Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
31. підприємство як первинна ланка ринкової економіки
Підприємство — це господарська одиниця, яка спеціалізується на виробництві і реалізації певних товарів або наданні послуг — завод, фабрика, шахта, ферма…Підприємство характеризується економічною відособленістю. Це означає, що воно володіє певним майном, самостійно ним розпоряджається, може орендувати ресурси. Воно здійснює завершений виробничий цикл, реалізує продукцію, самостійно розпоряджається доходами.
Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік підприємства можуть бути віднесені до:
- малих;
- середніх;
- великих.
З урахуванням існування ступеня залежності від іншого підприємства виділяють такі підприємства:
- головні;
- дочірні.
Залежно від галузевої приналежності виділяють:
- промислові;
- сільськогосподарські;
- будівельні;
- транспортні;
- торговельні,
- банківські;
- страхові;
- підприємства побутового обслуговування тощо.
Відповідно до правового статусу і форми господарювання розрізняють:
- одноосібні підприємства - є власністю однієї особи, що відповідає за свої зобов'язання усім майном;
- кооперативні підприємства - добровільні об'єднання громадян з метою спільного здійснення господарської діяльності;
- орендні підприємства - засновані на договірних взаєминах щодо тимчасового володіння і користування майном;
- господарські товариства (партнерства) - підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
До господарських товариств належать:
- акціонерні товариства;
- товариства а обмеженою відповідальністю;
- товариства з додатковою відповідальністю;
- повні товариства;
- командитні товариства.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
32 Загальні економіко-правові основи розвитку підприємництва в Україні.
У законі України “Про підприємництво” зазначено, що це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність, спрямована на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг та здійснення торгівлі з метою отримання прибутку. Залежно від форм власності виділяють: приватне, колективне та державне підприємництво.
Підприємництво означає наявність у господарника прав власності на засоби
виробництва, продукт та доход. Найважливіше – це мотивація використання
прибутку. Обов”язковою умовою є певне економічне середовище і клімат.
Іншим словами потрібний ринково-конкурентний режим господарбвання. У
законі сформульовані принципи підприємництва: вільний вибір видів
діяльності,самостійне формування програм діяльності та вибір
постачальників і споживачів виробленої продукції; вільне наймання
працівників; залучення і використання матеріально-технічних, фінансових,
трудових, природних та інших видів ресурсів;
Вільне розпорядження прибутком; самостійне здійснення
зовнішньоекономічної дііяльності.
Можлвості розвитку підприємництва відкриваються на основі Конституції
України, Законів України “Про власність”, “Про підприємства в Україні”,
“Про підприємництво”, “Про форми власності на землю” тощо.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
33. капітал як економічна категорія товарного виробництва
Капітал як основна категорія капіталістичного способу виробництва містить у собі усю сукупність відносин привласнення, капіталістичної власності. Остання укорінюється в процесі первинного нагромадження капіталу, складовими якого є:
- відчуження безпосередніх виробників від засобів виробництва;
- утворення двох особливих економічних суб'єктів виробничих відносин - найманих працівників і капіталістів;
- перетворення робочої сили найманих працівників на товар;
- перетворення простого товарного виробництва на капіталістичне;
- перетворення грошей на капітал.
Цей процес відбувався протягом декількох століть у різних формах і в різний час. В результаті в суспільстві виникають не тільки нові виробничі відносини, представлені капіталом, а й економічні школи, які по-різному визначають їхню сутність. Сучасна економічна наука трактує капітал як складну, багатоаспектну категорію.
В економічні теорії сформувалися такі підходи до визначення сутності капіталу:
1. Предметно-функціональний підхід. Згідно з ним капітал ототожнюється з накопиченою працею, тобто всім тим, що використовується у виробництві, з метою виготовлення реалізованої продукції і отримання прибутку. Так, Д. Рікардо вважав, що капітал - це засоби виробництва, А. Маршалл зараховував до капіталу всі речі, які створюють передумови виробництва. Аналогічні підходи існують і в сучасні економічні науці (П. Самуельсон).
2. Монетаристський (грошовий) підхід. Капітал тут досліджується як фінансовий ресурс, що приносить дохід його власникові у вигляді відсотків. Прихильники монетаристської концепції виходять з того, що капітал - це гроші або їх замінники - кредитні гроші, які пов'язані з отриманням доходу.
3. Соціально-економічний підхід. Згідно з ним, капітал К. Маркса трактується як економічна категорія, як специфічні суспільні відносини, що виникають за певних історичних умов.
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
34 валовий дохід і прибуток підприємства
Ва́ловий дохі́д підприє́мства (чистий продукт) — це виручка від реалізації продукції, за винятком матеріальних затрат. Він становить грошову форму чистої продукції підприємства. В масштабах суспільства валовий дохід (чистий продукт) є національним доходом.
Складовими валового доходу є змінний капітал (оплата праці) і додаткова вартість (прибуток). Його структура безпосередньо стосується інтересів безпосередніх виробників, власника підприємства і суспільства загалом.
Валовий прибуток — загальна сума прибутку отримана підприємством від підприємницької діяльності. Визначається як різниця між чистим доходом і собівартістю цієї продукції. Оскільки продукція, використана у внутрішньогосподарському обороті, оцінюється за собівартістю, то прибуток від неї не одержують. Тому величина прибутку, визначена на основі товарної продукції, збігається з величиною прибутку, визначеною на основі валової продукції, оціненої за фактичними цінами її реалізації. З суми валового прибутку підприємство сплачує податки, відсотки за кредити, ренту, штрафи тощо. З вирахуванням цих витрат у розпорядженні підприємства залишається чистий прибуток, який використовують для розширення виробництва (фонд нагромадження), утворення фондів матеріального стимулювання, страхових і резервних фондів та ін.
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
35 кругообіг і оборот промислового капіталу
Капітал - одна з найважливіших категорій економічної науки, обов’язковий елемент ринкової економіки, необхідний фактор і ресурс виробництва, головний об’єкт ринку капіталу.
Серед економістів нема єдності щодо визначення такої важливої економічної категорії як капітал. Зокрема, марксистська політична економія трактує капітал як сукупність певних економічних відносин, характерних для системи найманої праці, - відносин з приводу привласнення власниками засобів виробництва результатів неоплаченої праці найманих робітників. Згідно марксистської теорії системою виробничих відносин капітал стає лише при капіталізмі, коли переважна маса безпосередніх виробників позбавлена засобів виробництва і предметів споживання, але є юридично вільною, і щоб прогодувати себе, сім’ю, змушена продавати свою робочу силу власникам засобів виробництва, які оплачують їм лише частину затраченої сили у процесі праці.
Класична політична економія визначала капітал з точки зору його речового, а не суспільного змісту - як сукупність засобів виробництва. Неокласична теорія трактувала капітал як річ, що здатна приносити дохід залежно від її суб’єктивної оцінки (корисності). Сучасні монетаристи під капіталом розуміють гроші у формі кредитних грошей.
Сьогодні прийнято визначати капітал як вартість чи цінність, яка приносить дохід. Капітал існує в різноманітних формах. Це, перш за все, продуктивний капітал, що діє у виробництві (промисловості, будівництві, сільському господарстві, на транспортні тощо) і може приймати форму грошового (капітал як передумова виробництва), виробничого (капітал як засіб виробництва) і товарного (капітал як товар) капіталів; торговельний, що діє у сфері обміну; позичковий, що діє у сфері кредитних відносин.