Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Сторінка з історії Народного дому
с.П’ятниця
До другої світової війни у селі П’ятниця проживало чимало поляків. У 1935 році українська громада дала церковну землю, щоб на ній побудувати Народний дім. Разом з поляками у 1936 році було закінчено будівництво . Приміщенням переважно користувалися поляки. Українцям проводити культурно - масові заходи в приватних хатах,або на площах. В 1936 році,після розпаду Польщі, клуб перейшов в державну власність і ним могли користуватися всі жителі села. Під час війни, Народний дім майже не працював,лише перед великими святами виступали учні школи.
В 1944 році, з приходом радянської влади , почалася робота у Народному домі. В основному проводилося прокручування фільмів, для пропагандиського радянського життя.
Народний дім почав свою творчу діяльність у 1950 році.
Був створений драматичний гурток,який поставив багато вистав. На протязі 1950-1961 років мешканці села поставили такі вистави : «Наталка-Полтавка», «Наймичка»
«Украдене щастя», «Назар Стодоля», «Доки сонце зійде,роса очі виїсть».
Учасниками гуртка були : Волошин Ярослав,Волошин Остап,Гриц Володимир, Землянський Максим,Волошин Галина,
Коростенська Катерина.
У 1956 році був організований перший хор.
Художнім керівником хору був директор П’ятницької школи Коваль Богдан Михайлович. Концертмейстер – Волошин Юрій Васильович.
Учасниками хору на той час були: Гера Любов , Прокопець Іванна , Коваль Ніна, Глухий Мирон , Прокопець Остап, Зварич Євстохія, Цап’як Михайло, Павук Іван та інші.
Культурно-просвітницька робота
Головним покликанням культурно-просвітницьких закладів у період розбудови Незалежної української держави є їх цілеспрямована й багаторічна
Робота на підвищення рівня культури і задоволення духовних запитів усіх верств населення.
Культурно-просвітницькі заклади сприяють розбудові й утвердженню Незалежної української держави: піднесенню національної свідомості і культури людей: відродженню втрачених джерел народної творчості,традицій ,свят і обрядів,поглибленню органічного зв’язку з кращими надбаннями світової культури.
Вся культурно - просвітницька робота повинна бути пройнята ідеєю відродження української нації,виховувати у кожній людині високе почуття приналежності до України,її народуісторії і культури,гартувати волю духовних і фізичних сил.
Культурно - просвітницька робота Народних домів розглядається,як частина широкого патріотичного руху у високогуманній справі національно-культурного відродження.