Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Розділ 1
Медична інформатика як наука. Медична інформація та методи її обробки
Стрімкий розвиток інформаційних технологій значною мірою зумовив перехід до якісно нової стадії розвитку цивілі зації. Інформатика як галузь науки не могла обійти і сучасну медицину.
Історія розвитку медичної інформатики. Завдання дисципліни
Термін "інформатика" в нашій країні "прижився" не відра зу. Спочатку дослідження, пов'язані з використанням інфор мації в автоматичних системах управління, назвали кіберне тикою, і цей термін став надалі синонімом інформатики.
Кібернетика виникла в кінці 40-х років XX століття, коли Норберт Вінер вперше висловив припущення, що системи уп равління в живих, неживих і штучних системах володіють ба гатьма загальними рисами. Початком народження кібернети ки можна вважати час виходу в світ книги "Кібернетика", опублікованої в 1948 році Н. Вінером. Сам Н. Вінер у цій книзі вказував на попереднє авторство ідей нової науки, що припису валися відомим фізикам: "Навіть до Ньютона подібні пробле ми стояли перед фізикою, особливо в роботах Пьєра Ферма, Хрістіана Гюйгенса та Готфріда Вільгельма Лейбніца... Цей термін (кібернетика) вже використаний раніше Андре Ампе ром".
Ідеї кібернетики спрямовані на побудову нової "загальної теорії управління", результати якої могли б використовувати ся н іііііірізноманітніших системах, зокрема в біології та меди цині. І Іроцгсп автоматизації різних систем (суть кібернетики) превалиіііа.ми над інформаційними, тоді як останні набували самостійнішого характеру.
З позиції кібернетики медицину загалом можна схаракте ризувати як науку, що вивчає методи штучного управління хворим організмом з метою повернення його до норми.
Стрімкий розвиток та поширення обчислювальної техніки послужили передумовами до появи нового розділу науки про автоматичну обробку наукової інформації, названого інформа тикою (від фр. Іпіогтаіііоп — інформація, аиіотаї^ие — авто матика). Термін "інформатика" з'явився в 1966 році у Франції: Французька академія прийняла його замість терміну "обробка інформації". З того часу він став широко використовуватися в Європі. І лише в США для позначення цієї сфери діяльності ви користовується термін "computer science".
Поступово кібернетика як наука про управління різними системами відокремилася як цілком незалежний науковий на прям, проте саме вона є прародителькою інформатики і зокре ма медичної інформатики. Паралельно з медичною інформати кою виникла і кібернетична медицина — новий напрям у ме дичній науці, що вирішує питання медичної робототехніки, протезування та інші завдання, засновані на законах управлін ня та зворотного зв'язку. Кібернетична медицина і нині тісно переплітається з медичною інформатикою: один і той самий об'єкт може розглядатися з різних точок зору — з кібернетич ної та медичної.
Інформатика впроваджувалася в медицину на фоні розвит ку засобів обчислювальної техніки, яка має чітко виражені пе ріоди:
Треба зазначити, що першість у формуванні нової науки — медичної інформатики — належить одночасно багатьом за рубіжним та вітчизняним першовідкривачам. Ентузіасти від науки були завжди, і історія медичної інформатики налічує їх численну кількість серед лікарів, інженерів, математиків, фа хівців з обчислювальної техніки, керівників медичних закла дів, які самостійно втілювали нові комп'ютерні технології. Не секрет, що безперечне лідерство в розвитку обчислювальної техніки та застосуванні її в медицині належало США і Японії.
Варто врахувати і той факт, що кібернетика на початку її становлення розцінювалася на території колишнього Радянсь кого Союзу як псевдонаука, що є однією з причин істотного від ставання в розвитку вітчизняної медінформатики (кібернети ки) порівняно з технічно розвинутими країнами.
Початок розвитку вітчизняної медінформатики можна від нести до кінця 50-х — початку 60-х років XX століття. У той період кількість ЕОМ (високовартісні та громіздкі машини) в країні була надзвичайно обмеженою і жоден медичний заклад їх не мав у своєму розпорядженні. Проте деякі медичні завдан ня розв'язувалися на крупних обчислювальних центрах, у яких медичні заклади орендували машинний час. Перші ра дянські лабораторії у деяких інститутах Академії Наук СРСР за допомогою ЕОМ займалися питаннями медичної кібернети ки, статистичною обробкою медичних даних та їх аналізом. Реалізовувалися ідеї стикування медичної апаратури з ЕОМ, створення моніторингових систем у космічній медицині. Пер ші кроки в галузі дистанційної діагностики на базі космонав тики привели до появи перших діагностичних програм. Поча ли успішно проводитися роботи з автоматичного аналізу кри вих біологічних параметрів людини (електрокардіографія (ЕКГ), електроенцефалографія (ЕЕГ) тощо). У 1956 році було створено першу модель діагностичної ЕОМ, у 1957 році на Всес вітній виставці в Брюсселі демонструвалась модель людської руки, яка управлялась головним мозком, створена групою мос ковських інженерів. Піонерами розвитку медичної кібернети ки в СРСР стали кардіохірурги, які зіткнулися з труднощами діагностики та хірургічного лікування вад серця. Багато кібер нетичних методик розробив вітчизняний лікар М. М. Амосов, який застосував обчислювальну техніку під час проведення об стежень та операцій.
У 70—80-хрокахз'являються перші моніторно-комп'ютерні системи для стеження за станом хворих та автоматизована сис тема забезпечення ухвалення рішень (прообраз експертної сис теми).
У другій половині 80-х років з появою ПК завдяки їх ком пактності та доступності процес інформатизації медицини на був лавиноподібного характеру. ПК з'явилися практично в усіх медичних науково-дослідних інститутах і крупних ліку вально-профілактичних закладах (ЛПЗ). Значно поширюють ся різноманітні комп'ютерні системи для функціональних до сліджень. Починають розробляти та впроваджувати в прак тичну охорону здоров'я медичні інформаційні системи (МІС).
Наприкінці 70-х — на початку 80-х років у розвитку світо вої медицини відбувається якісно новий стрибок — створюють ся обчислювальні візуальні комплекси, за допомогою яких стає можливим досліджувати внутрішні органи людини в реаль ному часі. їх практичне застосування вже нікого не залишає байдужим. Медична комп'ютерна техніка поступово витісняє інвазивні методи дослідження. Томографи, електронні термо графи, ультразвукові луна-камери, системи моделювання — ці винаходи дають поштовх подальшому вдосконаленню та про гресу. Комп'ютерну техніку широко впроваджують у медици ну й успішно вирішують багато завдань.
Створення програмного забезпечення в галузі статистичної обробки даних та оснащення цими модулями популярних елек тронних таблиць (Excel, SuperCalc, Lotus-1, -2, -3 та ін.) від крили нові можливості для проведення різних досліджень в галузі доказової медицини. Лікарі почали користуватися гото вими пакетами програм, минаючи обтяжливі обчислення вруч ну.
На початку 90-х років з народженням мережі Інтернет від булася фактична стандартизація засобів обчислювальної тех ніки в системі охорони здоров'я. Основним типом ЕОМ став ПК, сумісний з ІВМ РС. До сьогодні відбулася зміна поколінь ПК з переважанням ПК типу Реntium, тобто "комп'ютерів з платформою WIntel (поєднання апаратного забезпечення — процесорів фірми Intel та "програмної начинки" ОС Windows).
Таким чином, завершився перехід до ОС Windows та орієнтова них на неї пропонованих на медичному ринку інформаційних систем.
Глобальні телеметричні та локальні мережі з можливостя ми WWW спілкування та ПК з мультимедійними середовища ми з максимально "доброзичливими" інтерфейсами, призначе ними для користувача, аж до віртуальних систем візуалізації та синтезу, також стали значною мірою єдиним уніфікованим засобом. З появою глобальної мережі виникають та реалізу ються ідеї передачі та обміну медданими, тобто зароджується могутній напрям медінформатики — телематика. Одним із розділів нового напряму є телемедицина.
Таким чином, медична інформатика, що сформувалася як науково-практичний напрям у результаті впровадження ін формаційних технологій в одну з найважливіших галузей люд ської діяльності, сьогодні стає ключовим напрямом інтелекту ального виходу медицини на нові рубежі.
Медична інформатика — це прикладна медико-технічна наука, що є результатом синтезу медицини та інформатики. Завдання предмета наближені до проблем системи охорони здоров'я. їх вирішення сприяє підвищенню рівня підготовки фахівців та зростанню ефективності медичних послуг.
До основних завдань медичної інформатики належать:
Структура дисципліни
Методологія медичної інформатики заснована на методоло гії загальної інформатики та розглядається як один із приклад них розділів наукової дисципліни інформатики, тому структу ру її формують два розділи: загальна, базова інформатика та інформаційні технології в медицині.
Базова інформатика як практична інженерна дисципліна вивчає загальні інформаційні процеси, апаратне та програмне забезпечення, принципи створення комп'ютерних систем. Ін формаційні процеси — це робота з інформацією зі збирання, зберігання, обробки, передачі та видачі її користувачу в по трібному вигляді. У коло цих питань включено проблеми, пов'язані з базами даних, базами знань, інформаційними сис темами, гіперсередовищем. Велике значення в інформатиці мають питання мови, комп'ютеризованого перекладу. Інфор матика пронизує природничо-наукові та гуманітарні галузі знань і базується на традиційних науках:
Технічну базу інформатики становлять:
До програмних засобів інформаційних технологій базової інформатики відносять:
Інформаційні технології в медицині вивчають питання впровадження інформаційних процесів у практику ЛПЗ та в освітній процес.
Таким чином, медична інформатика, використовуючи ін формаційні технології, вирішує проблеми профілактичні, діагностичні та клінічні, соціально-гігієнічної служби, ад міністративного управління системою охорони здоров'я.
Для вирішення усіх цих завдань медична інформатика ви користовує як стандартні засоби інформатики, так і спеціальні медичні інформаційні технології та системи.
Сучасний стан і основні напрямки розвитку медичної інформатики в Україні
Україна істотно відстає від країн Європейського Союзу в га лузі інформатизації системи охорони здоров'я: повільно впро ваджуються інформаційні технології, обмежено інвестуються капіталовкладення, освоєння медичними працівниками ком п'ютерних технологій значно відстає від темпів їх упроваджен ня в медицину.
Щоб говорити про завдання інформатизації системи охоро ни здоров'я, слід з'ясувати, що таке комп'ютеризація та інфор матизація цієї галузі.
Комп'ютеризація охорони здоров'я — це оснащення ПК усіх робочих місць співробітників ЛПЗ та органів управління системою охорони здоров'я, пов'язаних з уведенням, обробкою та отриманням інформації. Достатньо пригадати, що ще в 1985 році кожний ЛПЗ України рідко мав по одному ПК. Сьогодні кожний ЛПЗ оснащено кількома комп'ютерами. Говорити про достатню комп'ютеризацію охорони здоров'я можна тоді, коли ПК буде забезпечено всі кабінети лікарів ЛПЗ усіх рівнів, включаючи сільські ФАПи.
Кількість ПК у всьому світі сьогодні перевищує 1 млрд. За даними Міжнародного телекомунікаційного союзу (International Telecommunications Union, Швейцарія) Україна займає 100-е місце щодо забезпечення населення ПК.
Приклади статистичних даних показників на кожну тися чу населення за 2006 рік: США — 554 ПК (більше ніж по одно му ПК на двох американців), Швеція — 506, Данія — 501, Швейцарія — 491, Великобританія — 336 (країна випереджає Німеччину і Францію, у яких комп'ютер має приблизно кож ний третій житель), Японія — 314, Ізраїль — 259.
У найближчі 8—10 років рейтинг істотно зміниться. Вихо дячи з наведених даних, можна в цілому судити про комп'ютеризацію охорони здоров'я на сьогодні.
Інформатизація охорони здоров'я — це процес освоєння інформаційних технологій, інтегрованих у медицину.
Інформатизація охорони здоров'я є складовою державної політики та направлена на ефективне вирішення невідкладних і перспективних завдань розвитку охорони здоров'я. Для її ви рішення було створено державну програму — Концепцію ін форматизації охорони здоров'я на 2006—2010 роки, яка виз начає пріоритети, мету, напрями, фінансове забезпечення та прогноз результатів виконання.
Стисло про головне
Контрольні питання
Інформація. Медична інформація, її властивості
Інформативність та валідність медичних даних
У "докомп'ютерний період" під терміном "інформація" ро зуміли віддзеркалення реального світу. Нині поняття "інфор мація" включає всі відомості, знання, сукупність засобів та правил, міру будь-чого, що є об'єктом зберігання, передачі та перетворення за допомогою комп'ютера. Інформація — це ві домості про когось або про щось, передані у формі знаків та сиг налів.
Оцінка кількості інформації
На сьогодні кількість інформації прийнято вимірювати в таких одиницях системи СІ, як біт і байт. Ці одиниці викорис товуються також для вимірювання ємності (об'єму) пам'яті.
Біт — найменша одиниця кількості інформації, що від повідає одному розряду двійкового коду. Практично: 1 — є на пруга, сигнал; 0 — немає напруги, сигналу.
Байт — основна одиниця кількості інформації в ком п'ютерній техніці, більша, ніж 1 біт, відповідає восьми розря дам двійкового коду: 1 байт = 8 біт. Байт — це кількість інфор мації про один символ (букву, цифру, знак).
Нарівні з бітами та байтами використовують і більші оди ниці:
1 кілобайт = 1Кбайт = 210 = 1024 байтів (приблизно 1 тис. байтів);
1 мегабайт = 1Мбайт =220=1024x1024 байтів = 1048576 байтів (приблизно 1 млн байтів);
1 гігабайт = 1Гбайт =230 =109 байтів =1024 Мбайт (при близно 1 млрд байтів);
1 терабайт= 1 Тбайт = 240 = 1012 байтів = 1024 Гбайт;
1 петабайт = 1 Пбайт = 250= 1015 байтів = 1024 Тбайт.
Слід пам'ятати, що будь-яка інформація тільки тоді оброб ляється на комп'ютері, якщо вона представлена мовою двійко вої системи.
Одним із найпоширеніших кодів у світі є код ASCII (American standart code for information interchange — амери канський стандартний код для інформаційного обміну). У російському поширенні він отримав назву АСКОІ — алфавіт ний код обробки інформації. Цей код прийнято як стандарт (його версія КОІ-8). Кожний символ у цьому коді представлено восьмирозрядним двійковим числом (байтом). Всього існує 256 різних послідовностей з 8 нулів та одиниць — це дає змогу за кодувати 256 різних символів. Приклад кодування за версією КОІ-8 (коди для російських літер):
К=11101011
И=11101001
Е=11100101
В=11110111
Якщо прочитати цю інформацію, представлену такою пос лідовністю, як 11101011111010011110010111110111, то отри маємо слово "Киев". Таким чином можна кодувати і графічну інформацію.
У графічному середовищі Windows використовують такі системи кодування, як ANSI , Windows 1251, КОІ-8, ISO, UNICODE. Багато Windows-програм при експорті-імпорті фай лів автоматично виконують перетворення з однієї системи ко дування в іншу та навпаки. У сучасних ПК крім двійкової сис теми числення застосовують і інші, компактніші за довжиною чисел системи. Важливо запам'ятати, що з будь-якої системи числення можна перейти до двійкового коду.
Інформація — це дані та знання. Знання включають систе му понять, суджень, уявлень та образів. Знання непросто здо бувати. Вони генеруються тільки людьми. Характеризуються певною швидкістю передачі та сприйняття. Саме знання вису вають актуальні завдання і проблеми часу, багато з яких розв'язується універсальними засобами математики. Знання та розв'язання завдань зосереджено у виконуваних на комп'ю тері програмах. Змінюючи програми для комп'ютера, можна перетворювати його на робоче місце бухгалтера, конструктора, лікаря та ін. Що наближеніша будь-яка наука до точних наук, тим успішніше розв'язуються її завдання шляхом створення різноманітного прикладного програмного забезпечення (ППЗ). Що віддаленіші науки від точних, тим вирішення їхніх завдань складніше і тим важче створити їхнє ППЗ.
Дані — це числа, символи, слова, які фіксуються в доку ментах та передаються засобами зв'язку, обробляються засоба ми обчислювальної техніки незалежно від їх змісту. Вони ста тичні, легко сприймаються та передаються, пов'язані зі знан нями, можуть генеруватися людьми, комп'ютерами, викорис товуватися ким завгодно та коли завгодно.
Медична інформація — це медичні знання та дані. Влас тивості медінформації: об'єктивність, повнота, достовір ність, доступність, актуальність, валідність (адекватність). Саме об'єктивність, повнота, достовірність, доступність, акту альність характеризують інформативність медичних даних. Наприклад, криві ЕКГ, ЕЕГ характеризуються винятковою ін формативністю для встановлення діагнозу та ухвалення рі шень. Валідність (від лат. validus — сильний, міцний) відіграє в теорії інформації вузлову роль. У першу чергу — це надій ність інформації, обґрунтованість та адекватність, відсутність у ній помилок. Наприклад, фармакологічні властивості нада ного препарату мають прийматися як обґрунтовані надійні ві домості, тобто вони мають бути валідними. Саме інформатив ність та валідність медичних даних роблять їх цінними у кож ному конкретному випадку медичної практики. Тому саме цим властивостям медичної інформації — інформативності та валідності — приділяється особлива увага.
Медичні знання — це висновки багатовікової діяльності людини, сформовані та відтворені в медичних науках. З погля ду інформатики медицина не є конкретною наукою, тобто в ме дичних знаннях мало простежується кількісних законів, вира жених у формулах. Водночас проблем та завдань профілакти ки, діагностики та лікування медичні дисципліни висувають досить багато. Тому написання ППЗ для медичних предметних галузей є складнішим завданням, ніж написання ППЗ для дисциплін, наближених до точних наук (пригадайте уроки про грамування в школі, коли як умови використовувалися чіткі задачі з математики, фізики, хімії). Виходячи із завдань, що висуваються медичними знаннями, фахівці в галузі медінфор матики застосовують для їх вирішення не тільки класичну ма тематику (алгебра, теорія чисел, геометрія та ін.), а й розділи прикладної математики (математичний аналіз, ймовірнісно-статистичні підходи, математичне моделювання та ін.). Завдя ки цим методам медична інформатика вирішує завдання, що генеруються медичними знаннями, та має як специфічне, так і універсальне ППЗ. ППЗ складається з різних МІС: довідково-інформаційних, різноманітних діагностичних програм, прог рам моделювання та системи розпізнавання, експертних сис тем, програм візуалізації в комп'ютерних діагностичних комп лексах.
Медичні дані — факти та відомості, які відтворюють яви ща та процеси фізіологічного, анатомічного, хіміко-біологіч-ного характеру, що безпосередньо стосуються медицини та охорони здоров'я. Вони є первинним матеріалом, сировиною для подальшої обробки. Це та фактична медична інформація, яка безпосередньо обробляється комп'ютером. Будь-який на бір даних, систематизованих та взаємоорганізованих для швидкого пошуку, формує Бази даних та Банки даних.
Збір медичних даних є непростим завданням. У ході ліку вально-діагностичного процесу інформаційні потоки великі та складно організовані. Учасники лікувально-діагностичного процесу передають один одному велику кількість відомостей про об'єкт цього процесу — пацієнта.
Дискретні та аналогові медичні дані
Медичні дані у зв'язку зі значними обсягами та різноманіт ністю типів підлягають систематизації. За способом обробки на ПК медичні дані поділяють на дискретні та аналогові. По няття дискретності, переривчастості відоме з курсу математи ки (переривчастість функції) та фізики (дискретність корпускулярної теорії світла, квантової теорії).
Дискретні медичні дані — це дані, які вводяться в ком п'ютер з клавіатури, тобто тексти, цифри, знаки, як підляга ють відомій цифровій обробці. Ними можуть бути:
Аналогові медичні дані включають:
Аналогові дані не вводяться в ПК з клавіатури. Вони пода ються на нього за допомогою спеціального пристрою, який ви конує функцію відцифровування аналогових даних. Як відо мо, будь-які дані можуть бути оброблені на ПК тільки за умови їх переведення в числову, дискретну форму, тобто в цифровий код. Одним зі стандартних пристроїв перетворення безпе рервного електричного сигналу на серію окремих цифрових сигналів для введення інформації в комп'ютер або мікропроце сорний пристрій служить аналогово-цифровий перетворювач.
Аналогово-цифровий перетворювач (АЦП) — пристрій, що перетворює вхідний аналоговий сигнал на дискретний код, тобто цифровий сигнал (мал. 1).
Аналогово-цифрове перетворення використовується в без лічі електронних пристроїв: від звукових карт та студійного звукозаписного устаткування до наукових та медичних при ладів, тобто скрізь, де потрібно обробляти, зберігати або пере давати сигнал у цифровій формі.
Зворотне перетворення здійснюється за допомогою цифро во-аналогового перетворювача (ЦАП): у медицині при виве денні на екран зображення внутрішніх органів у ході застосу вання методів візуалізації (ультразвукове дослідження (УЗД), комп'ютерна томографія (КТ)), відтворенні знімків, переданих мережею. ЦАП є інтерфейсом між абстрактним цифровим сві том та реальними аналоговими сигналами. ЦАП входить до складу графічної плати (графічна карта, відеокарта, відеоадап тер) комп'ютера.
Після перетворення відцифрована інформація потрапляє в ПК, де обробляється програмним забезпеченням та, пройшов ши зворотне перетворення за допомогою ЦАП, подається на пристрій виведення у вигляді зображення органів, графічної моделі процесу, сигналу тривоги та ін. На сьогодні створено комп'ютери, оснащені пристроями як прямого, так і зворотно го перетворення аналогового сигналу. Розроблено аналогово-цифрові та цифрово-аналогові контролери, за допомогою яких можна підключити медичну техніку до комп'ютера через його внутрішні шини або зовнішні роз'єми.
Як приклад універсального технічного приладу відцифровування медінформації можна навести цифрову фотокамеру, яка дає змогу відцифровувати при фотографуванні основні діаг ностичні (рентгенограми, сонограми, томограми), допоміжні (клінічні фотографії, відеозйомка пацієнта), графічні (електро-грами), пояснювальні графічні (малюнки) дані.
Пряме та зворотне відцифровування інформаційних проме нів в апаратно-комп'ютерних комплексах наведено на схемі 1.
Схема 1. Пряме та зворотне відцифровування інформаційних променів
Стандарти медичних даних
Для того щоб медична інформація була зрозумілою всім (людям та комп'ютерам), розробляють стандарти медичних да них. Стандарти даних є єдиними вимогами до оформлення, зберігання та передачі медичних даних. Стандарти можуть бути виражені в кодах, шаблонах медичних документів, в обов'язкових умовах проведення досліджень та ін.
Стандарти даних необхідні для ефективного спілкування із зарубіжними колегами. Стандарти даних дають змогу здійс нювати активний пошук інформації в базах даних, оператив ний та коректний статистичний аналіз. Розробка власних варіантів подання медичних даних, що проводилася раніше майже в кожному ЛПЗ різних рівнів, унеможливлює їх порів няння. Стандарти медичних даних, які сьогодні існують в Єв ропейських країнах та США, розроблялися протягом кількох десятиріч та включають працю тисяч лікарів і системних аналітиків. З 1996 року ведуться активні роботи зі створення телемедичних стандартів та додатків для зберігання, застосу вання та ефективного електронного обміну під керівництвом Всесвітньої організації зі стандартизації (180). У першу чергу, слід згадати американську ініціативу: вперше в світовій прак тиці створено стандарти в галузі подання лабораторної інфор мації (ЬОШС), зображень (БІСОМ), обміну медичною інформа цією (НЬ7, СЕНК). У жовтні 1999 року було розроблено та зап ропоновано до використання стандарти для оформлення ре цептів, первинних обстежень, звітів, візуальних результатів аналізів та ін.
Практично всі стандарти медичної інформатики так чи інакше пов'язані з уведенням електронної історії хвороби. Вони описують термінологію, яка має бути в ній використана, передачу медичних документів та зображень, способи органі зації даних та забезпечення доступу медичних працівників до електронної історії хвороби тощо. У цілому ці стандарти пот рібні для того, щоб кожний запис електронної історії хвороби був однаково зрозумілим представникам різних медичних шкіл. Проте єдиного, загальноприйнятого визначення елект ронної історії хвороби дотепер не існує. Окрім цього, це понят тя еволюціонує вже протягом ЗО років з прогресом інформацій них технологій. В англомовній літературі змінювалися навіть абревіатури, що позначають електронну історію хвороби: спо чатку ЕМК (Еіесігопіс Месіісаі Кесогсі), тепер ЕРК (Еіесгопіс Раиеііі Кесогсі), ЕНК (Е1есі,гопіс НеаШі Кесогсі) та ЕНСК (Еіесігопіс НеаШісаге Кесогсі). Приклад однієї з останніх змін у концепції ведення електронної історії хвороби: доки діагнос тичні пристрої та медичні вимірювальні пристрої були віднос но простими, вважалося, що записи в електронну історію хво роби можуть здійснюватися медичними працівниками. Нині допускається, щоб такі записи проводилися без участі людини з різних діагностичних та лабораторних пристроїв. Було введе но спеціальний термін Неаііпсаге А^епі, тобто "агент медично го закладу".
Короткий опис деяких світових стандартів медичних даних
Стандарт НL7 (Нealth Level 7) призначений для полег шення взаємодії комп'ютерних додатків у закладах охорони здоров'я, обміну зовнішніми даними. Використовується не тільки в США, айв Австрії, Австралії, Великобританії, Німеч чині, Ізраїлі, Канаді, Японії та ін.
Стандарт DІСОМ (Digital Imaging and Communications in Medicine) є медичним стандартом, що інтенсивно розви вається і служить для передачі радіологічних цифрових зобра жень та іншої медичної інформації між комп'ютерами.
Стандарт DІСОМ описує паспортні дані пацієнта, умови проведення дослідження, положення тіла в момент отримання зображення тощо, щоб надалі можна було здійснити медичну інтерпретацію зображення. Стандарт дає змогу організувати цифровий зв'язок між різним діагностичним та терапевтич ним обладнанням. Робочі станції, комп'ютерні та магнітно-ре зонансні томографи, мікроскопи, ультразвукові сканери, за гальні архіви, хост-комп'ютери, розташовані в одному місті або кількох містах, можуть "спілкуватися" один з одним на ос нові з DІСОМ використанням відкритих мереж за стандартни ми протоколами (мал. 2).
Наприклад, зображення, отримане із застосуванням комп'ютерного томографа (мал. 3), передається за допомогою стандарту DІСОМ, який набув значного поши рення в США, Японії, Німеччині та інших країнах.
В останні десятиріччя зусилля фахівців зосереджено в двох основних напрямах: стандартизація медичної термінології та стандартизація передачі записів в електронну історію хвороби, оскільки запис історії хвороби, що був зрозумілий з помилкою, може коштувати пацієнту життя. Найбільших успіхів досягли дві англомовні країни — США та Великобританія. У першій було розроблено Уніфіковану систему медичної мови UMLS та обширну номенклатуру медичних термінів SNOMED, у другій — Клінічні коди Ріда RСС (див. додаток 1).
В Україні на сьогодні не існує вітчизняних аналогів перера хованих вище стандартів. Хоча в окремих медичних центрах ведеться робота з уніфікації способів зберігання, використан ня медичних даних та ефективного електронного обміну ними, проте ці способи не є загальноприйнятими, універсальними. Перехід від національних стандартів подання медичних даних до світових є проблемою сучасної медичної інформатики.
Говорити про створення єдиної системи світових стандартів даних у медицині рано, проте ця проблема перебуває на етапі вирішення. Сьогодні найвідомішою та найпоширенішою є Між народна статистична класифікація хвороб, травм та причинсмерті (МКХ), яка періодично (1 раз у 10 років) переглядається під керівництвом ВООЗ1. МКХ-10 прийнято державами світу. Це нормативний документ, що забезпечує міжнародну порів нянність матеріалів. У ній використано алфавітно-цифрову ко дову систему. За основу кодування взято арабські цифри та ла тинський алфавіт.
Наприклад, вітряна віспа — В01, гострий ВІЛ-інфекційний синдром — В23.0, безсимптомний інфекційний статус, спри чинений ВІЛ, — Z21, гострий гепатит А — В15, гострий гепа тит В — В16, туберкульоз органів дихання — А15.2, рання стадія сифілісу — А51 і т. д.
МКХ-10 вирішує лише частину проблем стандартизації да них, вона є початком в освоєнні глобального інформаційного простору всесвітньої охорони здоров'я. Таким чином, до черго вих завдань сьогодення та майбутнього медичної інформатики належать розробка та упровадження міжнародних стандартів подання медичної інформації, особливо клінічної та лабора торної, з подальшим доведенням їх до рівня регіонів.
Стисло про головне
Контрольні питання
(01110011100001001) Мал. 1. Процес перетворення сигналу
Аналоговий сигнал Цифровий сигнал
Мал. 3. Зображення, отримане за допомогою комп'ютерного томографа
ал. 2. Відкриті мережі за стандартними протоколами