Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Будівельний комплекс
1. Будівельний комплекс, його склад і значення.
2. Будівництво – основа будівельного комплексу.
3. Промисловість будівельних матеріалів.
3.1. Цементна промисловість.
3.2. Залізобетонні та бетонні конструкції.
3.3. Цегляне виробництво.
3.4. Промисловість нерудних матеріалів.
3.5. Виробництво будівельного фаянсу й фарфору.
3.6. Промисловість будівельного скла.
4. Проблеми та перспективи розвитку комплексу.
Будівельний комплекс – це складна міжгалузева система, кожна з галузей якої є сукупністю корпорацій, концернів, підприємств і організацій, що виробляють будівельні матеріали і здійснюють виробниче (промислове, сільськогосподарське, дорожнє), культурно-побутове, житлове та інші види будівництва.
Основне завдання комплексу – створення та оновлення основних фондів народного господарства. Частка будівельного комплексу в народному господарстві досить значна. В Україні питома вага у ВВП тільки будівництва становить 8%. Комплекс охоплює майже 10% усіх зайнятих у народному господарстві; з них 6% – у будівництві.
Основна складова частина будівельно-індустріального комплексу –промисловість будівельних матеріалів. Вона охоплює такі виробництва:
а) видобуток і первинна обробка мінеральної будівельної сировини (піску, гравію, щебеню, будівельного каменю та ін.);
б) виробництво в'яжучих матеріалів (цементу, вапна, гіпсу),
в) виробництво стінових матеріалів (цегли, панелей, блоків);
г) інші виробництва (черепиці, облицювальної плитки, віконного скла тощо).
2. Будівництво – одна з найстаріших галузей народного господарства. Рівень розвитку будівництва говорить про економічний розвиток країни та рівень життя її населення. Будівництво – дуже чутливий показник стану економіки країни. Так, фаза спаду й кризи в економіці найперше відчувається саме в будівництві, бо темпи падіння його обсягів чи не найбільші серед інших галузей народного господарства. Розвиток будівельної індустрії залежить від обсягів і темпів розвитку ряду галузей промисловості, зокрема, чорної металургії, машинобудування, енергетики, промисловості будівельних матеріалів, деревообробної промисловості та ін., що зумовлює складні міжгалузеві зв’язки капітального будівництва. Готова продукція будівництва – це закінчені та здані в експлуатацію будови, споруди або їх комплекси, заводи, дороги, мости, шахти, осушувальні системи тощо, готові до використання.
3 Базовою ланкою будівельного комплексу є промисловість будівельних матеріалів. Ще в Київській Русі виготовляли випалювальні будівельні матеріали. Із появою на початку XIX ст. портландцементу почалося застосування бетону і залізобетону в будівництві. Однак асортимент і обсяги випуску будівельних матеріалів тоді були дуже незначними. У XX ст. відбувалися значні зміни в географії промисловості будівельних матеріалів та її структурі. У складі галузі виникли нові виробництва – азбестоцементне, стінових блоків і панелей з легкого бетону, залізобетонних конструкцій, ізоляційних матеріалів. В сучасній Україні виробництво будівельних матеріалів отримало високий розвиток завдяки значній сировинній базі та давньому господарському освоєнню території. Серед країн СНД та країн Центральної Европи, Україна є одним з найбільших виробників та експортерів різноманітних будматеріалів, які виробляються з природної сировини (вогнетривкі глини, каоліни, кварцити, будівельний камінь, кам’яні облицювальні матеріали тощо) та хімічним способом (пластмаси, смоли, клейкі речовини, лінолеум, покрівельні матеріали, полістиролові й кумаринові плити та ін.).
Як сировину, промисловість будівельних матеріалів використовує нерудні мінеральні ресурси, а також відходи галузей важкої індустрії (золу і шлаки теплових електростанцій, металургії). Деякі види сировини поширені майже всюди (глина, вапняки, щебінь), а інші тільки в окремих районах (цементні мергелі, кварцові піски, крейда, азбест). Оскільки мінерально-будівельна сировина споживається промисловістю будівельних матеріалів у великих обсягах, то сировинний фактор є одним із найважливіших при розміщенні підприємств.
Другий чинник, що визначає територіальну організацію галузі промисловості, є споживач. Адже транспортування деяких видів готової продукції (залізобетонних конструкцій, цегли) складніше і дорожче, ніж перевезення сировини. Часто індустрія будматеріалів комбінується з будівництвом, утворюючи домобудівні комбінати. Як правило, вони є у великих містах, де багато будівельних майданчиків.
Видобуток мінеральної будівельної сировини здійснюється практично на всій території України.. Найбільші центри промисловості будівельних матеріалів – Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Маріуполь, Донецьк.
3.1. Промисловість будівельних матеріалів відзначається складністю галузевої структури. Цементна промисловість в її складі – одна з найважливіших. Цемент використовується як основний в’яжучий матеріал у виробництві бетону, залізобетону і шлакоблоків.
Цементна сировина досить широко розповсюджена на території України. В останні десятиріччя не тільки дуже зросла кількість цементних комбінатів, але й якість сировини (значно збільшилась частка високоякісних сортів цементу).
На території України утворились п’ять великих зон виробництва цементу:
- південно-східна (Донецька обл.),
- західна (Рівненська, Івано-Франківська, Львівська і Хмельницька області)
та південна (Миколаївська обл.).
У Донбасі зосереджені дуже великі запаси високоякісних карбонатних порід (мергелі, доломіт, вапняки, крейда), з яких виробляють напівфабрикат цементу – клінкер. Тому тут споруджено найбільші цементні підприємства України – Амвросіївський (до нього належать п’ять заводів і чотири кар’єри), Краматорський та Єнакієвський цементні комбінати.
Значна частина цементу витрачається на виробництво покрівельного шиферу. Шиферні заводи споруджуються у місцях споживання готової продукції. Вони працюють на довізній сировині. Азбест надходить з Уралу, а цемент – з найближчих цементних заводів. Найбільше шиферу в Україні виробляють Балаклійський (Харківська обл.) і Здолбунівський (Рів-ненська обл.) цементно-шиферні комбінати.
4.2. Залізобетонні та бетонні конструкції й вироби – основний будівельний матеріал сучасного індустріального будівництва. Вони широко використовуються в промисловому й житловому будівництві, гідротехнічних спорудах, у прокладенні автомобільних і залізничних шляхів. Застосування залізобетонних конструкцій сприяє зниженню собівартості будівництва й значно прискорює його темпи. Наприклад, спорудження великопанельного будинку, порівняно з цегельним, вимагає вдвічі менше часу.
Завод залізобетонних конструкцій та виробів виготовляє стінові панелі, плити перекриттів, колони, дорожні плити, шпали та багато іншої продукції. Сировиною для залізобетонних виробів є: арматурна сталь, портландцемент, шлакоцемент, щебінь, гравій, пісок, металургійний шлак, керамзит. Останнім часом все ширше засто-совується шлакобетон (легший за звичайний, дешевший, утилізує відходи металургійних заводів).
Виготовлення залізобетонних конструкцій та виробів – процес матеріалоємний. Ця продукція – малотранспортабельна. Тому її виробництво тяжіє до споживача. Нині в країні налічується декілька сот заводів, що виготовляють бетонні й залізобетонні вироби. Найбільші з них – у Києві, Харкові, Запоріжжі, Кривому Розі, Донецьку, Дніпропетровську, Каховці, Іллічівську.
4.3. У виробництві стінових матеріалів виділяється виробництво цегли, яке розміщується повсюдно, залежно від потреб конкретної території (району, області тощо). Воно складається з двох підгалузей –виробництва глиняної та силікатної цегли.
Великі центри виробництва будівельної цегли – Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Слов’янськ, Чернігів, Львів, Івано-Франківськ. Багато цегельних заводів споруджено в сільській місцевості. Так як це виробництво відзначається великою матеріалоємністю, підприємства тяжіють до глиняних і піщаних кар’єрів.
Особливу роль в останні роки відіграють домобудівельні комбінати, які зараз працюють майже в усіх обласних центрах.
4.4. Промисловість нерудних матеріалів представлена видобутком облицювального каміння, природного стінового каменю (туф, вапняки, пиляльний) і будівельного каменю (міцні осадові, магматичні та метаморфічні породи). Родовища піску й бутового каменю трапляються майже в усіх областях України. Особливо багаті на них Житомирська, Вінницька, Запорізька, Кіровоградська та Закарпатська області.
Україна славиться облицювальними кам’яними матеріалами. Це граніт, лабрадорит, мармур і мармуровидні вапняки, які використовуються для облицювання набережних, станцій метро, фундаментів і стін будинків. Пісковики та інше природне каміння використовується для будівництва доріг, як важкий наповнювач для бетону, для виготовлення пам’ятників і сувенірів.
Штучно створені з глинистих порід, доменних шлаків та перліту керамзит, термозит, сипкий перліт використовується як легкі наповнювачі для простих легких бетонів, з яких виготовляють стінові панелі житлових будинків.
У південних районах України виробляють черепашник, який має добрі тепло- та звуко-ізоляційні властивості, легко обробляється, дешевий.
Виробництво будівельної кераміки – галузь промисловості, яка об’єднує ряд підприємств з виробництва фасадної керамічної плитки, плитки для підлоги, облицювальної глазурованої плитки, санітарно-будівельної кислотривкої кераміки, каналізаційних та дренажних труб. Будівельну кераміку виробляють з тугоплавкої або вогнетривкої глини з домішками каоліну, кварцевого піску, пегматиту, поширених у різних областях України.
Виробництво керамічних глазурованих плиток зосереджено в Слов’янську (Донецька обл.), Харкові та Львові, а метлахських – у Харкові та Артемівську (Донецька обл.).
4.5. Будівельний фарфор і фаянс виробляють у Славуті (Хмельницька обл.) на комбінаті “Будфаянс”, електроізоляційні вироби для енергетичної промисловості – у Первомайську (Житомирська обл.). Виробництво будівельного фаянсу зосереджено в Донецькій області. У Запоріжжі виробляють високовольтні ізолятори для ЛЕП, електростанцій і підстанцій. У Слов’янську (Донецька обл.) виготовляють електроізоляційні вироби для електро- та радіо- технічної промисловості.
Україна не задовольняє потреб господарства у будівельному фарфорі й фаянсі, тому їх частково довозять з Білорусії, Росії та Чехії.
4.6. Виробництво віконного скла.
Сировинна база цього виробництва досить значна. В Україні є шість заводів листового і технічного скла. Найбільші з них – Лисичанський “Пролетар”, Костянтинівський і Запорізький склоробні заводи. Скло виробляється на склозаводах Луганської та Донецької областей, на Львівському склоробному заводі і, частково, Київському заводі художнього скла.
До промисловості будівельних матеріалів належить виробництво вапна, гіпсу, крейди, м’якої покрівлі – рубероїду, толю, пергаміну.
5. Перспективи розвитку будівельного комплексу пов’язані з вирішенням таких проблем:
– активного впровадження різних форм власності;
– застосування сучасних будівельних технологій;
– підвищення технічного рівня на підприємствах усіх ланок комплексу;
– збільшення потужності будівельної ланки та підвищення її конкурентоспроможності для закріплення на вітчизняному ринку будівельних послуг;
– активного розширення сировинної бази комплексу за рахунок використання величезних обсягів відходів промислового виробництва;
– більш ефективного узгодження військового будівництва зі схемами розвитку і розміщення продуктивних сил та районної планіровки відповідних територій;
– зниження техногенного навантаження на природне середовище та забруднення його компонентів.
Промисловість будівельних матеріалів досить рівномірно розміщена на території України.
У перспективі розвиток галузей промис-ловості будівельних матеріалів пов’язаний із реконструкцією технічної бази, подальшим впровадженням механізації та автоматизації технологічних процесів, розширенням випуску нових будівельних матеріалів, ефективних збірних будівельних елементів, легких та економічних великомірних конструкцій і виробів поліпшеної якості. Важливим напрямом є комплексне використання сировини.
Отже, Україна має значний будівельний комплекс. Головне завдання – ефективне використання його потужностей.
Найбільше піску і каміння добувається у Житомирській, Вінницькій, Запорізькій, Кіровоградській, Закарпатській областях. Тут є важливі родовища, де видобувають граніт, мармур, лабрадорит інше природне каміння. З глин, доменних шлаків виготовляють наповнювачі для пористих легких бетонів. Підприємства, що їх виробляють, орієнтуються на споживача, а тому розміщені переважно у великих містах. У південних районах країни добувають черепашник, що має добрі тепло- і звукоізоляційні властивості.
Серед виробництв в'яжучих матеріалів найважливіше значення має цементна промисловість. Цемент використовується для виробництва бетону, залізобетону, шлакоблоків. Перший цементний завод споруджено у 1886 р. в Амвросіївці (Донбас). Тепер тут діє один із найбільших цементних комбінатів в Україні. До основних центрів цементної промисловості належать також Краматорськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Балаклія (Харківська область), Здолбунів (Рівненська область), Миколаїв (Львівська область), Ямниця (Івано-Франківська область), Кам'янець-Подільський (Хмельницька область), Вільшани (Миколаївська область). В 2003 р. виробництв цементу в Україні наблизилось до 11 млн т., що перевищує показникам початку 90-х рр. XX ст. Найбільше вапна виробляють у Хмельницькій області.
Підприємства цієї галузі розміщені в багатьох інших областях України, де є сировина (крейда, вапняки). Річне виробництво – 5,2 млн. т.
Виготовлення стінових матеріалів, зокрема із залізобетону, поєднується з іншими підприємствами промисловості будівельних матеріалів і орієнтується переважно на споживача. Найбільші центри виробництва збірного залізобетону – Київ, Харків, Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Маріуполь, Каховка, Новомосковськ, Одеса. До споживача тяжіє і виробництво глиняної і силікатної (з кварцового піску і ванна) цегли, оскільки сировина для неї є практично всюди (основні центри – Київ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Бахмут, Слов'янськ, Чернігів, Львів, Івано-Франківськ).
3 інших галузей будівельної індустрії значного розвитку набули виробництва будівельної кераміки (Харків, Слов'янськ ін.), будівельної порцеляни і фаянсу (Славута у Хмельницькій області), листового й технічного скла (Лисичанськ, Костянтинівна, Запоріжжя).
До складу будіндустрії відносять також фарфоро-фаянсову промисловість, яка розвивається в таких населених пунктах як Коростень, Кам'яний Брід (Житомирська область), Дружківка (Донецька область), Полтава, Кіровоград, Суми, Тернопіль.
У цілому найбільшого розвитку промисловість будівельних матеріалів набула у Донбасі, Придніпров'ї, а також у Харківській, Одеській, Львівській, Хмельницькій областях та Криму.
Промисловість будівельних матеріалів характеризується дуже низьким рівнем механізації та автоматизації технологічних процесів, невеликим асортиментом продукції, її низькою якістю. Тому підприємства галузі потребують модернізації й реконструкції, розширення асортименту будівельних матеріалів, збірних будівельних елементів та великих конструкцій, що характеризуються міцністю, легкістю, теплоізоляційними властивостями тощо.
Власне будівництво є однією з найбільш капіталомістких і диференційованих за рівнем елементів виробничої інфраструктури. Вона об'єднує підрядні будівельні, монтажні, спеціалізовані організації. Готова продукція капітального будівництва – це закінчені та здані в експлуатацію будови, споруди або їх комплекси. Загальний житловий фонд в Україні в 2004 р. перевищив 1,3 млрд. м2.
Необхідно нарощувати обсяги виробництва будівельних матеріалів, раціонально розміщувати підприємства, щоб ефективніше забезпечувати потреби будівництва. Розв'язання вимагають і проблеми комплексного використання відходів інших галузей промисловості, що можуть слугувати будівельною сировиною, а також відходів підприємств індустрії будівельних матеріалів.
Виконання будівельних робіт за 2006 рік
У 2006р. будівельниками України виконано робіт на суму 38,0 млрд.грн., що на 9,8% більше проти 2005 року.
Обсяги робіт зросли за всіма основними видами будівельної діяльності. Зокрема, на 11,0% збільшено обсяги робіт на будівництві завершених будівель та споруд, у т.ч. – на 12,8% зросло будівництво будівель (переважно житлових) та на 27,2% – будівництво та капітальний ремонт доріг.
Також на 8,5% зросли обсяги робіт з підготовки будівельних ділянок, на 1,5% – із завершення будівництва (штукатурні, столярні роботи, фарбування та скління) та на 0,6% – з обладнання будівель (електромонтажні, ізоляційні та санітарно-технічні роботи).
У 2006р. за характером будівництва обсяги робіт розподілилися таким чином: три чверті загальнодержавного обсягу складали роботи з нового будівництва, реконструкції та технічного переозброєння, решта – з капітального і поточного ремонтів (16,0% та 9,0% відповідно).
За період з початку 2006р. збільшили обсяги робіт будівельники 22 регіонів країни (у 2005р. – 8 регіонів). Значно (на 21 – 29%) зросло будівництво у Кіровоградській, Львівській, Волинській та Чернівецькій областях. Скоротили обсяги порівняно з 2005р. підприємства 5 регіонів і найбільше – Житомирської (на 7,9%), Запорізької (на 3,0%) та Черкаської (на 2,2%) областей.
У м.Києві виконано 27,2% загальнодержавного обсягу робіт в основному за рахунок будівництва житла, готельних комплексів, мосту Київ-Московський – Дарниця та Дарницького залізничного вокзалу. Також значну частку будівельних робіт виконано підприємствами Донецької (10,1% загальнодержавного обсягу), Дніпропетровської (5,9%), Львівської, Одеської та Харківської областей (по 5,2% у кожній).
Будівельна діяльність
За січень–жовтень 2007р. підприємствами країни виконано будівельних робіт на суму 40,2 млрд.грн., що на 14,0% більше проти відповідного періоду попереднього року.
Зростання обсягів будівельних робіт відбулося за всіма основними видами будівельної діяльності. Будівництво будівель та споруд, частка яких у загальному обсязі становить 85,6%, зросло на 14,0%. Обсяги робіт з установлення інженерного устатковання будівель та споруд збільшились на 19,5%, з підготовки будівельних ділянок – на 6,2%, із завершення будівництва – на 20,1%.
У складі робіт з будівництва будівель та споруд загальнобудівельні роботи зросли на 14,7%, у тому числі найбільше (на 18,7%) – роботи з будівництва будівель (переважно житлових) та з монтажу і встановлення збірних конструкцій (на 12,6%). Водночас значно скорочено обсяги робіт з будівництва підприємств енергетики, добувної й обробної промисловості (на 15,0%) та магістральних трубопроводів, ліній зв’язку та енергопостачання (на 9,2%).
Підприємства, що прокладають дороги, збільшили обсяги робіт на 12,4%. Обсяги інших будівельних робіт (мурування та кладка з цегли, залізобетонні роботи та інші бетонні роботи, проходження шахтних стволів (шурфів), буріння та будівництво водяних колодязів) зросли на 4,1%.
Наростили обсяги будівництва підприємства 20 регіонів.
У м.Києві, де виконано 31,0% загальнодержавного обсягу робіт, приросту (26,2%) досягнуто за рахунок будівництва житла, торговельних та офісно-готельних комплексів, а також залізнично-автомобільного переходу через р.Дніпро.
Значно, в 1,4 раза, зросли обсяги будівництва у м.Севастополі в основному за рахунок будівництва та ремонту житлових і нежитлових будівель, реконструкції Приморського бульвару та будівництва транспортної розв’язки.
В 1,3 раза збільшились обсяги будівельних робіт у Донецькій області у зв’язку з будівництвом і реконструкцією будівель та автомобільних доріг, здійсненням монтажу металевих конструкцій та виконанням електромонтажних робіт на металургійних підприємствах, а також з будівництвом мостів, шляхових естакад, тунелів та метрополітену.
В 1,2 раза зросли обсяги будівництва у Чернігівській області, що пов’язано в основному з будівництвом житла, роботами з розвідувального буріння нафтових і газових свердловин, а також з капітальним ремонтом та реконструкцією доріг.
Будівельники Херсонської, Одеської, Сумської, Львівської та Хмельницької областей за 9 місяців 2007р. збільшили на 15–18% обсяги робіт порівняно з відповідним періодом 2006р.
Скоротили обсяги робіт порівняно з січнем–вереснем 2006р. підприємства 7 регіонів. Найбільше, на 14,3%, – підприємства Кіровоградської області (через скорочення будівництва житла, будівель сільськогосподарського призначення та об’єктів залізниці), на 10,4% – Закарпатської (в основному через зменшення будівництва житла, дороги Київ–Чоп та берегоукріплювальних робіт) та на 8,4% – Миколаївської області (за рахунок скорочення робіт на Ташлицькій ГАЕС та Южно–Українській АЕС).
У січні–вересні 2007р. будівельниками України введено в експлуатацію 6,1 млн.кв.м загальної площі житла, що на 21,5% більше, ніж за відповідний період попереднього року. Переважну частку (74,5%) житла введено в експлуатацію у міських поселеннях. Проти 9 місяців 2006р. обсяги введеного в експлуатацію житла у сільській місцевості зросли на 32,2%, у міських поселеннях – на 18,2%.
Обсяги введеного житла зросли у 25 регіонах країни, найбільше – в Автономній Республіці Крим (майже у 2 рази більше), Чернівецькій (на 62,1%) та Одеській (на 61,9%) областях. Скорочено житлове будівництво у 2 регіонах: м.Севастополі – на 29,9% та Донецькій області – на 5,5%.
Із загального обсягу житла індивідуальними забудовниками введено в експлуатацію 3731 тис.кв.м, що на 25,6% більше, ніж за відповідний період попереднього року.
За рахунок коштів державного бюджету збудовано 60,7 тис.кв.м житла, що на 18,7% менше проти 9 місяців 2006р. Частка житла, побудованого за рахунок цих коштів, становить лише 1,0% від загальнодержавного обсягу (за 9 місяців 2006р. – 1,5%).
За 9 місяців 2007р. також здійснювалось будівництво інших об’єктів соціальної сфери. Введено в експлуатацію: загальноосвітні навчальні заклади на 4,3 тис. учнівських місць, дошкільні заклади на 262 місця, амбулаторно-поліклінічні заклади на 1,4 тис. відвідувань за зміну, лікарні на 108 ліжок, санаторії на 260 ліжок тощо.
Завершено будівництво та введено в експлуатацію ряд виробничих об’єктів та потужностей, серед яких магістральні газопроводи протяжністю 66 км, місцеві трубопроводи для транспортування газу – 3,9 тис.км, 32 нафтові та 40 газових свердловин з розвідувального та експлуатаційного буріння, лінії електропередачі протяжністю 702 км.
Збудовано автомобільні дороги загального користування з твердим покриттям протяжністю 63,4 км та електрифіковано 39 км залізниці.
Збільшено потужності телекомунікаційних систем, зокрема, введено в дію 263,2 тис. та 31,5 тис. телефонних номерів відповідно на міських і сільських АТС, 5,0 тис. номерів опорно-транзитних станцій та інші об’єкти.
Крім цього, на підприємствах України введено в експлуатацію потужності з виробництва промислової продукції, зокрема виливок зі сталі та кольорових металів, фарб та лаків на основі полімерів, виробів листових та видовжених гарячекатаних із швидкорізальної сталі, полімерів, альдегідів та їхніх похідних і ряд інших.
Для потреб сільського господарства введено сховища для картоплі, овочів і фруктів, елеватори та насіннєсховища, приміщення для утримання свиней, великої рогатої худоби та овець, а також птиці, птахофабрики м’ясного напряму тощо.
|
Будівельний комплекс Дніпропетровської області продовжує нарощувати темпи розвитку та залишається одним з найпотужніших в Україні |
|
Версія для друку Написати листа Досягнуто зростання обсягів робіт в 14 містах та районах регіону. Найактивніше будівництво здійснювалось у містах Дніпропетровську та Кривому Розі. На них припадає більше 90% всього обласного обсягу. |