Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
1. Загальні відомості про підприємство або організацію.
Кам'янець-Подільська єпархія - одна з найдавніших на південному заході Русі, заснована 1795 року. Але віра Христова тут зародилася ще в давні часи. За переказами, в селі Лядова на Поділлі в XI столітті преподобний Антоній Печерський спорудив монастирську церкву, де згодом утворилася обитель. 1998 року єпархія відзначила 600-ту річницю від дня заснування найдавнішого на Поділлі храму - Свято-Микільського в м. Кам'янець-Подільський.
Чимало видатних ієрархів очолювали Подільську кафедру протягом 200-літньої історії. Один із перших - архієпископ Подільський і Брацлавський Iоанникій (колишній намісник Донського монастиря, 1795-1819), який доклав багато зусиль, аби налагодити духовне життя Подільської єпархії. 1797 року владика відкрив Подільську духовну семінарію, яка згодом прославилася своїм високим рівнем освіти. З іменем видатного подільського ієрарха архієпископа Леонтія (1863-1874), майбутнього митрополита Московського, пов'язані активізація духовного життя єпархії, реформи духовної семінарії та училищ.
Пік розквіту Подільської єпархії припадає на час діяльності єпископа Подільського і Брацлавського Димитрія (1890-1895), який мав надзвичайні організаторські здібності й багато потрудився на благо своєї пастви.
Після Великої Вітчизняної війни єпархіальне управління було перенесено спочатку до Хмельницького, а потім до Вінниці, територіально Вінницька й Хмельницька області входили до складу Подільської єпархії.
Подільські єпископи мали спочатку вікарного єпископа Вінницького, а потім єпископа Балтського. Одним із видатних вікарних архієреїв у 1851-1857 роках був єпископ Вінницький Макарій (Булгаков).
1993 року рішенням Священного Синоду УПЦ була відроджена древня Кам'янець-Подільська кафедра. Першим її архіпастирем став архієпископ Никанор (Юхим'юк). Владика відійшов до Господа 4 квітня 1997 року після нетривалої хвороби.
15 квітня 1997 року рішенням Священного Синоду УПЦ на Кам'янець-Подільську кафедру було призначено Преосвященного Феодора (Гаюна), єпископа Почаївського, ректора Почаївської духовної семінарії.
Визначні дати, імена та події в історії Подільської єпархії:
12 травня 1795 року - Указ про заснування на Поділлі православної єпархії.
Єпископ Iоанникій - перший православний подільський ієрарх. Початок возз'єднання подільських уніатів з Православною Церквою.
1808 - Семінарію переведено до м. Кам'янець-Подільський.
1819 - На Подільську кафедру призначений Високопреосвященніший Антоній.
1821 - Подільським архіпастирем став Преосвященний Ксенофонт.
1832 - На Подільську кафедру призначений Високопреосвященніший Кирил.
1834 - При Літинському соборі відкрито перше народне училище.
1836 - Засновано Вінницьке вікаріатство.
1848 - Відбулося возз'єднання з православ'ям останніх подільських уніатів.
1862 - Почали видаватися «Подільські єпархіальні відомості».
1863 - На кафедру було призначено єпископа Леонтія.
1864 - У Кам'янці відкрито нове приміщення семінарії, засновано перше в єпархії жіноче училище.
1866 - Засновано Балтське вікаріатство.
1878 - Єпископа Маркела призначено Подільським архіпастирем.
1881 - Засновано Iоанно-Богословське братство.
1882 - На Подільську кафедру призначений преосвященний Iустин.
1885 - Відкрито комітет Місіонерського православного товариства.
1890 - Відкрито давньосховище при Iсторико-статистичному комітеті.
1900 - Кількість церковнопарафіяльних шкіл на Поділлі досягла 1890.
1918 - При університеті в Кам'янці відкрито богословський факультет.
1920 - Закрито Подільську духовну семінарію.
1921 - Початок самосвятського руху на Поділлі.
1922-1939 - Закрито Подільське єпархіальне управління, знищувалися найкращі подільські монастирі та храми.
1941 - Відновлено Городищенський монастир.
1942 - Відновлено Сатанівський жіночий монастир.
1945 - Відроджено єпархію. Подільським ієрархом призначено єпископа Максима.
1946 - У Кам'янець-Подільській єпархії - 452 православні громади.
1950 - Єпархіальне управління перенесено з Кам'янця до Проскурова (нинішній Хмельницький).
1960 - Закрито Городищенський монастир.
1962 - Закрито Сатанівський монастир.
1964 - Закрито єпархіальне управління в Хмельницькому; відбувалося масове закриття подільських храмів.
1970 - У Хмельницькій області залишилося 139 діючих православних храмів.
1990 - На Хмельницьку кафедру призначено єпископа Ніфонта (нині - митрополит Луцький і Волинський).
1990 - Початок автокефального розколу на Хмельниччині.
1993 - Відроджено Кам'янець-Подільську єпархію; архієпископом Кам'янець-Подільським і Городоцьким призначено Високопреосвященнішого Никанора (Юхим'юка).
1995 - Єпархіальному управлінню повернуто приміщення францисканського монастиря, де з 1799 року розміщувалася Подільська духовна консисторія.
15.04.1997 року - Преосвященний Феодор (Гаюн) призначений єпископом Кам'янець-Подільським і Городоцьким.
У зв'язку з утворенням Шепетівської єпархії (Журнал № 59 засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 31 травня 2007 року) від Кам'янець-Подільської до Хмельницької кафедри відійшли Віньковецький та Ярмолинецький райони Хмельницької області.
- Інструктаж по загальним питанням ТБ і режиму роботи підприємства.
Забороняється:
1. Кидати негайні сірники, недопалки в приміщеннях.
2. Недбало, безтурботно звертатися вогнем.
3. Викидати палаючу золу поблизу будівель.
4. Залишати відкритими двері печей, камінів.
5. Включати в одну розетку велика кількість споживачів струму.
6. Використовувати несправну апаратуру і прилади.
7. Користуватися пошкодженими розетками. Користуватися електричними прасками, плитками, чайниками без підставок з вогнетривких матеріалів.
8. Користуватися електрошнура і проводами з порушеною ізоляцією.
9. Колупати у розетці ні пальцем, ні іншими предметами.
10. Самим лагодити й розбирати електроприлади.
Дозволяється:
1. Захищати будинок від пожежі.
2. У разі виникнення пожежі викликати пожежну охорону.
3. Використовувати всі наявні засоби для гасіння пожежі.
4. Подавати сигнал тривоги.
5. Зустрічати пожежників і повідомляти їм про вогнищі пожежі.
6. Знати план евакуації на випадок пожежі.
7. Рухатися повзучи або пригнувшись, якщо приміщення сильно задимлене.
8. Вивести з палаючого приміщення людей, дітей.
9. Накинути покривало на потерпілого.
Режим роботи
Кам'янець - Подільського Єпархіального управління
Пон-П'ят 08:00 - 16:00
Вихідні: Cубота, Неділя
2. Опис підрозділів обчислювального центру, обчислювальної техніки, специфіки роботи, що виконується.
У підрозділах адміністрації, технічної підтримки і бухгалтерії використовується операційна система Windows XP, Windows 7.
- сервер-роутер на базі Intel Pentium ІІІ 550 Мhz, 128 Mb RAM, 40 Gb ATA 100, 2 x LAN-CARD (вихід в мережу Інтернет та підтримка корпоративної мережі);
- сервер для бухгалтерії на базі AMD Duron 1.4 Ghz, 128Mb RAM, 20 Gb ATA 100;
- локальна мережа - Ethernet. Побудована з використанням двох 8-ми портових switch фірми Surecom. Як фізичне середовище передачі даних використовується вита пара UTP-5;
- 3 модеми IDC-2814 , що забезпечують доступ до корпоративної мережі через міжміський телефонний зв’язок;
- блоки безперебійного живлення фірми APC(в залежності від потреб використовуються різні моделі);
- персональні комп’ютери різноманітних конфігурацій (від Pentium 100 Mhz до Pentium IV 1,7 Ghz). Використовуються як офісні машини (набір текстів, електронних таблиць, формування звітності та ін.);
- принтери CANONL11121E.
На підприємстві використовується резервування електромережі: від короткотермінових зникнень електроенергії комп’ютерна техніка захищена блоками безперебійного живлення; якщо електроживлення не відновлюється через 3 хвилини – вмикається автономна дизельна-електростанція.
На сервері-роутері встановлено операційну систему FreeBSDREALESE 5.2.1.
Сервером для бухгалтерії керує SCO Open Server 4.5.
Захист від зовнішніх атак здійснюється відповідним налаштуванням граничного маршрутизотора під керуванням FreeBSD (налаштуванню підлягає служба IPWF2), який перешкоджає проникненню помилкового пакету даних у мережу.
Для доступу до ресурсів Unix-машин на підприємстві використовується стандартна система захисту цієї операційної системи. Захист від доступу, що не санкціонується, здійснюється за допомогою процедури введення логіну-пароля.
Доступ до конкретного ресурсу здійснюється за допомогою різних серверів.
Авторизація - це право на доступ до деякого об'єкта або на виконання якої-небудь системної дії. У більшості систем UNIX всі рішення з приводу доступу приймаються на основі простих дискреційних критеріїв, або виходячи з того, чи є root власником процесу, що здійснює доступ. Кореневий бюджет має повноваження на виконання таких системних дій, які не може виконувати ніякий інший процес. Операційна Система визначає два типи авторизації: авторизація ядра і авторизація підсистеми. Авторизація ядра пов'язана з процесами. (Процес - це програма, що виконується в системі в даний момент.) Вони дозволяють процесу виконувати певні дії, якщо процес наділений необхідними привілеями. Авторизація підсистеми пов'язана з користувачами. Вони дозволяють користувачеві виконувати спеціальні дії за допомогою команд підсистеми (надійні утиліти і програми). Підсистема - це зв'язний набір файлів, пристроїв і команд, що служать для виконання деякої функції.
На серверах відключені невживані сервіси, що знижує можливість проникнення стороннього, але не виключає його зі стовідсотковою імовірністю. Кожний день на спеціальних інформаційних серверах публікується інформація про виявлення «дір» в захисті конкретної версії програмного забезпечення. У обов'язок системного адміністратора мережі входить постійно стежити за такого роду інформацією і своєчасно оновлювати версії програмних продуктів, що використовуються в роботі фірми.Фізичний доступ до серверів обмежений тільки працівниками технічного персоналу. До відповідних ресурсів серверів мають доступ тільки авторизовані користувачі, ведеться сувора політика регулярної зміни паролів, що дозволяє отримати додаткові гарантії безпеки.
Також, на підприємстві використовуються автоматизовані робочі місця (АРМ):
- „Електронний переказ” Система призначена для прийому-передачі грошових електронних переказів, внутрішньо корпоративних телеграм, службових повідомлень.
- „Автоматизована система реєстрованої кореспонденції”. Призначена для полегшення роботи з реєстрованою кореспонденцією: покликана підняти надійність та швидкість проходження реєстрованої кореспонденції. На даний момент відбувається її впровадження в роботу.
У власності Єпархіального-управління є чотири комп'ютери.
На першому головному комп’ютері такі параметри:
Процесор –IntelCeleronCPU 2.5 Ghz.
Оперативна пам'ять - 1024MBОЗП
Відеоадаптер – Video Defors 6150 512 MB
Операційна система – Microsoft Windows 7
Принтер - CANONL11121E
На другому комп’ютері такі параметри:
Процесор –Intel CeleronCPU 430 1.8Ghz
Оперативна пам'ять - 1024MB
Відеоадаптер – VIA/S3GdeltachromeIGP 256 MB
Операційна система – Microsoft Windows XPSP3
Принтер - CanonLBP 2900
Третій комп’ютер має такі параметри:
Процесор –Intel Pentium DualCoreE5200 2.5 GHz.
Оперативна пам'ять - 2048 MB
Відеоадаптер – VIA/S3GdeltachromeI GP 256 MB
Операційна система – Microsoft Windows XP SP3
Принтер - CANONL11121E
І четвертий комп’ютер має такі параметри:
Процесор – GenuineIntelCPU 2140 1.6 GHz
Оперативна пам'ять - 1024 MB
Відеоадаптер – вмонтований
Операційна система – Microsoft Windows XP SP3
Принтер - CANONL11121E
3.Вивчення автоматизованих підсистем
На всіх Пк установлений пакет програм Microsoft Office. Сам по собі Microsoft Office це пакет програм потрібних для роботи як в невеликому, так і у великому офісі. На перший погляд може здатися, що пересічному користувачеві він і не до чого. Але це якраз і помилка додатка входять до складу цього пакета вже використовуються повсюдно, як у діловому, так і в звичайному житті.
Microsoft Word. Текстовий редактор Word є одним з найпоширеніших текстових редакторів. Це обумовлюється в першу чергу його численними перевагами, до яких у першу чергу належать широкі функціональні можливості. Важко знайти таку, задачу при роботі з текстами, яку не можна було б розв'язати засобами Word. Текстовий редактор Word для Windows (далі просто Word) входить до групи програм Microsoft Office. Крім текстового редактора, ця група включає електронну таблицю Excel і систему управління базою даних Access, тобто основні програми, які можуть використовуватися для формування документообігу в установах. Широкому використанню Word сприяють також вбудовані в нього, засоби перетворення файлів, створених іншими текстовими редакторами, в файли формату Word і навпаки.
Місгоsoft Word - це потужний текстовий редактор, призначений для виконання всіх процесів обробки тексту: від набору і верстки, до перевірки орфографії, вставки в текст графіки в форматах рсх та bmр, друку тексту. Він підтримує велику кількість різноманітних шрифтів, що можуть використовуватись для будь-якої мови із тих, що підтримує редактор. Значними перевагами МS Word є: автоматична корекція тексту по границях, автоматичне перенесення слів і виправлення граматичних помилок, автоматичне збереження тексту через визначені користувачем проміжки часу, наявність великої бібліотеки шаблонів, за допомогою яких можна у лічені хвилини створити діловий лист, факс, автобіографію, розклад, календар і багато чого іншого. Word забезпечує пошук заданого слова чи фрагмента тексту, заміну його на зазначений фрагмент, видалення, копіювання. Наявність закладки в тексті дозволяє швидко перейти до відміченого місця в тексті. Можна так само автоматично включати в текст дату, годину створення, зворотну адресу і назву тексту. За допомогою макрокоманд Word забезпечує можливість включення в текст баз даних, об'єктів графіки, музичних модулів у форматі wav.
Microsoft Excel. Багато обчислень, пов’язаних із повсякденною діяльністю людини, доцільно виконувати в табличному вигляді. До таких обчислень належать, скажімо, бухгалтерські розрахунки, облік обороту матеріалів і продукції на заводі, товарів на складі, різні інженерні і статистичні розрахунки. У вигляді таблиць можна оформляти ділові документи: рахунки, накладні, відомості тощо. Взагалі зображення даних у вигляді прямокутних таблиць є надзвичайно зручним і звичним.
Табличні процесори (інші терміни – редактори електронних таблиць або табличні редактори) – це незмінний атрибут програмного забезпечення персонального комп’ютера.
Електронна таблиця – (англ.-spreadsheets) – це програма, що моделює на екрані двовимірну таблицю, яка складається з рядків і стовпців. Основним призначенням електронної таблиці є введення даних до комірок й обробка їх за формулами.
Електронна таблиця є універсальним засобом для автоматизації розрахунків над табличними даними. Її створюють у пам’яті комп’ютера, потім її можна переглянути, змінювати, записувати на магнітних та оптичних носіях для зберігання, друкувати на принтері.
Комірки електронних таблиць утворюються із рядків і стовпців, причому кожна з них має свою адресу. В комірок можна вводити як дані (числа, текст, логічні змінні), так і формули.
За допомогою табличних процесорів можна не тільки автоматизувати розрахунки, а й ефективно проаналізувати їхні можливі варіанти. Змінюючи значення одних даних, можна спостерігати за змінами інших, що залежать від них. Такі розрахунки виконуються швидко і без помилок, надаючи користувачу за лічені хвилини велику кількість варіантів розв’язання задачі. Усе це дає підстави вважати електронну таблицю обов’язковим елементом економічної, управлінської й наукової діяльності.
Серед найвідоміших табличних процесорів є такі як: Excel, Lotus 1-2-3, Quattro Pro. Досить велика перевага табличному процесору програми Excel.
Можливості Excel набагато більші, ніж розуміють під терміном табличний процесор. Опрацювання тексту, статистичний аналіз та прогнозування, ділова графіка, керування базами даних, підготовка числових, текстових та змішаних таблиць, оформлення найрізноманітніших бланків, наведення результатів у формі ділової графіки – програма настільки потужна, що у багатьох випадках перевершує спеціалізовані програми – текстові редактори чи системи керування базами даних.
Наприклад, використовуючи цю програму, на підприємстві можна розраховувати податки і заробітну плату, вести облік кадрів і витрат, планувати виробництво та керувати збутом. А потужні математичні та інженерні функції Excel дають змогу розв’язувати багато задач у галузі природничих та технічних наук.
Елементи інтерфейсу користувача Excel
Після завантаження Excel можна побачити у вікні такі елементи: рядок заголовка, позначку системного меню, групу кнопок керування вікном, рядок меню, панель інструментів, рядок стану, смуги прокручування й обрамлення вікна.
У вікні містяться спеціальні компоненти, властиві саме вікну Excel.
Рядок формул – це панель у верхній частині вікна Excel, що використовується для введення і редагування змісту комірки. Змістом комірки може бути як постійне значення (скажімо, число або текст), так і формула.
Поле імені – це текстове поле ліворуч від рядка формул, у якому відображається ім’я виділеної комірки або елемент діаграми. У цьому полі можна швидко перевизначити ім’я комірки.
Робоча частина аркуша – це графічне зображення електронних таблиць. Робоча частина складається з комірок і заголовків рядка і стовпців.
Вкладки аркушів – ці елементи розташовані в нижній частині вікна. Вони нагадують вкладки в каталожній шухляді. Клацання мишею по будь-якій з вкладок відкриває відповідний аркуш робочої книги.
Межа вкладок аркушів – вертикальна риска праворуч від вкладок аркушів, що визначає розмір ділянки вкладок. Потягнувши за цю межу, можна змінити розмір ділянки вкладок.
Доступ до всіх функцій програми можна отримати через головне меню. Воно містить дев’ять пунктів: Файл, Правка, Вигляд, Вставка, Формат, Сервіс, Таблиця, Вікно і Довідка. Крім цього, у головному меню можуть бути присутніми ще декілька команд, пов’язаних із вбудованими макрокомандами, якщо ті були підключені за допомогою команди Сервіс/Надбудови. Виконання більшості основних команд можна ініціювати, окрім вибору в головному меню, ще двома способами: натисканням на відповідну піктограму однієї з панелей інструментів або комбінацією «гарячих» клавіш. Можна використовувати також команди контекстного меню, яке відкривається після натискання на праву кнопку мишки і містить переважно найуживаніші команди головного меню.
Наведемо основні функції програми ЕТ Excel або, як її ще називають, табличного процесора Excel:
введення і редагування даних, автоматизація введення (автозаповнення, автозаміна тощо); форматування табличних даних із використанням стандартних засобів, стилів, шаблонів;
виконання обчислень за формулами (тут може використовуватися великий набір вбудованих функцій);
аналіз табличних даних (введення проміжних і загальних підсумків, створення зведених таблиць, добір параметрів, прогнозування розв’язків);
графічне зображення даних (побудова графіків, діаграм; уведення малюнків, відео матеріалів, географічних карт);
робота зі списками (упорядкування й фільтрація записів, пошук даних);
колективна робота з таблицями (обмін файлами в локальній мережі, спільне використання і захист даних, обмін інформацією через Internet);
розробка програмних додатків, заснованих на вбудованій мові програмування VBA (Visual Basic for Appplications).
Microsoft Access. Програма «Аксес» («Access») компанії Microsoft є прекрасним інструментом для роботи з базами даних.
База даних — це засіб збирання й впорядкування даних. Бази даних можуть містити відомості про людей, товари, замовлення тощо. Багато баз даних починаються як список у текстовому редакторі або електронній таблиці. У разі збільшення розміру списку в даних починають з’являтися зайві або невідповідні елементи. Стає важко розуміти дані у формі списку, а способи пошуку та витягування наборів даних для перегляду є обмеженими. Коли ці проблеми починають з’являтися, слід перенести дані до бази даних, створеної за допомогою системи керування базами даних (DBMS), наприклад Office Access 2007.
Комп’ютерна база даних — це контейнер об’єктів. Одна база даних може містити кілька таблиць. Наприклад, система відстеження інвентарного списку, яка використовує три таблиці, — це не три бази даних, а одна база даних із трьома таблицями. Якщо не було визначено, що потрібно використовувати дані або код з іншого джерела, база даних Access зберігає таблиці в одному файлі, разом з іншими об’єктами, наприклад формами, звітами, макросами та модулями. Бази даних, створені у форматі Access 2007, мають розширення імені файлу .accdb, а бази даних, створені в попередніх форматах Access, мають розширення імені файлу .mdb. Програму Access 2007 можна використовувати для створення файлів у попередніх форматах файлів (наприклад Access 2000 і Access 2002-2003).
За допомогою програми Access можна:
додавати нові дані до бази даних, наприклад новий предмет до інвентарного списку;
редагувати наявні дані бази даних, наприклад змінювати поточне розташування предмета;
видаляти відомості, якщо, наприклад, предмет було продано або списано;
впорядковувати та переглядати дані різними способами;
спільно користуватися даними з іншими користувачами за допомогою звітів, повідомлень електронної пошти, інтрамережі або Інтернету.
Нижченаведені розділи — це короткі описи частин типової бази даних Access:
Таблиці
Таблиця бази даних схожа на електронну таблицю, в якій дані зберігаються в рядках і стовпцях. В результаті зазвичай досить легко імпортувати електронну таблицю до таблиці бази даних. Головна відмінність між збереженням даних в електронній таблиці та базі даних — це спосіб упорядкування даних.
Щоб забезпечити максимальну гнучкість бази даних, дані необхідно впорядкувати в таблицях, щоб позбутися зайвих елементів. Наприклад, якщо потрібно зберігати дані про працівників, відомості про кожного працівника необхідно один раз ввести в таблиці, яка настроєна лише для розміщення даних про працівників. Цей процес називається оптимізацією.
Кожний рядок у таблиці називається записом. Записи — це місце розташування окремих елементів даних. кожний запис складається з одного або кількох полів. Поля відповідають стовпцям у таблиці. Наприклад, можна створити таблицю «Працівники», де кожний запис (рядок) зберігає відомості про окремого працівника, а кожне поле (стовпець) містить власний тип даних, наприклад ім’я, прізвище, адресу тощо. Поля мають містити певний тип даних: текст, дату або час, число або інший тип.
Ще один спосіб опису записів і полів: уявіть старий картковий каталог у бібліотеці. Кожна картка у ящику відповідає запису бази даних. кожний елемент даних на окремій картці (автор, назва тощо) відповідає полю бази даних.
Форми
Форми іноді називаються «екранами вводу даних». Це інтерфейси, які використовуються під час роботи з даними, тому вони часто містять кнопки для виконання різних команд. Можна створити базу даних без використання форм, просто редагуючи дані в таблицях даних. Проте більшість користувачів баз даних використовують форми для перегляду, введення та редагування даних у таблицях.
Форми пропонують простий у використанні формат роботи з даними, крім того, до них можна також додавати функціональні елементи, наприклад кнопки. Ці кнопки можна настроїти для визначення даних, що відображатимуться у формі, відкриття інших форм або звітів та для виконання низки інших завдань. Наприклад, є форма «Форма клієнта», у якій виконується робота з даними клієнта. Форма клієнта може містити кнопку, яка відкриває форму замовлення, де можна ввести нове замовлення цього клієнта.
Форми також дають змогу керувати способом взаємодії інших користувачів із даними бази даних. Наприклад, можна створити форму, яка відображає лише певні поля та дозволяє виконувати лише певні операції. Це допомагає захистити дані та забезпечує належне введення даних.
Звіти
Звіти використовуються для зведення та представлення даних у таблицях. Звіт зазвичай відповідає на певне питання, наприклад «Яку суму було отримано від кожного клієнта цього року?» або «У яких містах розташовані наші клієнти?». кожний звіт можна відформатувати таким чином, щоб він представляв дані найбільш зрозумілим способом.
Звіт можна запустити будь-коли, і він завжди відображатиме поточні дані в базі даних. Звіти зазвичай мають формат для друку, але їх також можна переглядати на екрані, експортувати до іншої програми або надсилати електронною поштою.
Запити
Запити — це справжні робочі коники бази даних, які можуть виконувати багато різних функцій. Їх найпоширеніша функція — отримання певних даних із таблиць. Дані, які потрібно переглянути, зазвичай розташовані в кількох таблицях, і запити дають змогу переглянути їх в одній таблиці даних. Також, оскільки зазвичай не потрібно бачити всі записи одночасно, запити дозволяють додавати критерії для «фільтрування» даних, щоб переглядати лише потрібні записи. Запити часто виконують роль джерела записів для форм і звітів.
Певні запити є «оновлюваними», тобто дані в базових таблицях можна редагувати за допомогою таблиці даних запиту. Якщо дії виконуються з оновлюваним запитом, слід пам’ятати, що зміни насправді виконуються в таблицях, а не лише в таблиці даних запиту.
Запити поділяються на дві основні групи: запити на вибірку і запити на дію. Запит на вибірку просто отримує дані й робить їх доступними для використання. Результати запиту можна переглянути на екрані, роздрукувати або скопіювати до буфера обміну. Або можна використати результат запиту як джерело записів для форми чи звіту.
Запит на змінення, згідно з назвою, виконує з даними певне завдання. Запити на змінення можна використовувати для створення нових таблиць, додавання даних до наявних таблиць, оновлення або видалення даних.
Макроси
Макроси в програмі Access можна вважати спрощеною мовою програмування, яку можна використовувати для додавання функціональності до бази даних. Наприклад, можна вкласти макрос до кнопки форми, щоб запускати макрос у разі натискання цієї кнопки. Макроси містять дії, які виконують завдання, наприклад відкривають звіт, виконують запит або закривають базу даних. Більшість операцій із базою даних, які виконуються вручну, можна зробити автоматичними за допомогою макросів, тому вони можуть бути корисним засобом економії часу.
Модулі
Модулі, як і макроси, — це об’єкти, які можна використовувати для додавання функціональності до бази даних. Проте, якщо макроси Access створюються за допомогою вибору зі списку дій макросу, модулі пишуться мовою програмування Visual Basic для застосунків (VBA). Модуль — це збірка декларацій, інструкцій і процедур, які зберігаються разом. Модуль може бути модулем класу або стандартним модулем. Модулі класу додаються до форм або звітів і зазвичай містять процедури, характерні для форми чи звіту, до яких вони додаються. Стандартні модулі містять загальні процедури, не пов’язані з жодним іншим об’єктом. Стандартні модулі відображаються в області переходів у розділі Модулі, проте модулі класу там не відображаються.
ESET NOD 32. В Eset NOD32 використовується патентована технологія ThreatSense, призначена для виявлення нових виникаючих погроз в реальному часі шляхом аналізу виконуваних програм на наявність шкідливого коду, що дозволяє попереджати дії авторів шкідливих програм.
Однією з головних переваг системи антивіруса ESET NOD32 є його оперативна робота, що досягається за рахунок використання інноваційної версії ядра RED SENSE для сканування. Завдяки застосуванню різних методів діагностики і захисту утиліта запобігає потраплянню вірусів, троянських і шпигунських програм разом з хробаками і рекламними додатками не впливаючи на якість роботи операційної системи і не впливаючи на роботу комп'ютера яким-небудь іншим способом.
4. Охорона праці на підприємстві або організацї
1.1 Опис робочого місця
Зокрема, з організацією робочого місця бухгалтера мають бути дотримані такі основні умови: оптимальне розміщення устаткування, що до складу робочого місця та достатнє робоче простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні руху, і переміщення. Головними елементами робочого місця бухгалтера є стіл переговорів й крісло. Основним робочим становищем є положення сидячи. Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення бухгалтера.Рациональная планування робочого місця передбачає чіткий лад і сталість розміщення предметів, коштів праці та документації. Те, що потрібно виконання частіше, лежить у зоні легкої досяжності робочого простору.
Для комфортною роботи стіл повинен відповідати наступним умовам:
- висота столу мусить бути обрано з урахуванням можливості сидіти вільно, в зручною позі, за необхідності спираючись на підлокітники;
- нижня частина столу мусить бути сконструйована те щоб бухгалтер міг зручно сидіти, ні змушений підбирати ноги;
- поверхню столу повинна мати властивостями, що виключають поява відблисків до поля зору;
- конструкція столу має передбачати наявність висувних ящиків (щонайменше 3 для зберігання документації,листингов, канцтоварів).
- висота робочої поверхні рекомендується не більше 680-760 мм. Висота поверхні, яку встановлюється клавіатура, мусить бути близько 650 мм.
Важливе значення надається характеристикам робочого крісла. Так, рекомендована висота сидіння над рівнем статі у межах 420-550 мм. Поверхня сидіння м'яка, передові рубежі закруглений, а кут нахилу спинки – регульований.
Створення сприятливих умов праці та правильне естетичне оформлення робочих місць з виробництва має значення, як полегшення праці, так підвищення його привабливості, позитивно впливає на продуктивності праці.
Фундаментальна обізнаність із комп'ютером характеризується значним розумовою напругою інервно-емоциональной навантаженням бухгалтерів, високої напруженістю зорової праці та досить великий навантаженням на м'язи рук під час роботи з клавіатурою ЕОМ. Важливе значення має раціональна конструкція і місцезнаходження елементів робочого місця, це важливо підтримки оптимальної робочої позичеловека-бухгалтера.
У процесі роботи з комп'ютером необхідно дотримуватися правильний режим праці та відпочинку. Інакше у бухгалтера відзначаються значну емоційну напругу зорового апарату з приходом скарг на незадоволеність роботою, головний біль, дратівливість, порушення сну, почуття виснаження й болі у власних очах, в попереку, у сфері шиї і руках.
Бухгалтер, приходячи на робоче місце повинен слідувати інструкції.
Помітивши порушення вимог охорони праці та техніки безпеки іншими працівниками чи небезпеку оточуючих, попередити їх про небезпечність, необхідність дотримання правил безпеки. Під час руху територією підприємства треба бути уважним, пересуватися тротуарами, і якщо їх майже немає, то йти краю дороги назустріч що йде транспорту. Особи, порушують правила внутрішнього трудового розпорядку, інструкції з охорони праці, притягнуто до дисциплінарної й матеріальної відповідальності, якщо дії не тягнуть у себе кримінальної відповідальності.
1.2 Небезпечні й шкідливі чинники
Небезпека – це процеси, явища, предмети, які надають негативний вплив життя у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю безпосередньо чи опосередковано. Розрізняють потенційні чи приховані і реальні небезпеки.
Небезпеки діляться ми такі групи:
Фізичні – обумовлені наявністю рухомих частин машин і європейських механізмів. Можливістю поразки електричним струмом, можливістю зустрічі з елементами, мають підвищену чи знижену температуру, наявністю підвищеного рівня шуму чи вібрації.
Хімічні – шкідливий вплив хімічних речовин, що веде до отруєнням.
>Психофизиологические – до них відносять фізичні перевантаження і нервово-психічні перевантаження.
На організм бухгалтера впливають:
Мікроклімат. Обчислювальна техніка є джерелом істотнихтепловиделений, що може спричинити до підвищення температури та зниження відносної вологості у приміщенні. У приміщеннях, де встановлено комп'ютери, мають дотримуватися певні параметри мікроклімату. Ці норми встановлюються залежно від пори року, характеру трудового процесу характеру виробничого приміщення.
Шум погіршує умови праці, надаючи шкідливе дію на організм людини. Працюючі за умов тривалого шумового впливу відчувають дратівливість, головний біль, запаморочення, зниження пам'яті, підвищену стомлюваність, зниження апетиту, біль у вухах тощо. буд. Такі порушення у роботі низки органів прокуратури та систем організму людини можуть викликати зміни в емоційний стан людини до стресових. Під впливом шуму знижується концентрація уваги, порушуються фізіологічні функції, з'являється втома у зв'язку з підвищеними енергетичними витратами і нервово-психічним напругою, погіршується мовна комутація.
Електромагнітне і іонізуюче випромінювання. Переважна частина вчених вважають, що і короткочасне, і тривале вплив всіх видів випромінювання від екрана монітора безпечно здоров'ю персоналу, обслуговуючого комп'ютери. Проте вичерпних даних щодо небезпеки впливу випромінювання від моніторів на які працюють із комп'ютерами й не існує дослідження, у цьому напрямі тривають.
На підприємстві проводять оцінку умов праці в робочих місць з метою виявлення шкідливих і (чи) небезпечних виробничих факторів, і здійснення заходів із приведення умов праці згідно з колишніми державними нормативними вимогами охорони праці (ст. 209 ТК) – атестацію робочих місць.
Атестації підлягають усі наявні у створенні робочі місця не менше десь у п'ять років.
Обов'язковою повторної атестації робочих місць в умовах праці (переатестації) підлягають робочі місця:
після заміни виробничого устаткування;
після зміни технологічного процесу, коштів колективної захисту та ін.;
при виявленні порушень встановленого Порядку;
на вимогу посадових осіб федерального органу виконавчої, уповноваженого для проведення державного нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства, і навіть органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації, уповноважених для проведення державної експертизи умов праці.
Глава 2. Захист від негативних факторів
Керівник має забезпечити працівників:
1) наявність засобів захисту працівників від впливу рухомих частин виробничого устаткування, пристосувань і інструментів, є джерелом небезпеки, і навітьразлетающихся предметів, деталей тощо.;
2) забезпечення функціонування засобів захисту протягом дії відповідного шкідливого і (чи) небезпечного виробничого чинника;
3) наявність на пульті управління сигналізаторів порушення нормально функціонувати виробничого устаткування, пристосувань і інструментів, і навіть коштів аварійної зупинки;
4) здійснення захисту електроустаткування, електропроводки (зокрема заземлення) від механічних впливів, гризунів і комах, проникнення розчинників, виконання сполук дротів і кабелів в з'єднувальних коробках, всередині корпусів електротехнічних виробів, апаратів, машин;
5) наявність інструкцій з охорони праці та відповідність їхньої нормативних документів, а необхідних випадках наявність посвідчень про проходженні спеціального навчання з охорони праці і перевірці знань вимог нормативних правових актів з охорони праці;
6) наявність та відповідність вимогам охорони праці виробничого устаткування, інструменту та пристосувань.
Кошти індивідуальної захисту. Залежно та умовами праці виникає у надання окремим категоріям працівників спеціального одягу, взуття,смивающих і знешкоджуючих коштів. Такі гроші мають відповідати нормам і правил забезпеченняСИЗ (наявність заповненою у порядку особистої картки обліку) і "бути сертифіковані.
Мінімізація ризиків. Тут оцінюються виробниче устаткування, пристосування, і інструменти, наявність засобів і інструктажу. Усе це має відповідати нормативним правових актів, що містить вимоги охорони праці. Зокрема, до вимогтравмобезопасности ставляться захист від механічних впливів, від впливу електричного струму, від впливу підвищених чи знижених температур, від впливу активних хімічних і отруйних речовин.
Бухгалтер зобов'язаний дотримуватися правил охорони праці задля забезпечення захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників, що з характером роботи, включаючи:
Підвищені зорові навантаження під час роботи протягом багато часу за комп'ютером і з паперовими документами.
Куріння і вживання алкогольних напоїв на роботі, і навіть вихід працювати в стадії сп'яніння забороняється.
Відповідно до чинним законодавством співробітник відповідає порушення вимог справжньої інструкції, виробничий травматизм і аварії, що відбулися з її провини.
Під час роботи бухгалтер повинен:
1) Під час роботи допускати сторонніх розмов і дратуючих шумів. Сидіти за робочим столом слід прямо, вільно, не напружуючись. Слід дотримуватися регламентовані перерви протягом робочого дня щодо загальної виробничої гімнастики, масажу пальців і пензлів рук і вправ для очей.
2) Забороняється працювати у недостатньому висвітленні і за одному місцевому висвітленні.
3) Стежити за чистотою повітря на приміщенні. Припроветривании недопущення освіти протягів. Утримувати робоче місце у порядку й чистій красі. Сміття слід збирати у спеціальні ємності і щодня видаляти із приміщення.
4) Щоб запобігти аварійних ситуацій наукових і виробничих травм забороняється:
– курити помешкань;
– торкатися оголенимелектропроводам;
– працювати на несправному устаткуванні;
– залишати без нагляду електронагрівальні прилади;
– використовувати електронагрівальні прилади із відкритою спіраллю.
5) Постійно ознайомитися з справністю устаткування, інструментів,блокировочних, які включають івиключающих пристроїв, сигналізації, електропроводки, штепсельних виделок, розеток і заземлення.
При завершенні роботи бухгалтер повинен:
1) Привести до ладу робоче місце.
2) Відключити і знеструмити устаткування, оргтехніку, опалювальні прилади й світильники.
3) Прибрати використовувані інструменти, і матеріали в призначене їхнього зберігання місце.
4) Повідомити своєму безпосередньому чи вищестоящому керівнику, а за необхідності представникам ремонтно-технічних і адміністративно-господарських служб, про виявлених під час роботи негаразди і несправностях устаткування й інших чинниках, які впливають безпеку праці.
Основними методами захисту від шуму є:
Раціональне розміщення технологічного устаткування.
Впровадженнямалошумних технологічних процесів.
Застосування коштів індивідуальної захисту
Рівень шуму робочому місці ні перевищувати 50дБА. Для зниження рівня шуму стіни і обсипання стелі приміщень, де встановлено комп'ютери, може бути облицьованізвукопоглощающими матеріалами. Рівень вібрації помешкань обчислювальних центрів може бути зменшеним шляхом установки устаткування спеціальнівиброизолятори.
Глава 3. Заходи з організації охорони праці
Усі внутрішні заходи організації оформляються наказом керівника. Створення різних комісій, зокрема і атестаційних перестав бути винятком. Саме директор визначає її складу й за необхідності, склад атестаційних комісій у структурних підрозділах організації, стверджує голови, і навіть визначає строки й графік проведення робіт з атестації.
До складу комісії має входити представники компанії, у якій проводиться атестація робочих місць, іаттестующей організації на паритетних засадах, тобто у однакової кількості.
З працівників організації у склад комісії рекомендується включати:
– керівників структурних підрозділів організації (начальник відділу, ділянки, цеху);
– юристів;
– фахівців служб охорони праці;
– провідних фахівців (головний інженер, головний механік, головний технолог та інших.);
– фахівців із праці і реальної заробітної платі;
– представників лабораторних підрозділів;
– фахівців із кадрам;
– медичних працівників.
У організації розробляються програми (плани) у сфері охорони праці з досягнення відповідних цілей.
Цілі у сфері охорони праці спрямовані у Політики у цій галузі і вирішення питань, що з управлінням неприйнятними ризиками. Цілі оформляються документально і визначаються, де може бути, кількісно.
Планування і виконання заходів щодо охорони праці, і навіть моніторинг досягнення мети у сфері охорони праці здійснюються у відповідність до Положенням про плануванні та розробки заходів щодо охорони праці (постанову Міністерства праці від 23.10.2000 №136) і Інструкцією за оцінкою умов праці при атестації робочих місць в умовах праці та надання компенсацій за її результатами (постанову Міністерства праці та соціального захисту від 22.02.2008 №35).
Витрати розуміють такі виділені ресурси як фінансові, матеріальні, трудові (людські) та інших. Кожне скоєне захід приймається й оформляється актом комісії нижче наступній форми, призначуваною наказом з організації.
Пріоритетність цілей і заходів із їх досягненню визначається виходячи з принципу – усунення небезпек (зниження ризиків), що призвели до знедолений випадку чи іншим небажаних наслідків, і навіть максимальний результат при мінімальних витратах ресурсів немає і з урахуванням чинника часу. У окремих випадках може бути визнаний доцільніше прийняти до виконання захід, хоч і яке вимагає великих витрат, але що забезпечує поліпшення умов праці більшій кількості зацікавлених сторін перебуває, зниження більш неприйнятних ризиків.
Також у організації складаються програми (плани) приватного характеру (з навчання, щодо забезпечення інформаційної роботи з охорони праці, з ліквідації невідповідностей, виявлених під час перевірок державними органами нагляду і функцію контролю,аудитах системи управління охороною праці, за матеріалами розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, плани механізації важкі крейсери та трудомістких робіт, для поліпшення культури виробництва, організації праці та управління, підготовки до роботі у осінньо-зимових умовах, ін.). Виконання заходів оформляється відповідними документами і після їхнього затвердження входить у встановлену звітність.
У колективному договорі організації є розділ з охорони праці, розробка якого (разом з іншими розділами) здійснюється спільної комісією роботодавця й профспілкового комітету з урахуванням Рекомендацій для поліпшення умов та підвищення безпеки праці організаціях з урахуванням колективних договірних відносин (постанову Міністерства праці та соціального захисту від 28.05.2007 №73).
Після ухвалення, й підписання Колективного договору складаються поточній оперативніші плани роботи.
Виконання заходів, включених в розділ з охорони праці, і навіть програми (плани) у сфері охорони праці, беруть під контроль колективу, і виконання не менше разу ніяк розглядається зборах колективу.
Також до працівників підприємства проводяться інструктажі:
>Вводний – при устрої працівника на підприємство. Він однаковий всім співробітників і охоплює основні аспекти роботи цього підприємства.
Первинний – проводитися кожному за співробітника з його безпосереднім обов'язків.
Повторний – проводитися з працівниками підприємства 1 разів у півроку для повторення інструктажу.
Керівник підприємства безпосередньо має забезпечити працівників засобами індивідуальної та колективної захисту, робоче місце має відповідати нормативних документів з охорони праці, навчити безпечним методам прийоми виконання роботи, заходам надання першої медичної допомоги, недопущення на роботу осіб, не минулих навчання й інструктаж з охорони праці, організувати контролю над станом умов праці в робоче місце, інформувати працівників щодо умов і охорони праці в робочих місць, про існуючому ризик ушкодження здоров'я, про які слід компенсації і засобах аварійної ситуації, вжити заходів із запобіганню аварійних ситуацій і збереженню життя і здоров'я працівників в такому разі.
Працівники своєю чергою повинні вимог охорони праці, встановлені законів і іншими нормативно-правовими актами, правильно застосовувати кошти індивідуальної та колективної захисту, проходитимуть навчання безпечним методам прийоми виконання, надання першої допомоги при нещасних випадків, прослухати інструктаж з охорони праці. Співробітники повинні негайно сповіщати свого чи вищого керівника про будь-який ситуації загрозливою життя і здоров'я людей.
5. Індивідуальне Завдання (Встановлення ОС Windows )
Перед встановленням ОС Windows 7 та ХP Professional, нам потрібно провірити характеристики компютера, чи він зможе працювати під цією системою!
ВИМОГИ ЩО ДО ВСТАНОВЛЕННЯ WINDOWS 7 ТА ХP PROFESSIONAL
* WINDOWS 7
Процесор із тактовою частотою 1 ГГц або швидший – 32-розрядний (x86) або 64-розрядний (x64);
оперативна пам’ять 1 гігабайт (ГБ) (для 32-розрядної версії) або 2 ГБ (для 64-розрядної версії);
16 ГБ (для 32-розрядної) або 20 ГБ (для 64-розрядної версії) вільного місця на жорсткому диску;
графічний пристрій із підтримкою DirectX 9 і драйвером WDDM 1.0 або новішим.
* XP PROFESSIONAL
Процесор Pentium з частотою 233 МГц або більш швидкий
(рекомендується не менше 300 МГц)
Не менш 64 МБ оперативної пам'яті (рекомендується не менше 128 МБ)
Не менш 1,5 ГБ вільного місця на жорсткому диску
Дисковод для компакт-або DVD-дисків
Клавіатура, миша Microsoft Mouse або сумісний вказівний пристрій
Відеокарта і монітор, що підтримують режим Super VGA з роздільною здатністю не менше ніж 800x600 пікселів
Звукова плата
Динаміки або навушники
Встановлення ОС *Windows 7
Файли Windows 7 на установчому DVD або на створеній установочній флешці знаходяться в стислому (заархівованому) стані. В процесі установки відбувається їх розпаковування (розгортання) і перенесення на жорсткий диск або SSD комп'ютера. Програма, що здійснює розпаковування і перенесення, також знаходиться на установочному диску або флешці. Називається вона програмою установки Windows і левову частку роботи виконує самостійно. За великим рахунком, усе, що треба зробити користувачу для установки Windows 7 - зуміти запустити цю програму і по ходу установки відповісти на декілька її питань.
Запуск програми установки
Комп'ютер, ноутбук або нетбук влаштований так, що під час запуску він насамперед визначає усі підключені до нього носії і шукає серед них який-небудь запам'ятовуючий пристрій (жорсткий диск, оптичний диск, флешка, карта пам'яті або ін.), що містить файли операційної системи або іншої схожої програми. Знайшовши ці файли, комп'ютер завантажує їх в оперативну пам'ять (завантажується).
Щоб почати процес установки (переустановки) Windows 7, необхідно підключити до комп'ютера наш установочний носій (диск або флешку, див. вище), включити або перезапустити комп'ютер і змусити його завантажитися, використовуючи файли, що знаходяться на цьому носії.
Жодних проблем не виникне, якщо ви встановлюєте Windows 7 на новий комп'ютер або ж на комп'ютер з абсолютно порожнім жорстким диском (SSD). Досить підключити до нього установочний диск або флешку і включити (перезапустити) його. Спочатку комп'ютер перевірить жорсткий диск. Не знайшовши там ніяких файлів, просканує CD/DVD-привод, потім справа дійде до USB-носіїв і так далі. Виявивши на одному з них програму установки, комп'ютер самостійно запустить її.
Ситуація виглядає трохи інакше, якщо йдеться про перевстановлення Windows 7 або її установку на комп'ютер замість якої-небудь іншої операційної системи. Річ у тому, що за умовчанням комп'ютер при запуску в першу чергу перевіряє жорсткий диск (SSD) комп'ютера, і якщо на ньому вже є операційна система, він завантажує її (перевірка інших пристроїв не проводиться). Цілком логічно, що у такому разі комп'ютер необхідно змусити в першу чергу пошукати файли завантаження на установочному носії.
Процес установки Windows 7
Результатом завантаження комп'ютера з установочного диска буде запуск програми установки Windows. Вона усе зробить самостійно. Користувачеві необхідно буде лише поетапно відповісти на декілька питань.
Першим питанням програми буде вибір необхідних мов, грошових і інших форматів в системі (див. скріншот). Вказуємо відповідні значення у відповідних полях і тиснемо кнопку "Далі", потім "Встановити".
На наступному етапі приймаємо умови ліцензійної угоди (треба ознайомитися з текстом, поставити галочку у віконці "Я приймаю умови ліцензії" і натиснути кнопку "Далі").
Після цього відкриється вікно вибору типу установки, клацаємо мишкою по пункту "Повна установка".
На наступному етапі, коли програма установки попросить обрати розділ для установки Windows, діяти треба одним із вказаних нижче способів, залежно від конкретної ситуації:
1. Якщо Windows встановлюється на чистий жорсткий диск, необхідно створити логічний розділ для установки операційної системи (див. скріншот).
Для цього треба натиснути "Налаштування диска", потім "Створити", в спеціальному полі вказати розмір логічного розділу (не менше 16000 MB) і натиснути кнопку "Застосувати"
Після цього в незайнятому дисковому просторі, що залишився, аналогічним чином створюємо ще один або декілька логічних розділів (на ваш розсуд). Розподіливши увесь дисковий простір, треба виділити в списку розділ, призначений для установки Windows, і натиснути "далі"
2. Якщо здійснюється переустановка Windows і жорсткий диск комп'ютера вже розбитий на розділи, треба:
• або по черзі видалити їх усі (виділити розділ, натиснути "Налаштування" і потім "Видалити") і перерозподілити простір наново вказаним вище способом. При цьому, уся інформація, що міститься на комп'ютері, буде втрачена;
• або просто обрати відповідний розділ для установки, відформатувати його (натиснути "Форматувати") і продовжити установку Windows, натиснувши кнопку "Далі". Як вже говорилося, розмір розділу для установки має бути не меншим 16 ГБ (близько 16000 МБ). Після форматування уся інформація на ньому буде видалена. Зате файли, що знаходяться на інших дисках, не постраждають.
Далі почнеться процес копіювання файлів на жорсткий диск комп'ютера і їх розпаковування, який може тривати достатньо довго (усе залежить від швидкодії комп'ютера).
установка Windows 7, як встановити Windows 7 установка Windows 7, як встановити Windows 7 установка Windows 7, як встановити Windows 7
По закінченню програма попросить вказати ім'я користувача. Воно може бути будь-яким. Вводимо його у верхнє поле (див. скріншот) і тиснемо "Далі". На наступному етапі двічі вводимо пароль доступу для цього користувача і знову тиснемо "Далі". Пароль, за великим рахунком, можна залишити порожнім, якщо комп'ютер використовується однією людиною і нічого конфіденційного на ньому зберігатися не буде.
На наступному етапі клацаємо мишкою по пункту "Відкласти рішення", оскільки автоматичне оновлення системи будемо налаштовувати напізніше.
Далі настроюємо системну дату і час, вказуємо відповідний часовий пояс (див. скріншот) і тиснемо кнопку "Далі".
Потім, якщо комп'ютер має мережеве підключення, програма установки попросить визначити статус цього підключення (див. скріншот), обираємо відповідний варіант, клацнувши по ньому мишкою.
Програма установки продовжить свою роботу і через деякий час установка операційної системи Windows 7 буде повністю завершена.
Активація Windows 7 здійснюється таким чином:
• включити комп'ютер і відкрити вікно властивостей системи - в меню "Пуск" (кнопка в лівому нижньому кутку екрану) клацнути правою кнопкою мишки по значку "Комп'ютер" і в контекстному меню вибрати пункт "властивості";
• у самому низу вікна, що відкрилося, натиснути на посилання, що закінчується словами "...активуйте Windows зараз";
• відкриється вікно, в якому треба клацнути мишкою по пункту "Ввести інший ключ продукту";
• у наступному вікні необхідно ввести код активації Windows, натиснути кнопку "Далі" і потім натискати кнопки продовження процесу до його завершення.
Після активації Windows 7 потрібно встановити драйвери пристроїв, що входять до складу комп'ютера.
Якщо драйвери знаходяться на оптичному диску - вставляємо його в привід комп'ютера, автоматично запуститься програма установки драйверів. Якщо слідувати її рекомендаціям, усе вийде навіть у новачка.
Драйвери, скачані з офіційних сайтів виробників пристроїв, по черзі встановлюються як звичайні програми - подвійним клацанням лівої кнопки мишки по файлу-інсталятору.
Якщо драйвери були скопійовані із старої операційної системи за допомогою програми Driver Genius, встановлювати їх треба таким чином.
Зайти в меню "Пуск" (кнопка в лівому нижньому кутку екрану), клацнути правою кнопкою мишки по значку "Комп'ютер" і в контекстному меню вибрати пункт "властивості". Потім у вікні, що відкрилося, треба натиснути посилання "Диспетчер пристроїв". Відкриється список пристроїв, що входять до складу комп'ютера. Ті з них, для яких відсутні драйвери, будуть відмічені жовтим значком.
Щоб встановити драйвер для пристрою, необхідно в цьому списку клацнути по ньому правою кнопкою мишки і вибрати пункт "Оновити драйвери...", потім "Виконати пошук драйверів на цьому комп'ютері", потім натиснути кнопку "Огляд", вказати на папку з драйверами і натиснути "Далі". Комп'ютер сам знайде і встановить усе необхідне.
Після установки драйверів робиться установка потрібних користувачу програм.
Якщо Ваш комп'ютер має швидке підключення до мережі Інтернет, для установки програмного забезпечення зручно використати інтернет-сервіс onlyinstaller.com.
Після установки програм бажано здійснити онлайн-оновлення операційної системи і програмного забезпечення, встановленого в ній, а також налаштувати автоматичне оновлення (підключення комп'ютера до Інтернету має бути досить швидким).
Порядок дій:
• відкрити вікно властивостей системи (клацнути правою кнопкою мишки по значку "Комп'ютер" і вибрати пункт "властивості");
• натиснути на посилання "Центр оновлення Windows";
• у вікні, що відкрилося, натиснути посилання "Включити автоматичну установку оновлень". Windows почне перевірку наявності в мережі доповнень для вашого комп'ютера. Після завершення процесу буде наданий повний їх список. Бажано встановити усі критичні оновлення, інші - за бажанням.
Оновлення для Windows - це удосконалення для операційної системи, драйверів і інших програм, що роблять комп'ютер стабільнішим і безпечнішим. Призначення кожного доповнення дивіться в коментарях до нього. Користувач має можливість відмовитися від установки будь-якого з них.
Установку доповнень можна поставити на повний автомат і пустити усе на самоплив, але краще все-таки цей процес контролювати. Наприклад, важливим моментом являється установка доповнення KB971033, перевіряючого достовірність ліцензії Windows 7. Якщо ваша копія активована незаконним способом, його установка спричинить збій активації.
У вікні "Центру оновлення Windows" необхідно також налаштувати параметри автоматичного оновлення системи. Натискаємо посилання "Налаштування параметрів", обираємо пункт "Шукати оновлення, але рішення про завантаження і установку приймається мною" і тиснемо кнопку "ОК". Тепер комп'ютер періодично перевірятиме доповнення в мережі і повідомлятиме про появу нових, але самостійно, без вашого відома, завантажувати і встановлювати нічого не буде.
Встановлення ОС *Windows ХP
Перш ніж почати сам процес інсталяції ОС потрібно в налаштуваннях BIOS встановити завантаження з CD, оскільки встановлення відбувається з загрузочного диску.
Окрім цього необхідно стерти інформацію на локальному диску С, тобто на тому, де буде встановлена ОС, а також відформатувати його.
І так, припустимо всі необхідні налаштування в BIOS зроблені, системний диск відформатований, значить можна приступати безпосередньо до процесу встановлення Windows. Вставляємо загрузочний диск з операційною системою Windows XP в привід, перезавантажуємо ПК і протягом 5 сек. тиснемо будь-яку клавішу. На початковому етапі програма запропонує вам ознайомитись і прийняти, натиском клавіші F8, ліцензійні умови, а також вибрати локальний диск для встановлення ОС Windows. Після вибору почнеться копіювання файлів в даний розділ. Ваш ПК автоматично перезавантажиться і знову продовжиться сам процес установки.
- Тепер потрібно буде здійснити вибір мови на вкладці "Язык и региональные стандарты". Тобто вибираємо основну мову для відображення дати, одиниць вимірювання... і мову розкладки клавіатури, що буде встановлена по замовчуванні.
- На слідуючій вкладці нам потрібно буде ввести своє ім'я і назву організації в довільній формі.
- Після цього програма запропонує ввести серійний номер в спеціальні поля.
- На наступні вкладці вводимо ім'я комп'ютера й при бажанні пароль адміністратора.
- Далі ми повинні зробити вибір відносно увімкнення автоматичного обновлення системи, тобто увімкнути під час інсталяції ОС, або відкласти цей процес на потім. Раджу все таки увімкнути.
- І на останній вкладці ми можемо додати імена інших користувачів, які будуть мати доступ до ПК.
- Вся робота завершена. Система повідомляє нам, що Windows успішно встановлена.
Після перезавантаження ПК можна приступати до інсталяції драйверів та іншого програмного забезпечення.
5. Висновок
В ході проходження виробничої практики, я навчився працювати у колективі. Був ознайомлений з технікою безпеки, та дотримувався правил безпеки. Дізнався тонкощі роботи системного адміністратора, виконував усі поставлені на мене завдання. Вивчив програмне забезпечення організації, навчився описувати зроблену роботу, а також складати технічний опис апаратного забезпечення.
Після завершення практики, отримав схвальні відгуки від керівника.