Лекція 8 Україна в роки II світової війни
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Лекція № 8
Україна в роки II світової війни.
План.
- Пакт Молотова-Ріббентропа та його роль в розв'язанні II світової війни.
- Приєднання західноукраїнських земель.
- Окупація України військами фашистської Німеччини та її союзників.
- Окупаційний режим в Україні в 1941-1944 рр.
- Звільнення України від нацистських окупантів (1943-1944 рр.).
- Наслідки II світової війни для України.
1. Пакт Молотова - Ріббентропа та його роль в розв'язанні II світової війни.
Початку II світової війни передувало підписання 23 серпня 1939р. радянсько-німецького пакту про ненапад, розрахованого на 10 років. Окремою частиною цього пакту став таємний протокол, який розмежовував сфери інтересів обох сторін. Згідно цих договорів уряд фашистської Німеччини давав згоду на приєднання до СРСР Західної України, Західної Білорусії, а також Бессарабії, Литви, Латвії та Естонії. З свого боку Німеччина отримала повну свободу дій в Європі і забезпечила собі постачання із Радянського Союзу воєнно-стратегічних матеріалів та продовольства.
Таємна угода між Німеччиною та Радянським Союзом яскраво засвідчила імперську, агресивну сутність обох держав, цинічне ігнорування їх керівництвом загальноприйнятих принципів міжнародних відносин. Як Гітлер, так само і Сталін єдиним засобом перебудови світу, згідно своїм уявленням, вважали насильство. їх зближувала загальна ненависть до демократії, гуманізму, зневага до норм моралі. З допомогою цих договорів Сталін розраховував відвернути німецьку агресію від СРСР, спрямувавши її на Захід, але жорстоко помилився (Радянське керівництво визнало факт підписання таємних договорів тільки в 1989р.).
Початок II світової війни.
1 вересня 1939 року фашистські війська напали на Польщу. Англія і Франція, як союзники Польщі, оголосили війну Німеччині. Ці події поклали початок II світової війни. До 15 вересня основні сили польської армії були розбиті, німці почали просуватися на західноукраїнські землі. 17 вересня Червона Армія перейшла радянсько-польський кордон. Це фактично означало вступ Радянського Союзу в II світову війну.
2. Приєднання західноукраїнських земель
Вступ "радянської армії на територію Західної України та Західної Білорусії сталінська пропаганда подавала як акт спрямований на захист життя населення цих регіонів, не допущення німецької окупації.
Розмежувальну лінію між Радянським Союзом і територією загарбаної Гітлером Польщі було узгоджено на основі підписаного 28 вересня 1939 р. між двома сторонами договору про дружбу і кордони та двох таємних додаткових протоколів до нього.
Процедура приєднання західноукраїнських земель була ретельно відпрацьована. На основі звернення Народних Зборів, що відбулись у Львові 26-28 жовтня, п'ята позачергова сесія Верховної Ради СРСР (1 -2 листопада 1939 р.) прийняла закон про включення Західної України до складу СРСР і возз'єднання її з Українською РСР; 13-15 листопаду відбулася позачергова третя сесія Верховної Ради УРСР. Вона також одноголосно ухвалила закон про прийняття Західної України до складу УРСР.
На новій радянській території було створено шість областей — Львівська, Станіславська (пізніше Івано-Франківська), Волинська, Тернопільська, Ровенська (тепер Рівненська) й Дрогобицька ( нині ввійшла до складу Львівської).
Наступним кроком у реалізації статей радянсько-німецьких договорів, що безпосередньо стосувалися України, було вирішення проблеми Бессарабії. У червні 1940р. на основі домовленості про розмежування сфер, зафіксованої в таємному протоколі до пакту від 23 серпня 1939р., радянський уряд ультимативно зажадав відновлення тут своєї влади. Повернення Бессарабії пов'язувалося з передачею Радянському Союзу Північної Буковини, де переважну більшість населення становили українці.
Румунія змушена була задовольнити ці вимоги. 28 червня 1940 р. частини Червоної Армії перейшли кордон через р. Дністер.
2 серпня сьома сесія Верховної Ради СРСР прийняла закон про включення до складу Української РСР Північної Буковини та Бессарабії.
Хоч включення західноукраїнських земель, а також Північної Буковини і частини Бессарабії було наслідком підступного, злочинного зговору між диктаторами, значення його в історичній долі укр. народу величезне. Українці вперше з'єдналися в межах однієї держави. Після юридичного оформлення приєднання нових земель почалася їх радянізація, механічне перенесення сюди всього комплексу соціалізму сталінського зразку. Націоналізація всієї власності, будівництво колгоспів та ін. Запрацював репресивний апарат. Припинили діяльність всі колишні партії та громадянські організації. Почалися арешти , виселення тих кого радянська влада вважала нелояльними до неї. Десятки тисяч західноукраїнців, поляків було депортовано в північні та східні райони Радянського Союзу.
3. Окупація України військами фашистської Німеччини та її союзників.
22 червня 1941 р. армія Німеччини перетнула кордон Радянського Союзу. Розпочалася війна, яку радянські історики звичайно називали Великою Вітчизняною війною. Ще в грудні 1940 року Гітлер підписав план "Барбароса", відповідно до якого німецька армія повинна була під час короткотермінової "блискавичної війни" розгромити радянські війська. Прорахунки сталінського керівництва призвели до того, що німці за три тижні знищили 850 тис. бійців і командирів Червоної армії, а за півроку в полон потрапило 3 млн. 600 тис. радянських військовослужбовців. Група армій "Центр" під командуванням фельдмаршала фон Рундштенда повинна була захопити Україну. Радянські війська були об'єднані в Південно-Західний та Південний фронти. В ході грандіозної битви в районі Луцьк - Гродно - Дубно, в якій брали участь 2 тис. танків, радянські війська було розбито, однак це врятувало війська Південно-Західного фронту від оточення. 7 липня розпочалася 72-денна оборона Києва. Німці підійшли до р. Ірпіня, у 15 км. від Києва. Сталін зі стратегічних міркувань наказав будь-що не здавати Київ. 15 вересня німецькі армії завершили оточення чотирьох армій Південно-Західного фронту — понад 665 тис. воїнів. Під час виходу з оточення загинуло декілька тисяч воїнів, у тому числі і командуючий фронтом генерал Михайло Кирпонос. 5 серпня німецькі та румунські війська почали наступ на Одесу. Після 73-денної героїчної оборони ,16 жовтня за наказом командування 90 тис. радянських військ морем відійшла до Севастополя, оборона якого тривала з ЗО жовтня 1941 по 4 липня 1942 р. 25 жовтня німецькі війська захопили Харків, але подальший їх наступ захлинувся. На окупованій території окупанти чинили страшні злочини. У всесвітню історію злочинств увійшло вбивство кількох тисяч київських євреїв у Бабиному Яру, інші планомірні акції нацистів.
На кінець 1941 року німці захопили практично всю територію України. Особливістю воєнних дій літом-осінню 1941 року був оборонний характер, величезний героїзм радянських бійців і населення, які зірвали гітлерівський план блискавичної війни.
Як ми бачимо, саме в Україні німці здобули ряд вражаючих перемог, а радянські війська понесли страшенні втрати.
В чому ж причини поразок радянських військ в перші місяці війни?
Історичні реалії свідчать про те, що Радянський Союз мав об'єктивні передумови для належної віддачі.
Але через помилки допущені сталінським керівництвом, і особисто Сталіним , країна була поставлена на грань катастрофи.
Сталін і його оточення ігнорували попередження про підготовку нападу на СРСР. Радянські розвідники ще в 1940р. надіслали в центр затверджений Гітлером "план Барбароса", але Сталін був впевненим , що Гітлер не порушить домовленостей 1939р.. Під приводом небезпеки спровокувати війну він заборонив превести прикордонні війська у стан найвищої готовності.
Однією з головних причин було знищення Сталіним і його поплічниками кращих військових кадрів. Протягом 1937-38рр. були репресовані понад 40 тис. командирів в т.ч. 1800 генералів.
Трагічну роль відіграла наступальна концепція Москви, згідно з якою війну радянські війська повинні вести бої на чужій території. Тому головні збройні сили були розміщені в прикордонній зоні.
Більшу частину літаків, складів, зброї було знищено в перші дні війни. Чіткого оборонного плану взагалі не існувало.
Одна із причин невідмобілізованість Червоної Армії, незавершеність її переоснащення, демонтаж інженерних оборонних споруд на бувшому радянсько-польському кордоні.
Звичайно серед причин невдач слід враховувати і те, що фашистська Німеччина,, завоювавши більшу частину Європи за своїм економічним потенціалом значно перевищувала Рад. Союз. її армія була добре озброєна і мала досвід ведення війни.
4.Окупаційний режим в Україні в 1941-1944 роках.
Після окупації території України гітлерівці встановили тут жорстокий режим свого панування, відомий як "новий порядок". Було ліквідовано цілісність України, її територію було розподілено на кілька окупаційних зон:
"Рейхскомісаріат Україна" з центром у м. Рівному, який було поділено на шість генеральних округів з центрами в містах Дніпропетровську, Мелітополі,Миколаєві, Києві, Житомирі, Рівному;
Дисктрикт "Галичина" з центром у місті Львові, який було передано польському генерал-губернаторству;
Південні райони України в складі Чернівецької, Ізмаїльської та Одеської областей; південь Вінницької та захід Молдавської областей, а також Задністров'я було передано союзникові Німеччини - Румунії;
Території на сході Лівобережжя перебували під безпосереднім управлінням німецького військового командування.
На окупованих територіях спеціальні підрозділи СС здійснювали політику геноциду: Україну вкрила система єврейських гетто та концентраційних таборів, в яких знищували військовополонених та мирних громадян: українців, росіян, євреїв, поляків, циган та представників інших народів. Починаючи з кінця вересня 1941р., коли в Бабиному Яру в Києві ,було знищено кілька тисяч євреїв, там упродовж 103 тижнів кожних четверга та п'ятниці здійснювалися планомірні розстріли. Всього в Україні загинуло 3,9 млн. мирних жителів та 1,3 млн. військовополонених. Гітлерівський план "ОСТ" розглядав Україну як "життєвий простір" для німецької нації. Після завершення війни тут планувалося створити декілька тисяч господарств колоністів з Німеччини, на яких повинні були б працювати українці-раби. У громадських місцях з'явилися таблички "Тільки для німців"; українці розглядалися як люди другого сорту. Здійснювалось економічне пограбування України. Вивозилося до Німеччини все: від устаткування заводів , фабрик та хліба до українського чорнозему. Було здійснено пограбування українських музеїв, архівів і бібліотек, із яких вивозилися до Німеччини культурні цінності. Тисячі молодих людей примусово було направлено на роботи до Німеччини.
5. Звільнення України від нацистських окупантів (1943-1944рр.).
Німецьке командування після поразки на Курській дузі з серпня 1943 р. почало споруджувати грандіозний "Східний вал", щоб зупинити радянські війська на берегах Дніпра. Сподівання на "Східний вал" виявилися марними. У вересні було визволено Полтаву, Чернігів, Суми. У другій половині вересня радянські війська на 750-кілометровому фронті вийшли до Дніпра. 21 вересня війська 13-ї армії першими подолали Дніпро. 29 вересня Ставка Верховного Головнокомандуючого відала наказ силами Воронезького та Центрального фронтів визволити Київ. Планувалося здійснити форсування Дніпра в районі Великого Букрина. Однак оборону німців не вдалося подолати, тому вирішальний наступ пішов з району Лютізького плацдарму. Бої за Лютізький плацдарм коштували армії 40 тис радянських воїнів. У жовтні Воронезький, Степовий, Південно-Західний і Південний фронти було перейменовано на 1-й, 2-й, 3-й і 4-й Українські фронти. У перші дні листопада почалися бої за Київ. Ставка віддала наказ про те, що Київ необхідно будь-що взяти до річниці жовтневої революції. З листопада на північ від Києва було нанесено раптовий удар. У ніч на 6 листопада радянські війська були вже на північних околицях міста і вже о 4 годині ранку столицю України було визволено. Визволення столиці радянської України коштувало Червоній армії 260 тис солдатських життів. 14 жовтня німців було вибито із Запоріжжя,
25 жовтня – з Дніпропетровська Дніпродзержинська. Німці, які відступали, планували тотальне знищення і людей, і ресурсів, і тільки стрімкий наступ радянських військ врятував Україну від знищення. За героїзм при форсуванні Дніпра високе звання Героя Радянського Союзу було присвоєно майже 2,5 тис воїнів. Битва за Дніпро мала велике стратегічне значення. Внаслідок успішного форсування Дніпра склалися сприятливі умови для визволення Правобережної України. Але штурм Дніпра супроводжувався надзвичайно великими, часто не виправданими жертвами. Десятки і десятки тисяч новобранців, так званих "піджаків" - неозброєних, ненавчених юнаків, наспіх мобілізованих у придніпровських областях України, були жертвами штурму. їх тіла вкривали плацдарми на Правобережжі, де громили німецькі війська. Пояснювалося це тим, що в ставленні вищого радянського керівництва і військового командування відчувалася недовіра до визволених від нацистів жителів України. Вона нерідко переростала в мстивість, прагнення примусити жителів республіки "спокутувати кров'ю" своє перебування в окупації. Це був один із виявів жорстокості війни, яка помножувалася на жорстокість і несправедливість тоталітарного режиму, що керував воєнними діями.
На початку 1944 р. СРСР вступив у завершальний етап війни, завданням якого було очищення території СРСР і розгром Німеччини. 24 грудня 1943р. почався загальний наступ військ на Правобережжі. 1-й Український фронт на початку січня вигнав ворога із Житомира, 2 лютого увійшов до Луцька і Рівного. 8 січня 2-й Український фронт, розгромивши 8-му німецьку дивізію, увірвався до Кіровограду. Наприкінці січня – на початку лютого 1944 року силами 1-го і 2-го Українських фронтів було проведено успішну Корсунь-Шевченківську операцію. 55 тис німців було вбито і поранено, 18 тис взято в полон. У березні в ході Проскурівсько-Чернівецької операції було звільнено Вінницю, Проскурів, Кам'янець-Подільський, Чернівці. 26 березня 2-й Український фронт вийшов на кордон із Румунією. 3-й і 4-й Українські фронти, які діяли на півдні, завдали там поразки німцям. 13 березня взято Херсон, 28 - Миколаїв, 10 квітня - Одесу. 8 квітня почалася операція по визволенню Криму, і 9 травня Севастополь було звільнено. 13-18 липня силами 1-го Українського фронту прорвано оборону групи армій "Північна Україна". В ході цієї операції під Бродами було розгромлено вісім дивізій вермахту, в том числі й українську дивізію СС "Галичина", сформовану за участю ОУН. 27 липня вибито німців зі Львова, Станіслава і Перемишля. На початку жовтня 1944 р. в ході Карпатсько-Ужгородської операції було завершено звільнення території УРСР. 27 жовтня Закарпаття було повністю звільнено від німецьких окупантів.
Велика Вітчизняна війна радянського народу завершилася повним розгромом фашистської Німеччини і підписання акту про капітуляцію.
9 травня 1945 було оголошено Днем Перемоги. II світова війна закінчилася 2 вересня 1945р- підписанням акту капітуляції Японії.
6. Наслідки II світової війни для України.
Україна була серед тих республік Радянського Союзу, які зазнали найбільших втрат у ході війни. Відступаючи, радянські війська вивезли в глиб території велику кількість українських заводів і фабрик. Те, що не спромоглися вивезти, було знищено. В період окупації радянські партизани підривали мости і залізничні вузли. Відступаючи під ударами Радянської армії, німці вивезли чи підірвали те, що ще не було знищено. Відновлення економічного життя Радянської України треба було починати з нуля. Матеріальні втрати України складали 285 млрд. крб., а за західними оцінками - 100 млрд. дол. Вщент зруйновано 714 міст та містечок, 28 тис сіл, зруйновано два мільйони будинків, Київ було знищено на 85%, Харків - на 70%, значних втрат зазнали й інші міста України. Внаслідок воєнної катастрофи населення України зменшилося на 10,5 млн. чол., з них 4 млн. (за ін. джерелами 5-7 млн.) загинуло, більше 2 млн. чол. вивезено на примусові роботи до Німеччини.
Одним з найважливіших результатів перемоги над Німеччиною було те, що практично всі укр. Землі опинилися складі УРСР. Польща,Угорщина, Румунія, Чехословаччина підтвердили в міжнародних договорах згоду на зміну своїх кордонів з СРСР. Україна в 1945 р. стала однією з країн-засновників організації Об'єднаних Націй, її делегації приймали участь в цілому ряді міжнародних конференцій по вирішенню європейських проблем. Все це свідчило про міжнародне визнання великої ролі укр. народу в боротьбі з фашизмом.
2. Камчатский государственный университет имени Витуса Беринга УТВЕРЖДАЮ Зав
3. тематичний опис ліній поверхонь тіл
4. Предмет и методы социологии
5. доклад судьи Верховного Суда Российской Федерации Беспаловой З.html
6. Мы принимаем клиентов в меховой студии по предварительной договоренности
7. Тюменская государственная медицинская академия Министерства здравоохранения и социального развития Ро
8. 2011 р ОРГАНІЗАЦІЯ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання курсо
9. Государственная поддержка развития местного самоуправления
10. Вятский государственный гуманитарный университет ВятГГУ УТВЕРЖДАЮ РекторВ
11. Страхование как фактор инновационного развития России
12. тема- Штраф как вид уголовного наказания
13. Организация и пути совершенствования коммерческих связей предприятий с поставщиками товаров на примере Агриматко Украина
14. Пойди на кухню, съешь банан!
15. на тему- Дмитро Чуб Дмитро Нитченко Народився Дмитро Чуб у заможній селянській родині
16. Курсовая работа- Організація і методика аудиту грошових коштів
17. Развитие положительной мотивации в младшем школьном возрасте через проект.html
18. тематики Реферат по специальности
19. Доклады оценки и дополнения Тесты оценки контр
20. IP Стоимость 6000 руб 12000 руб 30000 руб 50000 руб