Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МВС УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кафедра філософії та соціально-економічних дисциплін
Плани семінарських та практичних занять
дисципліни
СОЦІОЛОГІЯ
для студентів навчально-наукового інституту
права, денна форма навчання
Освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»
Галузь знань 0304 «Право»
Напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»
Завдання обговорені та схвалені
на засіданні кафедри філософії
та соціально-економічних дисциплін
« 30 » серпня 2013 року
Протокол № 1
Одеса – 2013
Семінарські заняття - активна форма підведення підсумків самостійної роботи студентів з оволодіння курсу. Значення семінарського заняття полягає в тому, аби помогти студентам глибоко розібратися в ключових питаннях курсу "Філософія", навчити їх самостійно працювати з рекомендованою літературою, ясно і стисло викладати свої думки, переконливо та логічно обґрунтовувати їх, творчо аналізувати і узагальнювати факти, сформувати уявлення про існуючі точки зору на ті чи інші питання, робити узагальнення та висновки з різних аспектах даної науки.
На семінарські заняття виносяться найважливіші теми курсу. Підготовку до занять треба починати з ознайомлення з планом занять та рекомендованою літературою (зазначеною після кожної теми семінарського заняття). Після цього слід уважно прочитати конспект лекції, відповідні розділи підручника. В них викладені основні питання теми, вказані напрямки роботи над курсом. Після цього настає найбільш важливий і складний етап підготовки до семінару - вивчення та конспектування рекомендованої літератури. Вміння вірно скласти конспект, який допоможе в оволодінні курсом, - це вміння виділити головне.
Поряд з традиційною формою роботи на семінарі - розгляді питань теми у вигляді відповідей студентів на поставлені питання, існують й інші форми. Однією з них є заслуховування і обговорення студентських рефератів та коротких повідомлень з того чи іншого читання передбаченого планом. При цьому важливо, аби студент не тільки вмів написати реферат, але й вдало виступити з ним перед сокурсниками: переконувати слухачів, викладати думки літературною мовою, чітко й аргументовано, а також укладатися у відведений викладачем час. Для цього потрібно не тільки уважно прочитати конспект лекцій, вивчити рекомендовану літературу, але й скористатися тими порадами та рекомендаціями щодо оволодіння програмним матеріалом, які дає студентам викладач на групових та індивідуальних консультаціях.
Слід мати на увазі, що однією з дійових форм роботи на семінарі є дискусія, яка дозволяє розвинути уміння використовувати в ході колективних пошуків істини всю гамму принципів наукового пізнання взагалі і в той же час на практиці сформувати такі важливі якості, як наукова об'єктивність, критичність і повага до чужої думки, здатність доводити своє бачення передумов, суті тих чи інших релігій тощо.
ДО НАПИСАННЯ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИХ РОБІТ.
Написання рефератів з проблем Філософії є однією з найважливіших форм самостійної роботи.
Підготовка до написання реферату передусім має на меті розширити, поглибити теоретичні знання студентів. Підготовка реферату вимагає від студента значних витрат часу, ретельності, наполегливості у пошуках матеріалу, продуманого його узагальнення, акуратного оформлення та вмілого відстоювання своїх спостережень, висновків при захисті реферату на семінарі.
Обсяг реферату у рукописному варіанті – 12-15 стандартних аркушів (або розгорнутих аркушів учнівського зошита), у машинописному – 10-12 стандартних сторінок (текст друкується через два, а посилення – через півтора інтервали). Свідомо збільшувати обсяг роботи не слід. Цінність визначається не кількістю сторінок, а змістом, самостійністю обґрунтованих суджень. Аркуші потрібно пронумерувати. На титульній сторінці вказують назву вузу, факультет, курс, групу, прізвище та ініціали студента, тему роботи, прізвище і ініціали викладача, під керівництвом якого виконана робота.
Реферат повинен включати в себе такі структурні елементи:
Приступаючи до написання реферату автор повинен визначити головну мету твору, а потім перейти до характеристики літератури, на підставі якої він збирається досягти поставлених цілей.
Далі студент переходить до викладання матеріалу за планом. Успіх реферату значною мірою залежить від добре обміркованого, продуманого плану.
В основу розбивки реферату на пункти плану можуть бути покладені різні критерії. По-перше, можна розділити матеріал на розділи за хронологічною ознакою. По-друге можна розглянути матеріал у проблемному плані. По-третє, не виключається комбінований (проблемно-хронологічний) підхід до розподілення матеріалу.
На наступному етапі роботи – у Висновках – необхідно зробити узагальнення, сформулювати найважливіші положення, що є результатом вивчення обраної теми. Вони мають органічно випливати з розглянутого конкретного матеріалу та відповідати йому.
Включена у Список література повинна бути пронумерована від першого до останнього арабськими цифрами.
Завершується робота над рефератом його стилістичним редагуванням.
Плани семінарських занять.
Семінар №1. Тема 1. Соціологія та її роль у суспільстві.
Науковий статус соціології. Наука про загальні і специфічні закони та закономірності розвитку і функціонування соціальних систем. Соціологія – інтегруюча наука про суспільство. Структура соціального знання: теоретична соціологія; прикладна соціологія; емпіричні соціологічні дослідження. Функції соціології. Методи соціології. Соціологія в системі наук. Cоціологія – складова частина загальної і професійної освіти майбутніх фахівців правознавства і правоохоронної діяльності.
Методичні рекомендації
Розкриття теми передбачає висвітлення таких проблем як: поняття соціології, соціального, соціальних відносин. Студенту потрібно засвоїти, що неможливо зрозуміти людську спільноту лише як механічне об’єднання окремих людей або як абсолют, що повністю визначає людське життя. Тема вивчає загальнонаукові та конкретно наукові методи соціології, категорії й закони соціології. Особову увагу треба приділити функціям соціології. Необхідно розібратися у структурі соціології, дати чітку характеристику загальній та спеціальній, теоретичній та прикладній соціології.
Питання для семінару
Що вивчає соціологія?
Предмет, об’єкт і методи соціології.
Функції соціології.
Роль соціології в житті суспільства.
Соціологічні категорії та закони.
Теми рефератів
Роль соціології у соціальному реформуванні суспільства
П.Сорокін – визначення соціології ХХ ст.
3. Дискусії в соціологічній науці про предмет соціології.
Семінар №2. Тема 2. Становлення та історичний розвиток соціології.
Передумови виникнення соціології. О.Конт – засновник соціологічної науки. Основні етапи розвитку соціологічної науки XIX –XX століть. Соціологічний позитивізм та його напрямки. Класична соціологія. Школи соціології ХІХ – ХХ ст. Розуміюча соціологія М.Вебера. та інтегральна соціологія П.Сорокіна.
Методичні рекомендації
При розкритті теми треба розкрити соціальний природознавчий і теоретичний передумови виникнення соціології, а також основи емпіричної бази соціології та їх методів пізнання. Студенти мають уяснити, що засновником соціології є О.Конт. Який сформулював закони про стадії інтелектуального розвитку людини, закон розподілу і кооперації праці, ідею “соціальної системи” тощо. Крім Конта, основоположниками соціології були Г.Спенсер, Е. Дюркгейм, М.Вебер та інші видатні вчені.
Питання для семінару
Передумови виникнення соціології.
О.Конт – засновник соціології. Школа позитивізму.
Розвиток соціології в Західній Європі у ХІХ – першій половині ХХ століть.
Соціологія Е. Дюркгейма та М. Вебера.
Соціологія П. Сорокіна
6. Західна соціологія другої половини ХХ століття.
7. Соціологічна думка в Росії та в Україні.
Теми рефератів
1. Витоки соціологічних знань
2. Розвиток соціологічних ідей у Давньому світі.
3. Емпіричні дослідження та розвиток соціологічної думки у XX ст..
Семінар № 3. Тема 3. Суспільство, як соціальна система.
Провідні концепції суспільства. Соціальна система та її основні елементи. Структура суспільства як сукупність соціальних дій, взаємодій, зв’язків, відносин, цінностей і норм. Людина і суспільство. Суспільство – соціокультурне об’єднання людей. Основні ознаки суспільства. Соціальні групи і спільності. Основні історичні детермінанти формування соціальних спільностей. Поняття «соціальна структура». Теорії соціальної стратифікації та ознаки стратифікації. Соціальна мобільність.
Методичні рекомендації
У цій темі спочатку треба показати як позитивістсько-натуралістична соціологія середини ХІХ ст., класична соціологія, представники сучасної американської соціології розглядали і розглядають проблему стосунків суспільства і природи. Тема передбачає пояснення поняття “суспільство”, системного підходу до суспільства у тому числі соціальних зв’язків, взаємодій та відносин. Потім характеризується суспільство з позицій соціального детермінізму і функціоналізму, методології індивідуалізму і т. д. На завершення розглядаються сучасні уявлення про структуру суспільства. При висвітленні теми бажано розкрити сутність поняття “соціальна структура”, її основні елементи та зв’язок між ними. Студент має охарактеризувати марксистську концепцію соціальної структури, теорію соціальної стратифікації, дати аналіз теорії соціальної мобільності тощо. У світлі цих теоретичних положень важливо з’ясувати зміни та основні тенденції розвитку соціальної структури українських міст і сіл.
1. Стратифікація сучасного українського суспільства.
2. Соціальні відношення у сучасному суспільстві.
Питання для семінару
Системний аналіз суспільного життя.
Джерела суспільного розвитку.
Місце і роль соціальних спільнот у розвитку суспільства.
Теорія соціальної структури суспільства.
Соціальна структура сучасного українського суспільства.
Актуальні проблеми соціальної екології.
Соціальна революція чи соціальне еволюція?
Теорія соціальної стратифікації.
Семінар №4. Тема 4. Статус, соціальна мобільність та стратифікація.
Визначення поняття статус, статусна роль, статусний сценарій. Шляхи стратифікації та історичні форми стратифікації. Стратифікація сучасного західного суспільства. Типології соціальної мобільності, соціальні фільтри і соціальні ліфти. Аномія. Маргіналізація.
Методичні рекомендації
Розкриття теми передбачає висвітлення таких проблем: визначення сім’ї і соціології сім’ї, дослідження сім’ї як малої соціальної групи та особливого соціального інституту, сім’я як соціальна система. Бажано також охарактеризувати основні категорії соціологічного дослідження сім’ї: умови життя сім’ї, структура сім’ї, функції сім’ї, а також – сімейний (життєвий) цикл сім’ї.Особливої уваги вимагає розгляд конкретних молодіжних проблем: соціальне самовизначення молоді; політичне самовизначення молоді; професійне самовизначення молоді; економічне самовизначення молоді; духовний, фізичний розвиток молоді; зміцнення молодої сім’ї. На завершення – про стан молодіжних проблем та їх дослідження в Україні.
Теми рефератів
1. Стратифікація сучасного західного суспільства.
2. Історичні форми соціального контролю.
Питання для семінару
Сім’я як соціальний інститут і мала соціальна група.
Система категорій соціологічного дослідження сім’ї.
Тенденції розвитку сучасної сім’ї.
Функції родини та шлюбу.
Типологія родин.
Типологія шлюбів.
Дошлюбна поведінка.
Соціологічний аналіз основних молодіжних проблем. Проблеми молодіжної політики в Україні у дзеркалі соціології.
Тема 5. Соціологія сім'ї та шлюбу.
Визначення та завдання соціології молоді. Сутність поняття «молоді» в соціології. Вікові межі періоду молодості. Молодіжні проблеми та їх появи в Україні. Соціальне і політичне самовизначення молоді. Духовний і фізичний розвиток молоді. Стан дослідження молодіжних проблем в Україні. Законодавчі акти у справах молоді в Україні та оцінка їх реалізації. Життя сім'ї, структура сім'ї, функції сім'ї. Нуклеарна і розширена сім'я. Форми шлюбу. Сімейні системи. Різновиди сім'ї. Аналіз функції сім'ї. Тенденції розвитку сучасної сім'ї.
Методичні рекомендації
Розкриття теми передбачає висвітлення таких проблем: визначення сім’ї і соціології сім’ї, дослідження сім’ї як малої соціальної групи та особливого соціального інституту, сім’я як соціальна система. Бажано також охарактеризувати основні категорії соціологічного дослідження сім’ї: умови життя сім’ї, структура сім’ї, функції сім’ї, а також – сімейний (життєвий) цикл сім’ї. Особливої уваги вимагає розгляд конкретних молодіжних проблем: соціальне самовизначення молоді; політичне самовизначення молоді; професійне самовизначення молоді; економічне самовизначення молоді; духовний, фізичний розвиток молоді; зміцнення молодої сім’ї.
Питання для семінару
Сім’я як соціальний інститут і мала соціальна група.
Система категорій соціологічного дослідження сім’ї.
Тенденції розвитку сучасної сім’ї.
Функції родини та шлюбу.
Типологія родин.
Типологія шлюбів.
Дошлюбна поведінка та дошлюбний інститут.
Соціологічний аналіз основних молодіжних проблем. Проблеми молодіжної політики в Україні у дзеркалі соціології.
Теми рефератів
1.Подружжя: конфлікти і проблеми їх подолання.
2.Студентська сім'я. Соціальний розвиток студентської молоді.
3. Анатомія розлучення. Діти розлучення.
Семінар №6. Тема 6. Соціологія політики та економіки.
Поняття «соціологія політики» як галузі соціологічної науки. Основне завдання соціології політики. Спеціалізовані розділи соціології політики. Три вектори виміру простору політичної влади. Основні поняття соціології політики. Політика як соціальний фундаментальний інститут. Приватні соціальні політичні інститути. Відкрите суспільство та процес демократизації суспільства. Інститут виборів та інститут громадської думки.
Методичні рекомендації
Розкриваючи дану тему, студенту насамперед слід зосередити свою увагу на понятті “політика” як найважливішого фактора природно-історичного процесу, який виступає в двох її основних функціях: загальноорганізвційної основи суспільства та конкретно-регулятивної сфери або системи, що спрямовує життя, діяльність, відносини людей, суспільних соціальних спільностей, класів, націй, народів і країн. Висвітлення цього питання неможливо без розгляду всього комплексу інститутів, що входять у фундаментальний інститут політики. Особливу увагу треба приділити інституту демократії та парламентаризьму, інституту виборів та інститут громадської думки.
Питання для самостійної підготовки
Політика – відображення та закріплення соціальної взаємодії.
Суспільство і політика.
Політична система суспільства.
4. Політика і соціальні відносини.
5. Функції інституту демократії у сучасному світі.
6. Місце і роль політичної сфери в житті суспільства.
7. Допоміжні інститути політики.
8. Політична система сучасної України.
Теми рефератів
1.Політика і соціальні відносини.
2. Місце і роль політичної сфери в житті суспільства.
3. Електоральна поведінка в сучасній Україні.
4. Політична система сучасної України.
Семінар №7. Тема 7. Соціологія культури, науки і освіти.
Закономірності функціонування культури в суспільстві. Типологія визначення культури. Основні функції культури. Розповсюдження культури в сучасному суспільстві. Основні поняття і категорії культури. Тенденції сучасної культурної ситуації. Зв'язок соціології науки з соціологією освіти. Дослідження в соціології освіти. Соціологічні закономірності в галузі освіти. Соціальні функції освіти.
Методичні рекомендації
Розгляд теми слід розпочати з пояснення предмету науки і освіти як складових цілісної системи культури в її зв’язках з іншими системами суспільства. Важливо уяснити, що соціологію культури особливо цікавить проблема соціального визначення культурного життя, природи соціально-культурних потреб особи і соціальних спільностей, прошарків, а також вплив соціокультурної динаміки на суспільний розвиток. Вивчення соціології науки і соціології освіти дає можливість глибоко розібратися в їх галузях соціології, які розглядають освіту як соціальний інститут, форму і засіб суспільної життєдіяльності, а також динаміку науки і її взаємовідносини, а також динаміку і соціальні аспекти діяльності на рівні окремих наукових колективів і суспільстві в цілому. Студенту важливо з’ясувати, що наука – це необхідний засіб розвитку людини, її культури, освіти, змін у сфері її свідомості та світогляду, активно впливає на життя суспільства.
Теми рефератів:
Соціологія освіти.
Соціологія постмодернізму.
Проблема культурної ідентифікації.
Питання для самостійної підготовки
Інститути, спільноти, процеси соціології культури.
Типологія культури.
Функції та структура культури.
Становлення і розвиток соціології освіти.
Співвідношення соціології науки і соціології освіти.
Наука – об’єкт соціологічного дослідження.
Соціологічна освіта і наука в Україні: проблеми і перспективи.
Природа, функції і структура культури.
Культурна політика і соціологія.
Семінар №8. Тема 8. Соціологія девіацій та кримінального інституту.
Девіація, делінквентна та кримінальна поведінка, соціологія права, кримінальний інститут, конформізм, нонконформізм, деградація та аномія суспільства, латентна девіація, псевдодівіація, соціальний контроль при проявах девіації.
Методичні рекомендації.
Розглядаючи питання девіантної поведінки необхідно з’ясувати не тільки, що це за поведінка, але й вирішити, хто є носіями девіантної, делінквентної, кримінальної поведінки. Необхідно розглянути причини девіації та проявів делінквентної поведінки. Кримінальну поведінку можливо розглянути у контексті кримінального інституту. Аномія суспільства розглядається у контексті маргіналізації суспільства, розпоширення девіації, нонконформізму, поширення впливу традицій кримінального інституту на інші інститути суспільства.
Теми рефератів
1. Проблема аномії у суспільстві.
2. Історичні форми девіантної поведінки.
3. Символіка «злочинного світу».
Питання для самостійної підготовки
1. В чому сутність та причини девіації ?
2. Порівняйте концепції девіантної поведінкі.
3. Характеристика та типологія девіації.
3. Раскажить про делінквентну та кримінальну поведінку.
4. Який стан суспільства кваліфікується як аномія ?
5. Дайте характеристику девіації та аномії. Що в них спільного ? Чім
вони відрізняються?
6. Кримінальний інститут та символізм кримінального інституту.
7. Форми девіації в сучасній Україні.
8. Соціальний контроль і нормативна поведінка.