Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Лекция 8.
Основные положения гос. социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессионального заболевания.
Расследование и анализ несчастных случае, профзаболеваний и аварий.
1.1. Основные положения гос. социального страхования.
Согласно ст. 5 Закона Украины «Об охране труда» все сотрудники подлежат общеобязательному социальному страхованию от несчастного случая и профессионального заболевания, которые послужили причиной потери трудоспособности. Правовую основу, экономический механизм и организационную структуру такого страхования определяет Закон Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, которые послужили причиной потери трудоспособности».
Страхование от несчастного случая осуществляет Фонд социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины — некоммерческая самоуправляющаяся организация, что действует на основе устава, который утверждается правлением. Управление Фондом базируется на принципе трипартизма, т.е. осуществляется на паритетной основе государством, представителями застрахованных лиц и работодателей.
Субъектами страхования от несчастного случая есть застрахованные граждане (в отдельных случаях — члены их семей), страхователи и страховщик.
Застрахованной есть физическое лицо, в пользу которого осуществляется страхование, т.е. работники.
Страхователями являются работодатели, а в отдельных случаях — застрахованные лица.
Страховщик — Фонд социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины (по тексту — Фонд).
Объектом страхования от несчастного случая е жизнь застрахованного, его здоровье и трудоспособность.
Для страхования от несчастного случая на производстве не нужно согласия или заявления работника. Все лица, которые подлежат обязательному страхованию, считаются застрахованными независимо от фактического выполнения страхователями своих обязательств относительно уплаты страховых взносов.
Страховым случаем является несчастный случай на производстве или профессиональное заболевание, которые вызвали у застрахованного профессионально обусловленную физическую или психическую травму при обстоятельствах, с наступлением которых возникает право застрахованного лица на получение материального обеспечения.
В случае наступления страхового случая Фонд обязан:
1) своевременно и в полном объёме возмещать вред, причиненный сотруднику вследствие повреждения здоровья или в случае смерти, выплачивая ему или лицам, которые находились на его содержании соответствующую помощь, пенсию или компенсацию;
2) организовать погребение умершего, возместить стоимость связанных с этим ритуальных услуг в соответствии с местными условиями;
С) оказывать содействие созданию условий для своевременного предоставления квалифицированной первой или скорой помощи пострадавшему;
4) организовать целенаправленное и эффективное лечение пострадавшего;
5) обеспечить пострадавшему полный объем медпомощи;
6) принять все необходимые меры для поддержания, повышение и восстановление трудоспособности пострадавшего;
7) обеспечить домашний уход за потерпевшим, помощь в ведении домашнего хозяйства;
8) соответственно к выводу медицинской консультационной комиссии (ВКК) или медико-социальной экспертной комиссии (МСЕК) проводить обучение и переквалификацию потерпевшего, если пострадавший не может выполнять предыдущую работу; трудоустраивать лиц со сниженной трудоспособностью;
9) организовывать рабочие места для инвалидов;
10) предоставлять инвалидам разовую денежную помощь, помощь в решении социально-бытовых вопросов за их счет или за счет Фонда;
11) платить за пострадавшего взносы на медицинское и пенсионное страхование;
12) организовывать привлечение инвалидов к участию в общественной жизни.
1.2. Вiдшкодування шкоди у разi ушкодження здоров’я працiвникiв або в разi їх смертi.
Калiцтво або ж iнше ушкодження здоров’я (травма, хвороба) працiвника веде до втрати ним професiйно працездатностi, а вiдтак — до втрати заробiтно плати та iнших доходiв, тим самим вiн позбавлясться можливостi для нормального iснування як самого себе, так i свох утриманцiв. Тому Закон Про охорону працi» передбачас, що в разi ушкодження працiвника, йому повинно бути надане вiдповiдне вiдшкодування, а в разi його смертi вiдшкодування надаеться членам сiмi померлого. Вiдшкодування здiйснюс ФССНВ, який виплачує страховi виплати застрахованому чи особам, якi мають на це право. За наявностi факту заподiяння моральної шкоди потерпiлому провадиться страхова виплата за моральну шкоду.
В разi травмування, профзахворiовання або смертi працiвника вiн i члени його сiм’ мають право на отримання однiєї або кiлькох з нижченаведених страхових виплат:
1) щомiсячна страхова виплата;
2) одноразова допомога;
3) пенсiя по iнвалiдностi потерпiлому;
4) пенсiя у зв’язку з втратою годувальника;
5) виплати дитинi, яка народилася iнвалiдом внаслiдок травмування на виробництвi або професiйного захворювання i матерi пiд час вагiтностi;
б) для компенсацй витрат на медичну та соцiальну допомогу.
Щомiсячна страхова виплата компенсує потерпiлому та членам його сiм’ї втрачений заробiток. Її розмiр встановлюсться вiдповiдно до ступеня втрати професiйно працездатностi та середньомiсячного заробiтку, що потерпiлий мав до ушкодження здоров’я, i не може перевищувати його. Ступiнь втрати працездатностi потерпiлим установлюсться МСЕК за участю ФССНВ i визначасться у вiдсотках професiйно працездатностi, яку мав потерпiлий до ушкодження здоров’я.
У разi смертi потерпiлого право на одержання щомiсячних страхоних виплат мають непрацездатнi особи, якi перебували на утриманнi померлого або мали на день його смертi право на одержання вiд нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не бiльш як десятимiсячного строку пiсля його смертi.
У разi смертi потерпiлого суми страхових виплат особам, якi мають на це право, визначаються iз середньомiсячного заробiтку потерпiлого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпiлого та працездатних осiб, що перебували па його утриманнi, але не мали права на цi виплати.
Одноразова страхова виплата (допомога) сплачусться у разi стiйкої втрати професiйної працездатностi потерпiлого. Сума цiєї виплати визначасться iз розрахунку середньомiсячного заробiтку його за кожний вiдсоток втрати ним професiйно працездатностi.
Якщо встановлено, що ушкодження здоров’я настало не тiльки з вини роботодавця, а й внаслiдок порушення потерпiлим НПАОП, розмiр одноразово допомоги може бути эменшено до 50 вiдсоткiв.
У разi смертi потерпiлого витрати на його поховання несе ФССНВ, а сiм’ї померлого сплачусться одноразова допомога, розмiр яко повинен бути не меншим за п’ятирiчну заробiтну плату потерпiлоiо i, крiм того, не меншим за однорiчний заробiток потерпiлого на кожну особу, яка перебувала на його утриманнi, а також на його дитину, яка народилася протягом не бiльш як десятимiсячного строку пiсля смертi потерпiлого.
Виплата пенсii по iнвалiдностi внаслiдок нещасного випадку на виробництвi або професiйного захворювання проводиться потерпiлому вiдповiдно до законодавства про пенсiйне забезпечення.
Неповнолiтнiм, якi народилися iнвалiдами внаслiдок травмування або профзахворювання матерi пiд час вагiтностi, а також учням, студентам, аспiрантам тощо, якi стали iнвалiдами пiд час вiдповiдних занять або робiт, ФССНВ провадить щомiсячнi страховi виплати як iнвалiдам дитинства, а пiсля досягнення ними 16 рокiв — у розмiрi середньомiсячного заробiтку, що склався на територй областi (мiста) проживання цих осiб, але не менше середньомiсячного заробiтку в кранi на день виплати.
Страховi витрати на медичну та соцiальну допомогу — це витрати на придбання лiкiв, спецiальний медичний або постiйний стороннiй догляд, побутове обслуговування, додаткове харчування, оплату санаторно-курортних путiвок iнвалiдам тощо.
Витрати на догляд за потерпiлим вiдшкодовуються Фондом незалежно вiд того, ким вони здiйснюються. Якщо встановлено, що потерпiлий потребує кiлькох видiв допомоги, оплата провадиться за кожним її видом.
Потерпiлому, який став iнвалiдом, перiодично, але не рiдше одного разу на три роки, а iнвалiдам 1 групи щорiчно безоплатно за медичним висновком надасться путiвка для санаторно-курортного лiкування; у разi самостiйного придбання путiвки її вартiсть компенсує ФССНВ. Потерпiлому який став iнвалiдом, компенсуються також витратii на прозд до мiсця лiкування i назад. Особi, яка супроводжус потерпiлого, Фонд компенсує витрати на прозд i житло.
За наявностi у потерпiлого вiдповiдно до висновкiв МСЕК медичних показань для одержання автомобiля Фонд компенсус вартiсть придбання автомобiля з ручним керуванням, запасних частин до нього, пального, а також ремонту i технiчного обслуговування та навчання керуванню автомобiлем.
Згiдно з висновком МСЕК Фонд може вiдшкодовувати й iншi витрати.
Роботодавець може за рахунок власних коштiв здiйснювати потерпiлим та членам їх сiмей додатковi виплати вiдповiдно до колективного чи трудового договору
Вiдшкодування моральноi (немайнової) шкоди, здiйспюсться у виглядi одноразовоi страхово виплати незалежно вiд iнших видiв страхових виплат. Сума страхово виплати за моральпу шкоду визначаеться в судовому порядку i ве може перевищувати двохсот розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на день виплати.
Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатнiстю виплачується в розмiрi 100 вiдсоткiв середнього заробiтку (оподатковуваного доходу). При цьому першi п’ять днів тимчасової непрацездатностi оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштiв пiдприємства.
За працiвниками, якi втратили працездатнiсть, зберiгаються мiсце роботи (посада) та середня заробiтна плата на весь перiод до вiдновлення працездатностi або до встановлешiя стiйкої втрати професiйної працездатностi. У разi неможливостi виконання потерпiлим понередньої роботи проводяться його навчання, переквалiфiкацiя, працевлаштування вiдповiдно до медичних рекомендацiй. Час перебування на iнвалiдностi у зв’язку з нещасним випадком на виробництвi або професiйним захворюванням зараховусться до стажу роботи для призначення пенсй за вiком, а також до стажу роботи iз шкiдливими умовами, який дає право на призначення пенсii на пiльгових умовах i в пiльгових розмiрах.
1.3. Расследование и анализ несчастных случае, профзаболеваний и аварий.
Про кожний нещасний випадок свiдок, працiвник, який його виявив, або сам потерпiлий повиннi негайно повiдомити безпосереднього керiвника робiт чи iншу уповноважену особу пiдприємства i вжити заходiв до надання необхiдно допомоги.
Керiвник робiт (уповноважена особа) у свою чергу зобовязаний:
• термiново органiзувати надання медично допомоги потерпiлому, у разi необхiдностi доставити його до лiкувально-профiлактичного закладу;
• повiдомити про те, що сталося, роботодавця, вiдповiдну профспiлкову органiзацйо;
• зберегти до прибуття комiсй з розслiдування обстановку на робочому мiсцi та устаткування у такому станi, в якому вони були на момент подiї (якщо це не загрожує життю i здоров’ю iнших працiвникiв i не призведе до бiльш тяжких наслiдкiв), а також вжити заходiв до недопущения подiбних випадкiв.
Лiкувально-профiлактичний заклад про кожне звернення потерпiлого з посиланням на нещасний випадок на виробництвi без направлення пiдприсмства повинен протягом доби повiдомити за встановленою формою:
• пiдприсмство, де працюс потерпiлий;
• вiдповiдний робочий орган виконавчо дирекцi фССНВ;
• вiдповiдну установу (заклад) державно санiтарно-епiдемiологiчно служби (СЕС) — у раэi виявлення гострого професiйного захво— рiовання (отрусння).
Роботодавець, одержавши повiдомлення про нещасний випадок, крiм випадкiв iз смертельним наслiдком, групових, з тяжким наслiдком, природно смертi чи зникнення працiвника пiд час роботи:
• повiдомляс про нещасний випадок вiдповiдний робочий орган впконавчоi дирекцi ФССНВ; якщо потерпiлий с працiвником iншого iiдприсмства, — це пiдприсмство; у разi нещасного випадку, що стався внаслiдок пожежi, — вiдповiднi органи державно пожежно охорони, а у разi виявлення гострого професiйного захворювання (отруєння) — вiдповiднi установи (заклади) державно СЕС;
• утворюс комiсiю пiдприємства з розслiдування нещасного випадку.
Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок iз тяжким чи смертельним наслiдком, випадок смертi на пiдприсмствi, а також зникнення працiвника пiд час виконання ним трудових обов’язкiв роботодавець зобов’язаний негайно передати засобами зв’язку повiдомлення за встановленою формою:
• територiальному органу держпромгiрнагляду (держнаглядохоронпрацi);
• органу прокуратури за мiсцем виникнення нещасного випадку;
• вiдповiдному робочому органу виконавчої дирекцiї;
• органу, до сфери управлiння якого належить це пiдприсмство (у разi його вiдсутностi — вiдповiднiй мiсцевiй держадмiнiстрацй);
• вiдповiднiй СЕС у разi гострих професiйних захвортовань (отруснь);
• профспiлковiй органiзацiї, членом якої є потерпiлий;
• вiдповiдному органу з питань захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй та iншим органам (у разi необхiдностi).
Такi нещаснi випадки пiдлягають спецiальному розслiдуванню.
Порядок розслiдуваныя нещасного вшгадку комісією пiдприемства.
До складу комiсй, створеної наказом роботодавця, включаються:
• керiвник (спецiалiст) служби охорони працi або посадова особа, яка виконус функцiї спецiалiста з охорони працi (голова цiєї комiсiї);
• керiвник структурного пiдроздiлу, в якому стався випадок;
• експерт ФССНВ (за його згодою);
• представник профорганiзацiї, членом якої є потерпiлий, або уповноважений трудового колективу з питань охорони працi, якщо потерпiлий не є членом профспiлки;
• iншi особи, виходячи з обставин нещасного випадку.
Керiвчик робiт, який безпосередньо вiдповiдаб за охорону працi на мiсцi, де стався нещасний випадок, до складу комiсii не включається.
У разi виявлення гострого професiйного захворювання (отруення) до складу комiсiї включаеться також спецiалiст вiдповiдної СЕС.
Потерпiлий або його довiрена особа до комiсiї не включаеться, але мае право брати участь в розслiдуваннi.
Комiсiя з розслiдування зобов’язана протягом трьох дiб:
• обстежити мiсце нещасного випадку, опитати свiдкiв i осiб, які причетнi до нього, та одержати пояснения потерпiлого, якщо це можливо;
• визначити вiдповiднiсть умов i безпеки працi вимогам НПАОП;
• з’ясувати обставини i причини, що призвели до нещасного випадку;
• визначити, пов’язаний чи не повязаний цей випадок з виробництвом;
• визначити осiб, якi допустили порушення НПАОП, а також розробити заходи щодо запобiгання подiбним нещасним випадкам;
• скласти акт розслiдування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примiрниках, а також акт за формою Н-1 (якщо нещасний винадок пов’язаний з виробництвом) або акт за формою НПВ (якщо нещаспий випадок не пов’язаний з виробництвом) у шести примiрниках i передати його на затвердження роботодавцiо;
• у разi гострого професiйного захворювання (отруення), крiм акта за формою Н-1, складаеться також карта облiку професiйного захворiовання (отруення) за формоiо П-5.