У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема ’1. Економіка Економіка як сфера господарської діяльності має на меті створення матеріальних благ д.html

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2016-01-17

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 6.4.2025

Тема №1. Економіка

Економіка як сфера господарської діяльності має на меті створення матеріальних благ для задоволення людських потреб.

Структура економіки:

  1.  Підприємства
  2.  Галузі
  3.  Територіально-виробничі комплекси (сукупність підприємств різних галузей)
  4.  Матеріальне виробництво – галузі, результатом функціонування яких є створені матеріальні блага (харчова промисловість, видобувна, обробна, хімічна, легка, СГ)
  5.  Нематеріальне виробництво – сфера послуг (освіта, охорона здоровя, культура, зв'язок)

Структура економіки №2:

  1.  Основне виробництво – галузі матеріального виробництва.
  2.  Виробнича інфраструктура (транспорт, зв'язок, торгівля)
  3.  Банківська справа
  4.  Соц інфраструктура (освіта, охорона здоровя, культура, зв'язок)

Фактори, без яких процес виробництва матеріальних благ неможливий:

  1.  Устаткування
  2.  Сировина
  3.  Кадри

Виробництво складається:

  1.  ПП (предмет праці) – те, на що люди впливають в процесі виробництва матеріальних благ (сировина, напівфабрикати)
  2.  ЗП (засоби праці) – те, чим люди впливають на предмет праці (техніка, устаткування)
  3.  РС (робоча сила) – фіз. І духовні здібності людини до праці.

ПП + ЗП = ЗВ (засоби виробництва) – сировина, устаткування…

ЗВ + РС = ПС (продуктивні сили)

Процес виробництва матеріальних благ носить суспільних характер, тому що люди виробляють матеріальні блага спільно і для задоволення суспільних потреб. Тому процесу виробництва властивий поділ праці.

Поділ праці – спеціалізація окремих виробників або групи людей н виробництві конкретного товару і виконанні конкретних функцій.

Кооперація праці – така форма організації праці за якою багато працівників беруть участь в одному виробничому процесі.

Сфери економіки: Виробництво – розподіл – обмін – споживання. Споживання – виробництво (пов’язано через людські потреби).

Споживання:

  1.  Особисте (споживання людьми)
  2.  Виробниче (здійснюється на виробництві; передбачає використання робочої сили і засбів виробництва).

Проблема сучасної економічної теорії: як в умовах обмеженості ресурсів найповніше задовольнити безмежні людські потреби. Як організувати виробництво, розподіл, обмін і споживання матеріальних благ.

Предметом економ теорії є: соц.-економ стосунки, які базуються на різних формах власності та на засоби виробництва; організаційно-економ відносини; економ категорії і закони.

Об’єктивний характер економ законів виражається в тому, що вони діють не залежно від волі і свідомості людини.

Економічна категорія – узагальнююче поняття, яке розкриваю суть і зміст економ процесів і явищ.

Функції економ теорії:

  1.  Пізнавальна – перенесення її на практичну діяльність з метою вирішення тієї чи іншої проблеми.
  2.  Методологічна
  3.  Прогностична

Етапи розвитку економ науки:

  1.  Меркантиміхм (15-17 ст). засновники: Антуан де Монкретьєн, Томас Ман, Фейв Юле. Сутність теорії: торгівля - джерело багатства. З усіх видів діяльності пріоритет надавався праці, зайнятій у торгівлі, оскільки вона сприяла нагромадженню багатства.
  2.  Фізіократи (17-18 ст) засновники: Франсуа Кенс, Жак Тюрго, Дюпон де Немур. Сутність теорії: СГ – джерело багатства. Питання про походження суспільного багатства перенесено із сфери обігу у сферу виробництва, яка обмежувалась СГ.
  3.  Класична школа (17-19 ст) засновники: Уільям Петті, Адам Сміт Давід, Рікардо, Дж. Міль. Сутність теорії: праця – джерело багатства. Оскільки об’єкт дослідження – виробництво та розподіл благ. Закладено основи досліджень поділу праці трудової теорії власності та ринкової економіки, наукового обґрунтування походження прибутку та ін..
  4.  Марксистський . засновники: Карл Маркс, Фрідріх Енгельс. Сутність теорії: поглиблено вчення про виробництво багатства та трудову теорію вартості, обґрунтовано механізм виробництва додаткового продукту як дійсного джерела багатства. Розроблено вчення про суспільно-економічні формації закономірності їх розвитку і зміни.

Тема 2. Основні форми економ розвитку

Людському суспільству відомо декілька форм виробництва матеріальних благ.

  1.  Натуральне – воно виникло в первісному ладі і існувало в усіх докапіталістичних формаціях, але у чистому вигляді були тільки в первісному ладі. Воно передбачає здійснення самозабезпечення господарським суб’єктом. Натуральне виробництво – форма організації виробництва матеріальних благ в суспільстві, при якій матеріальні блага виробляються для задоволення власних потреб і виробників. Характ: Відсутність сусп. поділу праці; відсутність обміну; товару не має.
  2.  Товарне – матеріальною основою зміни натурального виробництва на товарне став суспільний поділ праці, який змусив людей вступати у відносини обімну, для того щоб забезпечити свою життєдіяльність. Товарне виробництво – форма організації виробництва матеріальних благ в сусп. при якій матеріальні блага виробляються для забезпечення сусп. потреб і потрапляють в сусп. через обмін. Характ: наявність сусп. поділу праці; наявність обміну; продукт праці стає товаром.

На певному етапі розвитку товарного виробництва зявляється посередник, який полегшую обмін – це гроші. Зявляється конкуренція.

Види товарного виробництва:

  1.  Просте (передбачає поєднання виробникам, які є власником ЗВ, і відбувається поєднання 2 продуктивних сил). Метою є задоволення власних потреб (прибуток)
  2.  Капіталістичне (полягає у наявності експлуатації)
  3.  Сучасне

Товар – результат праці, який виготовляється для задоволення сусп. потреб і потрапляє в сусп. через обмін.

Товар має такі властивості:

  1.  Споживчі (здатність товару задовольняти певні потреби споживача)
  2.  Мінові (здатність товару в певних кількісних пропорціях обмінюватися на інший товар.

Всі товари є порівнювальними між собою на основі кількості витраченої людської праці, яка формує в них вартість.

Фактори, які впливають на вартість:

  1.  Продуктивність праці – кількість продукції, яка випущена за одиницю робочого часу. Чим більша продуктивність праці, тим менша вартість.
  2.  Інтенсивність – напруженість праці. Чим більша інтенсивність тим більша вартість.

З одного боку праця виступає як праця конкретна – праця, яка здійснюється в доцільній формі, має певну мету для виконання якої використовуються спеціальні способи виробництва і яка створює в товарі його споживчу вартість.

З іншого боку – абстрактна праця – праця взагалі, як затрати людської енергії і яка створює в товарі його вартість.

Обмін товарів в умовах товарного виробництва здійснюється на основі об’єктивно-економічного закону, який назив закон вартості.

Вартість – кількість людської праці.

Закон вартості передбачає, що виробництво і обмін товарами здійснюється на основі їх вартості, величина якої вимірюється необхідними затратами праці.

Дія цього закону виявляється в тому, що всі різноманітні за обсягом затрати праці зводяться до середніх, тобто суспільно необхідних. Зведення це відбувається на ринку в результаті конкуренції, через механізм попиту і пропозиції.

Закон вартості змушує товаровиробників:

  1.  Слідкувати в процесі виробництва
  2.  Вдосконалювати матеріально-технічну базу виробництва
  3.  Сприяє розшаруванню товаровиробників.

ТЕМА №3 – економ сис

Основою розвитку цивілізації виступають зміни в технологічному способі виробництва, який являє собою певний історичний тип розвитку і поєднання в процесі виробництва основних елементів виробництва: засоби виробництва і робоча сила.

Історії людства відомо 3 етапи розвитку ТСВ, кожному з яких відповідає певний тип цивілізації:

1-й етап – до індустріальна цивілізація (8-10 тис р – кін 17 ст). Переважало СГ, ручна праця, найпримітивніші предмети праці, техніка розвивається окремо від науки на основі імперічних знань  і практичного досвіду. Форма: проста кооперація. Кріпаки. ТВС: інструментально-ручний.

2-й етапіндустріальна цивілізація (кін 17 ст і +200 років). Домінуючою була машинна праця, викор парові двигуни, електрика, у виробництві викор такі ресурси: машина і сировина, які  вироблялись промисловістю. Ресурси викор для отримання прибутку. Основна організаційна форма: фабрика. Капітал. ТСВ: машинний

3-й етап постіндустріальна (сьогодення). Елементами продуктивних сил, крім класичних, є наука і інформація, викор автоматизована праця. Організаційна форма: виробничо-технічні комплекси (заводи-автомати, технополіси, технопарки). ТСВ: автоматизований. Базується на науково-технічній революції.  Зявляється роботизація, ресурсозберігаюча і безвідходна технологія, розширяється невиробнича сфера.

Економ сис – сукупність взаємопов’язаних і певним чином упорядкованих елементів економіки, які ств економ структуру суспільства.

Три проблеми економіки:

  1.  Що? (що виробляти ї в яких кількостях)
  2.  Як? (як виробляти, за допомогою яких ресурсів)
  3.  Для кого? (хто є власником виробленого і хто споживачем)

Елементи економ сис:

  1.  Продуктивні сили (включає в себе класичні і сучасні форми власності)
  2.  Виробничі відносини (в основі яких лежить певна форма власності)
  3.  Господарський механізм (сукупність форм, методів, важелів, які викор при регулювання економіки)

Типи економ сис:

1 тип – традиційна економ сис. Вона існувала в минулому, але деякі її риси сьогодні притаманні слаборозвинутим країнам (Афганістан, Іран, Заїр і т.д.). Консервативна замкнена багатоукладна економіка, притаманна зусиллям іноземного капіталу. В економіці переважає СГ, широко використовується ручна інструментальна праця, обмін і розподіл ґрунтується на звичаях і традиціях, технічний процес інновації – обмежений, пріоритетним в економ діяльності є релігія і культура цінності. Стимулом є самозабезпечення.

2 тип – ринкова економ сис. Вона має такі історичні межі: др. пол. 18 ст – поч. 20 ст. Приватна форма власності, наявність вільного підприємства, діяльність підприємців спрямовувалася на задоволення суспільних потреб «невидимою рукою», тобто ринком, наявність вільної досконалої конкуренції, незначна роль держави. Джерелами фінансування і інвестиції є власні заощадження і нерозподілена частина  прибутку. Мотивом праці є економічний інтерес. Причина, яка знищила ринкову економіку була монополія.

3 тип – командно-адміністративна. Це не ринкова економіка. Наявна державна форма власності. Відсутні підприємства, бізнес, централізація в розподілі ресурсів і вироблених матеріальних благ, не біло самостійності. Наявність тотального дефіциту.

4 тип – змішана. Вона має деякі риси характерні ринковій економіці. Приватна власність, вільне підприємство, ринковий механізм. Але є нові риси: зростання ролі держави, на зміну вільній конкуренції прийшла недосконала. 1 причина: коливання ділової активності економіки (поява економ кризи). 2 причина: деякі види господарської діяльності не є цікавим, бо воно не є прибутковим.

5 тип – перехідні економ сис. Різновид змішаної в період їх трансформації з одного виду в інший.

За ступенем гуманності і соц. спрямованості виділяють 3 групи країн, які являють собою моделі змішаної економ сис:

  1.  Молодого класичного капіталізму – численна група країн , яка орієнтована на самозростання капіталізму.
  2.  Країни ліберального капіталізму (СШа, В/Б, Фр, Нім, Японія) – економ розвинені країни, які орієнтовані на зростанні економіки у поєднанні з міцною сис соц. гарантій.
  3.  Найбільш соціалізовані країни (Швеція, Фірляндія, Австрія, Нідерланди, Данія) – уряди цих країн орієнтовані на поєднання принципів ефективного виробництва.

Розрізняють 4 моделі змішаної економ сис за участю держави та сполучення ринкових сил:

  1.  В/Б, США – характерне не значне втручання в економіку держави.
  2.  Фр, Іт, Ісп, Португалія – регулююча роль держави ослаблена, має місце модернізація держави механізмів втручання економіки.
  3.  Швеція – через держ бюджет розподіляється найбільша частка ВВП (валово внутрішній продукт)
  4.  Японська – цій моделі властивий системний характер державного втручання в економіку, який спирається на національну, традиційну сис стимулів.

Власність – сис економ відносин з приводу привласнення умов праці (засобів виробництва) і результатів.

Економ відносини власності містять в собі 3 види економ відносин:

  1.  Відносини з приводу привласнення ЗВ
  2.  Господарського використання ЗВ
  3.  Економ форми реалізації ЗВ

В кожному етапі цивілізації є домінуючий об’єкт:

  1.  До індустріальний – кріпаки
  2.  Індустріальний – капітал
  3.  Постіндустріальний – наука і інформація

Типи, види форми власності

І. Приватний – окремі приватні особи  ставляться до ЗВ як до своїх. Види: трудова, не трудова.

Трудова – передбачає володіння ремісниками, фермерами, селянами та ін. виробниками  об’єктами власності, які створені своєю працею.

Нетрудова – характеризується тим що привласнення матеріальних і духовних благ здійснюється різними суб’єктами без особистих витрат праці.

Форми:

  1.  Товариська – обєднання капіталів майна кількох як юридичних так і фіз. осіб, які потім стають співвласниками спільно управляють виробництвом, ділять прибуток і несуть відповідальність спільно.
  2.  Корпоративна (акціонерна) – спільний капітал такої власності створюється шляхом випуску і продажу акцій, які дають право приймати участь в управлінні і отримувати частину прибутку у формі девідентів. Реальний контроль здійснює той акціонер, який має спільний відсоток.

ІІ. Суспільна – спільне привласнення ЗВ і виробленого продукту. Субєкти суспільної власності відносяться один до іншого як рівноправні співвласники (так як вона є знеособленою).

Види суспільної власності: власність народу, групова власність.

Форми: державна (загальнодержавна, комунальна) – в основі лежить: хто здійснює управління об’єктом власності; колективна.

Змішана власність – передбачає обєднання різних форм власності.

Власність громадських організацій і релігійних обєднань – ств за рахунок добровільних внесків.

Власність трудового кодексу – спільна власність, може утворюватись шляхом передачі об’єктів державної власності або ін. суб’єктів трудового колективу.

Кооперативна – обєднання капіталів, осіб, майна на добровільних началах для спільної господарської діяльності (з правом вільного вступу і виходу).




1. Контрольная работа- Эмоции у животных
2. 1. Возрастная психология как отрасль психологии
3. Участок цеха по сборке и сварке цилиндра гидропресса
4. Реферат- Всемирный Потоп и смещение полюсов
5. Формирование первоначальной стоимости основных средств в зависимости от способа их поступления
6. Шетел тілі- екі шетел тілі а~ылшын тілі 5В011900 Шетел тілі- екі шетел тілі неміс тілі 5В011900 Шетел тілі- ек
7. Реферат на тему- Денежная система и денежный рынок Выполнил- Торгованов М
8. 2013 о'у жылы. А де'гейі 1 н'с'а Макро
9. 2001 N 152ФЗ от 30062003 N 86ФЗ от 22
10. процессуального права отличающуюся от других подотраслей для которой характерны конкретные предмет и мет