Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Теоретичні засади рекламної діяльності……………………………...4
1.1.Історія та основні етапи розвитку реклами………………………………….4 1.2.Класифікація реклами та перспективні напрямки рекламної діяльності…9 1.3.Види рекламної діяльності та способи поширення реклами……………..14
1.4.Рекламна етика та правові основи рекламної діяльності…………………18
1.5.Рекламний менеджмент: сутність, цілі, завдання…………………………21
Розділ 2. Рекламаавтомобіля марки «Lamborghini»…………………………..26
2.1.Маркетингове дослідження автомобіля марки «Lamborghini»…………26
2.1.1. Історія компанії «Lamborghini»………………………………………….27
2.1.2. Дослідження ринку……………………………………………………….35
2.1.3. Дослідження споживачів…………………………………………………36
2.1.4. Дослідження конкурентів………………………………………………...37
2.2. Розробка рекламної кампанії……………………………………………….39
2.3. Оригінальна рекламна ідея…………………………………………………40
Висновок………………………………………………………………………….41
Список використаної літератури………………………………………………..42
Вступ
Для більшості людей Lamborghini – «розкручений» автомобільний бренд. Вимовляючи це слово, людина підрозуміває якість, потужність, престиж. Історія Lamborghini почалась ще до початку виготовлення автомобілів. Знаменитий логотип – золотий бик – спочатку красувався на тракторах. Засновник компанії Ферруччіо Ламборгини сколотив статок на виробництві сільськогосподарських машин, перероблюючи для християн військову техніку після Другої світової війни.
Спеціалісти, працюючи в області теплопостачання і кондиціювання знають, що автомобілі та трактори – далеко не єдина продукція фірми. Представлена в 48 країнах світу компанія працює на українському ринку вже 10 років. Все обладнання, поставляється через розгалужену дилерську мережу, пройшло необхідну українську сертифікацію. І в цьому, як і в створенні великої (більше 650) кількості сервісних центрів, проявляється заявлений при створенні фірми приорітет: поваги до людини.
Історія Lamborghini багата несподіваними поворотами, в значній степені пов'язаними з рисами незвичайної, яскравої, талановитої особистості її засновника людини, яка мала прагнення і бажання втілити свою мрію в реальність – Ферруччіо Ламборгини, саме йому автомобільний світ зобов’язаний появою інноваційних, технологічних автомобілів, які раз за разом все вище і вище піднімали планку якості і оснащеності.
Розділ І
1.1. Історія та основні етапи розвитку реклами.
Реклама в Середні Віки.
Усна, письмова й зображальна реклама на території Давнього Єгипту, Вавилону, Греції, Фінікії, Риму. Найдавніші відомі рекламні тексти. Первісні форми торгової та політичної реклами. Основний зміст і мета рекламних повідомлень. Перші засоби й форми поширення рекламної інформації. Глашатаї та їх роль у стародавні часи. Вивіски, оголошення, настінні написи тощо. Перші спроби законодавчого врегулювання рекламної діяльності. Попередники сучасної зовнішньої реклами. Поява емблем і клейм (тавра) як прототипів товарних знаків і торгових марок.
Реклама в епоху Раннього Середньовіччя.
Історичні, політичні, економічні, релігійні, культурні передумови її розвитку (натуральне господарство, влада військової сили, панування релігійної ідеології, невисокий рівень грамотності тощо). Зникнення потреби в рекламі за умов відсутності можливості будь-якого вибору в усіх цих сферах. Переважання усної реклами: глашатаї, ярмарки, поголоска. Істотна роль ярмарків як єдино можливих пунктів концентрації обміну й засобу формування комунікації оптових торговців.
Розвиток реклами в період Класичного Середньовіччя.
Перевага натурального господарства, зародження внутрішніх ринків, розвиток ремесел як чинники бурхливого росту міст у Західній Європі. Виникнення цехових організацій (перший цех – 1061 р.) і їх повсюдне поширення; їх позитивна роль в розвитку реклами (корпоративна відповідальність за якість товару) та фактори негативного впливу (усунення конкуренції між членами цехової організації, забезпечення надійного захисту від зовнішньої конкуренції). Єдиний цеховий знак, герб і прапор. Продовження традиції маркування продукції ремісників. Товарний знак як гарантія якості та елемент реклами і стимулювання збуту. Початок формування корпоративного фірмового стилю. Посилення внутрицехової конкуренції і початок традиції додавання ремісниками до корпоративних знаків індивідуальних деталей – деталізація фірмового стилю. Зростання значення ярмарків. Своєрідність вивісок (містили лише знаки й символи). Подальший розвиток інституту глашатайства (професійний цех, глашатай як професія в реєстрі ремесел, функції публічного інформування та збору заявок на купівлю і продаж товарів, різноманіття тем і виконавська майстерність). Видання з XIII ст. збірників «Лементи Парижа», «Лементи Рима», «Лементи Лондона» як рекомендацій з ведення професійної рекламної діяльності. Спроби регламентувати рекламну діяльність, запобігти неетичним діям, уведення низки заборон.
Реклама в період Пізнього Середньовіччя.
Суспільно-політичні, технічні та культурні передумови. Поширення написаних від руки летучих листків у торгово-рекламних і політичних цілях. Формування засобів масової інформації: рукописна протогазета «Регулярний вісник» у ІІ пол. XVI ст. (інформація про врожаї, відкриття нових підрозділів компанії, оголошення комерційного характеру). Винахід друкарського верстата як прорив у процесі формування масових комунікацій. Поява друкованої реклами (Лондон, 1478). Перші летучі листки в Європі ХVІ ст. – переважання матеріалів рекламного характеру. Виникнення у І пол. XVII ст. перших спеціалізованих друкованих видань, що містять винятково рекламні матеріали. Перша англомовна газета «Уікли ньюс» (1622), реклама вгазеті. Адресне бюро Т. Ренодо (Франція, 1629 р.) – прообраз рекламного агентства. Видання Т. Ренодо листка оголошень, згодом оформленого в журнал «Маленькі афіші» – перше спеціалізоване рекламне видання в Європі. Перші надруковані театральні афіші (1638), афішні тумби. Вітринні викладення товарів (XVIII ст.). Перша великомасштабна рекламна кампанія (Англія, сер. XVII ст.) – впровадження чаю і кави на ринок і формування попиту на них. Перші спеціалізовані рекламні видання та рекламні агентства з вузькою спеціалізацією (Англія, 60-і рр.). Перший досвід поширення безкоштовних рекламних видань. Закон про захист від недоброякісної реклами (Англія, 1752). 1797 р. – уведення першого податку на рекламу в Англії. Поч. ХVIIІ ст. – поява і стрімкий розвиток газетної справи в Північній Америці.
Західноєвропейська й американська реклама XIX – ХХ ст.
Розвиток рекламної справи, становлення рекламного бізнесу. Передумови: промислова революція, суспільні звершення, технологічний прорив тощо. XIX ст. – час активізації процесів масової комунікації, виникнення й формування основних засобів реклами. 1825 р. – у друкарні нью-йоркської «Газетт» встановлено німецький прес, що дозволяв робити 2000 копії в годину: зростання тиражів видань і різке зниження передплатної ціни, можливість у кілька разів підняти розцінки на рекламу. Поч. XIX ст. – удосконалювання методів репродукції дозволило створити ілюстровані журнали. 40 рр. – перші незалежні рекламні агенти (США). Кінець XIX ст. – розквіт фотореклами. Нічне підсвічування в зовнішній рекламі, перехід до динамічних зображень і написів. Спеціалізовані виставки. Рекламні агентства з повним циклом послуг. Відомі рекламні кампанії. ІІ пол. ХІХ ст. – практика реєстрації товарних знаків як промислової власності. 1883 р. – Паризька конвенція з охорони промислової власності, що захищає товарні знаки. Кін. XIX – поч. XX ст. – ряд законів про рекламу у країнах Європи й у США. ХХ ст. – новий етап розвитку рекламної діяльності. Перетворення реклами в сучасний інститут з властивими йому формами, функціями та засобами впливу. Збільшення кількості засобів поширення рекламної інформації.
РозвитокВітчизняної реклами на ранніх етапах.
Усна реклама. Часи Київської Русі, Х – XI ст., – професійні глашатаї-зазивачі (заклички, приказки, речитативні багатострофні вмовляння). Вплив реклами на життя суспільства. Велика роль ярмарків в умовах формування всеросійського ринку (перший ярмарок, інформація про який точно датована, – Арський ярмарок в околицях Казані з сер. XIII ст.). Використання в рекламі народного гумору, поєднання розваги з комерцією. Друкована реклама. Значна роль у XVIII – XIX ст. народних картинок – лубків як первісної форми вітчизняної друкованої реклами. Підписи на них як перші рекламні слогани. Перша широкомасштабна рекламна кампанія в часи Петра I – популяризація тютюну. Поява друкованих плакатів на поч. XVIII ст. Еволюція друкованої реклами в ІІ пол. XVIII – І пол. XIX ст. Кін. XIX ст. – повсюдне вручення покупцям безкоштовних календарів, листівок, прейскурантів. Поч. XX ст. – реклама у пресі як високорозвинена сфера рекламного бізнесу. Перша прихована реклама в газеті «Північна бджола» (1832 – 1835) як своєрідна реакція на офіційну заборону влади публікувати комерційні оголошення. Головний потік комерційних оголошень рекламного характеру через видання департаменту зовнішньої торгівлі – «Комерційну газету» (1825 – 1860) і приватний щотижневик «Купець» (1832 – 1835). Формування фірмового стилю. Вихід економіки на новий якісний рівень, більша увага до формування фірмового стилю. Його основні елементи до кінця XIX ст. – фамільні клейма, купецькі герби, прізвища власників компаній в оригінальному накресленні. 1896 р. – у Росії прийнято закон про охорону товарних знаків, який не містив визначення товарного знаку, але включав довгий перелік того, що могло бути товарним знаком: товарним знаком може бути усе, що підходить для індивідуалізації походження товару. Реклама на поч. XX ст. Відхід від бездоказової «багатообіцяючої» реклами. Увага законодавства до регулювання у сфері патентованих лікарських засобів. Рекламні агентства при журналах і газетах, значна знижка при багаторазових публікаціях.
Радянська реклама
Перші пореволюційні роки, часи Громадянської війни – існування лише політичної реклами. Відродження тиражної реклами після переходу до нової економічної політики. Зникнення необхідності в торговій рекламі з початком індустріалізації. Збереження в торгівлі зачатків реклами у вигляді вивісок і вітрин. Відсутність стимулів до формування комунікації зі споживачем в умовах централізованого планування. 1975 р. – наказ голови Держтелерадіо й міністра торгівлі про порядок проходження реклами на телебаченні та радіо. Система призупинення дії реклами. 1984 р. – з періодичних видань знято ліміти на публікацію реклами.
Розвиток рекламного ринку в 90 рр.
Стрімкий розвиток рекламного ринку. Зріст обсягів рекламних вкладень. Запозичення західного досвіду сучасної рекламної діяльності. Перерозподіл рекламних бюджетів між різними ЗМІ з 1994 р. (рік інтенсивного розвитку телевізійної реклами). Стрімкий розвиток реклами на радіо. Бурхливий розвиток зовнішньої реклами в 1996 – 1997 р. Історія досліджень у галузі реклами. Початок вивчення ефективності реклами американськими дослідниками. Розквіт американської теорії реклами (60-ті рр.). Відпрацьовування стратегії і тактичних рішень ефективного рекламування. Дослідження Д. Огілві. Дж. Геллан – засновник інституту по вивченню суспільної думки. Прийом «незаперечного доказу». Вивчення мотивів споживачів. Використання мотиваційного аналізу. Розробки методик досліджень у інституті Е. Діхтера в 50-ті рр. Використання теорії гештальта. Внесок у теорію психології реклами Л. Ческіна (вивчення кольору врекламі, застосування психоаналізу)[3,с. 4-10] .
2.2.Класифікації реклами та перспективні напрямки рекламної діяльності
10 основних класифікацій реклами:
1.За стратегічною метою рекламної кампанії: - реклама, яка формує попит; - стимулює збут; - сприяє позиціонуванню та перепозиціонуванню товару.
2.За типом спонсора, ініціатора комунікації: - від імені виробника; від імені торгових посередників; - від імені приватних осіб; - від імені уряду й інших суспільних інститутів (соціальна та політична реклама).
3.За типом цільової аудиторії: -реклама на сферу бізнесу; - реклама на індивідуального споживача.
4.За сконцентрованістю на визначеному сегменті аудиторії: - селективна рекламу, чітко адресована визначеній групі покупців; - масова реклама, не спрямована на конкретний контингент.
5.За розмірами території, охоплюваної рекламною діяльністю:локальна реклама (від конкретного місця продажу до території окремого пункту); - регіональна (охоплює частину країни); - загальнонаціональна (у масштабах держави); - міжнародна (на території кількох держав); - глобальна (іноді охоплює весь світ).
6.За предметом рекламної комунікації: - товарна (формування і стимулювання попиту на товар чи товарну групу); -престижна (сприяє формуванню іміджу конкретної фірми чи організації); -реклама ідеї; -реклама особистості; -реклама території (міста, регіону, країни).
7.Визначення цілей у рекламних кампаніях конкретного товару в ув’язуванні з його життєвим циклом як основа поняття “рекламна спіраль” – поєднує рекламу ввідну, стверджувальну, нагадувальну.
8.За способом впливу: -зорова, -слухова, -зорово-нюхова, -зорово-слухова реклама.
9.За характером впливу на аудиторію: -жорстка ; -м’яка .
10.У залежності від використовуваних засобів передачі рекламного звернення: -у газетах і журналах; -радіо- і телереклама; -зовнішня реклама; -друкована (поліграфічна) реклама; -транзитна реклама тощо [4, с.4-27] .
Перспективні напрямки рекламної діяльності. Брендінг – високоефективна технологія завоювання й утримання споживача, діяльність по створенню довгострокової переваги до товару, заснована на спільній посиленій дії на споживача товарного знаку, упакування, рекламних звернень, матеріалів сейлз промоушн та інших елементів реклами, об’єднаних певною ідеєю та однотипним оформленням, що виділяють товар серед конкурентів і створюють його образ [5, с.46]. Це обґрунтована маркетинговими дослідженнями спільна творча робота рекламодавця й рекламного агентства по створенню і широкомасштабному впровадженню у свідомість споживача персоналізованого бренд-іміджу – образу замаркованого товарним знаком товару чи сімейства товарів. Брендінг дозволяє: підтримувати запланований обсяг продажів на ринку й реалізовувати довгострокову програму по створенню і закріпленню у свідомості споживачів образу товару чи товарного сімейства; забезпечити збільшення прибутковості в результаті розширення асортименту товарів і знань про їх унікальні якості, впроваджуваних за допомогою колективного образу; відбити в рекламних матеріалах і кампаніях культуру країни, регіону, міста і т.д., де виготовлено товар, врахувати запити споживачів, яким він призначений, та особливості території, де він продається; використовувати три основних фактора – історичні корені, реалії сьогодення і прогнози на перспективу. Директ-маркетинг – встановлення за посередництвом рекламних агентств довгострокового і взаємовигідного динамічного партнерства між виробником і персонально відомими споживачами [5, с 52] .Тенденція до поєднання в рекламній кампанії масового охоплення з індивідуальним підходом до кожного споживача. Поділ ринку на безліч фрагментів. Традиційний метод сегментації – виділення споживачів з подібними соціально-демографічними характеристиками, що передбачають однакові потреби. При директ-маркетингу – спочатку визначаються потреби, а потім формуються групи з відповідних споживачів, що індивідуалізуються і включаються в ідентифікований зворотний зв’язок. Використання при директ-маркетингу всіх засобів реклами та каналів поширення. Основні напрямки роботи у сфері директ-маркетингу: персональне виділення перспективних покупців для встановлення з ними безпосереднього двостороннього спілкування; регулярна підтримка з цими покупцями індивідуалізованих комунікацій; збільшення прибутку шляхом випробування нових пропозицій, поліпшених товарів і послуг, а також більш ефективних рекламних звернень. Основна перевага директ-маркетингу – у зв’язку з налагодженими ідентифікованими й контрольованими комунікаціями зі споживачами дозволяє точно визначити ефективність вкладень. Паблік рилейшнз (ПР) – система взаємозв’язків фірми з цільовою аудиторією, спрямована на формування та підтримку сприятливого образу фірми (іміджу), на переконання громадськості в необхідності діяльності фірми та її сприятливому впливі на життя суспільства[5,с 46]. Основний засіб ПР – забезпечення повної поінформованості. Виникнення ПР як корпоративної реклами. Поява терміну (вперше ужив президент США Томас Джеферсон у 1807 р. у «Звертанні до конгресу», у широкий обіг увів американський журналіст Айві Ледбет Лі в 1904 р.). Відмежування ПР від реклами за принципом оплачуваності: ПР є неоплачуваною діяльністю, на відміну від власне реклами, якій притаманне чітко виражене джерело фінансування. Вивчення ПР є метою спеціального курсу на відділенні журналістики Стимулювання збуту – діяльність, відома як “сейлз промоушн” (СП). Напрямки: сприяння реалізації пропонованих рекламодавцем виробів чи послуг шляхом активізації товаропровідної мережі (комерційних агентів, оптових покупців, роздрібних торговцівта ін.); робота зі споживачем. Основні засоби СП: виставки, проспекти, каталоги, таблиці, діаграми, схеми, календарі, сувеніри, елементи реклами, вміщені всередині упакування товару, використання директ-мейлу, презентації, наклейки, плакати й т.д. Ефективність заходів СП – залежить від ступеня індивідуалізації роботи зі споживачами, рівня психологічного впливу на них, повторюваності й переконливості реклами. Завдання: покласти відповідальність на конкретних осіб, потім сформулювати цілі. СП – доповнення до інших видів рекламної діяльності, до реклами в ЗМІ, тому заходи мають підтримувати комплексні рекламні кампанії, бути скоординованими з іншими видами реклами для спільного досягнення цілей. Товарний знак як фактор забезпечення наступності доброзичливого ставлення до видозмінюваних з часом товарів, що дозволяє виділити й донести до рекламної аудиторії престижність, унікальність чи іншу споживчу властивість товару або кілька властивостей. Здатність запам’ятатися споживачу. Тенденція переходу від створення образу конкретного товару до збірного образу товарних сімейств як відгалуження образу фірми-виробника. Роль товарного знаку в експортній діяльності. Асоціативна ємність товарного знаку – здатність викликати визначені асоціації завдяки застосуванню у словосполученнях чи графічних символах спеціально підібраних чи випадково знайдених вербальних або візуальних елементів [14 с.4]. Спонсорство - фінансування різних спортивних, суспільних подій, наукових експедицій, масових шоу, благодійних заходів тощо. Передусім представляє престижну рекламу на корпоративному рівні й рекламу товарних знаків. Фірми-спонсори, що жертвують суспільним і державним організаціям устаткування, яке пропагує їхню марку.
1.3.Види рекламної діяльності та засоби поширення реклами
Реклама в ЗМІ (у пресі – газетах і журналах, на радіо, на телебаченні, зовнішня реклама). Загальні вимоги до ефективної реклами в ЗМІ: чітке формулювання ринкової позиції товару; обіцянка істотних вигод при придбанні товару; вдала рекламна ідея; створення і впровадження у свідомість ясного продуманого образу товару; підкреслення високої якості товару й асоціювання з цією якістю за рівнем виконання; оригінальність; точна цільова спрямованість; привернення уваги за допомогою вдалих художніх і текстових рішень, розміщення рекламного оголошення в ЗМІ з високою репутацією; наголошення на нових унікальних властивостях товару; зосередження уваги на головному тощо. Поняття реклами у пресі (публікації в газетах, журналах, бюлетенях, каталогах і рекламних додатках й под.). Переваги й обмеження газет і журналів: порівняльна характеристика. Реклама в довідниках, навчальних посібниках і підручниках. Рекламні видання та реклама в періодичних виданнях широкого профілю. Реклама у спеціалізованих виданнях (інформативність, наочність і орієнтація на визначену категорію споживачів інформації). Типи видань: суспільно-політичні, літературно-художні, комерційні вісники, спеціалізовані тощо. Критерії можливої спеціалізації журналів: стать, вік, життєві установки, хобі та зацікавлення, професійна спеціалізація аудиторії. Структура рекламного тексту: заголовок, слоган фірми чи рекламний слоган як дуже важливий елемент рекламного звернення, сам текст, «луна-фраза» як підсумок змісту рекламного тексту (повторення слогану чи найважливішого елементу реклами).
Поняття реклами на радіо. Основні прийоми подачі реклами на радіо: джингли (рекламні куплети, музичні фрази), рекламні діалоги, оголошення ведучих. Тривалість рекламних радіороликів (30–60 сек.). Переваги: широке охоплення населення, 24-годинне віщання на багато регіонів і розмаїтість програм, оперативність, економічність, здатність повторювати рекламу багато разів протягом дня та посилено мотивувати споживачів на придбання товару, особистісний фактор, переконуюча сила тощо. Специфіка слухового сприйняття. Недоліки: скороминущість, обмеження через виключно звукове представлення товарів, слабка сконцентрованість слухачів, складність встановлення двосторонніх комунікацій зі споживачем.[10, с.100-101] Телевізійна реклама як така, що містить зображення, звук, рух, колір. Недоліки (увага потенційного споживача повинна бути зосереджена на екрані). 6 груп телереклами: відеоролики різних товарів, а також престижні відеоролики тривалістю до 1 хв. для прокату на телебаченні; відеоролики товарів тривалістю від 1 до 3 хв. для прокату на виставках, переговорах, презентаціях; рекламно-популярні фільми про товари з елементами пізнавальності тривалістю від 3 до 20 хв.–для зовнішньоторгівельної практики, виставок та презентацій та прокату в телеефірі; рекламно-популярні фільми про місця відпочинку й туризму тривалістю від 3 до 20 хв. для показу в офісах туристичних фірм; рекламно-технічні фільми тривалістю від 5 до 20 хв. про товари виробничого призначення, технології, наукомістку продукцію, ліцензії для зовнішньоторгівельної практики, виставок, переговорів, презентацій; престижні фільми тривалістю 5–10 хв. про фірми, іноді міста й регіони, пов’язані з експортом відомого товару – для зовнішньоторгівельної практики. Різновиди роликів за типом сюжету: описові (інформаційні), благополучно-сентиментальні, парадоксальні й шокові. за часом трансляції і ступенем детальності матеріалу: бліц-ролики (15 сек. ), розгорнуті ролики (30 сек.), рекламно-демонстраційні ролики [1,с. 106-109]. Зовнішня реклама як медіа-канал, що доносить рекламні звернення до одержувачів за допомогою видрукуваних типографським способом плакатів, мальованих щитів, кольорових табло й под., встановлюваних у місцях найбільш активного вуличного руху, а також уздовж шосе й залізниць. Вимоги до тексту (стислість) та зображення (здатність привернути увагу). Переваги: широке охоплення аудиторії, частотність, гнучкість, відносно невисока вартість одного контакту і тривалість впливу на аудиторію. Недоліки: великі терміни, необхідні на проведення кампанії з використанням даного медіа-каналу; вплив атмосферних явищ наякість зображення на щитах; необхідність постійного контролю щодо наявності ушкоджень. Основні особливості: яскравість фарб і відсутність інформації про рекламований об’єкт, не несе в собі інформації і розрахована на сприйняття “картинки”, сприймається на ходу, на її запам’ятовування відпущено кілька секунд. Різновиди: великогабаритні плакати, електрифіковані газосвітлові чи світлові панно, плакати на стінах ескалаторних тунелів, реклама на борту транспортних засобів, вітрини; нетрадиційні види (повітряні кулі та аеростати, реклама на корпусі космічного корабля, на підлозі тощо) [9,с.126]. Друкована (поліграфічна) реклама. Основні різновиди: плакат, буклет, каталог, проспект, листівка, календар, адветоріал та ін. Переваги: відносна дешевина; оперативність виготовлення; деякі носії дозволяють забезпечити досить тривалий рекламний контакт з одержувачем; відсутність інформації про конкурентів на конкретному носії. Недоліки: слабка вибірковість; наявність великої марної аудиторії; сформований образ «макулатурності». Основні етапи розробки носіїв поліграфічної реклами: 1) Ухвалення рішення щодо типу носія. 2) Розробка елементів образотворчого й текстового наповнення: фотозйомка товарів; моделей, запрошуваних у якості комунікантів; різних інтер'єрів, пейзажів, що будуть тлом рекламної композиції; розробка рекламних текстів; створення образотворчих символів і образів; комп’ютерне сканування вже готових зображень; використання бібліотек готових комп’ютерних зображень. 3) Розробка комп'ютерного оригінал-макету: відбір раніше підготовленого образотворчого й текстового матеріалу; рішення щодо використання кольорів; розробка композиції майбутнього медіа-носія; рішення щодо використовуваних шрифтів. 4) Виробництво поліграфічної рекламної продукції: вибір технології виробництва медіа-носія; при повнокольоровому типографічному друкові – кольороподіл; виробництво типографічних форм; безпосереднє виробництво тиражу[9,с.135].
1.4.Рекламна етика та правові основи рекламної діяльності
Етичні заборони: поширення реклами на заборонені товари (зброю, наркотики, сексуальні послуги); дискримінація за ознаками походження, соціального, майнового стану, расою, національністю, статтю, мовою, ставленням до релігії, ідеології, місцем проживання, партійністю, професією; спонукання до дій, що можуть завдати шкоди здоров’ю чи життю людей, довкіллю, спричинити злочин; використання прийомів, методів, засобів, що діють на підсвідомість людей; використання державної символіка України та інших країн; рекламування несертифікованих та неліцензованих товарів, що потребують таких документів; використання імені або зображення людини без її згоди; імітація іншої реклами[13, с.4]. Етичні обмеження – поширюються на демонстрацію розпивання алкогольних напоїв; показ процесу паління тютюну та тютюнових виробів; створення враження, що вживання певних виробів престижне для досягнення суспільного, спортивного чи особистого успіху або поліпшує фізичний чи психічний стан [13, с.5]. Етичні правила для виробників реклами товарів обмеженого користування: не забувати вміщувати попередження про шкоду паління; не рекомендувати ліки, що дозволено продавати лише за рецептом лікаря (психотропні або наркотичні речовини) в немедичних виданнях; не рекламувати методи профілактики, діагностики, лікування, терапевтичні ефекти без дозволу Міністерства охорони здоров’я України; не гарантувати абсолютного ефекту від ліків; не давати надії хворим на невиліковні або важковиліковні хвороби; не рекламувати порнографічні предмети та друковану порнопродукцію; не рекламувати зброю, військову техніку, озброєння; не вживати означальних слів найкращий, тільки, лише, абсолютно, єдиний і под.; не рекламувати нетрадиційні методи лікування без ліцензії-дозволу на діяльність цілителів. Пристойність та непристойність як елемент реклами. Використання спекулятивних тем у рекламі (зелена тема; дитяча тема; жіноча тема; еротична тема); «отруйна реклама» (реклама шкідливих товарів); «порівняльна реклама» (співставлення рекламованого товару)[13, с.7].
Критерії оманливої реклами:
- твердження є хибним; - твердження частково правдиве, частково хибне; - містить недостатньо інформації; - загалом правдиве, але доказ хибний; - є буквально або технічно правильним, однак створює хибне враження[16, с. 6 ]. «Нечесна реклама»: твердження без доказів; твердження, спрямоване на спеціальну аудиторію; таке, що занадто вихваляє. Оманлива реклама: містить неправдивий виклад факту - це повинно бути підтверджено доказом; умисне обходить або приховує важливі факти; обіцяє щось, але без наміру це робити. Етичні заборони в порівняльній рекламі: робити візуальне порівняння рекламованого та конкуруючого об’єктів; називати його виробника або продавця, даючи їм нижчу оцінку; імітувати логотип, текст, зображення іншої продукції; змішувати рекламу з іншими матеріалами (слід оприлюднювати її під рубрикою «Реклама»); використовувати гіпнотичні засоби та прийоми впливу, зомбіювання; заборонено використовувати імідж, ім’я, голос ведучого чи журналіста в комерційній рекламі[16,с.5]. Закон України “Про рекламу” як джерело правових норм рекламної діяльності: виклад основних понять у веденні рекламної діяльності; структура і зміст Закону, нові редакції та доповнення до нього. Інші чинні законодавчі документи, що стосуються рекламної діяльності (укази Президента, відкриті листи тощо) [13, с.3-15]. Особливості реклами окремих видів товарів: -ліки й наркотики; -зброя та військова техніка; -фінансові послуги[15,с.3].
1.5. Рекламний менеджмент: суть, цілі, завдання.
Рекламний менеджмент охоплює весь рекламний процес — від визначення потреби в рекламі до створення рекламного продукту, виготовлення та показу його в засобах масової інформації. При цьому рекламним продуктом можуть бути і кілька рядків об'яви в газеті чи журналі, і рекламний блок у друкованих виданнях, і відео- чи кіноролик або цілий фільм. Рекламний продукт — це також щитова інформація вздовж магістралей, торговельна марка на сувенірі, фотографія з текстом чи без нього, інформація у вигляді рядка, що біжить, на «сендвичменах», призмах, брандмауерах та ін. У поняття «рекламний менеджмент» входить:
1. Визначення потреби у рекламі товару, послуги чи ідеї, пропозицій та замовлень на рекламу, а також формування цих замовлень при укладанні контрактів. 2. Проведення досліджень споживачів, товарів та послуг, ринку продавців. 3. Розробка стратегічних планів рекламної діяльності (визначення цілей та концепції рекламної кампанії, асигнувань на неї, видів і носіїв реклами). 4. Розробка тактичних та стратегічних планів проведення рекламної кампанії (визначення завдань, розрахунки кошторису витрат на проведення окремих заходів, вибір жанрів та форм реклами, а також засобів масової інформації для її розміщення). 5. Створення рекламного звернення (вибір творчих підходів, написання сценарію або тексту, розробка макета та обгрунтування тиражу, кількості показів та інших рішень у галузі виробництва реклами). 6. Визначення ефективності використання засобів масової інформації для розміщення рекламного звернення (проведення показу, розвиток та перевірка концепції рекламної кампанії, статистичний контроль та вимірювання результатів, розробка рекомендацій для коригування проведення рекламної кампанії). Ці рекомендації є орієнтовними. Одні фірми можуть використовувати всі напрями рекламної діяльності, інші — за різних обставин можуть скоротити її, довіривши частину своїх функціональних обов'язків спеціалізованим (консалтинговим та науково-дослідним фірмам або рекламним агенціям) структурам рекламного процесу. Прийняття рішень рекламним менеджером базується на знанні всіх особливостей виробництва товару, маркетингової політики та рекламного бізнесу. Менеджеру потрібна також для прийняття рішення ґрунтовна інформація з багатьох інших питань. Основою системи є фірми, що рекламують свої товари, послуги або ідеї. Їх називають рекламодавцями. Вони забезпечують власними коштами проведення рекламної кампанії. Рекламодавцями можуть бути приватні чи державні організації, підприємства, фірми, що використовують засоби масової інформації для збільшення ефективності маркетингу товарів і послуг, закупивши час або місце в таких засобах масової інформації, як телебачення, радіо, газети, журнали та ін. Розробляючи рекламну кампанію та керуючи нею, рекламодавець має справу з численними партнерами: рекламними агенціями, засобами масової інформації, організаціями, що займаються науковими дослідженнями. Вони звичайно сприяють рекламодавцю в проведенні рекламної кампанії, існуючи незалежно від власного бізнесу рекламодавця. В економічно розвинутих країнах вони допомагають рекламодавцю аналізувати можливості ринків збуту товарів та послуг: створюють та випробовують нові ідеї з реклами, купують час і місце в засобах масової інформації, а також забезпечують технічні засоби проведення рекламної кампанії. Контрольні структури взаємодіють зі своїми партнерами з рекламного бізнесу прямо чи опосередковано та впливають на прийняття рішень рекламодавцем та їх ефективність. В економічно розвинутих країнах до них належить уряд та конкуренти. Рекламодавець завжди залежить від багатьох регламентацій стосовно товарів, послуг та самого рекламного бізнесу. Звичайно, конку ренти є головним зовнішнім фактором прийняття рішень рекламодавцем щодо проведення рекламної кампанії. Чим займаються конкуренти, хто вони, яку мають рекламну стратегію, яка їхня реакція — це одні з головних питань рекламного менеджменту [2, с. 10]. Ринки та споживачі (покупці), що їх рекламодавець намагається здобути з допомогою засобів реклами, розглядаються як ще один зовнішній фактор, котрий сприяє рекламі та контролює її. Споживач є контролюючою силою насамперед тому, що він вільний у своїй поведінці. Він сам вирішує, дивитися чи не дивитися, купувати чи не купувати, голосувати чи не голосувати тощо. Саме тому на споживача спрямовуються рекламні кампанії, він є об'єктом рекламного менеджменту, а також і предметом наукових досліджень з реклами. Визначення та розуміння поведінки споживача (кожного окремо) є, таким чином, важливою складовою рекламного бізнесу. Американські спеціалісти в галузі реклами вважають рекламні агенції унікальними організаціями рекламного бізнесу. Вони у більшості випадків приймають рішення з творчих проблем та вибору засобів масової інформації. У США вони забезпечують і допоміжний аналіз ринку, а також беруть участь у розробці рекомендацій та стратегічних планів поведінки підприємства (фірми, організації) на ринках збуту. Іноді в системі «рекламодавець — рекламна агенція» остання діє самостійно, розробляючи та розраховуючи бюджет на всі види маркетингової діяльності. У такому разі рекламодавець бере участь у вирішенні творчих проблем рекламної кампанії. Іноді рекламодавець бажає самостійно проводити рекламну кампанію, але тоді йому необхідно мати у складі своєї фірми майже всі структури рекламної агенції з технічними засобами включно [2, с.15]. Використання засобів масової інформації рекламодавцями залежить від того, які ринки рекламодавці обслуговують та які товари і послуги вони виробляють. Розрізняють рекламодавців споживчої реклами, реклами промислових замовників та реклами роздрібної торгівлі. Перші — це ті, що зайняті переважно виготовленням споживчих товарів довгострокового та короткострокового користування. Другі — в основному виготовляють та продають вироби для промислових замовників, а треті рекламують, головним чином, принади якогось конкретного торговельного закладу. Вони, особливо на місцевому рівні, широко користуються газетною рекламою. Фірми, що рекламують споживчі товари та послуги, найчастіше використовують телебачення, радіо, рекламні журнали для споживачів. Промислові фірми в основному користуються галузевими журналами, прямими поштовими відправленнями, діловими журналами, галузевими виставками. Промислова реклама значно відрізняється від інших її видів, оскільки її споживачі — це професіонали, які можуть зрозуміти специфічну технічну та наукову інформацію, яка не до снаги пересічним споживачам. Тому така реклама мусить бути більш об'єктивною та схожою на виробничу інструкцію (технічну інформацію). Вона може бути націленою на різні структурні професійні групи, що створюють ринок: на керівний склад, що приймає рішення купити цей виріб чи ні; на середню ланку менеджерів, які будуть упроваджувати його у виробництво; на тих, хто безпосередньо працюватиме з цим виробом, тощо. Для кожної з цих груп треба розробляти різні типи рекламного звернення. Результатом усіх маркетингових комунікацій, насамперед реклами, має бути збільшення обсягів продажу та отримання додаткового прибутку в основному за рахунок поширення рекламної інформації. Сучасний маркетинг на перше місце ставить створення (за допомогою реклами та «паблік рілейшнз») іміджу фірми та її продукту, впізнавання та виокремлення їх з величезної маси до них подібних, тобто організацію прихильного громадського ставлення до фірми та її продукту [2, с.20]. Зарубіжні спеціалісти з маркетингу стверджують, що для товарів широкого вжитку серед усіх інструментів комунікативної діяльності перше місце посідає реклама, друге — стимулювання збуту, третє — особистий продаж, четверте — «паблік рілейшнз». Щодо товарів промислового призначення, картина трохи інша — особистий продаж, стимулювання збуту, реклама та «паблік рілейшнз» [9,с 63]. Розуміння суті рекламування дає змогу визначити поняття сучасного рекламного менеджменту як керування рекламною діяльністю. Таке керування має на меті:
• поширення позитивної інформації про фірму, її товари та послуги;
• створення образу престижності, низьких цін або інноваційності для фірми, її продукції та послуг; забезпечення популярності товарів і послуг, що вже виробляються; • упізнавання нових товарів і послуг; • інформування про атрибути товарів і послуг; • зміну образу чи способів використання товарів і послуг, що втрачають свої позиції на ринку; • інформування про те, де можна купити товари і послуги; • інформування споживачів про розпродаж; • обгрунтування цін на товари і послуги; • обгрунтування вигод користування дорожчими товарами і послугами;
• інформування учасників каналів збуту про нові товари і послуги та пільги посередникам; • створення системи інформації для відповідей на запитання споживачів [2,с.31].
Розділ ІІ
2.1. Маркетингове дослідження автомобіля марки «Lamborghini».
Німецька компанія від наступного року переходить із шестиденного виробництва двомісних спорткарів на підприємстві у Цуффенхаузені, де сьогодні збирають моделі Boxster, Cayman та 911, на п'ятиденне. Згідно з прогнозами аналітиків компанії, у 2013 році продажі дводверних спорткарів на світовому ринку впадуть приблизно на 10%. Головний виконавчий директор Lamborghini Стефан Вінкельман прогнозує припинення зростання продажів автомобілів лакшері-сегменту наступного року. Попит на суперкари не буде збільшуватися через кризу у Європі та уповільнення зростання китайської економіки, зазначив він. Голова Lamborghini розповів, що компанія з обережністю оцінює свої перспективи на 2013 рік. Стефан Вінкельман розповів, що для того, щоб компенсувати зниження продажів у Європі компанія розширить свою присутність в Азії, у тому числі в Сінгапурі та Гонконгу. Він зазначив, що продажі суперкарів марки у цих містах та у Південно-Східній Азії продовжують зростати. Також Lamborghini сподівається, що збільшити продажі допоможе і відкритий цього року салон в Індії, де до 2015 року кількість мільйонерів зросте більше ніж у два рази. Крім того, починає відновлюватися американський ринок. Раніше повідомлялося, що виробник елітних спорткарів Porsche знову продемонстрував рекордні показники. За 9 місяців 2012 року виручка цього автомобілебудівника зросла порівняно з аналогічним періодом минулого року на 28% і досягла 10,15 млрд євро.
2.1.1. Історія компанії «Lamborghini».
Історія створення цієї фірми цікава тому. що вона виникла інакше. ніж. наприклад, Opel. виріс з велосипедного заводу або Daimler коріння якого йдуть до крихітної моторної бричці. Тут рішення було прийнято просто. "Ми починаємо будувати автомобілі". - Заявив Ламборгіні. Баста. Рішення було прийнято просто під тиском емоцій і цей фактор виявився вирішальним. Народився Ферруччо Ламборгіні в містечку Ренаціо ді Ченто поблизу міста Феррара 28 квітня 1916. Пристрасть до техніки. і. перш за все до автомобільних двигунів. привела його в інженерну школу в Болоньї, після закінчення якої він працював механіком в італійській армії. Після Другої світової війни Ферручо зайнявся переробленням військової техніки в цивільну, головним чином сільськогосподарську. Народжений під знаком «Тельця» Ферручіо Ламборгіні (Ferruccio Lamborghini) вже тоді прикрашав свої машини емблемою бика. В кінці сорокових років Ламборгіні зумів налагодити випуск трактора власної конструкції. Пізніше фірма стала також займатися розробкою і виробництвом опалювальної техніки і систем кондиціонування повітря. До моменту прийняття, мабуть, найважливішого рішення в своєму житті, Ламборгіні був уже багатим і відомим в Італії людиною. Маючи освіту промислового дизайнера, технічний досвід та успіхи у підприємницькій діяльності, Ферручіо Ламборгіні задумав створити найкращий у світі швидкісний автомобіль. Про те, що підштовхнуло гарячого італійця до цього рішення, розповідають кілька легенд, які, так чи інакше, зводяться до розбрату між Енцо Феррарі (власником компанії Ferrari), і Ламборгіні. За однією з версій, у той час Ламборгіні мав у своєму парку кілька спортивних автомобілів, у тому числі і спорткари марки Ferrari, які не влаштовували його за технічними параметрами і якістю. Ферручіо насмілився висловити Енцо Феррарі претензії щодо надійності його автомобілів і вказати на ряд недоліків конструкції, у відповідь на що, ображений метр невдоволено «рекомендував» Ламборгіні займатися своєю справою, а якщо щось не подобається, то зробити краще. Це ранило Ферручіо, і він вирішив створити автомобіль, за всіма параметрами перевершує Ferrari. Незважаючи на те, що до того часу Ламборгіні був успішним і шанованою людиною, ідею конструювання спортивного автомобіля, що конкурує з Ferrari, багато хто сприймав, як шаленість і незрозумілу марнотратність. Однак обставини сприяли втіленню в життя зухвалого рішення, прийнятого під тиском емоцій. Запальний характер Енцо Феррарі став причиною того, що його компанію залишили такі висококваліфіковані талановиті фахівці, як Джотто Бізаріні, Джампаоло Даллара і Боб Уоллес, яких Ламборгіні тут же поспішив переманити до себе. Так, до травня 1963 утворилася компанія Automobili Ferruccio Lamborghini SpA. Будівництво підприємства з випуску спорткарів розгорнулося в 15 км від Маранелло, де збиралися Ferrari, в містечку Санта-Агата в Болоньї. А між тим, в одному з цехів тракторного заводу Ламборгіні швидкими темпами йшла робота над першим суперкаром. Перший макетний зразок автомобіля Lamborghini був презентований широкому загалу на автошоу в Туріні в жовтні 1963 року. Прототип Lamborghini 350 GTV являв собою двомісне купе класичної компоновки з 12-циліндровим двигуном V12 об'ємом 3,5 л. і потужністю 347 к.с. Максимальна швидкість суперкара становила 280 км / год, причому для розгону до 100 км / год потрібно всього 6,7 с. На нові автомобілі перекочувала використовувана на тракторах емблема з биком. Сьогодні складно сказати, чи був Ламборгіні ярим прихильником кориди чи ні, але так чи інакше, більшість автомобілів Lamborghini носять імена зі світу кориди. Вже через півроку на автосалоні в Женеві успішно дебютувала серійна версія Lamborghini 350 GT. Таких автомобілів з 1964 по 1968 роки було випущено всього 120 одиниць. При створенні наступної моделі - Lamborghini 400 GT - об'єм двигуна збільшили до 4 л., А потужність - до 320 к.с, при цьому максимальна швидкість доходила до 250 км / ч. У 1965 році світ побачила среднемоторная Lamborghini Miura, віднявши пальму першості за популярністю у Ferrari. Конструкція нового гоночного автомобіля, названого на честь породи лютих биків, розроблялася Джампаоло Даллара, Бобом Уоллесом і Паоло Станцані потай від Ламборгіні. Справа в тому, що свого часу Ферручіо зазнав фіаско в автоперегонах, через що вкрай негативно ставився до питання створення гоночного боліда. Тим не менше, коли автомобіль був готовий у кресленнях, розробки були показані Ламборгіні, який в замилуванні «дав добро» проекту. Ламборгіні став першопрохідцем у випуску автомобілів з центральним розташуванням мотора. Miura була обладнана 12-циліндровим 4-літровим мотором потужністю 350 к.с., який розташовувався за спиною водія упоперек машини на спеціальній рамі. Новинка була показана в листопаді 1965 року на автосалоні Туріну. Експонат - шасі майбутньої машини - вразив публіку, портфель замовлень на автомобіль, у якого ще навіть не було кузова, склав 10 одиниць! Незвичайне рішення надихнуло дизайнерів, що додали автомобілю оригінальну форму. З 1967 року, коли почалися продажі, і по 1973 рік було випущено близько 800 Miura, завдяки яким компанія стала відома в усьому світі. У 1968 році відбувся дебют Islero 400 GT, названої по імені бика, що вбив у 1947 році знаменитого матадора Мануеля Родрігеса. У цьому ж році дебютувала одна з найпопулярніших в історії Lamborghini модель, що одержала назву Espada («клинок матадора»). Це був перший 4-місцевий автомобіль Lamborghini, що позиціонується як «сімейний суперкар». За десятиліття, починаючи з 1968 року, було випущено більше тисячі одиниць. У 1970 році з'явився спроектований Марчелло Гандіні автомобіль менших габаритів - Lamborghini Urraco P250 з 8-циліндровим центрально розташованим двигуном об'ємом 2,5 л. До моменту закінчення випуску в 1979 році було вироблено 791 автомобілів. Також новинкою цього року став Jarama 400 GT (4,0 л, V12). У наступному році на Женевському автосалоні компанія продемонструвала революційний концепт-кар Lamborghini Countach. Його поява справила фурор. Автомобіль, оснащений 365-сильним мотором з робочим об'ємом 4 л., Розвивав швидкість до 300 км / ч. Прототип був обладнаний вертикально відкриваються дверима і задніми повітрозабірниками. З 1974 по 1990 роки було випущено 2042 автомобіля цієї марки. Початок 70-х ознаменувався економічною кризою, боляче вдарила по багатьох автомобільним фірмам. Не стала виключенням і компанія Lamborghini. Падіння продажів і нестача коштів змусили Ламборгіні продати 51% акцій швейцарському бізнесменові Джорджу-Анрі Россетті. У 1974 залишилося частка була продана одному Россетті - Рене Леймеру. Нові акціонери мало уваги приділяли справах Lamborghini і не вкладали в неї додаткові кошти. У березні 1976 року Lamborghini представила відвідувачам Женевського автосалону чергову новинку, яку охрестили Silhouette. Мотор V8 об'ємом 3 л і потужністю 250 к.с. давав можливість розганятися до 100 км / год за 7 секунд, при цьому максимальна швидкість складала 260 км / ч. Це був перший автомобіль Ламборгіні із знімним дахом (тарга). Автомобілів цієї моделі було випущено всього 52. Щоб вирішити фінансові проблеми менеджмент компанії Lamborghini уклав контракт з компанією BMW про доведення і виробництві 400 спортивних автомобілів E26, отримали пізніше популярність під ім'ям BMW M1. Під виконання цього замовлення Леймер отримав велику позику у італійського уряду. У той же час керівництво Lamborghini домовилося про співпрацю з американською фірмою Mobility Technology International про розробку швидкохідного позашляховика з двигуном Chrysler для американської армії. На Женевському автосалоні 1977 Cheetah («Гепард»), викликав справжній ажіотаж! Перший прототип Cheetah був представлений для випробувань в тому ж році. У пустелях Саудівської Аравії, де проводилися випробування автомобіля, він показав непогані результати, але з ряду причин так і не був прийнятий замовником. Розробка і випробування Cheetah «з'їли» більшу частину позики. Керівництво компанії BMW, так і не дочекавшись початку виробництва E26, розірвала контракт з Lamborghini. Леймер запропонував Верховному суду Італії передати компанію в державне управління строком на два роки, і з 1 серпня 1978 компанія Lamborghini перейшла під контроль держадміністрації на чолі з експертом з комерційних питань Алессандро Артез. У тому ж році з'явився плід співпраці конструкторів Lamborghini з колишнім головним конструктором компанії Джампаоло Даллара - Countach LP400S. Вперше в історії Lamborghini автомобіль отримав 4-клапанний двигун потужністю 455 к.с. Протягом 16 років було випущено 1979 автомобілів Countach, що вважаються найбільш продаваним автомобілем в історії компанії. У липні 1980 року Болонський Суд ухвалив рішення продати компанію братам Мімран - відомим магнатам харчової промисловості. На щастя, нові акціонери, будучи пристрасними цінителями автомобілів, почали відновлювати компанію, інвестуючи кошти в нові проекти. У 80-ті роки на світ з'явилася спортивна модель Lamborghini Jalpa з кузовом тарга, названа на честь мексиканської породи бійцівських биків. Вона оснащувалася 255-сильним V8 мотором об'ємом 3,5 л і випускалася до 1987 року. У 1981 році компанія знов вирішила повернутися до теми позашляховиків і почала виробництво LM001, створеного на базі відкинутого американською армією концепту Cheetah. Автомобіль оснащувався 4,7-літровим V12 або 3,6-літровим V8 моторами. Через рік, автомобіль був модернізований і отримав індекс LM002. Більш потужний мотор V12 потужністю 455 к.с. об'ємом 5,2 л. був зрушений вперед, зазнала змін і підвіска. Маючи значні розміри, за динамічними показниками LM002 перевершував багатьох своїх аналогів. Пізніше з'явилися моделі, укомплектовані 5,7-літровим мотором від Diablo, і 7,3-літровим, встановлюваним на гоночні катери. За роки виробництва (до 1993 року) компанія випустила 301 позашляховик. 1984-1986 роки стали для компанії періодом реорганізації і значного зростання, але через великі витрат, пов'язаних з реорганізацією виробництва, власники змушені були шукати потужного партнера, який був знайдений в особі американського концерну Chrysler. З приходом до влади Chrysler, позиції Lamborghini стали відновлюватися. Почалася розробка та підготовка виробництва автомобіля, покликаного змінити Countach. У результаті з'явилося динамічне, ефектне, демонічне творіння ... Diablo. Саме ця модель знову вивела компанію у лідери світової автоіндустрії. В основу конструкції, представленої на суд громадськості в 1989 році, лягли просторова трубчаста рама і кузов з надміцних і легких матеріалів від метра автомобільного дизайну - Марчелло Гандіні. Двигун потужністю 492 к.с. розміщувався за пасажирським салоном. Швидкість досягала позначки 325 км / год, причому розгін до 100 км набирався за 4,1 с. Компанія вивела на ринок кілька модифікацій Diablo, в тому числі Roadster SV зі знімним дахом і приводом тільки на задні колеса, в 1995 - Diablo SV c жорстким дахом і Diablo SVR, в 1997 - повнопривідну модифікацію Diablo VT.
Криза світового ринку призвів до спаду і підштовхнув до диверсифікації виробництва: були реалізовані такі експериментальні проекти, як електричний транспортний засіб для міського користування, розробка двигунів для водних катерів. У січні 1994 року корпорація Chrysler через фінансові труднощі була змушена продати Lamborghini індонезійської компанії MegaTech. Цей же рік ознаменувався першою перемогою Lamborghini Diablo в гонці Світового першості в класі GT1. У 1995 компанія перейшла під керівництво індонезійської компанії V'Power і малайзійської MyCom. На жаль, чергові власники знову не змогли «утримати бика за роги» і, в результаті тих же фінансових проблем, в 1998 року компанія знову змінила власника. На цей раз ним стала Audi AG, що є підрозділом концерну Volkswagen AG. У 2001 році відбулася прем'єра наступника Diablo - Murcielago (по імені бика, що залишився стояти після 24 ударів мечем матадора). Цікаво, що вперше за 45-річну історію бренду дизайнером виступив не італієць, а бельгієць Люк Донкерволк - творінню якого належать Audi Avant і Skoda Octavia. Новий Lamborghini отримав більш комфортний і просторий салон, а також більш потужний 580-сильний двигун об'ємом 6,2 л V12, що дозволяв розвивати максимальну швидкість 330 км / ч. Слідом за Murcielago на ринку з'явився «маленький» - Lamborghini Gallardo (порода бойових биків), що став наймасовішою моделлю Lamborghini. Завдяки цьому автомобілю компанія встановила в 2007 році рекорд власних продажів. Представлений на Паризькому автосалоні 2008 року новий суперкар Lamborghini Estoque став яскравою сенсацією. Запуск в серію новинки очікується в 2011 році. «Серце» автомобіля - 5,2-літровий 500-сильний мотор V10. Автомобіль, на який робить ставку компанія в даний час - Lamborghini LP560-4, оснащений мотором V12 об'ємом 5,2 літра потужністю 552 л. с. Розгін до 100 км / год займає 3,7 с, а за додаткові 11,8 з набирає максимальну швидкість - 325 км / ч. А між тим, тріумфальний хід та історія Lamborghini, втілила в собі незмінне якість, прогрес технічної ідеї і нестримний політ думки найталановитіших дизайнерів, триває ...
2.1.2. Дослідження ринку.
Культова марка італійських суперкарів Lamborghini планує до 2014 року підвищити рівень продажів і створити зовсім новий автомобіль «на кожен день». Як розповів глава компанії Стефан Вінкельман, лінійка Lambo поповниться новою, більш доступною моделлю.
Таким чином автовиробник, який зараз конкурує з Ferrari, готується до відновлення рівня продажів машин на європейському ринку до докризових показників, яке за прогнозами Вінкельмана, відбудеться в 2013-2014 роках.
У 2007 році продажі суперкарів по всьому світу становили 35 тисяч машин. У 2010 році вдалося реалізувати лише 26 тисяч авто. Зараз продажам дорогих автомобілів сприяє впевнене зростання попиту на ринках країн, що розвиваються, зокрема Китаю та Росії.
«Ми хочемо випустити машину, яка не буде стояти в гаражі покупця», - заявив Вінкельман. Утім, ще не ухвалене рішення ані про назву, ані про дизайн, технічні характеристики й інші параметри майбутньої новинки. Допомогу в розробці нового суперкара Lamborghini надасть німецька компанія Volkswagen Group.
2.1.3. Дослідження споживачів.
Споживачами є люди, в достатку, заробітна плата яких є більшою ніж 20 000 грн., адже не кожен може дозволити собі таку розкіш. Ціна базової моделі «Lamborghini Gallardo» становить 2 300 000 грн. На початку 2008 року Україна охопила манія споживання, яка, незважаючи на пережиту кризу, продовжується і сьогодні. Про це свідчать дані дослідження, проведеного групою компаній EOS. Як зазначають експерти компанії, на відміну від країн Європи та Росії, з якої до нас прийшло «кредитування без довідки про доходи», молода ринкова економіка України не витримала випробування масовими споживчими кредитами. Результат — зростання безробіття, масові невиплати і криза банківської системи. Провини банків у цьому немає — їх політика була продиктована жорсткою конкуренцією. «В умовах високого попиту та наявності конкурентів, активно видають кредити з мінімальними вимогами до позичальників, більшість банків були змушені діяти точно також, — відзначає директор компанії «ЕОС України» Олексій Тесленко. -А на державному рівні необхідні обмежувальні заходи вчасно прийняті не були». За його словами, незважаючи на ситуацію, що склалася, попит, а відповідно і пропозиція, на споживчі кредити ростуть. «І якщо в докризовий період побутову техніку, квартири та авто активно купували люди, чий дохід збільшився, то зараз до споживчих кредитів звертаються ті, хто не встигли взяти кредит до кризи або зуміли виплатити його без прострочення», — додав експерт. Так, за даними НБУ, сума позик докінця травня 2012року становила 208 070 000 000 гривень, з них 60,54%, (+125,98 млрд. грн) — споживче кредитування. Середня ставка за споживчими кредитами становить 30%.
2.1.4. Дослідження конкурентів.
Головним конкурентом «Lamborghini», ще із 1963 року, є компанія «Ferrari»
Як і півстоліття тому, сьогодні автомобілі Lamborghini є для більшості символом неприборканої потужності, божевільній швидкості, італійського шарму і розкоші. Але мало, хто знає, що своєю появою ці дорогі ексклюзивні спорткари, капот яких прикрашає приготувавшийся до атаки золотий бик, зобов'язані спору і честолюбної бажанням «утерти ніс» кривдникові ...
Мал.№1 Lamborghini Estoque - 12 155 000 грн.
Мал.№2 FerrariFF– 3 090 000 грн.
На зло Феррарі. У 40-50х роках компанія LamborghiniTrattori, названа по імені засновника, була відомим виробником сільськогосподарської техніки. Народжений під знаком «Тельця» Ферручіо Ламборгини (FerruccioLamborghini) вже тоді прикрашав свої машини емблемою бика. Маючи освіту промислового дизайнера, технічний досвід та успіхи у підприємницькій діяльності, Ферручіо Ламборгини задумав створити найкращий у світі швидкісний автомобіль. Про те, що підштовхнуло гарячого італійця до цього рішення, розповідають кілька легенд, які, так чи інакше, зводяться до розбрату між Енцо Феррарі (власником компанії Ferrari), і Ламборгини.
2.2. Розробка рекламної кампанії. На початку 1960-х років виробник тракторів Ферруччо Ламборґіні (1916—1993) почав виявляти інтерес до розробки швидкісних автомобілів. Він мав автомобілі виробництва Opel, Maserati і Ferrari, але жодне авто його не влаштовувало за всіма показниками. Є кілька версій щодо причин, з яких Ламборґіні 1963 року заснував власну фірму. Всі вони зводяться до конфлікту між Енцо Феррарі (власником компанії Ferrari) і Ламборґіні. Найпопулярнішою є версія сина Ферруччо Ламборґіні, за якою його батько прибув на фабрику до Енцо Феррарі поскаржитися на якість зчеплення у своєму автомобілі Ferrari 250 GT. Енцо відправив Ламборґіні назад з побажанням і далі займатися тракторами, бо, мовляв, на автомобілях (тим більше спортивних) Ламборґіні не розуміється. Ламборґіні повернувся на свою фабрику, розібрав трансмісію у власному Ferrari 250 GT і виявив, що виробник багатьох деталей той самий, що й у тракторах "Ламборґіні". На своїх складах він знайшов відповідну заміну, і проблему було вирішено. Автомобільнафірма "Ламборґіні" буластворенаякдочірняфірмакомпаніїLamborghiniTrattoriS.p.A. ВонапрацюєвселищіСант-АґатаБолоньєзе (Sant’AgataBolognese) біляБолоньї. Ферруччовирішив, що йогоавтомобільбудематидвигунV12, і залучив до свого проекту талановитого інженера Джотто Бідзаріні (Giotto Bizzarrini), який до того розробляв Ferrari V12. Прототип автомобіля, відомий як Lamborghini 350GTV, був представлений на автошоу в Туріні 1963 року. Продажі серійної версії цього прототипу були дуже успішними. Народжений під знаком Тельця, ще й аматор кориди, Ферруччо Ламборґіні прикрасив свій логотип зображенням бика.
2.3. Оригінальна рекламна ідея.
Мал.№3
Розміщення реклами (мал.№3) на рекламних щитах (билбордах) у м.Київ, в обсязі 20-ти штук, коштуватиме така рекламна компанія 6000 грн. (300 грн. 1билборд) терміном на 1 місяць, тобто 72 000 грн. на 1рік.
Висновок
У 2011 році обсяг продажів нових авто в Українізнизиться до рівня 2007 року. Основна причина просідання ринку – різке зниження об’ємів автокредитування. Економічна криза в Україні примусила продавців автомобілів забути про маркетинг. Хоча інша криза, Велика Депресія в США, навпаки поклала початок цій науці і такому поняттю, як просування. Те, що зараз відбувається на автомобільному ринку, можна назвати «ціновою війною», або «рекламою цінників». Зробивши висновки із спостережень ізібраної інформації, хочеться описати загальні тенденції лютого: знижки, зниження цін, розпродаж автомобілів 2008 року; заміна маркетингових стратегій і креативних повідомлень «знижковим» реклам – нимтиском; активація різних пропозицій, програмізнижок потехнічному обслуговуванню в битві за клієнта; збільшення лізингових і кредитних програм; зниження середньої ціни купленого автомобіля. Для того, щоб не втратити лідируючі позиції, команії «Lamborghini» необхідно врахувати наступні «гальмуючі» чинники, кожний з яких віднімає у автомобільного ринку України декілька відсотків: - скорочення автокредитування до рівня 3-4%; - скорочення доходів населення і купівельної спроможності; - зростання гривневих еквівалентів цін.
Список використаної літератури