Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
. Системи оплати праці. Відповідно до ст. 97 КЗпП правове регулю-
вання оплати праці передбачає вибір і застосування системи оплати
праці працівників — способу визначення оплати праці щодо кількості
затраченої праці. Оплата праці працівників здійснюється за почасо-
вою, відрядною або іншими системами оплати праці (ст. 97 КЗпП)1.
Система оплати плати — спосіб встановлення співвідношення між
затраченою працівником працею, що вимірюється певним показником,
та розміром нарахованої йому заробітної плати.
На думку професора В.І. Прокопенка, міра праці визначається або
кількістю і якістю виробленої продукції, або кількістю часу, що витра-
чається на виконання робіт. Співвідношення міри праці з мірою вина-
городи становить систему оплати праці. Оскільки існує дві міри праці,
то є і дві системи оплати праці2.
Якщо мірою праці є кількість відпрацьованого часу, то ство-
рюється почасова система заробітної плати (ст. 88 КЗпП).
Якщо мірою праці є кількість і якість виробленої продукції, то
оплата праці є відрядною.
Поряд із зазначеними основними системами оплати праці засто-
совується преміальна система, яка доповнює почасову чи відрядну і
самостійно не діє.
Оплата праці може провадитися за результатами індивідуальних
і колективних робіт.
Системи оплати праці встановлюються організаціями самостійно у
колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених
законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Якщо колективний договір в організації не укладено, роботода-
вець зобов’язаний погодити ці питання з виборним профспілковим
органом, що представляє інтереси більшості працівників, а за його
відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим
колективом органом (ст. 97, 247 КЗпП).
Почасова система оплати праці. Залежності від того, який відрізок
часу взято для обчислення заробітку, почасова система заробітної
плати поділяється на: погодинну; поденну; помісячну. Розмір заробі-
тної плати працівника при погодинній оплаті праці залежить від
фактично відпрацьованих годин, при поденній — від кількості
відпрацьованих робочих днів у місяці.
При погодинній та поденній оплаті розмір заробітної плати пра-
цівника визначається шляхом множення відповідної годинної чи ден-
ної тарифної ставки на кількість відпрацьованих в обліковому пері-
оді годин або днів.
При помісячній оплаті за відпрацьований повний місяць випла-
чується місячна тарифна ставка або посадовий оклад незалежно від
кількості робочих днів у цьому місяці.
Найпоширенішим видом почасової системи заробітної плати є
помісячна оплата праці.
Відрядна система оплати праці. При цій системі оплати праці заро-
біток нараховується за виконаний обсяг роботи, вироблену продук-
цію за відрядними розцінками, обчисленими згідно з установленими
тарифними ставками і нормами виробітку або часу (за відрядними
розцінками відповідно до кількості виробленої продукції чи викона-
них трудових операцій). Ця система поширюється, як правило, на ро-
бітників. Вона дає змогу щонайповніше враховувати в оплаті праці
її кінцевий результат.
Відрядна розцінка — розмір оплати за одиницю виробленої продукції
чи за виконання певної операції належної якості.
Згідно зі ст. 90 КЗпП при відрядній оплаті праці розцінки визна-
чаються на основі установлених розрядів роботи, тарифних ставок
(окладів) і норм виробітку (норм часу).
Відрядна розцінка визначається діленням погодинної (денної) та-
рифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на
погодинну (денну) норму виробітку.
Відрядна розцінка може бути визначена також множенням пого-
динної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що
виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях.
Відрядна система праці має кілька різновидів. При прямій відрядній
системі праця працівників оплачується за одними й тими самими відряд-
ними розцінками відповідно до фактичного виробітку. При цій системі
заробітна плата збільшується прямо пропорційно виробітку.
При непрямій відрядній системі праця допоміжного персоналу
оплачується залежно від основного робітника чи групи робітників.
При відрядно-прогресивній системі розцінки за одиницю про-
дукції збільшуються залежно від рівня перевиконання норм виробіт-
ку, тобто прогресивно.
При акордно-відрядній системі розмір заробітної плати робітників
встановлюється за діючими розцінками і нормами на весь обсяг робіт.
Ця система оплати праці поширена на будівельних роботах.
Преміальна система заробітної плати працівників. Виплата премії,
пов’язаної з виконанням виробничих завдань і функцій, як правило,
обумовлена досягненням певних результатів порівняно зі встановле-
ними нормами. Преміальна система оплати має структурні елементи:
показники преміювання, умови преміювання, розмір та шкалу пре-
міювання, коло працівників, які мають право на премію, джерела
преміювання.
Передбачено також премії за спеціальними системами і положен-
нями, які є заохочувальними виплатами.
Винагороди за підсумками роботи за рік. Ця винагорода відповід-
но до структури заробітної плати є заохочувальною виплатою1 .
Правове регулювання виплати винагороди за підсумками роботи за
рік здійснюється локальними нормативними актами — колективним
договором, положеннями про порядок і умови її виплати.
Розмір цієї винагороди залежить від стажу роботи в організації і
якості роботи працівника. В положеннях про виплату винагороди за
підсумками роботи за рік визначено перелік осіб, що мають право на
цю винагороду, умови її надання, порядок встановлення безперерв-
ного стажу роботи в певній організації та стажу роботи за обліковий період, умови й підстави надання чи позбавлення (повністю або част-
ково) винагороди.
Ця винагорода виплачується штатним працівникам організації;
порушникам трудової дисципліна ця винагорода може й не виплачу-
ватися.
Заробітна плата встановлюється виходячи з нормальних умов
праці. Коли робота виконується з відхиленням від нормальних умов,
працівникам гарантуються доплати, розмір та умови виплати яких
визначаються в організаціях у порядку локально-правового регулю-
вання. При цьому розмір доплат не може бути нижчим за встановлені
законодавством (ст. 12 Закону України “Про оплату праці”).
Оплата праці при відхиленні від нормальних умов провадиться у
випадках:
- У надурочний
Час;
-За час простою
не з вини
працівника;
-За незакінче-
ним відрядним
нарядом;
-У святкові,
неробочі та
вихідні дні;
-Працівникам
віком до 18
років;
-При невико-
нанні норм
виробітку;
-Заміщення
тимчасово
відсутнього
працівника;
-Виконання
робіт різної
кваліфікації;
-У нічний час;
-При виготов-
ленні бракованої
продукції не з
вини працівника;
-Суміщення
професій
(посад);
-В інших
Випадках