявністю:
    1.  *Тонкої лінійної смуги просвітлення з чіткими, дещо нерівними краями.
      1.  Тонкої лінійної смуги просвітлення з нечіткими, розмитими краями;
      2.  Тонкої лінійної смуги затемнення з чіткими, дещо нерівними краями;

  1.  Візуалізація пасажу контрастованої сечі через нижні сечові шляхи в процесі сечовипускання називається:
    1.  *Мікційна цистографія;
      1.  Висхідна цистографія;
      2.  Низхідна цистографія.
  2.  Відносні  протипокази до дослідження травного каналу:
    1.  *Вагітність
      1.  Ахалазія
      2.  Хвороба Крона
      3.  Рак стравоходу
  3.  Дослідження ШКТ в умовах природної контрастності проводиться для виявлення:
    1.  *Кальцинатів
      1.  Розмірів шлунка
      2.  Слизової оболонки
      3.  Раку шлунка
  4.  Лептоменінгит вражає:
    1.  *М'яку і павутинну мозкові оболони.
      1.  Тільки павутинну мозкову оболонку;
      2.  Тільки м'яку мозкову оболонку;
  5.  Рентгенологічне вивчення жовчного міхура з використанням контрастів називається:
    1.  *Холецистографія.
      1.  Дуоденографія;
      2.  Панкреатографія;
  6.  Функціональні зміни товстої кишки найкраще можна оцінити за допомогою:
    1.  *Перорального контрастування товстої кишки барієвою суспензією
      1.  Іригоскопії
      2.  Парієтографії
      3.  Іригоскопії в умовах штучної гіпотонії
  7.  Кістки основи черепа з'єднуються між собою за допомогою:
    1.  *Синхондрозів.
      1.  Швів;
      2.  Синдесмозів;
  8.  Вінцевий шов утворений:
    1.  *Лобовою та тім'яними кістками;
      1.  Потиличною та тім'яними кістками;
      2.  Сагітальними краями тім'яних кісток.
  9.  До складу мозкового черепа входять:
    1.  *Потилична кістка;
      1.  Леміш;
      2.  Нижня носова раковина.
  10.  Введення контрастної речовини у печінкові жовчні протоки під час оперативного втручання називається:
    1.  *Інтраопераційна холангіографія.
      1.  Черезшкірна черезпечінкова холангіографія;
      2.  Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія;
  11.  Гепатосцинтіграфія реєструє:
    1.  *Розподіл радіонукліда у печінці відповідно до локального стану печінкового кровотоку;
      1.  Функціональний стан гепатоцитів;
      2.  Розподіл радіонукліда у печінці відповідно до локального стану печінкового кровотоку та функціональний стан гепатоцитів.

  1.  Для виявлення вільного газу в черевній порожнині у разі перфорації порожнистого органа хворого доцільно досліджувати в положенні:
    1.  *В латеропозиції на лівому боці
      1.  В положенні Тренделенбурга
      2.  Горизонтальному на животі
      3.  В латеропозиції на правому боці
  2.  Введення контрастної речовини у печінкові жовчні протоки через великий дванадцятипалий сосочок під час дуоденоскопії називається:
    1.  *Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія;
      1.  Інтраопераційна холангіографія;
      2.  Черезшкірна черезпечінкова холангіографія.
  3.  В основі гепатосцинтиграфії та радіоогепатографії з міченим 99тТс коллоїдом лежить:
    1.  *Виділення його з крові завдяки фагоцитарной функції клітин ретикулоендотеліальної системи;
      1.  Виділення його з крові завдяки функції гепатоцитів;
      2.  Виділення його з крові завдяки функції ліпоцитів.
  4.  Для оцінки ступеню васкуляризації об’ємних утворів сечової системи доцільно проводити:
    1.  *Допплерографію.
      1.  Радіоренографію;
      2.  Екскреторну урографію;
  5.  Дослідження ШКТ в умовах природної контрастності проводиться для виявлення:
    1.  *Ознак кишкової непрохідності
      1.  Положення шлунка
      2.  Форми шлунка
      3.  Аномалії розвитку
  6.  У нормі на ехограмах частки щитоподібної залози:
    1.  *Приблизно однакові за розмірами;
      1.  Права частка більше лівої;
      2.  Ліва частка більше правої.
  7.  Методика рентгенологічного дослідження за допомогою внурішньовенного введення йодовмісних рентгенконтрасних речовин з одержанням серії рентгенограм заснована на:
    1.  *Здатності нирок накопичувати та виводити контрасну речовину.
      1.  Здатності нирок тільки виводити контрасну речовину;
      2.  Здатності нирок тільки накопичувати контрасну речовину;
  8.  Для дослідження травного каналу найчастіше використовують:
    1.  *Сульфат барію
      1.  Ультравіст
      2.  Урографін
      3.  Міоділ
      4.  Йопагност
  9.  Перше фізіологічне звуження стравоходу знаходиться на рівні:
    1.  *Входу в стравохід
      1.  Дуги аорти
      2.  Діафрагми
  10.  При гепатосцинтиграфії цироз печінки розпізнається на підставі:
    1.  *Тільки зміни структури печінки;
      1.  Гіперфіксації радіоколоїду (до 40-70%) у селезінці і кістковому мозку;
      2.  Зміни структури печінки та гиперфіксації радіоколоїду (до 40-70%) у селезінці і кістковому мозку.
  11.  При гепатобілісцинтиграфії для цирозу печінки характерно:
    1.  *Крива радіоактивності печінки досягає максимуму на 20-25 хв.
      1.  Крива радіоактивності печінки досягає максимуму на 5-10 хв;
      2.  Крива радіоактивності печінки досягає максимуму на 10-15 хв;
  12.  Повне контрастування товстої кишки після перорального прийому барієвої суспензії в нормі настає через:
    1.  *22-24 години
      1.  12-14 годин
      2.  26-30 годин
      3.  36-48 годин
  13.  Показанням до радіонуклідної діагностики щитоподібної залози є:
    1.  *Оцінка морфо-функціонального стану щитоподібної залози;
      1.  Оцінка функціонального стану щитоподібної залози;
      2.  Оцінка морфологічного стану щитоподібної залози.
  14.  Запальний процес паренхіми головного мозку називається:
    1.  *Церебрит.
      1.  Енцефаліт;
      2.  Менінгіт;
  15.  На КТ абсцес виявляється у вигляді:
    1.  *Округлого вогнища зниженої денситометричної щільності, яке з часом набуває чіткіших контурів і обмежується товстою капсулою.
      1.  Округлого вогнища зниженої денситометричної щільності, яке з часом набуває чіткіших контурів і обмежується тонкою капсулою;
      2.  Округлого вогнища підвищеної денситометричної щільності, яке з часом набуває чіткіших контурів і обмежується товстою капсулою;
  16.  На МРТ та сцинтиграмах (емісійних томограмах) вузол гепатоцелюлярного раку має:
    1.  *Неправильну форму з нерівними обрисами;
      1.  Неправильну форму з рівними обрисами;
      2.  Правильну форму з нерівними обрисами.
  17.  Характерною ознакою наявності конкрементів жовчного міхура є:
    1.  *Акустична тінь за їх задньою поверхнею;
      1.  Низька ехогенність;
      2.  Акустична тінь за їх задньою поверхнею та низька ехогенність.
  18.  Рентгенологічно у випадку дискинезії жовчного міхура за гіпотонічним типом визначається:
    1.  *Розмір жовчного міхура великий, його випорожнення уповільнене.
      1.  Розмір жовчного міхура малий, його випорожнення уповільнене;
      2.  Розмір жовчного міхура великий, випорожнення прискорене;
  19.  Відносні протипокази до дослідження травного каналу:
    1.  *Період лактації
      1.  Виразкова хвороба
      2.  Дивертикул 12-палої кишки
      3.  Лейоміома  стравоходу
  20.  До передньої поверхні щитоподібної залози прилягають:
    1.  *М'язи шиї, зображення яких має клиноподібну форму;
      1.  Судини шиї, що мають округлу форму;
      2.  Глотка.
  21.  Дистопія тиреоїдної тканини спостерігається:
    1.  *Аномалії розташування зачатка щитоподібної залози;
      1.  При порушенні диференціювання ембріонального зачатка залози;
      2.  При недостатньої кількості йоду в організмі.
  22.  На якому рівні (по кістковим орієнтирам) проецируються сім’яні пухирці  в нормі?
    1.  *V крижовий  та І куприковий хребці.
      1.  ІV крижовий хребець.
      2.  ІІ-ІІІ крижовий хребець.
  23.  Яка довжина задньої частини чоловічої уретри на уретрограмі?
    1.  *3-4 см.
      1.  8-9 см.
      2.  6-7 см.В якій частині чоловічої уретри найчастіше зустрічаються дивертикули?
      3.  *В передній частині.
      4.  В задній частині.
      5.  Немає закономірності.

  1.  Які групи контрастних речовин розрізняють:
    1.  *Низькоатомні
      1.  Середньоатомні
      2.  Спеціальні
  2.  Термін вагітності протягом 2-3 триместру визначається на підставі:
    1.  *Вимірювання розмірів голівки, живота, довгих трубчастих кісток кінцівок з визначенням терміну по спеціальних таблицях.
      1.  Вимірювання тільки розмірів голівки;
      2.  Вимірювання куприко-тім’ячкового розміру ембріону;
  3.  Для диференційної діагностики обстуктивної та функціональної ділатації чашково-мискової системи за збільшеним судинним опором доцільно проводити:
    1.  *Допплерографію;
      1.  Екскреторну урографію;
      2.  Сцинтіграфію.
  4.  Товщину стінки стравоходу можна визначити за допомогою:
    1.  *Парієтографії
      1.  Тугого заповнення барієвої суспензією
      2.  Рентгенокінематографії
  5.  Який фармакологічний препарат необхідно вибрати для штучної гіпотонії:
    1.  *Атропін
      1.  Прозерин
      2.  Верографін
      3.  Ацеклідин
  6.  Яка в нормі ширина стравоходу при тугому наповненні:
    1.  *1-3 см
      1.  1-2 см
      2.  3-4 см
  7.  Ехоознакою загрози переривання вагітності є:
    1.  *Локальне потовщення м’язевої стінки матки, яке деформує плідний міхур, відшарування хоріону з утворенням гематоми – у вигляді ехонегативної смужки за межами плідного міхура;
      1.  Відсутність серцебиття, рухів плоду;
      2.  Деформація плідного міхура, невідповідність розмірів плоду і матки терміну вагітності.
  8.  При аденоматозі молочної залози рентгенологічно та на КТ сканах виявляють:
    1.  *Численні однотипні нерізко обведені округлі тіні.
      1.  Розростання сполучнотканинних структур;
      2.  Некоординоване розростання залозистих структур;
  9.  В рентгенівському зображенні контур малої кривини шлунка в нормі:
    1.  *Рівний, чіткий
      1.  Хвилястий, нечіткий
      2.  Зазублений
  10.  У разі парієтографії газ вводять в шлунок, а також виконують:
    1.  *Пневмоперитонеум
      1.  Пневмоторакс
      2.  Пневморетроперитонеум
  11.  Найхарактерніша рентгенологічна ознака непрохідності товстої кишки під час оглядової рентгеноскопії черевної порожнини:
    1.  *Чаші Клойбера розташовані у периферичних відділах черевної порожнини, ширина рівней рідини менше, ніж висота газового пухиря
      1.  Обмежена екскурсія діафрагми
      2.  Вільний газ під діафрагмою
      3.  Широкі газові пухирі з горизонтальними рівнями рідини у центральних відділах черевної порожнини
  12.  Показанням до радіоренографії є:
    1.  *Діагностика порушень секреторно-екскреторних процесів кожної нирки окремо;
      1.  Оцінка ступеню васкуляризації об’ємних утворів сечової системи;
      2.  Діагностика порушень екскреторних процесів кожної нирки окремо.
  13.  Для посилення перистальтики шлунка застосовують:
    1.  *Ацеклідин
      1.  Атропін
      2.  Церукал
  14.  Яка методика найефективніша для вивчення морфологічних змін товстої кишки:
    1.  *Іригоскопії
      1.  Пероральне контрастування товстої кишки барієвою суспензією
      2.  Іригоскопії в умовах штучної гіпотонії
      3.  Парієтографії
  15.  Для виявлення вільного газу в черевній порожнині у разі перфорації порожнистого органа хворого доцільно досліджувати в положенні:
    1.  *Вертикальному
      1.  Горизонтальному на спині
      2.  В положенні Тренделенбурга
  16.  При УЗД передміхурова залоза в аксіальних зрізах має:
    1.  *Типову форму, об’єм не перевищує 25-30 см3;
      1.  Трикутну форму, об’єм не перевищує 25-30 см3;
      2.  Типову форму, об’єм не перевищує 30-50 см3.
  17.  При сцинтиграфії цироз печінки з портальною гіпертензією виявляється за наявністю:
    1.  *Збільшення лівої частки з нерівномірним розподілом у ній РФП;
      1.  Збільшення правої частки з нерівномірним розподілом у ній РФП;
      2.  Зменшення лівої частки з нерівномірним розподілом у ній РФП.
  18.  Відрізок радіогепатограми, що відображає стан внутрішньопечінкового кровообігу називається:
    1.  *Судинний сегмент;
      1.  Паренхіматозна або накопичувальна фаза;
      2.  Плато рівноваги.
  19.  Назвіть рентгенологічні симптоми туберкульозу шийки матки:
    1.  *Звуження або стеноз каналу шийки у поєднанні з ураженням тіла матки.
      1.  Короткий і широкий канал шийки.
      2.  Довгий і вузький канал шийки.
  20.  До епітеліальних доброякісних пухлин молочної залози відносять:
    1.  *Аденому молочної залози й соска.
      1.  Гемангіому;
      2.  Фіброму;
  21.  Найефективнішою методикою для диференціювання патологічних процесів і функціональних змін є:
    1.  *Фармакодіагностика
      1.  Дослідження в умовах в умовах природної контрастності
      2.  Парієтографія
      3.  Дослідження з барієвою суспензією
  22.  Тривалість плато рівноваги при радіогепатографії в нормі:
    1.  *28-35 хвилин;
      1.  10-25 хвилин;
      2.  40-50 хвилин.
  23.  При нормальній функції печінки при радіогепатографії барвник виводиться через травний канал:
    1.  *Протягом 1-2 діб.
      1.  Протягом 3-4 діб;
      2.  Протягом 2-3 діб;
  24.  Нормальний жовчний міхур на звичайних знімках:
    1.  *Ніколи не спостерігається;
      1.  Спостерігається завжди;
      2.  Спостерігається не завжди.

  1.  При пероральному прийомі сполук йоду найбільша концентрація контрасту у жовчному міхурі досягається приблизно через:
    1.  *15 годин після прийому контрасту;
      1.  5 годин після прийому контрасту;
      2.  24 години після прийому контрасту.
  2.  Фізіологічний жовчогінний сніданок це:
    1.  *Два сирих яйця, або шматочок білого хліба з вершковим маслом;
      1.  Два варених яйця;
      2.  Два варених яйця з шматочком білого хліба.
  3.  При яких патологічних станах жіночих геніталій не можна отримати оптимальну діагностичну інформацію за допомогою гістерографії?
    1.  *Рак яєчників.
      1.  Безпліддя.
      2.  Субмукозні міоми матки.
  4.  При яких станах геніталій недоцільне проведення гістеросальпінгографії?
    1.  *Вагітність.
      1.  Маткова кровотеча.
      2.  Гострий запальний процес.
  5.  Зображення яких органів і структур може бути отримане при оглядовій рентгенографії малого тазу?
    1.  *Тіні щільних патологічних включень.
      1.  Тінь тіла матки.
      2.  Тінь придатків.
  6.  Складки слизової оболонки у разі доброякісних пухлин стравоходу:
    1.  *Огинають пухлину
      1.  Обриваються біля її краю
  7.  Рак стравоходу частіше локалізується у:
    1.  *Середній третині
      1.  Верхній третині
      2.  Нижній третині
  8.  Значне дифузне  розширення стравоходу характерно для:
    1.  *Ахалазії кардії
      1.  Пухлини
      2.  Опіку
      3.  Варикозного розширення вен
  9.  Яке з тлумачень правильне:
    1.  *Загальна сонна артерія лежить ближче до щитоподібної залози, а внутрішня яремна вена — латеральніше від артерії. Вона має більший діаметр;
      1.  Внутрішня яремна вена лежить ближче до щитоподібної залози, а загальна сонна артерія — латеральніше від артерії. Вона має більший діаметр;
      2.  Внутрішня яремна вена лежить ближче до щитоподібної залози, а загальна сонна артерія — латеральніше від артерії. Вона має менший діаметр.
  10.  Аплазія щитоподібної залози виникає:
    1.  *При порушенні диференціювання ембріонального зачатка залози;
      1.  При недостатньої кількості йоду в організмі;
      2.  При збільшеній кількості йоду в організмі.
  11.  Яка рентгенологічна семіотика внутрішнього ендометріозу?
    1.  *В порожнині матки прослідковуються множинні нішоподібні заглиблення з затіканням контрастної речовини в міометрій, маткові труби проходимі.
      1.  Порожнина матки зменшена в розмірах, контури її рівні, труби непрохідні.
      2.  Тінь порожнини матки однорідна, контури дна “зазубрені”, а бокових стінок – рівні, труби проходимі.
  12.  Яка рентгенологічна семіотика раку тіла матки?
    1.  *Збільшення порожнини матки, нерівні ригідні стінки, наявність  неправильної форми “дефектів наповнення”.
      1.  Збільшення матки в розмірах, зміна її форми.
      2.  Атипове розташування тіла матки, нерівний зовнішній контур.
  13.  Вкажіть найтиповіші рентгенологічні симптоми туберкульозу маткових труб:
    1.  *Маткові труби ригідні, нерівномірне розширення і звуження просвіту, облітерація в ампулярному відділі.
      1.  Просвіт маткових труб рівномірно розширений, в порожнині малого тазу прослідковуються поодинокі інфільтрати.
      2.  Непрохідність контрастної речовини в істмічному відділі труби.
  14.  Чи є скарги хворого на задуху, кволість показом до УЗД щитовидної залози:
    1.  *Так;
      1.  Ні;
      2.  Не завжди.
  15.  Лінійна томографія шиї щитовидної залози дозволяє:
    1.  *Зробити висновки щодо положення суміжних органів щитовидної залози (стравоходу і трахеї);
      1.  Провести оцінку васкуляризації тканини залози;
      2.  Зробити висновки щодо положення суміжних органів (стравоходу і трахеї) та провести оцінку васкуляризації тканини залози;
  16.  На звичайних рентгенограмах шиї щитоподібна залоза має вигляд
    1.  *Слабкої нечітко контурованої тіні, що прилягає до передньобічних поверхонь трахеї на рівні VI—VII шийних хребців;
      1.  Слабкої чітко контурованої тіні, що прилягає до передньобічних поверхонь трахеї на рівні VI—VII шийних хребців;
      2.  Слабкої нечітко контурованої тіні, що прилягає до передньобічних поверхонь трахеї на рівні VI—VIII шийних хребців.
  17.  У нормі на ехограмах щитоподібна залоза має:
    1.  *Рівні чіткі контури, її структура дрібнозерниста, однорідна, ехогенність середня;
      1.  Рівні чіткі контури, її структура вузлова, ехогенність середня;
      2.  Рівні чіткі контури, її структура дрібнозерниста, однорідна, ехогенність висока.
  18.  При УЗД сім’яні пухирці мають вигляд:
    1.  *Гіпоехогенних однорідних трубчастих структур товщиною до 10мм з чіткими контурами.
      1.  Гіпоехогенних однорідних трубчастих структур товщиною до 20 мм з чіткими контурами;
      2.  Гіперехогенних однорідних трубчастих структур товщиною до 10мм з чіткими контурами;
  19.  Хребет утворений сукупністю:
    1.  *33-34 хребців.
      1.  31-32 хребця;
      2.  35-36 хребців;
  20.  В утворенні склепіння черепа приймають участь:
    1.  *Бічними частинами великих крил клиноподібної кістки.
      1.  Нижня носова раковина;
      2.  Сльозова кістка;
  21.  Сукупність хребцевих отворів усіх хребців складає:
    1.  *Хребтовий канал.
      1.  Центральний канал;
      2.  Кістково-мозковий канал;
  22.  Краніографія починається з виготовлення:
    1.  *Оглядових рентгенограм у прямій та бічній проекціях;
      1.  Прицільних рентгенограм у прямій та бічній проекціях;
      2.  Оглядових томограм у прямій та бічній проекціях.
  23.  У стоматологічній практиці для отримання розгорнутого зображення щелеп та зубів використовуються:
    1.  *Панорамна томографія;
      1.  Прицільна рентгенографія;
      2.  Прицільна томографія.
  24.  Плідний міхур в порожнині матки має вигляд:
    1.  *Ехонегативного округлого утворення з гіперехогенним обідком;
      1.  Ехопозитивного округлого утворення з гіперехогенним обідком;
      2.  Ехонегативного округлого утворення з гіпоехогенним обідком.
  25.  При дифузній формі зоба при МРТ дослідженні виявляють:
    1.  *Збільшення щитоподібної залози;
      1.  Зменшення щитоподібної залози;
      2.  Вузлову перебудову щитоподібної залози.
  26.  При УЗД кіста визначається у вигляді:
    1.  *Ехонегативного утвору округлої або овальної форми з чіткими й гладенькими контурами;
      1.  Ехопозитивного утвору округлої або овальної форми з чіткими й гладенькими контурами;
      2.  Ехонегативного утвору округлої або овальної форми з нечіткими контурами.
  27.  У гострій стадії виразкової хвороби форма виразкової порожнини є:
    1.  *Округлою
      1.  Загостреною
      2.  Неправильної форми
      3.  Поліциклічною
  28.  Запальний вал навколо виразкової порожнини шлунка спостерігається в період:
    1.  *Гострий
      1.  Ремісії
      2.  Загоювання 
  29.  До прямих рентгенологічних ознак виразкової хвороби шлунка відноситься:
    1.  *«Ніша» в стінці
      1.  Функціональний спазм
      2.  Симптом «вказівного пальця»
  30.  Ехоознакою внутрішньоутробної загибелі плоду є:
    1.  *Відсутність серцебиття, рухів плоду, деформація плідного міхура, невідповідність розмірів плоду і матки терміну вагітності;
      1.  Локальне потовщення м’язевої стінки матки, яке деформує плідний міхур;
      2.  Відшарування хоріону з утворенням гематоми – у вигляді ехонегативної смужки за межами плідного міхура.
  31.  При радіонуклідному дослідженні ЦНС локальне ураження мозку (пухлина, абсцес, інфаркт, гематома):
    1.  *Може бути виявлене у вигляді "гарячого вогнища";
      1.  Не виявляється;
      2.  Може бути виявлене у вигляді "холодного вузла".
  32.  За допомогою ПЕТ  можна визначити патологічні осредки мозкової тканини зі зміненим кисневим обміном з використанням:
    1.  * 15О;
      1.  99пТс-ДТПА;
      2.  123І-амфетамін.
  33.  Прямою ознакою переломів основи черепа є:
    1.  *Лінія перелому;
      1.  Пневмоцефалія;
      2.  Затінення повітроносних пазух та комірок внаслідок гематоми.
  34.  В нормі при УЗД між оболонками яєчок визначається:
    1.  *Невелика кількість рідини;
      1.  Рідина не визначається;
      2.  Велика кількість рідини.
  35.  При УЗД матка в нормі:
    1.  *Ендометрій утворює гіперехогенну смужку, яка розташована центрально, рівномірної товщини. Структура залежить від фази циклу.
      1.  Ендометрій утворює гіпоехогенну смужку, яка розташована центрально, рівномірної товщини. Структура залежить від фази циклу;
      2.  Ендометрій утворює гіперехогенну смужку, яка розташована центрально, рівномірної товщини. Структура незалежить від фази циклу;
  36.  При КТ маткові труби, широкі зв’язки та яєчники:
    1.  *Звичайно не візуалізуються;
      1.  Звичайно візуалізуються;
      2.  Звичайно візуалізуються не чітко.
  37.  Стравохід за Бромбаром поділяється на:
    1.  *9 сегментів
      1.  5 сегментів
      2.  6 сегментів
      3.  7 сегментів
  38.  Радіонуклідне дослідження при пухлинах печінки виявляє:
    1.  *«Холодне» вогнище пухлини та зменшення кількості функціонуючої паренхіми;
      1.  «Гаряче» вогнище пухлини та зменшення кількості функціонуючої паренхіми;
      2.  «Холодне» вогнище пухлини та збільшення кількості функціонуючої паренхіми.
  39.  На ехограмах аденома щитоподібної залози має:
    1.  *Округлу форму, чіткі рівні контури, однорідну структуру, зниженої або підвищеної ехогенності;
      1.  Округлу форму, чіткі рівні контури, неоднорідну структуру, зниженої або підвищеної ехогенності;
      2.  Округлу форму, нечіткі контури, однорідну структуру, зниженої або підвищеної ехогенності.
  40.  При КТ параметрій:
    1.  *Має щільність жиру, чітко відрізняється від тазової мускулатури и;
      1.  Має щільність жиру, нечітко відрізняється від тазової мускулатур;
      2.  Має щільність більшу за жир, чітко відрізняється від тазової мускулатури.
  41.  До критеріїв злоякісності пухлин яєчника в діагностичних УЗД-зображеннях не відносять:
    1.  *Невелику кількість вілької рідини в черевній порожнині;
      1.  Товщина перетинок та стінки більше 3 мм;
      2.  Некротичні зміни.
  42.  Показанням до проведення екскреторної урографії є:
    1.  *Огляд сечового тракту на всьому протязі, включаючи сечоводи та сечовий міхур;
      1.  Оцінка ступеню васкуляризації об’ємних утворів сечової системи;
      2.  Вибір „безкровної” зони при інвазивних втручаннях.
  43.  До контрастних речовин з високою атомною масою відносять:
    1.  *Сульфат барію
      1.  Кисень
      2.  Повітря
      3.  Закис азоту
  44.  При пневмоперитонеумі в черевну порожнину вводять:
    1.  *Повітря
      1.  Ультравіст
      2.  Сульфат барію
      3.  Омніпак
  45.  До епітеліальних доброякісних пухлин молочної залози відносять:
    1.  *Папілому протоки.
      1.  Фіброаденому;
      2.  Ліпому;
  46.  До неепітеліальних доброякісних пухлин молочної залози відносять:
    1.  *Міому;
      1.  Аденому молочної залози й соска;
      2.  Гемангіому.
  47.  До змішаних доброякісних пухлин молочної залози відносять:
    1.  *Філоїдну (листоподібну) пухлину;
      1.  Ліпому;
      2.  Міому.
  48.  Які рентгенологічні симптоми однорогої матки виявляються при гістеросальпінгографії?
    1.  *Порожнина матки представлена одним рогом з наявністю перешику і однієї труби.
      1.  Порожнина матки деформована, обидві труби проходимі.
      2.  Порожнина шийки деформована, труби не проходимі.
  49.  Товщина стінки стравоходу в норму складає:
    1.  *3-5 мм
      1.  1-2 мм
      2.  2-4 мм
  50.  Кут, утворений дистальним відділом стравоходу та склепінням шлунка носить назву кут …
    1.  *Гісса
      1.  Вальсальви
      2.  Мюллера
  51.  Назвіть найчастіші симптоми хронічних неспецифічних запальних процесів матки і маткових труб, які можна отримати при гістеросальпінгографії?
    1.  *Деформація порожнини матки з дрібними дефектами наповнення, порушення проходимості маткових труб.
      1.  Наявність поодинокого “дефекту наповнення” в порожнині матки.
      2.  Збільшення в розмірах порожнини матки, розширення маткової труби з збереженням прохідності.
  52.  Які особливості кількості та розташування конкрементів у передміхуровій залозі?
    1.  *Частіше множинні в обох долях.
      1.  Частіше поодинокі в одній долі.
      2.  Частіше множинні в одній з долей.
  53.  Які рентгенологічні симптоми більш характерні для специфічного простатовезикуліту?
    1.  *Просвіт сім’явивідних протоків асиметрично звужений, звивистість ампули і пухирця подібна до спіралі.
      1.  Нечіткі контури сім’явивідної протоки та пухирців.
      2.  Розширення  сім’явивідних протоків на симетричних ділянках.
  54.  Які клінічні симтоми переважають при передньому уретриті?
    1.  *Болючість при сечовиділенні.
      1.  Часте сечовиділення.
      2.  Наявність крові в сечі.
  55.  У разі перорального прийому барієвої суспензії контрастування ілеоцекальної ділянки в нормі настає через:
    1.  *5-6 годин
      1.  2-3 години
      2.  4-5 годин
      3.  7-8 годин
      4.  9-10 годин
  56.  Яка кількість контрастної речовини необхідна для проведення нисходної везикулографії?
    1.  *До 3 мл.
      1.  До 5 мл.  
      2.  До 8 мл.
  57.  Які кісткові орієнтири необхідно використовувати для вірної оцінки розташування сім’яних пухирців?
    1.  *Крижові і куприкові хребці.
      1.  Лобкові кістки.
      2.  Клубова кістка
  58.  При УЗД передміхурова залоза має:
    1.  *Однорідну ехоструктуру паренхіми, контури чіткі, рівні, безперервні;
      1.  Однорідну ехоструктуру паренхіми, контури нечіткі, рівні;
      2.  Неоднорідну ехоструктуру паренхіми, контури чіткі, рівні, безперервні.
  59.  У разі ахалазії кардії III-IV ступеня газовий міхур шлунка:
    1.  *Відсутній
      1.  Збільшений
      2.  Зменшений
      3.  Деформований
  60.  У разі хронічного  езофагіту складки слизової оболонки стравоходу:
    1.  *Нерівномірно потовщені
      1.  Не змінені
      2.  Ригідні
  61.  При УЗД матки в нормі:
    1.  *Незмінені маткові труби та зв’язки матки не візуалізуються;
      1.  Незмінені маткові труби та зв’язки матки візуалізуються;
      2.  Незмінені маткові труби та зв’язки матки візуалізуються не завжди.
  62.  Основними методами дослідження хворих з обструктивними уропатіями є:
    1.  *УЗД та екскреторна урографія.
      1.  Радіонуклідні дослідження (ренографія, динамічна реностинтиграфія);
      2.  КТ, МРТ;
  63.  Які групи контрастних речовин розрізняють:
    1.  *З високою атомною масою
      1.  Середньоатомні
      2.  Спеціальні
  64.  При КТ у субдуральної гематоми, на відміну від епідуральної:
    1.  *Внутрішній край зазублений;
      1.  Внутрішній край гладкий;
      2.  Внутрішній край погано візуалізується.
  65.  Післятравматичне скупчення крові між окістям та зовнішньою поверхнею склепіння черепа у новонародженого називають:
    1.  *Кефалогематома;
      1.  Забій головного мозку;
      2.  Епідуральна гематома.
  66.  При УЗД матки в менопаузі яєчники мають:
    1.  *Однорідну ехоструктуру без фолікулів.
      1.  Однорідну ехоструктуру з фолікулами;
      2.  Неоднорідну ехоструктуру без фолікулів;
  67.  До змішаних доброякісних пухлин молочної залози відносять:
    1.  *Фіброаденому;
      1.  Аденому молочної залози й соска;
      2.  Папілому протоки.
  68.  На рівні яких хребців візуалізується тінь тіла матки?
    1.  *ІV – V крижові.
      1.  І-ІІ крижові.
      2.  Куприкові.
  69.  Стійке звуження просвіту стравоходу характерно для:
    1.  *Опіків
      1.  Езофагіта
      2.  Пухлини
      3.  Варикозного розширення вен
  70.  Антральний відділ шлунка концентрично звужений, контури його нерівні, стінки ригідні, воротар  зіяє, складки слизової оболонки не можна простежити, Ваш висновок:
    1.  *Ендофітний рак
      1.  Рубцево-виразковий стеноз воротаря
      2.  Рігідний антральний гастрит
      3.  Здавлення шлунка ззовні
  71.  При УЗД матки міоми мають вигляд:
    1.  *Гіпоехогенних  в порівнянні з міометрієм вогнищевих утворень з чіткими контурами.
      1.  Гіпоехогенних  в порівнянні з міометрієм вогнищевих утворень з нечіткими контурами;
      2.  Гіперехогенних  в порівнянні з міометрієм вогнищевих утворень з чіткими контурами;
  72.  Плідний міхур в порожнині матки визначається трансвагінальним доступом з:
    1.  *5-го тижня вагітності;
      1.  3- го тижня вагітності;
      2.  7- го тижня вагітності.
  73.  Термін вагітності протягом першого триместру визначається на підставі:
    1.  *Вимірювання куприко-тім’ячкового розміру ембріону;
      1.  Вимірювання розмірів голівки, живота;
      2.  Вимірювання розмірів довгих трубчастих кісток кінцівок з визначенням терміну по спеціальних таблицях.
  74.  При варикозному розширенні вен рельєф слизової оболонки стравоходу:
    1.  *Представлен окремими округлими і овальними просвітленнями
      1.  Не змінений
      2.  Представлен розширенними складками слизової оболонки
  75.  Хімичні опіки стравоходу частіше уражують:
    1.  *Місця фізіологічних звужень
      1.  Верхню третину стравоходу
      2.  Середню третину
  76.  Прямою ехоознакою позаматкової вагітності є:
    1.  *Візуалізація плідного міхура з життєздатним ембріоном за межами порожнини матки;
      1.  Деформація плідного міхура, невідповідність розмірів плоду і матки терміну вагітності;
      2.  Локальне потовщення м’язевої стінки матки, яке деформує плідний міхур.
  77.  Стабільність положення хребців досліджують на рентгенограмах при:
    1.  *Згинанні та розгинанні тулуба чи голови;
      1.  В рівному положенні стоячи;
      2.  В рівному положенні лежачи.
  78.  При КТ головного мозку на середньому рівні серединно визначається:
    1.  *Мозолисте тіло;
      1.  Роги бокових шлуночків;
      2.  Базальні відділи лобових часток мозку.
  79.  При хронічному медіастиніті  у стравоході виникають дивертикули:
    1.  *Тракційні
      1.  Ценкеровскі
      2.  Пульсійні
  80.  Тракційні дивертикули  стравоходу найчастіше виникають у сегменті:
    1.  *Бронхіальному
      1.  Аортальному
      2.  Наддіафрагмальному
      3.  Піддіафрагмальному
  81.  У нормі на ехограмах при поперечному скануванні щитоподібна залоза має вигляд:
    1.  *Підкови;
      1.  Овалу;
      2.  Метелика.
  82.  При КТ нормальна щитоподібна залоза має вигляд:
    1.  *Двох овалів з рівними, чітко відмежованими контурами та однорідною структурою;
      1.  Двох овалів з рівними, нечітко відмежованими контурами та однорідною структурою;
      2.  Двох овалів з рівними, чітко відмежованими контурами та неоднорідною структурою.
  83.  До додаткових проекцій краніографії відносять:
    1.  *Потиличну (аксіальну);
      1.  Пряму;
      2.  Бічну.
  84.  На рентгенограмах черепа не вивчають:
    1.  *Розміри бокових шлуночків;
      1.  Розміри черепа;
      2.  Товщину кісток черепа.
  85.  Пульсійні дивертикули стравоходу виникають у результаті:
    1.  *Підвишення внутрішньостравохідного тиску
      1.  Спайкового процесу
  86.  Для ендофітної ракової пухлини стравоходу характерно:
    1.  *Ригідність складок слизової оболонки
      1.  Обрив складок слизової оболонки
      2.  Потовщення складок слизової оболонки
  87.  До складу лицевого черепа входять:
    1.  *Піднебінна кістка;
      1.  Потилична кістка;
      2.  Лобова кістка.
  88.  В утворенні склепіння черепа приймають участь:
    1.  *Луски лобової кістки;
      1.  Верхня щелепа;
      2.  Носова кістка.
  89.  Варикозне розширення вен у стравоході частіше локалізуєтся:
    1.  *У нижній третині
      1.  Увздовж всього стравоходу
      2.  В місцях фізіологичних звужень
      3.  У верхній третині
  90.  При варикозному розширенні вен стравоходу контури його частіше:
    1.  *Фестончасті
      1.  Рівні
      2.  Дрібно зазубрені          
  91.  При УЗД структура яєчок в нормі:
    1.  *Однорідна, середньої ехогенності, середостіння представлено лінійною гіперехогенною структурою;
      1.  Однорідна, середньої ехогенності, середостіння представлено лінійною гіпоехогенною структурою;
      2.  Однорідна, низької ехогенності, середостіння представлено смугастою гіперехогенною структурою.
  92.  В нормі при УЗД вени сім’яного канатику:
    1.  *Мають діаметр 0,1-0,2см, при пробі Вальсальви діаметр їх не змінюється;
      1.  Мають діаметр 0,1-0,2см, при пробі Вальсальви діаметр їх змінюється;
      2.  Мають діаметр 0,2-0,4см, при пробі Вальсальви діаметр їх не змінюється.
  93.  Серед пухлин гіпофіза:
    1.  *Переважають аденоми.
      1.  Аденоми та аденокарциноми зустрічаються в однаковому відсотку випадків;
      2.  Переважають аденокарциноми;
  94.  На МРТ-сканах церебрит виявляється у вигляді:
    1.  *Округлого некротичного центру з кільцеподібною ділянкою набряку, що нечітко відмежована від оточуючої незміненої паренхіми;
      1.  Округлого некротичного центру з кільцеподібною ділянкою крововиливу, що нечітко відмежована від оточуючої незміненої паренхіми;
      2.  Округлого некротичного центру з кільцеподібною ділянкою набряку, що чітко відмежована від оточуючої незміненої паренхіми.
  95.  Пухлини спинного мозку виявляються переважно:
    1.  *У грудному відділі;
      1.  У поперековому відділі;
      2.  У шійному відділі.
  96.  Для екзофітної ракової пухлини стравоходу характерно:
    1.  *Обрив складок слизової оболонки
      1.  Ригідність складок слизової оболонки
      2.  Потовщення складок слизової оболонки
  97.  У разі ендофітної ракової пухлини стравоходу рельеф слизової оболонки:
    1.  *Ригідний
      1.  Злоякісний
      2.  Не змінений
  98.  При УЗД матки в нормі:
    1.  *Порожнина матки не містить будь-якого вмісту.
      1.  В порожнині матки завжди визначається додатковий вміст;
      2.  В порожнині матки інколи визначаються додатковий вміст;
  99.  Внаслідок розвитку запального процесу при лептоменінгіті на комп'ютерних та магнітно-резонансних томограмах може спостерігатись:
    1.  *Зміщення вбік серединних структур мозку;
      1.  Округлого вогнища зниженої денситометричної щільності, яке з часом набуває чіткіших контурів і обмежується товстою капсулою;
      2.  Кефалогематома.
  100.  У разі  екзофітної ракової пухлини стравоходу рельеф слизової оболонки:
    1.  *Злоякісний
      1.  Ригідний
      2.  Не змінений
  101.  У випадку хронічного гастриту складки слизової оболонки шлунка:
    1.  *Нерівномірно стовщені, звивисті
      1.  Витончені, звивисті
      2.  Не змінені
  102.  На томограмах шиї у сагітальній площині оцінюють стан:
    1.  *Передньої і задньої стінок трахеї;
      1.  Гортані;
      2.  Підзв'язкового простору та шийного відділу трахеї.
  103.  У нормі на ехограмах при поздовжньому скануванні щитоподібна залоза має вигляд:
    1.  *Овалу;
      1.  Підкови;
      2.  Метелика.
  104.  Тракційні дивертикули стравоходу виникають у результаті:
    1.  *Спайкового процесу
      1.  Підвищення внутрішньостравохідного тиску
  105.  Сторонні тіла стравоходу частіше локалізуються в:
    1.  *Шийній частині стравоходу
      1.  Грудній частині
      2.  Черевній частині
  106.  Для неускладненого пульсійного дивертикулу стравоходу характерна форма:
    1.  *Округла
      1.  Загострена
      2.  Неправильна
  107.  Для неускладненого тракційного дивертикулу стравоходу характерна форма:
    1.  *Загострена
      1.  Округла
      2.  Неправильна
  108.  Для дивертикулу стравоходу, ускладненому дивертикулітом, характерно:
    1.  *Тривала затримка в дивертикулі контрасту з горизонтальним рівнем
      1.  Швидке спорожнення дивертикулу
  109.  Найхарактерніша форма доброякісних пухлин стравоходу:
    1.  *Округла
      1.  Неправильна
      2.  Поліциклічна
  110.  Товщина щитовидної залози в нормі:— 1-2 см
    1.  *1-2 см;
      1.  5-8 см;
      2.  3-7 см.
  111.  Внутрішньогрудний зоб- це коли:
    1.  *Збільшена щитоподібна залоза може розташовуватись у передньому або задньому середостінні;
      1.  Велика частина збільшеної щитоподібної залози розташована поза грудниною, а менша — на шиї;
      2.  Залоза повністю розташована за грудиною.
  112.  До прямих рентгенологічних ознак виразкової хвороби шлунка відноситься:
    1.  *Запальний виразковий вал 
      1.  Функціональний спазм
      2.  Симптом «вказівного пальця»
  113.  До прямих рентгенологічних ознак виразкової хвороби шлунка відноситься:
    1.  *Конвергенція складок
      1.  Функціональний спазм
      2.  Симптом «вказівного пальця»
  114.  До непрямих рентгенологічних ознак виразкової хвороби шлунка відноситься:
    1.  *Функціональний спазм
      1.  «Ніша» в стінці
      2.  Конвергенція складок
  115.  До непрямих рентгенологічних ознак виразкової хвороби шлунка відноситься:
    1.  *Симптом «вказівного пальця»
      1.  Запальний виразковий вал 
      2.  «Ніша» в стінці
  116.  У ранній період росту ендофітної форми раку шлунка складки слизової оболонки  на рівні пухлини:
    1.  *Ригідні
      1.  Обриваються
      2.  Стовщені
  117.  При УЗД матка в нормі:
    1.  *На повздовжніх ехограмах має грушеподібну форму,  на поперечних – овоїдну з чіткими рівними контурами;
      1.  На повздовжніх ехограмах має овоїдну форму,  на поперечних – грушеподібну з чіткими рівними контурами;
      2.  На повздовжніх ехограмах має округлу форму,  на поперечних – овоїдну з чіткими рівними контурами.
  118.  При УЗД матки в нормі:
    1.  *Яєчники визначаються латерально від матки як утворення овальної форми середньої ехогенності;
      1.  Яєчники визначаються латерально від матки як утворення округлої форми середньої ехогенності;
      2.  Яєчники визначаються латерально від матки як утворення овальної форми низької ехогенності.
  119.  Чоловік 24 років поступив до приймального відділення із скаргами на сильний біль в животі. При дослідженні визначені симптоми подразнення очеревини. Страждає на виразкову хворобу шлунку 10 років. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини визначається вільний газ під правим куполом діафрагми. Ваш діагноз?
    1.  *Перфорація порожнистого органу
      1.  Кровотеча в черевну порожнину
      2.  Стеноз виходу із шлунка    
      3.  Пенетруюча виразка шлунку
      4.  Кишкова непрохідність
  120.  До складу мозкового черепа входять:
    1.  *Клиноподібна кістка.
      1.  Верхня щелепа;
      2.  Сльозова кістка;
  121.  Радіогепатографія реєструє:
    1.  *Функціональний стан гепатоцитів;
      1.  Розподіл радіонукліда у печінці відповідно до локального стану печінкового кровотоку;
      2.  Розподіл радіонукліда у печінці відповідно до локального стану печінкового кровотоку та функціональний стан гепатоцитів.
  122.  При сцинтиграфії цироз печінки з портальною гіпертензією виявляється за наявністю:
    1.  *Спленомегалії з високим накопиченням радіонукліда і візуалізації кісток;
      1.  Спленомегалії з низьким накопиченням радіонукліда і візуалізації кісток;
      2.  Спленомегалії з високим накопиченням радіонукліда  без візуалізації кісток.
  123.  У разі виразкової хвороби шлунка виразка у більшості випадків локалізується:
    1.  *На малій кривині тіла шлунка
      1.  В склепінні шлунка
      2.  В антральному відділі
      3.  На  великій кривині тіла шлунка
  124.  Ширина щитовидної залози в нормі:
    1.  *2-4 см;
      1.  5-8 см;
      2.  3-7 см.

  1.  Що не є показом до УЗ-обстеження щитовидної залози:
    1.  *Утвір у   щитоподібній залозі, що пальпується;
      1.  Об’ємний утвір у бічному відділі шиї;
      2.  Скарги хворого на задуху, підвищену дратівливість.
  2.  При холецистографії після фізіологічного сніданку роблять третій знімок, на якому жовчний міхур повинен бути:
    1.  *Порожнім;
      1.  Жовчний міхур зменшився на одну чверть, або третину від початкової величини;
      2.  Жовчний міхур зменшився на половину від початкової величини.
  3.  Введення контрастної речовини у печінкові жовчні протоки через шкіру позначається як:
    1.  *Черезшкірна черезпечінкова холангіографія.
      1.  Інтраопераційна холангіографія;
      2.  Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія;
  4.  Як називається методика дослідження при якій хворому в порожнистий орган вводять невелику кількість барієвої суспензії, а потім повітря:
    1.  *Подвійне контрастування
      1.  Рентгенокімографія
      2.  Поліграфія
      3.  Сцинтиграфія
  5.  До контрастних речовин з високою атомною масою відносять:
    1.  *Ультравіст
      1.  Кисень
      2.  Повітря
      3.  Закис азоту
  6.  Трете фізіологічне звуження стравоходу знаходиться на рівні:
    1.  *Діафрагми
      1.  Входу в стравохід
      2.  Дуги аорти
  7.  При МРТ типові міоми дають МР-сигнал:
    1.  *Низької інтенсивності;
      1.  Високої інтенсивності;
      2.  Середньої інтенсивності.
  8.  До критеріїв злоякісності пухлин яєчника в діагностичних УЗД- зображеннях не відносять:
    1.  *Розміри більше 1 см;
      1.  Товщина перетинок та стінки більше 3 мм;
      2.  Наявність папілярних виростів, „вузликів” на внутрішній стінці.
  9.  На сонограмах печінка має:
    1.  *Однорідну, мілкозернисту структуру;
      1.  Неднорідну, мілкозернисту структуру;
      2.  Однорідну, крупнозернисту структуру.
  10.  Непрямою ознакою переломів основи черепа є:
    1.  *Затінення повітроносних пазух та комірок внаслідок гематоми;
      1.  Розходження швів;
      2.  Лінія перелому.
  11.  Проникнення хрящової тканини міжхребцевого диска у губчасту речовину тіла хребця називається:
    1.  *Грижа Шморля;
      1.  Грижа Фолея;
      2.  Грижа Кіршнера.
  12.  "Пірнаючий зоб"- це коли:
    1.  *Велика частина збільшеної щитоподібної залози розташована поза грудниною, а менша — на шиї;
      1.  Залоза повністю розташована за грудиною;
      2.  Збільшена щитоподібна залоза може розташовуватись у передньому або задньому середостінні.

  1.  Під час УЗД та КТ хронічний холецистит розпізнають за наявністю:
    1.  *Нерівномірного потовщення стінки міхура до 8 мм і більше, або її звапнення;
      1.  Нерівномірного потовщення стінки міхура до 8 мм і більше;
      2.  Звапнення.
  2.  Тривалість судинної фази радіогепатограми в нормі:
    1.  *30-40 секунд;
      1.  10-20 секунд;
      2.  40-50 секунд.
  3.  Тривалість сегменту виведення при радіогепатографії в нормі:
    1.  *Біля години;
      1.  10-25 хвилин;
      2.  40-50 хвилин.
  4.  До неепітеліальних доброякісних пухлин молочної залози відносять:
    1.  *Фіброму.
      1.  Папілому протоки;
      2.  Фіброаденому;
  5.  Чи є динамічний контроль за ефективністю лікування показом до УЗД щитовидної залози:
    1.  *Так;
      1.  Ні;
      2.  Не завжди.
  6.  На томограмах шиї у фронтальній площині, поряд із зображенням щитоподібної залози  визначається:
    1.  *Гортань, підзв'язковий простір та шийний відділ трахеї;
      1.  Передня і задня стінки трахеї;
      2.  Ретротрахеальний простір.
  7.  На фоні дрібно-коміркової структури кісток склепіння помітні:
    1.  *Пальцеві втиснення;
      1.  Венозні синуси;
      2.  Шлуночки мозку.
  8.  При КТ головного мозку нижній рівень зрізів умовно починається від:
    1.  *Намету мозочка.
      1.  Стовбура мозолистого тіла;
      2.  Бічних шлуночків мозку;
  9.  Радіонуклідне дослідження центральної нервової системи проводять з використанням радіоактивного:
    1.  *Технецію;
      1.  Золота;
      2.  Фосфору.
  10.  Продовження лінії перелому на черепний шов може викликати:
    1.  *Його розходження.
      1.  Його подвоєння;
      2.  Його облітерацію;
  11.  При дифузній формі зоба при КТ дослідженні виявляють:
    1.  *Збільшення щитоподібної залози;
      1.  Зменшення щитоподібної залози;
      2.  Вузлову перебудову щитоподібної залози.
  12.  Сагітальний шов утворений:
    1.  *Сагітальними краями тім'яних кісток;
      1.  Потиличною та тім'яними кістками;
      2.  Лобовою та тім'яними кістками.
  13.  До складу мозкового черепа входять:
    1.  *Тім'яна та скронева кістки.
      1.  Носові кістки;
      2.  Піднебінні кістки;

  1.  Довжина щитовидної залози в нормі:
    1.  *3-7 см;
      1.  5-8 см;
      2.  2-4 см.
  2.  Чи є профілактичний огляд показом до УЗД щитовидної залози:
    1.  *Так;
      1.  Ні;
      2.  Не завжди.
  3.  Допплерографія щитовидної залози дозволяє:
    1.  *Провести оцінку васкуляризації тканини залози;
      1.  Зробити висновки щодо положення суміжних органів (стравоходу і трахеї);
      2.  Виявити зміщення анатомічних структур та додаткову тінь у верхньому середостіння.

28




1. І Митна статистика- Навч
2. Дать пациенту представление о его заболевании рассказать о возможностях лечения бронхиальной астмы сегод
3. ПРИРОДНЫЕ УСЛОВИЯ
4. МЕСТО БИБЛИОТЕКИ В СТРУКТУРЕ ИНФОРМАЦИОННЫХ ИНСТИТУТОВ СОВРЕМЕННОГО РОССИЙСКОГО ОБЩЕСТВА
5. тема которой была бы еще хуже чем в России
6. діаспора Охарактеризувати бойові дії на території України 19411944рр
7. вознаграждение за труд которое наниматель обязан выплатить работнику за выполненную работу в зависимости1
8. Тематика Найрозповсюдженіший тип- тема визначається якимось релігійним святом- загальновідома тема що ж
9. Организация управления базами данных Теоретическая часть Операции соединения
10. .94 ldquo; Об утверждении нового положения об организации работы по охране труда на предприятиях подведомствен

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе