Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 6
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Факультет управління персоналом та маркетингу
Кафедра регіональної економіки
“Затверджую”
Проректор з науково –
педагогічної роботи
___________________ О.І.Олексюк
“____”___________________2013р.
Навчально-методичні матеріали
до вивчення дисципліни
"Цивільний захист "
для студентів магістерського рівня
галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво»,
напряму підготовки 6.03050501 «Управління персоналом та маркетингу»
Завідувач кафедри
Регіональної економіки
______________О.В.Ольшанська
“_____”_________________2013р.
Начальник навчально-
методичного відділу
_____________________Т.В. Гуть
“_____”_________________2013р.
Київ КНЕУ 2013
1. Вступ.............................................................................................................3
2. Тематичний план..........................................................................................5
3. Програма дисципліни та рекомендована література................................6
4. Плани та завдання до практичних (семінарських) занять......................12
5. Організація самостійної роботи студентів:..............................................20
5.1. Карта самостійної роботи студентів......................................................20
5.2. Перелік завдань та форми організації самостійної роботи
студентів при вивченні теоретичного матеріалу дисципліни....................22
5.3. Завдання для виконання на базах практики..........................................24
5.4. Перелік індивідуальних..........................................................................26
6. Система поточного і підсумкового контролю якості знань
студентів з дисципліни:..................................................................................41
6.1. Порядок поточного контролю та критерії оцінювання знань
студентів з дисципліни (за формами навчання)..........................................41
6.2. Порядок підсумкового контролю знань................................................46
6.3. Зразок білета для модульного контролю...............................................46
Мета дисципліни – формування у студентів компетенцій щодо вирішення складних проблем у сфері цивільного захисту, з урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності випускників, а також сучасних та перспективних досягнень науково-технічного прогресу.
Завдання вивчення дисципліни передбачає ознайомлення студентів з новітніми теоріями, методами і технологіями обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на відвернення надзвичайної ситуації, захисту персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах надзвичайної ситуації, локалізації та ліквідації їхніх наслідків.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:
знати: методи та інструментарій моніторингу надзвичайної ситуації, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їхніх соціально-економічних наслідків;
вміти: визначати коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань цивільного захисту;
приймати рішення з питань цивільного захисту в межах своїх повноважень;
визначати склад сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків надзвичайної ситуації;
оцінювання готовності підрозділу до роботи в умовах надзвичайної ситуації за встановленими критеріями та показниками.
Освоївши програму навчальної дисципліни "Цивільний захист" магістри у відповідних напрямах підготовки, повинні бути здатними вирішувати професійні завдання з урахуванням вимог цивільного захисту та володіти наступними головними загальнокультурними й професійними компетенціями для забезпечення реалізації вказаних завдань.
Загальнокультурні компетенції охоплюють:
· вміння визначати коло своїх обов’язків за напрямом професійної діяльності з урахуванням завдань цивільного захисту;
· знання методів та інструментарію моніторингу надзвичайної ситуації, побудови моделей (сценаріїв) їх розвитку та оцінки їх соціально-економічних наслідків;
· здатність приймати рішення з питань цивільного захисту в межах своїх повноважень.
Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:
· забезпечення скоординованих дій щодо попередження надзвичайної ситуації на об’єкті господарювання (ОГ) відповідно до своїх професійних обов’язків;
· визначення складу сил, засобів і ресурсів для подолання наслідків надзвичайної ситуації;
· розуміння превентивних та оперативних (аварійних) заходів цивільного захисту;
· оцінювання готовності підрозділу до роботи в умовах надзвичайної ситуації за встановленими критеріями та показниками.
2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ
|
Назва теми |
Кількість годин |
|||||||||
|
Денна ф. н. |
Заочна ф. н. |
|||||||||
|
Л |
П |
ІКР |
ПК |
СРС |
Л |
П |
ІКР |
ПК |
СРС |
|
|
Змістовий модуль 1. Загальні положення |
||||||||||
|
Тема 1.1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайну ситуацію |
1 |
- |
- |
- |
3 |
0,5 |
- |
- |
- |
4 |
|
Тема 1.2. Планування заходів цивільного захисту |
1 |
2 |
- |
- |
3 |
0,5 |
1 |
- |
- |
4 |
|
Змістовий модуль 2. Профільна підготовка |
||||||||||
|
Тема 2.1. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту |
- |
2 |
2 |
- |
4 |
0,5 |
0,5 |
4 |
- |
4 |
|
Тема 2.2. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту |
2 |
2 |
4 |
- |
6 |
0,5 |
0,5 |
8 |
- |
4 |
|
Виконання вибіркового завдання |
- |
- |
- |
- |
4 |
- |
- |
- |
- |
4 |
|
Модульний контроль |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Підготовка до модульного контролю |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
Разом годин |
4 |
6 |
6 |
20 |
2 |
2 |
12 |
20 |
Модуль 1. „Цивільний захист”.
Змістовий модуль 1. Загальна підготовка.
Тема 1.1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайну ситуацію.
Зміст теми. Надзвичайна ситуація, причини виникнення та складові системи її моніторингу. Найменування та визначення основних покажчиків джерел природних надзвичайних ситуацій. Номенклатура, позначення, розмірність і визначення параметрів уражаючих факторів джерел техногенних надзвичайних ситуацій, які контролюються й підлягають прогнозуванню.
Територіальний моніторинг за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту від надзвичайної ситуації та її ліквідації, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення зони надзвичайної ситуації. Мережа спостереження і лабораторного контролю. Урядова інформаційно-аналітична система, збирання, оброблення, передавання та збереження моніторингової інформації.
Методичні положення ідентифікації та паспортизації об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки.
Зонування територій за ступенем небезпеки.
Тема 1.2. Планування заходів з питань цивільного захисту
Зміст теми. Загальні принципи превентивного та оперативного (аварійного) планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів надзвичайної ситуації.
Планування з попередження надзвичайної ситуації. Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків надзвичайної ситуації природного та техногенного характеру.
Особливості планування дій персоналу щодо локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій на потенційно небезпечних обєктах та пом'якшення їхніх наслідків. Вимоги до складання та змісту аналітичної і оперативної частини плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій.
Нормативно-методичні документи щодо створення та управління діяльністю спеціалізованих служб та (або) функціональних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту за профільного напряму університету.
Плануючі документи з теоретичного та практичного навчання персоналу об’єкта господарювання до дій у надзвичайній ситуації, організація і проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань з відпрацювання заходів за планами реагування на надзвичайну ситуацію.
Змістовий модуль 2. Профільна підготовка.
Тема 2.1. Забезпечення заходів і дій в межах Єдиної державної системи цивільного захисту.
Зміст теми. Фінансування заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, відшкодування збитків постраждалим. Страховий механізм відшкодування збитків від надзвичайної ситуації. Порядок надання фінансової допомоги та схема опрацювання звернень щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.
Поняття державного резерву, його склад, призначення. Єдина система державного резерву України. Бюджетні та позабюджетні джерела формування резервного фонду. Утримання і розвиток системи державного резерву. Фінансування операцій, пов'язаних з накопиченням, поновленням матеріальних цінностей державного резерву. Норми резервування та фінансування системи державного резерву на випадок надзвичайної ситуації.
Використання матеріальних ресурсів з державного, оперативного, регіонального та місцевого резерву. Порядок підготовки матеріалів, на підставі яких надається експертний висновок щодо рівня надзвичайної ситуації.
Забезпечення цільових видів страхування. Порядок створення страхових і резервних фондів, запасів матеріальних засобів, а також незнижуваних ресурсів продуктів харчування та непродовольчих товарів першочергового вжитку, необхідних для реагування на надзвичайні ситуації.
Координація організації торгівлі продуктами харчування і товарами першочергового вжитку для постраждалого населення.
Тема 2.2. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту.
Зміст теми. Економіка катастроф. Ранжування регіонів за ступенем потреби в інвестиційних ресурсах на запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації. Домінантні показники під час вибору регіону інвестування.
Структура бізнес-плану інвестиційного проекту. Основні положення пропонованого проекту. Аналіз соціально-економічного стану та потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства). Сутність пропонованого проекту, план науково-дослідних робіт та реалізації програми. Організаційний план. План здійснення маркетингових досліджень. Фінансовий план. Цикл інвестиційного проекту, його фази та стадії.
Вибір ефективного заходу (проекту) за сукупністю економічних та екологічних показників. Економічний ефект від застосування заходів захисту населенні і територій від надзвичайної ситуації та його розрахунок. Визначення та розрахунок терміну окупності проекту.
Рекомендована література
Основні законодавчі та нормативно-правові акти
Базова література
1. Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н., Миронець С.М., Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного захисту: Навч. посібник К: 2008.– 223 с.
2. Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. Основи цивільного захисту: Навч. посібник / Львів, 2010.- 384 с.
3. Гончарук В.Є., Качан С.І., Орел С.М., Пуцило В.І., «Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях». Навчальний посібник, Видавництво НУ «Львівська політехніка». Львів, 2004р.,-136с.
4. Євдін О.М., Могильниченко В.В. та ін. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т.1. "Техногенна та природна небезпека". Т.3."Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) та містобудування".Посібник.- К.: КІМ, 2007, 2008.- 636 с.,- 152 с.
5. Михайлюк В.О. Цивільний захист: Навчальній посібник. Ч.3: Цивільна оборона. – Миколаїв: УДМТУ, 2002.- 155 с.
6 Михайлюк В.О., Халмурадов Б.Д. Цивільна безпека: Навч. посібник.– К: Центр учбової літератури, 2008.– 158 с.
7. Осипенко С.І., Іванов А.В. "Організація функціонального навчання у сфері ЦЗ". Навчальний посібник. -К., 2008. -286с.
8. Русаловський А.В., Вендичанський В.Н. Цивільний захист: Навч. Посібн./За наук.ред. Запорожця О.І., -К.: АМУ, 2008, -250с.
9. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник.– К: Знання-Прес, 2007.– 487 с.
9. Сусло С.Т., Заплатинський В.М., Харамда Г.М. Цивільний захист: Навч. посібник/ За ред.. проф.. М.О. Біляковича.– К.: Арістей, 2007.– 386 с.
Допоміжна література
1. Бегун В.В., Бегун С.В., Широков С.В. Казачков И.В., Литвинов В.В., Письменный Е.Н. Культура безопасности на ядерных объектах Украины. Учебн. пособие. – К. НТУУ КПИ, 2009, -363с.
2. Глотов “Безопасность жизнедеятельности человека на морских судах“., 2000г. 320с.
3. Довідник з цивільної оборони / Г.Г. Міговіч, ЗАТ "Українська технологічна група". К. – 1998. – 526с.
4. Джиргей В.С., Жидецьки В.Ц., Безпека життєдіяльності. Львів “Афіша”,1999.-252с.
5. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С., Цивільна оборона. Навчальний посібник / За ред. Кашина П.І. - Львів, "П.П. Васильович К.І.", 2005-338 с.
6. Збірник нормативно-правових актів з питань надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.Вип.3.Під заг.ред. В.В.Дурдинця- Київ: Агенство “Чорнобильінтерінформ”, 2001.-532с.
7. Методичні вказівки з курсу "Цивільна оборона" для студентів магістратури денної форми навчання / Укл.: О.І. Бабенко, Р.І. Черевко. – К.: КДЕУ, 1997. –136 с.
8. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). - Київ: Відділ поліграфії Українського центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1998. - 125 с.
9. Основи соціоекології: Навч. посіб. / Г.О. Бачинський, Н.В. Бернада, В.Д. Бондаренко та ін.; За ред. Г. О. Бачинського. – К.: Вища шк., 1995. – 238 с.
10. Петров К.М. Общая экология. Химия. – С.-Пб., 1997 – 352 с.
Інформаційні ресурси
1. Офіційне інтернет-представництво Президента України http://www.president.gov.ua/.
2. Верховна Рада України http: Верховна Рада України Верховна Рада України Верховна Рада України Верховна Рада України Верховна Рада України //www.rada.kiev.ua .
3. Кабінет Міністрів України http://www.kmu.gov.ua/.
4. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України http://www.mon.gov.ua, www.osvita.com.
5. Міністерство екології та природних ресурсів України http: Верховна Рада України Верховна Рада УкраїниВерховна Рада України Верховна Рада України Верховна Рада України//www.menr.gov.ua/.
6. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи http: Верховна Рада України Верховна Рада України Верховна Рада України Верховна Рада України Верховна Рада України//www.mns.gov.ua/.
7. Рада національної безпеки і оборони України http: Верховна Рада України Верховна Рада України Верховна Рада України Верховна Рада України Верховна Рада України//www.rainbow.gov.ua/.
8. Постійне представництво України при ООН http://www.uamission.org/.
9. Північноатлантичний альянс (НАТО) http://www.nato.int/.
10. Новини про поточні події у світі, в т. ч. про надзвичайні ситуації http://www.100top.ru/news/ (російською мовою).
11. Сайт, присвячений землетрусам та сейсмічному районуванню території http://www.scgis.ru/russian/.
12. Сайт, присвячений надзвичайним ситуаціям природного характеру http://chronicl.chat.ru/.
13. Офіційний сайт Американського вулканологічного товариства http://vulcan.wr.usgs.gov/ (англійською мовою).
14. Український інститут досліджень навколишнього середовища i ресурсів при Раді національної безпеки i оборони України http://www.erriu.ukrtel.net/index.htm.
15. http://www.dnop.kiev.ua Офіційний сайт Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляду).
16. http://www.social.org.ua Офіційний сайт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
17. http://www.iacis.ru Официальный сайт Межпарламентской Ассамблеи государств–участников Содружества Независимых Государств (МПА СНГ).
18. http://base.safework.ru/iloenc Энциклопедия по охране и безопасности труда МОТ.
19. http://base.safework.ru/safework Библиотека безопасного труда МОТ.
20. http://www.nau.ua Інформаційно-пошукова правова система «Нормативні акти України (НАУ)».
21. http://www.budinfo.com.ua Портал «Украина строительная: строительные компании Украины, строительные стандарты: ДБН ГОСТ ДСТУ».
4. ПЛАНИ ТА ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Заняття № 1
Тема 2, 3. Практичне заняття на тему:
„Планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів надзвичайної ситуації””
(2 години)
Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – розуміння об’єктивності існування техногенних небезпек, методів їх ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.
Студент повинен вміти:
Теоретичні питання:
1. Гідродинамічні об’єкти – джерела небезпечних факторів.
2. Пожежа та вибухонебезпечний об’єкт – джерело негативно діючих факторів.
Реферати на теми: Гідродинамічні об’єкти і їх призначення.
Вибух як засіб терору.
Навчальні завдання:
Форми проведення:
Інформаційне забезпечення:
Література:
Рівень оцінювання знань на занятті:
20 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;
16 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;
12 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;
0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.
Заняття № 2
Тема 3. Практичне заняття на тему:
„Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій”
(2 години)
Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – розуміння об’єктивності існування техногенних небезпек, методів їх ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.
Студент повинен вміти:
Теоретичні питання:
Навчальні завдання:
Форми проведення:
Інформаційне забезпечення:
Література:
Рівень оцінювання знань на занятті:
20 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;
16 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;
12 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;
0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.
Заняття № 3
Тема 3. Практичне заняття 4 на тему:
„Аналіз соціально-економічного стану та потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства)”
(2 години)
Мета заняття – удосконалити:
Ключова компетентність – розуміння об’єктивності існування техногенних небезпек, методів їх ідентифікації та кількісної оцінки, здатність до аналізу і синтезу, прийняття рішень, породжувати нові ідеї.
Студент повинен вміти:
Теоретичні питання:
Навчальні завдання:
Форми проведення:
Інформаційне забезпечення:
Література:
Рівень оцінювання знань на занятті:
20 балів – студент отримує за активну участь в дискусіях, вірні й повні відповіді на теоретичні питання, вірні виконання завдань експрес-опитування, активну участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, високу якість „Звіту” за практичне заняття;
16 балів – студент отримує за участь в дискусіях, вірні хоча й не повні відповіді на теоретичні питання, переважно точні виконання завдань експрес-опитування, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі”, якісний „Звіт” за практичне заняття;
12 бали – студент отримує в тому випадку, коли участь в дискусіях була не активною, відповіді на теоретичні питання слабо аргументовані, що свідчили про не глибокий характер знань, виконання завдань експрес-опитування носили незавершений характер, участь у рольовій грі та „мозковому штурмі” малоактивна;
0 балів – студент отримує у випадку, коли він не приймав участі в дискусіях, рольовій грі та „мозковому штурмі”, відповіді на теоретичні питання були невірними, або студент взагалі на них не відповідав і не приймав участі в обговоренні, завдання експрес-опитування не виконувались, матеріали, що свідчили про підготовку до заняття, у студента були відсутні.
5. ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Самостійна робота студентів включає:
З урахуванням змісту, мети та основних завдань, самостійна робота студента може мати наступні види: самостійна підготовка до аудиторних занять, підготовка та захист рефератів, есе, аналітичних оглядів видань за тематикою дисципліни; виконання пошуково-аналітичних (розрахункових) завдань, та науково-дослідних робіт (підготовка до проблемних дискусій, «мозкових атак», презентацій, участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах).
5.1. Карта самостійної роботи студентів
(денна форма навчання)
|
№ заняття |
Форма самостійної роботи студента |
Види практичних занять |
Максимальна кількість балів |
|
За систематичність і активність роботи на практичних заняттях |
|||
|
Змістовий модуль 1. Загальна підготовка |
|||
|
Заняття № 1 |
Завчасна підготовка з визначених питань, відпрацювання виконання конкретних операцій |
Практичне заняття 1. Планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів надзвичайної ситуації. |
20 |
|
Змістовий модуль 2. Профільна підготовка |
|||
|
Заняття № 2 |
Попередня підготовка з визначених питань, підготовка конкретних пропозицій щодо вирішення певної проблеми |
Практичне заняття 2. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій. |
20 |
|
Заняття № 3 |
Підготовка, моделювання діяльності керівництва організації, підприємства в рамках ігрового етапу |
Практичне заняття 3. Аналіз соціально-економічного стану та потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства). |
20 |
|
Усього балів за роботу на практичних заняттях |
60 |
||
|
За виконання модульних (контрольних) завдань |
|||
|
Модуль 1 |
Написання модульної контрольної роботи |
20 |
|
|
Усього балів за модульний контроль |
20 |
||
|
За виконання індивідуальних завдань |
|||
|
Види індивідуальних завдань (студент обирає одне завдання з кожного змістового модуля) |
|||
|
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою |
10 |
||
|
2. Написання реферату (есе) |
10 |
||
|
3. Підготовка презентації за заданою тематикою |
10 |
||
|
4. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету) |
10 |
||
|
Усього балів за виконання індивідуальних завдань |
20 |
||
|
Разом балів за СРС |
100 |
(заочна форма навчання)
|
№ заняття |
Форма самостійної роботи студента |
Види практичних занять |
Максимальна кількість балів |
|
За систематичність і активність роботи на практичних заняттях |
|||
|
Змістовий модуль 1. Загальна підготовка |
|||
|
Заняття № 1 |
Завчасна підготовка з визначених питань, відпрацювання виконання конкретних операцій |
Практичне заняття 1. Планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів надзвичайної ситуації. |
10 |
|
Змістовий модуль 2. Профільна підготовка |
|||
|
Заняття № 2 |
Попередня підготовка з визначених питань, підготовка конкретних пропозицій щодо вирішення певної проблеми |
Практичне заняття 2. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій. |
5 |
|
Заняття № 3 |
Підготовка, моделювання діяльності керівництва організації, підприємства в рамках ігрового етапу |
Практичне заняття 3. Аналіз соціально-економічного стану та потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства). |
5 |
|
Усього балів за роботу на практичних заняттях |
20 |
||
|
За виконання модульних (контрольних) завдань |
|||
|
Модуль 1 |
Написання модульної контрольної роботи |
20 |
|
|
Контрольне домашнє завдання |
|||
|
Модуль 2 |
Письмова розрахункова робота |
40 |
|
|
За виконання індивідуальних завдань |
|||
|
Види індивідуальних завдань (студент обирає одне завдання з кожного змістового модуля) |
|||
|
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою |
10 |
||
|
2. Написання реферату (есе) |
10 |
||
|
3. Підготовка презентації за заданою тематикою |
10 |
||
|
4. Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету) |
10 |
||
|
Усього балів за виконання індивідуальних завдань |
20 |
||
|
Разом балів за СРС |
100 |
5.2. Перелік завдань та форми організації самостійної роботи
студентів при вивченні теоретичного матеріалу дисципліни
|
№ з/п |
Назва теми для самостійного вивчення |
Кількість годин |
|
1 |
Тема 1.1. Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайну ситуацію |
3/4 |
|
2 |
Тема 1.2. Планування заходів цивільного захисту |
3/4 |
|
3 |
Тема 2.1. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту |
10/10 |
|
4 |
Тема 2.2. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту |
10/14 |
примітка: в чисельнику наведений час вивчення навчального матеріалу теми студентами денної форми навчання, в знаменнику – заочної форми навчання.
Індивідуальні завдання є важливою формою самостійної роботи студента, яка спрямована на поглиблення, узагальнення та закріплення знань, отриманих під час навчання. До індивідуальних завдань відноситься написання рефератів за заданою темою, виконання домашніх письмових (розрахункових та аналітичних) завдань з різних тем курсу. Вони виконуються студентами самостійно, під керівництвом викладача, який, як правило, працює окремо з кожним студентом.
Обсяг реферату не повинен перевищувати 4—6 сторінок. Вимоги до оформлення реферату такі: титульний аркуш, план, основна частина з логічною послідовністю викладеного матеріалу, наявність статистичних даних, таблиць, діаграм, посилань на джерела інформації, висновку та списку використаної літератури. Студент повинен не лише написати, але й коротко розкрити (захистити) в індивідуальній бесіді з викладачем основні положення реферату. Головними критеріями оцінювання реферату є:
Домашнє письмове завдання полягає у виконанні пошуково-аналітичних, розрахункових завдань, аналітичному огляді літературних джерел, творчих та індивідуальних навчально-дослідних робіт за тематикою дисципліни.
Написання індивідуальних пошуково-аналітичних або розрахункових домашніх завдань вимагає не лише простого опису явищ чи повторення напрацювань іншими авторами, як це передбачається в написанні реферату, а ґрунтовних відповідей на питання теми, з використанням фактичних та статистичних матеріалів, а при необхідності, виконання певних розрахунків, які дозволяють обґрунтувати висновок. Рекомендується дотримуватися наступної структури індивідуального домашнього завдання: титульна сторінка; план; текст роботи з посиланнями на використані джерела інформації, графічні матеріали, висновок, подальший напрямок досліджень та список використаної літератури. Обсяг домашнього письмового контрольного завдання не повинен перевищувати 5 — 6 сторінок друкованого тексту, індивідуальні навчально-дослідні завдання — до 10 аркушів.
Під час оцінювання домашнього завдання враховується: уміння студента самостійно визначати питання, що стосуються теми роботи; здатність чітко, грамотно і в логічній послідовності формулювати свою думку; уміння мислити; володіння специфічною термінологією, вміння ситуативно наводити приклади, цитати, необхідні аргументи, робити необхідні розрахунки. Особлива увага звертається на вміння обґрунтувати своє особисте ставлення до предмета і теми роботи, вміння формулювати висновок.
Мета підбору та огляду літературних джерел — навчити студентів робити аналітичний огляд літературних джерел (монографій, підручників, навчальних посібників, наукових журналів тощо) за обраною тематикою.
Огляд літературних джерел студентам слід готувати так:
обрати питання та погодити його з викладачем;
систематизувати різні погляди й підходи до вивчення досліджуваного питання (літературні джерела підбираються студентами самостійно);
підготувати огляд літературних джерел у надрукованій (електронній) формі (обсяг 4—6 сторінок тексту, набраного на комп’ютері, Times New Roman, 14 шрифт, інтервал 1,5; структура: титульна сторінка, план, змістовий текст з посиланнями на джерела інформації, висновок, список опрацьованої літератури).
Підбір та огляд літературних джерел на задану тематику, презентація аналітичного огляду наукових публікацій готується на семінарське заняття, де розглядається відповідна тема. Якщо вибрана студентом тема огляду літературних джерел не виноситься на семінари, студент зобов’язаний здати підготовлений матеріал викладачу, який проводить заняття, не пізніше, ніж за 2 тижні до закінчення семестру.
Критерієм якості огляду літературних джерел є кількість опрацьованих видань та якість систематизації матеріалу.
Виконання творчого завдання передбачає, що студент володіє потрібним обсягом матеріалу з вибраної теми, чітко та стисло подає його у вигляді таблиць, схем, діаграм зі своїм аналізом та аналітичними висновками. Саме це враховується під час оцінювання творчого завдання. Студенту слід звернути увагу на правильність оформлення роботи, яка повинна включати титульну сторінку, виклад основного матеріалу, таблиці, схеми і діаграми, посилання на джерела інформації та список використаної літератури.
Науково-дослідницька робота — це участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах, семінарах та підготовка конкурсних робіт.
Науково-дослідницька робота студентів з дисципліни „Цивільний захист” відбувається у формі їх участі у наукових студентських конференціях, студентських олімпіадах та конкурсах.
Для виступу на щорічній науковій студентській конференції студент самостійно обирає тему доповіді, обговорює її з викладачем – науковим керівником (викладачем, який проводить лекції або веде семінарські заняття) і досліджує її під його керівництвом. Обсяг доповіді на наукову студентську конференцію не повинен перевищувати 5—7 сторінок, на конкурс — 25—30 аркушів.
В ході виконання самостійної роботи студент має стати активним учасником навчального процесу, навчитися свідомо ставитися до самостійного оволодіння теоретичними і практичними знаннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.
5.3. Особливості поточного контролю знань
студентів заочної форми навчання
В період начитки лекційного матеріалу в установочній сесії студенти заочної форми навчання отримують інформацію щодо змісту дисципліни, порядок її вивчення та звітність. В цей же період вони знайомляться з методичними матеріалами щодо їх самостійної роботи над навчальним матеріалом курсу.
Для самостійного вивчення навчального матеріалу дисципліни „Цивільний захист” у міжсесійний період студент отримує завдання, яке складається з двох частин.
Перша частина передбачає опрацювання теоретичного матеріалу дисципліни. Студент, користуючись рекомендованою літературою та іншими джерелами інформації, вивчає навчальний матеріал згідно змісту робочої навчальної програми (див. розділ ІІ методичних матеріалів) та в стислій формі фіксує основні його положення у робочому зошиті, створюючи таким чином конспект опрацьованого матеріалу.
Друга частина – це індивідуальне (домашнє) контрольне розрахункове завдання, зміст якого такий:
Місцевість, що показана на схемі (див. додаток) може опинитися у зоні сильних зруйнувань землетрусом.
В залежності від варіанту завдання треба виявити та оцінити обстановку на підприємстві, підрозділи якого розташовані в населених пунктах БЕЛЬЦИ, САДИ і ДАЧІ (див. додаток 1).
У зв’язку з тим, що вони можуть опинитися в осередку ураження землетрусом та в зонах дії вторинних факторів ураження: радіаційного або хімічного забруднення, катастрофічного затоплення та в осередку ураження вибуху пропано-повітряної суміші, необхідно здійснити ідентифікації небезпек та запропонувати раціональні дії персоналу в умовах, що можуть скластися.
При цьому завершення розрахунків щодо виявлення та оцінки обстановки на об’єкті повинно включати визначення індивідуального ризику загибелі людини в умовах, що спрогнозовані.
Вихідні дані:
Приміщення під головний офіс фірма орендує на першому поверсі цегляної будівлі залізничної станції БЕЛЬЦИ. Відстань від місця відстою вантажних потягів до офісу – 400 м.
Розташування хімічно небезпечних об’єктів, ядерної електростанції, водосховища та цистерн з пропаном показано на схемі у додатку до завдання.
Маса пропану в цистернах, що знаходяться на залізничній станції БЕЛЬЦИ, становить N·10 т, а запаси води у водосховищі та глибина води перед греблею відповідно становлять – N·10 млн. м3 та N+15 м, де N – номер, за яким прізвище студента занесено до списку навчальної групи.
Метеорологічні умови для проведення розрахунків такі:
напрям вітру у приземному шарі атмосфери, градуси – номер студента за порядком у списку навчальної групи, помножений на 10. Наприклад, номер за порядком у списку навчальної групи студента – 17, тоді напрям вітру буде 17·10 = 170о;
швидкість вітру на висоті 1 м та 10 м, – 3 м/с;
температура повітря – реальна на час виконання розрахунків;
температура ґрунту – реальна на час виконання розрахунків;
ступінь вертикальної стійкості повітря студент визначає самостійно за методикою, що наведена у підручнику [Шоботов В.М. Цивільна оборона. Навчальний посібник.–К.: ”Центр навчальної літератури”, 2004.– 439 с.];
відсоток радіоактивних матеріалів, що викинуто у довкілля – 50%.
Кожен студент опрацьовує свій варіант завдання згідно номеру, за яким позначено його прізвище у журналі поточної успішності (електронному чи паперовому).
Якщо його номер у списку прізвищ, що наведений у журналі поточної успішності групи,
1 – 6 – він (вона) виявляє та оцінює радіаційну обстановку в осередку ураження (в районах розташування офісу та підрозділів фірми);
7 – 12 – виявляє та оцінює обстановку в осередку ураження (в районах розташування офісу та підрозділів фірми) катастрофічним затопленням;
13 – 18 – виявляє та оцінює обстановку в осередку ураження (в районах розташування офісу та підрозділів фірми) вибуху пропано-повітряної суміші;
19 – 24 – виявляє та оцінює обстановку в осередку ураження (в районах розташування офісу та підрозділів фірми) землетрусом;
25 – 36 – виявляє та оцінює хімічну обстановку в районах розташування офісу та підрозділів фірми.
За бажанням та узгодженістю з викладачем студенти можуть отримати альтернативне завдання, яке мусить носити пошуковий, дослідницький, інноваційний характер, та відповідати тематиці, що визначена програмою дисципліни.
Результати виконання індивідуального розрахункового завдання студенти оформляють у вигляді звіту (дивись „Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного та підсумкового контролю їхніх знань з дисципліни «безпека життєдіяльності») до якого додають карту (схему) місцевості з нанесеними на неї зоною надзвичайної ситуації, а саме: зонами зараження, осередком ураження, метеорологічною ситуацією, параметрами хвилі прориву та зоною можливого затоплення (підтоплення), маршрутами евакуації та іншими даними.
На практичних заняттях та в часи індивідуально-консультативної роботи студенти захищають свої напрацювання, отримуючи таким чином оцінку поточної успішності.
Перелік індивідуальних завдань
5.4.1. Виявлення та оцінка радіоактивної обстановки на об’єкті господарювання.
На радіаційно небезпечному об`єкті – атомній електростанції (АЕС), яка знаходиться на відстані 20 км від населеного пункту, відбулася аварія з викидом радіоактивних матеріалів у кількості 50%, що накопичено за часи її роботи.
Для складання планів реагування та захисту населення у надзвичайній ситуації, яка може виникнути при зруйнуванні (аварії) радіаційно небезпечного об’єкту, необхідно провести довгострокове (оперативне) прогнозування для нижче визначених умов.
Оцінити можливі дози опромінювання населення та можливі радіаційні втрати за 2, 6, 10, годин, одну добу, при умові, що люди знаходяться у автомобілях.
Приклад прогнозування радіаційної обстановки на об’єкті
Вихідні дані:
1. Інформація про АЕС:
тип ядерного реактору (ЯЕР) − ВВЕР;
електрична потужність ЯЕР – W = 1 000, МВт;
кількість аварійних ЯЕР – n = 1;
координати ЯЕР – ХАЕС = 0 км, , УАЕС = 0 км (початок прямокутної системи координат, що суміщений з центром АЕС, а вісь ОХ вибирається в напрямку вітру);
астрономічний час аварії – Тав = 12.00 год.;
частка викинутих з ЯЕР радіоактивних речовин – = 50 %.
2. Метеорологічні умови:
швидкість вітру на висоті 10 м – V10 = 5 м/с;
напрям вітру на висоті 10 м – 10, град = 90;
стан хмарного криву небозводу – відсутній, тобто „0” балів.
3. Додаткова інформація:
заданий час, на який визначається поверхнева активність, - Т З – час початку зараження місцевості радіоактивними речовинами;
координати об’єкту – X = 20 км, Y = 2 км;
час початку опромінювання – tпоч = 17.00 год.;
тривалість опромінювання – Tоп = 4 год.;
захищеність людей – Косл = 2.
Порядок прогнозування
І. Визначають поверхневу активність в заданій точці на сліді хмари зараженого повітря (А), Кu/м2:
tз=Tз – Tав = 17,00 – 12,00 = 5 год.;
якщо tз t, то Аs = 0;
якщо приведений заданий час tз t по табл. 11 – 12 [19] визначається коефіцієнт (Кt), враховуючий спад потужності дози випромінювання у часі:
tз t = 5 год. > 1 год., тоді Кt = 0,63;
Kw=10 –4* n * W * = 10-4 1*1000*50 = 5;
A=Рx1 * Ky * Kt * Kw * Kзагр = 0,945*0,09*0,63*5*0,13 = 0,035 Кu\м2.
ІІ. Визначають дозу опромінення людей:
1) дозу опромінювання, що отримає населення на відкритій місцевості визначається за допомогою формули (див. п.5, 6):
,
де Ркtк та Рпtп – потужність дози та час її виміру, що пройшов після викиду РР відповідно кінця та початку опромінювання:
2) за табл. 11 – 12 [19] для заданого значення tп = 5 год. (17.00 – 12.00) знаходимо Кt , який дорівнює 0,63 та множимо його на Ру1, отримуючи Рк:
Рп = 0,945 * 0,09 * 0,63 = 0,053 рад/год.;
3) за табл. 11 – 12 для заданого значення tк = 9 (21.00 – 12.00) знаходимо Кt , який дорівнює 0,46 та множимо його на Ру1, отримуючи Рк:
Рк = 0,945*0,09 * 0,46 = 0,039 рад/год.
3) розраховуємо дозу опромінювання на відкритій місцевості:
D = 1,7 * (0,039 * 9 – 0,053 * 5) = 0,146 рад;
4) здійснюють корегування визначеної дози : в автомобілях люди отримають дозу опромінювання меншу у Косл разів. Згідно табл. 4.5 [10] у нашому випадку Косл = 2. Тоді остаточна доза буде:
Dавто = 0,146 / 2 = 0,073 рад.
Висновок
Згідно [10] радіаційних втрат серед людей не передбачається. З метою профілактики можливих радіаційних уражень (радіаційного катару верхніх дихальних шляхів, тощо) доцільно здійснити заходи радіаційного захисту.
5.4.2. Виявлення та оцінка хімічної обстановки на об’єкті господарювання
Всі розрахунки контрольного завдання проводяться з метою визначення можливої кількості уражених в умовах надзвичайної ситуації і, на цій основі, прийняття рішення про застосування оптимальних заходів захисту населення.
Зміст модульного завдання полягає у визначенні, базуючись на вихідних даних:
масштабу хімічного забруднення території, параметрів зони хімічного зараження, кількості утворених осередків хімічного ураження;
часу підходу забрудненого повітря до населених пунктів, в яких почнуть утворюватись осередки хімічного ураження;
можливої кількості уражених серед працівників підприємства, де сталась аварія та в осередках хімічного ураження;
тривалості хімічного забруднення приземного шару повітря в зоні хімічного зараження.
Хімічна обстановка наноситься на карту (схему). Після нанесення на карту (схему) хімічної обстановки, визначаються заходи захисту мешканців тих населених пунктів, які опинились в зоні хімічного зараження.
Крім того, виконуючи завдання, студенти вивчають фізичні та хімічні властивості сильнодіючої отруйної речовини НХР, ознаки ураження людини цією речовиною та надання першої медичної допомоги при ураженні.
Приклад виконання типового першого індивідуального контрольного завдання
Вихідні дані:
2. Час аварії – 9.00 28.10.2002р.
3. Назва НХР – фосген.
4. Кількість НХР, тон – 15.
5. Напрямок вітру, град. – 200.
6. Швидкість вітру, м/с – 1,0.
7. Температура повітря, 0 С – +36.
8. Ступінь вертикальної стійкості атмосфери – інверсія.
9. Кількість робітників – 112 людей.
10. Забезпеченість робітників засобами індивідуального захисту, % – 79.
11. Кількість мешканців в населених пунктах, що можуть опинитись
на зараженій території, тис. людей – 30,6.
Характеристика фосгену.
Фосген – хімічна сполука, що має формулу СОСl2.Це безкольорова, прозора рідина із запахом прілого сіна або гнилих фруктів.
Густина фосгену дорівнює 1,42г/см3 , температура кипіння – 8,2 0 С. Фосген в 3,5 рази важчий за повітря, погано розчиняється у воді, добре – у бензині, добре реагує з аміаком, уротропіном, аніліном. Аміак і уротропін можуть ефективно використовуватись для знезараження фосгену.
Токсичні властивості характеризуються вражаючою та летальною концентраціями відповідно – 0,05 та 0,4...0,5 мг/л.
Вперше фосген був отриманий англійським хіміком Д.Деві у 1812 році, а в жовтні 1915 р. був застосований німцями у воєнних цілях як отруйна речовина задушливої дії. В кінці ХХ століття фосген був знятий з озброєння армій провідних держав. Зараз фосген є сильнодіючою отруйною речовиною (НХР), використовується в хімічній промисловості, для отримання фарб, сечовини, полікарбонатів.
Фосген взаємодіє з клітинами стінок альвеол та легеневих капілярів, що призводить до порушення проникності стінок судин. При цьому плазма крові входить у порожнини альвеол і розвивається набряк легенів. Настає кисневе голодування організму, яке збільшується в зв’язку з уповільненим кровообігом.
Фосген має період прихованої дії 4 – 6 годин, тривалість якого залежить від концентрації фосгену у повітрі, часу перебування у зараженому просторі, стану людини, охолодження організму.
Ознаки ураження:
При вдиханні людина відчуває солодкуватий, неприємний смак у роті, потім з’являється кашель, затруднене дихання, біль у грудях, сильні хрипи, загальна слабкість. Температура тіла підвищується.
При виході із зони хімічного зараження ознаки отруєння швидко проходять, настає період так званого ” уявного благополуччя”. Але через 4 – 6 годин у ураженого настає різке погіршення стану; швидко розвивається синюшне забарвлення губ, носу, щік; з’являються: головний біль, сильно виражена задуха; кашель з виділенням рідкої, пінистої, рожевого кольору мокроти, що означає розвиток набряку легенів. Процес отруєння фосгеном досягає кульмінаційної фази на протязі 2 – 3 діб.
При сприятливому перебігу хвороби стан здоров’я ураженого через 3 – 6 діб почне покращуватись, а у важких випадках настає смерть.
Перша медична допомога:
Надіти на ураженого протигаз та терміново евакуювати із зараженої території.
Штучне дихання проводити категорично заборонено.
При порушенні дихання – содові інгаляції, гаряче молоко із содою.
Теоретичні положення
Під хімічною обстановкою розуміють умови, що склалися внаслідок зараження місцевості НХР або ОР, які впливають на діяльність населення та підприємств.
Оцінка хімічної обстановки передбачає формулювання висновків про ступінь впливу наслідків аварії на життєзабезпечення робітників підприємства, населення і визначення необхідних заходів щодо ліквідації наслідків аварії.
Первинна хмара – це хмара НХР, що утворюється внаслідок миттєвого (1 –3 хв.) переходу в атмосферу частини токсичної речовини при руйнації ємності, в якій вона знаходилась.
Вторинна хмара – це хмара НХР, що утворюється внаслідок випаровування токсичної речовини з площі (поверхні) її розливу внаслідок аварії.
Район аварії – це площа кола з радіусом RA, в межах якої хмара НХР має найбільші уражаючи властивості.
Хімічне зараження характеризується масштабом, тривалістю і небезпекою.
Зона хімічного зараження – це територія, над якою поширюється первинна та вторинна хмари а також район аварії.
Глибина поширення первинної або вторинної хмари – це найбільша відстань, на яку поширюється первинна або вторинна хмара з уражаючими концентраціями токсичної речовини, позначається Г1 або Г2 відповідно.
Осередок хімічного ураження – це територія, на якій спостерігається ураження людей та свійських тварин.
Розрахунки:
Г1 =Г1t * Кt1 * КК,
де Г1 – глибина поширення первинної хмари фосгену на рівнинній місцевості,км;
Г1t – табличне значення глибини поширення хмари (табл. 5.2);
Кt1 – температурний поправочний коефіцієнт (табл. 5.3);
КК – коефіцієнт кількості, або інша назва – коефіцієнт пропорційності, який враховує різницю між табличним значенням ємності (QT =10m) та дійсним значенням кількості фосгену, що вийшла за межі технологічного процесу Q3 =15m.
КК =1,3 (табл. 5.4), при .
,
де – площа зони хімічного зараження первинною хмарою, км
– радіус району аварії, км (дивись табл. 5,1)
Г1 – глибина поширення первинної хмари, км;
– половина кута сектора, в межах якого можливе поширення первинної хмари, град.(табл. 5.7).
де Г2 – глибина поширення вторинної хмари фосгену на рівнинній місцевості, км;
Г2Т – табличне значення глибини поширення вторинної хмари фосгену, км (табл. 5.5);
Кt2 – температурний поправочний коефіцієнт (табл. 5.6);
КК – коефіцієнт кількості (табл. 5.4).
4. Визначення площі хімічного зараження вторинною хмарою:
,
де S2 – площа зони хімічного зараження вторинною хмарою, км2;
RA -- радіус району аварії, км;
Г2 -- глибина поширення вторинної хмари, км;
-- половина кута сектора, в межах якого можливе поширення вторинної
хмари, град. (табл. 5.7).
5. Визначення тривалості хімічного зараження приземного шару повітря в зоні хімічного зараження:
Т = ТТ * КВ * КК,
де Т – тривалість уражаючої дії фосгену на місцевості;
ТТ – табличне значення тривалості уражаючої дії фосгену на місцевості (табл. 5.9);
КВ – поправочний коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (табл. 5.10);
КК – коефіцієнт кількості (табл. 5.4).
6. Визначення загальної кількості уражених на хімічно-небезпечному об’єкті (ХНО), де сталася аварія:
N = nн + n3,
де N – загальна кількість уражених робітників на ХНО у час аварії;
nН – кількість уражених робітників за рахунок незабезпеченості їх засобами індивідуального захисту;
n3 – кількість уражених робітників серед забезпечених засобами індивідуального захисту.
7. Визначення часу руху зараженого повітря первинної хмари до населеного пункту:
де t – час руху зараженого повітря первинної хмари до населеного пункту;
ВД – відстань від місця аварії до населеного пункту;
VВ – швидкість вітру;
КП – коефіцієнт перенесення зараженого повітря (дивись табл. 5.11).
Дані, які вибирають з таблиць [10]:
1. RA = 0,5 км – табл. 5.1, при умові, що пожежі при аварії не виникають.
2. Г1t = 4,1 км – табл.5.2, при QT = 10 m.
3. Кt1 = 1,64 – табл. 5.3, при t = 360 С.
4. КК = 1,3 – табл. 5.4, при .
5. Г2Т = 2,1 км – табл. 5.5, при Qт = 10 m.
6. Кt2 = 1,26 – табл. 5.6, при t = 360 С.
7. = 15 0 – табл. 5.7, при інверсії.
8. = 20 0 – табл. 5.7, при інверсії.
Розрахунки:
6. N = nН + n3 = (112 –112*0,79)*0,4 +(112 – 24)*0,05 = 24*0,4 + 4*0,05=12 люд.
Порядок нанесення зони хімічного зараження на карту
на місцевості.
11. Розраховують час руху зараженого повітря до осередків ураження:
,
.
12.Визначають час початку забруднення населених пунктів і перетворення їх у можливі осередки: н. п. Кулички – 9 год.12 хв., н. п. Яри – 9 год 35 хв.
13.Кількість можливих уражених в цих населених пунктах складає – 40% від чисельності мешканців н. п. Кулички і Яри – 30,6 тис. людей.
ПОС =(nк + nя )*0,4=30 600*0,4=12 240 людей.
Висновки:
Внаслідок аварії на ХНО в н. п. Борки, яка сталась 28 жовтня о 9.00 у повітря потрапило 15 тон фосгену, утворилась зона аварії з RA = 0,5 км. Фосген з вражаючою концентрацією поширився на глибину Г1 =8,74 км та Г2 =3,439 км., сформувалися зони хімічного зараження S1 =21,34 км2 та S2 =5,17 км2 . В районі аварії може бути 12 уражених людей.
В зоні хімічного зараження опинились два населених пункти: Кулички та Яри, з загальною кількістю уражених 12,24 тис. людей. Забруднення н. п. Кулички почнеться о 09 год. 12 хв. Тобто через12 хв. після початку аварії. Забруднення н. п. Яри почнеться о 09 год. 35 хв. Тривалість забруднення – 5 годин. На цей період часу мешканців населених пунктів Кулички та Яри треба евакуювати до н. п. Дачне, н. п. Лужки та н. п. Валки. Повертатись до своїх домівок евакуйовані можуть лише після проведення хімічної розвідки у осередках хімічного ураження.
Дегазація місцевості, будинків, майна, транспорту не потрібна.
4.3. Узагальнення даних виявлення та оцінки радіаційної і хімічної обстановки
Узагальнення даних розвідки організовується начальником штабу об'єкту (району) і проводиться спільно із службами ЦЗ.
Дані розвідки про рівні радіації, що надійшли до штабу ЦЗ, приводяться на час, що відповідає одній годині після вибуху (аварії) на радіаційно небезпечному об’єкті. Останні наносяться на схему (план, карту) умовним знаком у вигляді крапок з вказівкою величини рівня радіації і часу їх вимірювання. Потім по цих крапках знаходять дозові межі (ізолінії) зон радіоактивного зараження; для цього всі крапки на схемі (плані, карті) з рівнями радіації, що дорівнюють 14 рад/год. або близькими до цієї величини, сполучають плавною лінією чорного кольору (межа зони Г), 4,2 рад/год. — коричневого кольору (межа зони В), 1,4 рад/год. — зеленого кольору (межа зони б), 0,14 рад/год. — синього кольору (межа зони А) і 0,014 рад/год — червоного кольору (межа зони М).
Інформація про виявлення отруйних або сильнодіючих отруйних речовин наноситься на схему (план, карту) аналогічним умовним знаком, тільки замість рівнів радіації біля крапок пишеться тип ОР або СДОР, час і місце його виявлення. Потім синім кольором для ОР і чорним для СДОР крапки сполучають плавною лінією і визначають межі зони зараження і осередків хімічного ураження; стрілками показуються напрями розповсюдження зараженого повітря.
Штаб ЦЗ представляє у вищестоящий штаб, як правило, узагальнені дані на схемі (плані, карті) про радіаційну і хімічну обстановку, що реально створилася, на території об'єкту (району).
Тільки на основі достовірних даних розвідки і своєчасної оцінки обстановки може бути ухвалене обґрунтоване рішення щодо організації захисту людей від ураження РР, ОР або СДОР і проведенню рятувальних робіт. Тому працівники штабів ЦЗ повинні уміти швидко обробляти і аналізувати дані розвідки, проводити необхідні розрахунки, використовуючи для цього засоби автоматизації і малої механізації (лінійки РЛ, таблиці, довідники і т. д.).
Начальник штабу ЦЗ об'єкту (району) з отриманням повідомлень про радіоактивне і хімічне зараження організовує роботу штабу із залученням начальників служб ЦЗ для оцінки радіаційної і хімічної обстановки. При цьому основну увагу надається всебічному аналізу обстановки на території об'єкту (району) і підготовці обґрунтованих пропозицій для доповіді про те, що склалося, начальнику цивільного захисту у вищестоящому штабі. Сам начальник штабу ЦЗ об'єкту безпосередньо бере участь в оцінці радіаційної і хімічної обстановки, готує необхідні дані начальнику цивільного захисту об'єкту (району) для ухвалення рішення і свої висновки та пропозиції по доцільному застосуванню особового складу формувань ЦЗ для ліквідації наслідків зараження.
Всі служби ЦЗ об'єкту (району) беруть участь в оцінці обстановки. Розподіл функціональних обов'язків між службами ЦЗ повинен бути таким, щоб забезпечувалося паралельне виконання всіх або більшості задач.
Начальники служб ЦЗ об'єкту (району) оцінюють радіаційну і хімічну обстановку з урахуванням специфіки роботи своїх служб і, керуючись вказівками начальника ЦЗ, розробляють пропозиції для ухвалення рішення на ліквідацію наслідків зараження. При цьому головна увага звертається на з'ясування таких питань:
для служби протирадіаційного і хімічного захисту:
— можливі дози опромінювання і ступінь ураження РР, ОР або СДОР, які можуть отримати робітники, особовий склад формувань ЦЗ і населення при знаходженні на зараженій місцевості; організація обліку доз опромінювання;
— можливі втрати людей від радіоактивного і хімічного зараження;
— визначення режимів захисту робітників на об'єкті;
— вплив зараження на виробничу діяльність об'єкту і життєдіяльність населення;
— потреба в силах і засобах для санітарної обробки людей і проведення робіт по дегазація і дезактивації техніки, устаткування, споруд і ділянок місцевості;
— забезпечення формувань ЦЗ речовинами і розчинами для дегазації і дезактивації;
— визначення порядку їх підвезення;
— уточнення задач спеціальній розвідці по виявленню небезпечних місць тривалого застою отруйливих речовин (СДОР);
— метеорологічні умови, пора року і їх вплив на виконання робіт по знезараженню;
для медичної служби:
— можливі санітарні втрати робітників і населення, а також особового складу формувань ЦЗ і їх структура;
— обсяг робіт по наданню першої і лікарської допомоги ураженим і потреба в силах і засобах;
— наявність сил і засобів медичної служби і яка додатково потрібна допомога старшого начальника;
— організація санітарної експертизи їжі, продовольства і питної води в цілях визначення придатності їх до вживання;
— можливості і умови евакуації уражених і хворих;
для інженерної служби:
— уточнення даних про ступінь захищеності робітників, населення, а також особового складу формувань ЦЗ на момент аварії (для розрахунку втрат);
— можливі напрями і маршрути виходу людей із заражених районів з урахуванням завалів і пожеж;
— підготовка розрахунків, пов'язаних з можливою евакуацією людей із захисних споруд, що знаходяться в осередках ураження;
— підготовка пропозицій по забезпеченню водою населення і особового складу формувань ЦЗ.
Начальники служб ЦЗ готують пропозиції щодо заходів, що планується проводити, здійснюють між собою взаємодію, проводять необхідні розрахунки по використанню своїх сил і засобів для ліквідації наслідків аварії (зруйнування).
Після проведення необхідних розрахунків і аналізу радіаційної і хімічної обстановки готуються висновки і пропозиції, які доповідаються начальнику ЦЗ об'єкту (району). В них перш за все визначається можливість функціонування об'єкту, встановлюється ступінь готовності особового складу формувань ЦЗ, уточнюються необхідні заходи щодо захисту робітників об'єкту і населення, а також особового складу формувань ЦЗ від ураження РР, ОР або СДОР та ліквідації (локалізації) наслідків зараження. Конкретно визначаються:
На підставі висновків з оцінки радіаційної і хімічної обстановки і даних начальників служб готується доповідь начальнику ЦЗ об'єкту.
Шаблон варіанту доповіді начальника штабу ЦЗ об'єкту (району) такі:
Доповідь начальника штабу ЦЗ (об'єкту, району)
по радіаційній обстановці на (час, дата)
(Час, дата) відбулася аварія на (найменування об'єкту, місця його розташування).
О (час, дата) (найменування об'єкту, району) піддався радіоактивному зараженню із загальною кількістю населення та персоналу _______ людей (або окремо за категоріями).
За даними розвідки (сховища, споруди, будівлі) опинилися в зоні, де рівні радіації досягають _____ рад/год.; захисні споруди і пункти управління (об'єкти в районі) — в зоні ______ , де рівні радіації становлять_________ рад/ год.
Орієнтовні втрати від радіоактивного зараження можуть бути:
робітників ____________ людей;
особового складу формувань ЦЗ _______ людей;
населення ______ людей.
Маршрути висування сил і засобів ЦЗ до осередків ураження можна використовувати: №______ негайно №.____________ через ____ годин після аварії і т.д.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
1. На території (найменування об'єкту, району) найскладніша радіаційна обстановка склалася (вказуються ділянки місцевості, пункти і т.д.), де рівні радіації до (час, дата) складають від _______ до __________ рад/ год. Ця обстановка вимагає проведення негайно наступних заходів: (яких і час їх проведення).
2. Рятувальні роботи (на об'єктах в районі) почати через ____ годин в ____ зміни і закінчити їх до ____годин; і т.д. Для проведення робіт залучити наступні формування: (які).
3. Дозу опромінювання для особового складу формувань ЦЗ при виконанні рятувальних робіт встановити на першу добу _________ рад.
4. Для введення сил і засобів ЦЗ в осередок ураження використовувати маршрути № ______, швидкість руху формувань ЦЗ _____________км/ год.
5. Режим захисту встановити: для робітники ______, населення _______ і т. д.
6. Тривалість робочої зміни в ( установах) _______________годин.
7. Контроль опромінювання робітників, а також особового складу формувань ЦЗ здійснювати за допомогою дозиметрів, населення — розрахунковим способом.
Про отримані дози опромінювання населенням та персоналом доповідати до ______ годин по стану на _____ годину. Пост дозиметричного контролю (місце).
8. Санітарну обробку людей проводити: часткову — поблизу робочих місць з періодичністю ____ годин з моменту зараження, повну — на пунктах спеціальної обробки (ПуСО), розгорнутих в (місце, час) по вулиці ______ .
9. Робітників і населення, що потрапили в зони небезпечного і надзвичайно небезпечного зараження через (годин, діб), евакуювати в незаражені райони (місце, час) або в захисні споруди з підвищеним коефіцієнтом ослаблення (місце).
Доповідь начальника штабу ЦЗ (об'єкту, району)
щодо хімічної обстановки на (час, дата)
В наслідок зруйнування сховищ із СДОР, що містять _________ тон (тип СДОР) на території (об’єкту, району) утворилися осередки хімічного ураження.
Зараженню піддалися (ділянки території на об'єкті, цехи, будівлі, споруди, об'єкти в районі) і т.д.
Глибина розповсюдження СДОР за метеорологічних умов _______ може досягати________ км.
Стійкість СДОР на місцевості становитиме _________ (годин, діб).
Уражено:
__________ робітників ( __________%);
особового складу формувань ЦЗ_________ людей (___________ %);
населення _________ людей.
Маршрути висунення сил і засобів ЦЗ к об'єкту (в районі) піддалися сильному зараженню.
В результаті дії отруйливих речовин заражені і вимагають проведення повної спеціальної обробки:
людей ________ ;
техніки __________ одиниць;
одягу _______________ комплектів;
дегазації території на об'єкті (в районі) _________км2;
дегазації ділянок доріг на маршрутах № ______ км і т.д.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
1. Найскладніша хімічна обстановка склалася на території (об'єкти в районі), а також в місцях розташування формувань ЦЗ і населення (вказуються пункти).
Вимагається негайно оповістити людей в секторі _________.
Евакуацію з осередків хімічного ураження в райони _________ у кількості ______________ людей почати не пізніше _____________.
Санітарну обробку уражених провести до _______________.
2. Часткову санітарну обробку уражених СДОР (тип СДОР) провести негайно, використовуючи для цього індивідуальні протихімічні пакети.
3. Основні зусилля направити:
4. Для проведення рятувальних робіт і ліквідації наслідків зараження залучити: (сили і засоби ЦЗ і терміни залучення).
5. Для введення сил ЦЗ на об'єкти (об'єкти в районі) за маршрутами (№ ______ ) мати об'їзди в напрямах _______, на маршруті №_______ начальнику ______ до (час, дата) провести дегазацію ж.-д. вузла (пункту) _______ і т.д.
6. В цілях захисту робітників і забезпечення їх працездатності на об'єкті, а також населення, що опинилося в осередках ураження, встановити: для (об'єкти в райони) режим №_______, для населення додатково провести наступні заходи (які, терміни виконання).
7. Для проведення робіт по спеціальній обробці розгорнути: ПуСО №____, ПуСО № _______, ПуСО №______ (час і місце).
8. Втрати особового складу формувань ЦЗ заповнити за рахунок резерву начальника ЦЗ об'єкту (району) і додатково мати: (кого і скільки).
9. Провести до (час, дата) дорозвідку складної хімічної обстановки в і місць застою СДОР у (підвалах, цехах, в населених пунктах і т. д.).
В доповіді начальника штабу ЦЗ об'єкт (району), виходячи з раніше проведених заходів прийнятих по ЦЗ, а також радіаційної і хімічної обстановки, що реально склалася, можуть бути висловлені інші висновки і пропозиції.
Одночасно з підготовкою необхідних даних у доповідь начальник штабу і начальники служб ЦЗ повинні бути готовий доповісти начальнику ЦЗ дані розрахунків по використанню підлеглих їм сил і засобів для ліквідації наслідків аварії. Начальники служб ЦЗ в своїх доповідях відображають наступні основні питання:
В рішенні начальника ЦЗ об'єкту (району) на ліквідацію наслідків зараження звичайно указуються:
— короткі висновки з оцінки радіаційної і хімічної обстановки;
— на яких ділянках об'єкту (району) зосередити основні зусилля;
— сили і засоби, що привертаються для ліквідації (локалізації) осередків хімічного ураження, конкретні задачі цих сил і маршрути їх висунення;
— місця розгортання пунктів першої медичної допомоги і спеціальної обробки;
— пункти перезарядки спеціальними розчинами та речовинами технічних засобів знезараження;
— завдання службам ЦЗ;
— заходи безпеки при проведенні робіт;
— терміни і порядок представлення донесень.
На основі прийнятого начальником ЦЗ рішення, штабом ЦЗ віддаються розпорядження по захисту робітників, особового складу формувань ЦЗ і населення від дії РР, ОР або СДОР, а також на виконання інших заходів ЦЗ, пов'язаних з ліквідацією наслідків зараження, відновленням виробничої діяльності об'єкту (об'єктів в районі) і забезпеченням життєдіяльності населення.
6. Система поточного і підсумкового контролю якості знань
студентів з дисципліни
6.1. Порядок поточного контролю та критерії оцінювання знань
студентів з дисципліни (за формами навчання.
Оцінка роботи студента на протязі семестру складається з суми балів, які він отримує за:
- систематичність та активність роботи на лекціях та практичних заняттях;
- за виконання завдань для самостійного опрацювання;
- за виконання індивідуального контрольного завдання.
Загальна кількість оціночних балів, що вноситься до залікової відомості, не може перевищувати 100 балів.
Перелік завдань, які зобов’язані виконати студенти за семестр, та критерії їх оцінки доводяться до студентів на першому занятті.
Результати поточного контролю знань студентів виставляються на кожному занятті.
Поточний контроль знань студентів оцінюється від 100 до 0 балів за наведеною схемою:
|
№ з/п |
Вид роботи |
Зміст роботи |
Максимальна оцінка, |
|
1 |
Обов’язкові завдання. Контрольні заміри засвоєння студентами теоретичних знань та набуття практичних навичок. |
||
|
а) семінари-дискусії, ділові ігри, активність роботи в міні-групах, підготовка та презентація розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань; |
Активна участь у семінарах-дискусіях, роботі міні-груп, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуальних групових завдань |
38 |
|
|
б) експрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль; |
Правильність та повнота відповідей |
16 |
|
|
в) виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.; |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів, презентацій |
16 |
|
|
2 |
г) модульний контроль |
Якість виконання модульних завдань |
20 |
|
3 |
Вибіркові завдання. Виконання завдань для самостійного опрацювання. |
||
|
1) підготовка та захист рефератів; |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів |
10 |
|
|
2) підготовка та захист домашніх (розрахункових, аналітичних або творчих завдань); |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів |
10 |
|
|
3) аналітичний огляд наукових публікацій (монографій, збірників статей, наукових журналів та ін.) |
Оцінювання якості підготовлених матеріалів |
10 |
|
|
4) підготовка доповідей на науковій студентській конференції, участь в студентських олімпіадах, конкурсах за тематикою дисципліни. |
Оцінювання якості доповідей на науковій студентській конференції, участі в студентських олімпіадах, конкурсах за тематикою дисципліни |
20 |
Оцінювання роботи студентів здійснюється на практичних заняттях, які проводяться у формах «мозкового штурму» й «прес-конференції», під час роботи в міні-групах тощо. Велике значення має якість виконання контрольних робіт у формі експрес-опитування, міні або тест-контролю, підготовка та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та ін.
Рівень знань студентів під час роботи на практичних заняттях оцінюється величиною від 60 до 0 балів.
Серед обов’язкових завдань студент виконує модульну контрольну роботу, яка охоплює більшість складних для вивчення тем навчальної програми і є проміжним контролем знань студентів. З дисципліни „Цивільний захист” студенти пишуть один модуль. Модульна контрольна робота проводиться, як правило, на останньому семінарському занятті й оцінюється у 20—18—12—0 балів. Завдання модульного контролю можуть включати як теоретичні питання і тестові завдання так і розрахункові задачі.
Об’єктом поточного контролю знань студентів є такі види його навчальної діяльності:
Результати роботи студента під час поточного контролю оцінюється в діапазоні від 100 до 0 балів. При цьому система оцінювання кожного виду навчальної діяльності базується на методі експертних оцінок.
Оцінювання активності роботи студента протягом семестру.
Основним критерієм, який характеризує успішність роботи студента під час проведення практичних занять та виконання самостійних (індивідуальних) завдань є рівень знань, який він демонструє в процесі обговорення поставлених питань (дискусій), в процесі експрес-опитування або тест-контролів знань, виконання творчих завдань та рефератів, підготовки та презентації розв’язання ситуаційних вправ, участі у наукових студентських конференціях, олімпіадах, конкурсах.
Поточний контроль активності та систематичності роботи студентів на семінарських та практичних заняттях передбачає проведення контрольних замірів засвоєння теоретичних знань та набуття практичних навичок. З цією метою встановлено 3 заняття, де здійснюються контрольні заміри знань під час проведення дискусій, роботи в міні-групах, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань. Кожне заняття оцінюється в діапазоні від 20 до 0 балів за шкалою:
20 балів – студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкривав теоретичні та прикладні питання дисципліни, розв’язував правильно задачі, вирішив тестові завдання.
16 балів – студент отримує, якщо в цілому виявив достатні знання з теоретичних і прикладних питань дисципліни, але допускав незначні неточності у використанні понятійного апарату, припускався несуттєвих помилок у проведенні аналізу відповідних явищ та процесів, допускав несуттєві помилки у розрахунках та ін.
12 балів – студент отримує в тому випадку, коли його відповідь була слабо аргументована, вказувала на поверховість знань, деякі твердження були помилковими, якщо студент виявив недостатні знання літературних джерел, допустив суттєві помилки у розрахунках та ін.
0 балів – студент отримує у випадку, коли він не зміг дати правильну відповідь, розкрити основні теоретичні та прикладні питання, не зміг належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату та відповідних статистичних матеріалів, не розв’язав задачі та ін.
Виконання контрольних робіт, в тому числі, тест-контролів або експрес-опитування, підготовка та презентація пошуково-аналітичних, розрахункових або творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій в залежності від помилок і недоліків (незначні, грубі чи немає відповіді на одне або всі питання), оцінюється:
за високий рівень опрацювання – 100% від максимального балу;
достатній – 80% від максимального балу;
задовільний – 60% від максимального балу;
за недостатній рівень знань – 0 балів.
З метою перевірки якості поточної навчальної діяльності студентів наприкінці семестру, згідно графіку, на крайньому семінарському занятті проводиться модульний контроль, який охоплює більшість тем дисципліни. За виконання модульних завдань студент, в залежності від глибини знання матеріалу, може одержати 20—16—12—0 балів.
20 балів студент отримує в тому випадку, якщо він глибоко, аргументовано, в логічній послідовності й самостійно розкрив всі завдання модулю, показав глибоке знання теоретичних та прикладних питань.
16 балів студент отримує у випадку, якщо він достатньо відповів на всі питання, але допускав незначні неточності, відповіді були неповними або недостатньо обґрунтованими та ін.
12 балів студент отримує за невиконання одного завдання модуля (значний недолік роботи) та наявність помилок та значних недоліків у відповідях.
0 балів за модульний контроль знань ставлять за умови невиконання студентом двох і більше завдань, наявності грубих помилок та значних недоліків, відсутності розкриття основних теоретичних та прикладних питань дисципліни.
З вибіркових завдань важливе значення має виконання самостійних робіт (індивідуальних завдань), яких за семестр студент виконує одну або дві в залежності від бажання та їх „вартості”. Виконуються такі роботи у вигляді аналітичного огляду наукових публікацій, написання та захисту рефератів, або виконання розрахункових, аналітичних, творчих завдань за темами, що винесені на самостійне вивчення. Завдання виконуються студентами за варіантами, що надає викладач. Оцінюються вони, в залежності від глибини відповіді, максимально у 10 балів за одну роботу ( за шкалою 10—8—6—0 балів).
Для підвищення наукового рівня студентів важливе значення має їх участь у наукових студентських конференціях, олімпіадах та конкурсах, за активну участь в яких студент може одержати до 20 балів, які враховуються як за виконання вибіркових завдань.
Домашні завдання студент одержує на третьому практичному занятті.
Регламент поточного оцінювання знань студентів денної форми навчання під час вивчення навчального матеріалу дисципліни „Цивільний захист”
|
Види робіт, що підлягають оцінюванню |
Номер заняття |
1 |
2 |
3 |
|
Діапазон оцінювання за видами робіт, бали |
Практичне заняття 1. Планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів надзвичайної ситуації |
Практичне заняття 2. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій |
Практичне заняття 3. Аналіз соціально-економічного стану та потенційних небезпек техногенного та природного характеру регіону (підприємства). |
|
|
Ділові ігри, активність роботи в міні-групах, розв’язання ситуаційних вправ та індивідуально-групових завдань |
Максимум 18 |
Максимум – 6 (6–4–2–0) |
Максимум – 6 (6–4–2–0) |
Максимум – 6 (6–4–2–0) |
|
Експрес-опитування, тест-контроль, міні-контроль |
Максимум 12 |
Максимум – 4 (4–3–2–0) |
Максимум – 4 (4–3–2–0) |
Максимум – 4 (4–3–2–0) |
|
Виконання та презентація (захист) розрахункових, аналітичних, творчих завдань, комп’ютерних мультимедійних презентацій та інше за тематикою змістових модулів 1 і 2 |
Максимум 30 |
Максимум – 10 (10–8–6–0) |
Максимум – 10 (10–8–6–0) |
Максимум – 10 (10–8–6–0) |
|
Модульний контроль. Письмова контрольна робота |
Максимум 20 |
За тематикою, що виносяться для виконання письмової контрольної роботи |
||
|
Вибіркові завдання. |
Максимум 20 |
За темами, що виносяться на самостійне вивчення |
Результати складання семестрового заліку оцінюються за чотирьохбальною шкалою.
Залік оформляється під час останнього заняття.
Складання академічної заборгованості передбачає виконання індивідуального контрольного завдання.
6.2. Порядок підсумкового контролю знань
Семестровий залік виставляється за умови, що студент опанував навчальний матеріал успішно виконав усі завдання для самостійного опрацювання і набрав 60 (шістдесят) і більше балів.
У разі невиконання завдань для самостійного опрацювання з об’єктивних причин студент має право, за дозволу декана факультету, представити їх на перевірку в термін до крайнього заняття. Час та порядок представлення опрацьованого навчального матеріалу узгоджується з викладачем.
Залік оформляється під час останнього заняття.
Складання академічної заборгованості передбачає обов’язкове виконання індивідуального контрольного завдання.
6.3. Зразок білету модульної контрольної роботи
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА”
Кафедра регіональної економіки
Навчальна дисципліна: “Безпека життєдіяльності”
Завдання 1, варіант 1.1.
Визначити ризик загибелі людини вдома протягом року при землетрусі, якщо вона мешкає в населеному пункті N, і знаходиться в помешканні 1/3 доби.
Вихідні дані:
Варіанти завдання – дивись табл. 1.
Таблиця 1
Варіанти завдання та значення параметрів H, Zm, R.
|
Варіанти завдання |
1,1 |
1,2 |
1,3 |
1,4 |
1,5 |
1,6 |
1,7 |
|
H, км |
40 |
40 |
40 |
40 |
40 |
40 |
40 |
|
Zm, мкм |
105 |
106 |
106 |
106 |
107 |
108 |
109 |
|
R, км |
200 |
10 |
5 |
0 |
10 |
10 |
10 |
Завдання 2. Біосфера та її компоненти. Людина і біосфера.
Завдання 3. Тест № 1. До факторів ураження, що утворюються при зруйнуванні радіоактивно-небезпечного об’єкту, відносяться такі:
|
№ з/п |
Відповідь |
Так - +, Ні - – |
|
1 |
Радіоактивно заражена місцевість. |
|
|
2 |
Первинна хмара зараженого радіоактивними речовинами (РР) повітря. |
|
|
3 |
Вторинна хмара зараженого РР( за рахунок пилоутворення) повітря. |
|
|
4 |
Уламки конструкції об’єкту. |
|
|
5 |
Заражена РР вода у джерелах питної води. |
|
|
6 |
Заражені РР предмети на місцевості. |
|
|
7 |
Заражені РР предмети харчування. |
|
|
8 |
Заражені РР люди, тварини, рослини. |
|
|
9 |
Хворі на променеву хворобу люди, тварини, рослини. |
|
|
10 |
Опромінені іонізуючими випромінюваннями об’єкти. |
Затверджено на засіданні кафедри регіональної економіки
„____” ______________ 201___ року. Протокол № ______.