Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
3. Продуктивність й ефективність економіки області:
а) зайнятість населення.
Зайнятість населення це економічна категорія, яку розглядають з двох точок зору: зайнятість як економічне поняття і зайнятість як економічна проблема.
Зайнятість населення як економічне поняття це діяльність громадян, що пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі. Зайнятість населення як економічна проблема це співвідношення чисельності працездатного населення і зайнятого населення, яке характеризує ступінь використання трудових ресурсів суспільства і ситуацію на ринку праці. Зайняте населення це громадяни, які працюють за наймом, виконуючи роботу протягом повного або неповного робочого дня, а також ті, хто має роботу, що оплачується, і це підтверджено відповідним договором, контрактом, узгодженим документом тощо. Зайняте населення є активною частиною трудових ресурсів, яка задіяна в суспільному виробництві. А зайнятість показує ступінь участі працездатного населення в народному господарстві.
Законом Україні "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 р. № 803-ХІІ (із змін, і доп.) (ст. 1) передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях; громадяни, які проходять строкову військову службу або альтернативну (невійськову) службу; громадяни, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; учні загальноосвітніх шкіл і студенти вищих закладів освіти; працюючі громадяни інших країн, які тимчасово проживають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.
Отже, із соціальної точки зору зайняті це громадяни, які працюють відповідно до своїх здібностей і вподобань і самостійно обрали місце роботи.
В цій роботі ми розглядаємо Івано-Франківську область і за даними Державного комітету статистики України на 1 грудня 2013 року,можемо побачити чисельність населення в таблиці 3.
Чисельність населення в Івано-Франківській області
Область |
сукупне населення, осіб |
міське населення, осіб |
сільське населення, осіб |
Івано-Франківська область |
1 381 220 |
598 852 |
782 368 |
Таблиця 3 «Чисельність населення в Івано-Франківській області».
Дізнавшись про кількість населення в даній області, демонструю Вам показники щодо зайнятості населення на 2011-2012 рр.
Зайняте населення за регіоном у 2011 році (тис. осіб)
березень |
червень |
вересень |
грудень |
||||
всього, у віці 15-70 років |
з них працездатного віку |
всього, у віці 15-70 років |
з них працездатного віку |
всього, у віці 15-70 років |
з них працездатного віку |
всього, у віці 15-70 років |
з них працездатного віку |
530,0 |
490,0 |
537,0 |
496,5 |
535,2 |
494,4 |
529,7 |
489,9 |
Таблиця 4 «Зайняте населення за регіоном у 2011 році».
Далі ситуація дещо змінилася, але це не дуже суттєво.
Зайняте населення за регіоном у 2012 році (тис. осіб)
березень |
червень |
вересень |
|||
всього, у віці 15-70 років |
з них працездатного віку |
всього, у віці 15-70 років |
з них працездатного віку |
всього, у віці 15-70 років |
з них працездатного віку |
531,0 |
501,8 |
548,5 |
513,8 |
554,9 |
518,9 |
Таблиця 5 «Зайняте населення за регіоном у 2012 році».
В звязку з тим, що зростання чисельності працівників у віці 15-70 років, зайнятих економічною діяльністю, протягом 2012 року до 531,0 тис. осіб, то прогнозується у 2013 і 2014 роках до 533,5 тис.осіб за рахунок скорочення чисельності незайнятого та безробітного населення, насамперед, за рахунок зменшення контингенту зневірених у пошуках роботи, що підтверджується збільшенням в поточному році звернень осіб, які шукають роботу, до центрів зайнятості. Як наслідок, зареєстрований ринок праці області в 2012 році становить 71,0 тис. незайнятих осіб, а у 2013 році передбачається 73,0 тис. осіб, у 2014 році 73,5 тис. осіб.
Також я пропоную Вам розглянути програму, яку запропонував обласний центр зайнятості в Івано-Франківську на майбутнє.
Головною метою програми зайнятості населення Івано-Франківської області на 2012-2014роки є здійснення регулювання ринку праці за допомогою правового, організаційного та економічного механізмів, що створюють умови для забезпечення виконання завдань у сфері зайнятості населення. Далі ми побачимо запропоновані нам заходи щодо поліпшення ситуації у сфері зайнятості населення області.
б) валова додана вартість.
ВВП головний індикатор економічного розвитку і найповніший показник сумарного обсягу виробництва товарів та послуг за певний період. В Україні розрахунки ВВП здійснюють лише з середини 90-х із переходом від статистики Балансу народного господарства (БНГ) до прийнятої в усьому світі системи національних рахунків (СНР). На початку 1995 року Міністерство статистики України завершило розробку національних рахунків України згідно з концепцією затвердженою ООН у 1993 році. На динаміку ВВП у поточних цінах впливають зміни його фізичного обсягу і цін на товари та послуги. Щоб позбутися впливу цін, ВВП, національний дохід розраховують у зіставних цінах. Таким чином не враховується вплив інфляції. Переоцінку ВВП або внутрішнього доходу у зіставних цінах виконують для виробленого і використаного ВВП або внутрішнього доходу. Однак переоцінені у зіставних цінах ВВП і внутрішній дохід, обчислені виробничим методом і методом кінцевого використання, переважно не збігаються за величиною, оскільки перший показник виражається у цінах факторів виробництва, а другий у ринкових цінах. Характеристикою динаміки виробленого ВВП є середньоарифметичний зважений індекс фізичного обсягу продукту. В деяких галузях існують специфічні особливості побудови цих індексів, що пов'язано як з характером продукції в натуральному вираженні, так із методами оцінки її в точних цінах.
Для лісового господарства і рибництва розраховують індекси (дефлятори) фізичного обсягу продукції за агрегатною формулою (вагова функція), де як ваги застосовують зіставні (базисні) ціни (P0), а як індексовані величини кількість виробленої продукції в натуральному вираженні в базисному (q0) і звітному (q1) періодах:
В Україні в галузі сільського господарства існує практика прямого перерахунку вартості продукції окремих культур за цінами 1983 року. На рівні країн індивідуальні індекси обчислюють на основі даних про випуск окремих видів продукції в натуральному вираженні. Іноді з цією метою використовують дані про відвантаження і продаж продукції в натуральному вираженні, відпрацьовані людино-години, про закуплену та спожиту сировину тощо. В Україні Мінстатом відібрано 362 таких продукти більше половини промислової продукції країни. При розрахунку індексів промислової продукції як ваги використовують додану вартість чи валову промислову продукцію (в Україні товарну продукцію). Світові промислові індекси ООН розраховують трьома етапами:
- на основі скоригованих національних індексів первинних галузей (згідно з міжнародною стандартною галузевою класифікацією ООН) обчислюють регіональні індекси промислової продукції.
- визначають зведені індекси за укрупненими галузевими групами й основними підрозділами добувної та обробної промисловості з виділенням важкої та легкої промисловості, а також виробництва електроенергії та газу.
- використовуючи обчислені вище індекси, розраховують зведені промислові індекси за континентами (Європа, Східна й Південно-Східна Азія, Північна Америка, Океанія, Африка і Середній Схід, а також світові індекси промислового виробництва.
Світові й національні індекси обчислюють переважно за місяць, квартал, рік. Найдостовірнішими вважають річні індекси. Тому місячні індекси коригують на квартальні, а квартальні на річні.
У будівництві індекс фізичного обсягу обчислюють за агрегатною формою, де як ваги використовують одиницю доданої вартості. (кошторисні ціни) у базисному періоді. Індексованою величиною є окремі види продукції будівельної індустрії у базисному та звітному періодах (чи фізичні обсяги витрат окремих видів будівельних матеріалів). В Україні індексуються будівельно-монтажні роботи. Міжнародна статистика публікує лише національні індекси фізичного обсягу будівельного виробництва.
У роздрібній торгівлі розраховують так звані індекси дефлятованого товарообігу. Дефлювання здійснюють діленням роздрібного товарообігу в поточних цінах на індекси-дефлятори, якими здебільшого є індекси роздрібних цін. Міжнародна статистика публікує лише національні індекси роздрібної та оптової торгівлі.
Індекси фізичного обсягу продукції галузей невиробничої сфери у міжнародній статистиці обчислюють дефлюванням номінальної заробітної плати на індекси роздрібних цін, одержуючи індекси динаміка показника реальної заробітної плати. Через це слід врахувати, що продуктивність праці робітників невиробничої сфери не змінюється за період, що вивчається. В Україні індекс фізичного обсягу продукції галузей невиробничої сфери розраховують за допомогою індексів динаміки кількості робітників.
У галузях, що надають платні послуги, у чисельному індексі фізичного обсягу продукції вказують їхню валову виручку. Іноді цей індекс обчислюють з урахуванням кількості наданих послуг на додану вартість у базисному періоді. За відсутності необхідних даних як показники динаміки продукції цих галузей використовують темпи зростання кількості зайнятих, кількості відправлених листів, ліжко-днів в лікарнях.
Отже, дізнавшись про суть ВВП, я можу представити Вам таблицю, де ми зможемо побачити розміри валового внутрішнього продукту в Івано-Франківській області.
Валова додана вартість у % до попереднього року
Регіон |
2010 рік |
2011 рік |
2012 рік |
Івано-Франківська область |
100,0 |
103,0 |
106,0 |
Таблиця 6 « Валова додана вартість в Івано-Франківській області»
Також експерти стверджують, що прогноз зростання ВВП України в 2013 році, на підставі якого був розрахований проект державного бюджету на наступний рік, викликає сумнів.
Певні сумніви виникають щодо прогнозу ключового макроекономічного показника “зростання реального ВВП України в 2013 році, який в проекті базується на досить оптимістичному сценарії і, на нашу думку, видається дещо завищеним.
Зважаючи на необхідність виконання значних за обсягом зовнішніх боргових зобовязань, запропонований урядом прогнозний рівень ВВП в 2013 році вимагає, на нашу думку, додаткових розрахунків і обґрунтувань”, вважають парламентські експерти.
Як повідомлялося, проект держбюджету-2013 побудований на прогнозі зростання ВВП на 3,4% (номінальне значення 1576 млрд грн) за інфляції 4,8% і зростанні цін виробників на 5,5%.
У висновку Головного науково-експертного управління також вказується, що при підготовці держбюджету не враховано низку положень основних напрямів бюджетної політики на 2013 рік, затверджених постановою Верховної Ради.
Мова йде, зокрема, про утримання граничного обсягу дефіциту держбюджету в межах 0,8-1% ВВП (у проекті 3,2% ВВП), про утримання обсягу державного боргу на рівні не більше 25% ВВП (у проекті 30,6% ВВП), про надання державних гарантій в обсязі не більш як 1% ВВП (у проекті 3,2% ВВП).
При цьому, за оцінкою парламентських експертів, низка статей проекту держбюджету (статті 16-19) містять значні ризики в частині зростання розміру боргового навантаження.
Крім того, згідно з висновком, певні сумніви викликає реалістичність запропонованого показника планового обсягу надходжень коштів від приватизації державного майна 10,9 млрд. грн.: за 9 місяців 2012 року від продажу держмайна і приватизації в загальний фонд держбюджету перераховано 5,3 млрд. грн., що становить лише близько 53% річного планового завдання.
Згідно з висновком, вимога проекту держбюджету-2013 про перерахування центральним банком до держбюджету в наступному році 16 млрд грн не повною мірою узгоджується з положеннями закону про Національний банк України, яким передбачається, що отримання прибутку не є метою діяльності Нацбанку.
Парламентські експерти також зазначили, що проектом держбюджету продовжена багаторічна негативна практика призупинення бюджетним законом дії інших законодавчих актів або внесення до них змін, що суперечить численним рішенням Конституційного суду України.
в) динаміка продуктивності й ефективності зайнятості.
В місті Івано-Франківську зареєстровано 120 574 осіб, що складає 22,9 % зайнятих у Івано-Франківській області. Значна частина регіону займається підприємницькою діяльністю і є самозайнятими особами.
Загальні тенденції зміни зайнятості
2010 |
2011 |
2012 |
|
Місто Івано-Франківськ |
126 100 |
123 282 |
120 574 |
Івано-Франківська область |
535 700 |
541 900 |
526 300 |
Україна |
20 904 700 |
20 972 300 |
20 088 889 |
Таблиця 7 « Загальні тенденції зміни зайнятості в області».
Найбільшими сферами прикладання праці є освіта, промисловість, охорона здоровя, транспорт і звязок.
Діаграма 1 «Структура зайнятості населення за видами діяльності, %».
У таблиці 8 кількість найманих працівників розрахована без врахування найманих працівників статистично малих підприємств й зайнятих у фізичних осіб-підприємців.
Зайнятість за видами діяльності
Вид діяльності |
Кількість найманих працівників |
||
2010 |
2011 |
2012 |
|
Промисловість |
13211 |
13755 |
12135 |
Будівництво |
5540 |
6656 |
4807 |
Сільське господарство, мисливство, лісове та рибне господарство |
490 |
653 |
564 |
Готелі та ресторани |
594 |
680 |
737 |
Фінансова діяльність |
4365 |
4887 |
3882 |
Державне управління |
4563 |
5356 |
5449 |
Освіта |
10762 |
10964 |
11055 |
Охорона здоровя та соціальна допомога |
4512 |
5211 |
5123 |
Таблиця 8 «Зайнятість за видами діяльності».
Підвищення продуктивності праці є головним чинником подолання економічного спаду, забезпечення стійкого і потужного економічного зростання та зростання рівня життя населення.
Теоретична значимість дослідження продуктивності праці обумовлена тим, що економічна наука в цілому досліджує шляхи найбільш ефективного використання ресурсів для задоволення потреб суспільства. При цьому значна увага належить праці, як визначальному фактору виробництва.
З практичної точки зору, актуальність дослідження полягає в тому, що більш висока продуктивність характеризує більш ефективну форму економічного управління. Досягнутий рівень суспільної продуктивності виступає індикатором якості державного регулювання економіки, а забезпечення позитивної її динаміки свідчить про ефективність регулювання економічних процесів.
Спад продуктивності суспільної праці, що був допущений в 90-ті роки, повинний був стати прецедентом і сигналом для забезпечення відповідних рішучих заходів для подальшого уникнення подібних ситуацій. Однак, досі не розроблено чітких рекомендацій щодо управління продуктивністю праці та створення відповідних інституційних умов для її підвищення. Це стало однією з причин вступу України у нову економічну кризу.
Таким чином, для обчислення сукупної продуктивності праці, нам необхідні дані, які ми представимо у вигляді таблиці 9.
Вихідні показники для розрахунку сукупної продуктивності праці
Вихідні плказники / Роки |
2010 |
2011 |
2012 |
ВВП у фактичних цінах (млн.грн.) |
544153 |
720731 |
949864 |
НД у фактичних цінах* (млн.грн.) |
362862,1 |
456521,7 |
598801,6 |
Індекс-дефлятор у % до 2010 року |
205.2 |
251.7 |
324.9 |
ВВП в цінах 2010р. (млн.грн.) |
265181 |
286345 |
292356 |
Чисельність зайнятих (тис.чол.) |
20730 |
20904 |
20950 |
Фонд роб.часу (млн. люд.-год.) |
34663 |
35306 |
35613 |
Зростання цін за аналізований період (2010-2012рр) може сильно скривлювати розрахунки, тому ми відкоригували ВВП та НД на індекс-дефлятор ВВП, і розрахували продуктивність праці у цінах 2010 року.
Результати розрахунків продуктивності праці представлені в таблиці 10.
Сукупна продуктивність праці в Україні за 2010-2012рр.
2010 |
2011 |
2012 |
|
ПП1= ВВПреал./Чис.зайн (тис. грн.) |
12,8 |
13,7 |
13,9 |
ПП2 = ВВПреал./Фонд роб.часу (грн.) |
7,6 |
8,1 |
8,3 |
ПП3 = НД реал./Чис.зайнятих(тис. грн.) |
8,5 |
8,7 |
8,8 |
ПП4 = НД реал./Фонд роб.часу (грн.) |
5,1 |
5,1 |
5,2 |
Приріст продуктивності праці (у % до попереднього року)
Приріст ПП / Роки |
2010 |
2011 |
2012 |
Серед.річн. приріст |
ПП1 |
7,5 |
7,0 |
1,4 |
7,6 |
ПП2 |
5,5 |
6,5 |
2,4 |
6,2 |
Таблиця № 11
(Рис. 1,2)
Зверху для більшої наглядності динаміка продуктивності зображена графічно.
Динаміка продуктивності праці, розрахованої за ВВП, є позитивною в обох випадках, і темпи її зростання випереджають темпи зростання продуктивності праці розрахованої за НД. Однак, ми дотримуємось точки зору, що саме продуктивність праці обрахована за національним доходом найбільш точно характеризує її динаміку, тому увагу треба у більшій мірі зосередити на ПП3 і ПП4.
Розрахунок продуктивності праці по області за 2010 та 2012рр
ВРП(Валовий регіональний продукт) |
Чисельність зайнятих |
Продуктивність праці |
% Зміни |
|||||
Область |
2010р. |
2012р. |
2012р*. в |
2010р. |
2012р. |
2010р. |
2012р. |
|
цінах 2010р. |
||||||||
Україна |
345113 |
720731 |
414213 |
20295 |
20904 |
17004 |
19815 |
16 |
Івано-Франківська |
7311 |
13916 |
7997 |
513 |
542 |
14251 |
14754 |
4 |
Таблиця № 12
Отже, в цілому спостерігаємо позитивну динаміку продуктивності праці з 2010 по 2012рр, однак, вона носить нестійкий характер, а враховуючи останні світові тенденції, що повязані з економічною кризою, неважко передбачити суттєве падіння продуктивності праці, яке буде досить важко подолати без державної підтримки. В звязку з цим необхідно відновити облік продуктивності праці на макро- та мезоекономічному рівнях, що дозволить оперативно реагувати на її зміни, а також розробити чітку програму управління продуктивністю праці через створення організаційно-економічного механізму управління продуктивністю праці на макроекономічному рівні.
Література:
PAGE 56