Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ КОМП’ЮТЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ
НТУ «ХПІ»
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
Завдання для підсумкового і залишкового контролю знань
з дисципліни «Соціологія»
Харків 2011
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Харківський комп’ютерно-технологічний коледж
Національного технічного університету
“Харківський політехнічний інститут ”
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
Завдання для підсумкового і залишкового контролю знань
з дисципліни «Соціологія»
Харків 2011
Методична розробка «Завдання для підсумкового і залишкового контролю знань» з дисципліни «Соціологія» розроблена викладачем вищої категорії Рибаченко І.М.
Затверджена на засіданні циклової комісії гуманітарних та соціально-економічних дисциплін
Протокол № від « » 2012 р.
Голова комісії З.І. Гужовська
Заступник директора з навчальної роботи І.І. Дідух
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………5
1 Завдання до підсумкового контролю знань з дисципліни
«Соціологія »........................................................………………………………...6
2 Завдання і відповіді до залишкового контролю знань з дисципліни
«Соціологія ».......................................................……………………………….....8
Перелік джерел інформації………………………………………………..……..13
ВСТУП
Дисципліна “Соціологія” вивчається у циклі соціально-гуманітарних дисциплін та економіки нормативної частини навчальних планів. Вона дає можливість ознайомити студентів з суспільством як системним утворенням, розібратися в сутності його структурних елементів, простежити взаємозв'язок між ними. Значна увага приділяється ролі людського потенціалу в суспільстві, проблемам взаємовідносин людини та соціуму, гармонізації цього процесу. Засвоюючи світовий досвід соціології, студент звертається до проблем власного суспільства, з позицій соціологічної науки оцінює причини негативних явищ, виробляє власне ставлення до них і спрямовує зусилля на пошук шляхів удосконалення соціальних відносин.
Мета дисципліни – дати майбутнім спеціалістам цілісне уявлення про суспільство, розвивати соціальне мислення, яке передбачає загальне розуміння соціальних процесів, підвищити рівень культури та соціальної свідомості, сприяти вихованню особистісних рис громадянина України. Оскільки сучасний етап розвитку незалежної суверенної української держави характеризується активним пошуком шляхів удосконалення суспільно-політичної системи, оптимізації соціальних зв'язків на всіх її рівнях. Соціологічним знанням в цьому процесі надається чинне місце. Соціологія стає науковим орієнтиром в усвідомленні людиною сутності соціальних процесів, механізмах та закономірностях їх розгортання, оцінках результатів.
Методична розробка містить перелік запитань до підсумкового контролю знань, а також перелік запитань і відповідей до залишкового контролю знань студентів з дисципліни «Соціологія ». Питання складено відповідно до чинної навчальної програми і конспекту лекцій з дисципліни.
1 ЗАВДАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
З ДИСЦИПЛІНИ: «СОЦІОЛОГІЯ»
1. Поняття “суспільство” та його тлумачення.
2. Об'єкт і предмет вивчення соціології.
3. Структура соціології.
4. Функції соціології.
5. Соціологічні ідеї у працях Платона і Аристотеля.
6. Томас Гобс та його „Суспільний договір”.
7. Суспільна думка епохи Відродження.
8. О. Конт як засновник науки “соціології”.
9. Герберт Спенсер та його ідеї.
10. Просвітницькі ідеї XVII-XVIII століття.
11. Еміль Дюркгейм, його погляди та переконання.
12. Структурний функціоналізм Толкота Парсонса та Роберта Мертона.
13. Феноменологія – напрямок у соціології.
14. Біхевіоризм.
15. Соціологічна теорія технократизму.
16. Сучасна соціологія.
17. Історія розвитку соціології в Україні.
18. Поняття соціальної структури суспільства.
19. Елементи соціальної структури та їхня характеристика.
20. Основні види соціальної структури.
21. Соціальні групи та соціальні спільноти.
22. Соціальна стратифікація суспільства , її особливості.
23. Соціальна мобільність.
24. Маргінальні процеси.
25. Соціальні інститути, їх суть.
26. Соціологія особистості – її суть та проблематика.
27. Соціальні статуси і ролі, структура, діяльність і поведінка особистості.
28. Особистість: становлення та динаміка розвитку.
29. Соціалізація особистості.
30. Функції сім’ї як соціального інституту.
31. Історичні типи і форми сімейно-шлюбних взаємовідносин.
32. Насилля в сім'ї, проблеми подолання.
33. Функції сім’ї як соціального інституту.
34. Сучасна сім’я та її проблеми.
35. Студентська сім’я, її суттєві особливості
36. Сім’я як об’єкт соціологічного дослідження.
37. Поняття соціального конфлікту, його функції та суб’єкт
38. Форми соціальних конфліктів.
39. Динаміка соціальних конфліктів.
40. Причини виникнення етнічних конфліктів.
41. Політичні конфлікти, їх приклади.
42. Соціально-економічні конфлікти та їх суть.
43. Шляхи і способи подолання конфліктів.
44. Етносоціологія, предмет та об’єкт її вивчення.
45. Етнічні формування в історії людства.
46. Нація як найбільш розвита етнічна спільність.
47. Причини зниження рівня народжуваності в Україні. Роль демографічної політики держави.
48. Предмет соціології праці і управління.
49. Безробіття та проблеми пов’язані з ним.
50. Безробіття на території України та спроба його вирішення.
51. Об’єкт, предмет, функції освіти
52. Політична соціологія, її функції.
53. Конкретно-соціологічні дослідження: поняття, типи і види.
54. Форми та засоби збору соціологічної інформації.
55. Робочий план конкретно-соціального дослідження.
56. Програма конкретно-соціального дослідження.
57. Методи анкетного опитування. Дати його повну характеристику.
58. Метод інтерв’ювання у соціології.
59. Вирібка у конкретно-суспільних дослідженнях.
60. Підсумковий документ у КСД.
2 ЗАВДАННЯ І ВІДПОВІДІ ДО ЗАЛИШКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ: «СОЦІОЛОГІЯ»
1 Конкретне соціологічне (емпіричне) дослідження
Конкретне соціологічне (емпіричне) дослідження - це наукове дослідження, що складається з системи послідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, пов'язаних між собою в одне ціле з метою отримання достовірного знання на основі фактичних даних.
2 Вибірка
Вибірка - це статистична процедура. Сукупність відібраних об'єктів, на підставі яких соціолог робить висновок про генеральну сукупність, називається вибірковою сукупністю. Вибіркова сукупність має бути репрезентативною. Репрезентативність означає, що за визначеними параметрами склад обстежуваних повинен наближатися до відповідних пропорцій у генеральній сукупності.
3 Опитування та його різновиди в соціології
Опитування - це найпоширеніший та незаміний спосіб отримання інформації про життєвий світ людини, її наміри, мотиви, думки, події, результати людської діяльності тощо.
Цей метод є поширеним не тільки серед соціологів, а й серед журналістів, юристів, лікарів, педагогів, тобто тих, хто працює з людьми. Специфіка соціологічного опитування у тому, що, опитавши певну кількість індивідів і зібравши їх суб'єктивні думки, дослідник з допомогою спеціальної дослідницької техніки та процедур отримує інформацію про соціально типову думку, виводить усереднену картину дійсності. Застосовуючи метод опитування, соціолог здобуває достовірне, об'єктивне та унікальне знання про певні суспільні процеси.
Існує два основних типи опитувальних методів: анкетне опитування (анкетування) та інтерв'ю (інтерв'ювання).
4 Анкетне опитування
Анкетне опитування - метод здобуття соціологічної інформації, за яким спілкування між дослідником і респондентом здійснюється за допомогою анкети. Анкета - основний документ у анкетному опитуванні, являє собою впорядкований певним чином перелік питань, з допомогою яких збирається первинна інформація.
5 Інтерв'ю
Інтерв'ю - метод здобуття соціологічної інформації, який полягає у безпосередньому спілкуванні дослідника та респондента.
6 Суспільство та його ознаки
Сучасна соціологія визначає суспільство як сукупність усіх способів взаємодії і форм об'єднання людей, в яких має вираження їх всебічна залежність. Ознаки суспільства - це ті стійкі риси, характеристики, які відрізняють суспільство як цілісне соціальне утворення від інших утворень.
Такими ознаками є: територія, на якій відбувається консолідація соціальних зв'язків, розвиваються відносини і взаємодія індивідів. Територія локалізує організацію соціального життя; універсальність, тобто всеосяжний, різнобічний характер суспільства. Вона включає в себе все розмаїття соціальних зв'язків, відносин, соціальні інститути і спільноти. Універсальність суспільства дає можливість створити необхідні умови для задоволення потреб людини, самореалізації та досягнення особистої мети;
автономність, тобто здатність до постійного відтворення, соціальних зв'язків, внутрішньої саморегуляції за допомогою тих інститутів і організацій, норм і цінностей, які утворюються всередині самого суспільства;
інтегративність, тобто можливість підкоряти собі індивідів, нові покоління, залучати їх до соціального життя, відтворювати його структуру.
7 Соціальні інститути
Соціальні інститути - це стабільна та інтегрована сукупність соціальних зв'язків, норм, ролей і статусів, цінностей та вірувань, які регулюють всі сфери суспільного життя. Соціальний інститут - це стійкий комплекс формальних і неформальних норм, правил, засад, які регулюють різні сфери людської життєдіяльності і організують їх у систему соціальних статусів і ролей.
8 Соціальна структура суспільства
Соціальна структура - це сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих між собою упорядкованих соціальних спільнот, груп, а також відносин між ними. До елементів соціальної структури відносяться: статуси і ролі, люди (індивіди), соціальні групи та спільноти, соціальні організації, соціальні інститути, соціальні взаємодії і відносини, а також соціальні функції.
9 Соціальні спільноти
Соціальні спільноти - це такі об'єднання людей, які виникають та формуються на основі культурно-історичної самобутності (народи, нації) та родинних зв’язків і схожості стадії життя (сімейні, статево-вікові ).
10 Соціальна стратифікація суспільства
Сучасне суспільство характеризується наявністю груп, які мають в своєму розпорядженні значно більші ресурси багатства та влади, ніж інші групи. Існуючу в суспільстві (спільнотах та групах) нерівність між індивідами та об'єднаннями індивідів, що виявляється в неоднаковому доступі до соціальних благ і ресурсів та володінні ними, називають соціальною стратифікацією. Соціальна стратифікація - це ієрархічно організована структура соціальної нерівності, яка існує в певному суспільстві, в певний історичний період.
11 Соціальна мобільність і її види
Соціальна мобільність - рух індивідів між різними соціальними позиціями, протягом якого вони здійснюють перехід від однієї групи до іншої.
У сучасній науці розрізняють два види соціальної мобільності:
• горизонтальна - передбачає перехід індивідів з однієї соціальної групи до іншої без зміни соціального статусу;
• вертикальна - передбачає перехід індивіда з однієї групи до іншої зі зміною соціального статусу.
12 Особистість
Особистість - це стійка система соціально значущих рис та властивостей людини, що реалізуються в процесі соціальних зв'язків через активну предметну діяльність та спілкування.
13 Соціальна поведінка
Соціальна поведінка - це усвідомлені, цілеспрямовані дії, засновані на урахуванні потреб, інтересів і дій інших людей, існуючих соціальних норм.
14 Соціалізація
Соціалізація - це процес, в якому відбувається засвоєння індивідом культурних норм та соціальних ролей. Взаємодія індивіда і соціального середовища у процесі соціалізації відбувається у формі адаптації та інтериорізації. Адаптація - це пасивне пристосування людини до соціального середовища. Інтеріоризація - це активна взаємодія індивіда з середовищем, в якому людина робить свідомий вибір.
Соціалізація особистості відбувається під впливом агентів та інститутів соціалізації, які формують, спрямовують, стимулюють або обмежують формування особистості. Агенти соціалізації - це люди, які відповідають за засвоєння культурних норм та соціальних ролей. Інститути соціалізації - організації, які впливають на процес соціалізації та організацію його.
Процес соціалізації відбувається у первинних і вторинних групах. Визначальне значення має первинна соціалізація, яка здійснюється сім'єю. Сім'я виконує функцію посередника між дитиною та іншими соціальними системами. В основі соціалізації лежить процес засвоєння рольової поведінки, який в значній мірі залежить від якості рольової поведінки рідних.
Соціалізація співвідносна з життєвими циклами. Життєві цикли пов'язані зі: зміною соціальних ролей, набуттям нового статусу, відмовою від попередніх звичок, оточення, дружніх зв'язків, зміною способу життя.
Починаючи новий життєвий етап, людина змушена перенавчатися. Цей процес складається з двох етапів безпосередньо пов'язаних між собою: десоціалізації і ресоціалізації. Десоціалізація це процес відмови від старих цінностей, норм, ролей та правил поведінки. Ресоціалізація- процес засвоєння нових цінностей, норм, ролей і правил поведінки замість втрачених.
15 Норми
Норми - це формальні або неформальні приписи, вимоги, очікування поведінки індивідів, соціальних груп, організацій. Норми, що діють у суспільстві, залежать від традицій, історичного шляху та рівня розвитку суспільства. Вони регулятивні, не завжди чітко визначені, що і ускладнює визначення девіації.
16 Соціальний статус
Соціальний статус - це певне місце, позиція людини у суспільній ієрархії групи або суспільства в цілому. Статуси можуть бути приписані або вроджені (не контрольовані власною волею людини) та набуті або досягнуті (здобуті в результаті власного вибору та власних зусиль і контрольовані волею людини).
17 Соціальна роль
Соціальна роль - динамічна характеристика статусу, яка виражається шаблонною, очікуваною поведінкою, заданою певним статусом.
18 Девіантна поведінка особистості
Поведінка індивіда або групи, яка не відповідає загальноприйнятим нормам, називається девіантною. А люди, яким притаманна така поведінка - девіантами.
19 Безробіття
Безробіття - соціальне явище, викликане низькими темпами економічного зростання, змінами у структурі економіки (наприклад, падіння традиційних галузей трудомісткої промисловості), а також кількісним зростанням потенційної робочої сили.
20 Конфлікт
Конфлікт - це зіткнення протилежних цілей, позицій, поглядів суб'єктів соціальної взаємодії, які усвідомлюють суперечливість своїх інтересів Конфлікт має соціальну природу, оскільки учасниками конфлікту завжди є люди, або певні соціальні групи та спільноти.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
1 .В.І. Городяненко. Соціологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів, К. , 1999.
2. А. И. Кравченко. Социология. Учебник для вузов, М. : Академический проэкт, 2001.
3. А.А. Радугин , К.А. Радугин. Социология. Курс лекций, М. , 2003. В.М.
4. Піча. Соціологія. Навчальний посібник, Львів, 2002.
5. Антипина Г.С. Теоретико-методологические проблемы исследования малых социальных групп. - М., 1982.
6. Білоус В.С. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях. Навчальний посібник. - КНЗУ, 2002.
7. Волович В.І., Андрущенко В.П. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. – К., 1999.
8. Горбатенко В.П. Стратегія модернізації суспільства. Україна і світ на зломі тисячоліть. Монографія. - К., 1999.
9. Лукашевич Н.П. Социология труда. Учеб. пособие . - К., МАУП, 2001.
10. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования. М.: КД «Университет», 1998.