Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Торгова марка
Серпень 3, 2009 · Роздрукувати
Використання торговельної марки
Згідно до ст. 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів. Згідно українського законодавства торгова марка є об’єктом інтелектуальної власності.
Оскільки власник торгової марки має виключні права на неї щодо користування та розпорядження нею, то безоплатне її використання без дозволу власника суперечить цивільному законодавству України.
Проте власник може надати дозвіл на безоплатне використання торгової марки. Використання торгової марки вважається таким лише у наступних випадках (п. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»):
1) нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов’язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
2) застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;
3) застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.
Законодавство України надає можливість спільного використання торгової марки кількома суб’єктами. Так, два чи більше суб’єктів підприємницької діяльності можуть спільно за згодою між собою зареєструвати одну і ту ж торговельну марку, під якою вони будуть виробляти (надавати) певні товари (послуги), і мати щодо неї однакові майнові права. Їх взаємні права та обов’язки при користуванні такого виду торговельною маркою, визначаються домовленістю між ними. У випадку відсутності такої домовленості кожний із суб’єктів має право користуватися і розпоряджатися знаком на свій розсуд. Проте тут існує обмеження щодо надання одним із власників торгової марки дозволу на використання знака іншими особами. У такому випадку на надання права користування знаком мають надати дозвіл інші власники свідоцтва.
Одним зі способів використання торгового знака є укладання договорів про передачу права або ліцензійних договорів.
За договором про передачу прав на знак його власник передає іншій особі за оплату всі права на торговий знак. У даному випадку власник знака втрачає право власності на нього, яке переходить до правонаступника.
Суб’єкту права власності на знак належить право видавати будь-якій іншій особі дозвіл (ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору. При цьому, незважаючи на обсяг прав, переданих за договором, ліцензіар залишається власником свідоцтва. У ліцензійному договорі обов’язково вказується умова, що ліцензіат бере на себе зобов’язання недопущення зниження якості товарів і послуг.
Дані договори набувають юридичої сили з моменту їх підписаня стрононами і не вимагають обов’язкового нотаріального засвідчення або державної реєстрації. Проте на вимогу сторін, такі договори можуть бути зареєстрованими у встановленому Законом порядку. Реєстрація проводиться протягом двох місяців, за результатами якої в Держреєстр вносяться відомості про договір.