Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Сценарій новорічного вечора
для старшокласників «Новорічна магія 2014р.»
( Звучить новорічна мелодія, входить ведучий. )
Ведучий 1: Добрий вечір, шановні друзі!
Ведучий 2: Слухайте! Ніби в чарівному сні ,
В школі сьогодні сіяють вогні
Музика тут вже лунає і сміх,
Вечір новорічний, вечір для всіх.
Ведучий 1: Рік Новий стрічаєм разом,
Один з одним, клас із класом.
Школа – це великий дім,
І сьогодні – радість в нім.
Ведучий 2: Білими пелюстками заіскрився сніг,
Ватяними згустками на подвір’я ліг.
Сад, мов диво-музика, аж тамує біль
Ця ніким не тронута біла заметіль.
Ведучий 1: З радістю дарує у цей новорічний вечір пісню …………………………….
Зустрічайте!
Ведучий 2:Захмелію казкою зимної пори,
Всі дерева інеєм щедро розцвіли,
Віхола-метелиця стан мій обійма,
Сніг в замети стелиться – зимонька-зима
Ведучий 1: Захлинусь побаченим, з місця не ступну,
Мріями збагачений, в заметіль пірну..
В білий пух, розвіяний, думкою втоплюсь,
Стишу крок, замріяно в казку задивлюсь.
Сценка
(будинок казкаря) Казкар дрімає над паперами.
Дружина казкаря: Проснись, Шарль. Перо скучає.
Дітлахи давно чекають
Диво – казки в рік Новий.
Чуєш ти мене, старий.
Казкар: Став нудним я і глухим.
А був жвавим, молодим.
Самі казки в книги лягали
І їх завжди усі читали.
Дружина: Ти причини не шукай,
А сідай - твори давай.
Казкар: Не знайти тепер слівця
І хорошого кінця.
Фільми жахів, бойовик
Таке бачити не звик.
Дружина: Як не будеш ти писати,
Стануть тебе забувати.
Займуть місце брехуни…
Щоб пропали всі вони!
Казкар: Одна ти мене розумієш, Принцесо.
Дружина: Коли це ще я була тією прекрасною принцесою.
Казкар: А скільки я чудових казок склав про тебе?
Дружина: Казки справді були і є приємними, пишними. Тисячі дівчаток хотіли бути схожими на мене. Добре, що до цих пір у казці я залишилася молодою, красивою, деколи вередливою. А зараз не називай мене принцесою, не труй мені душу. Краще берись писати нові казки.
Казкар: Розумієш, часи змінилися і молодь сьогодні не та, не такі казки їм потрібні. Навіть мої давні творіння живуть в сучасному образі.
Дружина: Цікаво було б подивитися. Діставай свою чарівну шкатулку і поглянемо, що там відбувається з нашими казками.
(Відкривають шкатулку – дивляться)
Сцена 1.
Казкова фея: Доброго вечора, любі друзі! Давайте ми з вами послухаємо казочку. Жили собі Дід та Баба. Ви, напевно, думаєте, що зараз я скажу: «Були вони бідні-пребідні»? А от і ні! Навіть і не мрійте. Це ж бо у нас казочка про новоукраїнських Діда та Бабу. Отож продовжуємо. І чого у них тільки не було! І плита «Індезіт», і телевізор «Соні», і холодильник «Арістон», і пральна машина «Бош». Одна біда: не було їм кому допомагати по господарству. Не вірите? –Дивіться.
(Квартира Діда та Баби. Дід дивиться телевізор. Баба чепуриться біля дзеркала.)
Баба: Діду, виключи ти вже оті новини, ну сил уже немає ніяких усе оце слухати. То Царівну-лебідь до смерті заклювали, то Іван-царевич жабу зарізав! Казна-що!
Дід: Мовчи, стара! Повинен я знати курс гривні, чи ні? Ти краще б у квартирі прибрала, а то розвела тут…Для чого я тобі миючий пилосос подарував?
Баба: Краще б ти мені скатерку самобранку купив, жмот! І взагалі, ніколи мені прибирати, я на шейпінг запізнююся! Міг би і сам потрудитися!
Дід: Я також не можу, у мене ділова зустріч у боулінг-клубі. Слухай, а може нам хатню робітницю завести?
Баба: І де ти зараз хорошу хатню робітницю знайдеш? Сучасна молодь така ненадійна: не прибере, а забере! Та і їсть, напевне, як та коняка: одні витрати.
Дід: А давай, ми хатню працівницю собі зі снігу виліпимо! Нехай у нас живе – вона не мерзне, не їсть, не втомлюється, а на ніч її можна на балкон ставити, щоб місця у домі не займала!
Баба: А навесні що ми з нею робитимемо? У морозильну камеру покладемо, чи що?
Дід: А для чого нам навесні хатня працівниця? Ми ж з тобою на Канари поїхати збирались?
Баба: Ну, добре, умовив, пішли ліпити.
Казкова фея: І пішли вони ліпити собі хатню працівницю. Сніг згрібали. качали і виліпили. Стукали, грюкнули, зверху притупнули, збоку приплескали. Щось, можливо з цього і вийде..
Ведучий 1: Допоки те, що ліплять Дід з Бабою буде оживати, ми заглянемо в іншу казку «Червона шапочка»
Сценка 2 (Червона Шапочка)
Мама Шапочки: Де моя накидка? Буквально нічого не можна залишити ... (сідає перед дзеркалом, пудра) Адміністратор! Де ти там ходиш? Коли ти потрібен – тебе все немає.
Адміністратор: Що сталося, наша співуча прима?
Мама Шапочки: Я загубила накидку, це раз. Який у мене розпорядок дня? – це два.
Адміністратор: Накидку ви вчора порвали, коли займалися аеробікою.
Мама Шапочки: Що ти верзеш? Я займалася аеробікою в накидці з шиншили?
Адміністратор: Ви забули її зняти, наша пані.
Мама Шапочки: Добре. А що мій імпресаріо дзвонив з Риму?
Адміністратор: Так, завтра у вас концерт у Ла Скала. Дует з Паваротті. І ще, ви просили нагадати: сьогодні у вашої матінки день народження.
Мама Шапочки: О боже, як я могла забути! ..Але я ж не можу відмінити виступ. Зараз же знайди Червону шапочку і приведи її до мене. Вона добра дівчинка і не відмовиться привітати бабусю. Ти іди, знайди її, а я прорепетирую (співає пісню)
Червона Шапочка (з'являється): Ну що ще, майн лібе мутер?
Мама: Ти уроки зробила?
Червона Шапочка: Мамо, вже канікули.
Мама: А як же іспити? Ти до іспитів готуєшся?
Шапочка: Мамо, ну скільки повторювати, я тільки в … класі, іспити в 11.
Мама: А що це у тебе на голові?
Шапочка: Мамулічка, це червона шапочка. Мені її зв'язала бабуся, я ношу її вже вісім років, практично не знімаючи. Вона добре лисину прикриває.
Мама: Що?!!
Шапочка: Це жарт, матусю. Я її одягаю раз в рік, на бабусин День народження.
Мама: Доню моя, розумієш, сьогодні я відлітаю на гастролі, а тобі треба буде привітати бабусю з днем народження. Ось тобі пиріжки, ой, які там пиріжки, круасанчики, кренделики, рулетики. Віднесеш їх бабусі.….Тільки парком - лісом не ходи, лише по дорозі, швиденько туди і назад. Вечері на дискотеку в ніякому разі ….Бо ж і в лісі і на дискотеці повно звірини, в прямому і переносному значенні. Зрозуміла?
Шапочка: Знаю, знаю. Вовки брутальні, не ввічливі, нескінченно грубі по відношенню до нас…молоденьких, гарненьких, червоних шапочок
Мама: Не іронізуй, а повір моєму гіркому досвіду
Шапочка: Добре, я зрозуміла.
Мати: Ну цьом-цьом, моя ред хет. (мати відправляється в турне)
Червона Шапочка вирушає в путь (співає):
Нащо довго-довго-довго, нащо довго по дорозі
Нащо довго по асфальту каблуки мені стерать.
Можу я собі в сандалях йти до бабці й навіть далі,
Можна парком, можна лісом
Бігти й весело співать..
(вискакує вовк)
Шапочка кричить:А-А-А…
Вовк: Що злякалась?
Шапочка:«Вовка боятися – в ліс не ходити»…. А ти що справді вовк??
Вовк.: Ну…пацани мене так називаю всі. І…взагалі я - в респекті в братви.
Шапочка: І що ти справді борзий, наглий і грубіян?
Вовк: Взагалі я суровий лише з вигляду…а так, вапшє в я романтик в душі….Ось на тій неділі…ну цим…козлятам молоко привозив….а 3 поросятам кирпічі і цемент доставляв, вони там котедж будують…
Шапочка: О, то ти такий нічьо, сімпотний…
Вовк: Ти теж дуже гарна (чухає голову)…Хочеш вірш прочитаю?
Шапочка: Ну давай.
Вовк: Коли у гай ходив я, побачив квітку там.
В ній маточка й тичинки джмільок перебирав.
Чарівно пахли квіти і був там я не сам.
Тут пісню про кохання нам соловей співав.
Шапочка: Дурень ти, сірий і крутий до бєзобразія. На ось з’їж смачний рулет, і бувай здоров – привєт.
Ведучий 1: Як думаєте, що в наших Діда та Баби вийшло? Давайте завітаємо знову до них.
Ведучий 2: Там Снігурочка гарненька
Прибирає у квартирі:
Галу в квіти ллє швиденько,
А у шторах робить дири.
Тарілки шваброю змиває.
А пилососом носить воду,
Взуття в кватирку викидає.
І має дуже гарну вроду.
Сценка 3.
(Дід, Баба, Снігуронька.).
Баба: (стогне).О, Господи! Діду, що ти накоїв? Що ти їй замість мозку вставив? Вона ж нічогісінько не вміє, у неї все з рук валиться!
Дід: Я хотів її модернізувати і з телевізора якусь детальку вийняв, а її поставив: щоб сучасною була, щоб перед сусідами не соромно було. І ось тобі, на – подаруночок…
Снігуронька: (радісно).Найкращий подарунок для найкращої дівчини на світі!
Баба: Ну, от і все - весь настрій зіпсований.
Снігуронька: Коли робота не йде, а настрій ваш поганий – то допоможе завжди вам чай Брук Бонд гарний!
Дід: Я зрозумів! Я їй вставив рекламний блок!
Баба: Ну і що ж ти накоїв? Я так і знала! Хіба ти, Діду, людина? Ти ж неотесана дубина, олух царя небесного!
Дід:Та досить тобі, замовкни!
Снігуронька: Зроби паузу – з’їж «Твікс»!
Баба: (до Снігуроньки). Невже від тебе ніякої користі не буде?
Снігуронька:.Не всі йогурти однаково корисні…
Баба: Ну і що нам з тобою робити? Ти ж нам усю техніку попсуєш! Ні лишити, ні продати, ні подарувати. Це все ти, діду, великий модернізатор.
(заходить Марія – директор модельного агентства.)
Снігуронька: Одяг від Марії - здійснить ваші мрії. Черевички взула, взула і забула.
Марія: Доброго дня Вам! Яка цікава і красива дівчинка! Скажіть, а вона у вас живе?
Дід: (підозріло).А ви що, пропискою цікавитеся? Тут усе в порядку – окремий балкон зі всіма зручностями!
Снігуронька: Від 400 дол. за кв. м ! Робимо ремонт – задоволений бомонд.
Марія: Я – директор модельного агентства «Шанс», ми конкурс краси влаштовуємо. Я хочу вашу Снігуроньку на конкурс запросити. Головний приз – кругосвітня подорож.
Снігуронька: П’ять континентів ждуть вас! Вишліть три мембрани від «Нескафе»!
Баба, Дід: (разом). Ми згодні! Забирайте її скоріше!
(Снігуронька і Марія виходять)
Ведучий 2: Від казки трішки відійдемо,
І на село гулять підемо.
На хутір близь Диканьки глянем,
В вікно Оксани ми заглянем.
Сценка 4.
(Оксана сидить перед дзеркалом.)
ОКСАНА: І що не кажіть, та гарна я дівчина. Ой, гарна, дуже гарна! Но за Вакулу вовек не пойду!
ВАКУЛА (з’являється на порозі): Оксана, серденько моє, дивись, який я тобі подарунки припер! (дарує ланцюг)
ОКСАНА: Ну, шо це таке? Це ж залізячки!
ВАКУЛА: Знамо дело, залізячки! Я ж кузнєц, а не ювелір!
ОКСАНА (надулась): А я тобі що, коняка, в залізі ходити? А казав, що кохаєш…
ВАКУЛА: Ну кажи тоді, чого бажаєшь…
ОКСАНА: Чого жінки бажають?.. Одяг від Версачі, духи полохмаче… або ось! Дуже мені до снаги - нові черевички!
ВАКУЛА: Черевички? Шо це таке? Які вони.? Забажай краще шоколаду чи зефіру.
ОКСАНА: Черевички – це туфлі модельні, баклан! От, село і хутір, пень дубовий. Ти - неотесаний селюк типовий.
ВАКУЛА: Оксано, сонце, що ж ти так. Ну не такий вже я простак. Поїду зараз в Либідь Плазу, Куплю дві пари черевик одразу.
ОКСАНА: Вакула, друже мій хороший, Чи вистачить у тебе грошей? Черевички я такі бажаю, що Дженні Лопес на ногах таскає.
ВАКУЛА: Ой, мама рідна! І де ж я цю Дженніфер знайду?
ОКСАНА: Це мене вже не турбує. Якщо їх в цю ніч не взую, Не бажаю тебе знати. Тож не стій – іди шукати. (Оксана виходить)
Вакула: Ох, Оксано, Оксано, чого ж ти така красива і вередлива.. Що ж мені робити? А піду-но я за порадою до Солохи.
Сценка 5
Солоха: (розкладаючи карти) Туз піковий і дорога
Пролягає в дальній край...
А сюди іде Вакула...
Його змушує печаль...
Вакула: Шанування вам, Солоха. Чув ви пані не проста. В мене тут така морока, Хоч у річку із моста.
Солоха: Можеш ніц не говорити,
Вибрики Оксани знов?
Тут нема що ворожити,
Жде вас радість і любов!
Вакула: Пані Солоха, допоможіть. Невже знову прийдеться вночі на чорті, та ще й в Америку летіти, Дженіфер Лопес шукати, черевички з ніг стягати?
Солоха: Ти, Вакула, геть в своїй кузні одревнів. Ти колись чув про Інтернет шопінг? А про Інтернет аукціон? Куди тому чорту з Інтернетом тягатися. Хвилинна справа і ти власник черевичок від Лопес, бікіні Мадони, рукавичок Мерлін Монро.
Вакула: Солоха, дорогенька, виручай. Шукай той Інтернет, нажимай на кнопки і що там ще треба.
Солоха: Ой, кузнєц, гарячий ти. Я таким не займаюсь, та тут є мій кум Панас, той в цьому ділі – просто ас! Аферист та Інтернет-спеціаліст. На ранок – черевички будуть у тебе під дверима. Давай, Вакула, іди, бо мені ще Кіркорова стрічати, місяць в торбу заховати. Отак на лічну жізнь ні часу, ні можливостей.
Ведучий 1: Зрозуміло, що у Оксани і Вакули все буде добре. А хочеться дізнатися, як там живеться нашій Снігуроньці?
Ведучий 2: Авжеж. Фея, продовжуй свою казку.
Сценка 6
Казкова фея. Виграла наша Снігурочка конкурс краси, але її разом з короною викрали бандити. Дід і Баба спочатку втішалися відсутністю помічниці. А потім засумували, чекаючи вісточки від неї. І от одного дня задзвонив телефон. Думаєте, зараз скажу: Дзвонив слон. Что вам надо? – Шоколада. Зовсім – ні. Дивіться, хто і що…
Дід (слухає ): Ало, слухаю уважно…
Як це, хто говорить – то не важно.
Що, Снігурочка у вас…
І ще викуп є …для нас.
Баба:Що хотіли? Хто дзвонив? Хтось Снігурку полонив?
Дід: Важко щось тут зрозуміти, Викрали її бандити. Та слізно нас вони благали, щоб ми назад її забрали, вона просто їх мордує: не спить, не їсть – лиш рекламує.
Баба: Дзвони до свого охоронця, хай негайно вирушає в дорогу. Нехай відпрацьовує ті гроші, які ти йому платиш.
Дід (розмовляє по мобільному телефону): Іван, на тебе вся надія! Наша Снігуронька в біді, а може навіть зовсім ні.. Та не в тім суть. Поїдь, знайди її, привези непутящу додому.
Ведучий 1: Допоки Іван домовляється з бандитами, добирається на зустріч, послухаємо пісню …………………………………………….
Сценка 7
Іван: (оглядається): Здається стрєлку тут забили. І самі плакали, просили.
Таку братву я вперше бачу – Все віддають та ще й доплачують.
Бандит 1: Ти є Іван? Вано? Ванюша?.
Іван:Ти явно хочеш взяти в грушу…
Бандит 2: Ні-ні, не злись і не втікай, свою Снігурку забирай. Ми так давно тебе чекаєм. Від неї нам життя немає.
Іван : Ви ж її самі викрали?
Бандит :.Каємося. Замучила вона нас! Зовсім по-людськи розмовляти не вміє!
Снігуронька(до бандитів): Сьогодні – локшина «Галина Бланка».
Бандит 2 (плаче:.Бачиш, годує концентратами, а ще руки мити змушує!
Снігуронька:«Сейвгард» - і Ви на захисті сім’ї!
Бандит 1(до Івана): Хочеш, ми тобі викуп заплатимо, тільки забери її від нас подалі!
Іван (гордо):Мені викуп не потрібен, я ці гроші краще віддам нашим українським учителям! А ось від Снігуроньки я вас визволю.
(Бандити радісно дякують Іванові, вручають йому мішок з викупом. Іван зі
Снігуронькою виходять).
Фея: Як добре, що знову настала зима – Для свят новорічних казкова пора.
Пропоную подивитися, чим же закінчилася казка про новоукраїнських Діда та Бабу, і їхню Снігуроньку.
Сценка 8.
Іван: Діду, що нам робити? Така класна дівчина ця Снігуронька, але непутяща. Як рота відкриє – ніби телевізор запрацював. А для чого нам ходячий телевізор?
Баба:Зараз модно звертатися до психотерапевтів, кажуть допомагають позбутися проблем, нав’язливих ідей і чималої суми грошей.
Дід: Дзвони, викликай свого лікаря додому. А я тим часом спробую порозумітися з Снігурочкою. Як ти, внучко, чи здорова.
Снігурочка: Якобс зранку – й все Чудово.
Дід: Може тебе хто образив, розберуся з ним відразу.
Снігурочка: Ти розслабся, Орбіт жуй, не гальмуй, а снікерсуй.
Сценка 9.
(Заходить Дід Мороз у лікарському халаті.).
Дід Мороз:У чому річ?
Снігуронька:«МММ» - ніяких проблем!
Дід:Розумієте, у неї в голові одна реклама! Потрібно якось почистити їй мізки.
Снігуронька:Тільки «Комет»! Він усі мікроби убиває!
Баба(до Діда Мороза):Допоможіть, будь ласка!
Снігуронька: Будь ласка, заплатіть податки!
Дід Мороз:Так, важкий випадок. Доведеться застосовувати метод глибокої заморозки. Принесіть мій робочий одяг!
(Іван приносить шубу Діда Мороза, білу бороду і шапку. Перевдягнений Дід Мороз повертається до Снігуроньки, саджає її на стілець і гіпнотизує, роблячи таємні рухи руками.)
Дід Мороз. На рахунок «три» ти заснеш і прокинешся лише тоді, коли я скажу! Раз, два, три!
(Снігуронька засинає, всі стають довкола неї, затуляючи від глядачів. Дід Мороз зображає хірургічну операцію, викидає вбік якусь детальку. Всі розступаються, відкриваючи сплячу Снігуроньку.)
Дід Мороз: Ну ось і все.
Баба: Невже вийшло?
Дід. Зараз побачимо!
Дід Мороз: Раз, два, три!
(Снігуронька розплющує очі, роздивляється навкруги, встає.)
Снігуронька: Що зі мною таке? Я хворіла?
Дід: Невже вийшло? Ні, це треба перевірити! (Снігуроньці) Що таке Аріель? Блендамед? Дірол? Комет? Силіт?
(Снігуронька дивиться на них як на хворих, потім повертається до Діда Мороза).
Снігуронька: А якою це мовою ви розмовляєте?
Баба: Ура! Вийшло! Нарешті! Це просто магія!
Дід Мороз(звертається до всіх): Так, це справжня магія. Тепер наша Снігуронька, задурманена телевізором і рекламою, перетворилася на справжню мрію – розумну, гарну, добру. Але вона знову може стати такою, як колись, якщо ви всі не змінитеся і не пригадаєте, якими були раніше. Ти, Бабо, не лише шейпінгом захоплювалась, а й смачні пироги пекла, а ти, Діду, не в боулінг ганяв, а землю орав і ріпку саджав. Та й ти, Іване, не на «Мерсі» роз’їжджав, а Сивку-Бурку приборкував. Не забувайте своїх казок, тоді й мої чудеса не потрібні будуть.
Іван (до Діда Мороза).Отже, Ви не психотерапевт? А хто ж тоді?
Снігуронька: Та це ж Дід Мороз!
Дід Мороз: Правильно,Снігуронько! Скоро Новий рік! Давайте – ми всі разом привітаємо наших глядачів.
Дід Мороз: У новорічну ніч чудову
забудьте все лихе і зле,
І посміхніться знову й знову.
І все погане хай мене.
Снігурочка: Даруйте всім тепло і ласку,
І весело хай буде вам,
Любіть усіх, як діти казку,
І насолоджуйтесь життям
Фея: Ми бажаєм в добрий час,
щоб добро гостило в вас.
Здоровішими щоб стали,
в домі щоб достаток мали.
Дід Мороз: Зичу вам в цей Новий Рік,
щоб щасливим був ваш вік.
Ще бажаю щастя й долі,
добра в хаті і на полі!
Вашим родичам, батькам,
Вашим сестрам і братам!
Щоб усе велось від нині
В нашій славній Україні
Снігурочка: Хай рік буде щасливим,
життя хай розцвітає.
І хай у вашім домі
достаток кожен має.
Ведучий 2. Із Новим роком щире всім вітання,
Із Новим щастям ми вітаєм вас.
І вам даруєм дискотеку на прощання,
Радійте з нами – й буде все гаразд.
До побачення! До нових зустрічей!