Тема 6. Аудиторські докази 1.html
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Тема 6. Аудиторські докази
1. Структура аудиторських доказів та основні вимоги до них.
2. Класифікація аудиторських доказів.
3. Джерела одержання аудиторських доказів.
4. Методи одержання аудиторських доказів.
- Структура аудиторських доказів та основні вимоги до них.
Доказ складається з: тези, аргументу, демонстрації.
Теза – судження, істинність якого потрібно довести за допомогою інших суджень, які називаються аргументами.
Аргументи – довід, доказ. Аргументи поділяються на 5 груп.
1. Вірогідність фактів. Маються на увазі найбільш переконливі факти для доказу істинної тези.
Основні вимоги, пропоновані до фактів – безперечність і безумовна точність.
2. Визначення, що розкривають з вичерпною повнотою зміст поняття, його смислове значення.
3. Аксіоми – положення і принципи, що у даних межах приймаються за правдиві, без доказу.
4. Постулати – у відповідності зі словником російської мови С.І.Ожегова – „це вихідні допущення, прийняті без доказів.
Таким чином, вони повинні бути очевидні, навіть якщо їхня істинність не може бути безперечно доведена.
Постулати аудиту переслідують дві цілі:
1. Пояснити, чому необхідний аудит.
2. Довести, що за певних умов з результату перевірки можна одержати об´єктивну картину.
5. Раніще доведені положення.
Демонстрацією – називається спосіб виведення тези з аргументу. Демонстрація доказу повинна забезпечити, щоб теза логічно випливала заргументів, і логічний зв´язок між ними був би бездоганно продемонстрований.
Основні вимоги до аудиторських доказів полягають у тому, що вони мають бути об´єктивними, неупередженими, доречними, достатніми і своєчасними.
Кожен аудиторський доказ повинен бути представлений одним чи декількома документами. Кожен такий документ повинен бути підписаний конкретним виконавцем.
Вірогідність – це характеристика того, наскільки докази можуть вважатися гідними довіри й бути правдоподібними. Якщо вони найвищою мірою правдоподібні, це може переконати аудитора в тому, що представлена фінансова звітність об´єктивна.
Вірогідність доказів тісно зв´язана з обраними процедурами аудиту. Її можна підвищити тільки шляхом застосування таких процедур, що більш якісні з погляду: доречності, незалежності й оцінки джерела інформації, ефективності системи внутрішнього контролю.
Доречність аудиторських доказів оцінюється стосовно предмета аудиту. Докази можуть бути доречними стосовно однієї мети і недоречними стосовно іншої. Напркилад, якщо аудитор підозрює, що клієнт не фактурує своїх клєнтів при поставках товарів, то необхідна буде процедура порівняння вибіркової сукупності з транспортних документів з відповідними накладними на відвантаження.
Незалежність, оцінка джерела інформації та неупередженість аудитора є важливими вимогами стосовно аудиторських доказів
Достатність доказів у кожному конкретному випадку визначається на основі оцінки системи внутрішнього контролю і ризику аудиторської перевірки
Своєчасність аудиторських доказів може розглядатися з двох позицій: за моментом збору доказів і за періодом перевірки в цілому.
Основні цілі аудиту: повнота, точність, існування, обмеження облікового періоду, оцінка, права й обов´язки, представлення і розкриття, необхідність.
Повнота – означає, що усі сальдо по рахунках і всі операції, які повинні включатися у фінансову звітність були включені, тобто наявність повного обсягу інформації по тестуємому об´єкту.
Точність(правильність) – усі враховні операції і сальдопо рахунках вірні в математичному відношенні, зроблено правильне рознесенняпо рахунках, вірно зроблене угроповання. Усі дані вірно перенесені в Головну книгу, звітність.
Існування. Усі облікові засобий зобов´язання існували на дату складання балансу; всі облікові операції дійсно мали місце в минулому і не є фікцією.
Обмеження облікового періоду. Всі операції зареєстровані в межах відповідного облікового періоду.
Оцінка. Обрано і застосовано відповідні облікові вимірники.
Права й обов´язки.
Представлення і розкриття. Рахунки й види(типи) операцій правильно класифіковані й описані, розкриті всі необхідні деталі.
Необхідність. Підбір саме тих документів, що необхідні й достатні для конкретного висновку.
- Класифікація аудиторських доказів.
Аудиторські докази класифікуються за такими ознаками.
За відношенням до об´єктів аудиту докази можуть поділятися на прямі та непрямі. Прямі докази можна отримати безпосередньо з первинних документів, робочих файлів даних, інших матеріальних свідчень, що стосуються об´єкта дослідження. Прямі докази є найвагомішими чинниками для прийняття рішення аудитором з того чи іншого питання. Приоцінці непрямих доказів визначають взаємозв´язок факторів, які взаємно стверджують прямі докази. Тому для складання попередніх висновків про кожний об´єкт аудиту доцільно застосовувати єдиний комплексний підхід до оцінки сукупності прмих і непрямих доказів, використовуючи аналіз, синтез, моделювання, абстрагування, логічні прийоми тощо.
Відповідно до поділу аудиторського процесу на основі стадії, аудиторські докази можуть належати до початкової, дослідної, та завершальної стадій.
Наступна ознака класифікації – джерела отримання аудиторських доказів. За цією ознакою докази поділяються на первинні і вторинні(похідні).
За формою подання аудиторські докази поділяють на матеріальні та усні. Найцінніші матеріальні докази – документи, машинограми, інформація на магнітних та лазерних носіях, аудіо та відеозаписи, схеми, графіки тощо.
Розглянута класифікація аудиторських доказів не остаточна. Серед ознак класифікації були вибрані найбільш суттєві та характерні особливості, що дають змогу найповніше реалізувати принцип системності у наукових і практичних дослідженнях з аудиту.
3. Джерела одержання аудиторських доказів
Якість доказів залежить від їхніх джерел. У залежності від змісту об´єкта контролю аудитор вибирає відповідні джерела інформації, що дають повну характеристику досліджуваного об´єкта. Такими джерелами можуть служити:
1. Дані первинних документів, у яких відбивається зміст відповідних господарських операцій чи первинних звітів, чи представлені узагальнені дані про об´єкт контролю за визначений період часу.
2. Облікові регістри, де узагальнюється і накопичується інформація з відповідних первинних документів і звітів у розрізі їхнього економічного змісту.
3. Головна книга – регістр синтетичного обліку, де відбиваються залишки на початок і на кінець звітного періоду й обороти дебету і кредитувідповідних рахунків.
4. Бухгалтерська, податкова і статистична звітності.
5. Плани, кошториси, калькуляції і і розпорядницькі документи.
6. Матеріали перевірок і ревізій, проведених державними податковими інспекціями, органами державної контрольно-ревізійної служби й інших органів управління.
7. Матеріали внутрішньогосподарського контролю підприємства, у тому числі: за результатами раптових перевірок та інвентаризацій основних засобів, запасів, коштів, розрахунків й ін.
8. Дані, отримані аудитором при проведенні документального і фактичного контролю об´єктів аудиту.
9. Письмові й усні заяви працівників підприємства й третіх осіб щодо змісту досліджуваних об´єктів.
10. Результати аналізу фінансово-господарської діяльності економічного суб´єкта.
11. Зіствлення одних документів клієнта з іншими, а також зіставлення документів клієнта з документами третіх осіб.
12. Статутні документи, договори, накази й інші адміністративні документи.
13. Звертання до керівництва за роз´ясненнями в усній і письмовій формі.
- Методи одержання аудиторських доказів.
Для того, щоб одержати аудиторські докази в залежності від змісту об´єктів аудиту й умов їхнього дослідження, використовують загальнонаукові та спеціальні прийоми документального та фактичного контролю.
З метою одержання аудиторських доказів досліджується зміст операцій, і аудитор установлює їхню законність, доцільність і вірогідність.
Законною операція вважається тоді, коли її зміст не суперечить чинному законодавству, постановам уряду, положенням і інструкціям відповідних органів керування.
Вірогідність господарської операції встановлюється при формальній і арифметичній перевірках документів, тобто фактичної. Формальна перевірка документів полягає в тім, що аудитор повинен переконатися в реальності визначеного документа. Для цього рекомендується вибрати визначені записи в бухгалтерському обліку аж до того первинного документа, що повинее підтверджувати реальність і доцільність виконаня цієї операції.
Для одержання аудиторських доказів застосовуєтьс наступні прийоми:
- зустрічна перевірка документальних даних.
- взаємний контроль.
- при наявності в аудитора сигналів про крадіжку товарно-матеріальних цінностей чи коштів, невиявленої проведеними на підприємстві інвентаризаціями, застосовується прийом хронологічної перевірки, тобто перевірки руху зазначених цінностей..
У практиці аудиту широко затсосовуються такі прийоми документального контролю для одержання доказів, як техніко-економічні розрахунки і нормативна перевірка.
- техніко-економічні розрахунки проводяться аудитором при одержанні доказів про правильність окремих показників бізнес-плану, правильність складання кошторисів загальновиробничих і загальногосподарських витрат, капітального ремонту, списання матеріалів на обсяг виробництва продукції чи будівельних матеріалів, на обсяг виконаних будівельно-монтажних робіт, тощо;
- прийом нормативної перевірки застосовується аудитором для одержання доказів про виконання визначеної задачі.
- простежування. Процедура, у ході якої аудитор перевіряє деякі первинні документи. Відображення даних первинних документів у регістрах синтетичного й аналітичного обліку, знаходить заключну кореспонденцію рахунків і переконується в тім, що відповідні господарські опетрації правильно чи неправильно записані в бухгалтерському обліку.
- підтвердження - це одержання інформації про реальність залишків на архунках обліку коштів, рахунків розрахунків, рахунків дебіторської і кредиторської заборгованості.
У законі України „Про аудиторську діяльність” зазначено, що аудитор має право особисто перевіряти наявність майна, коштів. Цінностей, а також жадати від керівництва суб´єкта проведення контрольних оглядів, вимірів виконаних робіт, визначення якості продукції.
Тести:
- На достовірність доказів впливає:
а) переконливість;
б) їх джерело та природа;
в) їх кількість;
г) суттєвість.
- Яке з наступних тверджень є правильним?
а) докази більш надійні, коли вони отримані з залежних джерел, що є внутрішніми по відношенню до підприємства;
б) докази менш надійні, якщо вони існують у документальному вигляді;
в) докази, отримані у вигляді оригінальних документів, менш надійні, ніж докази, отримані у вигляді фотокопій або факсимільних копій;
г) докази, отримані безпосередньо практиком, більш надійні, ніж докази, отримані опосередковано або гіпотетично.
- Робота, яку виконує аудитор для формування думки, базується на його судженнях про:
а) підтвердження виявлених доказів;
б) збирання аудиторських доказів;
в) складання висновків на основі зібраних доказів;
г) правильні відповіді б, в.
- Відомості про суб'єкта господарювання можуть отримуватися з таких джерел:
а) спілкування з робітниками;
б) попереднього досвіду, роботи з суб'єктом;
в) засобів масової інформації;
г) правильна відповідь відсутня.
- Аудитор одержує аудиторські докази для отримання розуміння елементів середовища контролю шляхом:
а) здійснення запитів;
б) застосування процедур оцінки ризиків;
в) поєднання запитів та інших процедур оцінки ризиків;
г) застосування професійного судження
- Якщо аудитор не в змозі отримати достатні аудиторські докази, йому потрібно:
а) висловити умовно-позитивну думку або відмовитись від висловлення;
б) висловити негативну думку;
в) включити до позитивного висновку пояснювальний параграф;
г) правильна відповідь відсутня.
- Аудиторські докази можна одержати шляхом проведення:
а) перевірки діяльності підприємства;
б) тестів системи контролю клієнта за діяльністю організації, що надає послуги;
в) аудиту фінансової звітності,
г) інвентаризації.
8. Метою МСА 500 "Аудиторські докази" є встановлення положень і надання рекомендацій стосовно:
а) складу аудиторських доказів в аудиторській перевірці фінансових звітів;
б) кількості та якості аудиторських доказів;
в) аудиторських процедур, які використовуються для отримання аудиторських доказів;
г) правильні відповіді а, б, в.
9. Згідно МСА 500, достовірність аудиторських доказів залежить від:
а) повноти надання документів для перевірок;
б) професійної компетенції аудитора;
в) характеру аудиторських доказів;
г) характеру аудиторських доказів та їх джерел.
10. Яким принципам повинні відповідати аудиторські докази:
а) достатності;
б) відповідності;
в) конфіденційності;
г) правильні відповіді а, б.
11. До факторів, які впливають на необхідну кількість аудиторських доказів, відносяться:
а) ризик викривлення;
б) доступність;
в) якість аудиторських доказів;
г) правильні відповіді а, б.
12. Аудиторські докази достовірніші, якщо:
а) отримані з незалежних джерел за межами суб'єкта господарювання;
б) існують у формі документів, що зберігаються на паперових, електронних чи інших носіях;
в) отримані з оригінальних документів;
г) правильні відповіді а, б, в.
13. Критерієм кількості аудиторських доказів є:
а) доказовість;
б) достатність;
в) відповідність;
г) повнота.
14. Перевірка арифметичної точності документів чи записів, це:
а) підтвердження;
б) аналітичні процедури;
в) перерахування;
г) правильні відповіді а, б, в.
- Що з перерахованого не є критеріями достовірності інформації:
а) аудиторські докази, отримані з незалежних джерел за межами суб'єктів господарювання;
б) аудиторські докази, отримані аудитором;
в) аудиторські докази, що надходять безпосередньо від керівника;
г) аудиторські докази, що існують в електронній, паперовій та іншій формах.
- Процес отримання і оцінювання аудиторського доказу шляхом безпосереднього повідомлення від третьої сторони у відповідь на запит про надання інформації з конкретного питання, яке впливає на твердження, називається:
а) зовнішнє підтвердження;
б) аудиторське свідчення;
в) підтвердження;
г) оцінка.
- Вирішуючи питання про доцільність застосування зовнішнього підтвердження аудитор враховує:
а) особливості середовища, в якому функціонує суб'єкт господарювання;
б) попередній досвід потенційних респондентів щодо запитів про безпосереднє підтвердження;
в) правильні відповіді а, б;
г) правильна відповідь відсутня.
- Прикладами застосування зовнішніх підтверджень можуть бути:
а) залишок на банківському рахунку;
б) залишок на рахунку дебіторської заборгованості;
в) позики, надані позикодавцями;
г) правильні відповіді а, б, в.
- Аудитор розглядає, чи існує будь-яке свідчення того, що отримані зовнішні підтвердження можуть бути:
а) недостовірними;
б) достовірними;
в) правильні відповіді а, б;
г) правильна відповідь відсутня.
- Які фактори впливають на достовірність доказу, наданого підтвердженням:
а) компетентність;
б) незалежність респондента;
в) знання з підтверджених питань, компетентність;
г) правильні відповіді а, б, в.
- У процесі зовнішнього підтвердження аудитор повинен зберігати контроль за:
а) процесами відбору тих, кому надсилатиметься запит;
б) складанням і розсиланням запитів про підтвердження;
в) відповідями на запити;
г) правильні відповіді а, б, в.
- При отриманні доказів щодо тверджень, які не були адекватно забезпечені підтвердженнями, аудитор:
а) надає аудиторський висновок;
б) розглядає інші аудиторські процедури:
в) правильні відповіді а, б;
г) правильна відповідь відсутня.
- До початку аудиторської перевірки аудитор повинен одержати достатні відповідні аудиторські свідчення про те, що:
а) залишки на початок періоду не містять викривлень, які можуть суттєво впливати на фінансові звіти поточного періоду;
б) залишки на кінець попереднього періоду були правильно перенесені на початок поточного періоду або, за потреби, перераховані;
в) постійно застосовується облікова політика або зміни в обліковій політиці були враховані й розкриті належним чином;
г) правильні відповіді а, б, в.
- Достатність та відповідність аудиторських доказів, які будуть необхідні аудитору стосовно залишків на початок періоду, залежить від таких факторів:
а) облікової політики, якої дотримується суб'єкт господарювання, характеру рахунків і ризику викривлення фінансових звітів поточного періоду;
б) чи була здійснена аудиторська перевірка фінансових звітів попереднього періоду і, якщо так, то чи був висновок аудитора модифікований;
в) суттєвості залишків на початок періоду для фінансових звітів поточного періоду;
г) правильні відповіді а, б, в.
- Для аудитора важливо впевнитися в тому, що генеральна сукупність є:
а) такою, що відповідає меті процедури вибірки;
б) повною, якщо аудитор має намір використовувати вибірку для того, щоб дійти висновків щодо функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю за звітний період;
в) неважливою для вибіркової перевірки;
г) правильні відповіді а, б.
- Конкретні статгі, відібрані аудитором для перевірки, можуть включати:
а) статті з великою вартістю або ключові статті;
б) всі статті, вартість яких перевищує визначену суму;
в) статті для одержання інформації та для перевірки процедур;
г) правильні відповіді а, б, в.
- Основними методами вибору елементів вибірок є:
а) використання таблиць;
б) використання випадкових чисел;
в) використання систематичного та випадкового відбору;
г) використання таблиць, випадкових чисел або комп'ютерних програм, систематичного та випадкового відбору;
- Відповідальність за визначення зв'язаних сторін, операцій з такими сторонами та розкриття інформації про них несе:
а) аудитор;
б) управлінський персонал компанії;
в) головний бухгалтер компанії, на якій проводиться аудит;
г) фінансові директори компаній, що є зв'язаними стропами.
- До операцій зі зв'язаною стороною належать:
а) обмін ресурсами або зобов'язаннями між зв'язаними сторонами незалежно від того, чи призначається ціна;
б) обмін ресурсами або зобов'язаннями між зв'язаними сторонами зі встановленням спеціальних трансфертних цін;
в) обмін ресурсами, який передбачає зобов'язання сторін щодо падання та отримання ресурсів або корпоративних прав;
г) обмін ресурсами або зобов'язаннями між компаніями, з яких одна володіє біля 25 % статутного капіталу іншої.
- Для виявлення операцій, пов'язаних зі зв'язаними сторонами, що можуть суттєво вплинути на фінансові звіти, аудитору слід володіти даними про:
а) галузь і бізнес суб'єкта господарювання;
б) достовірність фінансових звітів суб'єкта господарювання;
в) організаційну форму суб'єкта господарювання;
г) спосіб створення суб'єкта господарювання.
- Знати про наявність зв'язаних сторін аудитору необхідно у зв'язку з тим, що:
а) концептуальна основа фінансової звітності може вимагати розкриття інформації у фінансових звітах щодо взаємовідносин і операцій зі зв'язаними сторонами;
б) існування зв'язаних сторін або операцій зі зв'язаними сторонами може вплинути на фінансові звіти;
в) проведення операцій зі зв'язаними сторонами може мотивуватися не лише діловою діяльністю, але й розподілом прибутку або шахрайством;
г) правильні відповіді а, б, в
- Для визначення повноти інформації управлінського персоналу про зв'язані сторони та операції з ними аудитору необхідно:
а) провести огляд робочих документів за попередній рік щодо назв відомих зв'язаних сторін;
б) надати запит щодо зв'язків директорів і службовців з іншими суб'єктами господарювання, а також запити до інших аудиторів;
в) оглянути списки акціонерів та протоколи зборів акціонерів і ради директорів;
г) правильні відповіді а, б, в.
- Операціями, що можуть свідчити про наявність зв'язаних сторін, є:
а) операції з придбанням поточних фінансових інвестицій;
б) операції, в яких передбачено нестандартно низькі ціни чи процентні ставки;
в) операції, пов'язані з отриманням відшкодування податку на додану вартість;
г) операції з придбання основних засобів.
- У процесі аудиторської перевірки аудитор може виконувати такі процедури, що вказують на наявність у компанії операцій зі зв'язаними сторонами:
а) огляд підтверджень суми позик, виданих під векселі, а також банківських підтверджень;
б) проведення процедур арифметичної перевірки показників фінансової звітності;
в) проведення детального тестування операцій і залишків;
г) правильні відповіді а, в.
- Якщо аудитор не може одержати достатніх аудиторських доказів щодо зв'язаних сторін або інформація про операції з ними неправильно розкрита у фінансовій звітності, то:
а) він повинен відповідним чином модифікувати аудиторський висновок;
б) повідомляє до Державного комітету з цінних паперів і фондової біржі про невідповідності протягом 10 днів з дня підготовки висновку;
в) він відмовляється складати висновок;
г ) повідомляє про це управлінський персонал і надсилає пропозицію щодо підвищення вартості аудиту через підвищення рівня аудиторського ризику.
- Операціями, що можуть свідчити про наявність зв'язаних сторін, є:
а) операції з придбанням поточних фінансових інвестицій;
б) операції, в яких передбачено нестандартно низькі ціни чи процентні ставки;
в) операції, пов'язані з отриманням відшкодування податку на додану вартість;
г) операції з придбання основних засобів.
- У процесі аудиторської перевірки аудитор може виконувати такі процедури, що вказують на наявність у компанії операцій зі зв'язаними сторонами:
а) огляд підтверджень суми позик, виданих під векселі, а також банківських підтверджень;
б) проведення процедур арифметичної перевірки показників фінансової звітності;
в) проведення детального тестування операцій і залишків;
г) правильні відповіді а, в.
- Якщо аудитор не може одержати достатніх аудиторських доказів щодо зв'язаних сторін або інформація про операції з ними неправильно розкрита у фінансовій звітності, то:
а) він повинен відповідним чином модифікувати аудиторський висновок;
б) повідомляє до Державного комітету з цінних паперів і фондової біржі про невідповідності протягом 10 днів з дня підготовки висновку;
в) він відмовляється складати висновок;
г) повідомляє про це управлінський персонал і надсилає пропозицію щодо підвищення вартості аудиту через підвищення рівня аудиторського ризику.
- У разі виявлення обставин або подій, які можуть стати підставою для значних сумнівів у здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі аудитор повинен:
а) здійснити огляд планів управлінського персоналу щодо майбутніх дій на основі його оцінки, припущення про безперервність діяльності підприємства;
б) зібрати шляхом проведення необхідних процедур достатні відповідні аудиторські докази для підтвердження або спростування існування суттєвої невизначеності, у тому числі розглянути вплив будь-яких планів управлінського персоналу га інших пом'якшуючих факторів;
в) попросити управлінський персонал надати письмові пояснення стосовно його планів на майбутнє;
г) правильні відповіді а, б, в
- До фінансових подій або обставин, які можуть породжувати значні сумніви щодо припущення про безперервність діяльності підприємства відносяться:
а) заборгованість щодо виплати дивідендів або її припинення;
б) втрата ключового управлінського персоналу без належної заміни;
в) зміни в законодавстві або політиці уряду;
г) правильні відповіді а, б, в.
- Значення подій або обставин, які окремо або разом можуть породжувати значні сумніви щодо припущення про безперервність:
а) можуть пом'якшуватись іншими факторами;
б) не можуть пом'якшуватись іншими факторами;
в) можуть пом'якшуватись іншими факторами залежно від професійного судження бухгалтера;
г) можуть пом'якшуватись іншими факторами залежно від висновку, який наданий аудитором.
2. Весенняя капель 2014 Общие положения Настоящее Положение разработано в соответствии с планом реали
3. 62 ~ ЮриспруденцияДисциплина- ФилософияВремя выполнения теста- 45 минутКоличество заданий- 20 Требования ГО
4. Социология в системе гуманитарных наук
5. . ~ 80 с. Учебное пособие составлено в соответствии с рабочей программой лечебного и педиатрического факул.
6. Выявление оптимальных способов перевода языковых элементов, отражающих речевую агрессию
7. М Агарков Учение о ценных бумагах Предисловие Юридические документы которые в настоящее
8. осадитель g то он прежде всего будет связывать анионы I т
9. Кейнсианская теория макроэкономического равновесия
10. Задание 1 [2.
11. Комплексная характеристика Бразилии
12. тема учета реабилитации пациентов с использование клаймбингового тренажера Выполнила
13. ТЕМА 14 ОРГАНІЗАЦІЯ МАРКЕТИНГОВИХ КОМУНІКАЦІЙ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ СЛУЖБИ МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИ
14. Осложнения анестезии и профессиональные вредности в анестезиологи
15. Онтология развития человека в пространстве образования
16. ТЕМА 1 Системы линейных уравнений
17. Все коварство лжи или скорее даже самообмана как самоутешения состоит в том что она имеет свой резон на по.html
18. История развития вычислительной техники. Физическая организация хранения и передачи данных в компьютере
19. это социальные взаимодействия между людьми а также закономерности возникающие в ходе этих взаимодействий.
20. Системы электроснабжения СЭС СЭС назыв совокуп устр для производ перед и распредел эл