Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Машир Богдан
МТ, 5 курс
Практичне завдання 5
Напевно, ви маєте достатню підготовку з курсу основ картографії, втім деякі суттєві поняття та властивості картографічних зображень заслуговують на повторення, яке може видатися нескладним, втім досить творчим завданням.
Карта – мова ситуації, мова контексту.
Існує дві категорії карт. Тематичні використовуються для демонстрації даних географічних спостережень. Найчастіше асоціюються з презентацією певної ситуації.
Наприклад, карта наведена на рисунку дозволяє охарактеризувати географічний розподіл домогосподарств, де головуючу роль має жінка.
Базова карта (basemap or reference map) є картографічною основою, яка репрезентує базовий географічний контекст, необхідний для розташування інших об’єктів, ознак, властивостей тощо. Сучасні ІКТ можливості відкривають безмежний доступ до базових карт (https://maps.google.com/), які використовуються в якості фону для відображення різноманітних явищ, ознак та властивостей за допомогою доступних у цифровому форматі позначень (http://timwallace.wordpress.com/2010/09/30/pushpins-what-dont-they-mean/).
Значна кількість базових картографічних зображень нині доступні дякуючи «хмарним» технологіям. Комп’ютерні технології дозволяють автоматично знаходити об’єкти за адресою, вивчати територію на предмет різних характеристик. Зайдіть за посиланням
http://maps.cloudmade.com/?lat=-28.497661&lng=146.601563&zoom=5&styleId=1&opened_tab=0#
користуючись функцією Search the Мap, задайте адресу для пошуку, наприклад в м. Києві. Користуючись шкалою масштабу охарактеризуйте зміни у детальності відображення ситуації (яка додаткова картографічна інформація додається) на рівнях:
Region: позначені кордони та назви країн.
Country: з'являються назви великих міст та головні транспортні шляхи.
County: додаються позначення невеликих населених пунктів, частково прослідковується характер забудови у м. Київ, більша деталізація сітки автомобільних шляхів, позначені аеропорти, а також лісові масиви.
Neighborhood: детальне відображення розміщення будівель, позначення назв більшості вулиць,позначення основних об’єктів інфраструктури (станції метро, лікарні, супермаркети, музеї, стоянки тощо).
Building: з'являються номери будинків, детальне відображення автомобільних та пішохідних шляхів, позначення усіх об’єктів інфраструктури (включаючи невеликі кафе та автобусні зупинки), напрямів руху транспорту, наявна схема ліній метрополітену, у тому числі переходів між станціями тощо.
Наведіть приклад своєї улюбленої карти.
Карти стереотипів (наприклад, http://inspired.com.ua/other/ukraine-maps/) відображають регіони чи країни світу (у даному прикладі – Україну) очима мешканців певної території за допомогою певних асоціацій, що виникають у зв’язку з тим чи іншим об’єктом.
Якими засобами у даному випадку карта виступає «мовою ситуації»
Карта стереотипів може яскраво відобразити ситуацію щодо суспільних відносин в окремому регіоні чи країні за рахунок аналізу асоціацій одних груп населення по відношенню до інших, що яскраво відображає їхні взаємовідносини.
Якими засобами у даному випадку карта виступає «мовою контексту»
Така карта показує середовище проживання групи населення, що прив’язана до певної території, та його відношення до навколишнього оточення шляхом застосування образно-асоціативного мислення. Відповідно стереотипи, які складаються у даної групи населення, відображають їхню самоідентифікацію у межах окремого регіону чи країни.
Звісно, що більшість користувачів, які сьогодні дякуючи ІКТ, мають можливість користуватися подібними картами навіть не замислюються про те, що стоїть за можливістю працювати з картографічними зображеннями, які сприймаються як належне
Земля кругла, а карти – пласкі
Відомо, що для визначення місцеположення будь-якого об’єкту має бути встановлена система відліку, яку представляють широко використовуємі координати - широта та довгота. Таким чином створюється адресна система усієї планети. Фактично – це система ліній, яка відображає паралелі та меридіани, які утворюють решітку паралелей (північ/південь), значення яких змінюється -/+90 градусів від екватора, та меридіанів (схід/захід) зі значеннями +/- 180 градусів від нульового меріадіану, який проходить через королівську обсерваторію у Гринвічі, Велика Британія).
Зважаючи на те, що наша планета має форму еліпсоїда постійно виникає потреба трансформації об’ємної (3D) основи для відображення їх у 2D форматі на пласких картографічних зображеннях – картографічної проекції - особливості яких визначаються різноманітними математичними розрахунками. Існує величезна кількість можливих математичних перетворень, які дозволяють переносити точки зі сферичної поверхні (широта/довгота) на дво-вимірні пласкі картографічні зображення. Але, що важливо, проекція дозволяє зберегти більшість (напрямок, форма, площа, відстань, найкоротший маршрут між двома точками), але не усі характеристики географічних відношень. В залежності від особливостей завдань, які вирішуються, можна обрати проекцію, яка не зберігає жоден з цих атрибутів, або обрати компромісний варіант.
Які особливості мають проекції, наведені у постах:
При виборі проекції, в першу чергу, береться до уваги те, з якою метою відображується той чи інший об’єкт, форма та розміри даного об’єкту (чи то весь світ, чи окремі регіони) і відповідно рівень спотворень, які допустимі при найбільш точному зображенні вибраної території. Тому при створенні картографічного зображення часто нехтують окремими ділянками для того, щоб більш точно відобразити необхідні території. Саме тому однією з особливостей більшості проекцій є те, що вони можуть бути розірвані в окремих місцях (наприклад, в океанах чи морях), точним відображенням яких можна знехтувати. Немає проекції, яка з однаковою точністю відображала б усю земну поверхню.
Проекції існують не лише для того, щоб карта виглядала красиво.
ГІС як система працює у чіткій прив’язці до конкретних місцеположень на земній поверхні. Усі місцеположення розраховуються відповідно до математично розрахованих проекцій, кожна з яких фактично будується з урахуванням різних компромісів. До того ж проекція, яка використовується впливає на проведення просторового аналізу. Якщо ви створюєте зони, які беруть до уваги перший закон географії Тоблера та хочете визначити близькість певних об’єктів між собою, ви за звичай створюєте області близькості, або буферні зони довкола певних об'єктів (явищ) відображених на карті. Це можуть бути, наприклад, області радіусом до 100 км від землетрусу силою понад 7 балів, які сталися за минулий рік, або ареали до 50 м вздовж річок або інших водойм які враховують екологічні вимоги забудови законодавчо встановлені в Україні. Очевидно, що використання різних картографічних проекцій буде приводити до різних результатів. Такі результати можуть не мати значення у невеликому масштабі, наприклад стосовно міст, які розташовані у певній кліматичній зоні, але у випадку крупно-масштабних зображень, які, скажімо, відображають місцеположення комунікацій під спорудою школи при будівництві нової бібліотеки, треба бути дуже уважним.
Зайдіть на свій аккаунт ArcGIS (https://www.arcgis.com/home/signin.html - вкажіть дані внесені при реєстрації) та почніть створювати нову карту (Make a Map). Переконайтеся, що ви маєте початкову базову карту світу (якщо ні, скористайтеся функцією zoom). Зверніть увагу на розміри відображень Гренландії та розміри Південної Америки. У дійсності територія Гренландії становить лише 12% території Південної Америки.
Чому Гренландія виглядає такою великою?
Карти світу найчастіше виконуються у рівнокутній циліндричній проекції Меркатора. Оскільки ця проекція має різний масштаб на різних ділянках, вона не зберігає площі. Якщо основний масштаб відноситься до екватора, то найбільші спотворення розмірів об’єктів будуть біля полюсів. Оскільки Гренландія знаходиться дуже близько до Північного полюсу, то і спотворення її розмірів є значним, особливо це помітно у співвідношенні з розмірами інших материків, зокрема, Південної Америки чи Австралії.
Базовою проекцією ArcGIS Online є модифікована версія проекції Меркатора (http://www.mapthematics.com/forums/viewtopic.php?f=8&t=251) , яка дуже зручно відображає лінії широти та довготи у вигляді прямих ліній, отже, ми маємо можливість відстежувати лінії напрямів у вигляді прямих ліній. У той же час абсолютно очевидні деформації об’єктів у полярних регіонах.
Наступним кроком у вкладці ArcGIS у верхньому лівому куті оберіть Groups (як говорить назва – це набір карт певної тематики) Натисніть віконце пошуку (Search) у правому верхньому куті, оберіть (позначте) Search For Groups та надрукуйте Projected Basemaps у пошуковому вікні, натисніть Enter. Клікніть на назву групи й побачите дві сторінки базових карт. Продивіться, відкрийте кілька з них, адже кожна побудована за різною проекцією, кожна з яких по-різному відображає такі властивості як площа, конфігурація/форма, напрям, відношення та відстань.
Охарактеризуйте переваги та недоліки 3 різних варіантів:
Варіант 1 (Goode's Homolosine coordinate system)
Переваги: не спотворюється більша частина суші, зберігається співвідношення площі материків
Недоліки: практично повне спотворення території, зайнятої океанами, та ділянок, близьких до полюсів
Варіант 2 (coordsys_EckertIV_150E)
Переваги: не спотворюються площі, найбільш точно відображена територія на перетині екватора та меридіану 150о східної довготи
Недоліки: збільшення ступеня спотворення з віддаленням від точки перетину екватора та меридіану 150о східної довготи, відповідно найбільше спотворення на територіях, що знаходяться біля полюсів
Варіант 3 (Mercator coordinate system)
Переваги: рівнокутна проекція, зберігає територію між приблизно 50о північної та південної широти практично без спотворень
Недоліки: дуже великий ступінь спотворення приполярних ділянок, наприклад, Антарктида на карті займає приблизно 1/3 всього простору, що дуже далеко від реальності
Яка проекція буде найбільш доречною, якщо необхідно аналізувати цунамі у басейні Тихого океану? Чому?
Найбільш доречною для такого дослідження, на мою думку, буде рівновелика проекція розглянута у варіанті 2. Осями, на які орієнтується дана проекція, є екватор та 150о східної довготи, тобто ділянка їх перетину на місцевості відповідає басейну Тихого океану з високою сейсмічною активністю, тобто такою, де виникнення цунамі є найбільш імовірним. Така проекція дозволяє без великих спотворень відобразити необхідну територію.
Яка проекція стала вашою улюбленою й чому?
Як на мене, найбільш ефективною серед наведених проекцій є перша, оскільки вона характеризується найменшим спотворенням материків, виглядає більш естетично та є доцільною при проведенні досліджень різного характеру, тобто є більш практичною, ніж дві інші.