а; проектування підприємства- лінійної безперервної або поточної структури з фіксованим позиційним планув
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Етапи проектування операційної системи: проектування виробів; проектування процесів виробництва; визначення виробничих потужностей; місце розташування (безперервна або поточна структура); проектування підприємства: лінійної, безперервної або поточної структури, з фіксованим позиційним плануванням; проектування операцій.
Проектування виробів вмішує відносне визначення важливості множини критеріїв: вартість; економічність експлуатації; якість; елементи розкоші; надійність; простота обслуговування; універсальність використання; розміри; потужність; міцність; безпечність експлуатації.
Проектування процесів виробництва вміщує такі характеристики: виробнича потужність; економічна ефективність; гнучкість; продуктивність; надійність; ремонтопридатність; стандартизація; безпека; екологічні вимоги; задоволення життєвих потреб.
Забезпечення потрібних характеристик процесу потребує вибору варіантів у таких галузях.
Тип переробної системи (проектна система, малосерійне виробництво, масове виробництво, безперервний процес) .
- Власне виробництво, придбання комплектуючих.
- Методи переробки.
- Ступінь механізації і автоматизації.
- Ступінь спеціалізації праці.
Сучасний рівень розвитку виробничих систем полягає у всебічному застосуванні комп'ютерних технологій та засобів на різних рівнях. Наприклад, значного поширення набувають такі виробничі системи.
САПР - система автоматизованого проектування.
АСУВ - автоматизована система управління виробництвом.
Роботи - програмовані засоби маніпулювання матеріалами, робочими інструментами, деталями.
ГВС - гнучкі виробничі системи, які здійснюють швидку переорієнтацію на нові вироби, які випускаються невеликими партіями. Такі системи вперше впроваджені в Японії.
Система - це деяка цілісність, що складається з визначеної кінцевої кількості обов'язково взаємозалежних частин, кожна з яких робить свій внесок у характеристику цілого.
Системний підхід - це спосіб мислення стосовно організації і управління.
Системний підхід дозволяє керівнику побачити організацію в єдності її частин, що нерозривно переплітаються із зовнішнім світом.
Основною концепцією СП до організації і управління як процесу є взаємозв'язок частин чи підсистем підприємства. Такий підхід передбачає встановлення цілей і зосередження уваги на побудові цілого, на відміну від побудови компонентів чи підсистем. У його основі лежить принцип розгляду проблем як єдиного цілого, як системи.
Сутність СП дозволяє зрозуміти, що система - це не тільки сума складових її елементів, а щось більше: організована сума складових її елементів. Тому, розглядаючи будь-який об'єкт як систему, необхідно враховувати і вивчати зв'язки між елементами, вплив елементів один на одного, складні залежності всередині системи, а також системи із ЗС.
СП стосовно вирішення практичних проблем охоплює теорію СП і методику побудови систем, що забезпечують вирішення проблем.
Теоретична системна концепція передбачає розгляд проблеми і її компонентів у їхній взаємозалежній єдності замість аналізу їх як окремих частин. Його можна охарактеризувати в такий спосіб. СП - це упорядкований спосіб оцінки складних людських потреб з точки зору об'єктивного розгляду цих потреб.
Оскільки при СП зосереджується увага на побудові цілого, то всі компоненти розглядаються в їхньому взаємозв'язку до того, як уточнюється їхня суть.
СП - це напрямок методології соціально-наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить дослідження об 'єктів як систем. СП сприяє адекватній постановці проблем у конкретних науках і розробці ефективної стратегії їхнього вивчення.
Найважливіші принципи системного підходу (системного аналізу):
- процес прийняття рішень повинен починатися з виявлення і чіткого формулювання конкретних цілей;
- необхідно розглядати всю проблему як ціле, як єдину систему і виявляти всі наслідки і взаємозв'язки кожного приватного рішення;
- необхідне виявлення й аналіз можливих альтернативних шляхів досягнення мети;
- цілі окремих підсистем не повинні вступати в конфлікт із цілями всієї системи;
- сходження від абстрактного до конкретного;
- єдність аналізу і синтезу, логічного й історичного;
- виявлення в об'єкті різноякісних зв'язків і їхньої взаємодії та ін.
При визначенні поняття системи необхідно враховувати найтісніший взаємозв'язок її з поняттями цілісності, структури зв'язку, елемента, відносини, підсистеми й ін. Основні системні принципи:
- цілісності (принципове поєднання) властивостей системи до суми властивостей складових її елементів і неможливість виведення з останніх властивостей цілого; залежність кожного від його місця, функції і т.д. всередині цілого;
- структурність (можливість опису системи через встановлення її структури, тобто мережі зв'язків і відносин системи; обумовленість поведінки системи не стільки поведінкою, скільки властивостями її структури);
- взаємозалежності структури і середовища (система формує і виявляє свої властивості в процесі взаємодії із середовищем, будучи при цьому провідним активним компонентом взаємодії);
- ієрархічності (кожен компонент системи, у свою чергу, може розглядатися як система, а досліджувана в даному разі система є одним з компонентів більш широкої, глобальної системи);
- множинності опису кожної системи (через принципову складність кожної системи її адекватне пізнання вимагає побудови безлічі різних моделей, кожна з яких описує лише певний аспект системи).
Будь-яка система визначається сукупністю елементів. Але якщо врахувати складність систем і їх розміри, то варто мати на увазі, що об'єктивно необхідна їх різна класифікація за певними ознаками, внаслідок якої з'являються підсистеми.
Отже, підсистема - це виділена за якою-небудь ознакою частина системи, що має характерні риси. Вона взаємопов 'язана з іншими частинами системи і її, у свою чергу, можна розглядати як самостійну систему.
Підсистеми повинні бути:
- такими, щоб вони могли впливати на досягнення кінцевих результатів системи;
- створені за певними ознаками, що чітко виявляють необхідний функціональний зв'язок між ними і з системою вцілому;
- відповідно пов'язані з поведінкою всіх елементів системи і відбивати постійне функціонування взаємних зв'язків, встановлених для окремих елементів системи через її підсистеми з навколишнім середовищем.
Підсистема формується з елементів і є частиною системи (структуроутворююча частина).
Найважливіші системні ознаки:
- структурна автономність кожного елемент та підсистеми;
- різна природа елементів, що складають підсистеми;
- функціональна специфічність підсистем;
- упорядкований взаємозв'язок елементів підсистем і самих підсистем із середовищем на основі функціональної інтегративності.
Самостійно: 58-62 - Менеджмент і маркетинг
52-55 - основи менеджменту в будівництві
2. материально ~ ответственное лицо бригадир.
3. го курсу слухачів заочної форми навчання зі спеціальності 7
4. Тема занятия- Минеральный обмен
5. а выше101 мм рт ст; средним вакуумом ~ давление 101 ~ 103 мм рт ст 10 101 Па; высоким вакуумом ~ давление 104 ~ 106 мм
6. Отдел образования акиматаКарабалыкского района География Карабалыкского района
7. Об охране труда в системе образования Российской Федерации
8. экономист и демограф автор в общей сложности семнадцати книг
9. Расчет трансформатора
10. Лекция 5 Продажа и сбыт промышленных товаров 1
11. . being good worker worth wht one is pid 2 bd egg 2
12. ТЕМАТИКИ Кафедра спеціалізованих комп~ютерних систем КУРСОВА РОБОТА з дисципліни
13. Витрины магазинов пестрят ассортиментом увлажнителей как дорогих и престижных марок так и в доступной цено
14. Как вести переговоры с трудными людьми
15. мегофудс место провидения Комиссия в составе - Зав
16. Словарь (лексикон)
17. тема отрасли и система науки медицинского права
18. это высокомеханизированные рыбозаводы рыбокомплексы которые выпускают широкий ассортимент изделий в мел
19. эффективна при большом количестве рынков и их географической удаленности отличается п
20. который я некогда предпринял не рассчитав своих сил и давно уже оставил