Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Лекція
Автоматизація внутрішньо банківських розрахункових, кредитних і депозитних операцій.
Сучасні системи автоматизації банківських операцій (САБО) розробляють за модульним принципом. Основою комплексу є ядро системи, що доповнюється функціональними модулями (рис. 4.1).
Рис. 4.1. Принцип побудови автоматизованої банківської системи
До складу ядра САБО входять: набір таблиць бази даних (інформація про параметри банку, довідники системи, перелік користувачів, процентні ставки, курси валют, клієнти банку і їхні рахунки тощо); набір процедур і тригерів (тригер - це процедура, яка аналізує можливість виконання дії, наприклад, право користувача на вставку/вилучення/модифікацію записів до таблиці, при виявленні будь-яких некоректних дій тригер викликає повернення назад трансакції).
Модуль Головна книга є основним у САБОУ він доповнює ядро системи і призначений для виконання функцій адміністрування САБО на етапі початкового впровадження й у процесі експлуатації, а також функцій автоматизації роботи банку в рамках Операційного дня банку (відкриття/закриття банківського дня; реєстрація клієнтів і рахунків; автоматичне визначення контрольного розряду рахунку; введення і перегляд документів; візування документів) і взаємодії із зовнішними платіжними системами тощо.
Модуль Клієнт/банк призначений для роботи з електронними клієнтами і забезпечує обмін електронними документами між банком і клієнтами телекомунікаційними каналами та відкриває для клієнтів можливість оперативного контролю й управління власними коштами за допомогою телефону.
Модуль Безпека призначений для здійснення контролю за роботою системи. Всі дії користувача фіксуються в журналах (протоколах), які ведуться всіма прикладними програмами системи. Всі протоколи доступні для перегляду адміністраторові, і аудит дає змогу виявляти порушення після того, як вони здійснилися. Контроль за роботою системи виконується за допомогою таких функцій: Журнал подій у САБО (перегляд журналу); Перегляд доступів до рахунків (перегляд прав виконавців на перегляд, дебетування, кредитування рахунків); Управління логинами користувачів (блокування/розблокування користувача) тощо.
Модуль Управління ресурсами банку призначений для реалізації технології оперативного управління платежами: визначення правил автоматичного блокування/розблокування документів під час міжбанківських платежів, оперативне управління коррахунком шляхом активації потрібних у даний момент бізнес-правил.
Модуль Валютні операції доповнює модуль Головна книга і призначений для обробки потоків початкових і зворотних повідомлень платіжної системи SWIFT; для реєстрації заявок клієнтів банку на купівлю/продаж безготівкової валюти на міжбанківському ринку або валютній біржі; для введення контрактів і обробки митних документів тощо.
Модуль Розрахункова палата призначений для забезпечення найсприятливіших умов для проходження платежів між філіями банку (внутрішньобанківські платіжні системи).
Модуль Кредитно-депозитні операції призначений для реалізації операцій банку з розміщення коштів у формі кредитних угод різного призначення. Модуль забезпечує мультивалютне ведення кредитних угод і підтримує різні етапи життя угоди (введення параметрів угоди, генерація календаря видачі і погашення кредиту тощо).
Модуль Податковий облік автоматизує відображення фінансової діяльності банку в податковому управлінському обліку (описує зв'язок фінансового обліку з рахунками податкового управлінського обліку, опис і підтримка в актуальному стані податкової декларації і додатків до неї тощо).
Модуль Операції з фізичними особами призначений для поточного налагодження і координації технології роботи з обслуговування вкладів фізичних осіб.
Модуль Операції з цінними паперами призначений для виконання операцій банку з цінними паперами.
Модуль Звітність призначений для формування і обробки файлів - форм звітності НБУ та інших банків на основі бази даних банку.
Функціональні модулі забезпечують автоматизацію певного технологічного процесу і реалізуються у формі конкретного автоматизованого робочого місця (АРМу). Перелік і склад АРМів у САБО визначається на етапі початкового впровадження технологічної моделі банку, з урахуванням вимог конкретного банку, і може видозмінюватись у процесі експлуатації. Рекомендований перелік АРМів може бути таким: АРМ Адміністратора САБО; АРМ Технолога банку, АРМ Безпеки; АРМ Реєстрації клієнтів і рахунків; АРМ Опе-раціоніста; АРМ Керівника, Гол. бухгалтера; АРМ Технолога системи електронних платежів; АРМ Казначея; АРМ Валютні операції; АРМ Звітність; АРМ Вклади населення; АРМ Кредити-Депозити; АРМ Податковий, управлінський облік; АРМ Управління коррахунком. Доступ до функціональних компонентів і ядра здійснюється через виклик певних пунктів меню АРМів користувачів.
В Україні функціонує дворівнева банківська система. Вищий рівень формує Національний банк України (НБУ), а нижчий - комерційні банки (КБ) різних форм власності, спеціалізації та сфери діяльності.
Організаційно НБУ теж має ієрархічну структуру: на першому рівні - Центральне управління НБУ, а на другому - регіональні (здебільшого обласні) управління цього банку (РУ НБУ).
Автоматизована банківська система забезпечує:
- автоматизацію внутрібанківських розрахунків;
автоматизацію виконання міжбанківських розрахунків і інших зовнішньобанківських операцій;
- автоматизацію фінансових операцій в рамках міжнародного банківського бізнесу;
- автоматизацію діяльності банку як суб'єкта управління.
Можна виділити такі основні функціональні підсистеми автоматизованої банківської системи (АБС):
- операційний день банку (ОДБ);
- управління кредитними ресурсами банку;
- управління валютними операціями;
- управління депозитами;
- управління цінними паперами;
- управління касою;
- внутрішньобанківський облік;
- управління розрахунками з використанням пластикових карток;
- звітність банку;
- аналіз діяльності банку.
Операційний день банку - це та частина його робочого дня, призначена для приймання та обслуговування клієнтів, а також виконання банківських операцій. При цьому платіжні повідомлення, що надійшли до банку протягом операційного дня, мають бути відображені на особових рахунках клієнтів та у відповідних розділах бухгалтерського обліку (балансу) того самого робочого дня.
Підсистема "Операційний день банку" (ОДБ) автоматизованої банківської системи є базовою підсистемою останньої. Вона забезпечує автоматизацію виконання внутрішньобанківських розрахункових і бухгалтерських операцій протягом одного операційного дня банку. Засобами пакета "Операційний день банку" охоплюються основні технологічні функції операціоніста банку, контролера, технолога та адміністратора баз даних.
За межі банку інформація передається за допомогою спеціальних підсистем, таких як "Клієнт - банк", системи міжбанківських електронних платежів Національного банку України тощо.
У структурі будь-якого ОДБ можна виокремити три типи функціональних блоків: відкриття ОДБ, роботи протягом робочого дня і закриття ОДБ.
Блоки відкриття ОДБ забезпечують обробку паролів та ідентифікацію користувачів, введення дати поточного банківського робочого дня, обробку отриманих з АРМ Національного банку України файлів початку роботи. При цьому коригується довідник банків - учасників системи електронних платежів (СЕП), визначається значення кореспондентського рахунку банку на початок робочого дня, очищуються відповідні оперативні бази даних тощо. У процесі відкриття ОДБ накопичуються відсотки за попередній день за рахунками з процентними ставками, створюються копії вхідних основних масивів стану особових та балансових рахунків на початок дня. Якщо це день початку місяця, кварталу або року, то за балансовими рахунками формуються відповідні вхідні залишки на початок періоду, обнуляються обороти за місяць, квартал або рік. Водночас для співробітників банку встановлюються повноваження стосовно допуску до особових рахунків; функції та рахунки для обробки перерозподіляються між працівниками банку, змінюється відповідальний виконавець, котрий веде рахунок, і т. ін.
Протягом дня відповідними блоками ОДБ виконуються операції з реєстрації нових клієнтів, відкриття або закриття рахунків, забезпечення вводу первинних платіжних документів клієнтів протягом дня та їх обробки. Прийняті від клієнтів документи поділяються на "внутрішні", в яких платник і одержувач є клієнтами даного банку, та "міжбанківські", в яких одержувачем є клієнт іншого банку. На підставі першої групи документів виконуються внутрішньобанківські проведення (змінюються залишки на рахунках), а на підставі другої формуються файли тилу А (початкові міжбанківські платежі для їх передання до СЕП). Проведення "оплата" виконується лише в тому разі, якщо воно не загрожує ситуацією "червоне сальдо" за одним із кореспондуючих рахунків.
Блоки закриття ОДБ забезпечують перевірку наявності балансу, формування та видачу відомостей щодо накопичених оборотів за місяць (квартал, рік), створення копій основних файлів, архівацію платіжних документів, видачу вихідних форм про обороти за день, формування, архівацію і друк виписок. Залежно від дня місяця, кварталу, року блоки закриття формують звітність для НБУ, інформацію для податкових органів та інших служб.
Крім функціональних блоків ОДБ містить і блоки ведення та друку довідково-нормативної інформації, блоки "відновлення", тобто виконання перерахунків з певного моменту часу. Розрізняють "коротке" і "довге" відновлення. Перше використовується для виправлення помилок за тими документами, які ще не відправлені до СЕП. До нього вдаються і в разі отримання "відбійної" квитанції на якийсь раніше відправлений файл А. "Довге" відновлення полягає у відтворенні ситуації на момент закриття якого-небудь минулого дня з послідовним перераховуванням усіх операцій наступних днів.
Для автоматизації розрахунково-касових операцій і контролю за їх здійсненням в інтегрованих банківських системах створюють автоматизовані робочі місця (АРМ): операціоніста, контролера, технолога, бухгалтера, спеціаліста валютного відділу, касира, кредитного інспектора, керівника (відділу, банку), адміністратора бази даних. Кожне з перелічених АРМ має різний набір функцій, різний рівень доступу до бази даних. В інтерфейсах адміністратора бази даних (БД) і головного бухгалтера передбачено найповніший перелік функцій. Так, адміністратор використовує додаткові можливості щодо перезакріплення особових рахунків за відповідальними виконавцями, формування пробного балансу і т. ін., а головний бухгалтер мас у своєму розпорядженні найповніший перелік лише власних функцій: відкриття, закриття та вилучення особових рахунків, внесення змін до їх реквізитів тощо.
Окрему групу файлів НДІ становлять довідники. Вони поділяються на загальнодержавні, відомчі та внутрішньобанківські (локальні).
До загальнодержавних належать: Єдиний державний реєстр підприємств, організацій України - ЄДРПОУ; система позначень органів державного управління -СПОДУ; система позначень автономій, територій, областей - СПАТО, українська класифікація форм власності, видів економічної діяльності, країн світу, валют тощо.
До складу відомчих довідників належать: реєстр банків (МФО), реєстр учасників СЕП; перелік регіональних розрахункових палат, перелік коррахунків, план рахунків; перелік звітних файлів; типів особових рахунків, видів кредитів, кодів платежів, видів документів, схем надання даних і т. ін.
До внутрішньобанківських довідників належать: перелік клієнтів; структура банку; види послуг із розрахунково-касових операцій; символи касових операцій; перелік статусів документів у системі тощо.
Система міжбанківських електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) - це загальнодержавна платіжна система, яку створено з метою виконання (як за дорученням клієнтів, так і за зобов'язаннями банків один перед одним на території України) розрахунків між банківськими установами в електронній формі.
Робота системи електронних міжбанківських платежів ґрунтується на
таких головних принципах.
1. СЕП функціонує за схемою типу "брутто", тобто кожна наступна оплата виконується окремо з урахуванням підсумкового сальдо, отриманого у попередній операції.
2. Трансакції, тобто банківські операції з переказування грошових коштів, зокрема й за кордон, відображаються в режимі реального часу на технічних кореспондентських рахунках банків.
Наприкінці дня результати розрахунків відображаються на кореспондентських рахунках банків у відповідних регіональних управліннях НБУ. Завдяки цьому учасники розрахунків мають необхідну інформацію для прогнозування стану ліквідності та своїх дій.
3. Трансакції, які потенційно приводять до стану овердрафту, тобто до стану, коли на рахунку банку виникає дебетове сальдо, блокуються. Отже, початкові платежі від банків приймаються лише в межах, які визначаються розміром поточного залишку на кореспондентському рахунку.
4. Ініційована банківською установою трансакція не підлягає відміні.
5. Ініціатива трансакції належить банкові, який дебетує власний рахунок. Можливість дебетування рахунку іншого учасника СЕП надано лише відповідним підрозділам НБУ для обмеженого переліку типів трансакцій. Банк, якому потрібно дебетувати рахунок іншого банку, може передати йому через СЕП ініційований запит про необхідність проведення даної трансакції за ініціативи останнього. Тобто в СЕП існують і електронні документи у вигляді запитів.
6. Головним режимом роботи системи є передавання електронних платіжних документів та підтвердження їх отримання (кешування). Система електронних платежів виключає необхідність використання паперової технології.
7. У кожному регіональному управлінні НБУ, ведуться транзитні рахунки для відстежування трансакцій, ініційованих, але не закінчених протягом одного банківського дня. Це дає змогу організувати роботу учасників СЕП з урахуванням специфіки кожного з них, скажімо нестійкої роботи каналів зв'язку і т. ін.
8. Граничні суми трансакцій у системі не обумовлені. Неявними межами можуть бути собівартість трансакції (мінімальна) та поточне значення кореспондентського рахунку банку - ініціатора (максимальна).
9. Банки виконують початкові платежі в системі електронних платежів у межах значення свого кореспондентського рахунка. Щоб змінити цю умову, у СЕП створено можливість накладати для окремих банків ліміт на поточне значення кореспондентського рахунка - ЛТК, ліміт на загальну суму початкових оборотів - Л ПО І використання механізму бізнес-правил.
10. СЕП є власністю НБУ і обслуговує комерційні банки на договірній основі. АІС "Страхування".
Страхова система України діє на підставі закону "Про страхування". У колишньому СРСР страхування здійснював лише Держстрах. Нині поряд з Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (HACK "Оранта") створено багато інших страхових компаній, їх відділень та філіалів.
З утворенням недержавних страхових компаній виникла система страхування. Страховик (страхова компанія) виконує умови страхування і пропонує їх клієнтам (страхувальникам). Якщо клієнтів задовольняють умови договору, то вони підписують його і вносять відповідні страхові внески. Договір називається полісом. У разі виникнення страхового випадку страховик за договором сплачує страховку.