У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Гігієна як наука її місце в роботі сучасного лікарів медичного лікувального профілю

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 26.12.2024

Підсумкове заняття № 1

Загальні питання гігієни та екології

Теоретичні питання

Вступ в гігієну та екологію. Основи запобіжного та поточного санітарного нагляду.

1. Гігієна як наука, її місце в роботі сучасного лікарів медичного (лікувального) профілю. Мета, завдання та методи досліджень. Розвиток гігієни в Україні. Принципи гігієнічного нормування.

2. Основні напрямки наукових досліджень сучасної гігієни. Закони гігієни. Питання гігієни у програмі ВООЗ “Здоров’я для всіх у XXI столітті”. Основи законодавства України про охорону здоров’я та санітарно–епідеміологічне благополуччя населення.

3. Структура та основні завдання санітарно–епідеміологічної служби. Зміст запобіжного та поточного санітарного нагляду.

Навколишнє середовище та методи його дослідження.

Гігієна населених місць та жител.

1. Сонячна радіація та її гігієнічне значення (спектр сонячного випромінювання, характеристика фізичних властивостей та біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання).

2. Ультрафіолетова радіація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана з впливом ультрафіолетової радіації.

3. Інфрачервона радіація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана з впливом інфрачервоної радіації.

4. Освітлення та здоров’я. Гігієнічні вимоги до освітлення. Методики вивчення і оцінки природного та штучного освітлення. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що виникають в умовах недостатнього освітлення. Профілактика міопії у дітей та підлітків.

5. Атмосфера як елемент біосфери та фактор здоров’я (структура, склад, властивості, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання). Способи охорони атмосферного повітря від забруднень.

6. Метеорологічні фактори як виробнича шкідливість. Класифікація і характеристика мікроклімату. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що зумовлені впливом метеофакторів. Заходи щодо профілактики.

7. Атмосферний тиск як виробнича шкідливість (біологічна дія, прилади та одиниці вимірювання, патологія).

8. Вентиляція приміщень та її гігієнічне значення. Гігієнічна характеристика систем, видів та пристроїв для вентиляції приміщень. Показники якості повітря та ефективності вентиляції у приміщенні.

9. Мікроклімат приміщень та його гігієнічне значення. Класифікація мікроклімату. Гігієнічні основи оцінки мікроклімату приміщень. Методика комплексної оцінки впливу метеорологічних факторів на здоров’я людини.

10. Клімат та здоров’я населення (визначення, класифікація, кліматотвірні та кліматохарактеризуючі фактори, їх гігієнічна характеристика).

11. Акліматизація людини (види, фактори, що впливають на акліматизацію, гігієнічні рекомендації). Особливості акліматизації у південних широтах.

12. Погода і здоров’я населення (визначення, класифікація, погодотвірні та погодохарактеризуючі фактори, вплив на організм людини). Геліометеотропні реакції та їх профілактика.

Гігієна води та водопостачання, гігієна повітряного середовища, гігієна ґрунту, санітарна очистка населених місць.

1. Водопостачання та здоров’я населення (характеристика джерел та систем водопостачання, гігієнічні вимоги до питної води, Державний стандарт на питну воду). Заходи з санітарної охорони водоймищ.

2. Гігієнічні основи водопостачання населених місць. Гігієнічні вимоги до улаштування шахтних криниць та основні етапи їх санації. Загальна схема санітарного обстеження джерел місцевого водопостачання.

3. Показники забруднення води патогенною мікрофлорою, неорганічними та органічними хімічними речовинами, радіоактивними речовинами.

4. Очистка води (види, методи, засоби та прийоми, обладнання). Показники якості очистки води.

5. Знезараження води (методи, засоби та прийоми). Показники якості знезараження питної води.

6. Санітарна очистка населених місць та здоров’я населення. Гігієнічні принципи проведення та показники якості санітарної очистки.

7. Гігієнічне значення ґрунту (механічна структура, фізичні властивості, хімічних склад, процеси самоочищення). Показники санітарного стану ґрунту. Заходи щодо санітарної охорони ґрунту.

8. Урбанізація та проблеми охорони здоров’я. Гігієна планування та забудови населених місць. Гігієнічне значення зелених насаджень.

9. Гігієнічні вимоги до житла. Вплив житлових умов на стан здоров’я та працездатність людини.

Гігієна харчування

1. Гігієнічні принципи раціонального харчування. Показники адекватності та збалансованості харчування.

2. Класифікація та гігієнічна характеристика основних харчових речовин. Фізіологічні норми потреби в основних харчових речовинах та енергії різних груп населення. Методи оцінки харчування населення.

3. Основні принципи проведення санітарної експертизи харчових продуктів. Класифікація харчових продуктів та методи оцінки ступеня їх якості. Поняття про фальсифіковані і рафіновані продукти, а також продукти–сурогати.

4. Фізіолого–гігієнічне значення білків у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком білків та їх профілактика. Поняття про білково–енергетичну недостатність.

5. Фізіолого–гігієнічне значення вуглеводів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком вуглеводів та їх профілактика.

6. Фізіолого–гігієнічне значення жирів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком жирів та їх профілактика. Ознаки псування жирів. Рафіновані і перегріті жири та їх гігієнічне значення.

7. Фізіолого–гігієнічне значення вітамінів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком вітамінів та їх профілактика. Гігієнічне значення смакових речовин у харчуванні.

8. Гігієнічне значення макро- та мікроелементів у харчуванні людини. Захворювання, що зумовлені дефіцитом та надлишком мікроелементів. Поняття про біогеохімічні провінції. Профілактика біогеохімічних ендемій.

9. Харчова і біологічна цінність молока та молочних продуктів. Кисломолочні продукти та їх лікувальне значення. Санітарна експертиза молока та молочних продуктів. Показники якості та ознаки фальсифікації і псування молока.

10. Харчова і біологічна цінність продуктів переробки зерна. Показники якості та псування борошна.

11. Харчова і біологічна цінність овочів та фруктів. Класифікація вуглеводів. Легко– та важкозасвоювані вуглеводи та їх гігієнічне значення.

12. Харчова і біологічна цінність м’яса та м’ясних продуктів. Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів. Ознаки псування м’яса. Профілактика захворювань, що пов’язані із споживанням недоброякісних м’ясних продуктів.

13. Харчова і біологічна цінність риби та рибних продуктів. Санітарна експертиза риби, рибних продуктів та консервів. Ознаки псування риби. Захворювання, що пов’язані зі споживанням рибних продуктів.

14. Гігієнічна характеристика методів і засобів консервування харчових продуктів. Санітарна експертиза консервів та харчових концентратів.

15. Харчові отруєння та їх профілактика (класифікація харчових отруєнь, етіологічні фактори, тактика та обов’язки лікаря, який першим установив діагноз харчового отруєння). Загальна схема розслідування випадку харчового отруєння.

16. Харчові отруєння бактеріальної природи (етіологія, умови, що сприяють виникненню харчових отруєнь, диференційний діагноз). Заходи щодо профілактики.

17. Харчові отруєння хімічної природи та їх профілактика (класифікація, етіологічні фактори, диференційний діагноз) Заходи щодо профілактики.

18. Гігієнічні основи лікувально–дієтичного харчування. Класифікація харчових продуктів з урахуванням їх лікувальної дії. Задачі та обов’язки лікаря–дієтолога.

19. Гігієнічні основи лікувально–профілактичного харчування на виробництві. Правила відбору проб їжі для лабораторного дослідження.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Дайте визначення предмету “Гігієна”:

A. Наука про санітарне благополуччя населення

B. Галузь медичних знань, що запроваджує у життя санітарні заходи

C. Наука, що розробляє критерії здоров’я людини

D. *Наука, яка вивчає закономірності впливу навколишнього середовища на організм людини i суспільне здоров’я з метою обґрунтування гiгiєнiчних нормативів, санітарних норм і правил та профілактичних заходів, реалізація яких забезпечує оптимальні умови для життєдіяльності людини, збереження і зміцнення її здоров’я та запобігання виникненню різноманітних захворювань

E. Наука, що вивчає закономірності розвитку патологічних процесів в організмі людини внаслідок впливу екзо- та ендогенних чинників навколишнього середовища з метою обґрунтування гiгiєнiчних нормативiв, санiтарних норм і правил та профілактичних заходiв, реалiзацiя яких забезпечує оптимальнi умови для життєдiяльностi людини, збереження і змiцнення її здоров’я та запобігання виникненню різноманітних захворювань

2. Укажіть головне призначення гігієни як галузі медичних знань:

A. *Галузь медичних знань, що являє собою науку про збереження та зміцнення суспільного та індивідуального здоров’я шляхом здійснення профілактичних заходів

B. Галузь медичних знань, що запроваджує у життя санітарні заходи

C. Галузь медичних знань, що являє собою науку, яка розробляє критерії здоров’я людини

D. Галузь медичних знань, що являє собою науку про санітарне благополуччя населення

E Галузь медичних знань, що вивчає закономірності розвитку патологічних процесів в організмі людини внаслідок впливу екзо- та ендогенних чинників навколишнього середовища з метою обґрунтування гiгiєнiчних нормативiв, санiтарних норм і правил та профілактичних заходiв, реалiзацiя яких забезпечує оптимальнi умови для життєдiяльностi людини, збереження і змiцнення її здоров’я та запобігання виникненню різноманітних захворювань

3. Назвіть основну мету гігієни:

А. Обґрунтування гігієнічних нормативів та критеріїв здоров’я людини

В. Вивчення стану навколишнього середовища

С. Вивчення етіології та патогенезу захворювань

D. *Збереження та зміцнення здоров’я людини

E. Прогнозування санітарної ситуації на перспективу

4. Укажіть основні шляхи досягнення основної мети гігієни:

А. Вивчення стану навколишнього середовища та стану здоров’я населення

В. *Збереження і підвищення стійкості організму до несприятливих чинників навколишнього середовища та охорона і оздоровлення навколишнього середовища

С. Вивчення етіології та патогенезу захворювань

D. Обґрунтування гігієнічних нормативів та критеріїв здоров’я людини

E. Прогнозування санітарної ситуації на перспективу

5. Назвіть фактори навколишнього середовища, що впливають на здоров’я людини:

A. Генетичні, фенотипічні

B. Колективні, індивідуальні, особистісні

C. *Фізичні, хімічні, біологічні, психологічні

D. Глобальні, популяційні, регіональні, індивідуальні

E. Психологічні, психофізіологічні. Фізіологічні

6. Під профілактикою розуміють:

A. *Систему державних, громадських та медичних заходів, що спрямовані на збереження та зміцнення здоров’я людей, виховання здорового молодого покоління, підвищення працездатності та продовження активного життя.

B. Систему заходів, що спрямовані на підтримку чистоти приміщень різного призначення

C. Систему заходів, що спрямовані на забезпечення санітарного благополуччя населення

D. Систему державних, громадських та медичних заходів, що спрямовані на виховання здорового молодого покоління, оптимізацію умов навчання та виховання, побуту, праці, відпочинку та харчування людей з метою зміцнення та збереження їх здоров’я

E. Діяльність установ, органів та закладів санітарно-епідеміологічної служби

7. Перерахуйте основні види профілактики стосовно конкретних видів патології:

А. Функціональна, інструментальна, лабораторна

В. Суспільна, особиста

С. *Первинна, вторинна, третинна

D. Законодавча, адміністративна, самостійна

Е. Примусова, усвідомлена

8. Первинна профілактика являє собою:

А. *Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження виникнення захворювання та зумовлюють вплив на механізми, які лежать в основі їх розвитку або на ризик-фактори, які сприяють їх виникненню

В. Систему профілактичних заходів, що забезпечуються державними заходами, зафіксованими в законодавстві України про охорону здоров’я

С. Систему профілактичних заходів, що передбачає боротьбу з перенавантаженням центральної нервової та інших систем, порушеннями режиму праці, відпочинку, харчування, гіпокінезією, вживанням алкоголю та тютюнопалінням

D. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження прогресування або загострення захворювань та полягає в ліквідації несприятливого впливу факторів навколишнього середовища і в систематичному диференційованному лікуванні хворого

Е. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на запобігання рецидивів перенесених захворювань

9. Вторинна профілактика являє собою:

А. Систему профілактичних заходів, що передбачає боротьбу з перенавантаженням центральної нервової та інших систем, порушеннями режиму праці, відпочинку, харчування, гіпокінезією, вживанням алкоголю та тютюнопалінням

В. Систему профілактичних заходів, що забезпечуються державними заходами, зафіксованими в законодавстві України про охорону здоров’я

С. *Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження прогресування або загострення захворювань та полягає в ліквідації несприятливого впливу факторів навколишнього середовища і в систематичному диференційованному лікуванні хворого

D. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження виникнення захворювання та зумовлюють вплив на механізми, які лежать в основі їх розвитку або на ризик-фактори, які сприяють їх виникненню

Е. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на запобігання рецидивів перенесених захворювань

10. Третинна профілактика являє собою:

А. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження виникнення захворювання та зумовлюють вплив на механізми, які лежать в основі їх розвитку або на ризик-фактори, які сприяють їх виникненню

В. Систему профілактичних заходів, що забезпечуються державними заходами, зафіксованими в законодавстві України про охорону здоров’я

С. Систему профілактичних заходів, що передбачає боротьбу з перенавантаженням центральної нервової та інших систем, порушеннями режиму праці, відпочинку, харчування, гіпокінезією, вживанням алкоголю та тютюнопалінням

D. *Систему профілактичних заходів, що спрямовані на запобігання рецидивів перенесених захворювань

Е. Систему профілактичних заходів, що спрямовані на попередження прогресування або загострення захворювань та полягає в ліквідації несприятливого впливу факторів навколишнього середовища і в систематичному диференційованному лікуванні хворого

11. Санітарія – це:

A. *Практичне застосування розроблених гігієнічною наукою нормативів, санітарних правил та рекомендацій, що забезпечують оптимізацію умов навчання, виховання, побуту, праці, відпочинку і харчування людей з метою зміцнення та збереження їх здоров’я

B. Діяльність установ, органів та закладів санітарно-епідеміологічної служби

C. Система заходів, що спрямовані на підтримку чистоти приміщень різного призначення

D. Система заходів, що спрямовані на забезпечення санітарного благополуччя населення

E. Система державних, громадських та медичних заходів, що спрямовані на виховання здорового молодого покоління, оптимізацію умов навчання, виховання, побуту, праці, відпочинку і харчування людей з метою зміцнення та збереження їх здоров’я

12. Назвіть специфічні методи гігієнічних досліджень:

A. Епідеміологічний метод

B. *Все перераховане

C. Методи санітарного обстеження та санітарної експертизи

D. Метод гігієнічного експерименту

E. Метод санітарної освіти, гігієнічного виховання та навчання

13. Укажіть, який із наведених методів досліджень використовується для вивчення здоров’я населення:

А. Метод гігієнічного експерименту

В. Метод санітарного обстеження

С. *Епідеміологічний метод

D. Метод санітарної експертизи

Е. Метод санітарної освіти

14. Укажіть, який метод дослідження передбачає проведення експерименту в реальних умовах:

A. Метод лабораторного гігієнічного експерименту

B. Метод санітарного обстеження

C. Епідеміологічний метод

D. Метод санітарної експертизи

E. *Метод натурного гігієнічного експерименту

15. Назвіть форми санітарного нагляду, що використовують у гігієні:

A. Щорічний, щоквартальний

B. Щоденний, щотижневий

C. Поверхневий, поглиблений

D. *Запобіжний, поточний

E. Плановий, позаплановий

16. Перерахуйте різновиди методу гігієнічного експерименту:

А. Метод прогностичної екстраполяції та епідеміологічний метод

В. Санітарна експертиза та санітарно-статистичний метод

С. Медичне обстеження популяцій та клінічний нагляд за добровольцями

D. Санітарний опис та поглиблене санітарне обстеження

Е. *Лабораторний та натурний гігієнічний експеримент

17. Дайте визначення поняття “сонячна радіація”:

А. *Інтегральний потік корпускулярних частинок та електромагнітного випромінювання

В. Силове поле, що утворюється нерухомими електричними зарядами

С. Поверхнева щільність сили світла

D. Оптичне випромінювання

Е. Фізичне поле, що зумовлене магнітним полем

18. Перерахуйте основні складові електромагнітного складу сонячного випромінювання відповідно до довжини хвилі:

А. Рентгенівське випромінювання, інфрачервоне випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, видима частина спектру, радіовипромінювання

В. Рентгенівське випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, інфрачервоне випромінювання, видима частина спектру, радіовипромінювання

С. Рентгенівське випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, видима частина спектру, радіовипромінювання, інфрачервоне випромінювання

D. *Рентгенівське випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, видима частина спектру, інфрачервоне випромінювання, радіовипромінювання

Е. Рентгенівське випромінювання, ультрафіолетове випромінювання, видима частина спектру, радіовипромінювання, інфрачервоне випромінювання

19. Назвіть, який відсоток від загальної енергії сонячного випромінювання біля поверхні Землі складає енергія ультрафіолетових променів:

А. 40%

В. 55%

С. *1%

D. 59%

Е. 5%

20. Укажіть, на які ділянки поділяється діапазон ультрафіолетового випромінювання:

А. А, Б, С, Д, Е

Б. α, β, γ

С. *А, В, С

Д. А, Б

Е. К, Л, М

21. Назвіть основні ефекти впливу ультрафіолетового випромінювання області В:

A. Слабкий загальностимулюючий ефект, тепловий ефект, іонізуючий ефект, сильний тепловий ефект

B. *Виражений загальностимулюючий ефект, антирахітичний ефект, пігментоутворюючий ефект

C. Антирахітичний ефект, тепловий ефект, іонізуючий ефект, холодовий ефект

D. Пігментоутворюючий ефект, сильний тепловий ефект, діуретичний ефект

E. Холодовий ефект, антирахітичний ефект, слабкий загальностимулюючий ефект, гемо поетичний ефект

22. Назвіть основні ефекти впливу ультрафіолетового випромінювання області С:

A. Антирахітичний ефект, загальностимулюючий ефект

B. Тепловий ефект, пігментоутворюючий ефект

C. *Сильний бактерицидний ефект, фотоофтальмологічний ефект

D. Загальностимулюючий ефект, тепловий ефект

E. Холодовий ефект, тепловий ефект

23. Назвіть основні види біологічної дії ультрафіолетового випромінювання:

A. Утворення вільних радикалів, синтез актоміозина

B. Теплоутворююча, діуретична

C. Загальностимулююча, загальнозміцнююча

D. *Біогенна, абіогенна

E. Гемопоетична, пігментоутворююча

24. Назвіть прилад, який використовують для визначення високих рівнів інфрачервоного випромінювання в гарячих цехах підприємств:

A. Кульовий термометр

B. *Актинометр

C. Гігрометр

D. Кататермометр

E. Психрометр

25. Назвіть, які види біологічної дії ультрафіолетового випромінювання відносяться до біогенної:

А. Бактерицидна, канцерогенна

В. *Антирахітична, загальностимулююча, пігментоутворююча

С. Антирахітична, бактерицидна

D. Фотоалергенна, фототоксична

Е. Антирахітична, загальностимулююча, бактерицидна

26. Назвіть основні інструментальні методи вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. Інтегральний

B. *Все перераховане

C. Біологічний

D. Фотохімічний

E. Фізичний

27. Назвіть, які види біологічної дії ультрафіолетового випромінювання відносяться до абіогенної:

А. Фотоалергенна, фототоксична

В. Антирахітична, загальностимулююча, пігментоутворююча

С. Антирахітична, бактерицидна

D. *Бактерицидна, канцерогенна

Е. Антирахітична, загальностимулююча, бактерицидна

28. Назвіть основні методи вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. Інтегральний, фотоелектричний, фотохімічний, біологічний, мікробіологічний

B. *Інтегральний, біологічний, фотохімічний, фізичний, розрахунковий

C. Фотоелектричний, мікробіологічний, гігієнічний, соціально-гігієнічний

D. Розрахунковий, лабораторний

E. Фотохімічний, біологічний, соціологічний, статистичний

29. Укажіть в чому полягає суть інтегрального методу вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. У проведенні вимірювання інтенсивності ультрафіолетової радіації ультрафіолетметром (уфіметром)

B. У визначенні еритемної дози за допомогою біодозиметра Горбачова

C. У розкладанні щавлевої кислоти у присутності азотнокислого уранілу пропорційно інтенсивності та тривалості ультрафіолетового опромінення її титрованого розчину

D. *У вимірюванні сумарного потоку радіації Сонця піранометрами

E. У здійсненні розрахунку еритемного потоку маячного (пересувного) опромінювача за спеціальною формулою

30. Укажіть в чому полягає суть біологічного методу вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. У проведенні вимірювання інтенсивності ультрафіолетової радіації ультрафіолетметром (уфіметром)

B. У вимірюванні сумарного потоку радіації Сонця піранометрами

C. У розкладанні щавлевої кислоти у присутності азотнокислого уранілу пропорційно інтенсивності та тривалості ультрафіолетового опромінення її титрованого розчину

D. *У визначенні еритемної дози за допомогою біодозиметра Горбачова

E. У здійсненні розрахунку еритемного потоку маячного (пересувного) опромінювача за спеціальною формулою

31. Укажіть в чому полягає суть фотохімічного методу вимірювання інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. *У розкладанні щавлевої кислоти у присутності азотнокислого уранілу пропорційно інтенсивності та тривалості ультрафіолетового опромінення її титрованого розчину

B. У вимірюванні сумарного потоку радіації Сонця піранометрами

C. У визначенні еритемної дози за допомогою біодозиметра Горбачова

D. У проведенні вимірювання інтенсивності ультрафіолетової радіації ультрафіолетметром (уфіметром)

E. У здійсненні розрахунку еритемного потоку маячного (пересувного) опромінювача за спеціальною формулою

32. Перерахуйте прилади для визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання:

A. *Ультрафіолетметр, кварцова пробірка з розчином уранілу та щавлевої кислоти, біодозиметр, піранометр

B. Люксметр, актинометр, фотоінтенсиметри

C. Актинометр, фотоінтенсиметри, кварцова пробірка з розчином уранілу

D. Люксметр, актинометр, піранометр Янишевського

E. Фотоекспонометр, фотоінтенсиметри, піранометр Янишевського

33. Назвіть основні гігієнічні вимоги до освітлення приміщень:

A. Повинно бути за спектром максимально наближеним до природного, повинно бути розсіяне, повинно бути достатнє, повинно бути естетично привабливим

B. *Повинно бути за спектром максимально наближеним до природного, повинно бути достатнім, рівномірним, не повинно погіршувати хімічних та фізичних якостей повітряного середовища, не повинно створювати відблисків та різких тіней

C. Повинно бути розсіяне, повинно бути достатнє, повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію

D. Повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію, повинно бути рівномірним, повинно забезпечувати загальностимулюючий вплив на організм

E. Повинно бути естетично привабливим, повинно забезпечувати бактерицидну дію, повинно забезпечувати загальностимулюючий вплив на організм, не повинно створювати відблисків та різких тіней

34. Укажіть, які фактори впливають на рівень природної освітленості приміщень:

A. Технічні, технологічні

B. Мікробіологічні, біологічні

C. Фізичні, хімічні

D. Радіологічні, біологічні

E. *Зовнішні, внутрішні

35. Назвіть основні системи природного освітлення:

A. Проміжна, нижня, побічна

B. Пряма, бокова, загальна

C. Загальна, місцева, верхня

D. Проміжна, комбінована, нижня

E. *Бокова, верхня, комбінована

36. Дайте визначення поняття “світловий коефіцієнт”:

A. Відношення площі всіх вікон до площі підлоги

B. *Відношення площі заскленої частини поверхні вікон до площі підлоги

C. Відношення площі одного вікна до площі підлоги

D. Відношення освітленості у приміщенні і назовні

E. Відношення природної освітленості в середині приміщення до площі підлоги

37. Назвіть показники геометричного методу оцінки природного освітлення:

A. *Світловий коефіцієнт, кут падіння, коефіцієнт заглиблення, кут отвору, кут затінення

B. Коефіцієнт затінення, коефіцієнт кореляції, коефіцієнт заглиблення, коефіцієнт аерації, кут отвору, психрометричний коефіцієнт

C. Коефіцієнт кореляції, коефіцієнт заглиблення, кут отвору, психрометричний коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості

D. Коефіцієнт заглиблення, коефіцієнт аерації, кут отвору, психрометричний коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості

E. Коефіцієнт кореляції, коефіцієнт аерації, психрометричний коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості, кут падіння

38. Укажіть нормативні значення величин світлового коефіцієнту для навчальних приміщень:

A. 1 : 2 – 1 : 3

B. 1 : 5 – 1 : 6

C. 1 : 6 – 1 : 8

D. *1 : 4 – 1 : 5

E. 1 : 8 – 1 : 10

39. Укажіть орієнтацію вікон приміщень, що забезпечують максимальний інсоляційний режим:

A. Північна, південна

B. Південна, східна, західна

C. Північно-східна, північно-західна, північна

D. Південно-східна, південно-західна, південна

E. *Південно-східна, південно-західна

40. Дайте визначення поняття “кут падіння” світлових променів на робоче місце:

A. Кут між лінією від робочого місця до верхнього краю вікна та світильника

B. Кут між робочою поверхнею та лінією до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

C. Кут між лініями від робочого місця до верхнього краю вікна та до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

D. *Кут між робочою поверхнею та лінією від робочого місця до верхнього краю вікна

E. Кут між лініями від робочого місця до верхнього та нижнього країв вікна

41. Укажіть нормативні значення величини коефіцієнта заглиблення:

A. Не більше 5

B. Не більше 3

C. Не менше 4

D. *Не більше 2

E. Не менше 1

42. Дайте визначення поняття “кут отвору”:

A. кут між лінією від робочого місця до верхнього краю вікна та світильника

B. кут між робочою поверхнею та лінією до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

C. кут між робочою поверхнею та лінією до верхнього краю вікна

D. *кут між лініями від робочого місця до верхнього краю вікна та до проекції на вікно верхнього краю протилежного будинку

E. кут між лініями від робочого місця до верхнього та нижнього країв вікна

43. Дайте визначення поняття “коефіцієнт заглиблення”:

A. Відношення глибини класу до відстані від підлоги до підвіконня

B. Відношення глибини приміщення до відстані від підлоги до верхнього краю вікна

C. *Відношення відстані від вікна до протилежної стіни до відстані від верхнього краю вікна до підлоги

D. Відношення висоти вікна до глибини приміщення

E. Відношення глибини приміщення до відстані від підвіконня до стелі

44. Назвіть нормативи природного освітлення навчальних приміщень за даними геометричного методу:

A. Світловий коефіцієнт – 1 : 5 – 1 : 6, коефіцієнт заглиблення: не більше 2, кут падіння – не менше 27°

B. Світловий коефіцієнт – 1 : 6 – 1 : 8, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°

C. *Світловий коефіцієнт – 1 : 4 – 1 : 5, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°

D. Світловий коефіцієнт – 1 : 2 – 1 : 3, коефіцієнт заглиблення – не більше 2, кут падіння – не менше 27°

E. Світловий коефіцієнт – 1 : 8 – 1 : 10, коефіцієнт заглиблення – не більше 5, кут падіння – не менше 27°

45. Назвіть показники світлотехнічного методу оцінки природного освітлення:

A. Світловий коефіцієнт

B. Проекція небосхилу

C. Коефіцієнт заглиблення

D. Кут отвору

E. *Коефіцієнт природної освітленості

46. Дайте визначення поняття “коефіцієнт природної освітленості”:

A. Виражене у відсотках відношення освітленості горизонтальної поверхні (на рівні протягом робочого дня) освітленості розсіяним світлом горизонтальної поверхні під відкритим небосхилом площі вікон до площі підлоги

B. Щільність світлового потоку на освітлюваній поверхні

C. *Виражене у відсотках відношення освітленості горизонтальної поверхні (на рівні підлоги або робочого місця) в приміщенні до виміряної одночасно освітленості розсіяним світлом горизонтальної поверхні під відкритим небосхилом

D. Природна освітленість, яка припадає на площу 1 м2

E. Відношення природної освітленості в середині приміщення до площі підлоги

47. Назвіть прилади для вимірювання рівня освітлення:

A. Біодозиметр

B. *Люксметр

C. Актинометр

D. Радіометр-рентгенометр

E. Фотоінтенсиметр

48. Укажіть функцію організму, яка є найбільш чутливою до змін мікрокліматичних умов:

A. Діяльність системи виділення

B. Травлення

C. Дихання

D. Діяльність серцево-судинної системи

E. *Терморегуляція

49. Укажіть, який прилад використовують для тривалої реєстрації добових коливань вологості повітря:

A. Анемометр

B. Електротермометр

C. Барограф

D. Електроаспіратор

E. *Гігрограф

50. Дайте визначення поняття “мікроклімат”:

A. *Сукупність фізичних факторів повітряного середовища (температура, вологість, швидкість руху повітря, радіаційна температура), які впливають на процеси терморегуляції і формують тепловідчуття

B. Сукупність метеорологічних умов в закритих приміщеннях

C. Сукупність метеорологічних умов в приземному шарі невеликих ділянок земної поверхні

D. Закономірна послідовність метеорологічних процесів, яка виявляється в багаторічному режимі погоди в даній місцевості

E. Сукупність фізичних факторів приземного шару атмосфери

51 Назвіть методи оцінки наявності та інтенсивності потовиділення шкіри чола:

A. Координаційна проба та визначення електропровідності шкіри

B. Проба з реактивом Тільманса та визначення температури тіла

C. Йодокрохмальна проба та визначення швидкості зорово-моторної реакції

D. *Йодокрохмальна проба та визначення електропровідності шкіри

E. Велоергометрія та проба на тредбані

52. Назвіть прилади, що використовуються для визначення температури повітря:

A. Гігрометр, барометр

B. *Термометр, термограф

C. Гігрометр, гігрограф

D. Термометр, кататермометр, гігрограф

E. Барометр, барограф

53. Укажіть, в скількох точках проводиться вимірювання температури повітря для повної характеристики температурного режиму приміщень:

A. *В 6 та більше точках

B. В 5 точках

C. В 4 точках

D. В 2 точках

E. В одній точці в центрі приміщення

54. Укажіть схему розташування приладів для вимірювання температурного режиму в приміщеннях:

A. *Термометри розміщують на штативах по діагональному перерізу приміщення в 3 точках на висоті 0,2 м від підлоги і в 3 точках на висоті 1,5 м від підлоги та на відстані 20 см від стіни

B. Термометри розміщують на штативах по діагональному перерізу приміщення в 3 точках на висоті 0,2 м від підлоги

C. Термометри розміщують на штативах в 3 точках на висоті 1,5 м від підлоги та на відстані 20 см від стіни

D. Термометри розміщують на штативах по діагональному перерізу приміщення в 1 точці на висоті 0,2 м від підлоги і в 1 точці на висоті 1,5 м від підлоги та на відстані 20 см від стіни

E. Термометри розміщують на штативах по діагональному перерізу приміщення в 2 точках на висоті 0,2 м від підлоги і в 2 точках на висоті 1,5 м від підлоги та на відстані 20 см від стіни

55 Укажіть нормативи температури повітря у житлових і навчальних приміщеннях, лікарняних палатах:

A. Середня температура повітря +25 - +30 °С

B. Середня температура повітря +15 - +18 °С

C. Середня температура повітря +20 - +25 °С

D. *Середня температура повітря +18 - +21 °С

E. Середня температура повітря +18 - +24 °С

56. Назвіть прилади, які використовуються для визначення радіаційної температури:

A. *Кульовий термометр

B. Спиртовий термометр

C. Електричний термометр

D. Кататермометр

E. Термометр з резервуаром

57. Укажіть яку дію на організм справляє низька температура у поєднанні з високою вологістю та високою швидкістю руху повітря:

A. Індиферентна дія

B. Нагрівна дія

C. *Охолоджувальна дія

D. Імуностимулююча дія

E. Загартовувальна дія

58. Назвіть прилади, що використовуються для визначення вологості повітря:

A. Гігрометр, барометр, термометр

B. *Психрометр, гігрометр, гігрограф

C. Психрометр, анемометр, кататермометр

D. Гігрометр, гігрограф, хронорефлексометр

E. Гігрометр, гігрограф, барограф

59. Укажіть основні різновиди психрометрів:

A. *Станційний та аспіраційний психрометри

B. Природний та штучний психрометри

C. Станційний та пересувний психрометри

D. Загальний та локальний психрометри

E. Кульовий та ціліндричний психрометри

60. Назвіть, який мікрокліматичний параметр вимірюється на підставі використання гігрометра:

A. Дефіцит насичення

B. Абсолютна вологість повітря

C. Максимальна вологість повітря

D. Точку роси

E. *Відносна вологість повітря

61. Назвіть, за якою формулою розраховується абсолютна вологість повітря у разів використання станційного психрометра Августа:

A. Формула Ландау

B. Формула Шпрунга

C. Формула Гей-Люсака

D. Формула Лунге-Цункендорфа

E. *Формула Реньо

62. Назвіть, за якою формулою розраховується абсолютна вологість повітря у разів використання аспіраційного психрометра Асмана:

A. Формула Лунге-Цункендорфа

B. Формула Реньо

C. Формула Гей-Люсака

D. *Формула Шпрунга

E. Формула Ландау

63. Дайте визначення поняття “відносна вологість”:

A. Відсоткове співвідношення абсолютної вологості при даній температурі повітря до максимальної вологості при температурі

B. Це кількість водяної пари (г) на одиницю об’єму (1 м3) повітря

C. Кількість водяної пари, яка міститься у повітрі в стані насичення

D. *Відношення абсолютної вологості до максимальної вологості, у відсотках 37°С

E. Різниця між максимальною і абсолютною вологістю повітря за даної температури

64. Визначте поняття “точка роси”:

A. Температура, за якої абсолютна вологість повітря стає оптимальною

B. Температура, за якої абсолютна вологість повітря стає мінімальною

C. *Температура, за якої абсолютна вологість повітря стає максимальною

D. Температура, за якої абсолютна вологість повітря дорівнює 0

E. Температура, за якої абсолютна вологість повітря стає відносною

65. Укажіть параметри, які характеризують мікроклімат:

А. Температура повітря, радіаційна температура, тиск повітря, вологість повітря

B. Радіаційний фон, тиск повітря, радіаційна температура, охолоджувальна здатність повітря

C. Температура повітря, вологість повітря, напрямок руху повітря, швидкість руху повітря

D. Температура повітря, тиск повітря, радіаційна температура, ступінь запиленості повітря

E. *Температура повітря, вологість повітря, радіаційна температура, швидкість руху повітря

66. Назвіть основні типи мікроклімату:

A. Комфортний, дискомфортний, індиферентний

B. *Комфортний, дискомфортний нагрівний, дискомфортний охолоджувальний

C. Результуючий, еквівалентний, еквівалентно-ефектний

D. Комфортний, дискомфортний спастичного типу, дискомфортний гіпоксичного типу

E. Комфортно-індиферентний, дискомфортно- індиферентний, еквівалентний

67. Перерахуйте основні шляхи віддачі тепла організмом людини:

A. Кондукція, випаровування, опромінення

В. Конвекція, кондукція, опромінення, конденсація

C. *Випаровування, проведення, випромінювання

D. Випромінювання, випаровування

E. Випромінювання, конденсація, кондукція, випаровування

68. Перерахуйте патологічні зміни в організмі людини, що виникають внаслідок впливу охолоджувального мікроклімату:

A. Зниження слуху, гемералопія, аритмія

B. Розвиток простудних захворювань, гемералопія, гіпертермія

C. Місцеві запалення різних ділянок тіла, відмороження, дизурія

D. Гостра гіпотермія, розвиток алергічних захворювань, діарея

E. *Розвиток застудних захворювань, гіпотермія, відмороження

69. Назвіть, в умовах поєднання яких метеорологічних факторів виникає перегрівання організму:

A. *Висока температура повітря, висока вологість повітря, низька швидкість руху повітря

B. Низька температура повітря, низька вологість повітря, низька швидкість руху повітря

C. Низька температура повітря, висока вологість повітря, висока швидкість руху повітря

D. Низька температура повітря, низька вологість повітря, висока швидкість руху повітря

E. Висока температура повітря, висока вологість повітря, висока швидкість руху повітря

70. Укажіть яку дію на організм справляє висока температура у поєднанні з високою вологістю та низькою швидкістю руху повітря:

A. Загартовувальна дія

B. Охолоджувальна дія

C. Індиферентна дія

D. Імуностимулююча дія

E. *Нагрівна дія

71. Назвіть яке з перерахованих зрушень у стані здоров’я виникає при перегріванні організму:

A. Гемералопія

B. Електро- та фотоофтальмія

C. Фотоалергія

D. Місцеві запальні ураження

E. *Тепловий удар

72. Назвіть ознаки комфортного теплового самопочуття людини:

A. Фізіологічна рівновага механізмів терморегуляції

B. *Все перераховане

C. Оптимальний функціональний стан центральної нервової системи

D. Висока продуктивність праці

E. Добре теплове відчуття

73. Укажіть, яка із перерахованих характеристик не є суб’єктивним показником теплового стану людини:

A. *Душно

B. Холодно

C. Жарко

D. Комфортно

E. Нормально

74. Теплопродукція і тепловиділення людини в приміщенні становить 560 ккал/год. Яке теплове самопочуття людини:

A. Холодно

B. Прохолодно

C. Жарко

D. *Комфортно

E. Дуже жарко

75. Укажіть фактор, що перебуває в основі виникнення такого стану, як “тепловий удар”:

A. *Перевага теплопродукції над тепловіддачею

B. Результат дії ультрафіолетового випромінювання

C. Перевага тепловіддачі над теплоутворенням

D. Специфічне алергічне захворювання

E. Імунодефіцитний стан

76. Укажіть фактор, що перебуває в основі виникнення такого стану, як “сонячний удар”:

A. *Еритематозне запалення мозкових оболонок внаслідок дії інфрачервоного випромінювання

B. Алергічне захворювання внаслідок дії ультрафіолетового випромінювання

C. Імунодефіцитний стан внаслідок дії інфрачервоного випромінювання

D. Ураження сітківки ока внаслідок дії видимого світла

E. Інфекційне захворювання внаслідок дії ультрафіолетового випромінювання

77. Назвіть основні кліматоформуючі фактори:

А. *Все перераховане

В. Географічна широта місцевості, яка визначає висоту підняття сонця над горизонтом, приплив сонячної радіації на одиницю поверхні землі

С. Висота над рівнем моря та рельєф місцевості

D. Близькість моря, океану, характер морських течій

E. Особливості циркуляції повітряних мас

78. Назвіть основні кліматоформуючі фактори:

А. *Географічна широта та довгота, висота над рівнем моря та рельєф місцевості, особливості циркуляції повітряних мас, близькість морів та океанів

В. Температура, вологість та швидкість руху повітря, характер інсоляції, радіаційний фон, глибина промерзання ґрунту

С. Роза вітрів, ландшафтні умови, індекс нестійкості погоди, радіаційна температура

D. Індекс нестійкості погоди, глибина промерзання ґрунту, напрямок руху повітря, близькість до морів та океанів

E. Температура, вологість та швидкість руху повітря, рівень освітлення, концентрація О2 і СО2

79. Назвіть основні кліматохарактеризуючі фактори:

А. Напрямок і швидкість руху повітря

В. Температурні умови місцевості

С. Вологість повітря та атмосферний тиск

D. *Все перераховане

Е. Світловий клімат та особливості ґрунту

80.  Назвіть показники, що відносяться до такого кліматохарактеризуючого фактору як “вологість повітря”:

А. Загальне річне число сонячних днів та дані щодо місяців з найбільшим і найменшим числом сонячних днів

В. Сереньосічнева та середньолипнева температури

С. Середньорічний тиск та амплітуда перепадів тиску

D. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових днів протягом року

Е. *Річна кількість та характер опадів

81. Назвіть показники, що відносяться до такого кліматохарактеризуючого фактору як “напрямок і швидкість руху повітря”:

А. Загальне річне число сонячних днів та дані щодо місяців з найбільшим і найменшим числом сонячних днів

В. Сереньосічнева та середньолипнева температури

С. Річна кількість та характер опадів

D. Середньорічний тиск та амплітуда перепадів тиску

Е. *Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових днів протягом року

82. Назвіть показники, що відносяться до такого кліматохарактеризуючого фактору як “атмосферний тиск”:

А. Річна кількість та характер опадів

В. Сереньосічнева та середньолипнева температури

С. *Середньорічний тиск та амплітуда перепадів тиску

D. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових днів протягом року

Е. Загальне річне число сонячних днів та дані щодо місяців з найбільшим і найменшим числом сонячних днів

83. Назвіть основні типи клімату за природно-географічною класифікацією (кліматичні пояси Земної кулі):

А. Спастичний, гіпоксичний, індиферентний

В. Щадний, подразнювальний, індиферентний

С. *Полярний, суворий, холодний, помірний, теплий, жаркий, тропічний

D. Надто сприятливий, сприятливий, поглибленого медичного контролю, суворого медичного контролю

E. Південний берег Криму, Полісся, лісостеп, степ, Карпати

84. Назвіть основні кліматичні зони України:

А. Карпати, Закарпаття, Прикарпаття, Буковина, Полісся, Поділля

B. *Південний берег Криму, Полісся, лісостеп, степ, Карпати

С. Донбас, Слободжанщина, Сіверщина, Галичина, Буковина, Крим

D. Карпати, Волинь, Донбас, Слободжанщина, Сіверщина, Запоріжжя, Крим

Е. Південний берег Криму, Закарпаття, Прикарпаття, Полісся, Поділля, Волинь

85. Назвіть основні типи клімату за медичною класифікацією:

А. Жаркий, холодний

В. *Щадний, подразнюючий

С. Комфортний, дискомфортний

D. Суворий, щадний

E. Помірний, подразнюючий

86. Дайте визначення поняття “акліматизація”:

А. Зміни теплового самопочуття людини

В. Високий рівень працездатності в нових кліматичних умовах

С. *Складний соціально-біологічний процес активного пристосування до нових кліматичних умов

D. Відсутність гострих захворювань

Е. Відсутність хронічних захворювань

87. Назвіть основні типи акліматизації:

А. Короткочасна акліматизація, перманентна акліматизація

В. Нестійка акліматизація, стійка акліматизація

С. Початкова акліматизація, остаточна акліматизація

D. Проміжна акліматизація, кінцева акліматизація

Е. *Часткова акліматизація, повна акліматизація

88. Дайте визначення терміну “погода”:

А. Температура та вологість приземного шару атмосфери

В. Вологість повітря і радіаційна температура місцевості

С. Сукупність хімічних властивостей приземного шару атмосфери в даний момент часу (годину, добу, декілька діб)

D. *Сукупність фізичних властивостей приземного шару атмосфери у відносно короткий проміжок часу (година, доба, декілька діб)

Е. Середній показник термобаричних властивостей повітря за рік

89. Назвіть основні фази акліматизації:

А. Короткочасна фаза, довготривала фаза

В. *Початкова фаза, фаза перебудови динамічного стереотипу, фаза стійкої акліматизації

С. Повна фаза, часткова фаза, неповна фаза

D. Початкова фаза, проміжна фаза, кінцева фаза

Е. Фаза термінової акліматизації, фаза відстроченої акліматизації

90. Дайте визначення поняття “клімат”:

А. Показники температури повітря протягом тижня

В. *Багаторічний режим погоди, який систематично повторюється в певній місцевості

С. Сукупність показників електричного стану атмосфери протягом року

D. Сукупність середньодобових показників атмосферного тиску, яка систематично повторюється в певній місцевості

E. Сукупність середньодобових показників температури повітря, яка систематично повторюється в певній місцевості

91. Назвіть показники, що відносяться до такого кліматохарактеризуючого фактору як “світловий клімат”:

А. Сереньосічнева та середньолипнева температури

В. *Загальне річне число сонячних днів та дані щодо місяців з найбільшим і найменшим числом сонячних днів

С. Річна кількість та характер опадів

D. Середньорічний тиск та амплітуда перепадів тиску

Е. Роза вітрів місцевості, співвідношення вітряних і штильових протягом року

92. Дайте визначення поняття “ґрунт”:

А. Мінерально-органічна оболонка планети Земля, яка розповсюджується від її поверхні до магми

B. Поверхневий шар літосфери, сформований внаслідок дії фізичних чинників навколишнього середовища

C. Поверхневий шар літосфери, сформований внаслідок дії хімічних чинників навколишнього середовища

D. *Поверхневий шар літосфери, сформований після появи життя на планеті Земля, внаслідок дії клімату, рослинності та живих організмів

E. Мінерально-органічна оболонка планети Земля, яка розповсюджується від її поверхні до космічного простору

93.  Назвіть основні фізичні властивості ґрунту:

A. Капілярність, окиснюваність, гігроскопічність, водоємність, полярність, розчинність

B. Капілярність, розчинність, гігроскопічність, водоємність, фільтраційна здатність, механічний склад

C. *Механічний склад, пористість, повітропроникність, водопроникність, вологоємність, капілярність

D. Водопроникність, розчинність, окиснюваність, капілярність, конденсація, конвекція

E. Гігроскопічність, випаровуваність, окиснюваність, капілярність, конвенкція, пористисть

94. Назвіть прилад, який надає можливість визначити механічний склад ґрунту:

A. Молекулярні сита Френкеля

B. Сита Петрі

C. Сита Кротова

D. *Сита Кнопа

E. Прилад Журавльова

95. Аномальний природний хімічний склад ґрунту є причиною наступних ендемічних захворювань:

А. Гепатит B

B. Виразкова хвороба шлунку

C. Пневмонія

D. *Ендемічний зоб

E. Дизентерія

96. Укажіть геохімічні ендемії, що зумовлені аномальним природним хімічним складом ґрунту в ендемічних провінціях:

А. Молібденова подагра

B. Ендемічний флюороз і карієс

C. Ендемічний зоб

D. *Все перераховане

E. Борний ентерит

97. Укажіть захворювання, фактором передачі збудників яких може бути ґрунт:

А. *Все перераховане

B. Кишкові інфекції бактеріальної природи (черевний тиф, паратифи А і В, бактеріальна дизентерія, холера, ешерихіоз тощо)

C. Кишкові інфекції вірусної природи (гепатит А, ентеровірусні інфекції: поліомієліт, Коксакі, ЕСНО тощо)

D. Кишкові інфекції протозойної природи (амебіаз, лямбліоз тощо)

E. Зооантропонозів (лептоспірози: інфекційна жовтуха або хвороба Васильєва-Вейля, безжовтушний лептоспіроз, бруцельоз, туляремія, сибірка тощо)

98. Ґрунт може бути фактором передачі збудників усіх нижчеперелічених інфекційних захворювань, крім:

А. Холери

B. Амебіазу

C. *ВІЛ/СНІДУ

D. Гепатиту А

E. Черевного тифу

99. Укажіть, в чому полягає санітарне значення ґрунту:

А. Ґрунт має суттєве епідеміологічне значення за рахунок процесів самоочищення

B. Ґрунт має важливе ендемічне значення за рахунок процесів самоочищення

C. *Ґрунт є природним середовищем для знешкодження рідких та твердих побутових та промислових відходів за рахунок процесів самоочищення

D. Ґрунт має важливе санітарно-технічне значення

E. Ґрунт має суттєве санітарно-топографічне значення

100. Укажіть, в чому полягає самоочищення ґрунту:

А. Здатність ґрунту перетворювати мінеральні речовини на органічні сполуки, придатні для засвоєння рослинами

B. Здатність ґрунту перетворювати неорганічні сполуки на мінеральні речовини, придатні для засвоєння рослинами

C. Здатність ґрунту перетворювати мікроорганізми на мінеральні речовини, придатні для засвоєння рослинами

D. Здатність ґрунту перетворювати біо- і геогельмінти на мінеральні речовини, придатні для засвоєння рослинами

E. *Здатність ґрунту перетворювати органічні сполуки на мінеральні речовини, придатні для засвоєння рослинами

101. Гумус − це продукти:

A. Розкладання вуглеводів

B. Розкладання білків

C. Розкладання жирів

D. *Мікробного синтезу

E. Розкладання мікроелементів

102. Назвіть етапи проведення санітарного обстеження земельної ділянки:

А. *Все перераховане

B. Визначення призначення ділянки (територія лікарні, дитячих закладів, шкіл, промислових підприємств, об’єктів знешкодження відходів комунально-побутового, виробничого, будівельного походження тощо)

C. Візуальне обстеження території ділянки, визначення характеру, розміщення (віддаленості) джерел забруднення ґрунту, рельєфу місцевості, напряму стоку метеорних вод по відношенню до цих джерел, напрямку руху ґрунтових вод

D. Визначення механічного складу ґрунту (пісок, суглинок, чорнозем тощо)

E. Визначення місць відбору проб ґрунту для аналізу: ділянки біля джерела забруднення і контрольної ділянки завідомо чистого ґрунту (на віддаленні від цього джерела)

103. Укажіть масу середньої проби ґрунту, яку готують із відібраних зразків під час використання методу “конверту”:

А. Середня проба має масу 5 кг

B. Середня проба має масу 1 г

C. *Середня проба має масу 1 кг

D. Середня проба має масу 10 кг

E. Середня проба має масу 100 кг

104. Дайте визначення поняття “санітарне число Хлєбнікова”:

А. *Співвідношення азоту гумусу (суто ґрунтової органічної речовини) до загального органічного азоту (складається з азоту гумусу та азоту сторонніх для ґрунту органічних речовин, що його забруднюють)

B. Мінімальна кількість ґрунту у грамах, в якій міститься одна бактерія групи кишкової палички

C. Мінімальна кількість ґрунту (відходів) у грамах, в якій міститься одна Clostridium perfringens

D. Кількість мікроорганізмів в 1 грамі ґрунту, що виросли на 1,5% м’ясо-пептонному агарі при температурі 37°С за 24 години

E. Мінімальна кількість ґрунту (відходів) у грамах, в якій міститься один Proteus vulgaris

105. Укажіть, в чому полягає метод “конверту”:

А. У кожній з трьох точок “конверту” відбирають 1 кг ґрунту на глибину 20 см

B. *У кожній з п’яти точок “конверту” відбирають 1 кг ґрунту на глибину 20 см

C. У точці, що розташована в центрі “конверту” відбирають 1 кг ґрунту на глибину 20 см

D. У точці, що розташована на відстані 1 м від центрі “конверту” відбирають 1 кг ґрунту на глибину 20 см

E. У кожній з п’яти точок “конверту” відбирають 1 кг ґрунту на глибину 100 см

106. Дайте визначення поняття “санітарне очищення населених місць”:

A. Комплекс заходів з збирання, тимчасового зберігання та вивозу твердих і рідких побутових та промислових відходів, що утворились в населених місцях

В. Комплекс заходів з збирання, тимчасового зберігання, вивозу, знешкодження та утилізації твердих і рідких промислових відходів, що утворились на промислових підприємствах

С. Комплекс заходів з збирання, тимчасового зберігання, вивозу, знешкодження та утилізації твердих і рідких побутових відходів, що утворились в населених місцях

D. Комплекс заходів з знешкодження та утилізації твердих і рідких побутових та промислових відходів, що утворились в населених місцях

E. *Комплекс заходів з збирання, тимчасового зберігання, вивозу, знешкодження та утилізації твердих і рідких побутових та промислових відходів, що утворились в населених місцях

107.  Дайте визначення поняття “відходи”:

A. Залишки неорганічних речовин, що утворилися внаслідок побутової, господарської та промислової діяльності людини, які не можуть бути використані на місці утворення

B. *Залишки речовин та предметів, що утворилися внаслідок побутової, господарської та промислової діяльності людини, які не можуть бути використані на місці утворення, а їх накопичення та зберігання порушує санітарний стан навколишнього середовища

C. Залишки органічних речовин, що утворилися внаслідок побутової, господарської та промислової діяльності людини, які не можуть бути використані на місці утворення

D. Залишки штучних речовин, що утворилися внаслідок побутової, господарської та промислової діяльності людини, які не можуть бути використані на місці утворення, а їх накопичення та зберігання порушує санітарний стан навколишнього середовища

E. Залишки продуктів життєдіяльності людини, які не можуть бути використані на місці утворення, а їх накопичення та зберігання порушує санітарний стан навколишнього середовища

108. Укажіть, на які категорії поділяються відходи:

A. Природні і штучні відходи

B. *Рідкі і тверді відходи

C. Локальні і загальні відходи

D. Відходи фізичного і хімічного походження

E. Технологічні і технічні відходи

109. Укажіть відходи, що відносяться до рідких відходів:

A. Нечистоти з вигребів туалетів

B. *Все перераховане

C. Помиї від приготування їжі, миття посуду, підлоги, прання білизни

D. Господарсько-побутові стічні води

E. Промислові, зливові, міські стічні води

110. Назвіть основні системи видалення відходів:

A. Природна, штучна, загальна

B. *Сплавна, вивізна, змішана

C. Локальна, загальна, змішана

D. Планова, позапланова

E. Фізична, хімічна, фізико-хімічна

111. Укажіть, в яких випадках застосовують сплавну систему видалення відходів:

A. *Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, в яких усі рідкі та частково дрібні тверді відходи сплавляють на очисні споруди по системі труб (каналізація), а решту твердих відходів вивозять спецавтотранспортом

B. Застосовують у неканалізованих населених пунктах, в яких і рідкі (асенізація), і тверді (очищення) побутові відходи вивозять у місця їх знешкодження та утилізації спеціальним автотранспортом

C. Застосовують у частково каналізованих населених пунктах, при цьому рідкі відходи з каналізованої частини населеного пункту видаляють за допомогою каналізаційної мережі, з неканалізованої − вивозять асенізаційним транспортом, всі тверді відходи вивозять транспортом санітарного очищення

D. Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, в яких усі рідкі та частково дрібні тверді відходи вивозять спецавтотранспортом, а решту твердих відходів сплавляють на очисні споруди по системі труб

E. Застосовують у повністю каналізованих населених пунктах, при цьому рідкі відходи з каналізованої частини населеного пункту вивозять асенізаційним транспортом, всі тверді відходи вивозять транспортом санітарного очищення або сплавляють по системі труб

112. Укажіть основні вимоги до санітарного очищення населених місць:

A. *Все перераховане

B. Повинна бути плановою (здійснюється за затвердженим планом, графіком)

C. Повинна бути регулярною (вивіз відходів в теплий період року здійснюється щоденно, в холодний – 1 раз у 1-3 доби)

D. Повинна бути комунальною (здійснюється підприємствами комунального господарства)

E. Повинна не залежати від бажання окремих осіб або установ

113. Перерахуйте основні етапи санітарного очищення населених місць:

A. Знешкодження та знезараження (1 етап), фільтрація (2 етап), дезактивація (3 етап)

B. Локалізація (1 етап), аерація та коагуляція (2 етап), знебарвлення та флокуляція (3 етап)

C. Аерація та коагуляція (1 етап), флокуляція (2 етап), знешкодження та знезараження (3 етап)

D. Коагуляція (1 етап), вивезення та транспортування (2 етап), фільтрація (3 етап)

E. *Збирання та тимчасове зберігання (1 етап), вивезення (2 етап), знешкодження та утилізація (3 етап)

114. Назвіть основні системи збирання та вивезення твердих побутових відходів:

A. Природна, штучна

B. *Планово-подвірна, планово-поквартирна

C. Загальносплавна, локальна, роздільна

D. Загальна, локальна

E. Роздільна, суцільна

115. Укажіть основні гігієнічні вимоги до знешкодження твердих побутових відходів:

A. *Все перераховане

B. Забезпечення надійного знешкоджувального ефекту, перетворення відходів на нешкідливий в епідемічному та санітарному відношенні субстрат

C. Забезпечення запобіганню відкладанню яєць та розвитку личинок і лялечок мух як у відходах під час знешкодження, так і в отриманому внаслідок знешкодження субстраті

D. Забезпечення відсутності забруднення поверхневих та підземних вод

E. Забезпечення запобігання доступу гризунів у процесі знешкодження відходів і перетворення відходів у субстрат, несприятливий для їх життя та розвитку;

116. Укажіть основні види знешкодження твердих відходів відповідно до кінцевої мети: 

A. *Утилізаційні, ліквідаційні

B. Механічні, хімічні

C. Біотермічні, біологічні

D. Токсикологічні, радіометричні

E. Термічні, хімічні

117. Укажіть основні види утилізаційних методів знешкодження твердих відходів: 

A. Виділення вторинної сировини (наприклад, металевого брухту) для промисловості

B. Переробка відходів в органічні добрива

C. Переробка відходів в біопаливо

D. *Все перераховане

E. Використання відходів як енергетичного палива

118. Укажіть основні види ліквідаційних методів знешкодження твердих відходів: 

A. Біотермічне спалювання

B. Поховання в землю

C. Скид в моря

D. Спалювання без використання тепла

E. *Все перераховане

119. Перерахуйте основні питання, які підлягають гігієнічній оцінці під час вивчення генерального плану проекту будівництва лікарні:

A. Напрямок панівних вітрів, характер ландшафту, напрямок і крутизна схилів, сейсмологічні характеристики

B. *Форма ділянки, довжина, ширина та площа земельної ділянки, орієнтація фасадів, щільність озеленення, зонування території

C. Роза вітрів, характер ландшафту, глибина залягання підземних вод

D. Близькість до транспортних магістралей, орієнтація фасадів, щільність озеленення, зонування території

E. Концентрація токсичних речовин в повітрі та радіаційна обстановка

120. Дайте визначення поняття “запобіжний санітарний нагляд”:

A. Комплекс заходів, що передбачають контроль за запровадженням заходів щодо здорового способу життя, гігієнічного навчання та виховання

B. Комплекс заходів, що передбачають контроль за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів під час експлуатації об’єктів

C. *Комплекс заходів, що передбачають контроль за дотриманням діючих державних санітарних норм і правил на всіх етапах проектування і будівництва

D. Комплекс заходів, що передбачають контроль за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів на етапі припинення функціонування та експлуатації об’єктів

E. Комплекс заходів, що передбачають контроль за проведення протиепідемічних заходів на різноманітних об’єктах

121. Дайте визначення поняття “поточний санітарний нагляд”:

A. *Комплекс заходів, що передбачають контроль за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів під час експлуатації об’єктів

B. Комплекс заходів, що передбачають контроль за дотриманням діючих державних санітарних норм і правил на всіх етапах проектування і будівництва

C. Комплекс заходів, що передбачають контроль за запровадженням заходів щодо здорового способу життя, гігієнічного навчання та виховання

D. Комплекс заходів, що передбачають контроль за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів на етапі припинення функціонування та експлуатації об’єктів

E. Комплекс заходів, що передбачають контроль за проведенням протиепідемічних заходів на різноманітних об’єктах

122. Укажіть, в чому полягає мета запобіжного санітарного нагляду:

A. *Контроль за дотриманням діючих державних санітарних норм і правил на всіх етапах проектування і будівництва

B. Створення сприятливих умов побуту, праці, відпочинку, лікування, запобігання шкідливого впливу навколишнього середовища або умов праці на організм людей та шкідливого впливу несприятливих факторів об’єкта на суспільне здоров’я і на довкілля

C. Контроль за дотриманням здорового способу життя, запровадженням гігієнічного навчання та виховання

D. Контроль за дотриманням гігієнічних нормативів, санітарних правил та інструктивних документів на етапі припинення функціонування та експлуатації об’єктів

E. Контроль за проведенням протиепідемічних заходів на різноманітних об’єктах

123. Назвіть основні документи, що розробляються та науково обґрунтовуються під час проведення запобіжного санітарного нагляду:

A. Державні будівельні норми і правила (ДБН

B. Державні стандарти України (ДСТУ)

C. *Все перераховане)

D. Санітарні правила і норми (СанПіН)

E. Гігієнічні нормативи (ГДК, ГДД, ГДР, ГДД тощо)

124. Назвіть основні види будівельних і технічних креслень:

A. Архітектурно-будівельні креслення

B. Топографічно-ситуаційні плани

C. Інженерно будівельні креслення

D. *Все перераховане

E. Виробничі креслення та креслення окремих схем

125. Укажіть, що являють собою топографічно-ситуаційні плани:

A. *Копії топографічних карт, на яких зображують ділянку для будівництва проектованого об’єкта і оточуючу територію з зображенням існуючих об’єктів та елементів ландшафту

B. Зображення наземних споруд (мостів, гребель, доріг тощо) та споруд, що заглиблені в землю (трубопроводів, кабелів, тунелів тощо)

C. Зображення будівель різного (житлових, навчальних, громадських, промислових тощо) призначення

D. Зображення технологічних ліній, конвеєрів, машин, верстатів тощо

E. Креслення електросхем, радіотехнічних схем, електронних схем тощо

126. Перерахуйте основні документи проектів будівництва лікувально-профілактичних закладів:

A. *Паспортна частина, пояснювальна записка, ситуаційний план, генеральний план, плани поверхів, фасадів та розтин будівлі, план санітарно-технічного та технологічного обладнання

B. Державні санітарні норми та правила, державні будівельні норми, план населеного пункту, паспортна частина, пояснювальна записка, узагальнений план

C. План населеного пункту, пояснювальна записка, ситуаційний план, генеральний план, плани поверхів, фасадів та розтин будівлі, план санітарно-технічного та технологічного обладнання

D. Паспортна частина, пояснювальна записка, ситуаційний план, плани поверхів, фасадів та розтин будівлі, план санітарно-технічного та технологічного обладнання

E. План населеного пункту, узагальнений план лікувально-профілактичного закладу

127. Перерахуйте основні види проектів будівництва:

А. Типові, унікальні

B. Типові, спеціальні

C. *Індивідуальні, типові

D. Специфічні, неспецифічні

E. Первинні, вторинні

128. Дайте визначення поняття “ситуаційний план”:

A. *Це план місцевості (населеного пункту), на якій розміщена земельна ділянка, призначена для будівництва об’єкта, що проектується, та оточуючі існуючі об’єкти

B. Санітарний опис ділянки будівництва та прилеглої території

C. Характеристика окремих елементів будинку з точки зору обґрунтування запроектованих розмірів і об’ємів приміщень

D. Робочий проект, що містить усі дані, необхідні виконавцеві робіт безпосередньо на будівництві

E. Це план, в якому наводяться дані, які не можна накреслити в генеральному плані, але без яких уявлення про проектований об’єкт буде неповне

129. Дайте визначення поняття “генеральний план”:

A. Віддаль проектованого об’єкта від сусідніх житлових будинків

D. Поповерхові плани будівлі

B. План території району в радіусі не менше 1 км, де передбачається розташувати об’єкт, що проектується

C. *План території (земельної ділянки) об’єкту, що будується

E. План розташування об’єкту щодо навколишньої забудови

130. Укажіть, на підставі використання якого методу здійснюється відбір проб під час обстеження земельної ділянки:

А. Метод “кювета” на прямокутних або

B. Метод “конверту” на ортогональних або діагональних ділянках

C. Метод “кола” на прямокутних або квадратних ділянках

D. Метод “бандеролі” на прямокутних або квадратних ділянках

E. *Метод “конверту” на прямокутних або квадратних ділянках квадратних ділянках

131. Укажіть, які компоненти мають входити до структури архітектурно-будівельних креслень:

А. Щільність забудови, щільність озеленення, фасад будівлі, вертикальний розріз будівлі

B. Роза вітрів, особливості мікрокліматичних умов

C. Щільність забудови, щільність озеленення, орієнтація фасадів

D. *Фасад будівлі, поповерхові плани, вертикальний розріз будівлі, вирив, складні розрізи

Е. Паспортна частина, пояснювальна записка, перелік технологічного обладнання

132. Укажіть, в чому полягає вивчення текстової частини (пояснювальної записки) проекту:

А. *Вивчення виду проекту, його призначення та техніко-економічного обґрунтування будівництва, санітарно-гігієнічна оцінка доцільності планування задуму того чи іншого будівництва з урахуванням гігієнічних характеристик існуючих об’єктів та обєктів, що проектуються

B. Визначення географічної довготи і широти місцевості, її рельєфу, напрямку панівних вітрів, характер ландшафту, особливостей негативного впливу об’єкту, що проектується, на довкілля

C. Визначення форми, ширини, довжини і площі ділянки, особливостей зонування території, щільності забудови і озеленення, орієнтації фасадів будівель, розривів між будівлями, терміну інсоляції тощо

D. Вивчення фасадів, розрізів, поповерхових планів, планів окремих приміщень та визначення показників природного освітлення і вентиляції, водопостачання та каналізації

Е. Здійснення санітарного нагляду за ходом будівництва з метою контролю дотримання всіх елементів затвердженого проекту

133. Укажіть, в чому полягає експертиза і гігієнічна оцінка ситуаційного плану:

А. *Визначення географічної довготи і широти місцевості, її рельєфу, напрямку панівних вітрів, характер ландшафту, особливостей негативного впливу об’єкту, що проектується, на довкілля

B. Вивчення виду проекту, його призначення та техніко-економічного обґрунтування будівництва, санітарно-гігієнічна оцінка доцільності планування задуму того чи іншого будівництва з урахуванням гігієнічних характеристик існуючих об’єктів та обєктів, що проектуються

C. Визначення форми, ширини, довжини і площі ділянки, особливостей зонування території, щільності забудови і озеленення, орієнтації фасадів будівель, розривів між будівлями, терміну інсоляції тощо

D. Вивчення фасадів, розрізів, поповерхових планів, планів окремих приміщень та визначення показників природного освітлення і вентиляції, водопостачання та каналізації

Е. Здійснення санітарного нагляду за ходом будівництва з метою контролю дотримання всіх елементів затвердженого проекту

134.Назвіть кишкові інфекції бактеріальної етіології, що можуть передаватися через воду:

A. Амебна дизентерія (амебіаз), лямбліоз тощо

B. Вірусний гепатит А, вірусний гепатит Е, поліоміеліт, ентеровірусні захворювання, викликані вірусами Коксакі, ЕКХО тощо

C. Аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостромідоз тощо

D. Ехінококоз, гіменолепізоз тощо

E. *Черевний тиф, паратиф А і В, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, туляремія тощо

135. Назвіть кишкові інфекції бактеріальної етіології, що можуть передаватися через воду:

A. Ехінококоз, гіменолепідоз тощо

B. Черевний тиф, паратиф А і В, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, туляремія тощо

C. Аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостромідоз тощо

D. *Вірусний гепатит А, вірусний гепатит Е, поліоміеліт, ентеровірусні захворювання, викликані вірусами Коксакі, ЕКХО тощо

E. Амебна дизентерія (амебіаз), лямбліоз тощо

136. Назвіть геогельмінтози, що можуть передаватися через воду:

A. Ехінококоз, гіменолепідоз тощо

B. Черевний тиф, паратиф А і В, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, туляремія тощо

C. Вірусний гепатит А, вірусний гепатит Е, поліоміеліт, ентеровірусні захворювання, викликані вірусами Коксакі, ЕКХО тощо

D. *Аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз тощо

E. Амебна дизентерія (амебіаз), лямбліоз тощо

137. Укажіть, за рахунок впливу яких чинників відбувається самоочищення відкритих водойм від патогенних мікроорганізмів:

А. *За рахунок їх загибелі внаслідок антагоністичного впливу водних сапрофітних організмів, дії антибіотичних речовин, бактеріофагів тощо

B. За рахунок змішування і розбавлення забруднень водою водойми

C. За рахунок впливу сонячної радіації і температури та осадження завислих часток

D. За рахунок процесів взаємодії водних рослинних організмів та мікроорганізмів із організмами стоків, що потрапили до водойми

E. За рахунок руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу

138. Укажіть, в чому полягає епідеміологічна роль води:

А. *Вода є фактором передачі цілого ряду збудників хвороб з фекально-оральним та іншими механізмами передачі

B. Обумовлена скиданням у відкриті водойми, які використовуються для централізованого водопостачання, недостатньо знешкоджених, або зовсім не знешкоджених господарсько-побутових, промислових стічних вод, змивів з полів штучних добрив, отрутохімікатів тощо

C. Вода використовується з лікувальною метою, для реабілітації реконвалесцентів (споживання мінеральних вод, лікувальні ванни), а також як фактор загартовування (купання, плавання, обтирання)

D. Вода використовується як засіб приготування їжі, складова частина харчового раціону, засіб підтримання чистоти тіла, одягу, білизни, посуду, житлових. громадських, виробничих приміщень, території населених пунктів тощо

E. Вода використовується у сільському господарстві (для зрошування у рослинництві та садівництві, тепличних господарствах, птахівницьких та тваринницьких комплексах), промисловості (харчова, хімічна, металургійна промисловість тощо) та як траса для водного (пасажирського, вантажного) транспорту

139. Укажіть, в чому полягає токсикологічна роль води:

А. Вода використовується у сільському господарстві (для зрошування у рослинництві та садівництві, тепличних господарствах, птахівницьких та тваринницьких комплексах), промисловості (харчова, хімічна, металургійна тощо) та як траса для водного (пасажирського, вантажного) транспорту

B. Вода є фактором передачі цілого ряду збудників хвороб з фекально-оральним та іншими механізмами передачі

C. Вода використовується з лікувальною метою, для реабілітації реконвалесцентів (споживання мінеральних вод, лікувальні ванни), а також як фактор загартовування (купання, плавання, обтирання)

D. Вода використовується як засіб приготування їжі, складова частина харчового раціону, засіб підтримання чистоти тіла, одягу, білизни, посуду, житлових. громадських, виробничих приміщень, території населених пунктів тощо

E. *Обумовлена скиданням у відкриті водойми, які використовуються для централізованого водопостачання, недостатньо знешкоджених, або зовсім не знешкоджених господарсько-побутових, промислових стічних вод, змивів з полів штучних добрив, отрутохімікатів тощо

140. Укажіть, у поширенні яких інфекційних захворювань може брати участь вода:

А. Вода є фактором передачі захворювань слизових оболонок

B. Вода є фактором передачі збудників хвороб з фекально-оральним механізмом передачі

C. Вода є фактором передачі захворювань шкіри

D. *Все перераховане

E. Вода є середовищем розмноження комах та інших переносників хвороб

 

141. Укажіть, в чому полягає бальнеологічна роль води:

А. *Вода використовується з лікувальною метою, для реабілітації реконвалесцентів (споживання мінеральних вод, лікувальні ванни), а також як фактор загартовування (купання, плавання, обтирання)

B. Вода є фактором передачі цілого ряду збудників хвороб з фекально-оральним та іншими механізмами передачі

C. Обумовлена скиданням у відкриті водойми, які використовуються для централізованого водопостачання, недостатньо знешкоджених, або зовсім не знешкоджених господарсько-побутових, промислових стічних вод, змивів з полів штучних добрив, отрутохімікатів тощо

D. Вода використовується як засіб приготування їжі, складова частина харчового раціону, засіб підтримання чистоти тіла, одягу, білизни, посуду, житлових. громадських, виробничих приміщень, території населених пунктів тощо

E. Вода використовується у сільському господарстві (для зрошування у рослинництві та садівництві, тепличних господарствах, птахівницьких та тваринницьких комплексах), промисловості (харчова, хімічна, металургійна тощо) та як траса для водного (пасажирського, вантажного) транспорту

142. Укажіть, в чому полягає народногосподарська роль води:

А. *Вода використовується у сільському господарстві (для зрошування у рослинництві та садівництві, тепличних господарствах, птахівницьких та тваринницьких комплексах), промисловості (харчова, хімічна, металургійна тощо) та як траса для водного (пасажирського, вантажного) транспорту

B. Вода є фактором передачі цілого ряду збудників хвороб з фекально-оральним та іншими механізмами передачі

C. Обумовлена скиданням у відкриті водойми, які використовуються для централізованого водопостачання, недостатньо знешкоджених, або зовсім не знешкоджених господарсько-побутових, промислових стічних вод, змивів з полів штучних добрив, отрутохімікатів тощо

D. Вода використовується з лікувальною метою, для реабілітації реконвалесцентів (споживання мінеральних вод, лікувальні ванни), а також як фактор загартовування (купання, плавання, обтирання)

E. Вода використовується як засіб приготування їжі, складова частина харчового раціону, засіб підтримання чистоти тіла, одягу, білизни, посуду, житлових. громадських, виробничих приміщень, території населених пунктів тощо

143. Назвіть інфекції протозойної етіології, що можуть передаватися через воду:

A. Туляремія, лептоспіроз, бруцельоз тощо

B. Черевний тиф, паратиф А і В, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, туляремія тощо

C. *Ехінококоз, гіменолепідоз тощо

D. Аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз тощо

E. Амебна дизентерія (амебіаз), лямбліоз тощо

144. Назвіть біогельмінтози, що можуть передаватися через воду:

A. *Ехінококоз, гіменолепідоз тощо

B. Черевний тиф, паратиф А і В, холера, дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, туляремія тощо

C. Туляремія, лептоспіроз, бруцельоз тощо

D. Аскаридоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз тощо

E. Амебна дизентерія (амебіаз), лямбліоз тощо

145. Назвіть гігієнічні вимоги до якості питної води:

А. Вода не повинна викликати захворювань у людей та тварин, які її споживають

бути придатною за хімічним складом, не містити патогенних мікроорганізмів та інших збудників захворювань

B. Вода повинна бути нешкідливою за своїм хімічним складом та фізичними властивостями

C. Вода не повинна містити сапрофітних та патогенних мікроорганізмів

D. Вода повинна бути приємною на смак, мати приємний запах та бути прозорою

E. *Вода повинна мати добрі органолептичні властивості та оптимальний хімічний склад, бути токсикологічно нешкідливою і епідеміологічно безпечною, радіоактивність води має бути в межах встановлених рівнів

146. Для отримання більш точних результатів фізико-хімічного аналізу води його треба провести:

А. *В день відбору проби

B. Не пізніше ніж через 3 дні з моменту відбору проби

C. Не пізніше ніж через 5 дні з моменту відбору проби

D. Не пізніше ніж через 5 днів з моменту відбору проби

E. Не пізніше ніж через тиждень з моменту відбору проби

147. Назвіть гігієнічні вимоги до якості питної води:

А. Вода повинна бути приємною на смак, мати приємний запах та бути прозорою

B. Вода повинна бути нешкідливою за своїм хімічним складом та фізичними властивостями

C. Вода не повинна містити сапрофітних та патогенних мікроорганізмів

D. *Вода повинна мати добрі органолептичні властивості, бути придатною за хімічним складом, не містити патогенних мікроорганізмів та інших збудників захворювань

E. Вода не повинна викликати захворювань у людей та тварин, які її споживають

148. Укажіть, що являє собою питна вода, призначена для споживання людиною:

А. *Вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води

B. Питна вода, призначена для споживання людиною, з мінеральним складом, адекватним фізіологічній потребі організму людини

C. Оброблена та привізна питна вода, що розливається в тару споживача без водопровідної мережі

D. Вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначена для виробництва продукції, що потребує використання питної води

E. Оброблена та привізна питна вода, що використовується з бальнеологічною метою

149. Укажіть, що являє собою питна вода з оптимальним вмістом мінеральних речовин:

А. Вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначена для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб населення, а також для виробництва продукції, що потребує використання питної води.

B. Оброблена та привізна питна вода, що розливається в тару споживача без водопровідної мережі

C. *Питна вода, призначена для споживання людиною, з мінеральним складом, адекватним фізіологічній потребі організму людини

D. Вода, склад якої за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначена для виробництва продукції, що потребує використання питної води.

E. Оброблена та привізна питна вода, що використовується з бальнеологічною метою

150. Перерахуйте основні функції і ролі води:

А. Епідеміологічна та токсикологічна роль

B. Фізіологічні функції

C. *Все перераховане

D. Бальнеологічна роль

E. Господарсько-побутова та народногосподарська ролі

151. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи біохімічних чинників:

А. * Мінералізація органічних речовин за рахунок мікробіологічної деструкції, мінералізація органічних речовин внаслідок біохімічного окислення водною автохтонною мікрофлорою

B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми

C. Осадження завислих часток

D. Вплив сонячної радіації та температури

E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу

152. Фізіологічна потреба людини у воді в умовах помірного клімату становить:

А. 1,5-2 л/добу

B. *2,5-3 л/добу

C. 3-5 л/добу

D. 0,5-1 л/добу

E. 4-7 л/добу

153. Перерахуйте основні фізіологічні функції води:

А. Терморегуляційна функція

B. Пластична функція

C. Обмінно-гомеостатична функції та функція підтримання осмотичного тиску і кислотно-лужної рівноваги

D. *Все перераховане

E. Транспортна функція

154. Укажіть, яка мінімальна кількість води необхідна людині для покриття комунально-побутових потреб в умовах міської місцевості?

A. 10 л/доб

B. 50 л/добу

C. 100 л/добу

D. *150 л/добу у

E. 400 л/добу

155. Укажіть, як називають води, що залягають найближче до земної поверхні та утворюються за рахунок фільтрації атмосферних опадів на обмеженій ділянці:

А. Джерельні води

B. Міжпластові напірні (артезіанські) та ненапірні води

C. Ґрунтові води

D. *Верховодка

E. Метеорні води

156. Назвіть джерела водопостачання, які відносяться до проточних джерел:

А. Джерельні води

B. Озера, ставки, штучні відкриті водосховища

C. Ґрунтові води

D. *Ріки, водоспади льодовиків

E. Верховодка

157. Укажіть, які води використовують в маловодних та безводних регіонах:

А. Проточні та непроточні води

B. Природні та штучні води

C. Загальні та локальні

D. Централізовані та децентралізовані води

E. *Привізні та метеорні (атмосферні) води

158. Найкращим джерелом водопостачання з точки зору якості води для задоволення господарсько-побутових та питних потреб населення є:

А. Проточні поверхневі води

B. Грунтові води

C. Непроточні поверхневі води

D. Штучно створені водоймища

E. *Міжпластові води

159. Назвіть, яка вода має назву артезіанська:

A. Мінералізована

B. Міжпластова безнапірна

C. *Міжпластова напірна

D. Глибока міжпластова

E. Чиста

160. Назвіть позиції, які включає у свою структуру санітарного обстеження джерел водопостачання:

А. *Санітарно-топографічне обстеження джерела води, санітарно-технічне обстеження стану обладнання джерела води, санітарно-епідеміологічне обстеження району розміщення джерела води

B. Санітарно-топографічне обстеження джерела води, санітарно-архітектурне обстеження стану обладнання джерела води, санітарно-епідеміологічне обстеження району розміщення джерела води

C. Санітарно-топографічне обстеження джерела води, санітарно-технічне обстеження стану обладнання джерела води, санітарно-ендемічне обстеження району розміщення джерела води

D. Санітарно-топографічне обстеження джерела води, санітарно-технічне обстеження стану обладнання джерела води, ветеринарне обстеження району розміщення джерела води

E. Картографічне обстеження джерела води, санітарно-технічне обстеження стану обладнання джерела води, санітарно-епідеміологічне обстеження району розміщення джерела води

161. Дайте визначення поняття “дебіт” вододжерела:

A. Швидкість течії води у вододжерелі

B. Об’єм води у вододжерелі

C. Глибина вододжерела

D. *Продуктивність (потужність) вододжерела

E. Час, за який відновиться вода у вододжерелі

162. До проби води, що направляється до лабораторії для проведення санітарно-хімічного дослідження, обов’язково має додаватися:

А. Ксерокопія документа про освіту особи, що відбирала пробу води

B. Паспорт вододжерела або водопроводу, де була відібрана проба

C. Ксерокопія паспорта особи, що здійснювала відбір проби

D. *Супровідний лист

E. Ксерокопія санітарної книжки особи, що відбирала пробу води

163. Назвіть засіб, що використовується для здійснення відбору проб води з відкритих водойм та криниць:

А. Бутирометр

B. Барометр

C. *Батометр

D. Барограф

E. Біодозиметр

164. Назвіть, з якого місця водойми забирають пробу води для проведення аналізу:

A. На відстані 1 м від берега

B. На середині водойми

C. На глибині 0,5 м

D. *З місця водозабору

E. Біля берега

165. Назвіть джерела водопостачання, які відносяться до непроточних джерел:

А. Ріки, водоспади льодовиків

B. *Озера, ставки, штучні відкриті водосховища

C. Ґрунтові води

D. Джерельні води

E. Верховодка

166.Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи гідравлічних чинників:

А. Осадження завислих часток

B. *Змішування і розбавлення забруднень водою водойми

C. Вплив сонячної радіації та температури

D. Процеси взаємодії водоростей та мікроорганізмів з бактеріями стоків, що потрапили до водойми

E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу

167. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи фізичних чинників:

А. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми

B. *Вплив сонячної радіації та температури

C. Осадження завислих часток

D. Процеси взаємодії водоростей та мікроорганізмів з бактеріями стоків, що потрапили до водойми

E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу

168. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи хімічних чинників:

А. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми

B. *Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу

C. Осадження завислих часток

D. Вплив сонячної радіації та температури

E. Мінералізація органічних речовин за рахунок мікробіологічної деструкції, мінералізація органічних речовин внаслідок біохімічного окислення водною автохтонною мікрофлорою

169. Назвіть чинники, внаслідок впливу яких відбувається самоочищення відкритих водойм

А. *Все перераховане

B. Гідравлічні чинники

C. Механічні та фізичні чинники

D. Біологічні чинники

E. Хімічні та біохімічні чинники

170. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи механічних чинників:

А. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу

B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми

C. Вплив сонячної радіації та температури

D. Процеси взаємодії водоростей та мікроорганізмів з бактеріями стоків, що потрапили до водойми

E. *Осадження завислих часток

171. Укажіть кінцевий результат проведення санітарно-технічного обстеження джерела води у разі централізованого водопостачання:

А. *Визначення правильності улаштування і експлуатації водозабірного ковша, берегового водоприймального колодязя, санітарно-технічного стану головних споруд водопроводу, водопровідної мережі та споруд на ній (водорозбірних колонок тощо)

B. Складання карти-схеми взаєморозміщення джерела води і об’єктів, що являють собою можливі джерела забруднення, з відміткою відстаней та напрямку ухилу місцевості

C. Визначення правильності улаштування і експлуатації шахтної криниці (наявність і стан цямриння, навісу, відмостки, засобів підйому води, “глиняного замка”)

D. Визначення наявність кишкових інфекційних захворювань та епізоотій та оцінка санітарного стану населеного пункту

E. Провести лабораторного дослідження води

172.Укажіть кінцевий результат проведення санітарно-епідеміологічного обстеження джерела води у разі централізованого водопостачання:

А. *Визначення наявність кишкових інфекційних захворювань та епізоотій та оцінка санітарного стану населеного пункту

B. Складання карти-схеми взаєморозміщення джерела води і об’єктів, що являють собою можливі джерела забруднення, з відміткою відстаней та напрямку ухилу місцевості

C. Визначення правильності улаштування і експлуатації шахтної криниці (наявність і стан цямриння, навісу, відмостки, засобів підйому води, “глиняного замка”)

D. Визначення правильності улаштування і експлуатації водозабірного ковша, берегового водоприймального колодязя, санітарно-технічного стану головних споруд водопроводу, водопровідної мережі та споруд на ній (водорозбірних колонок тощо)

E. Провести лабораторного дослідження води

173. Укажіть, які санітарно-захисні зони утворюються навколо місця водозабору з відкритих водойм:

A. Зона водозабіру, зона водоскиду, контрольно-пропускна зона

B. Комунальна зона, дослідна зона

C. Комунальна зона, муніціпальна зона

D. *Зона суворого режиму, зона обмежень, зона спостережень

E. Контрольно-пропускна зона, зона обстеження, зона обмеження

174. Укажіть, які об’єкти можна розташовувати у безпосередній близькості від місця водозабору:

A. Об’єкти водозабору та об’єкти, що не забруднюють довкілля

B. Лабораторний комплекс

C. Об’єкти, які не забруднюють довкілля

D. *Лише об’єкти водозабору

E. Об’єкти водозабору та житла для робітників водозабору

175. Укажіть глибину, на якій повинні бути розміщені водогінні труби для запобігання замерзання або нагрівання:

A. На глибині 30-40 см

B. На глибині не менше ніж 0,5 м

C. *На глибині не менше ніж 1 м

D. На глибині не менше ніж 2 м

E. На глибині не менше ніж 1,5 м

176. Укажіть, що являє собою процес очищення питної води:

А. *Спосіб підготовки питної води з метою поліпшення її показників безпечності та якості механічними, хімічними, фізичними та біологічними методами (освітлення, пом'якшення, знесолення, знезалізнення, знезараження тощо

B. Технологічний процес обробки питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- і мікроелементів (штучна мінералізація або розведення)

C. Процес знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів шляхом впливу на них фізичних (ультрафіолетове опромінювання, ультразвук тощо), хімічних (хлор, гіпохлорит, озон, діоксид хлору, оксидантний газ тощо) та фізико-хімічних факторів

D. Технологічний процес, який здійснюється для доведення органолептичних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів

E. Технологічний процес, який здійснюється для доведення ентомологічних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів

177. Укажіть, яким чином повинні бути розміщені водопровідні труби по відношенню до каналізаційних:

A. Нижче

B. *Вище

C. З лівого боку

D. З правого боку

E. Не має значення

178. Перерахуйте основні складові частини водопровідної системи:

A. *Споруди для забору води, насосна станція для підйому води, очисні споруди, водопровідна мережа

B. Приймальний колодязь, решітки, пісковловлювачі, септики, хлораторна

C. Приймальний колодязь, решітки, хлораторна, метантенки, градирні, водопровідна мережа

D. Приймальний колодязь, відстійники, фільтри, градирні

E. Споруди для забору води, насосна установка для підйому води, очисні споруди, аеротенки, біофільтри

179. Укажіть, від чого залежать методи відбору проб харчових продуктів для лабораторного аналізу:

А. У залежності від сезону року

B. У залежності від товарних властивостей продуктів

C. У залежності від особливостей оформлення сертифікатів

D. *У залежності від виду продуктів

E. У залежності від стану здоров’я споживачів

180. Дайте визначення поняття “харчовий продукт зниженої якості”:

A. *Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, проте вони не викликають зрушень у стані здоров’я споживача

B. Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача

C. Продукт, що повністю відповідає вимогам Державного стандарту

D. Продукт, що звільнений від баластних речовин

E. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача, проте можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки

181. Дайте визначення поняття “недоброякісний харчовий продукт”:

A. *Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача і не можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки

B. Продукт, що вироблений для заміни натуральних нутрієнтів

C. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, проте вони не викликають зрушень у стані здоров’я споживача

D. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача, проте можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки

E. Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача

182. Дайте визначення поняття “продукт-сурогат”:

A. Продукт, що звільнений від баластних речовин

B. *Продукт, що вироблений для заміни натуральних нутрієнтів

C. Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача

D. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, проте вони не викликають зрушень у стані здоров’я споживача

E. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача, проте можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки

183. Дайте визначення поняття “фальсифікований продукт”

A. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача, проте можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки

B. Продукт, що звільнений від баластних речовин

C. Продукт, що вироблений для заміни натуральних нутрієнтів

D. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, проте вони не викликають зрушень у стані здоров’я споживача

E. *Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача

184. Дайте визначення поняття “рафінований продукт”

A. Продукт, що вироблений для заміни натуральних нутрієнтів

B. *Продукт, що звільнений від баластних речовин

C. Продукт, натуральні властивості якого змінені з метою обману споживача

D. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, проте вони не викликають зрушень у стані здоров’я споживача

E. Продукт, що має відхилення від вимог Державного стандарту, які викликають зрушення у стані здоров’я споживача, проте можуть бути усунені завдяки використанню засобів спеціальної кулінарної обробки

185. Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести молоко, що розбавлене водою:

A. Умовно придатний продукт

B. Харчовий продукт зниженої якості

C. Продукт-сурогат

D. *Фальсифікований харчовий продукт

E. Доброякісний харчовий продукт

186. Укажіть правила зберігання харчових продуктів, які швидко псуються:

A. *Температура холодильника 0 +8 °С, термін зберігання 12-48 годин, не дозволяється зберігати в одному холодильнику м’ясо сире i м’ясо варене

B. Температура холодильника +4 +10 °С, термін зберігання 5-10 дiб

C. Температура холодильника +4 +12 °С, дозволяється зберігати в одному холодильнику м’ясо сире i м’ясо варене

D. Термін зберігання 2-3 години, м'ясо сире може зберігатися у холодильнику на полиці пiд м’ясом вареним

E. Термін зберігання 12-48 годин, не дозволяється зберігати в одному холодильнику м’ясо сире i м’ясо варене, температура холодильника +4 +12 °С

187. Перерахуйте правила транспортування харчових продуктів, які швидко псуються:

A. *В автофургонах із стінками з оцинкованого заліза, в холодильниках, у спеціальному автотранспорті

B. У звичайному автотранспорті, в автофургонах з висувними лотками, на бортових автомобілях

C. Hа бортових автомобілях, у спеціальному автотранспорті, автомобілем швидкої допомоги

D. В ящиках, у флягах, на холоді

E. Hа брезенті, в автофургонах із стінками з оцинкованого заліза, в холодильниках

188. Назвіть основні показники якості молока:

A. *Все перераховане

B. Кислотність

C. Густина (питома маса)

D. Жирність

E. Бактерійне обсіменіння

189. Hазвiть одиницi вимірювання кислотностi харчових продуктів (молоко, борошно, хліб тощо):

A. Мiлiметри ртутного стовпчика, калорiї

B. Градуси Цельсія, проценти

C. *Градуси кислотності, градуси Тернера

D. Градуси Реомюра, градуси Фаренгейта

E. Градуси Тернера, промілі

190. Назвіть нормативні показники кислотності молока:

A. 20 °

B. 19 °Тернера

C. 20 °Тернера

D. 16-17 °

E. *16-17 °Тернера

191. Назвіть нормативні показники жирності молока:

A. 0,5%

B. 2,5%

C. 3,0%

D. 1,0%

E. *3,2%

192. Назвіть нормативні показники густини (питомої маси) молока:

A. 1,025-1,030 г/см3

B. *1,028-1,033 г/см3

C. 1,045-1,050 г/см3

D. 1,015-1,020 г/см3

E. 1,020-1,025 г/см3

193. Укажіть, яким чином здійснюють відбір проб сипучих та твердих харчових продуктів (крупа, зерно, борошно, тверді жири тощо) для лабораторного аналізу:

А. Спосіб відбирання якого-небудь значення не має

B. Спочатку розмішують (мутовкою) та, струшують, далі відбирають з різної тари, партії продукту, отримуючи середню пробу

C. Відбирають з партії поштучно, у першу чергу – підозрілі (бомбажні консерви, з пошкодженою тарою)

D. Відбирають зрізанням з туші або напівтуші та з обов’язковим відбором кісток і суглобів

E. *Відбирають спеціальними щупами, ножами, совками з різних місць тари або партії продовольства (до 10 зразків), з яких розмішують середню пробу масою до 1 кг

194. Укажіть, яким чином здійснюють відбір проб закритих консервованих харчових продуктів для лабораторного аналізу:

А. *Відбирають з партії поштучно, у першу чергу – підозрілі (бомбажні консерви, з пошкодженою тарою)

B. Відбирають спеціальними щупами, ножами, совками з різних місць тари або партії продовольства (до 10 зразків), з яких розмішують середню пробу масою до 1 кг

C. Спочатку розмішують (мутовкою) та, струшують, далі відбирають з різної тари, партії продукту, отримуючи середню пробу

D. Відбирають зрізанням з туші або напівтуші та з обов’язковим відбором кісток і суглобів

E. Спосіб відбирання якого-небудь значення не має

195. Назвіть, який документ, складається у випадку відбору проби харчових продуктів для лабораторного аналізу:

А. Бракеражний журнал

B. Протокол гігієнічної експертизи

C. Екстрене повідомлення

D. *Акт відбору проб

E. Акт здавання-приймання

196. Укажіть місце проведення органолептичних досліджень харчових продуктів і готових страв:

А. На типовому підприємстві громадського харчування

B. В лабораторії

C. На продовольчому об’єкті під час відбору проб

D. На харчоблоці лікувально-профілактичного закладу

E. *В лабораторії та на самому продовольчому об’єкті під час відбору проб

197. Укажіть, на які характеристики харчових продуктів слід звернути увагу під час огляду продовольчого об’єкту:

А. Наявність холодильників

B. Умови зберігання та обробки продуктів

C. *Все перераховане

D. Санітарний стан об’єкта та стан тари,

E. Маркування продуктів (терміни зберігання та реалізації продуктів тощо

198. Назвіть інтегральні показники якості харчових продуктів, що визначаються в лабораторних умовах:

А. Смак, запах, густина

B. Зовнішній вигляд, консистенція, щільність

C. *Вологість, сухий залишок, зольний залишок

D. Вологість, сухий залишок, вологий залишок

E. РН, жирність, пористість

199. Перерахуйте методи визначення ступеня якості харчових продуктів:

A. Клінічні, фiзичнi та хімічні, седиментацiйнi, мікроскопічні

B. *Органолептичні, фiзичнi та хімічні, бактеріологічні, мікроскопічні, токсикологчні

C. Популяцiйнi, генетичні. гідробіологічні, клінічні, радiометричнi

D. Седиментацiйнi, органолептичні, популяцiйнi, хімічні, клінічні

E. Радiометричнi, органолептичні, популяцiйнi, гідробіологічні

200. Укажiть ступенi якостi харчових продуктiв:

A. Продукти-сурогати, фальсифiкований продукт, умовно придатний продукт:

B. Продукти-сурогати, непридатний продукт, умовно придатний продукт, недоброякiсний продукт

C. Продукт зниженої якості, продукт придатний для харчування без обмежень (доброякiсний продукт), продукт поганої якостi

D. *Продукт придатний для харчування без обмежень (доброякiсний продукт), продукт зниженої якості, умовно придатний продукт, недоброякiсний продукт

E. Непридатний продукт, недоброякiсний продукт, фальсифiкований продукт

201. Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести черствий хліб:

A. *Харчовий продукт зниженої якості

B. Продукт-сурогат

C. Фальсифікований харчовий продукт

D. Умовно придатний продукт

E. Доброякісний харчовий продукт

202. Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести ячмінну каву:

A. Харчовий продукт зниженої якості

B. *Продукт-сурогат

C. Фальсифікований харчовий продукт

D. Умовно придатний продукт

E. Доброякісний харчовий продукт

203. Укажіть, до якої категорії харчових продуктів слід віднести страву, яка підсолоджена сахарином:

A. Доброякісний харчовий продукт

B. Харчовий продукт зниженої якості

C. Продукт-сурогат

D. Умовно придатний продукт

E. *Фальсифікований харчовий продукт

204. Укажіть, для відбору якого продукту використовують циліндричний ніж Журавльова:

А. *Хліб

B. Сир

C. М’ясо

D. Овочі

E. Риба

205. Назвіть нормативні показники кислотності пшеничного хліба (у градусах):

A. Не більше 8

B. *Не більше 6

C. Не більше 10

D. Не більше 12

E. Не більше 15

206. Назвіть нормативні показники кислотності житнього хліба (у градусах):

A. Не більше 8

B. Не більше 6

C. *Не більше 12

D. Не більше 10

E. Не більше 2

207. Дайте визначення поняття “раціональне харчування”:

A. Повноцінне в кількісному та збалансоване в якісному відношенні харчування, що ураховує особливості впливу на організм людини виробничих чинників

B. Харчування, що відкоректоване з урахуванням факторів ризику виникнення неінфекційних захворювань та ураховує наявність притаманних кожній людині біохімічних і фізіологічних особливостей, які виникли внаслідок несприятливого впливу навколишнього середовища

C. *Повноцінне в кількісному та збалансоване в якісному відношенні харчування, що забезпечує нормальний ріст, фізичний та психофізіологічний розвиток організму, його високу працездатність, активне довголіття та стійкість до несприятливих природних, техногенних, соціальних чинників навколишнього середовища

D. Харчування, що ураховує особливості патологічних процесів, які відбуваються в організмі внаслідок захворювання та є невід’ємною частиною лікувально-оздоровчих заходів

E. Харчування, що відповідає ферментативним можливостям травної системи і біологічним ритмам організму та викликає емоційне смакове задоволення

208. Раціональне харчування – це фізіологічно повноцінне харчування:

A. Людей, що мають професійні захворювання

B. Людей, що мають схильність до розвитку неінфекційних захворювань

C. Людей, що страждають на хронічні захворювання

D. Людей, що страждають на гострі захворювання

E. *Здорових людей

209. Перерахуйте основні принципи раціонального харчування:

A. Їжа повинна відповідати ферментним можливостям травної системи

B. Бути повноцінним у кількісному відношенні (адекватність) та забезпечувати якісну повноцінність (збалансованість) раціону

C. Забезпечувати дотримання раціонального режиму харчування

D. *Все перераховане

E. Їжа повинна бути нешкідливою в токсичному відношенні та безпечною в епідемічному відношенні

210. Наведіть головну ознаку харчування, що є повноцінним у кількісному відношенні (адекватним):

A. *Енергетична цінність (калорійність) добового раціону відповідає енергетичним витратам організму, з урахуванням не засвоюваної частини раціону

B. Оптимальний вміст у харчуванні всіх харчових речовин в оптимальних кількостях і співвідношеннях – білків, жирів (у тому числі тваринних), вуглеводів (у тому числі цукрів, клітковини, харчових волокон), вітамінів, макро-, мікроелементів, смакових речовин тощо

C. Розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі, що відповідає фізіологічним потребам та біологічним ритмам організму

D. Їжа забезпечує добрі смакові якості, високу поживність, легкотравність та високу засвоюваність харчових продуктів

E. У продуктах та готових стравах не повинно бути токсичних речовин в шкідливих для організму концентраціях

211. Перерахуйте основні складові добових енерговитрат людини:

A. *Основний обмін, енерговитрати, що пов’язані зі специфічно-динамічною дією їжі, енерговитрати, що зумовлені фізичними та емоційними навантаження протягом доби відповідно розпорядку дня індивіда або колективу

B. Енерговитрати, що пов’язані з навчальною діяльністю, енерговитрати у вільний час, основний обмін

C. Енерговитрати у вільний час, енерговитрати, що пов’язані зі специфічно-динамічною дією їжі, енерговитрати за період сну

D. Енерговитрати, що зумовлені професійною діяльністю, енерговитрати, що зумовлені руховою активністю, основний обмін

E. Енерговитрати, що зумовлені нервово-м’язовою діяльністю, енерговитрати, що зумовлені особливостями хімічного складу харчового раціону, енерговитрати у вільний час

212. Назвіть, серед представників яких категорій населення енергетична цінність добового раціону повинна перевищувати енерговитрати людини:

A. *У вагітних жінок, дітей, жінок, що годують дітей груддю, реконвалесцентів

B. У спортсменів, металургів, жінок, що годують дітей груддю

C. У людей похилого віку, студентів, військовослужбовців

D. У викладачів, вагітних жінок, спортсменів

E. У робітників сільського господарства, спортсменів, шахтарів

213. Назвіть найбільш точні методи для визначення енерговитрат людини:

A. Метод пульсометрії

B. Методи прямої та непрямої калориметрії

C. *Все перераховане

D. Метод аліментарної енергометрії

E. Розрахунковий (хронометражно-табличний) метод

214. Укажіть найбільш поширений метод для визначення енерговитрат організованих колективів:

A. Методи опитування

B. Метод непрямої калориметрії

C. Метод прямої калориметрії

D. Методи визначення динаміки маси тіла

E. *Розрахунковий (хронометражно-табличний) метод

215. Укажіть суть методу прямої калориметрії:

A. Енерговитрати людини визначаються на підставі використання спеціальних таблиць та шляхом здійснення хронометражу основних видів діяльності

B. Енерговитрати людини визначаються за показниками газообміну (кількість спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні певної роботи з використанням заплічних мішків Дугласа

C. Енерговитрати людини визначаються за допомогою спеціального приладу – пульсотахометра, під час використання якого вимірюють частоту та наповнення серцевих скорочень при виконанні різних видів діяльності

D. Енерговитрати людини визначаються на підставі лабораторного визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі

E. *Енерговитрати людини визначаються за показниками щодо виділення тепла з організму в спеціальній калориметричній камері

216. Укажіть суть методу непрямої калориметрії:

A. *Енерговитрати людини визначаються за показниками газообміну (кількість спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні певної роботи з використанням заплічних мішків Дугласа

B. Енерговитрати людини визначаються за показниками щодо виділення тепла з організму в спеціальній калориметричній камері

C. Енерговитрати людини визначаються за допомогою спеціального приладу – пульсотахометра, під час використання якого вимірюють частоту та наповнення серцевих скорочень при виконанні різних видів діяльності

D. Енерговитрати людини визначаються на підставі лабораторного визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі

E. Енерговитрати людини визначаються на підставі використання спеціальних таблиць та шляхом здійснення хронометражу основних видів діяльності

217. Укажіть суть методу пульсометрії:

A. *Енерговитрати людини визначаються за допомогою спеціального приладу – пульсотахометра, під час використання якого вимірюють частоту та наповнення серцевих скорочень при виконанні різних видів діяльності

B. Енерговитрати людини визначаються за показниками щодо виділення тепла з організму в спеціальній калориметричній камері

C. Енерговитрати людини визначаються за показниками газообміну (кількість спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні певної роботи з використанням заплічних мішків Дугласа

D. Енерговитрати людини визначаються на підставі лабораторного визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі

E. Енерговитрати людини визначаються на підставі використання спеціальних таблиць та шляхом здійснення хронометражу основних видів діяльності

218. Наведіть оптимальний розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі відповідно до її енергетичної цінності при чотирьохразовому харчуванні:

А. Перший сніданок − 5%, другий сніданок – 5%, обід – 45-50%, вечеря – 30-35%

В. Перший сніданок − 10%, другий сніданок – 25%, обід – 35-40%, вечеря – 20-25%

С. *Перший сніданок − 25%, другий сніданок – 10%, обід – 35-40%, вечеря – 20-25%

D. Перший сніданок − 35%, другий сніданок – 20%, обід – 25-30%, вечеря – 10-125%

Е. Перший сніданок − 10%, другий сніданок – 105, обід – 45-50%, вечеря – 20-25%

219. Укажіть суть методу аліментарної енергометрії:

A. *Енерговитрати людини визначаються на підставі лабораторного визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі

B. Енерговитрати людини визначаються за показниками щодо виділення тепла з організму в спеціальній калориметричній камері

C. Енерговитрати людини визначаються за показниками газообміну (кількість спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні певної роботи з використанням заплічних мішків Дугласа

D. Енерговитрати людини визначаються за допомогою спеціального приладу – пульсотахометра, під час використання якого вимірюють частоту та наповнення серцевих скорочень при виконанні різних видів діяльності

E. Енерговитрати людини визначаються на підставі використання спеціальних таблиць та шляхом здійснення хронометражу основних видів діяльності

220. Назвіть нормативні показники кислотності борошна (у градусах):

A. 0Не більше 8,5-10,0

B. Не більше 6,0-8,5

C. *Не більше 2,5-6,

D. Не більше 10,0-11,0

E. Не більше 11,0-15,0

221. Величина основного обміну залежить від:

A. *Від довжини і маси тіла, віку, статі

B. Від конституціональних особливостей, професії, психофізіологічних особливостей

C. Від особливостей вживання овочів і фруктів, віку, статі, особливостей особистості

D. Від особливостей професійної діяльності, трудового стажу, вживання хлібобулочних виробів

E Таких чинників не існує

222. Укажіть, найбільш фізіологічне співвідношення між жирами тваринного і рослинного походження у добовому раціоні харчування людини (у %):

A. 50 : 50

B. 35 : 65

C. 40 : 60

D. *70 : 30

E. 30 : 70

223. Укажіть, яку величину від значення основного обміну складають енерговитрати, що пов’язані зі специфічно-динамічною дією їжі:

A. *10% від величини основного обміну

B. 1% від величини основного обміну

C. 25% від величини основного обміну

D. 50% від величини основного обміну

E. 150% від величини основного обміну

224. Дайте визначення поняття “раціональне (здорове, повноцінне) харчування”:

A. Харчування, що викликає емоційне смакове задоволення

B. *Харчування, що забезпечує нормальний ріст і розвиток організму, гомеостаз внутрішнього середовища, стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища

C. Харчування, що забезпечує надходження в організм достатньої кількості білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей

D. Харчування, що відповідає ферментативним можливостям травної системи та біологічним ритмам організму

E. Харчування адекватне енерговитратам організму

225. Назвіть наукові принципи раціонального харчування:

A. *Все перераховане

B. Кількісна повноцінність, що передбачає достатню енергетичну цінність раціону в результаті адекватного потребам надходження білків, жирів та вуглеводів, що відповідає величині енерговитрат (адекватність харчування)

C. Якісна повноцінність, що визначається необхідною кількістю основних харчових речовин, збалансованих у найвигідніших відношеннях (збалансованість харчування)

D. Раціональний режим харчування

E. Забезпечення максимального використання харчових речовин, що містяться в продуктах харчування, та дотримання санітарних правил під час отримання, транспортування, зберігання та кулінарної обробки харчових продуктів

226. Дайте визначення поняття “адекватне харчування”:

A. Дотримання відповідності ферментного складу хімічній структурі їжі

B. *Достатня енергетична цінність раціону в результаті адекватного потребам надходження білків, жирів та вуглеводів, що відповідає величині енерговитрат

C. Оптимальне співвідношення харчових та біологічно активних речовин

D. Оптимальний режим харчування

E. Якість продуктів, що входять в раціон

227. Дайте визначення поняття “збалансоване харчування”:

A. Оптимальний режим харчування

B. Дотримання відповідності ферментного складу хімічній структурі їжі

C. Достатня енергетична цінність раціону в результаті адекватного потребам надходження білків, жирів та вуглеводів, що відповідає величині енерговитрат

D. *Оптимальне співвідношення харчових та біологічно активних речовин

E. Якість продуктів, що входять в раціон

228. Укажіть, в чому полягає суть розрахункового методу:

A. *Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону на підставі статистичної обробки меню-розкладок

B. Оцінка асигнувань на харчування організованих колективів або прибутків сім’ї і індивідуума на придбання продуктів харчування

C. Визначення кількості вживаних харчових продуктів та оцінка якісного складу добового раціону на підставі проведення анкетування та інтерв’ювання або зважування продуктів

D. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону в лабораторних умовах

E. Визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу добового раціону в історично-еволюційному аспекті

229. Укажіть найбільш об’єктивні і точні методи оцінки харчування організованих колективів:

A. Анкетний, опитувально-ваговий

B. Історичний, електронний

C. Бюджетний, балансовий

D. *Лабораторний, розрахунковий

E. Калориметричний, енергометричний

230. Дайте визначення поняття “меню-розкладка”:

A. *План харчування колективу, або перелік готових страв, розподілених за окремими прийомами їжі, з перерахуванням харчових продуктів, визначенням їх кількості, енергетичної цінності та хімічного складу.

B. Підрахунок по таблицям або номограмам енергетичної цінності та хімічного складу харчових продуктів

C. Кількість прийомів їжі протягом доби, розподіл енергетичної цінності добового раціону по прийомам, інтервали між прийомами їжі

D. Адекватність добового раціону енерговитратам

E. Особливості походження, хімічний склад, кулінарна обробка, поєднання у стравах, частка в раціоні харчових продуктів

231. Енергетичну цінність і нутрієнтний склад кожного продукту згідно з меню-розкладкою розраховують за пропорцією, використовуючи:

A. *Таблиці хімічного складу харчових продуктів, в яких приведені всі харчові речовини та калорійність в 100 г продукту

B. Таблиці хімічного складу харчових продуктів, в яких приведені всі харчові речовини та калорійність в 1000 г продукту

C. Таблиці хімічного складу харчових продуктів, в яких приведені всі харчові речовини та калорійність в 1 г продукту

D. Таблиці фізіологічної цінності харчових продуктів

E. Таблиці біохімічного складу та морфофункціональної цінності харчових продуктів

232. дайте визначення поняття “режим харчування”:

A. *Кількість прийому їжі протягом доби, інтервали між ними, розподіл енергетичної цінності та харчових речовин по окремим прийомам їжі

B. Різноманітне харчування, приємні органолептичні властивості, відповідні умови прийому їжі

C. Статус організму, обумовлений його харчуванням

D. План харчування колективу, перелік готових страв, розподілених по прийомах їжі, з перерахуванням харчових продуктів, зазначенням їх кількості, енергетичної цінності та хімічного складу

E. Раціональне, здорове, повноцінне харчування, яке забезпечує нормальний ріст та розвиток організму.

233. Наведіть оптимальний розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі відповідно до її енергетичної цінності при трьохразовому харчуванні:

А. Сніданок − 60%, обід – 30%, вечеря – 40%

В. Сніданок − 20-25%, обід – 40-45%, вечеря – 30%

С. Сніданок − 10%, обід – 30%, вечеря – 60%

D. *Сніданок − 30%, обід – 40-45%, вечеря – 20-25%

Е. Сніданок − 5%, обід – 75%, вечеря – 20%

234. Укажіть суть методу пульсометрії:

A. *Енерговитрати людини визначаються за допомогою спеціального приладу – пульсотахометра, під час використання якого вимірюють частоту та наповнення серцевих скорочень при виконанні різних видів діяльності

B. Енерговитрати людини визначаються за показниками щодо виділення тепла з організму в спеціальній калориметричній камері

C. Енерговитрати людини визначаються за показниками газообміну (кількість спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні певної роботи з використанням заплічних мішків Дугласа

D. Енерговитрати людини визначаються на підставі лабораторного визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі

E. Енерговитрати людини визначаються на підставі використання спеціальних таблиць та шляхом здійснення хронометражу основних видів діяльності

235. Наведіть оптимальний розподіл добового раціону за окремими прийомами їжі відповідно до її енергетичної цінності при чотирьохразовому харчуванні:

А. Перший сніданок − 5%, другий сніданок – 5%, обід – 45-50%, вечеря – 30-35%

В. Перший сніданок − 10%, другий сніданок – 25%, обід – 35-40%, вечеря – 20-25%

С. *Перший сніданок − 25%, другий сніданок – 10%, обід – 35-40%, вечеря – 20-25%

D. Перший сніданок − 35%, другий сніданок – 20%, обід – 25-30%, вечеря – 10-125%

Е. Перший сніданок − 10%, другий сніданок – 105, обід – 45-50%, вечеря – 20-25%

236. Укажіть, найбільш фізіологічне співвідношення між тваринними і рослинними білками у добовому раціоні харчування людини (у %):

A. 10 : 90

B. 20 : 80

C. 30 : 70

D. 45 : 55

E. *55 : 45

237. Укажіть суть розрахункового (хронометражно-табличного) методу:

A. *Енерговитрати людини визначаються на підставі використання спеціальних таблиць та шляхом здійснення хронометражу основних видів діяльності

B. Енерговитрати людини визначаються за показниками щодо виділення тепла з організму в спеціальній калориметричній камері

C. Енерговитрати людини визначаються за показниками газообміну (кількість спожитого за одиницю часу кисню та виділеної вуглекислоти), який визначають у спокої та при виконанні певної роботи з використанням заплічних мішків Дугласа

D. Енерговитрати людини визначаються за допомогою спеціального приладу – пульсотахометра, під час використання якого вимірюють частоту та наповнення серцевих скорочень пі при виконанні різних видів діяльності

E. Енерговитрати людини визначаються на підставі лабораторного визначення калорійності добового раціону з урахуванням незасвоєної частини їжі

238. Величина основного обміну залежить від:

A. *Від довжини і маси тіла, віку, статі

B. Від конституціональних особливостей, професії, психофізіологічних особливостей

C. Від особливостей вживання овочів і фруктів, віку, статі, особливостей особистості

D. Від особливостей професійної діяльності, трудового стажу, вживання хлібобулочних виробів

E Таких чинників не існує

239. Укажіть, найбільш фізіологічне співвідношення між жирами тваринного і рослинного походження у добовому раціоні харчування людини (у %):

A. 50 : 50

B. 35 : 65

C. 40 : 60

D. *70 : 30

E. 30 : 70

240. Укажіть оптимальне співвідношення білків, жирів і вуглеводів в харчовому раціоні за їх масою (білки : жири : вуглеводи): 

A. 1 : 2 : 3

B. 4 : 1 : 1

C. 1 : 4 : 1

D. *1 : 1 : 4

E. 1 : 2,5 : 5

241. Перерахуйте захворювання, пов’язані з голодуванням, кількісним і якісним недоїданням:

A. Гастрити, виразки шлунку, 12-палої кишки, копростаз, гіповітамінози тощо

B. Ожиріння, подагра, гепатити, холецистити, панкреатити, жовчнокам’яна хвороба тощо

C. *Маразм, квашіоркор, гіповітамінози, авітамінозу тощо

D. Токсикоінфекції, бактерійні токсикози, мікотоксикози, отруєння пестицидами, солями важких металів тощо

E. Черевний тиф, паратифи А, В, дизентерія, гепатит А, поліомієліт, бруцельоз, ящур, туберкульоз, аскаридоз, трихінельоз тощо

242.  Перерахуйте захворювання, пов’язані з переїданням:

A. Маразм, квашіоркор, гіповітамінози, авітамінозу тощо

B. *Ожиріння, подагра, гепатити, холецистити, панкреатити, жовчнокам’яна хвороба тощо

C. Гастрити, виразки шлунку, 12-палої кишки, копростаз, гіповітамінози тощо

D. Токсикоінфекції, бактерійні токсикози, мікотоксикози, отруєння пестицидами, солями важких металів тощо

E. Черевний тиф, паратифи А, В, дизентерія, гепатит А, поліомієліт, бруцельоз, ящур, туберкульоз, аскаридоз, трихінельоз тощо

243. Перерахуйте захворювання, пов’язані з порушенням режиму харчування:

A. Маразм, квашіоркор, гіповітамінози, авітамінозу тощо

B. *Гастрити, виразки шлунку, 12-палої кишки, копростаз, гіповітамінози тощо

C. Ожиріння, подагра, гепатити, холецистити, панкреатити, жовчнокам’яна хвороба тощо

D. Токсикоінфекції, бактерійні токсикози, мікотоксикози, отруєння пестицидами, солями важких металів тощо

E. Черевний тиф, паратифи А, В, дизентерія, гепатит А, поліомієліт, бруцельоз, ящур, туберкульоз, аскаридоз, трихінельоз тощо

244. Перерахуйте захворювання, що відносяться до групи харчових отруєнь:

A. *Токсикоінфекції, бактерійні токсикози, мікотоксикози, отруєння пестицидами, солями важких металів тощо

B. Маразм, квашіоркор, гіповітамінози, авітамінозу тощо

C. Ожиріння, подагра, гепатити, холецистити, панкреатити, жовчнокам’яна хвороба тощо

D. Гастрити, виразки шлунку, 12-палої кишки, копростаз, гіповітамінози тощо

E. Черевний тиф, паратифи А, В, дизентерія, гепатит А, поліомієліт, бруцельоз, ящур, туберкульоз, аскаридоз, трихінельоз тощо

245. Укажіть основні категорії харчового статусу:

A. Передхворобливий, астенічний, недостатній

B. Астенічний, нозологічний, надлишковий

C. *Надлишковий, оптимальний, недостатній

D. Донозологічний, астенічний, нормостенічний

E. Ексудативно-катаральний, оптимальний, надлишковий

246. Укажіть основні форми голодування:

A. *Кахектична та набрякова

B. Повна та часткова

C. Загальна та локальна

D. Вихідна та кінцева

E. Тотальна та обмежена

247. Укажіть показники, які слід віднести до соматоскопічних показників оцінки харчового статусу:

A. *Гармонійність статури, наявність деформацій скелета, ребер, плоскостопості та викривлення ніг, вгодованість (норма, худоба, ожиріння), блідість і синюшність шкіри, слизових оболонок та нігтів

B. Довжина і маса тіла, обвід грудної клітки, плеча, попереку, таза та стегна, товщина шкіряно-жирової складки (під нижнім кутом лопатки, на задній стороні середини плеча, на боковій поверхні грудної клітки, живота)

C. М’язова сила та витривалість, станова сила, особливості реституції частоти серцевих скорочень та дихання після фізичних навантажень, показники, які характеризують втому

D. Наявність симптомів хвороб аліментарного походження (гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, захворювання печінки та жовчного міхура, подагра, гіпо-, авітамінозу тощо)

E. Гематологічні, урологічні та інші лабораторні показники харчового статусу

248. Укажіть показники, які слід віднести до соматометричних показників оцінки харчового статусу:

A. Гематологічні, урологічні та інші лабораторні показники харчового статусу

B. Гармонійність статури, наявність деформацій скелета, ребер, плоскостопості та викривлення ніг, вгодованість (норма, худоба, ожиріння), блідість і синюшність шкіри, слизових оболонок та нігтів

C. М’язова сила та витривалість, станова сила, особливості реституції частоти серцевих скорочень та дихання після фізичних навантажень, показники, які характеризують втому

D. Наявність симптомів хвороб аліментарного походження (гастрит, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, захворювання печінки та жовчного міхура, подагра, гіпо-, авітамінозу тощо)

E. *Довжина і маса тіла, обвід грудної клітки, плеча, попереку, таза та стегна, товщина шкіряно-жирової складки (під нижнім кутом лопатки, на задній стороні середини плеча, на боковій поверхні грудної клітки, живота)

249. Укажіть, яким чином визначають конституційний тип людини:

A. За результатами вимірювання величин обводу грудної клітки

B. За даними масо-ростового показника

C. За результатами визначення біомас-індексу

D. *За результатами вимірювання кута, що утворений реберними дугами з вершиною на кінці мечовидного відростка грудини

E. За результатами вимірювання величин м’язової і станової сили

250. Укажіть професійно-зумовлені фактори, що визначають потребу організму у вітамінах:

А. *Виражене фізичне та нервово-психічне напруження, робота в умовах перегрівання

B. Виражене розумове та нервово-психічне напруження, робота в умовах перегрівання

C. Виражене фізичне та нервово-психічне напруження, робота в умовах переохолодження

D. Виражене розумове та нервово-психічне напруження, робота в умовах переохолодження

E. Суттєвий вплив інформаційних чинників

251. Назвіть екзогенні причини виникнення гіповітамінозів:

А. *Недостатнє надходження вітамінів з їжею

B. Підсилення розпадання вітамінів у шлунково-кишковому тракті

C. Недостатній рівень інфрачервоного випромінювання

D. Порушення процесів всмоктування вітамінів

E. Хвороби печінки, підшлункової залози

252. Дайте визначення поняття “гіпервітаміноз”:

А. *Патологічний стан, що пов’язаний з надходженням надзвичайно великої кількості певного вітаміну

B. Патологічний стан, що виникає при недостатній кількості в їжі певного вітаміну або при порушенні процесів його засвоєння

C. Патологічний стан, що виникає при повній відсутності в їжі або повному порушенні засвоєння певного вітаміну

D. Патологічний стан, обумовлений поганим засвоєнням мікроелементів

E. Токсикоінфекція

253. Укажіть, найбільш фізіологічне співвідношення між моно- і поліцукрами у добовому раціоні харчування людини (у %):

A. 40 : 60

B. 30 : 70

C. *20 : 80

D. 50 : 50

E. 80 : 20

254. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви В1-авітамінозу:

A. *Аліментарний поліневрит (бері-бері)

B. Цинга

C. Гемеролопія

D. Пелагра

E. Аліментарно-токсична алейкія

255. Назвіть ознаки недостатнього забезпечення організму рибофлавіном:

A. *Жирна себорея, тріщини губ, гіпертрофія сосочків язика

B. Фолікульоз, набряк слизових, сухість шкіри

C. Сухість шкіри, кровоточивість ясен, ламкість капілярів

D. Жирна себорея, тріщини губ, кровоточивість ясен

E. Набряк міжзубних сосочків, кровоточивість, розпушеність ясен

256. Назвіть основні принципи лікувального (лікувально-дiєтичного) харчування:

A. *Забезпечення потреб хворого організму в харчових речовинах і енергії та відповідності їжі його функціональним можливостям, забезпечення місцевого та загального впливу їжі на організм, використання методів щадіння, тренування і розвантаження, індивідуалізація харчування

B. Прискорення метаболізму токсичних речовин, індивідуалізація харчування, забезпечення достатнього набору харчових продуктів, забезпечення місцевого та загального впливу їжі на організм

C. Забезпечення високої калорійності добового раціону, максимальне щадіння ураженого органу, уповільнення метаболізму токсичних речовин, забезпечення місцевого та загального впливу їжі на організм

D. Сприяння схудненню організму, прискорення метаболізму токсичних речовин, використання методів щадіння, тренування і розвантаження, індивідуалізація харчування

E. Забезпечення стимулюючого впливу на організм, сприяння схудненню організму, забезпечення високої калорійності добового раціону, індивідуалізація харчування

257. Перерахуйте, чим відрізняються дієти лiкувально-дієтичного харчування від раціонів звичайної їжi:

A. Обмеження або збільшення калорійності, набір продуктів, мікроелементний склад

B. Вітамінний склад, якість приготування їжi, обмеження або збільшення калорійності

C. Набір продуктів, вітамінний склад, мікроелементний склад

D. Якість приготування їжi, зовнішній вигляд їжi, засоби кулінарної обробки, висока або низька температура їжі

E. *Обмеження окремих харчових речовин, обмеження або збільшення калорійності, режим харчування, особливості кулінарної обробки

258. Назвіть основні види щадіння в ході організації лікувально-дієтичного харчування:

A. Термічне щадіння, ступінчасте щадіння, контрастне щадіння

B. Біологічне щадіння, енергетичне щадіння, екстрактивне щадіння

C. *Механічне щадіння, термічне щадіння, хімічне щадіння

D. Хімічне щадіння, розвантажувальне щадіння, біологічне щадіння

E. Механічне щадіння, ступінчасте щадіння, енергетичне щадіння

259. Перерахуйте основні принципи механічного щадіння в ході організації лікувально-дієтичного харчування хворих:

A. Виключення наваристих бульйонів, виключення з раціону кухонної солі, подрібнення та протирання їжi

B. Обмеження надходження спецій, гранулювання їжi, виключення речовин, що важко засвоюються

C. *Обмеження надходження клітковини, виключення речовин, що важко засвоюються, подрібнення та протирання їжi

D. Введення в раціон студнiв, харчування переважно рідкими стравами, гранулювання їжi

E. Виключення з раціону кухонної солі, обмеження надходження клітковини, виключення наваристих бульйонів

260. Перерахуйте основні характеристики дієт лікувально-дієтичного харчування:

A. *Показання і мета призначення, енергетична цінність та склад основних нутрієнтів, режим харчування, перелік рекомендованих, обмежувальних та протипоказаних продуктів і страв, особливості кулінарної обробки

B. Показання і мета призначення, особливості застосування у надзвичайних умовах, особливості кулінарної обробки, цільове профілактичне призначення

C. Показання і мета призначення, особливості застосування у різних кліматичних умовах, енергетична цінність та хімічний склад, режим харчування

D. Енергетична цінність та склад основних нутрієнтів, режим харчування Цільове лікувальне призначення, перелік дозволених та рекомендованих страв, особливості застосування у різних національно-етнічних регіонах

E. Особливості застосування у надзвичайних умовах, особливості кулінарної обробки, цільове профілактичне призначення

261. Назвіть основні види контрастних дієт:

A. Вуглеводні, водні, мікроелементні

B. Пластичні, жирові, вітамінні

C. Смакові, мікроелементні, білкові

D. Енергетичні, вітамінні, водні

E. *Вуглеводні, білкові, жирові

262. Назвіть, які дієти призначаються при захворюваннях шлунково-кишкового тракту:

A. Дієти №7, №8, №9, №10, №11

B. Дієти №1, №2, №7, №8, №9

C. Дієти №2, №3, №5, №9, №10

D. Дієти №3, №4, №5, №8, №9

E. *Дієти №1, №2, №3, №4, №5

263. Назвіть, які дієти призначаються при виразкові хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки гострому гастриті та хронічному гастриті із збереженою і підвищеної секрецією:

A. Дієта №2

B. *Дієти №1, №1а, №1б

C. Дієта №3

D. Дієти №4, №4б, №4в

E. Дієти №5, №5а, №5п

264. Укажіть основні форми проведення гігієнічної експертизи харчових продуктів і готових страв:

А. Відкрита, закрита, змішана

B. Централізована, децентралізована, змішана

C. *Періодична, спорадична, екстрена

D. Державна, комерційна, змішана

E. Природна, штучна, змішана

265. Назвіть, які дієти призначаються при хронічних захворювань кишок з дискінетичними закрепами:

A. Дієти №1, №1а, №1б

B. *Дієта №3

C. Дієта №2

D. Дієти №4, №4б, №4в

E. Дієти №5, №5а, №5п

266. Назвіть, які дієти призначаються при гострих і хронічних ентеритах та колітах:

A. Дієта №2

B. Дієти №1, №1а, №1б

C. *Дієти №4, №4б, №4в

D. Дієта №3

E. Дієти №5, №5а, №5п

267. Назвіть, які дієти призначаються при гострих і хронічних захворюваннях гепатобіліарної системи та хронічному панкреатиті:

A. *Дієти №5, №5а, №5п

B. Дієти №1, №1а, №1б

C. Дієта №2

D. Дієта №3

E. Дієти №4, №4б, №4в

268. Назвіть найбільш характерні клінічні прояви А-гіповітамінозу: 

A. *Фолікулярний гіперкератоз, гемералопія

B. Цинга, себорейна екзема

C. Пелагра, остеопороз

D. Аліментарний поліневрит, діарея

E. Перніціозна анемія, дерматит

269. Назвіть, які дієти призначаються при гострих і хронічних захворюваннях нирок:

A. Дієти №10, №10а, №10с

B. Дієта №6

C. Дієти №8, №8а, №8б

D. Дієта №9, №9а

E. *Дієти №7, №7а, №7б, №7в

270. Назвіть, які дієти призначаються при ожирінні:

A. Дієти №10, №10а, №10с

B. Дієта №6

C. Дієти №7, №7а, №7б, №7в

D. Дієта №9, №9а

E. *Дієти №8, №8а, №8б

271. Назвіть, який документ, складається у випадку відбору проби харчових продуктів для лабораторного аналізу:

А. Протокол гігієнічної експертизи

B. *Акт відбору проб

C. Екстрене повідомлення

D. Бракеражний журнал

E. Акт здавання-приймання

272. Дайте визначення поняття “меню-розкладка”:

A. Hабiр необхiдних харчових речовин в продуктах

B. Перелiк продуктiв, що необхiдні для приготування страв

C. *Перелік страв з ваговою кiлькiстю продуктiв, що необхiдні для приготування однієї порцiї

D. Перелік страв на денний прийом їжi

E. Hабiр основних продуктiв, що необхiдні для приготування їжі

273. Укажіть, в яких межах може коливатися добовий об’єм їжі при звичайному змішаному харчуванні (у л):

A. 0,51,0

B. 11,5

C. 1,52,0

D. *2,03,0

E. 3,03,5

274. Укажіть основні принципи організації роботи харчоблоку лікарні:

A. *Відсутність перетину технологічних процесів переробки готових продуктів та сировини

B. Використання принципу комплексності у відповідності з послідовністю технологічних операцій

C. Періодична зміна профілю діяльності цехів

D. Забезпечення обмеження біологічної цінності їжі

E. Використання традиційних та альтернативних засобів кулінарної обробки

275. Які з перерахованих приміщень входять до харчоблоку лiкарні:

A. Комора для зберiгання хлiба

B. *Примiщення для приготування їжi

C. Кiмната дiєтлiкаря

D. Душова

E. Роздягальня

276. Хто з перерахованих нижче входить до Ради з харчування в лікарні:

A. Дiєтлiка

B. *Всі перераховані  

C. Дiєтсестра

D. Завідуючий харчоблоком

E. Головний лікар

277. Укажіть термін проходження періодичних медичних оглядів, що рекомендовані для працівників системи громадського харчування:

A. 1 раз на 3 місяці

B. 1 раз на 1 рік

C. 1 раз на 2 роки

D. *1 раз на 6 місяців

E. Щомісячно

278. Назвіть обов'язкове лабораторноінструментальне медичне обстеженння для працівників системи громадського харчування:

A. *Флюорографія легень

B. Визначення наявності стафілококу в ротовій порожнині

C. Визначення наявності сапрофітних мікроорганізмів у випорожненнях

D. Визначення наявності мікобактерій туберкульозу у мокроті

E. Реакція Манту

279. Назвіть, які дієти призначаються при хронічному гастриті із зниженою секрецією:

A. *Дієта №2

B. Дієти №1, №1а, №1б

C. Дієта №3

D. Дієти №4, №4б, №4в

E. Дієти №5, №5а, №5п

280. Укажіть основні форми проведення гігієнічної експертизи харчових продуктів і готових страв:

А. Відкрита, закрита, змішана

B. Централізована, децентралізована, змішана

C. *Періодична, спорадична, екстрена

D. Державна, комерційна, змішана

E. Природна, штучна, змішана

281. Укажіть в яких випадках проводиться періодична гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв:

А. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування

B. У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування

C. У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо)

D. *В плановому порядку

E. Перед святковими та вихідними днями

282. Укажіть в яких випадках проводиться спорадична гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв:

А. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування

B. В плановому порядку

C. У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо)

D. *У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування

E. Перед святковими та вихідними днями

283. Укажіть в яких випадках проводиться екстрена гігієнічна експертиза харчових продуктів і готових страв:

А. *У випадках виникнення харчових отруєнь, захворювань аліментарної етіології, при грубому порушенні санітарного режиму харчових об’єктів (їдалень, кафе, ресторанів, харчоблоків лікарень тощо)

B. В плановому порядку

C. У разі проведення рейдових перевірок харчоблоків та об’єктів громадського харчування

D. У разі нарікань населення на організацію постачання продуктів харчування

E. Перед святковими та вихідними днями

284. Назвіть, які дієти призначаються при подагрі:

A. Дієти №10, №10а, №10б

B. Дієти №7, №7а, №7б, №7в

C. Дієти №8, №8а, №8б

D. Дієта №9, №9а

E. *Дієта №6

285. Укажіть, яка проба визначає якість всієї партії продовольства та підлягає відбору для лабораторного аналізу:

А. Узагальнена проба

B. Перша проба

C. *Середня проба

D. Індикаторна проба

E. Довільна проба

286. Назвіть, які дієти призначаються при ожирінні:

A. Дієти №10, №10а, №10с

B. Дієта №6

C. Дієти №7, №7а, №7б, №7в

D. Дієта №9, №9а

E. *Дієти №8, №8а, №8б

287. Назвіть, який документ, складається у випадку відбору проби харчових продуктів для лабораторного аналізу:

А. Протокол гігієнічної експертизи

B. *Акт відбору проб

C. Екстрене повідомлення

D. Бракеражний журнал

E. Акт здавання-приймання

288. Укажіть оптимальну тривалість перерв між прийомами їжі при чотирьохразовому харчуванні (у год.):

A. 2

B. 1,5

C. *4

D. 3

E. 1

289. Укажіть нозологічні форми харчових отруєнь мікробної етіології, що відносяться до групи мікотоксикозів:

A. Харчові отруєння, спричині токсиними амінами (гістаміном, тираміном тощо), які утворюються внаслідок розвитку протеолітичних мкроорганізмів

B. Харчові отруєння, спричинені ентеротоксигенними штамами і їх токсинами потенційно-патогенних бактерій Clostridium perfringens, Bacillis cereus та E.coli

C. Харчові отруєння, спричинені токсинами, які виробляють ентеропатогенні штами Staphylococus та Clostridium botulinum

D. Харчові отруєння, спричинені слабо вірулентними штамами патогенних кишкових бактерій Salmonella, Shigelдa sonnei та Jersinia enterocolitica

E. *Харчові отруєння, спричинені афлатоксинами, охратоксинами та іншими мікотоксинами

290. Укажіть основні нозологічні форми харчових отруєнь змішаної етіології:

A. Мікотоксикози та скомбротоксикози

B. Бактеріальні харчові токсикоінфекції та бактеріальні харчові інтоксикації

С. Харчові отруєння домішками хімічних речовин, отруйними речовинами тваринного і рослинного походження

D. Інфекції з перебігом хвороби, притаманним для харчових отруєнь та бактеріальні харчові отруєння неуточнені

E. *Міксти мікробної природи, міксти немікробної природи, міксти мікробного і немікробного походження

291. Перерахуйте характерні ознаки спалаху харчового отруєння:

А. *Раптовість, не контагіозність, масовість, швидке припинення спалаху після проведення санітарних заходів, споживання населенням недоброякiсної їжi

B. Ендемічний характер сплаху, повiльний розвиток спалаху, тривалий перебiг спалаху

С. Поступовiсть, швидке припинення спалаху після проведення санітарних заходів, споживання населенням недоброякiсної їжi

D. Повiльний розвиток спалаху, не контагіозність, масовість, швидке припинення спалаху після проведення санітарних заходів

E. Тривалий перебiг спалаху, споживання недоброякiсної їжi, індивідуальний характер ураження, поступовiсть

292. Укажіть основні форми харчових отруєнь за етіологічними факторами:

A. Харчові отруєння немікробної етіології

B. Харчові отруєння мікробної етіології

C. *Все перераховане

D. Харчові отруєння змішаної етіології

E. Харчові отруєння невідомої етіології

293. Приведіть класифікацію харчових отруєнь:

A. Біо- та геогельмінтози, харчові отруєння мікробної етіології, харчові отруєння немікробної етіології

B. Аліментарно-токсичні хвороби, харчові отруєння мікробної етіології, харчові отруєння немікробної етіології, харчові отруєння змішаної етіології (міксти)

C. Біогеохімічні ендемії, харчові алергії, харчові отруєння мікробної етіології

D. Гіповітамінози, білково-енергетична недостатність, аліментарно-токсичні хвороби

E. *Харчові отруєння мікробної етіології, харчові отруєння немікробної етіології, харчові отруєння змішаної етіології, харчові отруєння невідомої етіології

294. Перерахуйте ознаки, властиві для харчових отруєнь:

A. *Чіткий зв’язок захворювання із споживанням певної їжі

B. Поодинокі випадки захворювання

C. Наявність контактних випадків захворювання у побуті і в колективі

D. Повільний розвиток хвороби

E. Частий перехід захворювання у хронічну форму

295. Укажіть, чим відрізняються харчові отруєння від кишкових інфекцій:

A. Мають контактний шлях передачі

B. Передаються від хворого до здорового

C. Відзначаються виникненням поодиноких випадків

D. *Мають короткий інкубаційний період

E.Висококонтагіозні

296. Назвіть умови, що сприяють виникненню спалаху харчового отруєння:

A. *Обсіменіння харчового продукту збудниками, що зумовлюють виникнення харчового отруєння, недостатня термiчна обробка їжi, порушення умов зберігання та термінів реалізації готової продукції,

B. Hедостатнiй стаж роботи персоналу, наявнiсть бацилоносiїв серед персоналу харчоблоку, недотримування правил миття посуду

C. Великий наплив вiдвiдувачiв, недостатня термiчна обробка їжi, недотримування термiнiв зберігання та реалiзацiї готової продукції

D. Недостатне природне освітлення у приміщеннях харчоблоку, недостатнiй стаж роботи персоналу; великий наплив вiдвiдувачiв, недостатня термiчна обробка їжi

E. Вiдсутнiсть вентиляцiї у приміщеннях харчоблоку, недостатне природне освітлення у приміщеннях харчоблоку, недотримування термiнiв зберігання та реалiзацiї готової продукції

297. Назвіть умови, які сприяють виникненню харчових отруєнь бактеріальної природи:

A. *Порушення правил технології приготування їжі, мікробне обсіменіння, порушення термінів реалізації продуктів, порушення правил зберігання продуктів

B. Забруднення харчових продуктів радіонуклідами, забруднення продуктів токсичними речовинами, порушення термінів реалізації продуктів, порушення правил зберігання продуктів

C. Неадекватне харчування, вживання продуктів домашнього копчення, порушення правил технології приготування їжі

D. Незбалансоване харчування, вживання м'яса домашнього консервування, порушення правил технології приготування їжі

E. Забруднення продуктів токсичними речовинами, неадекватне харчування, незбалансоване харчування

298. Назвіть основні види харчових отруєнь мікробної етіології:

A. Біогеохімічні ендемії, отруєння частково отруйними продуктами, мікотоксикози

B. *Бактеріальні харчові токсикоінфекції, бактеріальні харчові інтоксикації, мікотоксикози

C. Отруєння домішками хімічних речовин до харчових продуктів, харчові алергії, бактеріальні токсикози

D. Отруєння домішками отруйних бур'янів, мікотоксикози, токсикоінфекції

E. Отруєння отруйними продуктами, біогеохімічні ендемії, мікотоксикози

299. Назвіть етіологічні фактори виникнення харчових токсикоінфекцій:

A. Фузаріотоксини, шигели

B. *Бактерії роду proteus, ентеропатогенні кишкові палички

C. Ентеротоксигені стафілококи, ентеропатогенні кишкові палички

D. Сальмонели, синьогнійна паличка

E. Афлатоксини, мінерали

300. Укажіть основні етапи проведення санітарної експертизи харчових продуктів:

A. *Визначення ступеня якості, визначення свіжості, визначення придатності до споживання, визначення придатності до зберігання

B. Визначення вмісту білків, визначення придатності до споживання, визначення придатності до зберігання,

C. Визначення енергетичної цінності, визначення свіжості, визначення ступеня радіоактивного забруднення

D. Визначення хімічних властивостей, визначення ступеня якості, визначення вмісту жирів

E. Визначення смакових якостей, визначення фізичних властивостей, визначення свіжості, визначення вмісту вуглеводів

301. Назвiть збудникiв харчових токсикозiв:

A. *Staphylococus aureus, Clostridium botulinum

B. Salmonella enteritidis, Clostridium botulinum

C. Патогенні серотипи E. Coli, Staphylococus aureus

D. Туберкульозна паличка, вiрус грипу

E. Aspergilius flavus, Clostridium perfringens

302. Дайте визначення поняття “бактеріальний токсикоз”.

A. *Гостре захворювання, що виникає у разі вживання їжі, яка містить велику кількість токсинів, що накопичились під час розвитку мікроорганізмів

B. Гостре захворювання, що виникає у разі споживання їжі, яка містить велику кількість живих збудників та їх токсинів, виділених під час розмноження і загибелі мікроорганізмів

C. Гостре, часто масове захворювання, що виникає у разі вживання їжі, яка містить велику кількість живих специфічних збудників

D. Хронічне захворювання, яке виникає внаслідок вживання продуктів харчування, що містять токсичні продукти життєдіяльності мікроскопічних грибів

E. Хронічне захворювання ШКТ, викликане постійним споживанням недоброякісної їжі

практичні навички

  1.  Методика визначення біологічної дози.
  2.  Гігієнічна оцінка природного освітлення.
  3.  Гігієнічна оцінка штучного освітлення.
  4.  Методика визначення коефіцієнта природного освітлення.
  5.  Методика визначення світлового коефіцієнта та коефіцієнта заглиблення.
  6.  Гігієнічна оцінка мікроклімату в приміщенні.
  7.  Методика визначення вологості у приміщенні.
  8.  Методика визначення вмісту СО2.
  9.  Методика визначення ефективності штучної вентиляції за кратністю обміну повітря.
  10.  Санітарна експертиза якості питної води.
  11.  Основні принципи проведення санітарної експертизи харчових продуктів.
  12.  Санітарна експертиза молока.
  13.  Методика визначення кислотності молока.
  14.   Санітарна експертиза м’яса.
  15.   Санітарна експертиза борошна.
  16.   Санітарна експертиза риби.
  17.   Санітарна експертиза консервів.
  18.   Методика визначення енерговитрат людини.
  19.   Методика визначення ступеня забезпечення організму вітаміном С.
  20.   Методика розслідування харчових отруєнь.

Ситуаційні задачі

  1.  Ситуаційні задачі з комунальної гігієни (визначення біологічної дози, оцінка природного та штучного освітлення, аналіз мікрокліматичних умов, оцінка ефективності природної та штучної вентиляції, визначення особливостей циркуляції атмосферного повітря, санітарна експертиза питної води, розрахунок необхідної кількості хлорного вапна для проведення знезараження води).
  2.  Ситуаційні задачі з гігієни харчування (оцінка адекватності та збалансованості харчування, аналіз енергетичної та вітамінної забезпеченості організму харчуванням, санітарна експертиза молока і молочних продуктів, борошна і хліба, м’яса і м’ясних продуктів, риби і рибних продуктів та консервів, санітарно-гігієнічна оцінка харчоблоку лікарні, молочної кухні та їдальні громадського харчування, проведення розслідування випадку харчового отруєння).

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5

5




1. Статья- Символ
2. коричневого цвета широко расставлены с тёмными краями век
3. Варианты - 1
4. Органическая химия во второй половине ХIХ в.html
5. It hs chieved this position despite the lck несмотря на недостаток of most rw mterilsсырье needed for industry
6. Статья- Несколько страниц в защиту Клеопатры
7. Правовой режим уставного капитала акционерного общества
8. Интерфейс Excel 97
9. прежнему остается нехватка вакантных рабочих мест это связано в первую очередь с состаянием экономики
10. Институциональная структура экономики
11. Тема 4 Информационная система предприятия
12. Аль-Газали Абу Хамид Мухаммад Ибн Мухаммед
13. Фарбман С.А., Колобнев И.Ф. Индукционные электропечи для плавки цветных металлов и сплавов
14. Проект мероприятий по увеличению прибыли ООО Балтика
15. тема хозяйства Глава 1 Западноевропейский феодализм 1
16. Разработка стратегии развития предприятия на примере Техностимул
17. Статья- Теоретические аспекты формирования ценовой политики финансовых предпринимательских структур
18. Конспект лекций Классическая электронная теория проводимости Теория Друде Лоренца
19. Реферат- Фундаментальная онтология М. Хайдеггера
20. варианта- Пока едем звоним Диме включаем громкую связь и воспроизводим следующий текст- Босс объ