Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 1. Школа, виховання та педагогічна думка в країнах Стародавнього Сходу, Греції та Риму
Гімнаcій – у Стародавній Греції державний навчально-виховний заклад для юнаків, у Стародавньому Римі – загальноосвітня школа.
Дидаскал – учитель у Стародавній Греції, Візантії. Часто дидаскалами називали й учителів у братських школах України та греко-латинських школах російської держави XVП ст.
Кіфарист – приватний учитель в Афінах класичного періоду, який за плату навчав хлопчиків 7-14 років музиці та співу, а також знайомив їх з поезією.
Ритор – у Стародавній Греції та Римі оратор і вчитель красномовства.
Ефебія – військова служба..
Палестра – гімнастична школа для хлопчиків у Стародавній Греції.
Агели – державні навчально-виховні заклади, в яких хлопчики перебували з 7 до 18 років під наглядом вихователів.
Тема 2. Розвиток школи, виховання і педагогічних ідей у середньовічній Європі в епоху Відродження та Реформації
Тривіум – три гуманітарні науки – граматика, риторика й діалектика, які в середні віки становили головні предмети в університетах.
Квадривіум – чотири предмети – музика, арифметика, геометрія, астрономія, з яких складався підвищений курс освіти в середньовічній школі.
Катехізис – виклад основ християнського віровчення (переважно у формі запитань і відповідей).
Схоластика – середньовічна ідеалістична філософія, представники якої намагалися теоретично обґрунтувати релігійний світогляд. Схоластиці властиві умоглядність, догматизм, звернення до Біблії як до найвищого критерію істини.
Діалектика – у первісному значенні - мистецтво полеміки, логічний метод встановлення істини шляхом виявлення та подолання суперечностей у судженнях противника.
Граматика – частина лінгвістики, що вивчає будову мови.
Пансіон – середні, іноді вищі закриті навчальні заклади з гуртожитком і повним утриманням учнів.
Автономія – встановлення норм (правил) для себе самого.
Тема 3. Я.А.Коменський – засновник педагогіки нової доби
Класно-урочна система – організація навчального процесу, при якій учні об’єднуються для проведення занять в групи (класи), що зберігають свій склад протягом установленого періоду часу (наприклад, навчального року), а головною формою організації навчання є урок.
Підручник – це основна навчальна книга з певного предмета, в якій систематично викладаються наукові основи певної освітньої галузі знань і яка слугує для навчання, освіти, розвитку та виховання школярів.
Школа – навчально-виховний заклад для навчання, освіти та виховання дітей, молоді та дорослих.
Гра – форма вільного самовияву людини, яка передбачає реальну відкритість світові можливого й розгортається або у вигляді зображення (виконання, репрезентації) якихось ситуацій, смислів, станів.
Дидактика – частина педагогіки, яка розробляє теорію освіти й навчання, виховання у процесі навчання. Дидактика науково обґрунтовує зміст освіти, вивчає закономірності, принципи, методи й організаційні форми навчання.
Спадщина – явища культури, науки, побуту і т. ін., що залишилися від попередніх часів, від попередніх діячів.
Вдосконалення – покращення чогось.
Обґрунтованість – наведення переконливих доказів, фактів, вмотивованість.
Принцип – основне, вихідне, науково обґрунтоване положення будь-якої теорії, вчення, науки, світогляду або правило поведінки.
Тема 4. Шкільництво, виховання та педагогічна думка країн Європи в XVII – XVIII ст.
Абсолютизм – необмежена монархія, форма правління, за якої верховна влада повністю належить монархові (царю, імператору, королю).
Коледж – вищий або середній навчальний заклад в Англії, США та інших зарубіжних країнах.
Буржуазна революція – докорінна якісна зміна, перехід від старого до нового в розвитку суспільства. Вона спрямована на знищення феодального ладу чи його залишків, торування шляхів для поширення приватної власності й економічного та політичного планування буржуазії, утвердження капіталістичного ладу.
Індивідуалізація навчання – організація навчально-виховного процесу, при якій вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відмінності учнів, рівень розвитку їх здібностей до навчання.
Педагогіка – наука про навчання, виховання та розвиток особистості.
Епоха Відродження – період у культурному й ідейному розвитку країн Західної й Центральної Європи (в Італії – XIV – XVI ст., в інших країнах – кінець XV –XVI ст.), що є перехідним від середньовічної культури до культури нового часу.
Реформація – суспільно-політичний та ідеологічний рух у більшості країн Західної та Центральної Європи в XVІ ст., що набрав форми боротьби проти католицької церкви – опори феодалізму.
Тема 5. Розвиток школи та педагогіки в країнах Європи в ХІХ ст.
Філантропін – освітньо-виховний заклад інтернатного Які нові предмети пропонував увести в курс навчання у школі Дж. Локк?
типу.
Педагогічний експеримент – науково поставлений дослід у галузі навчальної чи виховної роботи, спостереження досліджуваного педагогічного явища в спеціально створених і контрольованих дослідником умовах.
Природовідповідність – педагогічний принцип, згідно з яким вихователь у своїй діяльності повинен керуватися факторами природного розвитку дитини.
Розвиваюче навчання – спрямованість принципів, методів і прийомів навчання на досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей як дітей різного віку, так і дорослих: сприймання, мислення, пам’яті, уяви тощо.
Система – сукупність елементів, які на основі певного закону, принципу, закономірності знаходяться у певних відношеннях, взаємозв’язку, послідовності та створюють певну цілісність, єдність, об’єднання.
Тема 6. Стан розвитку шкільництва та педагогічної думки Росії в XVIII – на початку ХХ ст.
Земські школи – загальноосвітні школи в Росії до 1917 р., які відкривалися земствами в сільській місцевості після земської реформи 1864 р.
Аналіз – подумки або реальне розчленування об’єкта на елементи; розкладання цілого на частини за допомогою практичних дій і мислительних операцій; уточнення логічної структури міркування; часто це слово вживається як синонім наукового дослідження взагалі.
Педагогічна діяльність – цілеспрямована діяльність з метою виховання та навчання підлітків і дорослих людей; професійна діяльність педагога.
Інтелігенція – люди розумової праці, які мають спеціальні знання з різних галузей науки, техніки й культури.
Наступність у навчанні – послідовність і системність у розміщенні навчального матеріалу, зв’язок і узгодженість ступенів і етапів навчально-виховного процесу.
Тема 7. Головні тенденції розвитку школи і педагогічної думки зарубіжних країн у першій половині ХХ ст.
Вільне виховання – напрям у педагогіці другої половини XIX і початку XX ст., для якого характерні надзвичайна індивідуалізація виховання та категоричне заперечення спеціально організованого виховання та систематичного , планомірного навчання (освіти) в рамках обов’язкового навчального процесу.
Диференціація – поділ, розчленування цілого на якісно відмінні частини.
Індивідуалізація – це...
Експериментальна педагогіка – одна з течій педагогіки кінця XIX – початку XX ст. Намагалися всі свої положення обґрунтувати даними емпіричних спостережень і спеціально поставленого експерименту.
Прагматизм – суб’єктивно-ідеалістичний напрям філософії, за яким практична цінність знань означає їх цінність.
Християнська мораль – система норм і принципів поведінки у ставленні один до одного та до суспільства згідно християнського віровчення.
Творчість – продуктивна людська діяльність, здатна продовжувати якісно нові матеріальні та духовні ціності суспільного значення; передбачає наявність певних особистісних і процесуальних характеристик: здібностей, мотивів, умінь, уяви, інтуіції тощо.
Тема 8. Сучасна національна система освіти в розвинених країнах
Тести успішності – стандартні завдання, що застосовуються для визначення рівня знань і вмінь, фактично здобутих індивідом у певній галузі навчальної діяльності.
Статус – правове становище осіб або організацій, установ, навчальних закладів тощо.
Вищі навчальні заклади – освітні установи, які мають статус юридичної особи й реалізує професійні освітні програми вищої професійної школи.
Управління – упереджений, цілеспрямований вплив на об’єкт управління, який забезпечує виконання ним дій і досягнень, заданих цілей, і ґрунтується на врахуванні характеристик та особливостей як об’єкта управління, так і діяльності, що йому передує.
Департамент – певний самостійний орган управління.
Самостійність – одна з властивостей особистості, що характеризується: сукупністю засобів – знань, умінь і навичок, якими володіє особистість; ставленням особистості до процесу діяльності, її результатів і умов здійснення, а також зв’язками з іншими людьми, які складаються у процесі діяльності.
Приватні школи – навчальні заклади, які належать приватним особам, благодійним, освітнім, релігійним та іншим організаціям.
Повноваження – права, надані особі або підприємству, організації, закладу освіти органами влади.