Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Сутність і завдання дидактики, її основні категорії. Актуальні завдання дидактики в умовах розвитку загальноосвітніх навчально-виховних закладів відповідно до вимог Національної доктрини розвитку освіти України.
Дидактика - галузь педагогіки, яка досліджує навчання на найбільш загальному рівні - теоретичному. Це педагогічна теорія навчання, яка дає наукове обґрунтування його змісту, методів і організаційних форм.
Об'єктом дидактики є навчання як особливий вид діяльно сті, спрямований на передачу підростаючим поколінням со ціального досвіду, його засвоєння, творче відтворення. Над банням учня стає та частина культури, яка входить до змісту освіти і складає змістову сторону навчання.
Дидактика розглядає змістову і процесуальну сторони навчання в їх єдності. Наприклад, знання вивчаються не ізо льовано, не самі по собі, а разом з методами їх передачі і за своєння.
Крім завдання описувати і пояснювати процес навчання й умови його реалізації, завданням дидактики також є перетво рення та удосконалення практики. Вона розробляє більш до сконалу організацію процесу навчання, нові навчальні систе ми, нові технології навчання. Дидактика, як загальна теорія освіти і навчання, розглядає загальні положення й закономірності, властиві навчанню всіх предметів. Ці закономірності відображаються у викладанні конкретних навчальних дисциплін. Водночас викладання ко жного предмета має свою, надзвичайно суттєву специфіку. Так, навчання біології, хімії, фізиці, математиці докорінно відрізняється від навчальної роботи з таких предметів, як іс торія і література. Ще більш специфічним є вивчення музики чи проведення навчальних занять з фізичної культури і праці. На цій підставі виділяються окремі дидактики або предметні методики.
Завдяки цьому дидактика виконує дві головні функції: 1) теоретичну (головним чином, діагностичну, прогностичну) і 2) практичну (нормативну, інструментальну).
Основними категоріями дидактики є: навчання, осві та, викладання, учіння, знання, уміння, навички, зако номірності, принципи, форми, методи навчання.
Навчання — процес взаємодії вчителя та учня, в результаті якого учень засвоює знання, набуває вмінь і навичок. Учитель може навчати учнів безпосередньо або опосе редковано — через систему завдань. Метою навчання є свідоме засвоєння учнями знань з основ наук, набуття пев них навичок і вмінь, всебічний розвиток на цій основі їх пізнавальних сил і здібностей.
Освіта — процес засвоєння систематизованих знань і формуван ня на їх основі світогляду, розвитку пізнавальних сил (мислення, уяви, пам'яті тощо) та результат цього процесу — досягнення пев ного рівня освіченості. Залежно від мети, особливостей підготовки учнів розріз няють загальну, політехнічну й професійну освіту. Загальна освіта є сукупністю основ науки про природу, суспільство, мистецтво, а також відповідних умінь і навичок, необхідних кожній людині незалежно від професії. Політехнічна осві та — сукупність знань про головні галузі виробництва й набуття загально технічних умінь, необхідних для участі в продуктивній праці. її здобувають у процесі вивчення пред метів політехнічного циклу: математики, фізики, хімії, біо логії, географії, а також інших предметів — історії, основ держави і права, літератури, трудового навчання. Професій на освіта є сукупністю знань, практичних умінь і навичок, необхідних для певної галузі трудової діяльності. Вона забез печує глибоке вивчення наукових основ з обраного виду пра ці, формування спеціальних практичних умінь та навичок, виховання майбутніх фахівців. Внаслідок професійного навчання особа набуває певну спеціальність і кваліфікацію.
Викладання — організація та управління вчителем пізнавальної діяльності учнів, в результаті чого відбувається розвиток і вихован ня школярів. Полягає у формулюванні перед учнями пізнавального завдання, повідомленні нових знань, управлінні їх засво єнням, закріпленням та використанням, у перевірці якості знань, умінь, навичок.
Учіння — власна навчальна діяльність учня. Учіння є процесом пізнавальної діяльності учнів, за вдяки якій вони засвоюють системні знання, здобувають індивідуальний досвід пізнання, вміння самостійно ними оперувати, застосовувати навички й уміння, розвиваючи свій навик спілкування з учителем і учнями в класному і загально шкільному колективах.
Знання — факти, відомості, наукові теорії, закони, поняття, систем но закріплені у свідомості людини.
Дидактика виділяє такі види знань: основні терміни і поняття. Забезпечують розумін ня, тлумачення, сприйняття наукових положень; факти щоденної дійсності й наукові факти. Допо магають пізнанню законів будь-якої науки, формуванню переконань, формулюванню, обстоюванню ідей; основні закони науки. Розкривають зв'язки і відно шення між різними об'єктами та явищами дійсності; теорії. Містять систему наукових знань про певну сукупність об'єктів, про методи пояснення та передбачен ня явищ конкретної предметної галузі; знання про способи діяльності. Вони є сукупністю методів, набуття і нагромадження знань; оцінні знання. Відомості про норми ставлення до різних явищ життя.
Характерними особливостями повноцінних знань учнів є: повнота знань (кількість передбачених програмою знань про об'єкт вивчення); глибина знань (кількість усвідомле них істотних зв'язків певного знання з іншими, що до нього належать); оперативність знань (готовність і вміння учня застосувати їх у конкретних ситуаціях); гнучкість знань (швидкість знаходження варіативних способів застосування їх за зміни ситуації); конкретність та узагальненість знань (розуміння конкретних виявів узагальненого знання, здат ність підводити конкретні знання до узагальнень); систем ність знань (сукупність знань, яка за своєю структурою від повідає структурі наукової теорії); усвідомлення знань (ро зуміння зв'язку між ними через уміння їх застосовувати).
Знання про навколишній світ поділяються на теоре тичні знання (поняття, системи понять, теорії, гіпотези, закони і методи науки) і фактичні знання, одиничні по няття (знаки, цифри, букви, назви, події).
Уміння — здатність свідомо діяти на основі засвоєних знань. Передбачають використання набутих знань. Формуван ня їх складним процесом аналітично-синтетичної діяль ності, яке проходить кілька стадій: усвідомлення, оволо діння, реалізація.
Навички — автоматизовані, звичні, безпомилково виконувані дії (доведені до автоматизму уміння). Уміння і навички можуть бути теоретичними (в їх основі — правила оперування поняттями, вони є резуль татом аналізу-синтезу) і практичними (дії, що регулю ються за допомогою формул, моделей).
Згідно з нац доктриною головна мета української систе ми освіти — створити умови для роз витку і самореалізації кожної особис тості як громадянина України, фор мувати покоління, здатні навчатися впродовж життя, створювати й розви вати цінності громадянського сус пільства.