Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Білет №2
1.Загальні вимоги безпеки до систем, що працюють під тиском. Системи, що працюють під тиском є джерелом підвищеної небезпеки і тому при їх проектуванні, виготовленні, експлуатації та ремонті повинні додержуватися встановлених правил та норм. Порушення цих правил та норм переслідується законом. До таких систем відносяться паро- та водонагрівні котли; пароперегрівачі; трубопроводи пара; цистерни; бочки; балони; компресорні установки; установки газопостачання. Безпека всіх цих установок забезпечується цілою системою заходів. При проектуванні установок та посудів, що працюють під тиском, користуються тільки регламентованими методами розрахунку їх елементів на міцність. Регламентовані також вимоги до контрольно-вимірювальної апаратури, запобіжних пристроїв та арматурні. Для виготовлення пристроїв та їх елементів використовують тільки ті матеріали, які задовольняють вимоги, передбачені нормами та правилами. Приміщення, які призначенні для монтажу установок, повинні задовольняти ряд вимог по відношенню до їх розмірів, конструкцій перекрить, стін, дверей та вікон, пристроїв вентиляції та освітлення, розміщення обладнання. На експлуатацію установки повинно бути отримано дозвіл органа Держначпедохорони праці, а сама експлуатація проводиться у відповідності з інструкцією, яка затверджена головним інженером підприємства. Кожна посудина, що працює під тиском, повинна мати паспорт форматом 210×297мм у твердій обкладинці. У паспорті вказується реєстраційний номер. При передачі посудини іншому власнику разом з нею передається паспорт. У паспорті наводиться характеристика посудини (робочий тиск, МПа температура стінки, 0С, робоче середовище та його корозійні властивості, місткість, м3), відомості про основні частини посудин (розміри, назва основного металу, дані про зварювання (паяння)), дані про штуцери, фланці, кришки і кріпильні вироби, про термообробку посудини та її елементів. Наводиться перелік арматури, контрольно-вимірювальних приладів та приладів безпеки. В паспорті також записуються відомості про місцезнаходження посудини, вказується особа, відповідальна за справний стан і безпечну дію посудини. Записуються інші дані про встановлення посудини (корозійність середовища, протикорозійне покриття, теплова ізоляція, футеровка), відомості про заміну і ремонт основних елементів посудини, що працюють під тиском та арматури. До паспорта вносяться дані щодо результатів опосвідчення. Після реєстрації посудини на останній сторінці записуються реєстраційний номер та реєструючий орган.
2. Основні причини пожеж: Пожежі як соціально небезпечній фактор. Суть процесу горіння. Теоретичні основи механізму горіння та вибуху. Щодня в нашій країні виникає більше 100 пожеж, в яких гине 5-6 чоловік, наносяться значні збитки (прямі та побічні збитки від пожеж сягають близько 2,0 млрд. грн. на рік). Статистичні данні свідчать про те, що найпоширенішими причинами пожеж в Україні є: порушення правил монтажу та експлуатації електроустановок і побутових електроприладів (20-25%); порушення правил монтажу та експлуатації приладів опалення (10-15%); пустощів дітей з вогнем (10%). Для успішного проведення протипожежної профілактики на підприємствах важливо знати основні причини пожеж. На основі статистичних даних можна зробити висновок, що основними причинами пожеж на виробництві є: 1-необережне поводження з вогнем; 2-незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації; 3-порушення режимів технологічних процесів; 4-несправність опалювальних приладів та порушення правил їх експлуатації; 5-невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.
По суті процес горіння являє собою хімічну реакцію окислення речовин, яка супроводжується виділенням великої кількості тепла і зазвичай свіченням. Процес горіння в основному складається з трьох стадій: окиснення, самоспалахування і горіння. Для виникнення горіння необхідна наявність горючої речовини, окислювача та джерела запалювання (імпульсу). Існують такі теорії горіння: теплова, ціпна, ціпно-теплова. Розрізняють два види горіння: повне – при достатній кількості окислювача, і неповне – при нестачі окислювача. Продуктами повного горіння є діоксид вуглецю, вода, азот, сірчанний атідрид та ін. При неповному горінні утворюються горючі і токсичні продукти (оксид вуглецю, альдиіди, смоли, спирти та ін.) За швидкістю розповсюдження полум’я горіння поділяється на дефлаграційне (в межах 2-7м/с), вибухове (при десятках, або навіть сотнях метрів за секунду) і детонаційне (при тисячах метрів за секунду). Горіння може бути гомогенним та гетерогенним. При гомогенному горінні речовини, що вступають в реакцію окиснення мають однаковий агрегатний стан. Якщо при цьому горюча речовина та окислювач не перемішати, то відбувається дифузне горіння, при якому процес горіння лімітується дифузією окислювача через продукти згорання до горючої речовини. Якщо початкові речовини знаходяться в різних агрегатних станах і наявна мета поділу фаз в горючій системі, то таке горіння називається гетерогенним. Гетерогенне горіння, при якому одночасно утворюються потоки горючих газів, є одночасно й дифузним. Як правило, пожежі характеризуються гетерогенним дифузним горінням, швидкість переміщення полум’я якого залежить від швидкості дифузії кисню повітря до осередку горіння. Вибух – надзвичайно швидке хімічне перетворення, що супроводжується виділенням енергії і утворенням стиснутих газів, здатних виконувати механічну роботу. В основному це механічна робота зводиться до руйнувань, які виникають при вибуху і утворенням ударної хвилі – раптового скачкоподібного зростання тиску. При віддаленні від місця вибуху механічна дія ударної хвилі послаблюється.
Практична частина
Визначити максимальну допустиму кількість відмов людини-оператора при проведені 1000 циклів управління техпроцесом у составі системи людина-машина, яка складається з людини-оператора та трьох машинних елементів. Характеристики системи: РМ1 = 0,90; РМ2 = 0,97; РМ3 = 0,98. Вірогідність відсутності відмов системи Рц 0,95 системи Рц не повинно бути нижче 0,95. Відомо, що Р
В даній задачі маємо визначити максимальну допустиму кількість відмов людини - оператора при проведені 1000 циклів управління техпроцесом. Є наступна система: людина-оператор та три машинних елемента. Характеристика системи: Рм1 = 0,96; РМ2 = 0,97; РМ3 = 0,98, де Рмі – вірогідність відсутності відмов і-тої машини; Рц – вірогідність відсутності відмов системи. Є наступна умова: Рц не повинно бути нижче 0,95. Відомо: , де n – кількість машин.
Звідки: де - відношення допустимої надійності усієї системи до наявної надійності машинної системи.
Маємо визначити надійність людини-оператора () за формулою: , де - допустимі відмови системи «оператор-машина». Кількість відмов людини – оператора визначимо за допомогою формули: