Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 19
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ
КАФЕДРА ФІНАНСІВ ТА БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо написання розділу дипломних робіт
«ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»
Галузь знань: 0501 Економіка та підприємництво
Напрям (и) підготовки: 8.050104 Фінанси
Спеціальність (ності) 8.05010401 Фінанси і кредит (ЕФК)
Донецьк 2012
УДК: 331.45(073)
Методичні рекомендації щодо написання розділу дипломних робіт «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» для студентів ОКР «спеціаліст» і «магістр» Галузі знань: 0501 Економіка та підприємництво Напряму підготовки: 8.050104 Фінанси, 2012. - 38 с.
Навчально-методична розробка містить загальні вказівки щодо написання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» дипломних робіт студентів ОКР «спеціаліст» і «магістр», структуру розділу, список рекомендованої літератури та додатки.
ЗМІСТ
|
Вступ ……………………………………………………………….………. |
4 |
|
|
1 |
Мета та завдання розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» дипломних робіт спеціалістів і магістрів.......……………….. |
5 |
|
2 |
Загальні положення………….....………......…….……….……….………. |
5 |
|
3 |
Структура та зміст розділу «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»…………………………………………………………………… |
7 |
|
Список рекомендованої літератури ………………………………………. |
15 |
|
|
Додатки……………………………………………………………………… |
19 |
ВСТУП
Методичні рекомендації розроблені відповідно до Наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15 «Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою», затвердженого цим Наказом Типового положення «Про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» (НПАОП 0.00-4.12-05), Типовими навчальними програмами нормативних дисциплін «Охорона праці в галузі» та «Цивільний захист» для вищих навчальних закладів для всіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» і «магістр», які, в свою чергу, розроблені відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 р. № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 листопада 2010 року за № 1057/18352. Зазначеним Наказом (п.4.6) запроваджено також вимогу включати до дипломних проектів спеціалістів і магістрів окремий розділ (далі – Розділ) "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" (далі – ОПБНС).
Рекомендації розроблені відповідно до вимог галузевої компоненти стандартів вищої освіти з підготовки фахівців рівнів «спеціаліст» і «магістр» та призначені для надання допомоги студентам ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» у виконанні дипломної роботи згідно з чинними стандартами України. Вони містять основні вимоги, які висуваються до змісту та оформлення обов’язкового розділу з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях, а також розкривають особливості організації та виконання ОПБНС дипломних робіт.
Методичні рекомендації враховують специфіку організації робочого процесу в структурних підрозділах фінансової сфери, як це і передбачено п.1 «Загальні положення» Типової навчальної програми нормативної дисципліни «Охорона праці в галузі» та Типовою навчальною програмою нормативної дисципліни «Цивільний захист».
Призначені для студентів, керівників дипломних робіт, консультантів, рецензентів та членів Державних екзаменаційних комісій для практичного використання в їх діяльності.
1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ» ДИПЛОМНИХ РОБІТ СПЕЦІАЛІСТІВ І МАГІСТРІВ
Концепція «Безпека життя і діяльності людини» передбачає, що випускник вищого навчального закладу з дипломом про вищу освіту повинен забезпечити необхідний рівень безпеки як для себе, так і для осіб, за яких він відповідає на виробництві.
Захист випускної кваліфікаційної роботи з розділом ОПБНС є підсумковим заходом державної атестації випускника (спеціаліста, магістра) з охорони праці. Таким чином, мета та завдання розділу співпадають з метою та завданнями вивчення дисциплін «Охорона праці в галузі», «Цивільний захист» та всього комплексу дисциплін з безпеки життя і діяльності людини, які викладені в Типових навчальних програмах цих нормативних дисциплін: мета вивчення дисциплін полягає у формуванні у майбутніх фахівців (спеціалістів і магістрів) умінь та компетенцій для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду, засвоєнні студентами новітніх теорій, методів і технологій з прогнозування надзвичайних ситуацій (НС), побудови моделей їх розвитку, визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення НС, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС, локалізації та ліквідації їхніх наслідків, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці і цивільного захисту в конкретній галузі.
Написання розділу з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях спрямоване на систематизацію теоретичних знань й застосування їх при розробці заходів для конкретних умов за темою дипломної роботи.
Завдання вивчення дисципліни передбачає забезпечення гарантії збереження здоров’я і працездатності працівників у виробничих умовах конкретних галузей господарювання через ефективне управління охороною праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку. В цьому контексті розглядається і відповідний розділ дипломної роботи магістра або спеціаліста.
2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Розробка Розділу повинна засвідчити досягнення поставленої мети: вміння майбутнього спеціаліста (магістра) вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог охорони праці та володіння основними професійними компетенціями з охорони праці та цивільного захисту.
Погодження завдання
Завдання до дипломної роботи з розділу ОПБНС видає консультант кафедри менеджменту, у якому передбачається розробка конкретних питань аудиту організації охорони праці та заходів цивільного захисту, нормативно-правової бази охорони праці та цивільного захисту на об’єкті дослідження, гiгiєни праці i виробничої санiтарiї (у тому числі фiзiологiї, психології, ергономіки i технічної естетики), техніки безпеки, пожежної безпеки, безпеки в надзвичайних ситуаціях на об’єкті практики дипломника, а також наголошується на необхідності впровадження міжнародних норм в галузі охорони праці. Завдання, як і сам Розділ, повинні співвідноситись зі змістом основних тем Типових програм нормативних дисциплін «Охорона праці в галузі» та «Цивільний захист», стати їх додатковою характеристикою. Завдання до виконання четвертого розділу дипломної роботи визначається окремим пунктом в індивідуальному завданні до виконання дипломної роботи згідно зразка, розробленого випускаючою кафедрою. Факт отримання Завдання засвідчується підписом викладача-консультанта з написання розділу ОПБНС.
У процесі виконання завдання студент одержує консультації у викладача-консультанта (відповідно до графіка консультацій). Факт виконання студентом-дипломником розділу ОПБНС викладач-консультант візує підписом на титульному аркуші зброшурованої дипломної роботи. Без зазначеного підпису дипломна робота до захисту не допускається.
Оформлення розділу
Розділ ОПБНС є обов'язковою складовою частиною дипломної роботи спеціалістів (магістрів). У структурі дипломної роботи він наводиться останнім.
Вимоги до оформлення Розділу стандартні, що застосовуються до написання дипломної роботи в цілому. Обсяг Розділу складає 8-12 сторінок.
При розподілі загального обсягу Розділу на частини, присвячені різним питанням, слід прагнути до рівномірності розподілу матеріалу між ними.
Кожна логічна частина виокремлюється відповідною назвою питання, яке буде розкриватись по тексту, позначається окремими пунктами плану та нумерується.
Після кожного розрахунку, таблиці або графіка повинні наводитись інтерпретація отриманих результатів та короткі висновки щодо динаміки показників, та причин, що визвали ці зміни. На основі зазначених проміжних висновків формується загальний висновок, який розміщується наприкінці Розділу. У списку використаної літератури (наводиться в загальному списку дипломної роботи) мають бути зафіксовані літературні джерела, дійсно використані при підготовці даного розділу з обов'язковим посиланням в тексті Розділу на цитований або використаний матеріал. Правила оформлення посилань стандартні.
Великі за розміром розрахунки, таблиці, графіки виносяться в додатки.
Додатки до розділу ОПБНС наводяться в загальному переліку додатків до дипломної роботи.
Вимоги до змісту
Основні зусилля при написанні аналітичної частини Розділу повинні бути спрямовані на з’ясування відповідності між дійсним станом охорони праці та організації безпеки в надзвичайних ситуаціях на об’єкті дослідження та нормативними вимогами, критеріями. Підсумком повинні стати пропозиції щодо покращення ситуації або подальших шляхів розвитку охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємстві (в установі, організації).
У тексті Розділу необхідно уникати загальних міркувань, пояснень загальновідомих термінів, переписування норм, правил, інструкцій тощо. В той же час, усі розробки та пропозиції з питань охорони та безпеки праці, запропоновані у Розділі, повинні відповідати діючим державним, галузевим стандартам у галузі охорони праці та цивільного захисту, а також міждержавним нормативним актам, ратифікованим в Україні, і посилатись на них.
Запропоновані заходи та висновки повинні мати обґрунтування й бути конкретними та прийнятними до використання на реальному об'єкті. Запропоновані рішення можуть ілюструватись графічним матеріалом, оформлюватись в таблиці.
Об’єкт дослідження та інформаційні джерела
Об’єктом дослідження і джерелом первинних даних є структурний підрозділ (і приміщення, де знаходилось робоче місце практиканта) підприємства, установи чи організації, на яких студент проходив переддипломну практику.
Для написання даного розділу використовують нормативно-правову базу з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях в Україні (Закони, державні, галузеві стандарти, санітарні норми тощо), теоретичні першоджерела (підручники, монографії, статті в періодичних виданнях та зі сторінок Інтернету), матеріали і досвід, накопичені при проходженні переддипломної практики.
Критерії оцінювання та захист
Максимальна кількість балів, що може отримати студент за роботу над Розділом, складає 10 балів. Поелементний розподіл загальної кількості балів – Додаток А.
Оцінку змістовних та організаційних аспектів роботи виставляє викладач-консультант, яка є попередньою і в процесі захисту підлягає підтвердженню або уточненню.
Оцінювання якості захисту Розділу відбувається членами ДЕК безпосередньо на захисті.
Загальна оцінка Розділу визначається під час обговорення підсумків захисту на закритому засіданні ДЕК.
Для захисту Розділу готується коротка доповідь, яка повинна супроводжуватись візуальною презентацією основних положень, викладених у Розділі.
Час захисту Розділу визначається студентом самостійно, з урахування нормативу загального часу захисту диплома.
3. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОЗДІЛУ
Рекомендована структура розділу ОПБНС:
Вступ.
4.1. Система управління охороною праці в організації.
4.2. Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці в організації.
4.3. Безпека в надзвичайних ситуаціях на досліджуваному об’єкті.
Висновки та пропозиції.
Вступ
Написанню основного тексту Розділу передує Вступ (без назви) обсягом близько 0,5 сторінки.
У вступі обґрунтовується зв’язок між питаннями, розглянутими в даному розділі, з темою дипломної роботи. У ньому в лаконічній формі викладаються цілі та завдання охорони, безпеки праці та цивільного захисту у тій галузі, до якої відноситься виконувана дипломна робота, вказується соціальне значення безпеки життєдіяльності та практичне вирішення відповідних проблем, роль працюючих в галузі – керівних кадрів та професіоналів і фахівців (спеціалістів і магістрів) - у питаннях покращення умов праці на виробництві та зменшення впливу шкідливих і небезпечних чинників на життя та здоров’я працюючих.
Підрозділ 4.1. Система управління охороною праці в організації
В цьому підрозділі необхідно проаналізувати організацію роботи служби охороною праці (далі – СОП) в установі (організації, підприємстві) за такими напрямами:
по-перше, слід охарактеризувати штат служби охорони праці; організацію навчання, інструктажів і перевірки знань; проведення паспортизації робочих місць щодо відповідності вимогам охорони праці; забезпечення працюючих правилами, стандартами, положеннями, інструкціями, спецодягом, санітарним одягом, тощо; проведення розслідувань нещасних випадків на підприємстві на предмет їх причин і заподіяної шкоди; організацію контролю проходження медоглядів працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці; використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів; прийоми пропаганди безпечних і нешкідливих умов праці; зміст куточка охорони праці;
по-друге, необхідно зробити аудит відповідності наявного переліку нормативно-правових актів існуючим вимогам;
по-третє, слід проаналізувати розділ «Охорона праці» колективного договору (угоди, трудового договору), що укладається між роботодавцем і трудовим колективом, оскільки це має істотне значення у системі планування роботи по забезпеченню безпеки праці на підприємствах.
Для дослідження діяльності СОП на підприємстві (установі, організації) необхідно визначити її чисельний склад і співставити з фактичною чисельністю. Розрахунки доцільно проводити у відповідності до Типового положення про службу охорони праці.
П.1.4. цього Положення визначає, що СОП створюється на підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб. На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції СОП можуть виконувати в порядку сумісництва (суміщення) особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій СОП можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають виробничий стаж роботи не менше трьох років і пройшли навчання з охорони праці.
Чисельність СОП на підприємстві з числом працюючих понад 500 чоловік визначається за формулою:
(1))
Де Рср – середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві;
Ф – ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1820 годинам, який враховує втрату робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо;
Кв– коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва;
(2)
де – Рв чисельність працюючих зі шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації;
Ра – чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з охорони праці).
Коефіцієнт Кв максимально може дорівнювати трьом у разі, коли всі робітники працюють зі шкідливими речовинами і всі вони підлягають щорічній атестації з питань охорони праці, тобто
Рв=Ра=Рср (3).
На підставі проведеного аудиту відповідності наявного переліку нормативно-правових актів існуючим вимогам, пропонується заповнити таблицю 1. З огляду на великий обсяг даних таблиці вона може бути винесена в додатки. Перелік нормативно-правових актів, що повинні бути на об’єкті практики, наведено в Додатку Б.
Таблиця 1. - Нормативно-правова база з питань ОПБНС (станом на … 2012 р.)
|
Нормативно-правові акти (Закони, накази, Положення, інструкції тощо), що повинні бути на підприємстві (установі, організації) |
Відмітка про наявність |
Відмітка про відповідність чинному законодавству |
Висновки/ Коментарі |
|
1. |
|||
|
2. |
В останній колонці таблиці «Висновки/Коментарі можна висловити свої міркування щодо стану питання, вказати кількість, стан, особливості, форму зберігання документів тощо.
Копії основних документів, що створені та діють в установі (організації, підприємстві), а також «План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій», наводяться в загальному переліку додатків до дипломної роботи.
Отримані результати аналізуються, інтерпретуються, робиться загальний висновок з відповідними пропозиціями щодо усунення недоліків та/або покращення стану питання.
Після з’ясування питання наявності нормативно-правових актів щодо охорони праці на об’єкті практики, необхідно дати оцінку виконання положень цих документів. Результати занести в таблицю 2 (таблицю розмістити в додатках). У тексті Розділу повинні залишитись приклади, а також висновки та пропозиції.
Таблиця 2. – Відповідність нормативним положенням ОПБНС на об’єкті дослідження
|
Назва діючого в установі (організації) нормативного документу |
Розділ, пункт, інформація, на які йдеться посилання |
Відповідність нормативним положенням |
Наприклад, в п. 6. «Організація проведення інструктажів з питань охорони праці» Типового положення «Про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» (НПАОП 0.00-4.12-05), п.п. 6.2. відмічено, що за характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці (далі - інструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий. Задача студента – працюючи з первинними документами з охорони праці на об’єкті дослідження, з’ясувати виконання цієї норми.
В п.п. 6.5. наголошено, що повторний інструктаж проводиться в терміни, визначені нормативно правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, або роботодавцем (фізичною особою, яка використовує найману працю) з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці; для решти робіт - 1 раз на 6 місяців. Задача студента – працюючи з первинними документами з охорони праці на об’єкті дослідження, з’ясувати виконання цієї норми.
Таким чином, студент, спираючись на знання нормативно-правових актів і теоретичних положень, ознайомившись зі станом організації охорони праці на об’єкті практики робить власний аудит, підсумком якого повинен стати висновок стосовно стану охорони праці і відповідності її організації чинним нормам українського законодавства.
Оцінюючи ступінь ефективності СОП на підприємстві, слід виходити з того, що витрати, пов’язані з охороною праці, можна поділити на доцільні, частково доцільні і недоцільні.
Доцільні витрати спрямовані на збереження здоров’я працівників, зростання продуктивності праці. До них відносяться витрати на профілактику травматизму і професійних захворювань.
Решта витрат є недоцільними або частково доцільні витрати – пільги та компенсації за несприятливі умови праці.
Недоцільні витрати – це додаткові до страхових відшкодування потерпілим внаслідок травм і профзахворювань, витрати на ліквідацію наслідків аварій і нещасних випадків, витрати на штрафні санкції і ін.
Отримані дані для оцінювання ефективності СОП треба оформити у вигляді таблиці 3 (таблиця виноситься в додатки). У тексті Розділу наводиться загальний аналіз даних таблиці. В якості альтернативи аналіз витрат можна провести за динамікою загальних показників витрат.
Таблиця 3. - Перелік витрат підприємства на охорону праці
|
Назва групи витрат |
Назва різновиду витрат |
Сума витрат |
||
|
20__р. |
20__р. |
20__р. |
||
|
1. Додаткові до страхових відшкодувань потерпілим у наслідок травм і професійних захворювань |
- Тимчасова непрацездатність - Одноразова допомога, включаючи членів родини і утриманців загиблих - Відшкодування витрат лікувальним установам - Санаторно-курортне обслуговування - Витрати на соціальну допомогу інвалідам - Інші доплати |
|||
|
2. Пільги і компенсації працюючим у важких і шкідливих умовах |
- Додаткові відпуски - Скорочений робочий день - Лікувально-профілактичне харчування - Надання молока чи інших рівноцінних продуктів. - Підвищені тарифні ставки Доплати за умови і інтенсивність праці - Пенсії на пільгових умовах |
|||
|
3. Витрати на профілактику травматизму і професійних захворювань |
- Витрати на працеохоронні заходи за колективним договором - Витрати на додаткові до колективного договору працеохоронні заходи - Витрати на працеохоронні заходи з інших джерел фінансування |
|||
|
4. Витрати на ліквідацію аварій і нещасних випадків на виробництві |
- Вартість зіпсованого обладнання, будівель, інструментів - Витрати на порятунок потерпілих, розслідування нещасного випадку - Виплати заробітної плати і доплати за час вимушених простоїв - Вартість ремонту частково зіпсованого обладнання, будівель, інструментів - Вартість підготовки та перепідготовки працівників замість вибулих у наслідок загибелі чи інвалідності |
|||
|
5. Штрафи та інші відшкодування |
- Штрафи підприємства, організації за недотримання нормативних вимог охорони праці - Штрафи працівників за порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці - Компенсації працівникам за зупинку робіт органами держнагляду за охороною праці - Компенсаційні виплати населенню за пошкодження їх житлового фонду, частки майна і забруднення навколишнього середовища. Інші санкції. |
Узагальнити інформацію щодо стану охорони праці на досліджуваному об’єкті можна, склавши власний Акт перевірки. Форма – в Додатку В.
У цій частині Розділу слід звернути увагу на державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці. Інформація щодо діяльності громадського контролю – в Додатках Г і Ґ. Задача майбутнього керівника або співробітника установи (організації, підприємства) дослідити сучасний стан питання в конкретній організації і зробити висновки і пропозиції стосовно ефективності громадського контролю.
Підрозділ 4.2. Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці в організації
В цьому підрозділі описується стан умов праці у відділі, в якому студент проходить практику, тобто в приміщенні де знаходиться робоче місце менеджера.
На основі проведеної оцінки умов праці необхідно розробити відповідні управлінські рішення та організаційні заходи, що дозволять виключити негативний вплив на працюючих виявлених небезпечних i шкідливих виробничих чинників або ж обмежити їх негативний прояв в межах допустимих норм. Детальна розробка відповідних управлінських рішень та організаційних заходів виконується лише по окремим, найбільш шкідливим та небезпечним чинникам. По іншим шкідливим i небезпечним виробничим чинникам студент-дипломник пропонує лише можливі санiтарно-гiгiєнiчнi i органiзацiйнi рішення та заходи. В разі потреби, розглядається необхідність застосування засобів колективного та iндивiдуального захисту.
Слід зауважити, що в підрозділі не пропонується проводити детальну експертизу негативних і шкідливих виробничих чинників, оскільки умови праці в офісах, які є основним робочим місцем економістів - фінансістів та юристів, не відносяться до критичних з точки зору дії цих чинників. Тому мова йде про виявлені в ході практики факти та управлінські пропозиції щодо їх усунення. Технічні рішення не розглядаються.
Спочатку описується місце розташування будівлі, в якій знаходиться відділ, (чи є поблизу автомобільна дорога, виробничі приміщення з підвищеним рівнем вібрації, шуму, залізнична колія, високі дерева чи будівлі, які б закривали небосхил, зменшуючи природну освітленість).
Особливу увагу у даній частині розділу необхідно приділити управлінським рішенням та організаційним заходам з електробезпеки використання у виробничому процесі допоміжного обладнання /вимірювальної, освітлювальної та іншої допоміжної апаратури, ПЕОМ тощо.
Далі характеризується виробниче приміщення відділу: площа, об’єм, кількість працюючих; система опалення, вентиляції (природна чи штучна), освітлення (природне та штучне).
Вибір рішень та організаційних заходів, що забезпечують необхідний рівень безпеки, нешкiдливi та комфортні умови праці, повинен бути оптимальним з точки зору охорони і безпеки праці, захисту навколишнього середовища, економічних витрат, маси i габаритів апаратури, вигоди її експлуатації, продуктивності праці i працездатності людини i т. iн., а також повинен бути обґрунтованим діючими нормативними документами, при цьому ефективність запропонованих рішень та заходів бажано підтвердити технiко-економiчними розрахунками.
Допустимі рівні напруженості електростатичних полів нормуються згідно ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ 16. Для робочих місць користувачів персональних комп’ютерів (ПК) потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання установити згідно з вимогами НРБУ-97, а допустимі рівні неіонізуючого електромагнітного випромінювання − згідно з вимогами ДСанПіН 3.3.2.007-98 (Додаток Д).
Іонізуюче випромінювання та розряди статичної електрики призводять до іонізації повітря робочої зони. Нормативні рівні концентрації позитивних та негативних іонів повинні відповідати вимогам СН 2152-80.
Одним з найшкідливіших факторів, притаманних нашій цивілізації, є шум. Виробничий шум - це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що виникають у повітряному середовищі і безпосередньо впливають на працездатність.
В умовах виробництва, як правило, мають місце шуми різної інтенсивності і спектру, які виникають унаслідок дії різноманітних механізмів, агрегатів та інших пристроїв. Класи умов праці залежно від рівня шуму поділяються на допустимі, які відповідають Державним санітарним нормам ДСН 3.3.6 037-99, шкідливі та небезпечні.
Для характеристики зашумованості на виробництві, необхідно виявити джерела шуму, виписати характеристику їх параметрів, яку можна отримати у відділах охорони праці підприємства (організації, установі). Одержані значення шуму необхідно порівняти із санітарними нормами згідно ДСН 3.3.6.037–99.
При аналізі шуму та вібрації необхідно визначити їх допустимі значення (Додатки Е та Ж).
У цій частині також мають бути висвітлені питання, пов’язані з організацією робочого місця (відповідність площі робочих місць санітарним нормам; розміщення меблів відповідно до їх функціонального призначення; відповідність обладнання робочого місця кількості та номенклатури знарядь праці змісту і особливостям виконуваної роботи; кількість та розміщення ПК та іншої офісної техніки).
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів. Для проведення атестації робочих місць та встановлення пріоритету в проведенні оздоровчих заходів використовується «Гігієнічна класифікація праці» за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці діляться на 4 класи – оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні (екстремальні).
1 клас – ОПТИМАЛЬНІ умови праці – такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.
2 клас – ДОПУСТИМІ умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.
3 клас – ШКІДЛИВІ умови праці – характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.
Далі, на підставі атестації робочого місця, слід охарактеризувати напруженість праці за такими напрямами:
відповідність площі та обсягу, що зайняті робочим місцем, діючим нормам;
відповідність обладнання вимогам нормативно-технічної документації, а також характеру та обсягу виконуваних робіт;
технологічна оснащеність робочого місця (засоби захисту приладів і їх технічний стан);
відповідність технологічного процесу, устаткування, інструментів, засобів контролю вимогам стандартів безпеки і нормам охорони праці.
Необхідно також звернути особливу увагу на вимоги до організації робочого місця. Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг – на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя – вертикально; лікті - під кутом 70 – 90 град. до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини, нахил голови – 15-20 град. відносно вертикальної площини.
Якщо користування ПК є однією з вагомих функцій основного виду діяльності, то персональний комп’ютер і його перефирійні пристрої (принтер, сканер тощо) розміщується на основному робочому столі, як правило, з лівого боку. Якщо використання персонального комп’ютера є періодичним, то він, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу.
Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90 – 140 град. Висота робочої поверхні столу для персонального комп’ютера повинна знаходитися в межах 680 - 800 мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля.
Рекомендовані розміри столу: висота - 725 мм, ширина - 600 -1400 мм, глибина – 800 - 1000 мм. Робочий стіл для персонального комп’ютера повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги – не менше 650 мм.
Робочий стіл для персонального комп’ютера, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні - в межах 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм. Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, є обов'язковим.
Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача ПК повинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку, стаціонарні або знімні підлокітники.
У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові елементи, що не є обов’язковими: підголівник та підставка для ніг. Робоче сидіння користувача ПК повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію.
Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15 - 20 мм, для кутових – 2 - 5 град. Зусилля під час регулювання не повинні перевищувати 20 Н. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400 - 500 мм, а кут нахилу поверхні - від 15 град. вперед до 5 град. назад. Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим. Висота спинки сидіння має становити 300+ -20 мм,ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0 - 30 град. відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260 - 400 мм.
Для зниження статичного напруження м’язів рук необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною - 50 - 70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230+-30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350 - 500 мм.
Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм’якою, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям та забезпечувати можливість чищення від бруду.
Монітор та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів.
Розташування монітору має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом +-30 град. від лінії зору працівника. Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу або на спеціальній, регульовуваній за висотою, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100 - 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5 - 15 град.
Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість монітору, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900 - 1300 мм, по глибині 400 - 500 мм. При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з ПК необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5-2 м. (див. Додаток З).
В кінці другого підрозділу необхідно проаналізувати стан виробничого травматизму та професійних захворювань (аналіз причин нещасних випадків захворювань), який проводиться на основі змісту актів про нещасний випадок ф.Н-1, професійних захворювань на виробництві, звітності підприємства за ф. 7-Т та лікарняних листів за останні 3 роки. Вихідні та розрахункові данні заносяться у табл. 4.
Таблиця 4. - Показники стану виробничого травматизму та професійних захворювань
|
Показники |
20__р |
20__р |
20__р |
|
1. Середньорічне число працюючих (Р), чол. |
|||
|
2. Число нещасних випадків (Nн.в.) всього: у тому числі: - з тимчасовою втратою працездатності - з стійкою втратою працездатності - з смертельним наслідком |
|||
|
3. Втрати працездатності від травм, дн (Ттр) |
|||
|
4. Число захворювань (Nз) |
|||
|
5. Втрати працездатності через захворювання, дн (Тз) |
|||
|
6. Коефіцієнт частоти (на 1000 працюючих): - нещасних випадків (Кчн) (Кчн=Nн.в.1000/Р) - захворювань (Кчз) (Кчз=Nз.1000/Р) |
|||
|
7. Коефіцієнт тяжкості: - нещасних випадків (Ктн) (Ктн=Ттр/Nнв) - захворювань (Ктз) (Ктз=Тз /Nз) |
|||
|
8. Коефіцієнт втрати робочого часу (Кв): (Кв=КчКт) |
Для оцінки рівня травматизму розраховують показники його частоти й тяжкості:
(4)
(5)
Де ПЧТ – показник частоти травматизму;
А –кількість випадків травматизму за звітний період;
Т – середньоспискова чисельність працівників;
ПТТ – показник тяжкості травматизму;
Д – кількість днів непрацездатності.
Показник непрацездатності – це число людино-днів непрацездатності, що припадає на 1000 працівників:
(6)
Показники інтенсивності випадків захворювань (ПІЗ), непрацездатності (ПНП), які припадають на 100 працюючих і тривалості захворювання (ПТР) розраховують за формулами:
(7)
(8)
(9)
Де Р – загальна кількість працюючих;
Д – кількість днів непрацездатності через захворюваність;
С – кількість випадків захворювань.
Отже, у цьому підрозділі необхідно виділити всі можливі небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що виникають на підприємстві (установі, організації), а також визначити вплив цих небезпечних факторів на здоров’я, працездатність людини та навколишнє середовище. Більш детальна інформація – у Додатку І.
Підрозділ 4.3. Безпека в надзвичайних ситуаціях
Під час написання даного підрозділу необхідно стисло дати оцінку можливості виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження на об’єкті дослідження. Для цього студент повинен:
1. Охарактеризувати приміщення по пожежній безпеці. Для цього необхідно навести і обґрунтувати категорію з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог 43. Наприклад, за стандартами безпеки визначаються категорії приміщень з вибухопожежонебезпеки (А, Б, В, Г, Д) і класи робочих зон з вибухо- та пожежонебезпечності (В-I, В-Iа, В-Iб, В-Iг, В-II, В-IIа, та П-I, П-II, П-IIа, П-III). Належність приміщення чи робочої зони до відповідної категорії або класу пожежонебезпечності визначається на основі властивостей речовин і матеріалів, що застосовуються у технологічному процесі чи в оформлені приміщень, кількості цих речовин і матеріалів, особливостями виробництва, які визначаються за додатками І і К).
Для робочих місць користувачів ПК, наприклад, за вимогами НПАОП 0.00-1.28-10 45, приміщення з ПК повинні мати ІІ ступінь вогнестійкості.
Категорія вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщення, а також клас його вибухопожежонебезпеки за ПУЕ повинні бути позначені відповідно табличкою згідно встановлених норм на вхідних дверях виробничих та складських приміщень.
2. Описати заходи по попередженню виникнення пожежі та обмеження поширення вогню. Відповідно до ГОСТ 12.1.004-85 визначити засоби й заходи, що сприяють зниженню пожежної небезпеки (Система запобігання пожежі та система пожежного захисту). Вид, кількість, розміщення й утримання первинних засобів пожежогасіння – за ГОСТ 12.1.033-81. Необхідно також проаналізувати параметри аварійного освітлення, аварійної вентиляції, вибрані засоби автоматичного пожежогасіння, засобів повідомлення і сигналізації про пожежу тощо.
Далі в підрозділі слід охарактеризувати розміщення дільниць і приміщень з урахуванням їх вибухо- і пожежонебезпеки (вибухонебезпечні - на верхніх поверхах і біля зовнішніх стін), розподіл будинку на відсіки і секції, відокремлення складських приміщень стінами з високою вогнестійкістю, ступінь обмеження горючих матеріалів, які використовуються у виробництві, обмеження вентиляційних комунікацій, можливість автоматичного відключення вентиляції на випадок пожежі.
3. Заходи щодо успішної евакуації людей і матеріальних цінностей. Необхідно звернути увагу на розташування і взаємне компонування робочих місць і обладнання з урахуванням швидкої евакуації (зазначити конкретно габаритні відстані, ширину проходів і проїздів), з’ясувати чи відповідають їх параметри вимогам ГОСТ 12.1.004–91 (обґрунтувати число евакуаційних виходів із приміщень і споруди, шляхи евакуації, визначити ширину дверей, коридорів, сходових площадок і маршів, проходів, напрямок відкривання дверей тощо), наявність спеціальних місць для збереження запасного устаткування. сировини, напівфабрикатів і готової продукції на виробничих ділянках, освітлення евакуаційних шляхів. Слід також вказати вибрані первинні засоби гасіння пожежі (стаціонарні установки (спринклерні, дренчерні, піногенераторні) чи ручні вогнегасники (пінні, вуглекислотні, порошкові) вказати їх кількість, характеристики та строки їх дії. Звернути увагу на наявність медичної аптечки першої допомоги та система автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками (з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв. м площі приміщення), а також на підходи до засобів пожежогасіння та швидкого відключення електросхем устаткування, які повинні бути вільними. Необхідно навести схему евакуації персоналу підприємства. Додаткова інформація – у Додатку Л.
При написанні даного підрозділу потрібно звернути увагу на потенційні причини виникнення пожеж (виникнення струмів короткого замикання, іскріння, перегрів провідників, резисторів та інших радіодеталей, пересихання електроізоляційних матеріалів, наявність гарячого і вибухонебезпечного середовища, статичної та атмосферної електрики) та надзвичайних ситуацій (аварій, пожеж, вибухів тощо).
Висновки та пропозиції
Підсумком при написанні розділу повинні стати висновки, в яких вказуються основні результати, отримані при виконанні розділу ОБНС, відповідність рівня безпеки основним вимогам СніП, а також пропозиції щодо покращення ситуації або подальших шляхів розвитку охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємстві (в установі, організації).
Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 1-2 сторінки.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Айзенберг, Б.Л. Защита электрических установок плавкими предохранителями [Текст] / Айзенберг Б.Л. – М: Госэнергоиздат, 1963. –127с.
2. Айзенберг, Ю.Б. Справочная книга по светотехнике [Текст] / Под ред. Айзенберга Ю.Б. – М.:Энергоатомиздат, 1983.- 427с.
3. Волков, О.М. Противопожарная защита вычислительных центров [Текст] / Волков О.М. Замулюкин А.Т. — М.: Стройиздат, 1982. –64с.
4. Голубков, Б.Н. Проектирование и эксплуатация установок кондиционирования воздуха [Текст] / Голубков Б.Н. и др. – М.: Энергоатомиздат, 1988.
5. ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность [Електронний ресурс] Общие требования: / Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу http://vsegost.com/Catalog/32/3254.shtml. - Назва з екрану.
6. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно – гигиенические требования к воздуху рабочей зоны [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://vsegost.com/Catalog/15/1583.shtml
7. ГОСТ 12.0.002-80 ССБТ. Основные понятия. Термины и определения [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://vsegost.com/Catalog/23/23141.shtml.
8. ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://vsegost.com/Catalog/41/41131.shtml.
9. ГОСТ 12.1.033-81 ССБТ. Электрические поля промышленной частоты. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу http://vsegost.com/Catalog/39/39663.shtml.
10. ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://vsegost.com/Catalog/80/803.shtml.
11. ГОСТ 12.1.009-76 ССБТ. Электробезопасность. Термины и определения [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://vsegost.com/Catalog/34/34276.shtml.
12. ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования безопасности [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://vsegost.com/Catalog/29/2924.shtml.
13. ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://vsegost.com/Catalog/14/14408.shtml.
14. ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ. Средства и методы защиты от шума. Классификация [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://vsegost.com/Catalog/30/30778.shtml.
15. ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://vsegost.com/Catalog/30/30435.shtml.
16. ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://vsegost.com/Catalog/27/2729.shtml.
17. ГОСТ 12.2.049-80 ССБТ. Оборудование производственное. Общие эргономические требования [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://vsegost.com/Catalog/30/30653.shtml.
18. ГОСТ 12.1.033-81 ССБТ. Пожарная безопасность. Термины и определения [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://vsegost.com/Catalog/39/39663.shtml.
19. ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://vsegost.com/Catalog/12/1232.shtml.
20. ГОСТ 12.2.064-81 ССБТ. Органы управления производственным оборудованием [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://vsegost.com/Catalog/13/13671.shtml.
21. ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - http://vsegost.com/Catalog/52/5207.shtml.
22. ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://vsegost.com/Catalog/31/31970.shtml.
23. ГОСТ 12.2.033-78 ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://vsegost.com/Catalog/15/15210.shtml.
24. ГОСТ12.4.009-83 ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды размещения и обслуживание [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://techstroy-msc.ru/text_131_5944.html.
25. ГОСТ12.4.120-83 ССБТ. Средства коллективной защиты от ионизирующих излучений. Общие технические требования [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://docinfo.ru/eachdoc-1578.html.
26. ГОСТ 25861-83 Машины вычислительные и системы обработки данных. Требования по электрической и механической безопасности и методы испытаний [Електронний ресурс]: Система стандартов безопасности труда. - Режим доступу: http://vsegost.com/Catalog/13/13270.shtml.
27. ДБН В.1.1-7-02. Державні будівельні норми України. Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – Київ, 2002. – Режим доступу: http://www.budinfo.com.ua/dbn/82.htm.
28. Дзюндзюк, Б.В. Основы безопасности энергетических систем [Текст]/ Дзюндзюк Б.В. — К.УМКВО.1990-56с.
29. ДНАОП 0.038-1.79-86 СН245-71 Санітарні норми проектування промислових підприємств [Електронний ресурс]: Міністерство охорони здоров`я СРСР. 1971.
30. ДБН В.2.5-28-2006. Державні будівельні норми України. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення. – Київ, 2006.
31. ДНАОП 0.03-3.15-86 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень [Електронний ресурс]: (СН4088-86). – Режим доступу: http://forca.com.ua/knigi/pravila/pravila-ohoroni-praci-pri-ekspluatacii-pralen-ta-lazen_5.html.
32. ДНАОП 0.03-3.14-86 Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях [Електронний ресурс]: (СН 3223-85)
33. ДНАОП 0.03-1.65-79 Санітарні правила роботи з джерелами невикористаного рентгенівського випромінювання [Електронний ресурс]: № 1960-79 . – Режим доступу: http://www.budinfo.org.ua/doc/1301663.jsp .
34. ДНС 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку [Електронний ресурс]: МОЗ України. – Режим доступу: http://dnop.com.ua/dnaop/act4878.htm.
35. ДНАОП 0.00-1.08-94. Правила будови та безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів.
36. ДНАОП 0.00-1.26-96. Правила будови та безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більш як 0,07 МПа (0,7 кгс/м2), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагрівання води не вище 115С.
37. Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та горючої води. Держнаглядохоронпраці.
38. ДНАОП 0.00-1.07-94. Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
39. СНиП В-II-6-81. Электростанции тепловые. Нормы проектирования.
40. СНиП II-35-76 с дополнениями 85,88 и 94 гг. Котельные установки. Нормы проектирования.
41. ДНАОП 0.00-1.22-72 (НПАОП 40.3-1.22-72). Правила техники безопасности при эксплуатации теплоиспользующих установок и тепловых сетей.
42. НАОП 1.1.10-5.01-80. Інструктивні матеріали з техніки безпеки при монтажі тепломеханічного обладнання і трубопроводів ТЕС і АЕС.
43. ДСанПіН 3.3.2.007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин. − Затвердж. постановою Головного держсанлікаря України 10.12.1998, № 7.
44. Долин, П.А. Справочник по технике безопасности. – 5 –е издание перераб. и доп. [Текст] / Долин П.А. – М: Энергоиздат, 1985 – 800с.
45. Закон Украины [Текст] «Об охране труда» - Киев “ВІПОЛ” 1993. - 40с.
46. Иванов, В.Г и др. Безопасность жизнедеятельности [Текст]: Учебное пособие / Иванов В.Г – Харьков - 2003 г.- 360 с.
47. Иванов, Е.Н. Автоматическая пожарная защита [Текст] / Иванов Е.Н. – М.: Стройиздат, 1980.-198с.
48. Клюев, С.А. Освещение производственных помещений [Текст] / Клюев С.А.. — М.: Энергия, 1979.-151с.
49. НРБ-76/87. Норми радіаційної безпеки.
50. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). - Київ: Відділ поліграфії Українського центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1998. - 125 с.
51. СанПиН 2.6.1.24-03. Санитарные правила проектирования и эксплуатации атомных станций. №4593 26.05. 2003 г.
52. ОСПУ-97. Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.
53. РД 52.04.253-90. Методика прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях (зруйнуваннях) на хімічно небезпечних об'єктах і транспорті.
54. Гончарук В.Є., Качан С.І., Орел С.М., Пуцило В.І., «Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях». Навчальний посібник, Видавництво НУ «Львівська політехніка». Львів, 2004р.,-136с.
55. Збірник нормативно-правових актів з питань надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.Вип.3.Під заг.ред. В.В.Дурдинця- Київ: Агенство “Чорнобильінтерінформ”, 2001.-532с.
56. Кнорринг, Г.М. Справочник для проектирования электрического освещения [Текст] / Кнорринг Г.М. – Л.: Энергия 1976.-391с.
57. Князевской, Б.А. Охрана труда в электроустановках [Текст] / Под ред. Б.А.Князевского - М: Энергия 1973. – 72с.
58. Максимов, Б.К. Статическое электричество в промышленности и защита от него [Текст] / Максимов Б.К. , Обух А.В. – М.: Энергия, 1978. – 80с.
59. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. − Затвердж. наказом МНС від 03.12.2007, № 833.
60. НПАОП 0.00-1.28-10. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. – Затверджено наказом Держкомітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірнічного нагляду від 26.03.2010, № 65.
61. Сологян, И.Х. Метрологическое обеспечение безопасности труда. – Справочник в 2-х томах /Под ред. И.Х.Сологяна [Текст] / – М.: Изд-во Стандартов, 1988.
62. ОНТП 24-86.Определение категории помещений и зданий по взрывной и пожарной опасности.
63. Методические указания к разработке вопросов пожарной безопасности в дипломных проектах. – К.:КПИ, 1990.
64. ДНАОП 0.00-1.32-01. Правила будови електроустановок. Електро- обладнання спеціальних установок.
65. Правила устройства электроустановок. ПУЭ-85
66. Резников, Г.В. Проектирование и оснащение вычислительных центров на базе ЕС ЭВМ [Текст] / Г.В. Резников, Ю.С. Объедков, В.И. Грачев и др . – М.: Статистика, 1977. –178с.
67. Рудник, В.М. Звукопоглощающие материалы и конструкции: Справочник [Текст] / Рудник В.М. и др. — М: Связь, 1970.-124с.
68. Сибаров, Ю.Г. и др. Охрана труда в вычислительных центрах [Текст] / Сибаров Ю.Г. и др. - М: Машиностроение, 1985.-185с.
69. ДБН.В2.5.-28-2006 Штучне та природне освітлення. – Режим доступу: http://dnop.com.ua/dnaop/act8425.htm
70. СНиП 2.09.05-85 Противопожарное нормы проектирования предприятий и сооружений.
71. СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование. Нормы проектирования.
72. Бортницкий П.И. Охрана труда на автомобильном транспорте. – К.: Вища шк., 1988. – 263 с.
73. Ткачук, К.Н. Охрана труда в приборостроении [Текст]: Учеб. Пособие для вузов / Ткачук К.Н. и др. - Киев: Выща шк., 1980.-192с.
74. Хрюкин, Н.С. Кондиционирование воздуха для машинных залов ЭВМ в вычислительных центрах [Текст] / Хрюкин Н.С. – М.: Статистика, 1974.-67с.
75. Шаровар, Ф.И. Устройства и системы пожарной сигнализации [Текст] / Шаровар Ф.И. — М.: Стройиздат, 1979, - 217с.
Додаток А
ЛИСТ ОЦІНЮВАННЯ
РОЗДІЛУ
«ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»
ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ
Студента: _______________________________________________________________
(за 10-бальною шкалою)
|
Елемент оцінки |
Ступінь виконання |
Критерії оцінювання |
Кількість балів |
Підпис і прізвище оцінювача |
|
1. Змістовні аспекти Розділу |
||||
|
1.1. Теоретико-методичний рівень Розділу |
низький – 0 балів середній – 1 бал високий – 2 бали |
Розділ не прив’язаний до теми дипломної роботи, відсутні критичний огляд сучасних першоджерел та логіка викладення матеріалу; Розділ має виражений компільованих характер, відсутні посилання, висновки і пропозиції відсутні або носять описовий характер, робота виконана не у відповідності до даних Методичних рекомендацій. Положення розділу відповідають темі дипломної роботи і даним Методичним рекомендаціям, але висновки і пропозиції недостатньо конкретні; є узагальнення теоретичних першоджерел, але вони поверхневі; мають місце змістовні повтори, іноді втрачається логічність викладу матеріалу. Всі вимоги витримані і зауважень немає, робота виконана бездоганно |
0-1-2 |
|
|
1.2. Аналітичний рівень Розділу |
низький – 0 балів середній – 1 бал високий – 2 бали |
Відсутні статистичні дані, розрахунки, аналіз та інтерпретація даних. Відсутні табличні та графічні узагальнення результатів розрахунків; надлишок описовості; добір інформаційних матеріалів не завжди обґрунтований. Розрахунки, їх узагальнення та інтерпретація бездоганні |
0-1-2 |
|
|
1.3. Ступінь самостійності проведення дослідження |
низький – 0 балів високий – 1 бал |
Студент не орієнтується в положеннях розділу; всі дії з написання Розділу вимагали присутності консультанта. Студент повністю орієнтується в положеннях Розділу; при написанні виконавець проявляв ініціативу; пошук даних, їх статистичну обробку, аналіз та інтерпретацію отриманих результатів проводив самостійно. |
0-1 |
|
|
Разом за розділом 1 |
Максимум - 5 балів |
|||
|
2. Організаційні аспекти роботи над Розділом |
||||
|
2.1. Своєчасність виконання окремих етапів регламенту Розділу |
невчасно – 0 балів; вчасно – 1 балів |
Не у відповідності до Індивідуального завдання У відповідності до Індивідуального завдання |
0-1 |
|
|
Разом за розділом 2 |
Максимум – 1 бал |
|||
|
3. Якість захисту Розділу |
||||
|
3.1. Уміння стисло, послідовно й чітко викласти сутність і результати дослідження |
ні – 0 балів так – 1балів |
Доповідь затягнута, містить загальні місця, логіка подання не простежується. Доповідь стисла, інформативна і конкретна. |
01 |
|
|
3.2. Здатність аргументовано захищати свої пропозиції, думки, погляди |
ні – 0 балів частково – 1 балів так – 2 балів |
Відповіді на запитання відсутні. Відповіді на запитання недостатньо аргументовані, носять загальний характер. На кожне запитання дається аргументована, вичерпна відповідь, презентується власна думка. |
0-1-2 |
|
|
3.3. Якість підготовки ілюстративного матеріалу, володіння культурою презентації |
низький – 0 балів
високий – 1балів |
Слайди відсутні або непрезентабельні (текст нерівний, шрифт дрібний, зайва інформація, забагато ефектів, невірно підібраний фон тощо); демонстровані слайди не підтримують текст доповіді. Презентація привертає увагу слухачів, є доступною, зрозумілою; показ слайдів підтримує текст доповіді, |
0-1 |
|
|
Разом за розділом 3 |
Максимум – 4 балів |
|||
|
Робота в цілому |
Максимум 10 балів |
Додаток Б
Перелік основних нормативно-законодавчих актів і документів з охорони праці
Адміністрація (роботодавець) для створення безпечних і нешкідливих умов праці працівників і для власної безпеки зобов'язана керуватися переліком таких основних нормативно-законодавчих актів і документів з охорони праці:
Адміністрації також необхідно користуватися відповідними галузевими та міжгалузевими нормативно-правовими актами з охорони праці згідно з Державним реєстром міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці. 38
Продовж.додатку Б
Нормативно-правові акти та проекти наказів з охорони праці, які повинні бути на підприємстві:
1. Програма (текст) вступного інструктажу з охорони праці та тексти інструктажу на робочих місцях.
2. Положення про систему управління охороною праці (СУОП), куди необхідно включити такі документи:
2.1.Перелік професій працівників, звільнених від проведення первинного, повторного і позапланового інструктажів (за погодженням з державним інспектором з нагляду за охороною праці).
2.2. Перелік робіт з підвищеною небезпекою.
2.3. Положення про порядок виконання робіт з підвищеною небезпекою.
2.4. Перелік професій, виконавці яких мають право на забезпечення ЗІЗ з визначенням конкретних видів засобів для них.
2.5. Положення про навчання з питань охорони праці у закладі освіти відповідно до наказу МОН України № 304 від 18.04.2006 року
2.6. Перелік робіт, для виконання яких необхідний професійний відбір.
2.7. Перелік професій працівників, які повинні проходити попередній або періодичні медичні огляди.
2.8. Перелік посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню та періодичну перевірку знань з питань охорони праці.
2.9. Перелік робіт, на яких забороняється застосування праці жінок.
2.10. Перелік робіт, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.
2.11. Перелік інструкцій з охорони праці, які повинні діяти у закладі освіти.
2.12. Перелік існуючих професій і посад, працівники яких мають право на отримання молока чи інших рівноцінних харчових продуктів.
2.13. Склад постійно діючої комісії з перевірки знань з питань охорони праці.
2.14. Накази:
2.15. План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій.
Журнали, які необхідно мати службі охорони праці:
Документи, які повинні зберігатися в службі охорони праці:
1. Інструкції з охорони праці (перші примірники).
2. Акти реєстрації нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами за формою Н-Н.
3. Акти розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій з працюючими на виробництві за формами Н-1, Н-5. НПВ.
4. Акти розслідування професійних захворювань за формою П-4.
5. Карта обліку професійного захворювання (отруєння).
6. Матеріали розслідування нещасних випадків (повідомлення), професійних захворювань (перші примірники).
7. Приписи органів державного нагляду, накази та заходи щодо їх виконання.
8. Приписи фахівців служби охорони праці.
9. План роботи служби охорони праці.
10. Протоколи перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб підприємства.
11. Протоколи лабораторних досліджень атестації робочих місць за умовами праці.
12. Матеріали перевірки стану умов і безпеки праці комісією закладу освіти і затверджені заходи для усунення виявлених порушень.
13. Комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, що передбачені колективним договором.
14. Матеріали аудиту охорони праці, у тому числі оцінки технічного стану виробничого обладнання, атестації робочих місць за умовами праці на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці.
Додаток В
Акт
перевірки стану охорони праці
в ХХХХХ
на ___ ____ 20__ року
|
Найменування заходів з охорони праці |
Відмітка про виконання (в балах) |
|
1 Організаційні заходи 1.1 Виконання заходів, передбачених колдоговорами, угодою. 1.2 Наявність наказу про призначення відповідальних осіб за станом охорони праці: - в установі, в кабінетах, майстернях, лабораторіях, дільницях і ін. - при експлуатації електрогосподарства - при експлуатації котлів і обладнання котельної 1.3 Наявність акту перевірки готовності закладу до нового року. 2 Забезпечення безпечного проведення виробничого процесу 2.1 Розміщення обладнання і його відповідність нормам охорони праці в приміщеннях. 2.2 Наявність і стан захисних пристроїв на обладнанні 2.3 Оформлення і ввід в експлуатацію по акту кабінетів, лабораторій, дільниць підвищеної безпеки і інших приміщень установ, закладу. 2.4 Організація збереження кислот ,лугів і інших ядохімікатів, горючих речовин і ЛЗР. 2.5 Відповідність кабінету вимогам Правил. 3 Забезпечення повітряно-теплового режиму, нормальної освітленості і гігієни 3.1 Наявність паспорта на обладнання 3.2 Наявність допуску до роботи у операторів 3.3 Наявність паспортів на вентиляційні установки 3.4 Наявність графіку планово-попереджувального ремонту вентустановок і його виконання 3.5 Наявність акту СЕС по перевірці повітряно-теплового режиму 3.6 Наявність акту СЕС по перевірці освітленості приміщення 3.7 Наявність акту СЕС по перевірці на запиленість, загазованість. 3.8 Санітарний стан приміщень, кабінетів 3.9 Проведення паспортизації робочих місць за умовами праці з участю інструментальних замірів СЕС 4 Безпечна експлуатація електроустановок і електромережі. 4.1 Наявність електросхем електроустановок і електроосвітлення 4.2 Наявність допуску до роботи у електрика і співробітників, працюючих на електроустановках 4.3 Наявність акту перевірки контура захисного заземлення, грозозахисту, тощо 4.4 Наявність акту випробування опору ізоляції електропроводки. 4.5 Випробування індивідуальних захисних засобів. 4.6 Наявність журналу експлуатації електроустановок і електроосвітлення 5 Пожежна безпека 5.1 Наявність поетапних планів евакуації. Проведення тренувань. 5.2 Наявність своєчасної зарядки вогнегасників 5.3 Наявність протипожежного обладнання і інвентаря відповідно до норм |
|
|
6 Пропаганда знань з охорони праці. 6.1 Проведення та оформлення інструктажів з охорони праці з працюючими і учнями відповідно до Типового положення про навчання з питань охорони праці. 6.2 Наявність інструкцій з охорони праці , їх відповідність умовам роботи 6.3 Проведення інструктажів з охорони праці із співробітниками в кабінетах підвищеної небезпеки 6.4 Наявність інструкцій по охороні праці в кабінетах і підрозділах 6.5 Проведення і оформлення інструктажів з охорони праці при проведенні позашкільних , позакласних заходів ,пов’язаних з підвищеною небезпекою 6.6 Наявність інструкцій з охорони праці про проведенні заходів і занять поза навчально-виховним закладом , установою 6.7 Наявність плакатів, попереджувальних написів, стенда або куточка з охорони праці 6.8 Наявність кабінету безпеки життєдіяльності. |
|
|
6.9 Наявність служби охорони праці відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону праці» «Типового положення про службу охорони праці» 7 Забезпечення спецодягом і медобслуговуванням. 7.1 Забезпечення працюючих певних категорій спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту 7.2 Забезпечення медогляду осіб, працюючих на установках підвищеної небезпеки (електрики, кочегари), збереження спецодягу, прання і ремонт 7.3 Наявність санітарних книжок на працюючих в харчоблоках (проведення періодичних медоглядів) 7.4 Наявність аптечок в кабінетах і приміщеннях підвищеної небезпеки (майстерні, спортзал, котельня, пральня і ін) 8 Додержання трудового законодавства. 8.1 Правильність накладання дисциплінарних стягнень 8.2 Порядок ведення трудових книжок, їх облік і збереження 8.3 Дотримання режиму праці і відпочинку 8.4 Наявність правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій (розділу в них Охорона праці ) 9 Громадський контроль 9.1 Робота комісії з питань охорони праці, громадського інспектора з охорони праці, представника профспілки з питань охорони праці. 9.2 Розгляд питань по охороні праці на засіданнях профспілкового комітету |
Додаток Г
Повноваження профспілок з питань охорони праці
1. Здійснення громадського контролю за дотриманням роботодавцем законодавства про охорону праці, створення безпечних умов праці, належного виробничого побуту для працівників своєчасним забезпеченням відповідними засобами захисту. (Ст.41 Закону України «Про охорону праці»; ст. 8 Закону України «Про охорону праці»; частина 4; ст.163 КЗпП України; частину 7 ст. 21 і частина 12 ст. 38 Закону України «Про профспілки…).
2. Участь у розробці та здійсненні державної політики в галузі охорони праці та соціального захисту працівників. (Частина 1 статті 21 Закону України «Про профспілки»).
3. Право вимагати від роботодавця негайного припинення праці на робочих місцях, виробничих дільницях та інших підрозділах на час, необхідний для усунення загрози життю та здоров'ю працівників. (Частина 7 ст. 21 Закону України «Про профспілки ...»).
4. Право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення на відповідність їх стану нормативно-правовим актам з питань охорони праці. («Частина 8 ст. 21 Закону України Про профспілки ...»).
5. Участь на підтвердження факту наявності небезпечної виробничої ситуації для працівників або їх оточення. (Частина 2 ст.6 Закону України «Про охорону праці»).
6. Участь в управлінні соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. (Стаття 5, 16, 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві ...»; ст. 24 Закону України «Про профспілки ...»).
7. Участь у розробці роботодавцем комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів з охорони праці. (Частина 2 ст. 13 Закону України «Про охорону праці»).
8. Участь у комісіях з перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт. (Частина 4 ст. 18 Закону України «Про охорону праці»).
9. Підготовка разом з роботодавцем проектів двосторонніх зобов'язань в колдоговори стосовно забезпечення соціальних гарантій у галузі охорони праці працівникам, а також комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, контролю за їх виконанням (Ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»; ст. 20 Закону України «Про охорону праці»; п.1 частини 1 ст.38 Закону України «Про профспілки ...).
10. Участь у прийнятті в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих об'єктів на відповідність їх вимогам охорони праці. (Частина 7 ст. 21 Закону України «Про охорону праці»).
11. Участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. (Частина 3 ст.41 Закону України «Про охорону праці»; частина 8 ст.21 та п.11 частини 1 ст. 38 Закону України «Про профспілки ...»; Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві ... № 1112 від 25.08. 2004р. ).
12. Участь у роботі комісій з питань охорони праці підприємств. (Частина 2 ст. 16 Закону України «Про охорону праці»; п.11 частини 1 ст.38 Закону України «Про профспілки ...»).
13. Участь у визначенні разом з роботодавцем видів заохочень працівників за активну участь та ініціативу при здійсненні заходів на поліпшення умов праці та підвищення її безпеки. (Частина 1 ст.25 Закону України «Про охорону праці»).
14. Узгодження з органами державної виконавчої влади договору з питань поліпшення умов і безпеки праці. (Абзац 5 частини 1 ст.33 Закону України «Про охорону праці»; часть3 ст.3 Закону України «Про колдоговори і угоди»; ст.20 Закону України «Про профспілки ...»).
15. Обов'язкові подання роботодавцям для розгляду з питань охорони праці та отримання від них аргументованих відповідей. (Частина 9 ст.21 Закону України «Про профспілки ...»; часть3 ст.41 Закону України «Про охорону праці»).
Додаток Ґ
Примірні питання щодо здійснення громадського контролю представника профспілки з питань охорони праці в закладі освіти
1. Про стан охорони праці у закладі освіти.
2. Про виконання розділу колдоговору «Охорона праці».
3. Про виконання комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничої санітарії, запобігання випадкам виробничого травматизму.
4. Про організацію забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального захисту, миючими та знешкоджувальними засобами (ст.8 Закону України «Про охорону праці»).
5. Про надання працівникам пільг і компенсацій за шкідливі та особливі умови праці (ст.7 Закону України «Про охорону праці»).
6. Про освоєння коштів, витрат на охорону праці, відповідно до ст.19 Закону України «Про охорону праці».
7. Про організацію навчання, інструктажів з охорони праці у закладі освіти.
8. Про дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівниками.
9. Про виконання заходів безпеки щодо усунення причин нещасного випадку, який стався з ________________ у _________________ місяці, році.
10. Про організацію медичних оглядів працівників закладу освіти.
11. Про погодження посадових інструкцій працівників, які будуть діяти у закладі освіти.
12. Про забезпечення працівників санітарно-побутовими умовами.
13. Про стан санітарно-побутових приміщень.
14. Дотримання роботодавцем Закону України «Про охорону праці».
15. Про виконання плану заходів з підготовки закладу освіти до осінньо-зимового періоду.
16. Про організацію роботи з утримання будинків і споруд, обладнання майстерень та кабінетів хімії, фізики.
17. Про проведення атестації робочих місць за умовами праці.
18. Про придбання для куточків охорони праці засобів агітації, плакатів, пам'яток, положень, інструкцій та інших нормативно-правових актів з охорони праці.
19. Про забезпечення прийнятого в штат працівника необхідними засобами для виконання робіт.
20. Про ознайомлення працівників з положеннями колективного договору, про умови праці та соціальні гарантії.
21. Про недопущення до роботи працівників, у тому числі посадових осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.
22. Про наявність та укомплектування аптечок для надання першої медичної допомоги.
Додаток Д
Вимоги ДСанПіН 3.3.2.007-98
1) до норм іонізуючого випромінювання: потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпуса відеотермінала при будь-яких положеннях регулювальних пристроїв відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) не повинна перевищувати 7,74 х10-12А/кг (100 мкР/год), що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год.
2) до норм напруженості електростатичного поля: гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях з ВДТ (як у зон екрана дисплея, так і на поверхнях обладнання, клавіатури, друкувального пристрою) не повинна перевищувати рівнів, наведених у ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ – 20 кВ/м.
3) до норм неіонізуючого електромагнітного випромінювання: напруженість електромагнітного поля на відстані 0,50 м навкруги ВДТ не повинна перевищувати:
за електричною складовою:
у діапазоні частот 60 кГц-3 МГц − 50 В/м;
3 МГц-30 МГц − 20 В/м;
30 МГц-50 МГц − 10 В/м;
50 МГц-300МГц − 5 В/м;
за магнітною складовою:
у діапазоні частот 60 кГц-3 МГц − 5 А/м;
30 МГц-50 МГц − 0,3 А/м
4) до норм рівнів іонізації повітря відповідно до СН 2152-80 (табл. Д.1)
Таблиця Д.1 – Норми рівнів іонізації повітря відповідно до СН 2152-80
|
Рівні |
Кількість іонів в 1 см3 повітря |
|
|
n+ |
n– |
|
|
Мінімальні необхідні |
400 |
600 |
|
Оптимальні |
1500 – 3000 |
3000 – 5000 |
|
Максимально допустимі |
50000 |
50000 |
Додаток Е
Допустимі рівні звукового тиску та звуку згідно з ГОСТ 12.1.003-83*19, ДСН 3.3.6.037-99 та ДСанПіН 3.3.2.007-98
|
Види трудової діяльності, приміщення, робочі місця |
Рівні звукового тиску в дБ в октавних смугах з середньогеометричними частотами, Гц |
Рівні звуку та еквівалентні рівні звуку, дБА |
||||||||
|
31,5 |
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
||
|
Творча діяльність, конструювання, програмування, викладання, навчання |
86 |
71 |
61 |
54 |
49 |
45 |
42 |
40 |
38 |
50 |
|
Адміністративно-керівна діяльність, вимірювальні й аналітичні роботи в лабораторіях |
93 |
79 |
70 |
63 |
58 |
55 |
52 |
50 |
49 |
60 |
|
Робота у залах обробки інформації на ЕОМ, робота оператора комп’ютерного набору |
96 |
83 |
74 |
68 |
63 |
60 |
57 |
55 |
54 |
65 |
|
Процеси спостереження за виробничими циклами, робота у лабораторіях із шумним устаткуванням та шумними агрегатами ЕОМ |
103 |
91 |
83 |
77 |
73 |
70 |
68 |
66 |
64 |
75 |
|
Виконання всіх видів робіт (за винятком попереднього) у виробничих приміщеннях |
107 |
95 |
87 |
82 |
78 |
75 |
73 |
71 |
69 |
80 |
Додаток Ж
Санітарні норми показників вібраційного навантаження при тривалості зміни 8 годин згідно з ГОСТ 12.1.012-90
|
Вид вібрації |
Категорія вібрації |
Напрямок дії |
Нормативні, кореговані по частоті та еквівалентні кореговані значення |
|||
|
віброприскорення |
віброшвидкості |
|||||
|
м.с-2 |
дБ |
м.с -1.10-2 |
дБ |
|||
|
Локальна |
- |
Xл , Y л , Z л |
2,0 |
126 |
2,0 |
112 |
|
Загальна |
1 |
Zз |
0,56 |
115 |
1,1 |
107 |
|
Yз , Xз |
0,4 |
112 |
3,2 |
116 |
||
|
2 |
Z з ,Yз , Xз |
0,28 |
109 |
0,6 |
101 |
|
|
3 тип “а” |
Z з , Yз , Xз |
0,1 |
100 |
0,2 |
92 |
|
|
3 тип “в” |
Z з , Yз , Xз |
0,014 |
83 |
0,28 |
75 |
Примітка:
Загальна вібрація, категорія 1 – застосовується для транспортної вібрації, критерій оцінки «безпека».
Загальна вібрація, категорія 2 – застосовується для транспортно-технологічної вібрації, критерій оцінки «зниження продуктивності праці».
Загальна вібрація, категорія 3, тип «а» – застосовується для технологічної вібрації, котра впливає на операторів стаціонарних машин і обладнання або передається на робочі місця, які не мають джерел вібрації; критерій оцінки «зниження продуктивності праці».
Загальна вібрація 3, тип «в» – застосовується на робочих місцях робітників розумової праці та персоналу, що не займається фізичною працею; критерій оцінки «комфорт».
Додаток З
Охорона праці під час користування офісною технікою
Робота на офісній техніці з погляду існування ризиків завдання шкоди здоров’ю користувачів.
Нормативно-правові акти, що регулюють питання охорони праці під час користування офісною технікою:
- Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 № 2694-ХІІ (в редакції від 26.11.02 № 229-ІV);
- Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР;
- Постанова КМУ від 17.11.97 № 1290 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці»;
- Наказ Комітету по нагляду за охороною праці України від 10.02.99 № 21 «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин»;
НАКАЗИ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ:
- «Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу» від 27.12.01 № 528;
- «Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.07 № 246;
- Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 № 7 «Про затвердження Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПіН 3.3.2.007-98»;
- Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 12.03.07 № 40/13/133-07 «Про вимоги до режиму праці та відпочинку при роботі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ».
Персональний комп’ютер
До шкідливих випромінювань комп’ютера належать низькочастотні електромагнітні поля та іонізуюче (рентгенівське) випромінювання моніторів на електронно-променевих трубках.
Приміщення для роботи з ПЕОМ мають бути обладнані системами опалення, кондиціонування повітря чи витяжною вентиляцією.
Робота на ПЕОМ належить до зорово напружених. Це значить, що страждають передусім очі. Однією з причин швидкої зорової втомлюваності – низький рівень освітлювання робочого місця. Ще однією небезпекою є статичність пози.
Для того щоб зберегти здоров’я тих, хто працює на ПЕОМ для окремих груп користувачів при 8-годинному режим робочого дня встановлюються такі перерви:
для розробників програм – тривалістю 15 хв. через кожну годину роботи;
для операторів – 15 хв. через кожні дві години роботи;
для операторів комп’ютерного набору – 10 хв. через кожну годину роботи.
Якщо неможливо встановити вказані перерви, тривалість безперервної роботи з відеотерміналами не має перевищувати чотирьох годин. Обліковуючи робочий час працівників, які використовують ПЕОМ, слід ураховувати, що вказані перерви для внутрішньо змінного відпочинку є складовою робочого часу (а час обідньої перерви не входить до нього). Цей час при відрядні формі оплати праці закладається в норми виробітку (норми праці), які знижують з урахуванням того, що протягом зміни (робочого дня) працівник не працює безперервно, а має право на виділені йому час для внутрішньо змінного відпочинку та особистих потреб.
Усім офісним працівникам – користувачам ПЕОМ може надаватися щорічна додаткова (до чотирьох календарних днів) відпустка за особливий характер праці. Її конкретна тривалість указується у колективному договорі чи в трудовому договорі (контракті) з працівником залежно від часу його зайнятості в умовах особливого характеру праці.
Якщо заходи безпеки під час роботи на ПЕОМ регламентується нормативними документами, то стосовно решти офісного обладнання належної уваги немає, зокрема:
- лазерний принтер дуже впливає на якість повітря в приміщенні;
- матричний принтер є фактором підвищеного рівня шуму;
- копіювально-розмножувальні апарати допускається встановлювати у приміщеннях з пристроями місцевої витяжної вентиляції;
- користування телефонними і факсимільними апаратами потребує уваги через високу напругу, яка в телефонній лінії при вхідному дзвінку досягає 120 В змінного струму;
- використання мобільних телефонів є небезпечним через те, що вони є джерелом високочастотного електромагнітного випромінювання.
Отже деякий ризик у виробничому середовищі виникає, зокрема, через використання в роботі комп’ютерної та оргтехніки: персональних комп’ютерів, принтерів, копіювальних апаратів, стаціонарних і мобільних телефонів, факсів.
Аби запобігти несприятливим наслідкам для здоров'я, у приміщеннях, де застосовується комп'ютерна техніка, потрібно:
– провести інструментальний контроль – заміряти та оцінити виробничі фактори на робочих місцях і в приміщеннях (виконують спеціально акредитовані/атестовані лабораторії);т– нормалізувати стан фізичних факторів на підставі рекомендацій, розроблених за результатами інструментального контролю; – оцінити ергономічні параметри робочих місць, зокрема спеціальних меблів для користувачів ЕОМ;
– розробити та включити до посадових інструкцій доповнення, що враховують специфіку праці з використанням ЕОМ.
Працівники, які працюють з ЕОМ і ПЕОМ, підлягають обов'язковим медичним оглядам:
– попереднім – коли влаштовуються на роботу;
– періодичним – протягом трудової діяльності.
У Порядку проведення медоглядів працівників певних категорій, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 р. № 246, наведено перелік протипоказань, коли не дозволено працювати з ЕОМ. Тому лікар, який здійснює медогляд, у разі потреби зробить відповідний запис у картці пацієнта. Проте слід указати, що медогляди повинні проходити користувачі ПЕОМ з ВДТ, тобто моніторів з електропроменевими трубками. Для TFT-, плазмових та інших моніторів Міністерство охорони здоров'я України на цей час таку вимогу не встановило.
Перевіряючи виконання вимог охорони праці стосовно роботи на ЕОМ, ПЕОМ, передусім вивчають такі питання:
– проходження працівниками медогляду та наявність відповідних документів; – проведення вступного і первинного інструктажу, наявність відповідних програм; – інструктаж з електробезпеки;
– наявність і ознайомлення працівників з інструкціями з охорони праці; – відповідність ЕОМ вимогам безпеки (підтвердження відповідності (сертифікація) їх як засобів обчислювальної техніки);
– проведення атестації робочих місць;
– ознайомлення працівника з умовами праці, письмово засвідчене під час укладення трудового договору.
Принтер
Якщо заходи безпеки під час роботи на ПЕОМ регламентуються нормативними документами, то стосовно решти офісного обладнання належної уваги нема. Скажімо, щодо принтера, вся робота з яким зводиться до вмикання та вимикання, додавання паперу та вилучення відбитків. Проте принтер є складним електроприладом, тому, працюючи з ним, належить виконувати стандартні вимоги пожежо– та електробезпеки. Також існує загроза термоопіків, оскільки під час роботи окремі елементи можуть нагріватися до високої температури.
Використовуваний в лазерних принтерах тонер може подразнювати слизові оболонки й шкіру, містити канцерогенні речовини. При вдиханні цей порошок може призвести до нещасних випадків або спричинити захворювання. Тому слід обережно поводитися з відпрацьованими картриджами, не розбирати їх самостійно. Застосовуваний у лазерних принтерах лазерний промінь, невидимий людиною, попадаючи на сітківку ока, може завдати непоправної шкоди зору.
Працюючі лазерні принтери дуже впливають на якість повітря в приміщенні – підвищується вміст озону, оксидів азоту і вуглецю. Також можливе виділення таких шкідливих речовин, як трихлоретан, ізооктан, толуол, бензол, ксилол, газоподібні з'єднання кадмію та селену. Отже, слід подбати про вентиляцію чи регулярно провітрювати та робити вологе прибирання приміщення.
Шкідливим фактором є шум від працюючого матричного принтера. Рівень шуму від нього можна порівняти з максимально допустимим на робочих місцях, обладнаних ПЕОМ.
Копіювальний апарат
Класичний копіювальний апарат відрізняється від нині поширеного копіру на основі лазерного принтера способом формування зображення на світлочутливому барабані – замість лазера застосовується високовольтне коронорування. Внаслідок цього відбувається вища концентрація озону та оксиду азоту в повітрі. Решта шкідливих факторів аналогічна, як під час роботи з лазерним принтером. Отже, такими самими мають бути й правила безпеки. Апарати копіювально-розмножувальної техніки настільного типу, а також одиночні стаціонарні копіювально-розмножувальні апарати, що експлуатуються періодично, допускається встановлювати в приміщеннях, де проводяться інші види робіт. Приміщення оснащують пристроями місцевої витяжної вентиляції. Апарати з вмонтованими озоновими фільтрами можна експлуатувати без цього, але за умови контролю повітря робочої зони.
Періодичність заміни озонових фільтрів залежить від строків їх служби та обсягу виконуваних робіт.
Приміщення мають бути оснащені аптечками для надання першої медичної допомоги.
Телефон
Користування телефонними і факсимільними апаратами потребує уваги через високу напругу, яка в телефонній лінії при вхідному дзвінку досягає 120 В змінного струму, а факсимільні апарати під'єднують до електромережі змінного струму 220 В.
Також слід пам'ятати, що використання мобільних телефонів є небезпечнішим, аніж стаціонарних, оскільки вони – джерело високочастотного електромагнітного випромінювання. При користуванні мобільними телефонами варто взяти до уваги такі рекомендації: – тривалість розмови не має перевищувати 3 хв.;
– перерва між розмовами – не менше 15 хв.;
– в умовах нестійкого прийому, коли потужність випромінювання мобільного телефону автоматично зростає, слід утриматися від тривалих переговорів або знайти місце зі стійким прийомом;
– використання гарнітури «вільні руки», спілкування за допомогою SMS багаторазово знижують вплив випромінювання від мобільного телефону.
Додаток І
Таблиця І 1 - Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
|
Категорії приміщення |
Речовини що використовуються та умови їх використання |
|
А – вибухопо-жежонебезпечні |
Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні паро- і газоповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається надлишковий тиск >5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, при якій розвивається надлишковий тиск вибуху >5 кПа. |
|
Б – вибухопо-жежонебезпечні |
Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху >28°С та горючі рідини у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні яких розвивається надлишковий тиск вибуху в приміщенні >5 кПа. |
|
В – пожежо- небезпечні |
Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали (в тому числі пил і волокна), речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (використовуються) не належать до категорій А чи Б. |
|
Г – пожежо- небезпечні |
Негорючі речовини та матеріали у гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які використовуються або утилізуються як паливо. |
|
Д – пожежо- небезпечні |
Негорючі речовини та матеріали в холодному стані. (Допускається відносити до категорії Д приміщення, в яких знаходяться горючі рідини в системах змащування, охолодження обладнання та гідроприводах в кількості не більше 60 кГ на одиницю обладнання при тиску не більше 0,2 МПа, а також кабельні електропроводки до обладнання). |
Додаток К
Таблиця К. 1 - Класи робочих зон приміщень з вибухової та пожежної небезпеки
|
Класи робочих зон приміщень |
Фактори вибухо- та пожежонебезпечності, інші умови |
|
Вибухонебезпечні робочі зони приміщень |
|
|
В-І |
Робочі зони приміщень, в яких виділяються горючі гази (ГГ) або пари легкозаймистих рідин (ЛЗР) в такій кількості та з такими властивостями, що вибухонебезпечні суміші з повітрям можуть утворюватись при нормальних режимах роботи. |
|
В-Іа |
Ті ж самі робочі зони, що й класу В-І, тільки вибухонебезпечні суміші можуть утворюватись лише внаслідок аварії або несправності. |
|
В-Іб |
Ті ж самі робочі зони, що й класу В-Іа, але які мають наступні особливості: - ГГ мають високу нижню концентраційну межу поширення полум'я (15% і більше) та різкий запах при концентраціях у межах ГДК; - при аварії в цих зонах можливе утворення лише місцевої вибухонебезпечної концентрації, яка поширюється на об'єм, не більший 5% загального об'єму приміщення (зони); - ГГ і ЛЗР використовуються у невеликих кількостях без застосування відкритого полум'я, у витяжних шафах або під витяжними зонтами. |
|
В-Іг |
1. Робочі зони поза приміщеннями: - біля технологічних установок, що вміщують ГГ та ЛЗР (за винятком аміачних компресорних установок); - біля наземних і підземних резервуарів з ГГ та ЛЗР; - біля естакад для зливу (наливу) ЛЗР; - біля відкритих нафтовловлювачів, прудів-відстойників з плаваючою нафтовою плівкою і т.ін. |
|
2. Робочі зони біля промів за зовнішніми огороджуючими конструкціями приміщень з вибухонебезпечними зонами класів В-І, В-Іа та В-ІІ, а також у зовнішніх огороджуючих конструкціях, на яких розміщені елементи для викидів із систем припливно-витяжної вентиляції приміщень з вибухонебезпечними зонами будь-якого класу. 3. Робочі зони біля запобіжних або дихальних клапанів ємностей, що вміщують ГГ та ЛЗР. |
|
|
В-ІІ |
Робочі зони приміщень, де виділяється пил чи волокна, які переходять у зважений у повітрі стан у такій кількості і з такими властивостями, що можливе утворення вибухонебезпечних концентрацій пилу або волокон з повітрям або іншим окисником при нормальних режимах роботи. |
|
В-ІІа |
Робочі зони аналогічні зонам класу В-ІІ, в яких вибухонебезпечна концентрація пилу і волокон може утворюватися лише внаслідок аварії або несправності. |
|
Пожежонебезпечні робочі зони приміщень |
|
|
П-І |
Робочі зони приміщень, в яких застосовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху >61 °С. |
|
П-ІІ |
Робочі зони приміщень, де виділяється горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею поширення полум'я >65 г/м3 до об'єму повітря. |
|
П-ІІа |
Робочі зони приміщень, в яких є тверді горючі речовини або матеріали, що нездатні переходити у зважений стан. |
|
П-ІІІ |
Робочі зони, що розташовані за межами приміщення, та зовнішні установки, де застосовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху >61 °С або тверді горючі речовини. |
Додаток Л
Затверджено Наказ ______________________________ (посада керівника, назва підприємства)
№____ від «____» «_________ 200_р.
Інструкція № ХХХ
про заходи пожежної безпеки у службових приміщеннях.
І. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ
Ця інструкція поширюється на службові приміщення установи і визначає вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки в цих приміщеннях, порядок дій у разі виникнення пожежі.
Інструкція є обов'язковою для вивчення та виконання усіма працівниками та відвідувачами, які знаходяться в службових приміщеннях, а також обслуговуючим персоналом установи.
Інструкція розроблена відповідно до "Правил пожежної безпеки в Україні" (НАПБ А.01.001-2004),затверджених наказом МНС України від 19.І0.2004 № 126. 2. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
Забезпечення пожежної безпеки в закладі покладається на керівника, уповноважених ним відповідальних за протипожежний стан осіб. Працівники зобов'язані:
- дотримуватися встановленого протипожежного. режиму, виконувати вимога правил пожежної безпеки та цієї інструкції;
- дотримуватися порядку дій уразі виявлення пожежі.
Меблі та обладнання мають розмішуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення (завширшки не менше 1 м). Евакуаційні шляхи та виходи необхідно постійно утримувати вільними, нічим не захаращувати.
У міру накопичення та після закінчення роботи горючі відходи слід прибирати у спеціально відведені сміттєзбірники.
Електромережі, електроприлади і апаратура повинні експлуатуватися тільки у справному стані з урахуванням вказівок та рекомендацій підприємств-виготовлювачів. У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та інших електровиробів слід негайно вимкнути їх та вжити необхідних заходів щодо приведення у пожежобезпечний стан. Документи, папір та інші горючі матеріали слід зберігати на відстані не менше 1 м від електрощитів, електрозбірок і електрокабелів; 0,5 м від
електросвітильників; 0,6 м від сповіщувачів автоматичної пожежної сигналізації та 0,15 м від приладів центрального водяного опалення. Засоби протипожежного захисту слід утримувати у справному стані. Усі працівники повинні вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння, знати місце їх знаходження. Відстань від найбільш віддаленого місця приміщення до місця розташування вогнегасника не
повинна перевищувати 20 м.
У службових приміщеннях не допускається:
- влаштовувати тимчасові електромережі, прокладувати електропроводи та кабелі безпосередньо по горючій основі, експлуатувати світильники зі знятими ковпаками (розсіювачами)
- застосовувати саморобні некалібровані плавкі вставки в запобіжниках; - палити поза встановлених для цього місць та застосовувати для освітлення свічки та інші джерела відкритого вогню;
- використовувати легкозаймисті рідини;
- проводити вогневі, зварювальні та інші роботи без спеціального дозволу; - користуватися електрокип'ятильником, чайником, самоваром тощо (крім місць, спеціально відведених і обладнаних для цього), залишати увімкненими без нагляду електроприлади;
- залишати ввімкненими освітлення, електроживлення приладів та обладнання в приміщеннях, які після роботи замикаються і не контролюються черовим персоналом (за винятком евакуаційного освітлення
та електрообладнання, яке за вимогами технології повинно працювати цілодобово).
На видних місцях біля телефонних апаратів повинні бути встановлені таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежної охорони - 101. Приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки згідно ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Відповідальний за протипожежний стан службових приміщень після закінчення роботи зобов'язаний:
- оглянути приміщення, переконатись у відсутності порушень, що можуть призвести до пожежі;
- впевнитись у працездатності автоматичної пожежної сигналізації;
- вимкнути освітлення, електроживлення приладів та обладнання (за винятком обладнання, яке за вимогами технології повинно працювати цілодобово);
- останнім залишити приміщення та зачинити двері.
3. ОБОВ'ЯЗКИ ТА ДІЇ ПРАЦІВНИКІВ У РАЗІ ПОЖЕЖІ
У разі виявлення пожежі (ознак горіння) працівник зобов'язаний:
- негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище; - вжити заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
- повідомити про пожежу власника закладу та чергового (за його наявності); - у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газову, енергетичну тощо).
Керівник (посадова особа), що прибув на місце пожежі, зобов'язаний: - перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення); - у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;
- видалити за межі небезпечної зони всіх працюючих, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;
- припинити роботи в будівлі, крім робіт, пов'язаних із заходами по ліквідації пожежі; - здійснити в разі необхідності відключення електроенергії;
- перевірити здійснення оповіщення людей про пожежу;
- організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, подати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осередку пожежі та в установці на водні джерела;
- одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей; - забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.
По прибутті на пожежу пожежних підрозділів необхідно забезпечити безперешкодний доступ їх на територію.
Після прибуття пожежного підрозділу персонал зобов'язаний брати участь у консультуванні керівника гасіння про особливості об'єкта.
Узгоджено: Головний спеціаліст
з охорони праці ____________ _____________
Юрисконсульт ____________ _____________
Головний інженер _________ ___ _____________