Сатира ~ різке глузливе висміювання вад у вдачі персонажа у подіях і явищах громадського й побутового ж

Работа добавлена на сайт samzan.net:

ВИДИ КОМІЧНОГО

•  Гумор – співчутливе, доброзичливе зображення смішних вад у вдачі героя чи недоліків громадського й побутового життя з метою їх виправлення.
•  Сатира – різке, глузливе висміювання вад у вдачі персонажа, у подіях і явищах громадського й побутового життя з метою їх викриття.
•  Сарказм – уїдливе висміювання глибоких вад у вдачі персонажа подіях і явищах громадського й побутового життя з тим, щоб викрити їх потворну суть і викоренити, знищити (виправити їх неможливо).

ЗАСОБИ ЗОБРАЖЕННЯ КОМІЧНОГО

•  прагнення персонажа показати себе не тим, чим він/вона є насправді;
•  неправильне розуміння персонажем якогось предмета чи явища;
•  надання предмету зображення невластивих йому рис і якостей («Дощ, як хотів, прав і виполіскував нас» (М. Стельмах);
•  сполучення в реченні слів, що означають різнорідні поняття («Почав я вилежуватися, як пан або гнилиця» (М. Стельмах);
•  неправильне розуміння міжмовних омонімів («… За коляской бежала и лаялася собачка из панской породы» (О. Вишня);
•  використання чи розуміння метафоричних фразеологізмів у прямому значенні («Що ж, дівко, підгодовуй, підгодовуй злидні медом, а вони твого дядька візьмуть за жабри…» «А… в твого дядька справді є жабри?»);
•  каламбур – гра звуків або слів («До Віри нема довіри»);
•  використання пестливих слів із метою висміювання («Білі ручки чорної роботи не люблять»);
•  уживання гіперболи й/чи літоти з метою висміювання зображеного («З’їсть за вола, а зробить за комара»);
•  уживання займенників середнього роду і дієслів у третій особі однини з метою висміювання (Данило про товстого пана: «…Бачу, що воно сердите, та вже й мовчу собі. І воно замовкло й пішло до вікна» (Б. Грінченко);
•  уживання слів у протилежному значенні з метою іронізування («Він ходив в походи дальні – від порога аж до печі» (Л. Українка);
•  парадокс – сполучення несумісних, взаємозаперечних понять («Так смішно, що аж на сльози бере»);
•  використання вульгаризмів («Уже і панотець, прилізши із хрестин, до утрені попхався» (П. Гулак-Артемовський);
•  прийом очуднення – пояснення персонажем нових для нього предметів і явищ на основі своїх знань про навколишній світ (бакенбарди товстого пана Данило називає «такою бородою, що з щік теліпається, а посередині голе» (Б. Грінченко);
•  макаронічна мова – змішування й перекручення слів різних мов («Енеус ностер магнус панус І славний троянорум князь…» І. Котляревський);
•  народна етимологія – перекручування персонажем слів, вимова яких для нього є складною («патрет» - портрет, «хвалітон» - фейлетон);
•  дитяче мовлення – шепелявість, картавість й ін. дефекти в мові дітей («Насцо ти микаєс? – Буду дома з бовщем їсти…» (І. Франко);
•  жартівливі народні прислів’я та приказки в художньому творі («Поживився, як пес макогоном» (Б. Грінченко);
•  урочистий тон і використання відповідних засобів при зображенні буденних подій, описі звичайних предметів («Не чорна хмара з синього моря наступала, то виступала Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину…» (І. Нечуй-Левицький);
•  використання політичних або наукових термінів для зображення побутової події чи щоденної роботи;
•  бурлеск;
•  травестія;
•  пародія (на підготовку до війни – виготовлення зброї латинцями (І. Котляревський);
•  комічна ситуація («Лаврін прийняв драбину. Мотря повисла на стіні. Половина Мотрі теліпалась на стіні, а друга половина вчепилася в бантину… Мотря держала в руці курку… а в пазусі у неї були яйця, дуже делікатний крам» (І. Нечуй-Левицький);
•  комічна подія (постійні сутички в родині Кайдашів);
•  комічний герой (возний, Фінтик у п’єсах Котляревського);
•  комічний діалог (розмова між Карпом і Лавріном про дівчат (І. Нечуй-Левицький);
•  комічна деталь (кожух Пузиря в комедії І. Карпенка-Карого «Хазяїн»);
•  змішання різних стилів літературної мови (слів канцелярської та розмовно-побутової мови в освідченні возного Наталці (І. Котляревський);
•  характеристичні прізвища (Калитка, Фінтик, Макогоненко тощо).

1. Медикопрофилактическое дело І курс Анатомия 360 тест ~Количество шейных позвонков- - 7 - 5 - 4 - 8
2. Інноваційні технології в бізнесі
3. Subject of tx lw Крохина Юлия Александровна директор Государственного научноисследовательского института си
4. На тему- ldquo;Категорії діалектики і загальнонаукові поняттяrdquo; ВІННИЦЯ 1999 ПЛАН
5. тема международных товарноденежных отношений складывающаяся из внешней торговли всех стран мира
6. Реферат- Технология окраски кузова автомобиля
7. Курсовая работа- Верховный суд Российской Федерации
8.  Взятие Киева Начало советскопольской войны Советские и польские историки в наши дни вновь и вновь воз
9. Словенская литература
10. Prctice the pronuncition of the following words
11. тема встановлених кримінальних законів які визначають основи і принципи кримінальної відповідальності вст
12. на тему- Классификация и характеристика затрат Студент Гринева Ю.
13. Товарный ассортимент Разработка и управление
14. Международные акты-соглашения в сфере трудоустройства и их значение
15. Средняя общеобразовательная школа 81 города Ижевска Удмуртской республики
16. Организация работы по поиску поставщиков товаров
17. ВАРИАНТ 1 Где располагается центр голода dв латеральных ядрах гипоталамуса 2
18. Арифметические типы данных Числовые константы и переменные
19. по теме Древний Рим Вариант 1 А1
20. Производство продукции животноводства».

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе