Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЗМІСТ
|
Лабораторна робота №1 |
“Файли, папки, ярлики Windows, Робота з файловою системою за допомогою програм Мой компьютер, Проводник”.………………........……………….……..3 |
|
Лабораторна робота №2 |
“Файловий менеджер Total Commander”..………....17 |
|
Лабораторна робота №3 |
“Створення та збереження документів в текстовому редакторі Word. Уведення та редагування тексту. Форматування тексту. Уведення формул. Створення та редагування таблиць”……….................………...22 |
|
Лабораторна робота №4 |
“Сервісна оболонка Turbo Pascal -7.0 Лінійна програма”……...............................………...30 |
|
Лабораторна робота №5 |
“Програми з розгалуженням”……….........………...35 |
|
Лабораторна робота №6 |
“Циклічні програми з регулярною заміною аргументу”…………………………….........………...40 |
|
Лабораторна робота №7 |
“Одновимірні масиви. Двовимірні масиви. Дії з елементами масиву”………...……….........………...45 |
Лабораторна робота № 1
Файли, папки, ярлики Windows, Робота з файловою системою за допомогою програм Мой компьютер, Проводник
1.1 Мета і завдання роботи
Уміти створювати, вилучати, копіювати, переміщати, пере йменовувати папки і текстові файли, ярлики. Вивчення об’єкта Корзина, Сетевое окружение.
Вивчити зміст та призначення пунктів меню програм Мой компьютер, Проводник, а також призначення об'єктів, що містяться в папках Мой ком пьютер, Проводник; уміти виконувати пошук об'єктів за іменем, датою створення, типом, розміром.
1.2 Основні теоретичні положення
Всі документи і програми на дисках зберігаються у вигляді файлів. Файл є основною структурною одиницею файлової системи. Його зміст можна переглянути, змінити, видалити, надрукувати. Файли документів і програм групуються в папки за тематикою або іншим принципом. У папках зберігаються файли або інші папки.
Файлова система визначає структуру організації файлів, методи зберігання інформації при розміщенні файлів, обмеження доступу, систему безпеки файлів та папок тощо. Найдосконалішими файловими системами, які розробила фірма Microsoft, є FAT32, NTFS. Головна перевага FAT32 у тому, що вона повністю сумісна з FAT 16, проте на відміну від неї дає змогу підтримувати великі розділи диска і розбивати диски на менші кластери. Однак NTFS значно надійніша, має удосконалену систему безпеки і підвищену стабільність, що забезпечується кешуванням файлів і 128-бітним шифруванням файлів і папок.
Ім'я файлу або папки не може містити такі символи: \ : ; * ? «» <> . Ім'я файлу закінчується розширенням, що, як правило, складається з трьох символів. Ім'я відокремлюється від розширення крапкою. Розширення використовують для класифікації файлів за типом.
Шлях до файлу показує його розташування на дисках комп'ютера або в мережі. Він складається з імені диска, на якому розміщується (після імені диска ставиться :\), містить імена папок усіх рівнів (імена папок розділяються символом \) і ім'я файлу. Ім'я файлу також відокремлюється символом «\». Наприклад, R:\GKZ\ ... \text.doc.
На Робочому столі знаходяться органи управління програмами, піктограми (значки) спеціальних папок. Значки з маленькими стрілками у нижньому лівому куті називають ярликами.
Системна папка Корзина призначена для тимчасового зберігання видалених файлів і відновлення помилково видалених об’єктів. Особливість вилучення така: реально об’єкт є у файловій системі на диску доти, доки користувач не виконає команду Очистити Корзину. Видалені помилково файли можна повернути з Корзини на попереднє місце командою ФайлВідновити. Щоб файли чи папки не попадали в Корзину використовується комбінація клавіш Shift+Delete.
Значок Сетевое окружение відкриває вікно папки, в якому знаходяться значки, що представляють усі комп’ютери та сервери робочої групи, а також значок Вся сеть, за допомогою якого можна отримати доступ до інших робочих груп мережі.
Папки призначені для зберігання файлів та інших папок. Їх створюють за допомогою команд Створити Папка з пункту меню Файл або з контекстного меню робочого поля вікна.
Над папками визначені такі дії: створення, вилучення, відкри вання, закривання, переміщення, пересилання (зокрема на диск чи в пошту), копіювання, вирізання, перейменування, створення для папки ярлика, перегляд властивостей папки.
Якщо переміщають файл чи папку у межах диска, то це відбувається швидко — змінюються лише шляхи та назви (адреси) об’єктів, а самі об’єкти залишаються на місці. Цю дію ви конують методом перетягування піктограми об’єкта у потрібне заздалегідь відкрите вікно.
Переміщення на інший диск — це переписування об’єктів на нове місце і вилучення їх зі старого. Щоб виконати цю дію методом перетягування, треба натиснути ще на клавішу Shift (під час перетягування). Пам’ятайте, якщо натиснути на клавішу Shift перед натисканням на клавішу миші, то виберемо у вікні (об’єднаємо в групу) всі об’єкти до деякого заданого. Щоб відмінити треба натиснути на Esc або натиснути у робочому полі вікна.
Копіювати об’єкт (створювати копію) можна в будь-яку папку, диск, дискету чи на робочий стіл. Об’єкт копіюють методом перетягування піктограми у потрібне вікно, у цьому випадку натиснути на клавішу Ctrl. Розглянемо універсальний спосіб для виконання копіювання чи переміщення — спосіб перетягування об’єктів з натиснутою лівою, або правою клавішею миші (контекстне меню, в якому потрібно вибрати команду Копіювати, Переміщувати або іншу).
Текстовий документ створюють за допомогою команд (Створити Текстовий документ з меню Файл чи контекстного робочого поля папки — отримують піктограму документа, потрібно дати конкретну назву. Двічі клацнувши на піктограму запускають програму-редактор Блокнот (Notepad) і вводять текст.
Над файлами визначені такі ж дії, що й над папками, файлів документів також дії редагування, друкування тощо.
Кожному об’єкту — папці, файлові, програмі, тощо — можна поставити у відповідність ярлик. Ярлик — це покажчик (посилання) на деякий об’єкт, що зберігається десь на диску і асоційований з ним коротенький файл, містить адресу об’єкта. Ярлики створює користувач. Назви ярликам система дає автоматично, але їх можна редагувати. Призначення ярлика — швидке відкривання об’єкта. В будь-який момент можна отримати доступ до програм і документів, створивши для них ярлики на Робочому столі. Надалі можна легко запустити програму подвійним натисканням лівої кнопки миші по відповідному ярлику.
Дії над об’єктами: дисками, папками, файлами, ярликами — зручно виконувати за допомогою контекстного меню. Не варто боятися виконати деяку дію неправильно. Неправильну дію можна відмінити. Для цього є команда Відмінити (Отменить, Undo) в меню Редагувати (Правка) або кнопка на панелі.
Буфер обміну — це частина оперативної пам’яті, куди копіюють і переміщають об’єкти або їхні фрагменти з метою їх вставляння з інші об’єкти. Для роботи з буфером обміну використовують команди Копіювати (Ctrl+C) в буфер, Вирізати (Ctrl+X), Вставляти (Ctrl+V) з буфера. Ці команди є в меню Редагувати чи в контекстних меню об’єктів, а також продубльовані кнопками на панелі інструментів.
У графічній оболонці Windows для роботи з файлами і каталогами можна використовувати програму Мой компьютер. Для запуску програми необхідно вибрати її з головного меню або двічі натиснути на піктограмі Мой компьютер, що знаходиться у верхньому лівому куті Робочого столу, або через контекстне меню.
Папка Мой компьютер містить папки усіх дисководів і логічних дисків комп’ютера, а також папки Общие документы та Документы користувача, що відкрив сеанс. Подвійне натискання на ярлику відповідного елемента дозволяє побачити вміст цього елементу: диску, папки... Відкриваючи нові папки, можна рухатися вздовж ієрархії папок.
Фактично кожне вікно, що відкривається – це відокремлена права панель програми Проводник. Воно має те саме меню, панель інструментів і ті ж властивості. Якщо відкрито багато вікна каталогів різного рівня, то переключатися між ними можна за допомогою клавіш Alt+Tab чи Alt+Esc.
Для однопанельного вікна Мой компьютер у діалоговому вікні Свойства папки (пункт меню Сервис) є параметр Обзор папок, що дозволяє змінювати режими перегляду папок і каталогів. Для повернення на один рівень нагору в цій програмі теж діє клавіша Backspace.
Перемикнутися в режим перегляду підкаталогів в одній папці можна в будь-який момент. Для цього під час подвійного натискання мишею по піктограмі папки треба утримувати натиснутою клавішу Ctrl або натиснути на кнопку Переход на один уровень вверх.
У лівій частині вікна Мой компьютер можна показати одну з панелей оглядача: Поиск, Избранное, Журнал і.т.п., вибравши в меню Вид/Панель обозревателя потрібну команду.
Рисунок 1.1 – Вікно програми Мой комп’ютер
Якщо під час подвійного натискання мишею на піктограмі деякого об’єкту утримувати натиснутою клавішу Shift, можна зразу перейти з програми Мой компьютер до програми Проводник.
Програму Проводник запусти можна з головного меню (підменю ПрограммыСтандартные) чи з контекстного меню, натиснувши правою кнопкою миші на одному із системних ярликів Робочого столу (Мои документы, Мой компьютер, Сетевое окружение, Неиспользуемые ярлыки чи Корзина).
Вікно Проводника складається з трьох панелей. Дві з них (ліва й нижня) мають назву Панели обозревателя і легко налагоджуються за допомогою однойменної команди пункту меню Вид. Обидві ці панелі можна взагалі прибрати з екрану. Для цього треба просто натиснути на кнопку закриття у верхній частині (для лівої панелі) чи лівої частини (для нижньої панелі). На лівій панелі може бути включена програма Помощник по поиску для знаходження файлів або каталогів за їх ім’ям чи за іншими ознаками (розмір, дата створення) - команда Поиск або комбінація клавіш Ctrl+E.
За замовчуванням Проводник подається в режимі двох панелей. При цьому ліва панель подає ієрархію об’єктів комп’ютера, а права відображає вміст і характеристики об’єкту, що виділено ліворуч.
Якщо об’єкт містить вкладені елементи, перед його позначкою зображується квадратик зі знаком , який розкриває наступний рівень ієрархії, а знак перетворюється в знак . Квадратик зі знаком (або клавіша «←») приховує всі нижче розташовані рівні ієрархії даної папки.
Найбільш інформативним режимом подання інформації про файл чи папку є режим Таблица пункту Вид, в якому верхня частина правої панелі дістає додатковий рядок заголовків стовпців з іменем, розміром, типом та датою створення об’єкта.
Для створення нової папки можна використовувати як меню програми, так і контекстне меню. Спочатку слід виділити каталог, в якому необхідно створити підкаталог, а потім викликати команду Создать пункту меню Файл.
Щоб виділити кілька файлів чи каталогів, розташованих у списку поспіль, слід виділити спочатку перший елемент, потім при натиснутій клавіші Shift розширити виділення клавішами управління курсором, натиснути на останньому елементові мишкою. Якщо потрібні елементи розташовані в списку не поспіль, виділити їх можна відібравши потрібні файли за натиснутої клавіші Ctrl.
Групу файлів можна також виділити, розтягуючи за натиснутої лівої кнопки миші прямокутник довкола потрібних позначок файлів та каталогів.
Папка чи файл, виділені на правій панелі Проводника лівою кнопкою миші перетягуються в папку призначення, яка може бути як на лівій, так і на правій панелі. При цьому діють такі правила: якщо курсор із захопленим об’єктом перебуває над папками того ж диску, виділений файл чи папка будуть переміщатися; як тільки курсор миші потрапляє в зону об’єктів іншого диску, поруч з курсором миші і блідим зображенням виділеної папки з’являється квадратик із знаком , що свідчить про наступне копіювання об’єкта.
У випадку, коли необхідно скопіювати файли чи каталоги в інший каталог того ж диску, потрібно просто при перетягуванні виділених елементів натиснути клавішу Ctrl (при цьому з’явиться значок ). У пункті призначення спочатку треба відпустити ліву кнопку миші, а потім клавішу Ctrl. Аналогічно провадиться операція переміщення на інший диск, тільки при цьому повинна бути натиснута клавіша Shift.
1.3 Порядок виконання роботи
На робочому диску створена папка Потоку спеціальності, а в ній - папка з шифром Вашої групи.
1.3.1 В цій папці створіть особисту: з контекстного меню робочого поля диска виберіть пункт Створити і підпункт Папка. Перемкніть алфавіти, введіть назву – ваше прізвище латинськими літерами та натисніть на клавішу вводу. Англійський, український та інші алфавіти можна перемикати натисканням певної групи клавіш (Ctrl+Shift або А1t+Shift), а також натисканням над індикатором клавіатури мишею на панелі задач з наступним вибором алфавіту з меню.
1.3.2 Відкрийте особисту папку. Увімкніть у вікні папки Панель інструментів та Рядок статусу. Скористайтеся пунктом Вид з меню вікна.
1.3.3 Створіть перший текстовий документ. Для цього виконайте команди з меню вікна: Файл СтворитиТекстовий документ. Дайте документу назву — своє ім’я. У текстовий документ введіть текст: назву лабораторної роботи, мету і задачі роботи, а також відповіді на деякі контрольні питання, запропоновані викладачем.
1.3.4 Збережіть текстовий документ в особистій папці. Щоб зберегти на диску документ, виконайте пункт Файл Зберегти.
1.3.5 Дослідіть властивості текстового файлу. Щоб властивості постійно були на екрані, треба на панелі інструментів (закладка Вид) натиснути на останню кнопку Таблиця — значки розташуються у вигляді таблиці з відображенням властивостей. Перепишіть у текстовий файл його властивості.
1.3.6 Створіть ярлики для особистої папки і текстового документа. Ярлик особистої папки має бути створений у вікні з назвою групи, а ярлики документа— у вікні особистої папки. Щоб створити ярлик папки чи документа, треба виконати команду Створити ярлик (за допомогою контекстного меню папки чи документа або користуючись пунктом Файл з меню вікна). Перепишіть властивості ярликів у текстовий документ.
1.3.7 Скопіюйте текстовий файл з особистої папки у папку Потік способом перетягування піктограми файлу. Для копіювання об’єкта його піктограму треба перетягнути у потрібне місце, натиснувши на клавішу Сtrl під час перетягування або цю дію виконати за допомогою правої клавіші миші. Повторіть цю процедуру, використовуючи буфер обміну. Вилучіть свій файл і ярлик до нього з папки Потік. Особисту папку не вилучайте!
1.3.8 Згідно свого варіанту за допомогою Проводника виконайте завдання: п.п. 1.3.8а – 1.3.8г, які подані в таблиці 1.1.
1.3.9 Вивести в правій панелі Проводник інформацію про вміст особистої папки і відобразити його у формі таблиці. Занесіть цю інформацію у створений Вами текстовий документ і збережіть його в особистій папці.
Таблиця 1.1 – Завдання для виконання роботи
|
п.1.3.8 Створіть в особистій папці наступне дерево каталогів: 1. |
п.1.3.8а Відкрити вікно пошуку файлів та папок з головного меню чи Вид/Панель обозревателя і знайти на диску С: два графічні файли (*.bmp) і відкрити один з них. |
п.1.3.8б Скопіювати з каталогу С:\Windows до каталогу В1_5new п’ять найновіших файлів за датою створення. |
п.1.3.8в Додайте до катало-гу В2_е п’ять фай-лів, імена яких у другій по-зиції мають літеру «е». |
п. 1.3.8г Відсортуй-те знайдені файли за іменем. |
|
2. |
два текстові документи (*.txt) з вікна системи пошуку і відкрити один з них. |
до каталогу F1_3old три найстаріших файли за датою створення. |
F2_о три файли, імена яких мають на початку назви літеру «о». |
Відсортуй-те знайдені файли за розміром. |
|
3. |
три файли, що мають в своєму імені чотири символи. |
до каталогу K3_3min три найменші файли за розміром. |
K32_а чотири файли, імена яких мають у третій позиції літеру «а». |
Відсортуй-те знайдені файли за типом. |
|
Продовження табл. 1.1 |
||||
|
4. |
п’ять тимчасових файлів (*.tmp) з вікна системи пошуку і відкрити один з них. |
до каталогу В1_2big два найбільші файли за розміром. |
В2_у додайте сім файлів, імена яких мають літеру «y». |
Відсортуй-те знайдені файли за датою створення. |
|
5. |
три виконувані файли (*.ехе). |
до каталогу F1_3last три останні файли за абеткою. |
F2_i додайте чотири файли, імена яких мають літеру «і». |
Відсортуй-те знайдені файли за розміром. |
|
6. |
три графічні файли (*.bmp) з вікна системи пошуку і відкрити один з них. |
до каталогу F1_4first перших чотири файли за абеткою |
F2_u додайте два файли, імена яких у третій позиції мають літеру «u». |
Відсортуй-те знайдені файли за іменем. |
|
Продовження табл. 1.1 |
||||
|
7. |
чотири текстові документи (*.txt) з вікна системи пошуку і відкрити один з них. |
до каталогу В10Kbite сім об’єктів, розмір яких змінюється від 1 до 10 Кбайт |
В2_m додайте три файли, імена яких мають на початку назви літеру «m». |
Відсортуй-те знайдені файли за типом. |
|
8. |
три тимчасових файли (*.tmp) з вікна системи пошуку, і відкрити один з них. |
до каталогу F1Kbite десять об’єктів, розміром до 10 Кбайт |
F2_n додайте два файли, імена яких мають на початку назви літеру «n». |
Відсортуй-те знайдені файли за датою створення |
|
9. |
три файли, що мають в своєму імені п’ять символів. |
до каталогу В20Kbite десять об’єктів, розміром до 10 до 20 Кбайт |
B2_w додайте імена двох файлів, які мають в другій позиції літеру «w». |
Відсортуй-те знайдені файли за типом. |
|
Продовження табл. 1.1 |
||||
|
10. |
три файли, що мають в своєму імені шість символів. |
до каталогу G_0207 сім об’єктів, які створені в лютому 2007 р. |
K3m додайте імена чотирьох файлів, які мають в другій позиції літеру «m». |
Відсортуй-те знайдені файли за розміром. |
|
11. |
три файли, що мають в своєму імені сім символів. |
до каталогу Т5 п’ять об’єктів, які створені в останньому місяці поточного року. |
Yg додайте імена трьох файлів, які мають в імені файлу літеру «g». |
Відсортуй-те знайдені файли за датою створення. |
|
12. |
чотири файли довідки з розши-ренням (*.hlp) з C:\WINDOWS\ \HELP і додайте їх до каталогу FF22. |
до каталогу F2_081 об’єкт, розміром від 0.8 до 1.1 Мбайт. |
F3 додайте імена п’яти файлів, які мають на початку імені файлу літеру «s». |
Відсортуй-те знайдені файли за іменем. |
1.4 Контрольні запитання
1.4.1 Як увімкнути панель інструментів?
1.4.2 Як створити текстовий файл, папку?
1.4.3 Що таке ярлик? Як його створити?
1.4.4 Як дослідити властивості папки, файлу?
1.4.5 Як перемкнути алфавіт на клавіатурі?
1.4.6 Як зберегти файл на диску?
1.4.7 З чого складається шлях до файлу?
1.4.8 Що означає термін «файлова система»?
1.4.9 Які Ви знаєте файлові системи?
1.4.10 Які символи не допускаються в іменах файлів?
1.4.11 Чим відрізняється вікно папки Мой компьютер від вікна програми Проводник?
1.4.12 Як створити нову папку у програмі Проводник?
1.4.13 Як виділити у вікні програми Проводник групу файлів, що розташовані випадково?
1.5 Рекомендована література
1.5.1 Баженов В.А. і ін. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник. – К.: Каравела, 2003. – 464 с.
1.5.2. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології.: Підручник/Пушкар О.І., ред.-К.:Академія, 2002. – 704 с.
Лабораторна робота № 2
Файловий менеджер Total Commander
2.1 Мета і завдання роботи
Набуття практичних навичок роботи з файловою системою за допомогою програми-оболонки Total Commander. Вивчити команди обробки файлів та каталогів, ознайомитися з командами управління та сервісними функціями обслуговування файлів.
2.2 Основні теоретичні положення
Total Commander (ТС) або Windows Commander (WC) — це програма для виконання дій з об'єктами за допомогою вікон двох папок (зокрема, дисків), одне з яких є активним (віддавачем, сервером), а друге — пасивним (приймачем, клієнтом).
Розглянемо вікно програми ТС (рис. 2.1). Вікно містить меню панель інструментів, два робочі вікна (панелі) з рядками заголовків і статусу, засоби для активізації дисків, вертикальні смуги прокручування, командний рядок, рядок функціональних клавіш. Наявність кожного з цих елементів налагоджується за допомогою команди Конфигурация à Настройка.
Одне з робочих вікон (ліве) є активним, інше — пасивним. Для активного вікна характерними рисами є: 1) наявність ледве помітної пунктирної рамки для виокремлення об'єктів; 2) відображення активного шляху перед командним рядком.
Для негайного переходу до кореневого каталогу можна натиснути комбінацію клавіш <Ctrl+\> або натиснути у рядку вибору дисків на значку кореневого каталогу.
Комбінації клавіш дозволяють впорядковувати список файлів: (<Ctrl+F3>) – за іменами; (<Ctrl+F4>) – за розширеннями; (<Ctrl+F5>) – за датою створення; (<Ctrl+F6>) – за розмірами; (<Ctrl+F7>) – без впорядкування.
Рисунок 2.1 - Вікно програми Windows Commander
Сполучення клавіш <Ctrl+F11> дозволяє залишити в списку лише програми (файли з розширенням *.COM, *.EXE, *.BAT. Комбінація <Ctrl+F10> повертає до списку всі файли.
Щоб побачити дерево каталогів відповідного диску, слід використати однойменну команду пункту меню Вид, або натиснути <Ctrl+F8>.
Комбінація клавіш <Ctrl+L> дозволяє отримати інформацію про файли, каталоги. Для каталогу, щоб був виділений, підраховується кількість файлів та каталогів, що він містить, загальний обсяг всіх файлів каталогу, а також загальний обсяг з урахуванням кластерів, що вони займають.
Нижній рядок TC показує призначення функціональних клавіш в програмі-оболонці.
Клавіша <F3> дозволяє переглядати текстові файли та файли малюнків вбудованою програмою перегляду. В разі наявності декількох виділених файлів переглянути саме файл, на який вказує курсор, можна за допомогою <Shift+F3>.
Для редагування текстового файлу призначена клавіша <F4>. За замовчуванням запускається програма Блокнот (Notepad). Щоб створити новий текстовий файл слід натиснути <Shift+F4>, ввести ім’я файлу, і потім після введення тексту зберегти його, використовуючи Блокнот.
Копіювання файлів здійснюється за допомогою клавіші <F5>. Щоб скопіювати файл в той же каталог під новим ім’ям, слід натиснути <Shift+F5>.
Для переміщення файлу до протилежного каталогу використовується <F6>. Для перейменування його без зміни розташування – <Shift+F6>.
Створення каталогу, чи зразу гілки підкаталогів (імена підкаталогів слід записати через зворотну похилу риску) здійснюється за допомогою <F7>.
Щоб вилучити файли та каталоги необхідно скористатися клавішею <F8>.
Команда Сравнить каталоги з пункту меню Выделение (або <Shift+F2>) дозволяє виділити в каталогах, які порівнюються, ті файли, що відсутні, або є новішими, ніж у протилежному каталозі.
Команди, що допомагають управляти програмою-оболонкою зібрані в пункті меню Вид.
Команда Дерево каталогов (<Alt+F10>) відкриває вікно з деревом каталогів поточного диску.
Якщо натиснути <Ctrl+U> , або вибрати команду Поменять панели местами, зліва отримаємо список файлів того каталогу, що було відкрито справа і навпаки.
Команда Часто используемые каталоги (<Ctrl+D>, або подвійне натискання мишею на рядку поточного каталогу панелі) дозволяє швидко перейти до одного з потрібних каталогів. Щоб додати деякий каталог до меню каталогів, слід зробити його поточним та виконати команду Добавить текущий каталог.
Команда Синхронизировать каталоги дозволяє порівнювати вміст двох каталогів разом з підкаталогами та копіювати відсутні, або новіші файли в будь-який інший каталог.
Команда Поиск файлов (<Alt+F7>) призначена для пошуку файлів та каталогів за їх ім’ям, або за вмістом файлів.
За допомогою команди Подсчитать занимаемое место можна швидко оцінити загальних обсяг виділених файлів, а також розмір простору на диску, що будуть займати ці файли з урахуванням розмірів кластерів.
Список файлів та каталогів можна надрукувати. Для цього їх спочатку слід виділити та скористатися командою Файл à Печать à Список файлов.
Архів — це файл, куди у стиснутому (у тридесять разів) вигляді поміщають інші файли. Для архівування файлів використовують програми-архіватори Arj, Rar, ZIP тощо..
В TC для архівації використовується команда Упаковать (<Alt+F5>) пункту меню Файл. TC підтримує декілька програм-архіваторів для архівування файлів, як внутрішні, так й зовнішні. Для останніх необхідно встановити шляхи до відповідних програм за допомогою кнопки Настройка. Після визначення програми-архіватора у тому ж вікні слід визначитися з іншими параметрами: шлях до каталогу, створення багатотомних архівів, створення архівів, що самі розпаковуються. Файли чи папки можна занести в архів і вибрати файл з нього через контекстне меню вибраного файлу.
Команда Файл à Распаковать (<Alt+F9>) виконує протилежну дію архівації файлів. За допомогою команди Проверить архивы (<Alt+Shift+F9>) можна перевірити цілісність архівів (відповідність контрольних сум файлу). Великі за розміром файли програма-оболонка TC може розбити на декілька файлів меншого розміру (команда ФайлàРазбить файл). Розмір частин можна вибрати у відповідності до об’ємів стандартних гнучких дисків, ZIP дисків, чи CD-R дисків, а можна вибрати інший довільний розмір. При цьому додатково створюється файл з розширенням *.CRC, в якому зберігається ім’я початкового файлу, його розмір та контрольна сума. Ці дані використовуються при збиранні файлу ФайлàСобрать файл.
2.3 Порядок виконання роботи
2.3.1 Упакуйте окремо архіваторами ZIP, RAR та ARJ всі знайдені файли попередньої лабораторної роботи (п.п. 2.3.3 та 2.3.4) під іменами тих, каталогів, де вони знаходяться.
2.3.2 За допомогою TC підрахуйте з точністю до байтів окремо загальний розмір всіх файлів з розширенням ZIP, RAR та ARJ.
2.3.3 Створіть в особистій папці текстовий файл *.txt, в якому наведіть таку інформацію: своє П.І.П., група, мета і завдання лабораторної роботи і далі текст про загальний розмір файлів з розширенням ZIP, RAR та ARJ у вигляді: Розмір файлів з розширенням ___ дорівнює ___байтів.
2.3.4. Додайте до свого файлу відповідь на контрольне запитання згідно свого варіанту.
2.3.5 Збережіть текстовий документ в особистій папці. Закрийте програму - оболонку Total Commander.
2.4 Контрольні запитання
2.4.1 Як зробити деякий каталог поточним і додати його до меню каталогів?
2.4.2 Які існують способи фільтрації списку файлів?
2.4.3 Як здійснити пошук файлів за їх ім’ям, вмістом?
2.4.4 Як швидко підрахувати загальний обсяг файлів деякого каталогу в TC?
2.4.5 В яких випадках виконується команда ФайлàРазбить файл?
2.4.6 Які програми-архіватори підтримує TC?
2.4.7 Як розбити великий файл на декілька меншого розміру, а потім з’єднати складові до одного вихідного в TC?
2.5 Рекомендована література
2.5.1 Баженов В.А. і ін. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник. – К.: Каравела, 2003. – 464 с.
2.5.2 Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології.: Підручник/Пушкар О.І., ред.-К.:Академія, 2002. – 704 с.
Лабораторна робота № 3
Створення та збереження документів в текстовому редакторі Word. Уведення та редагування тексту. Форматування тексту. Уведення формул. Створення та редагування таблиць
3.1 Мета і завдання роботи
Навчитися працювати в текстовому процесорі Word. Ознайомитися з режимами роботи з документами, отримати навики форматування тексту, вставка номерів сторінок, уміти працювати з колонтитулами, колонками. Вивчення і освоєння методики вставки в текст і редагування математичних формул. Уміти створювати та форматувати таблиці.
3.2 Основні теоретичні положення
Програму запускають одним з багатьох способів: за допомогою її ярлика на робочому столі чи в головному меню Програми (відкрити відповідну програмну групу, зазвичай це – Microsoft Office Microsoft Word). За допомогою команд основного меню можна задати потрібні параметри (режими) функціонування програми. Увімкнути меню ВиглядПанелі інструментів (Стандартна, Форматування) і Лінійку (для того, щоб простежити за вертикальними, горизонтальними розмірами робочого поля сторінки, задати відступ тексту від правого краю (нижній правий трикутник), абзацний відступ у першому рядку (верхній трикутник), позиції і види табуляції (до лівого краю, до правого краю, до центру тощо) через команду в меню Сервіс ПараметриВид.
Відразу після запуску Word створюється новий документ з іменем Документ 1. При збереженні пропонується ім’я з перших літер вашого документа, але його можна змінити. Збереження може бути виконано командою Файл - Сохранить або Файл - Сохранить как. Пункт меню Файл дає можливість виконати друкування документа на принтері і перегляд документа перед друком.
При роботі з документами виникає необхідність у встановленні полів на сторінці. Це можна виконати за допомогою лінійки координат (горизонтальної та вертикальної). Тягнучи мишкою бігунок на цих лінійках. Або можна виконати команду через меню Файл – Параметри сторінки. В цьому випадку зміни полів будуть для усіх листів документа, а не тільки поточного листа. Також через меню Файл – Параметри сторінок є можливість змінити розмір листа і його розташування (альбомна чи книжкова) орієнтація.
Масштаб задається за допомогою меню “Вид”.
Зміна шрифтів (колір, розмір, стиль) виконується через меню Формат – Шрифт або на панелі інструментів:
Або в діалоговому вікні на вкладці Шрифт можна змінити такі параметри форматування як тип (гарнітура), розмір (кегль), який вимірюється в пунктах (1 пункт = 0,375мм), написання шрифту (звичайне, курсив, напівжирний, напівжирний курсив), колір, підкреслення та ефекти: перекреслення, верхній та нижній індекс, тінь та ін. Для зміни інтервалу й положення символів використовується вкладка Интервал діалогового вікна Шрифт, за допомогою якої можна встановити масштаб – змінює розмір літер у відсотковому відношенні до активного кегля; інтервал – змінює відстань між літерами; зміщення – переміщує літери відносно рядка вгору або вниз; кернінг – змінює відстань між сусідніми літерами слова в місцях, де це необхідно, для символів визначеного розміру або більшого.
Для встановлення параметрів абзацу використовується команда Абзац із меню Формат. Після вибору цієї команди з'являється діалогове вікно Абзац. Для установлення абзацних відступів та інтервалів необхідно вибрати вкладку Отступы и интервалы.
Табуляція використовується для точного вирівнювання колонок тексту або чисел.
Microsoft Word дозволяє швидко складати списки з позначками, нумерацією й багаторівневі списки з нумерацією. Елементом списку вважається абзац тексту. Для створення списку необхідно виділити абзаци, потім викликати команду Список з меню Формат, що викликає діалогове вікно Список.
Для створення списку з позначками необхідно вибрати вкладку Маркированный, для створення списків із нумерацією використовується вкладка Нумерованный діалогового вікна Список. Щоб створити свій варіант нумерації, слід натиснути кнопку Изменить. З'явиться вікно Изменение нумерованного списка У полі Формат номера вказується текст перед і після номеру елементу списку, наприклад: ) або [ ]. У полі нумерация вказується стиль нумерації, а в полі начать с вказується число (або літера), з якого повинен починатися список.
Колонтитул – напис, як правило однорядковий, що розміщують в основному над текстом кожної сторінки деяких книг, журналів, газет. Верхні та нижні колонтитули призначені для розміщення інформації зверху та знизу кожної сторінки. Колонтитули відображаються на екрані світлішим кольором, якщо документ знаходиться в режимі Разметка страницы. Крім того, загальний вигляд сторінки разом з колонтитулами можна побачити в режимі Предварительный просмотр.
Номери сторінок вставляються до колонтитулів. Якщо до верхнього або нижнього колонтитулів необхідно розмістити тільки номер сторінки, то для цього необов’язково викликати спеціальне вікно роботи з колонтитулами, а достатньо скористатися вказівкою Вставка/Номера страниц, де в списку Положение, вибрати положення номера сторінки (Внизу страницы, Вверху страницы); вибрати спосіб вирівнювання номерів сторінок у списку Выравнивание: (Слева, От центра, Справа, Внутри, Снаружи).
Якщо потрібно, щоб номер друкувався на першій сторінці, то слід включити опцію Номер на первой странице. Крім того, за допомогою кнопки Формат діалогового вікна Номера страниц можна змінити формат номера сторінки.
Для зміни розмірів полів сторінки, орієнтації паперу до різних областей одного документу необхідно скористатися меню ВставкаРазрывСо следующей страницы, а потім ФайлПараметры страницыПоляориентация (книжная або альбомная).
Весь документ або тільки його частину можна відформатувати у вигляді газетних колонок, в яких текст переходить від кінця однієї колонки до початку наступної. Для того, щоб поділити на колонки тільки частину документу, спочатку слід виділити фрагмент тексту, після чого скористатися кнопкою Колонки. Відформатувати текст в кілька колонок можна також за допомогою вказівки Формат/Колонки. Для того, щоб вставити між колонками роздільник, досить включити опцію Разделитель діалогового вікна Колонки.
Автоматична розстановка переносів в тексті колонок виконується однаково для будь-якого тексту. Для цього слід вибрати вказівку Сервис/Язык/Расстановка переносов, а потім в діалоговому вікні Расстановка переносов включити опцію Автоматическая расстановка переносов.
Інколи до початку абзацу вставляють буквицю – прописну літеру великого розміру. За буквицю приймається перша літера активного абзацу. Для створення буквиці необхідно помістити курсор в абзац, для якого створюється буквиця. Потім слід вибрати вказівку Формат/Буквица. Щоб перетворити буквицю виділеного абзацу у звичайний текст, необхідно в групі Положение вибрати значення Нет.
Для підготовки наукових текстів зі складними математичними формулами та символами використовують редактор формул Microsoft Equation. Для введення формули потрібно розмістити курсор у позиції вставки першого символу формули і виконати одну з команд: 1) ВставкаОбьект. У переліку редакторів вибрати рядок Microsoft Equation (“Формула”). 2) Кнопкою “Редактор формул” - на стандартній панелі інструментів (кнопка з зображенням значка ). 3) “ВидПанели инструментов Формула”.
У позиції курсору з'явиться рамка, а на екрані командний рядок і піктографічна панель Microsoft Equation.
У першому рядку піктографічної панелі є піктограми для введення математичних символів, які об'єднані у функціональні групи. Другий рядок містить піктограми шаблонів, за допомогою яких у текст можна ввести складні математичні об'єкти, такі як інтеграл, матриця, вирази в дужках тощо. Курсор редактора формул має L-подібну форму. Горизонтальна та вертикальна лінії вказують у якому місці формули буде введений наступний елемент.
Рисунок 3.1 Піктографічна панель Microsoft Equation
За допомогою вікна “Редактор формул” виконуються вставки, заміна і знищення символів, а також такі операції:
1) Встановлення масштабу зображення командою “ВидМасштаб”.
2) Встановлення інтервалів між символами у формулі. Виділити елементи формули, де треба змінити інтервал і виконати команду “ФорматИнтервал”, встановивши вид і розмір інтервалів у вікні діалогу. Виконати команду “Применить ОК”.
3) Встановлення розмрів символів в формулах. Вибрати команду “Размер” і вибрати тип розміру (звичайний і ін.), виконати команду “Определить”, встановивши розмір у вікні діалогу. Виконати команду “Применить ОК”.
4) Вибір стилю накреслення символів. Виконати команду “Стиль” і вибрати вид стилю (математичний і ін., виконати команду “Определить”, встановивши параметри стилю у вікні діалогу.
Щоб повернутись до текстового режиму після форматування формул, потрібно натиснути курсором миші за межами рамки формули.
Для створення нової таблиці призначена команда Табли ца/Вставить/Таблица, а також кнопка Вставить таблицу стан дартної панелі інструментів.
Вставку стовпчиків і рядків здійснюють за допомогою підменю Вставить меню Таблица або контекстного меню таблиці, виділивши рядки чи стовпчики таблиці і ви кликати контекстне меню. Висоту рядка і ширину стовпчика легко зміни ти за допомогою миші. Для цього слід розмістити вказівку миші на обмежувальній лінії (вигляд вказівки миші при цьому змінить ся) і при натиснутій лівій кнопці перетягнути в потрібному на прямку.
Розділення і об'єднання клітинок. Таблиця часто має за головок (шапку), який є загальним для кількох стовпчиків. При цьому найпростіше об'єднати кілька клітинок для отримання клі тинки більшого розміру. Щоб об'єднати клітинки, потрібно їх ви ділити і скористатися командою Таблица/Объединить ячейки (аналогічна команда міститься і в контекстному меню таблиці). Для розділення клітинки таблиці на кілька призначена команда Таблица /Разбить ячейки. Для видалення клітинок, рядків, стовпчиків слід виділити відповідну ділянку і скористатися командами підменю Удалить меню Таблица (або командами контекстного меню).
Розбивка таблиць. Таблицю можна розділити на частини, якщо між частинами таблиці має бути текст чи малюнок або якщо таблиця розміщується на кількох сторінках. Щоб розбити табли цю, потрібно встановити курсор у першому рядку другої частини таблиці і натиснути комбінацію клавіш Ctrl+Shift+Enter або скористатися командою Таблица /Разбить таблицу.
Форматування таблиць. Таблиці, як і будь-який абзац, форматують за допомогою команд меню Формат або панелі інстру ментів форматування. Word має також засіб автоматичного фор матування таблиць — команду Автоформат таблицы... меню Таблица, де вибираєте потрібний формат. У результаті цього Word автоматично виконає форматування таблиці відповідно до вибра ного зразка.
Власні варіанти форматування можна створити за допомогою команди Границы и заливка меню Формат.
Щоб змінити напрямок тексту в комірці використовується команда Формат – Направление текста.
3.3.1 Порядок виконання роботи
3.3.1 Відкрити програму Microsoft Word і розглянути її інтерфейс. Відкрити діалогове вікно настроювання параметрів роботи програми та розглянути зміст вкладок і встановити такі параметри: на вкладці Общие встановити одиницю вимі ру — см, список файлів — 7.
3.3.2 На вкладці Правка встановити режим Использовать клавишу Ins для вставки; на вкладці Сохранение встановити період автозбереження — 15 хв.
3.3.3 На вкладці Правописание вимкнути автоматичну перевірку орфографії і граматики.
3.3.4 Створити новий документ. Встановити параметри сторінки документа: формат — А4; орієнтація - Книжная; верхнє поле — 2.5 см; нижнє поле — 2.5 см; праве поле — 3 см; ліве поле — 1.5 см.
3.3.5 Ввести у створений документ текст, наданий викладачем. Переглянути текст документа, за потреби виправити помилки.
3.3.6 Форматування символів. Для тексту документа встановити параметри шрифту: Times New Ro man, розмір шрифту — 16, міжсимвольний інтервал — розріджений, кернінг для символів 12 пт і більше.
3.3.7 Для абзаців документа встановити вирівнювання — за шириною, від ступ першого рядка — 0.95 см, міжрядковий інтервал — полуторный. Для першого абзацу застосуйте буквицю. Другий і третій абзац оформіть у вигляді нумерованого списку.
3.3.8 Заголовок тексту вирівняти по центру, для виділення визначень у тексті використовувати курсив.
3.3.9 Зробити копію всього тексту в той же документ. Після першої сторінки втавити Разрыв страницы cо следующей страницы і для другої сторінки зробити орієнтацію паперу альбомну. Активізуйте колонтитули: ВидКолонтитулы. Зробіть так, щоб у верхньому колонтитулі було записано «ІФНТУНГ, факультет ІЕФ, спеціальність – Геодезія, картографія та землеустрій, група, ваше П.І.Б.», а у нижньому колонтитулі, праворуч - проставлені дата і час, а ліворуч проставлені номер сторінки жирним шрифтом розміром 12 пт.
3.3.10 Відформатуйте документ у вигляді газетних колонок.
3.3.11 Створити таблицю згідно зразку, наданого викладачем. Застосувати шрифт Times New Roman, кегль 10, інтервал – одинарний:
3.3.12 Зберегти файл під своїм іменем в особисту папку.
3.4 Контрольні запитання
3.4.1 Як встановлюються поля на сторінці?
3.4.2 Для чого призначені колонтитули? Як встановити нумерацію сторінок?
3.4.3 Як можна задати текст з колонками?
3.4.4 Як створити списки?
3.4.5 Яким чином можна змінити масштаб зображення формули?
3.4.6 Як задається інтервал між символами у формулі? Як задати розмір символів в формулах?
3.4.7 Яким чином можна змінити стиль накреслення символів?
3.4.8 Які можливості має редактор Word, що до роботи з таблицями?
3.4.9 Як задається стиль таблиці?
3.4.10 Яким чином можна змінити кількість рядків або стовпчиків в таблиці?
3.4.11 Які можливості редактора щодо перетворення тексту у табличний формат?
3.5 Рекомендована література
3.5.1 Баженов В.А. і ін. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник. – К.: Каравела, 2003. – 464 с.
3.5.2 Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології.: Підручник/Пушкар О.І., ред.-К.:Академія, 2002. – 704 с.
3.5.3 Стоцкий Ю. Самоучитель Office2000.- СПб.: Питер, 2003.-608 с.: ил.
PAGE 27