Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
«Охорона довкілля від забруднення вуглеводневої сировини»
Виконала
Учениця 11-Б класу
Проніної Єлизавети
Охорона довкілля від забруднень під час переробки вуглеводневої сировини - одна з необхідних умов сталого розвитку країни. Проблема відходів, що утворюються внаслідок переробки вуглеводневої сировини, актуальна не лише в природоохоронному аспекті. Адже ці речовини здебільшого є цінними матеріальними ресурсами. їхнє комплексне використання сприятиме істотному зниженню темпів споживання первинних природних ресурсів, передусім невідновлюваних. Саме до таких, як вам уже відомо, належать природний і супутній нафтові гази, нафта й вугілля.
Природний газ (пригадайте, які вуглеводні входять до його складу) небезпідставно вважають екологічно чистим паливом. Однак з видобутком цієї корисної копалини, її використанням як джерела енергії і сировини в органічному синтезі пов’язана низка екологічних проблем. І метан (головна складова природного газу), і продукт його повного окиснення - вуглекислий газ - зумовлюють виникнення парникового ефекту (пригадайте за малюнком 10.1 суть цього негативного явища, що ви вивчали торік).
Нафта і нафтопродукти — важливі енергетичні й сировинні ресурси. Однак унаслідок промислової переробки нафти і використання нафтопродуктів як палива утворюється багато речовин-забруднювачів, про які вже йшлося раніше. Тож попереднє очищення нафти також зменшує техногенне навантаження на довкілля.
Смог (аерозоль з диму, туману й пилу, один з видів забруднення повітря) - одна з першопричин забруднення повітряного середовища - багато в чому зумовлений використанням нафтопродуктів як моторних палив. Саме тому актуальним заходом зі зменшення забруднення атмосфери є використання в автомобілях каталітичного нейтралізатора (мал. 10.3). У цьому при-
Строї шкідливі складові вихлопу - чадний газ, оксиди Нітрогену, недопалені вуглеводні - перетворюються на вуглекислий газ, азот і воду. Це має неабияке значення для зменшення забруднення довкілля канцерогенними і мутагенними поліконденсованими ароматичними вуглеводнями, передусім - бензопіреном.
Дуже небезпечним для довкілля є потрапляння нафти і продуктів її переробки в природні водойми, підземні води тощо. Здатність нафти вкривати тонкою плівкою значні частини акваторії за порівняно невеликих розливів призводить до вкрай негативних наслідків.
Нафта не змішується з водою, однак її викиди згубні для водоростей, молюсків, ракоподібних тощо. Морські ссавці потерпають від нафтового забруднення, оскільки їхнє хутро вкривається шаром нафти, що проникає крізь шкіру й отруює тварин. Однак найбільшої шкоди зазнають рибоїдні птахи: нафта просочує й склеює їхнє пір’я (мал. 10.4). Це унеможливлює політ. Наслідком погіршення теплоізоляції тіла стає загибель від переохолодження. Також знижується плавучість, і птах тоне у воді. Намагання птаха почистити пір’я призводить до заковтування вуглеводнів і отруєння.
Темна нафтова плівка на поверхні моря знижує освітленість товщі води, інтенсивність фотосинтезу у фітопланктоні слабшає, зменшується обсяг кисню, що він виробляє. Необхідність охорони морського середовища від нафти істотно зросла в зв’язку з інтенсивною розробкою морських нафтових родовищ. Наразі використовують різноманітні сорбенти, за допомогою яких збирають і видаляють нафту з поверхні води, ґрунту тощо.
Кам’яне вугілля ж паливо має істотні недоліки, найголовніший поміж яких — небезпечність для довкілля. Науковці встановили, що саме спалювання вугілля є основним антропогенним чинником глобального потепління. Адже вироблення 1 кВт • год електроенергії на вугільній станції спричиняє значно більший викид парникових газів, ніж на газовій станції.
Окрім них, у довкілля надходять вугільний пил, сажа, чадний газ, отру», ні сполуки Нітрогену, Сульфуру, Меркурію, Кадмію. Берилію, Плюмбуму, Арсену, Селену тощо. Унаслідок фізико-хімічних процесів, що відбуваються у відходах видобутку та переробки вугілля, токсичні сполуки мігрують у ґрунти, підземні й ґрунтові води, а звідти потрапляють у живі організми.
На жаль, альтернативи використанню вугілля в енергетиці, особливо в країнах, що розвиваються, нині немає. Тому нагальним завданням є зниження екологічних збитків від його використання. Цього можна досягти запровадженням нових технологій. Наразі досліджують економічну доцільність використання як палива вугілля ультратонкого помелу, водно-вугільної суспензії, спалювання вугілля у чистому кисні з наступним очищенням димових газів і утилізацією вуглекислого газу, спалювання в киплячому шарі1 тощо.
Дізнайтеся більше... Науковці Массачусеїського технологічної о інституту (MIT-Massachusetts Institute of Technology) розробили мембрану із сітки на - нодротинок для очищення нафтових плям. Мембрана, товщина якої приблизно така сама, як в аркуша паперу, здаїна поглинати у воді нафту або інші органічні забруднювачі, маса яких у 20 разів більша за масу самої мембрани.
У науково-виробничому підприємстві «ЕкоНад» (м Одеса) створено мікробний препарат «Еконадін» - сорбент і біодеструктор вуглеводнів нафти, розроблено безпечні та економічно ефективні методи ліквідації аварійних розливів нафти і нафтопродуктів, відновлення ґрунтів піщаних пляжів, біологічного очищення водних об’єктів, забруднених нафтою.
Комплексно шикористання вугільної сировини важливіш західні збереження довкілля. Наприклад, у вугіллі Донбасу, породних відвалах, що утворюються під час його видобутку і збагачення, а також у відходах після їхнього використання, містяться чи не всі хімічні елементи періодичної системи Д. І. Менделєєва. Приміром, з породних відвалів і відходів золи і шлаку можна вилучати практично безкоштовну сировину для виробництва алюмінію. У вугіллі та продуктах його переробки міститься Германій, його використання для синтезу біологічно активних германійорганічних сполук економічно с дуже привабливим. Адже за приблизними оцінками світові запаси Германію у свинцево-цинкових рудах становлять близько 1360 т, а у розроблюваних вугільних родовищах 4500 т. У вугіллі і відходах його переробки міститься багато цінних мікроелементів, зокрема Лурум і Арген - тум. До того ж переробка відходів для одержання цінної сировини дозволить вивільнити земельні площі для їхнього подальшого використання.
Технічно політика коксохімічної підгалузі ґрунтується на постійному впровадженні останніх досягнень у технології коксування і переробки продуктів вуглехімії з обов’язковим розроблянням природоохоронних заходів. Це істотно знижує екологічне навантаження на довкілля, особливо в містах, де розташовано коксохімічні підприємства.
На всіх коксохімічних заводах України запроваджено екологічні програми, спрямовані на зниження обсягу викидів забруднюючих речовин. Йдеться про будівництво і переоснащення цехів з очищення коксового газу від
сірководню, використання спеціальних пилових фільтрів в установках з підготовки вугілля і сортування коксу. Ефективним є використання нових коксових батарей із сучасним комплексом природоохоронних заходів, як-от: газощільні двері, без - пилове завантаження і видача коксу, гасіння коксу інертним газом або очищеною стічною водою з установкою краплевідбійників. Зменшенню екологічних ризиків сприяє використання турбогенераторів для вироблення електроенергії з надлишків коксового газу, ліквідація неорганізованих викидів токсичних речовин (бензену, нафталену, фенолу, ціановодню) за рахунок теплообмінного обладнання закритого типу, термокаталітичне окиснення тощо.
Про головне