Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Ліщенюк Тетяна Миколаївна
УДК 332.72:338.49(477.41)
ФОРМУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ РИНКУ ЗЕМЛІ
(на прикладі земельного фонду Київської області)
Спеціальність 08.07.02 –економіка сільського господарства і АПК
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ - 2006
Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України.
|
Науковий керівник |
- |
доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Третяк Антон Миколайович, віце-президент УААН, завідувач кафедри землевпорядного проектування Національного аграрного університету. |
|
Офіційні опоненти: |
доктор економічних наук, професор Бистряков Ігор Костянтинович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу проблем використання та охорони земельних ресурсів; |
|
|
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Скурська Ніла Марківна, старший науковий співробітник відділу економіки та політики аграрних перетворень ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”. |
||
|
Провідна установа |
- |
Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" , відділ земельних відносин (м. Київ). |
Захист відбудеться “_23_” березня 2006 р. о. _14_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.150.02 у ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.
Автореферат розіслано “_20 ” лютого 2006 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
доктор економічних наук О.В.Шубравська
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Необхідність запровадження повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення зумовлена реаліями сьогодення. Воно певною мірою підготовлене попередніми етапами здійснення земельної реформи. Легальний та регульований рух власності на землі сільськогосподарського призначення створить кращі можливості для аграрних товаровиробників для раціоналізації їх землекористування та кредитування. Земельний ринок посилить зацікавленість землевласників у примноженні продуктивної сили землі, що й було визначено кінцевою метою проведення земельної реформи.
Сьогодні ринок земель сільськогосподарського призначення стримується через мораторій на купівлю-продаж земельних часток (паїв), які використовуються для товарного сільськогосподарського виробництва. Для зняття мораторію, тобто запровадження повноцінного ринку земель сільськогосподарського призначення, необхідно вжити ряд заходів, які забезпечили б його прозорість, демократичність, функціонування в інтересах селянства та контроль як з боку держави, так і громадян.
Першочерговим серед цих заходів має бути створення інфраструктури ринку земель та запровадження пріоритетів купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Різні аспекти становлення та розвитку ринку земельних ділянок і його інфраструктури були досліджені в працях Ю.Д.Білика, І.К.Бистрякова, П.І.Гайдуцького, В.П.Галушка, А.С.Даниленка, Д.С.Добря-ка, Л.Я.Новаковського, Б.Й.Пасхавера, П.Т.Саблука, А.Г.Тихонова, А.М.Третяка, В.М.Трегобчука, М.М.Федорова, А.Д.Юрченка та інших.
Надзвичайна актуальність, теоретична і практична значимість цих питань визначили вибір теми дисертаційного дослідження.
Слід відзначити недостатню теоретичну обґрунтованість економічних важелів становлення ринку земель сільськогосподарського призначення та його інфраструктури. На сучасному етапі не створено інфраструктури ринку земель у сільській місцевості, як одного з основних елементів забезпечення прозорості та демократичності функціонування регульованого ринку земель сільськогосподарського призначення.
Саме тому існує нагальна необхідність розробки теоретико-методологічних засад побудови інфраструктури організованого ринку земель сільськогосподарського призначення.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри землевпорядного проектування Національного аграрного університету в рамках науково-технічної програми “Розробка наукових основ економіки землекористування та землевпорядкування” (номер державної реєстрації 0104U003801) та держбюджетної науково-дослідної роботи “Розробка методів еколого-ландшафтного землевпорядкування сільськогосподарських підприємств” (номер державної реєстрації 0103U008807). Наукові розробки дисертаційної роботи були також використані у науково-дослідній роботі ДП “Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” при розробці експериментальної “Схеми землеустрою та охорони земель Іванківського району Київської області” (номер державної реєстрації 0202U006526) і “Схеми землеустрою та охорони земель Миронівського району Київської області” (номер державної реєстрації 0101U009092).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад і обґрунтування практичних аспектів формування і розробки інфраструктури організованого ринку земель сільськогосподарського призначення як на національному, так і на регіональному рівнях.
Загальна мета дослідження досягається шляхом вирішення таких конкретних завдань:
Об’єктом дослідження є процес формування, становлення і розвитку ринку земельних ділянок сільськогосподарського призначення і його інфраструктури на регіональному рівні.
Предмет дослідження –механізми формування організованих регіональних ринків земельних ділянок, принципи структуризації та основи раціональної побудови інфраструктури ринку землі, а також методи удосконалення економічно та екологічно ефективних механізмів взаємовідносин між його учасниками (на прикладі земельного фонду Київської області).
Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення ринкової економіки, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з досліджуваної проблеми.
У контексті системного підходу до вивчення питання становлення і розвитку ринку земельних ділянок використовувались відповідні методи досліджень: системний аналіз, синтез, абстрактно-логічний, моно-графічний, історичний –для створення структурної моделі функціону-вання системи ринку земель; математичної обробки статистичних даних (метод кореляційного аналізу) - для розрахунку і прогнозування купівель-ної спроможності та земледефіцитності регіону; економіко-статистичний, розрахунково-конструктивний.
Інформаційною базою для роботи є законодавчі акти Верховної Ради України та Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України щодо реформування агропромислового комплексу, дані Держкомстату України, матеріали Державного комітету України по земельних ресурсах, довідкова та періодична література.
Наукова новизна одержаних результатів. Полягає у розробленні комплексу теоретичних і методичних положень, рекомендацій, висновків щодо формування дієвого механізму ринку земельних ділянок у Київській області. Основними результатами дослідження, які складають доробок автора, мають наукову новизну та виносяться на захист, є такі:
вперше:
отримали подальший розвиток:
удосконалено та доповнено:
Практичне значення отриманих результатів. Практична цінність сформульованих у роботі висновків і рекомендацій полягає у тому, що вони мають теоретичне та методологічне значення для формування організованого ринку земельних ділянок регіону, розвитку інфраструктури ринку землі. Розроблені в дисертації теоретико-методичні підходи щодо організації функціонування системи ринку земельних ділянок сприятимуть розвитку теорії і практики економічних досліджень. Науково-методичні положення та рекомендації щодо створення сільських товариств з регулювання обороту земель сільськогосподарського призначення використані Українською академією аграрних наук при розробленні проекту закону України “Про сільські товариства з регулювання обороту земель сільськогосподарського призначення” (довідка № 803 від 21.04.05р.), в науково-дослідній роботі ДП “Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою” при розробці експериментальних схем землеустрою (довідка № 55.1-292 від 09.06.05 р.) та у навчальному процесі Національного аграрного університету (довідка № 22 від 15.06.05р.). Окремі висновки дисертації можуть бути використані при визначенні стратегії земельної політики, пріоритетних напрямів регулювання земельних відносин, формуванні законодавчої бази. Розроблені методичні підходи оцінки купівельної спроможності і земле-дефіцитності, що дозволять удосконалити процес формування ринкових цін на земельні ділянки.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою. Усі результати дослідження отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисерта-ційної роботи отримали позитивну оцінку на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Перша всеукраїнська конференція молодих вчених-аграріїв (м. Київ, 2001 р.)”; “Проблеми розвитку земельних відносин на засадах нового Земельного кодексу України (м. Київ, 10-11 вересня 2002 р.)”; “Теорія і методи оцінювання, оптимізації використання та відтворення земельних ресурсів (м. Київ, 11-14 листопада 2002 р.)”; “Землевпорядна освіта, наука та виробництво: сьогодення та перспективи очима молодих вчених (м. Київ, 25 лютого 2003 р.)”; “Екологічні проблеми сталого розвитку агро сфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель (м. Харків, 4-7 жовтня 2005 р.)”.
Публікації. Основні положення дисертації висвітлені у десяти одно-осібних наукових публікаціях, з них 5 –у фахових виданнях, 5 –у мате-ріалах і тезах конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 2,6 д. а.
Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, 3 розділів, 9 підрозділів, висновків і списку використаних джерел з 184 найменувань. Дисертація викладена на 189 сторінках комп'ютерного тексту, містить: 15 таблиць, 37 рисунків, 5 додатків. Обсяг рисунків розміщених на окремих сторінках роботи –стор., список використаних джерел займає 17 стор.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі “Теоретично-методологічні аспекти розвитку ринку землі і його інфраструктури” проаналізовано соціально-історичні передумови та теоретичні засади формування організованого земельного ринку та його інфраструктури. Проведено оцінку законодавчо-методичного забезпечення ринку землі.
Зазначено, що практика історичного розвитку ринкового обороту земель підтверджує те, що ринкові механізми не є самодостатніми і потребують організованого втручання як з боку учасників ринку земель, особливо сільськогосподарського призначення, так і з боку держави. Для функціонування ринку землі, необхідним є забезпечення формальних та матеріальних гарантій власності й обігу, стабільності державної і місцевої політики щодо земельної та іншої нерухомості й інвесторів, формування ефективної системи просторового планування.
Ринок (як окремий елемент) –це складне утворення, він має свою власну структуру, для його функціонування й розвитку необхідні специфічні умови. Розглядати ринок землі без з’ясування самої сутності ринку було б абсурдно.
Подано авторське визначення поняття “ринок землі”, яке розгляда-ється, як засіб перерозподілу земельних ділянок між власниками і користувачами шляхом економічних методів на основі конкурентного попиту та пропозиції, що забезпечує: купівлю-продаж, оренду, заставу тощо, земельних ділянок або прав на них; визначення вартості землі та визнання її капіталом і товаром; розподіл простору між конкуруючими варіантами використання земель та суб’єктами ринку.
Ринок землі як саморегулююча в установленому правовому середовищі система складається з семи основних елементів: попит, пропозиція, ціна, менеджмент, маркетинг, інфраструктура, ділові процедури. Виходячи із цього запропонована структурна модель функціонування ринку землі (рис. 1).
Під інфраструктурою ринку землі ми розуміємо сукупність заходів і організацій, які забезпечують легітимність і захист прав учасників ринкових операцій із земельними ділянками та правами на них. У широкому розумінні цілісна і взаємопідпорядкована інфраструктура ринку земель забезпечує безперервний обіг земельних ділянок і прав на них усієї системи ринку землі.
До складових компонентів інфраструктури регіонального земельного ринку слід віднести: 1) систему формування і регулювання ринку; 2) сіль-ські товариства з регулювання обороту земель сільськогосподарського призначення; 3) ліцензовані організації з землеустрою та оцінки земель, представництва земельної біржі, спеціалізовані земельні суди; 4)земельно-кадастрову систему; 5) інформаційну систему, в тому числі земельно-інформаційну (попиту і пропозиції); 6) кредитні організації і заклади, земельні та комерційні банки, земельно-консалтингові підприємства; 7)систему вивчення і дослідження ринку.
Основними компонентами організованого земельного ринку є:
Дослідження існуючого стану законодавчо-методичного забезпечення регіонального ринку земельних ділянок встановило недостатній рівень нормативних розробок для побудови інфраструктури земельного ринку та застосування економічних методів регуляторної участі держави. Зокрема, поки що відсутні закони України “Про ринок земель”, “Про сільські това-риства з регулювання обороту земель сільськогосподарського призначення”.
У другому розділі “Сучасний стан розвитку та становлення ринку земель і його інфраструктури у Київській області” розглянуто стан і тенденції розвитку ринку земель у Київській області. Вперше запропоновано методичний підхід до районування регіональних ринків землі та їх типізації.
d0
e7 -
b2
e2
f1
ef