У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема ’1. Економіка Економіка як сфера господарської діяльності має на меті створення матеріальних благ д.html

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 28.12.2024

Тема №1. Економіка

Економіка як сфера господарської діяльності має на меті створення матеріальних благ для задоволення людських потреб.

Структура економіки:

  1.  Підприємства
  2.  Галузі
  3.  Територіально-виробничі комплекси (сукупність підприємств різних галузей)
  4.  Матеріальне виробництво – галузі, результатом функціонування яких є створені матеріальні блага (харчова промисловість, видобувна, обробна, хімічна, легка, СГ)
  5.  Нематеріальне виробництво – сфера послуг (освіта, охорона здоровя, культура, зв'язок)

Структура економіки №2:

  1.  Основне виробництво – галузі матеріального виробництва.
  2.  Виробнича інфраструктура (транспорт, зв'язок, торгівля)
  3.  Банківська справа
  4.  Соц інфраструктура (освіта, охорона здоровя, культура, зв'язок)

Фактори, без яких процес виробництва матеріальних благ неможливий:

  1.  Устаткування
  2.  Сировина
  3.  Кадри

Виробництво складається:

  1.  ПП (предмет праці) – те, на що люди впливають в процесі виробництва матеріальних благ (сировина, напівфабрикати)
  2.  ЗП (засоби праці) – те, чим люди впливають на предмет праці (техніка, устаткування)
  3.  РС (робоча сила) – фіз. І духовні здібності людини до праці.

ПП + ЗП = ЗВ (засоби виробництва) – сировина, устаткування…

ЗВ + РС = ПС (продуктивні сили)

Процес виробництва матеріальних благ носить суспільних характер, тому що люди виробляють матеріальні блага спільно і для задоволення суспільних потреб. Тому процесу виробництва властивий поділ праці.

Поділ праці – спеціалізація окремих виробників або групи людей н виробництві конкретного товару і виконанні конкретних функцій.

Кооперація праці – така форма організації праці за якою багато працівників беруть участь в одному виробничому процесі.

Сфери економіки: Виробництво – розподіл – обмін – споживання. Споживання – виробництво (пов’язано через людські потреби).

Споживання:

  1.  Особисте (споживання людьми)
  2.  Виробниче (здійснюється на виробництві; передбачає використання робочої сили і засбів виробництва).

Проблема сучасної економічної теорії: як в умовах обмеженості ресурсів найповніше задовольнити безмежні людські потреби. Як організувати виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ.

Предметом економ теорії є: соц.-економ стосунки, які базуються на різних формах власності та на засоби виробництва; організаційно-економ відносини; економ категорії і закони.

Об’єктивний характер економ законів виражається в тому, що вони діють не залежно від волі і свідомості людини.

Економічна категорія – узагальнююче поняття, яке розкриваю суть і зміст економ процесів і явищ.

Функції економ теорії:

  1.  Пізнавальна – перенесення її на практичну діяльність з метою вирішення тієї чи іншої проблеми.
  2.  Методологічна
  3.  Прогностична

Етапи розвитку економ науки:

  1.  Меркантиміхм (15-17 ст). засновники: Антуан де Монкретьєн, Томас Ман, Фейв Юле. Сутність теорії: торгівля - джерело багатства. З усіх видів діяльності пріоритет надавався праці, зайнятій у торгівлі, оскільки вона сприяла нагромадженню багатства.
  2.  Фізіократи (17-18 ст) засновники: Франсуа Кенс, Жак Тюрго, Дюпон де Немур. Сутність теорії: СГ – джерело багатства. Питання про походження суспільного багатства перенесено із сфери обігу у сферу виробництва, яка обмежувалась СГ.
  3.  Класична школа (17-19 ст) засновники: Уільям Петті, Адам Сміт Давід, Рікардо, Дж. Міль. Сутність теорії: праця – джерело багатства. Оскільки об’єкт дослідження – виробництво та розподіл благ. Закладено основи досліджень поділу праці трудової теорії власності та ринкової економіки, наукового обґрунтування походження прибутку та ін..
  4.  Марксистський . засновники: Карл Маркс, Фрідріх Енгельс. Сутність теорії: поглиблено вчення про виробництво багатства та трудову теорію вартості, обґрунтовано механізм виробництва додаткового продукту як дійсного джерела багатства. Розроблено вчення про суспільно-економічні формації закономірності їх розвитку і зміни.

Тема 2. Основні форми економ розвитку

Людському суспільству відомо декілька форм виробництва матеріальних благ.

  1.  Натуральне – воно виникло в первісному ладі і існувало в усіх докапіталістичних формаціях, але у чистому вигляді були тільки в первісному ладі. Воно передбачає здійснення самозабезпечення господарським суб’єктом. Натуральне виробництво – форма організації виробництва матеріальних благ в суспільстві, при якій матеріальні блага виробляються для задоволення власних потреб і виробників. Характ: Відсутність сусп. поділу праці; відсутність обміну; товару не має.
  2.  Товарне – матеріальною основою зміни натурального виробництва на товарне став суспільний поділ праці, який змусив людей вступати у відносини обімну, для того щоб забезпечити свою життєдіяльність. Товарне виробництво – форма організації виробництва матеріальних благ в сусп. при якій матеріальні блага виробляються для забезпечення сусп. потреб і потрапляють в сусп. через обмін. Характ: наявність сусп. поділу праці; наявність обміну; продукт праці стає товаром.

На певному етапі розвитку товарного виробництва зявляється посередник, який полегшую обмін – це гроші. Зявляється конкуренція.

Види товарного виробництва:

  1.  Просте (передбачає поєднання виробникам, які є власником ЗВ, і відбувається поєднання 2 продуктивних сил). Метою є задоволення власних потреб (прибуток)
  2.  Капіталістичне (полягає у наявності експлуатації)
  3.  Сучасне

Товар – результат праці, який виготовляється для задоволення сусп. потреб і потрапляє в сусп. через обмін.

Товар має такі властивості:

  1.  Споживчі (здатність товару задовольняти певні потреби споживача)
  2.  Мінові (здатність товару в певних кількісних пропорціях обмінюватися на інший товар.

Всі товари є порівнювальними між собою на основі кількості витраченої людської праці, яка формує в них вартість.

Фактори, які впливають на вартість:

  1.  Продуктивність праці – кількість продукції, яка випущена за одиницю робочого часу. Чим більша продуктивність праці, тим менша вартість.
  2.  Інтенсивність – напруженість праці. Чим більша інтенсивність тим більша вартість.

З одного боку праця виступає як праця конкретна – праця, яка здійснюється в доцільній формі, має певну мету для виконання якої використовуються спеціальні способи виробництва і яка створює в товарі його споживчу вартість.

З іншого боку – абстрактна праця – праця взагалі, як затрати людської енергії і яка створює в товарі його вартість.

Обмін товарів в умовах товарного виробництва здійснюється на основі об’єктивно-економічного закону, який назив закон вартості.

Вартість – кількість людської праці.

Закон вартості передбачає, що виробництво і обмін товарами здійснюється на основі їх вартості, величина якої вимірюється необхідними затратами праці.

Дія цього закону виявляється в тому, що всі різноманітні за обсягом затрати праці зводяться до середніх, тобто суспільно необхідних. Зведення це відбувається на ринку в результаті конкуренції, через механізм попиту і пропозиції.

Закон вартості змушує товаровиробників:

  1.  Слідкувати в процесі виробництва
  2.  Вдосконалювати матеріально-технічну базу виробництва
  3.  Сприяє розшаруванню товаровиробників.

ТЕМА №3 – економ сис

Основою розвитку цивілізації виступають зміни в технологічному способі виробництва, який являє собою певний історичний тип розвитку і поєднання в процесі виробництва основних елементів виробництва: засоби виробництва і робоча сила.

Історії людства відомо 3 етапи розвитку ТСВ, кожному з яких відповідає певний тип цивілізації:

1-й етап – до індустріальна цивілізація (8-10 тис р – кін 17 ст). Переважало СГ, ручна праця, найпримітивніші предмети праці, техніка розвивається окремо від науки на основі імперічних знань  і практичного досвіду. Форма: проста кооперація. Кріпаки. ТВС: інструментально-ручний.

2-й етапіндустріальна цивілізація (кін 17 ст і +200 років). Домінуючою була машинна праця, викор парові двигуни, електрика, у виробництві викор такі ресурси: машина і сировина, які  вироблялись промисловістю. Ресурси викор для отримання прибутку. Основна організаційна форма: фабрика. Капітал. ТСВ: машинний

3-й етап постіндустріальна (сьогодення). Елементами продуктивних сил, крім класичних, є наука і інформація, викор автоматизована праця. Організаційна форма: виробничо-технічні комплекси (заводи-автомати, технополіси, технопарки). ТСВ: автоматизований. Базується на науково-технічній революції.  Зявляється роботизація, ресурсозберігаюча і безвідходна технологія, розширяється невиробнича сфера.

Економ сис – сукупність взаємопов’язаних і певним чином упорядкованих елементів економіки, які ств економ структуру суспільства.

Три проблеми економіки:

  1.  Що? (що виробляти ї в яких кількостях)
  2.  Як? (як виробляти, за допомогою яких ресурсів)
  3.  Для кого? (хто є власником виробленого і хто споживачем)

Елементи економ сис:

  1.  Продуктивні сили (включає в себе класичні і сучасні форми власності)
  2.  Виробничі відносини (в основі яких лежить певна форма власності)
  3.  Господарський механізм (сукупність форм, методів, важелів, які викор при регулювання економіки)

Типи економ сис:

1 тип – традиційна економ сис. Вона існувала в минулому, але деякі її риси сьогодні притаманні слаборозвинутим країнам (Афганістан, Іран, Заїр і т.д.). Консервативна замкнена багатоукладна економіка, притаманна зусиллям іноземного капіталу. В економіці переважає СГ, широко використовується ручна інструментальна праця, обмін і розподіл ґрунтується на звичаях і традиціях, технічний процес інновації – обмежений, пріоритетним в економ діяльності є релігія і культура цінності. Стимулом є самозабезпечення.

2 тип – ринкова економ сис. Вона має такі історичні межі: др. пол. 18 ст – поч. 20 ст. Приватна форма власності, наявність вільного підприємства, діяльність підприємців спрямовувалася на задоволення суспільних потреб «невидимою рукою», тобто ринком, наявність вільної досконалої конкуренції, незначна роль держави. Джерелами фінансування і інвестиції є власні заощадження і нерозподілена частина  прибутку. Мотивом праці є економічний інтерес. Причина, яка знищила ринкову економіку була монополія.

3 тип – командно-адміністративна. Це не ринкова економіка. Наявна державна форма власності. Відсутні підприємства, бізнес, централізація в розподілі ресурсів і вироблених матеріальних благ, не біло самостійності. Наявність тотального дефіциту.

4 тип – змішана. Вона має деякі риси характерні ринковій економіці. Приватна власність, вільне підприємство, ринковий механізм. Але є нові риси: зростання ролі держави, на зміну вільній конкуренції прийшла недосконала. 1 причина: коливання ділової активності економіки (поява економ кризи). 2 причина: деякі види господарської діяльності не є цікавим, бо воно не є прибутковим.

5 тип – перехідні економ сис. Різновид змішаної в період їх трансформації з одного виду в інший.

За ступенем гуманності і соц. спрямованості виділяють 3 групи країн, які являють собою моделі змішаної економ сис:

  1.  Молодого класичного капіталізму – численна група країн , яка орієнтована на самозростання капіталізму.
  2.  Країни ліберального капіталізму (СШа, В/Б, Фр, Нім, Японія) – економ розвинені країни, які орієнтовані на зростанні економіки у поєднанні з міцною сис соц. гарантій.
  3.  Найбільш соціалізовані країни (Швеція, Фірляндія, Австрія, Нідерланди, Данія) – уряди цих країн орієнтовані на поєднання принципів ефективного виробництва.

Розрізняють 4 моделі змішаної економ сис за участю держави та сполучення ринкових сил:

  1.  В/Б, США – характерне не значне втручання в економіку держави.
  2.  Фр, Іт, Ісп, Португалія – регулююча роль держави ослаблена, має місце модернізація держави механізмів втручання економіки.
  3.  Швеція – через держ бюджет розподіляється найбільша частка ВВП (валово внутрішній продукт)
  4.  Японська – цій моделі властивий системний характер державного втручання в економіку, який спирається на національну, традиційну сис стимулів.

Власність – сис економ відносин з приводу привласнення умов праці (засобів виробництва) і результатів.

Економ відносини власності містять в собі 3 види економ відносин:

  1.  Відносини з приводу привласнення ЗВ
  2.  Господарського використання ЗВ
  3.  Економ форми реалізації ЗВ

В кожному етапі цивілізації є домінуючий об’єкт:

  1.  До індустріальний – кріпаки
  2.  Індустріальний – капітал
  3.  Постіндустріальний – наука і інформація

Типи, види форми власності

І. Приватний – окремі приватні особи  ставляться до ЗВ як до своїх. Види: трудова, не трудова.

Трудова – передбачає володіння ремісниками, фермерами, селянами та ін. виробниками  об’єктами власності, які створені своєю працею.

Нетрудова – характеризується тим що привласнення матеріальних і духовних благ здійснюється різними суб’єктами без особистих витрат праці.

Форми:

  1.  Товариська – обєднання капіталів майна кількох як юридичних так і фіз. осіб, які потім стають співвласниками спільно управляють виробництвом, ділять прибуток і несуть відповідальність спільно.
  2.  Корпоративна (акціонерна) – спільний капітал такої власності створюється шляхом випуску і продажу акцій, які дають право приймати участь в управлінні і отримувати частину прибутку у формі девідентів. Реальний контроль здійснює той акціонер, який має спільний відсоток.

ІІ. Суспільна – спільне привласнення ЗВ і виробленого продукту. Субєкти суспільної власності відносяться один до іншого як рівноправні співвласники (так як вона є знеособленою).

Види суспільної власності: власність народу, групова власність.

Форми: державна (загальнодержавна, комунальна) – в основі лежить: хто здійснює управління об’єктом власності; колективна.

Змішана власність – передбачає обєднання різних форм власності.

Власність громадських організацій і релігійних обєднань – ств за рахунок добровільних внесків.

Власність трудового кодексу – спільна власність, може утворюватись шляхом передачі об’єктів державної власності або ін. суб’єктів трудового колективу.

Кооперативна – обєднання капіталів, осіб, майна на добровільних началах для спільної господарської діяльності (з правом вільного вступу і виходу).




1. Универсал Бобруйск ОО БелОГ 2
2. темах Совета Европы Африканского Союза и Организации американских государств
3. профессионалом должен стать психологично мыслящим человеком
4. главным стержнем личности; по его аспектам человек обладает самобытными незыблемыми принципами которые
5. Лабораторная работа 3 Решение систем линейных уравнений Перед началом работы ввожу те же предварительны
6. Становлення та розвиток банківської справи
7. 18 ВЕКАХ Диалектика развития науки не всегда носит открытый очевидный характер
8. Общая судьба если одна гр
9. модульну контрольну роботу 1
10. Тема- Налог на имущество переходящее в порядке наследования и дарения
11. Тема- Опасности среды обитания человека Классификация опасностей в системе человексреда обитания С
12. сажает печень и почки наносит удар сердцу и прочим органам
13.  Этот кадастр содержал в качестве документов ситуационные карты всех сельских общин выполненные с в масштаб
14. тех изд происхождение прир древес торф камень искусств кирп цемент стекл по назнач конструктивн теплоизо
15. философия переводится как- любовь к мудрости 2
16. от высших уровней управления к нижним; 2 от нижних ~ к высшим; 3 между различными подразделениями; 4 между ме
17. Доклад- Сакка-Доомей
18. на тему- Автотранспорт как основной источник загрязнения окружающей среды Исполнитель- студен
19. Вітроенергетика і перспективи її розвитку в Україні
20. Структура и формы периодической системы и их связь с электронным строением атомов