Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Багатий , щедрий на таланти Іваничівський край. Куди б не запросили вас у гості, у який би куточок прибузького краю ви не завітали – усюди вас радо зустрінуть, щедро почастують, гарну пісню заспівають та веселу польку навчать танцювати. Тут ви зустрінете палких прихильників народного хореографічного мистецтва, що люблять танцювати та ревно вивчають зразки фольклорно-етнографічної хореографії Іваничівського Прибужжя.А мистецьких талантів на Іваничівщині ніколи не бракувало. Працюють в Іваничівському РД «Просвіта» два чудові колективи. Це народний аматорський ансамбль пісні ітанцю «Прибужжя» та зразковий аматорський ансамбль танцю «Прибужаночка». Хореографами цих двох колективів є люди залюблені у свою справу-це методист Кисель Вадим Миколайович та балетмейстер Васага Лілія Олександрівна. Хореографія Іваничівського краю має свою власну теріторіальну відмінність, адже вона є крайньою точкою в західному регіоні Волині. З однієї сторони його територія межує з Польщею, а здругої з Львівською областю. І відділяє ці границі всього декілька кілометрів. Тому і хореографія нашого краю багата на мотиви Польщі та Львівщини. На території Івааничівщини танцювали «Оберек» і «Поліську польку», «Краковяк» і «Сокальський козак» . Але і своя хореографія мала вагоме значення у розвитку танцювального мистецтва Волині. Хоча має місце використання і запозичених рухів, вище згаданих регіонів у хореографії Іваничівського прибужжя.
Велике значення у розвитку хореографічного мистецтва займає музика. Без знання музики, без розуміння її образного, емоційного змісту, без національного колориту та без урахування тісного зв’язку музики і танцю не можна досягнути повної осмисленості, справжньої виразності народного танцю.А у нашому рідному краї вона була особлива: то стрімка і поривчаста , як хвилі на Павлівському озері , то шляхетна та сповнена самоповаги як великий сивий Західний Буг. Хоча наша рідна музика- це весела запальна полька, яка у різних селах ,де зародились камінці справжнього народного мистецтва, виконується по свому, по самобутньому, деколи з елементами польського оберека та свитазівських притупів. Наша Іваничівщина різнилася своїм виконанням народного танцю і переважають і на сьогоднішній день мотиви волинської та поліської польки. Але в основному у кожному селі чи то на декілька сіл , були троїсті музики, які переважно виконували твори певних регіонів нашого району. Наприклад «Полечка- бужаночка» , мелодія якої записана у селі Бужанка Іваничівського району та відтворена колишнім директором будинку культури Надією Гордіюк по сьогоднішній день виконується танцювальною групою народного аматорського ансамблю пісні і танцю «Прибужжя» . Вона має свій окремий своєрідний хід з каблука і притупу, який більше ніде у нашому краї не використовується. А «Заставенська полька», яку виконував оркестр народних інструментів села Заболотці під керівництвом Івана Якимовича Фіськовича є складовою вокально -хореографічної композиції «Прибужжя моє». Ця композиція є візитною карткою вище згаданого колективу уже понад тридцять років. До речі пісня ,яка виконується у цій композиції була написана сином Івана Якимовича нашим місцевим співцем та музикантом Борисом Фіськовичем. У «Заставенській польці» теж присутні характерні лише для цієї польки та цього регіону рухи – крок з вихилясом, легкі притупи з уклоном голови. «Завидівська полька» записана у селі Завидів характерна великою кількістю обертів та до-за-до. Танець «Волинський жартівливий» відрізняється своїми підскоками та притупами, а танець «Душка», який побутував не тільки у нашому районі , а й у різних куточках Волині- кількістю учасників. Хлопців у цьому танці у два рази менше,як дівчат. Але не лише музикою та рухами відрізняються танцювальні композиції, а й використанням фольклорних звичаїв та обрядів нашої Іваничівщини. Наприклад композиція «На зелені святки», яку виконує зразковий аматорський ансамбль танцю «Прибужаночка» Іваничівського РД «Просвіта», демонструє нам обряд квітчання корови ,який був притаманний нашому регіону саме на свято Трійці. Вокально-хореографічна композиція «Прибужанські веснянки»,яку виконує ансамбль «Прибужжя», відтворює на сцені весняний обряд плетіння вінків дівчатами. А ще обряд «Водіння кози» на Василя ( 14 січня) – у хореографічній композиції «Ой прийшла зима»; обжинковий обряд «Плетіння вінка» - у композиції «Прибужжя моє» та багато ще інших фольклорних звичаїв і традицій. На сьогодні ж маємо добуті в Прибузькому краї та на іваничівських шляхах камінці справжнього народного мистецтва, що відшліфовані руками іваничівських хореографів , заграли своїми барвами та блиском, щоб ми могли ними милуватися 032,0, Як і скрізь, тут, у хореографічних колективах РД «Просвіта» смт. Іваничі, були злети і падіння у творчості, але завжди була відповідальність за людей ,за дітей, з якими працюють, за справу, яку неможливо зрадити, за майбутнє, в якому будуть жити і творити нащадки. Спливають роки, відходять цілі покоління, а народні традиції , що передаються протягом багатьох століть, освячені віками, залишаються назавжди. З покоління в покоління переливаються,з душі в душу, від батьків до дітей, від української землі до українського серця.