Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство освіти і науки України
Запорізька державна інженерна академія
ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА
Методичні вказівки з виконання контрольної роботи для
студентів ЗДІА усіх спеціальностей денного відділення
Рекомендовано
на засіданні кафедри ОНС,
протокол №__ від _______
Запоріжжя, 2012
1. Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
1.1 Оцінка хімічної обстановки у разі виникнення НС з виливом (викидом) СДОР
СДОР характеризуються впливом на людину, навколишнє середовище, тварин, а також поширенням зараженого повітря на відстані, залежно від ступеня вертикальної стійкості повітря (СВСП) у приземному шарі атмосфери.
СВСП визначається температурою повітря, швидкістю вітру в приземному шарі атмосфери на висоті 2м. від поверхні землі, часом доби й хмарністю, відповідно до малюнка 1.
|
Швидкість вітру,м/с |
День |
Ніч |
||||
|
ясно |
напів’ясно |
хмарно |
ясно |
напів’ясно |
хмарно |
|
|
0,5 |
Конвекція |
Інверсія |
||||
|
0,6-2,0 |
||||||
|
2,1-4,0 |
||||||
|
більше 4,0 |
Ізотермія
|
Мал.1 Графік орієнтовної оцінки СВСП
Інверсія – це такий стан погоди, при якому температура поверхні ґрунту менше, ніж температура повітря на висоті 2 м. від землі. Вона спостерігається, як правило, у ясні ночі.
Ізотермія – такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту орієнтовно дорівнює температурі повітря на висоті 2 м. від землі.
Конвекція – такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні ґрунту більше чим температура повітря на висоті 2 м. від землі швидко летючими речовинам.
При оцінці обстановки треба визначити:
Основною характеристикою зони хімічного зараження є глибина розповсюдження хмари зараженого повітря. Ця глибина пропорційна концентрації СДОР і швидкості вітру. На глибину розповсюдження СДОР і на їх концентрацію в повітрі значно впливають вертикальні потоки повітря. Їх напрям характеризується ступенем вертикальної стійкості
атмосфери. Розрізняють три ступені вертикальної стійкості атмосфери: інверсія, ізотермія і конвекція і визначають їх, згідно мал.1.
Площа хімічного зараження визначається по формулі:
S = ½ Γ Ш ,
де Γ – глибина отруйної хмари, км.; Ш – ширина цієї хмари, км..
Глибина розповсюдження отруйної хмари визначається по таблиці №1.1.
Примітка: якщо швидкість вітру більше 1 м/с застосовуються коефіцієнти, які мають значення, вказані в таблиці 1.2.
При умовах зберігання СДОР в обвалованих ємностях, глибина розповсюдження хмари зменшується в 1,5 рази.
Ширина хмари отруйних речовин (Ш) визначаєтьсяпо формулі
Ш= k x Г,
Де k - постійна величина, яка дорівнює: при інверсії - 0,03; при ізотермії – 0,15; при конвекції – 0,8.
Таблиця №1.1
Глибина розповсюдження хмари отруйного повітря з вражаючою концентрацією СДОР на відкритій місцевості, км.(ємність не обвалована, швидкість вітру 1 м/с).
|
Найменування СДОР |
Кількість СДОР на об’єкті |
|||||
|
5 |
10 |
25 |
50 |
75 |
100 |
|
|
інверсія |
||||||
|
Хлор Аміак Сірчаний ангідрид Сірководень |
23 3.5 4 5.5 |
49 4.5 4.5 7.5 |
80 6.5 7 12.5 |
›80 9.5 10 20 |
›80 12 12.5 25 |
›80 15 17.5 61.5 |
|
ізотермія |
||||||
|
Хлор Аміак Сірчаний ангідрид Сірководень |
4.6 0.7 0.8 1.1 |
7 0.0 0.9 1.5 |
11.5 1.3 1.4 2.5 |
16 1.9 2 4 |
19 2.4 2.5 5 |
21 3 3.5 8.8 |
|
конвекція |
||||||
|
Хлор Аміак Сірчаний ангідрид Сірководень |
1 0.21 0.24 0.33 |
1.4 0.27 0.27 0.45 |
1.96 0.39 0.42 0.65 |
2.4 0.5 0.52 0.88 |
2.85 0.62 0.65 1.1 |
3.15 0.66 0.77 1.5 |
Глибина розповсюдження хмари отруйного повітря з вражаючою концентрацією СДОР на закритій місцевості, км.(ємність не обвалована, швидкість вітру 1 м/с).
|
Найменування СДОР |
Кількість СДОР на об’єкті |
|||||
|
5 |
10 |
25 |
50 |
75 |
100 |
|
|
інверсія |
||||||
|
Хлор Аміак Сірчаний ангідрид Сірководень |
6,57 1 1,14 1,57 |
14 1,28 1,28 2,14 |
22,85 1,86 2 3,57 |
41,14 2,71 2,85 5,71 |
48,85 3,42 3,57 7,14 |
54 4,28 5 17,6 |
|
ізотермія |
||||||
|
Хлор Аміак Сірчаний ангідрид Сірководень |
1,31 0,2 0,23 0,31 |
2 0,26 0,26 0,43 |
3,28 0,37 0,4 0,71 |
4,57 0,54 0,57 1,14 |
5,43 0,68 0,71 1,43 |
6 0,86 1,1 2,51 |
|
конвекція |
||||||
|
Хлор Аміак Сірчаний ангідрид Сірководень |
0,4 0,06 0,07 0,093 |
0,52 0,08 0,08 0,13 |
0,72 0,11 0,12 0,21 |
1 0,16 0,17 0,34 |
1,2 0,2 0,21 0,43 |
1,32 0,26 0,3 0,65 |
Таблиця № 1.2
Поправочні коефіцієнти при швидкості вітру › 1 м/с.
|
Поправочний коефіцієнт |
Швидкість вітру, м/с |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
при інверсії |
1 |
0,6 |
0,45 |
0,38 |
- |
- |
|
при ізотермії |
1 |
0,71 |
0,55 |
0,5 |
0,45 |
0,41 |
|
при конвекції |
1 |
0,7 |
0,62 |
0,55 |
- |
- |
Час підходу хмари з вражаючою концентрацією отруйних речовин до населеного пункту визначається по формулі:
t = R/W (м/с), год.
де W- середня швидкість руху хмари з отруйними речовинами, R - відстань до населеного пункту;
Середня швидкість руху хмари з вражаючою концентрацією отруйних речовин визначається з таблиці № 1.3.
Таблиця № 1.3
Середня швидкість руху хмари з отруйними речовинами W, м/с.
|
Швидкість вітру, м/с |
інверсія |
ізотермія |
конвекція |
|||
|
R‹10км |
R›10км |
R‹10км |
R›10км |
R‹10км |
R›10км |
|
|
1 |
2 |
2,2 |
1,5 |
2 |
1,5 |
1,8 |
|
2 |
4 |
4,5 |
3 |
4 |
3 |
3,5 |
|
3 |
6 |
7 |
4,5 |
6 |
4,5 |
5 |
|
4 |
- |
- |
6 |
8 |
- |
- |
|
5 |
- |
- |
7,5 |
10 |
- |
- |
|
6 |
- |
- |
9 |
12 |
- |
- |
Час вражаючої дії отруйних речовин дорівнюється часу випарювання цих речовин:
t враж. = t випар, год.
Час випарювання деяких СДОР визначається із таблиці № 1.4.
Таблиця №1.4
Час випарювання деяких СДОР, год. (швидкість вітру 1 м/с)
|
Назва СДОР |
Ємність не обвалована |
Ємність обвалована |
|
Хлор |
1,3 |
22 |
|
Фосген |
1,4 |
23 |
|
Аміак |
1,2 |
20 |
|
Сірчаний ангідрид |
1,3 |
20 |
|
Сірководень |
1 |
19 |
Для швидкості вітру більше, ніж 1 м/с, використовують поправочний коефіцієнт, який має значення, визначені в таблиці № 1.5.
Таблиця № 1.5
Поправочні коефіцієнти при швидкості вітру › 1 м/с.
|
Швидкість вітру |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Поправочний коефіцієнт |
1 |
0,7 |
0,55 |
0,43 |
0,37 |
0,32 |
Можливі втрати робітників та службовців в осередку ураження визначаються за допомогою таблиці № 1.6.
Таблиця № 1.6
Можливі втрати робітників, службовців та населення від СДОР в осередку зараження, %.
|
Умови находження людей |
Без протигазів |
Забеспеченність людей протигазами ,% |
||||||||
|
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
||
|
На відкритій місцевості |
90-100 |
75 |
65 |
58 |
50 |
40 |
35 |
25 |
18 |
10 |
|
В укриттях, будинках |
50 |
40 |
35 |
30 |
27 |
22 |
18 |
14 |
9 |
4 |
Розрахунки можливих втрат людей у осередку ураження, приблизно становлять (у % відношенні від загальної кількості втрат): легкої ступені – 25, середньої й тяжкої ступені – 40, зі смертельним наслідком – 35.
1. 2 Оцінка обстановки, яка склалася в результаті радіаційного забруднення місцевості
Оцінка радіаційної обстановки передбачає вирішення наступних завдань:
1.Визначення розмірів (глибини, ширини) зон зараження.
2.Визначення рівня радіації на любу годину після вибуху, або аварії, якщо відомо значення рівня радіації на любу годину.
3.Визначення можливих доз опромінення.
4.Визначення можливих доз опромінення при доланні зони забруднення.
5.Визначення допустимої тривалості перебування у зараженій зоні по заданій дозі опромінення.
6.Визначення допустимого часу початку роботи при заданій дозі опромінення
Визначення зон зараження по руху радіаційної хмари наземного ядерного вибуху
відбувається з використанням таблиці 1.7
Таблиця № 1.7
Розміри зон зараження по руху радіаційної хмари наземного ядерного вибуху, в залежності від потужності вибуху і швидкості вітру, км.
|
Потужність вибуху, кт. |
Швидкість середнього вітру, км/год |
Розміри зон зараження |
|||||||
|
А |
Б |
В |
Г |
||||||
|
L |
b |
L |
b |
L |
b |
L |
B |
||
|
1 |
10 |
11 |
2.1 |
4.6 |
1 |
2.8 |
0.6 |
1.4 |
0.3 |
|
25 |
15 |
2.8 |
5.3 |
1 |
2.7 |
0.6 |
1.2 |
0.2 |
|
|
50 |
19 |
2.6 |
5.2 |
0.9 |
2.4 |
0.5 |
1.1 |
0.2 |
|
|
20 |
25 |
58 |
7.2 |
24 |
3.3 |
14 |
1.9 |
6.6 |
1.1 |
|
50 |
74 |
8.3 |
27 |
3.3 |
14 |
1.9 |
6.5 |
1 |
|
|
100 |
90 |
8.9 |
26 |
3.1 |
13 |
1.7 |
5.7 |
0.9 |
|
|
50 |
25 |
87 |
9.9 |
36 |
4.7 |
23 |
3 |
12 |
1.7 |
|
50 |
111 |
11 |
43 |
4.7 |
23 |
3 |
12 |
1.5 |
|
|
100 |
137 |
13 |
44 |
4.7 |
23 |
2.6 |
9.5 |
1.3 |
|
|
100 |
25 |
116 |
12 |
49 |
6.1 |
31 |
4 |
18 |
2.2 |
|
50 |
150 |
14 |
60 |
6.4 |
35 |
3.9 |
17 |
2 |
|
|
100 |
188 |
16 |
65 |
6.3 |
34 |
3.6 |
15 |
1.8 |
|
|
200 |
25 |
157 |
15 |
67 |
7.8 |
43 |
5.3 |
26 |
2.8 |
|
50 |
200 |
18 |
83 |
8.4 |
50 |
5.3 |
26 |
2.7 |
|
|
100 |
255 |
21 |
94 |
8.4 |
50 |
5 |
24 |
2.5 |
|
|
500 |
25 |
231 |
21 |
100 |
10 |
65 |
7.4 |
41 |
4.3 |
|
50 |
300 |
25 |
125 |
12 |
78 |
7.7 |
42 |
4.3 |
|
|
100 |
382 |
29 |
149 |
12 |
83 |
7.7 |
41 |
3.8 |
|
|
1000 |
25 |
309 |
26 |
135 |
13 |
89 |
9.8 |
55 |
5.7 |
|
50 |
402 |
31 |
170 |
15 |
109 |
10 |
61 |
5.6 |
|
|
100 |
516 |
36 |
207 |
16 |
122 |
10 |
58 |
5.2 |
|
|
5000 |
50 |
772 |
52 |
343 |
27 |
225 |
19 |
138 |
11 |
|
75 |
920 |
58 |
393 |
29 |
253 |
20 |
149 |
10 |
|
|
100 |
1035 |
62 |
430 |
30 |
270 |
20 |
153 |
11 |
Визначення рівня радіації на любу годину після вибуху робиться по формулі:
Р1= Рt х Кt (р/год.),
де Кt – коефіцієнт перерахунку рівня радіації на заданий час (таб. 1.8); Р1- рівень радіації на 1-шу годину після вибуху; Рt – рівень радіації на час t після вибуху.
Таблиця № 1.8
Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на будь-який заданий час, t, що пройшов після вибуху
|
t, ч |
Кt=P1/Pt |
t, ч |
Кt=P1/Pt |
t, ч |
Кt=P1/Pt |
|
0.25 |
0.19 |
0,75 |
0,71 |
1,5 |
1,63 |
|
0,3 |
0,24 |
1 |
1 |
1,75 |
1,66 |
|
0,5 |
0,43 |
1,25 |
1,31 |
2 |
2,3 |
|
2,25 |
2,65 |
39 |
81,16 |
87 |
212,5 |
|
2,5 |
3 |
40 |
83,66 |
88 |
215,5 |
|
2,75 |
3,37 |
41 |
86,16 |
89 |
218,4 |
|
3 |
3.74 |
42 |
88.69 |
90 |
221.4 |
|
3.5 |
4.5 |
44 |
93.78 |
92 |
227.3 |
|
3.75 |
4.88 |
45 |
96.34 |
93 |
230.2 |
|
4 |
5.28 |
46 |
98.93 |
94 |
233.2 |
|
4.5 |
6.08 |
47 |
101.5 |
95 |
236.2 |
|
5 |
6.9 |
48(2доби) |
104,1 |
96 |
239,2 |
|
5,5 |
7,73 |
49 |
106,7 |
100 |
251,2 |
|
6 |
8,59 |
50 |
109,3 |
104 |
263,3 |
|
6,5 |
9,45 |
51 |
111,9 |
108 |
275,5 |
|
7 |
10,33 |
52 |
114,7 |
112 |
287,7 |
|
7,5 |
11,22 |
53 |
117,2 |
116 |
300,2 |
|
8 |
12,13 |
54 |
119,9 |
120(5діб) |
312,6 |
|
8,5 |
13,04 |
55 |
122,6 |
132 |
350,5 |
|
9 |
13,96 |
56 |
125,2 |
144(6 діб) |
389,1 |
|
9,5 |
14,9 |
57 |
127,9 |
156 |
428,3 |
|
10 |
15,85 |
58 |
130,6 |
168(7діб.) |
468,1 |
|
11 |
17,77 |
59 |
133,4 |
192(8діб) |
549,5 |
|
12 |
19,72 |
60 |
136,1 |
216(9діб) |
633 |
|
13 |
21,71 |
61 |
138,8 |
240(10діб) |
718,1 |
|
14 |
23,73 |
62 |
141,6 |
264(11діб) |
805,2 |
|
15 |
25,73 |
63 |
144,3 |
288(12діб) |
893,9 |
|
16 |
27,86 |
64 |
147 |
312 |
984 |
|
17 |
29,95 |
65 |
149,8 |
336 |
1075 |
|
18 |
32,08 |
66 |
152,5 |
360 |
1169 |
|
19 |
34,24 |
67 |
155,3 |
384 |
1263 |
|
20 |
36,41 |
68 |
158,1 |
408 |
1358 |
|
21 |
38,61 |
69 |
160,9 |
432 |
1454 |
|
22 |
40,83 |
70 |
163,7 |
456 |
1552 |
|
23 |
43,06 |
71 |
166,5 |
480 |
1649 |
|
24(1добу) |
45,31 |
72(3доби) |
169,3 |
504 |
1750 |
|
25 |
47,58 |
73 |
172,2 |
528 |
1849 |
|
26 |
49,89 |
74 |
175 |
552 |
1951 |
|
27 |
52,19 |
75 |
177,8 |
567 |
2053 |
|
28 |
54,53 |
76 |
180,7 |
600 |
2152 |
|
29 |
56,87 |
77 |
183,5 |
624 |
2260 |
|
30 |
59,23 |
78 |
186,4 |
648 |
2365 |
|
31 |
61,6 |
79 |
189,3 |
672 |
2471 |
|
32 |
64 |
80 |
192,2 |
696 |
2577 |
|
33 |
66,4 |
81 |
195,1 |
720 |
2684 |
|
34 |
68,84 |
82 |
198 |
1080 |
4366 |
|
35 |
71,27 |
83 |
200,8 |
1440 |
6167 |
|
36 |
73,72 |
84 |
203,7 |
1800 |
8061 |
|
37 |
76,17 |
85 |
206,6 |
2160 |
10030 |
|
38 |
78,65 |
86 |
209,6 |
Визначення можливих доз опромінення робиться по формулах:
Д= (Рсер. х tперебув.) / Кпосл (Р),
де Рсер – середній рівень радіаційного забруднення (р/год); tперебув – час перебування (час роботи) на забрудненій території (год.); Кпосл.- коефіцієнт послаблення будівель, споруд тощо.
Рсер =(Рпоч.+Ркінц) /2 (Р/год),
де Рпоч. – рівень радіац. забруднення на початок роботи (Р/год); Ркінц. - рівень радіац. забруднення на кінець роботи (Р/год).
Рпоч.=Р1/Кпоч. (Р/год),
Ркінц=Р1/Ккінц (Р/год),
де Р1 – рівень радіац. забруднення на 1-шу годину після вибуху (аварії), (Р/год); Кпоч та Ккінц. – коефіцієнти перерахунку рівня радіаційного забруднення на час початку, та час закінчення перебування на зараженій території (табл.1.7).
Визначення можливих доз опромінення при доланні зони забруднення відбувається по формулах:
- час перебування (час роботи) у зараженій зоні:
tперебув.= R / V (год.),
де R - відстань, (км.); V – швидкість руху (м/с);
- час долання середини забрудненої зони (після вибуху):
t сер. = tпоч.+1/2 t переб (год.),
де t поч – час початку руху по зараженій зоні після вибуху;
- середній рівень радіації на 1-шу годину після вибуху:
Р1серед.=(Р1+…Рn)/n (Р/год.),
де Р1, Р2… Рn – рівні радіації на 1-шу годину після вибуху у точках на маршруті;
Рсеред.=Р1серед./Кtс (Р/год.),
де Рсеред середній рівень, Кtс – коефіцієнт перерахунку на час tсер;
Д= Рсер. х tпереб / К посл, (Р).
Визначення допустимої тривалості перебування у зараженій зоні по заданій дозі опромінення.
Рішення відбувається з використовуванням графіка на мал.№2
t – час початку опромінення; α – відносна величина,
α = Р1 / Д вст. х К посл,
де Р1 – максимальний рівень радіації на 1-шу годину після вибуху, (Р/г),
К посл – коєфіцієнт послабления радіації, Двст – встановлена доза опромінення, (Р).
Визначення допустимого часу початку роботи при заданій дозі опромінення.
Рішення відбувається з використовуванням графіка на мал.№2
t – час початку опромінення; α – відносна величина,
α = Р1 / Д вст. х К посл,
де Р1 – максимальний рівень радіації на 1-шу годину після вибуху, (Р/г),
К посл – коєфіцієнт послабления радіації, Двст – встановлена доза опромінення, (Р).
Якщо максимальний рівень радіації (Р1) невідомо, його треба встановити із формули:
Р1= Рt х Кt (р/год.),
де Кt – коефіцієнт перерахунку рівня радіації на заданий час (табл.1.8); Р1- рівень радіації на 1-шу годину після вибуху; Рt – рівень радіації на час t після вибуху.
t
Малюнок №2. Визначення тривалості перебування в зоні радіоактивного зараження, год.
80
α
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,8
1,2
1,6
1
2
3
4
5
6
8
10
12
16
20
30
40
60
80
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,8
1,0
1,2
1,6
2
3
4
5
6
7
8
9
10
12
16
20
30
40
50
60
12хв
30хв
1г
2г
3г
4г
5г
6г
8г
12г
1діб
2діб
5діб