Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
українська академія аграрних наук
Інститут гідротехніки і меліорації
ШАТКОВСЬКИЙ АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ
УДК 631:674.6:635.13
ОБҐРУНТУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ
МІКРОЗРОШЕННЯ МОРКВИ В УМОВАХ
ПІВДНЯ УКРАЇНИ
06.01.02 –сільськогосподарські меліорації
(сільськогосподарські науки)
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук (УААН)
Науковий керівник: доктор технічних наук, професор, академік УААН Ромащенко Михайло Іванович, Інститут гідротехніки і меліорації УААН, перший заступник директора
Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник
Жовтоног Ольга Ігорівна, Інститут гідротехніки і меліорації УААН, завідувач лабораторії водокористування
кандидат сільськогосподарських наук,
старший науковий співробітник
Васюта Володимир Вікторович, Інститут землеробства південного регіону УААН, завідувач відділу овочівництва і картоплярства
Захист відбудеться “”грудня 2007 р. о 10-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.362.01 в Інституті гідротехніки і меліорації УААН за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 37
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту гідротехніки і меліорації УААН за адресою: 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 37
Автореферат розіслано “___”листопада 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
к.т.н., с.н.с. Т.І. Топольнік
1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Нарощування виробництва овочів, і моркви зокрема, належить до пріоритетних завдань аграрного виробництва в Україні як для задоволення потреб внутрішнього ринку, так і на експорт.
Враховуючи те, що близько 70% території України, яка за ґрунтово-кліматичними умовами є найбільш сприятливою для ведення овочівництва, розміщено в зоні нестійкого та недостатнього зволоження, інтенсифікація овочівництва можлива лише при застосуванні зрошення. Сьогодні в Україні швидкими темпами розвивається виробництво овочевих культур, і моркви у тому числі, із застосуванням способів мікрозрошення. У 2006 р. площі овочевих культур, які зрошували за допомогою систем мікрозрошення, досягли 24-26 тис. га і продовжують зростати. Проте, як свідчать статистичні дані, середня врожайність коренеплодів моркви в Україні не перевищує 16 т/га, хоча потенційна продуктивність сучасних сортів і гібридів становить 70-90 т/га.
В цих умовах досить актуальним є проведення досліджень на предмет багатофункціонального використання систем мікрозрошення при вирощуванні моркви як засобу значного підвищення врожайності за рахунок проведення поливів із одночасним внесенням добрив та хімреагентів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною досліджень, передбачених тематичним планом Інституту гідротехніки і меліорації УААН “Виробництво продукції на меліорованих землях”, завдання 02.01 “Розробити технології та технічні засоби мікрозрошення” та завдання 02.01.03 “Розробити технології мікрозрошення овочевих культур з внесенням добрив з поливною водою в умовах відкритого ґрунту” (№ державної реєстрації 0104U000710).
Мета і завдання досліджень. Метою досліджень є обґрунтування елементів технології мікрозрошення моркви на середньосуглинкових ґрунтах півдня України.
Основні задачі досліджень:
Об’єкт дослідження: технологічний процес мікрозрошення моркви.
Предмет дослідження: водний режим ґрунту та особливості його формування, показники росту і розвитку, продуктивність моркви залежно від елементів технології поливу.
Методи дослідження: польовий короткотерміновий дослід, загальноприйняті лабораторні методи та методи математичної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для умов півдня України вивчено процеси водоспоживання моркви при мікрозрошенні, розроблено та обґрунтовано технології внесення добрив і засобів захисту рослин з поливною водою на системах мікрозрошення, економічно обґрунтовано використання для поливу моркви способів мікрозрошення. За результами досліджень одержано два патенти України на корисну модель № 13961 і № 20014.
2
Практичне значення одержаних результатів. На підставі результатів досліджень запропоновано науково обґрунтовані рекомендації з технології мікрозрошення моркви, яка забезпечує врожайність коренеплодів на рівні 60-70 т/га за економії матеріальних ресурсів, витрат праці та збереження екологічної рівноваги довкілля.
Результати досліджень впроваджено у виробництво в агрофірмі радгосп “Білозерський”, СТОВ “Дніпро”, ДП “ПІТЕР-ФАРМ” (Херсонська область) та на землях Кам’янсько-Дніпровської дослідної станції ІГіМ УААН (Запорізька область) на загальній площі 54,2 га.
Особистий внесок здобувача. Дисертант, на основі огляду літературних джерел, самостійно сформулював мету та визначив завдання роботи, провів польові та лабораторні дослідження, узагальнив та опрацював результати експериментів, визначив еколого-економічну ефективність, зробив відповідні висновки, впровадив розробки у виробництво, а також оформив та підготував дисертацію до захисту. Основні положення дисертації розроблено та науково обґрунтовано особисто автором, а його участь у роботі становить близько 90%.
Апробація результатів дисертації. Основні результати та положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на щорічних засіданнях науково-технічної ради відділення мікрозрошення і водопостачання Інституту гідротехніки і меліорації УААН (2004-2006 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання селекції, технології вирощування та переробки баштанних і овочевих культур”, 26-27 серпня 2005 р., м. Гола Пристань; на VІI з’їзді ґрунтознавців та агрохіміків України “Ґрунти –основа добробуту держави, турбота кожного”, 26 липня 2006 р., м. Київ; науково-практичній конференції молодих учених “Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва”, 22-24 травня 2007 р., м. Київ.
Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць, із них 7 статей у фахових виданнях (4 –без співавторів), 1 рекомендації (схвалені Міністерством аграрної політики України та УААН), 1 тези та 2 патенти України на корисну модель № 13961 від 17.04.2006 р. і № 20014 від 15.01.2007 р.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, семи розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел та додатків. Дисертацію викладено на 204 сторінках, вона містить 33 таблиці, 33 рисунки та 11 додатків. До списку використаних джерел входить 260 найменувань, у тому числі 17 –латиницею.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі розкрито суть наукової проблеми, обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання досліджень, показано зв’язок роботи з науковими програмами і темами, зазначено новизну одержаних результатів, їхнє практичне значення.
3
У першому розділі “Стан вивченості та обґрунтування спрямованості досліджень” на основі огляду літературних джерел проаналізовано стан вивченості питання мікрозрошення овочевих культур, наведено господарське значення, лікувальні властивості та біологічні особливості моркви, проаналізовано стан вивченості елементів технології поливу моркви, які досліджували у роботі.
Розробленню та вдосконаленню елементів технологій локальних способів поливу овочевих культур присвячено роботи В.Г. Лабоди, В.П. Остапчика, П.А. Мороза, А.П.Щерби, Ю.Г. Шейнкіна, О.Є. Ясоніді, В.Ф. Галиняка, М.І. Ромащенка, В.М.Корюненка, О.Г. Матвійця, В.В. Васюти, В.М. Сторчоуса, С.О. Кирюхіна. Але ґрунтовні дослідження проводились лише на культурі огірка, помідора та капусти. Що стосується інших овочевих культур, то вони залишились поза увагою науковців.
Результати досліджень з вивчення режимів зрошення моркви при дощуванні та поверхневому способі поливу відображено в працях О.Ю. Барабаша, С.П. Дудника, К.К. Плєшкова, В.Л. Єршової, І.А. Лук’яненка, А.О. Лимаря, О.А. Шавлінського, С.В.Сарани, Bisconer, L., Silva, W.
У другому розділі “Умови та методика проведення досліджень” наведено характеристику ґрунтових та погодних умов, схему та методики досліджень.
Експериментальні дослідження проводили протягом 2004-2006 рр. на землях Кам’янсько-Дніпровської дослідної станції ІГіМ УААН. Ґрунти дослідної ділянки – чорноземи звичайні, середньосуглинкові на лесі, щільність будови – 1,36 т/м3, НВ кореневого шару – 18,8%, повна вологоємкість – 26,8%, реакція ґрунтового розчину – нейтральна. Джерело зрошення – свердловина з водою мінералізацією 0,75 г/дм3.
За кліматичними умовами район досліджень належить до Степової зони і характеризується недостатньою кількістю опадів і нерівномірним їх розподілом. Роки досліджень вирізнялись умовами природного зволоження: за вегетаційний період 2004 р. випало 330,8 мм опадів (142,5% норми), 2005 р. – 167,5 мм (72,1%) і 2006 р. – 195,5 мм (84,2%).
Основний метод досліджень – польовий короткотерміновий дослід. Дослідження були складовою стаціонарного польового досліду Кам’янсько-Дніпровської дослідної станції ІГіМ УААН “Розробити елементи технологій вирощування овочевих культур при мікрозрошенні” (атестат УААН №081) і складалися з чотирьох дослідів. Вплив способу поливу, передполивної вологості ґрунту і способу підживлення на ріст, розвиток, продуктивність та якість коренеплодів моркви визначали шляхом проведення досліду за схемою:
Фактор А – спосіб поливу –
Фактор В – рівень передполивної вологості кореневого шару ґрунту –
Фактор С – спосіб підживлення –
Ефективність внесення засобів захисту рослин досліджували шляхом проведення трьох однофакторних дослідів:
4
1) без обробки (контроль); 2) обробка обприскувачем (еталон); 3) внесення хімпрепарату з поливною водою за допомогою інжектора і системи мікродощування. Досліджували ефективність внесення з поливною водою гербіцидів Стомп 330, к.е., Фюзілад Супер 125 ЕС, к.е. та інсектициду Байлетон, з.п.
Розміщення дослідних ділянок – систематичне, площа облікової ділянки – 28 м2, повторність – чотириразова (Бондаренко Г.Л., Яковенко К.І. та ін., 2001).
На дослідному полігоні проводили випробування плівкових трубопроводів з інтегрованими краплинними водовипусками фірм T-SYSTEMS INTERNATIONAL, INC. (США), NETAFIM (Ізраїль) та SIPLAST (Італія). Досліджували такі параметри їхньої роботи: тиск, витратні характеристики, рівномірність водоподачі та ефективність промивання. На системі мікродощування визначали рівномірність розподілу води по площі, витратні характеристики мікродощувача та інтенсивність дощу (ДСТУ ISO 8224-1:2004, ВНД 33-5.5-02-97).
Для призначення строків поливу, вивчення зон зволоження та визначення величин водоспоживання використовували тензіометричний метод. Тензіометричні датчики встановлювали на різних глибинах ґрунтового профілю та відстані від точки водоподачі (ДСТУ ISO 112776-2001). Розвиток та розміщення кореневої системи моркви вивчали методом відмивання моноліту.
Водно-фізичні властивості ґрунту визначали перед закладанням досліду. Найменшу вологоємкість визначали методом заливних майданчиків, вологість в’янення – за Долговим, максимальну гігроскопічність – за Мітчерліхом. З агрофізичних показників визначали гранулометричний (за Качинським) та структурно-агрегатний склади (методом Саввінова) і щільність будови ґрунту (буром Васильєва БН-500). З агрохімічних показників визначали: вміст загального гумусу (методом Тюріна у модифікації ЦІНАО, ДСТУ 4289:2004), вміст рухомих сполук фосфору і калію (методом Чирикова, ДСТУ 4115-2002), загальний вміст азоту (модифікованим методом К’єльдаля, ДСТУ ІSО 11261-2001).
Для оцінки ефективності різних технологічних прийомів проводили фенологічні спостереження та біометричні вимірювання. Облік урожаю проводили у третій декаді вересня суцільним способом, викопуючи коренеплоди вручну. Коренеплоди сортували на товарні і нетоварні та окремо зважували (ДСТУ 286-91). Для оцінки якості продуктивних органів визначали вміст сухої речовини гравіметричним методом (ГОСТ 13586.5-93), вміст цукрів – за Бертраном ціанідним методом (ГОСТ 8756.13-87), вітаміну С – за Муррі (ГОСТ 24556-89), каротину – за Муррі із використовуванням спектрофотометрії (ДСТУ 4305:2004), нітратів – потенціометрично іонселективним електродом (ГОСТ 5048-89).
Експериментальні дані опрацьовували методом математичної статистики із застосуванням комп’ютерної програми “Agrostat”. Економічну оцінку ефективності експериментальних варіантів виконували згідно з фактичними витратами матеріальних коштів на вирощування продукції. Розрахунки проводили за середніми цінами у період проведення досліджень.
Технологія вирощування моркви у дослідах була загальноприйнятою для зрошуваних умов, за винятком агроприйомів, що досліджували. Сорт моркви – Шантене сквирська, попередник – розсадний помідор. Восени під зяблеву оранку вносили мінеральні добрива із розрахунку N30P60K60. Посів проводили у першій декаді квітня за схемою з тристрічковим висівом 30+30+30+50 см нормою 2,5 кг/га.
5