Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Причини і значення прийняття християнства
Для прийняття християнства на Русі було кілька причин. Одним з головних чинників, які спонукали її стати більш цивілізованою і відмовитися від язичництва, було бажання Володимира зробити Русь єдиною державою і з’єднати народи, що живуть у ньому. У той час створення сильного духом князівства було необхідним. Язичництво не дозволяло об’єднати племена і викликало низку конфліктів між ними. Разом з цим і влада князя була незначною. Для згуртування народу і посилення власної ваги, князь Володимир домігся прийняття християнства.
Але це не єдиний фактор, що спровокував дану подію. Причини прийняття християнства на Русі були різні. Необхідно було і зближення з іншими країнами, зокрема з Європою. В ті часи язичництво не віталося багатьма країнами, які прийняли християнство. Тому воно було причиною відчуження і ворожості, що проявлялася по відношенню до російської держави. Це були міжнародні причини прийняття Руссю християнства.
Не можна забувати і про можливі особисті мотиви князя Володимира. Він не хотів жити в гріху, і намагався звільнитися від свого язичницького способу життя. За весь час правління він здійснив досить вчинків, які уособлювали його не з кращого боку. Йому було необхідне очищення, і досягти його можна було шляхом прийняття християнства. Гарним прикладом служило минуле його бабки Ольги. Вона уособлювала собою образ княгині, яка залишила по собі добру пам’ять. Були у князя Володимира і ще особисті причини прийняття християнства на Русі. Це його майбутня весілля з сестрою князя Візантії. Таке спорідненість було необхідним для зміцнення авторитету князя Володимира і більш твердого становлення князівської влади.
Коли виникла думка відмовитися від язичництва, то необхідно було визначитися з вірою. Цей історичний момент, дуже важливий для Русі, відбувався в Києві. Туди прибули посли, які сповідують три головні релігії: іудаїзму, ісламу і християнства. Саме князь Володимир вибирав релігію для російської держави. Іслам не припав йому до душі з причини відмови від вживання вина. За словами князя, для Русі це було не прийнятно. Іудаїзм він відкинув через відсутність у цієї релігії своєї власної держави. Євреї в ті часи поневірялися по всій землі. Пропозиція представника Ватикану, теж не сподобалося князеві. Він посилався на думку своєї бабці, княгині Ольги, яка категорично відкидала католицтво. І тільки мова представника православної християнської церкви здобула потрібну дію. Володимир попрощався з представниками релігій, не зробивши остаточного вибору. Але потім він проголосив, що віра християн найкраща і що у них дуже красиві храми. Ця історія вибору релігії для Русі дійшла до наших днів у вигляді легенди. Тому, не можна з упевненістю сказати, що спонукало обрати саме християнство. Але ясно одне, що причини прийняття християнства на Русі були і цей процес назрівав уже давно.
Причини прийняття християнства слідували з тісних відносин російської держави з візантійським державою. З Руссю його пов’язували економічні та культурні фактори. Крім того, в російській державі вже була громада християн, що з’явилася задовго до початку правління князя Володимира.
Становлення християнства на Русі відбувалося довго і болісно. Київ прийняв цю релігію відразу, але деякі міста не бажали розлучатися з язичництвом. Тому для впровадження християнства доводилося застосовувати насильницькі заходи. Язичництво до кінця так і не пішло з життя жителів Русі. Сталося переплетення цих двох напрямків. Це є особливістю християнської релігії в російській державі. Причини прийняття християнства на Русі були лише силою, яка прискорила цей процес. Рано чи пізно, це повинно було трапитися.
Значення прийняття християнства для розвитку української культури.
Християнство як вчення, як ідеологічна система, як релігія запроваджене на Русі 988 року за часів князювання Володимира Святославовича, його прийняття було закономірним для тогочасного розвитку давньоруського суспільства, підготовленим усім ходом історії та об'єктивними потребами доби. Язичництво становило собою ідеологію первісного суспільства, Русь же наприкінці X ст. була суспільством класово розшарованим, антагоністичним. Вона потребувала релігії, яка б об'єднала всі давньоруські племена. З іншого боку, релігії, яка б підтримувала суспільно-економічні процеси класового ранньофеодального суспільства, підносячи авторитет князя і зміцнюючи його владу. В цьому полягало внутрішньополітичне значення християнства як державної релігії Київської Русі.
Таким же значним за своїм змістом було й зовнішньополітичне значення прийняття християнства. На час хрещення Русі провідну роль у Європі відігравали християнські держави, які виявляли явну погорду до поганських племен. Отже, щоб увійти в коло європейських народів, закріпити за собою місце в міжнародній політичній структурі і налагодити взаємовигідні, рівноправні стосунки з християнськими державами, треба було прийняти християнство, тобто замінити багатобожжя єдинобожжям.
Прийняття християнства поглибило культурно-просвітницькі процеси, благотворно вплинуло на розвиток духовності всього двньоруського суспільства.
Християнство формувалося не як регіональна, а як світова релігія, що відігравала роль стимулюючого фактора міжнародного і міждержавного культурного спілкування. Отже, Русь, прийнявши християнство, змогла наблизитися до надбань європейської культури, тим самим поглиблюючи і розвиваючи свою власну.
Соціокультурними наслідками прийняття християнства були:-забезпечення етнокультурної єдності всіх племен і земель Київської Русі. Русів, слов'ян, угро-фінів та інших народів об'єднувала загальна духовна основа.З приходом християнства підвищується авторитет матері і жінки в сім`ї. -християнство поступово витісняло язичницькі обряди і традиції (вбивство новонароджених дівчаток, принесення кривавих жертв тощо), відбувалася гуманізація життя суспільства.
-на основі християнства відбувається становлення нового типу державності в Київській Русі. Державність на Русі значною мірою набуває візантійських форм. Установлюється тісний взаємозв'язок між світською та церковною владою, за верховенства першої.
-прийняття християнства сприяло становленню міської культури у власне сільськогосподарській країні.
-значним культурним переворотом було введення єдиної писемності. Під впливом християнства розвивалися книжкова справа, література, історія, філософія, з'явилися перші літописи, церковна література. У школах навчалися люди з різних верств населення.
- Церква сприяла створенню на Русі чудової архітектури, мистецтва (особливо іконографії). Більшість кам’яних споруд, збудованих протягом Х–ХІІ ст. на Русі, були храми, щедро прикрашені монументальним і станковим живописом. Прийняття християнства сприяло розвитку зодчества й живопису у середньовічних їх формах, проникненню візантійської культури як спадкоємиці античної традиції.
-прийняття християнства означало зміну всього ладу життя. Тепер центром суспільного життя стала Церква. Вона проповідувала нову ідеологію, прищеплювала нові ціннісні орієнтири, виховувала нову людину. Християнство робило людину носієм нової моралі, заснованої на культурі совісті, яка витікає з євангельських заповідей.