Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 4
ЗМІСТ
ВСТУП...........................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ТУРИСТСЬКО-
РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ КРАЇН СВІТУ…………………...................7
1.1. Методика туристичного вивчення природно-географічної
характеристики країни……………………………………………….…..7
1.2. Методологічні підходи до вивчення політичної, економічної
та історичної характеристики країн світу………………………….….12
1.3. Методологія оцінки соціальної характеристики культури
та розвитку туристичної галузі окремої країни ………………….......18
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТУРИСТСЬКО-
РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ЧЕХІЇ……………………………………….22
2.1. Оцінка природно-географічних особливостей Чехії……………...….22
2.2. Аналіз політичного, економічного та історичного розвитку Чехії ….26
2.3. Стан соціальної сфери, культури та розвитку
туристичної галузі в країні……………………………………………..32
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПАРТНЕРСТВА МІЖ
ЧЕХІЄЮ ТА УКРАЇНОЮ В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ НА ПІДСТАВІ
ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ …………………………………….........41
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...…49
ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………….……52
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ……………………………………………..55
ДОДАТКИ
ВСТУП
Якісні зміни у міжнародному економічному розвитку суспільства в напрямі постіндустріального ринку зумовили бурхливий розвиток туристичної індустрії. Аналіз міжнародних туристичних потоків, а також порівняння розвитку туризму в різних країнах - донора (або країни реципієнта) турпотоків - дає змогу оцінити туристичний потенціал та можливості організації туристичного виробництва. Чільне місце в аналізі сучасного стану та прогнозуванні і плануванні міжнародного туризму, посідає туристичне країнознавство, - галузь знань, що знаходиться на стику багатьох наук - географії, біології, гідрології, інших природничих наук (сумісних і гуманітарних) - економіки, демографії, культурології.
Розробка методики суспільно-географічного дослідження туристсько-рекреаційних ресурсів країни досить складна. Рекреаційний потенціал є системою природних, історико-культурних об’єктів та їхніх властивостей, які використовують (або можуть використовувати) у рекреаційній діяльності, функціональною основою рекреації і в певному розумінні її складовою частиною.
Проблемі вивчення туристичних ресурсів присвячені праці багатьох вчених економістів, маркетологів, географів. В Україні детальна поелементна структура туристичних ресурсів достатньо добре розроблена у географічній літературі, наприклад, праці М.А. Ананьева, О.О. Бейдика, О.О. Любіцевої, Н.С. Фальковича, І.Т. Твердохлєбова та багатьох інших. Аналізу та характеристиці туристичних ресурсів світу, країн, України та її окремих регіонів присвячені праці М.П. Мальської, В.І. Стафійчука, О.Ю. Малиновської, В.Ф. Сірик, М.П. Крачила, Н.В.Фоменко, Н.О. Кравченко, В. І. Новикової, І. М. Філоненко. Оцінку рекреаційно-туристичного потенціалу України досліджують З.В. Герасимчук, Л.М. Черчик, Н.В. Коленда, М.В. Глядіна, В.І. Павлов, LB. Смаль, В.П. Руденко, І.О. Горленко, С.А.Лісовський, Я.Б. Олійник, А.В. Степаненко Г.Ш. Уварова, О.М. Холявська. Туристичний потенціал окремих регіонів України охарактеризовано у працях Л.В. Брічка, Н.Є. Нефедова, В.В. Яворської та багатьох вчених.
Серед зарубіжних туризмознавців ресурсно-туристичною тематикою займалися і продовжують займатися Д. Надсон, К. Холл, Л. Мітчел (США), В.О. Квартальнов, В.Ю. Воскресенський, П.Г. Царфіс, Д.В. Ніколаєнко (Росія), А. Ковальчик, М. Козак, М. Труасі (Польща), П. Дефер (Франція), И. Петер (Австрія) та велика кількість представників наукових шкіл із різних кран світу.
Автори, що займалися розробкою методологічних основ дослідження туристсько-рекреаційних ресурсів країн світу, пропонували багато суттєво відмінних одна від одної методик їх організації та принципів проведення. Все це свідчить про актуальність даного питання.
В основу вивчення туристсько-рекреаційних ресурсів певної країни покладено такі основні ознаки, як атрактивні рекреаційні ресурси даної території; соціально-економічний потенціал для рекреаційного освоєння території; частка реалізованого рекреаційного продукту у валовому продукту території, тобто ступінь її рекреаційної спеціалізації; інші особливі ознаки (місцеві традиції, промисли, релігійне значення); стан матеріальної та допоміжної бази рекреації в країні тощо.
Чехія являє собою унікальний туристсько-рекреаційний центр Східної Європи, який з входженням України в ринкову економіку і інтеграцією нашої країни в світову туристичну інфраструктуру набув визначного значення й для нашої держави (не дивлячись навіть на те, що з 28 червня 2000 р. Чехія скасувала безвізовий режим для громадян України).
Отже, актуальність теми визначається унікальним місцем Чехії, як туристично-рекреаційного центру європейського значення, вивчення якого являє як теоретичний, так і суто практичний інтерес з огляду на можливість співпраці українських та чеських операторів туристичного ринку.
Мета роботи полягає у поданні загальної характеристики Чехії і визначенні тих рекреаційних ресурсів країни, які дозволяють зробити висновок про Чеську республіку як про туристично-рекреаційний центр Східної Європи.
Для досягнення зазначеної мети в роботі вирішуються наступні завдання:
- дослідити теоретичні аспекти оцінки туристсько-рекреаційних ресурсів країн світу;
- здійснити дослідження туристсько-рекреаційних ресурсів Чехії;
-визначити перспективи розвитку партнерства між Чехією та Україною в галузі туризму на підставі проведеного дослідження;
-виконати індивідуальне завдання.
Об’єктом дослідження є туристсько-рекреаційні ресурси Чехії.
Предметом дослідження є методологія оцінки туристсько-рекреаційних ресурсів країн світу.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ КРАЇН СВІТУ
1.1. Методика туристичного вивчення природно-географічної характеристики країни
Основою змісту вивчення природно-географічної характеристики країни є розкриття просторової організації країни як результату взаємодії її територіальних елементів суспільного та природного характеру, тобто вивчення всіх складових компонентів. Але країнознавство в туризмі відрізняється від географічного тим, що вивчає тільки ті об`єкти, які представляють інтерес для розвитку туризму в країні.
Головними методами туристичного вивчення природно-географічної характеристики країни є: аналітичний, просторовий, хронологічний, формально-логічний, географічний та культуристський.
Туристсько-рекреаційні ресурси країни доцільно розглядати з позиції її географічних і набутих переваг для розвитку туризму. Такий перехід дає змогу детально описати як природні туристичні ресурси - географічне положення, клімат, особливості ландшафтів, так і створені - міську інфраструктуру, туристичну індустрію, населення. Сучасний туристичний продукт формується за взаємодії трьох основних чинників - місця, в якому знаходяться туристичні ресурси, капітали та трудових ресурсів.
Країнознавчі дослідження мають природно-історичний і соціально-економічний характер і природа розглядається в них як ресурсна основа.
Науковці виділяють декілька підходів до вивчення рекреаційного ресурсів країни. Зокрема Н.С. Мироненко, І. Т. Твердохлєбов [18] рекомендують комплексну рекреаційну оцінку природних і культурно-історичних ресурсів. Більшість науковців, зокрема Стафійчук В.І. [26], пропонує вивчати його в два етапи.
На першому етапі необхідно виділити рекреаційний потенціал країни як єдине ціле і визначити його територіальні межі. В план такого дослідження вводять тільки ті компоненти природи і культурно-історичні об’єкти, які використовують або можуть використати в рекреаційних цілях. Виділення рекреаційного потенціалу країни інколи ускладнене тим, що визначену територію використовують не тільки для рекреації, вона є складовою лісопромислових, агропромислових та інших комплексів. У таких випадках можна говорити про взаємне формування різних типів комплексів, які поєднані між собою певними зв’язками та пов’язані з іншими видами природно-ресурсного потенціалу. За критерій визначення територіальних меж рекреаційного потенціалу країни багато вчених беруть інтенсивність рекреаційної діяльності території. Можливим на цьому етапі є визначення економіко-географічного положення країни, яке охоплює займану площу; просторове розміщення; розміщення щодо великих міст і міських агломерацій, транспортних магістралей, туристичних маршрутів загальнодержавного та міжнародного значення.
На другому етапі аналізують компонентну структуру рекреаційного потенціалу країни, зокрема природних і культурно-історичних рекреаційних ресурсів з погляду розвитку різних видів рекреації та їхньої ролі в структурі господарства реґіону. Перша ланка такого дослідження - вивчення концентрації певних видів рекреаційних ресурсів у районі, міру їхньої освоєності, доцільність подальшого освоєння і можливість розвивати нові види рекреації. Другою ланкою компонентного дослідження рекреаційного потенціалу країни є аналіз ролі всіх рекреаційних ресурсів у формуванні певних галузей рекреації, а також виявлення перспективних рекреаційних ресурсів, їхнього впливу на створення нових видів рекреації. Необхідно також виділити головні рекреаційні галузі, які розвиваються на базі використання рекреаційного потенціалу країни, і з’ясувати їхнє місце в галузевій структурі господарства реґіону. Це дасть змогу визначити міру впливу тих чи інших видів рекреаційних ресурсів на формування компонентної структури рекреаційних ресурсів країни, а також порівняти його з іншими видами потенціалів території. Третя ланка компонентного дослідження рекреаційного потенціалу країни полягає в розробці шляхів подальшого розвитку тих видів рекреації, яким відповідають найсприятливіші рекреаційні ресурси і рекреаційне природокористування [26, c. 128] .
Природний потенціал рекреації органічно доповнюється багатим арсеналом пам’яток історії, культури, архітектури. Історико-культурні туристичні ресурси (ІКТР) - це пам’ятки історії і культури, що створені людиною, мають суспільно-виховне значення, становлять пізнавальний інтерес і можуть бути використані в туристичній діяльності. До ІКТР належить пам’ятки історії, архітектури, мистецтва, етнографічні пам’ятки і пам’ятки народної творчості [3, с. 59]. С.П. Кузик запропонував бальну систему оцінок ІКТР. У цій методиці подано 13 підгруп, які отримані в результаті структуризації п’яти підвидів ІКТР. Кожна із підгруп характеризується логічним набором показників, які оцінюються за п’ятибальною шкалою [3, с. 61-77].
Вирішуючи питання проведення вільного часу, організації свого відпочинку, сучасна людина стоїть перед рядом проблем, в результаті вирішення яких, нею ж формується (вибирається) рекреаційне середовище потрібне (або максимально доступне) їй в конкретний момент. Рекреаційне середовище за Ю.А.Вєдєніним [7]– це сукупність природних, технічних та соціальних явищ та процесів, що оточують людей під час їх рекреаційної діяльності. Уже тільки з цього визначення можна робити висновки щодо складності (різноманітності) взаємовідносин та взаємовпливу антропогенних і природних компонентів у ландшафті.
У структурі антропогенних ландшафтів рекреаційні, безумовно, є наймолодшими утвореннями, тому й найменше дослідженими. Причому, власне серед рекреаційних ландшафтних комплексів існує своя диференціація, пов’язана з можливостями їх функціонального використання.
Проблеми функціонального використання рекреаційного ландшафту країн розглядав Гуменюк Ю.П. [8]. Саме рекреаційний ландшафт на його думку, покликаний виконувати особливу соціально-економічну функцію – відтворення та відновлення життєвої енергії людини витрачених в процесі життєдіяльності (трудової, навчальної, побутової). Найважливішою просторово-часовою особливістю рекреаційного ландшафту “виступає складне переплетіння процесів природної ландшафтної самоорганізації та організаційних структур цілеспрямованого управління з боку людини” [8]. Антропогенна складова рекреаційного ландшафту, вважає він, представлена елементами соціальної сфери (об’єкти історії та культури, рекреаційної інфраструктури, тощо). До основних соціально-економічних функцій рекреаційного ландшафту Гуменюк Ю.П. відносить такі: спортивно-оздоровча, науково-пізнавальна, освітньо-виховна, лікувально-оздоровча [8].
Систематизація інформації щодо можливості функціонального використання рекреаційних ландшафтів країни, на нашу думку, повинна ґрунтуватися на основі відповідного їх районування. Характеристика природних компонентів має включати якісні та кількісні показники, такі як - ґрунтовий та рослинний покрив, температурний режим, тривалість літнього та зимового періоду, кількість опадів та режим їх випадання, періоди з максимальною та мінімальною кількістю, стан антропогенної перетворенності регіону в цілому, а також загальний напрям господарської діяльності, екологічний стан водойм, ґрунтів, повітряних мас та їх загальна циркуляція, наявність в регіоні шкідливих для довкілля підприємств, їх вплив на екологічний стан рекреаційної території взагалі і т.д.
Цікавими напрацюваннями в цьому плані є роботи Денисика Г.І. та Воловика В.М.[10]. За запропонованою ними схемою структура районування рекреаційних ландшафтів країни виглядає таким чином: рекреаційна область – рекреаційний округ – рекреаційний фізико-географічний район – рекреаційна місцевість.
Найсприятливіші для рекреаційного освоєння ландшафти, В.М.Воловик пропонує виділяти на основі кількісних та якісних показників і характеризує придатність території для відпочинку взагалі, не враховуючи специфіку конкретної туристсько-рекреаційної діяльності рекреанта, тобто - не враховує вимоги до конкретного виду туризму чи рекреації. А цей момент , на нашу думку, є чи не найважливішим, особливо для виробника тур продукту [10, с. 55].
Звичайно такі дослідження потребують більш детального вивчення виходячи з конкретно поставлених завдань. Провівши районування рекреаційних ландшафтів, вважаємо, що доцільно проводити, так звану “виробничу оцінку” [29, с. 236], яка по суті своїй є двобічною. З одного боку вона включає в себе знання природних процесів та явищ; з іншого – технологію виробництва продукту (яким в нашому випадку є певний вид турпродукту (послуга) - організація відпочинку, туристської подорожі, чи будь-якого іншого виду діяльності в означеній сфері). Дослідник також має враховувати результати взаємодії між природними та антропогенними чинниками.
Оцінювання ландшафту країни за такими вимогами, справа не проста, з огляду на різноманітність форм та видів туристсько-рекреаційної діяльності. Найвірогідніше, процес оцінювання має проходити поетапно. Етапи дослідження ландшафтних комплексів (ЛК) при оцінюванні їх на придатність у сільськогосподарському використанні, запропоновані Топчієвим О.Г. [27], на наш погляд, можуть бути застосовані і до означених досліджень, тільки в даному випадку змінюється користувач та напрям використання ЛК.
На другому етапі складається загальнонаукова ландшафтна карта (якщо такої ще немає). На цьому етапі методика досліджень не залежить від мети роботи. Однак напрям її визначають вибір території досліджень, масштаб картографування і зміст природних характеристик, і має бути зроблений акцент на ті властивості природного середовища, які мають найбільш важливе значення для вирішення конкретних виробничих питань. Так, наприклад, найбільш популярними видами рекреаційної діяльності в долинно-річкових ЛК є, рибальство, купання, аерогеліованни
Третім етапом має стати переведення всіх можливих показників у кількісну оцінку.
Таким чином, природно-географічна характеристика країни перебуває під впливом трьох основних сил, які протидіють одна одній, але без яких вона втрачає свій зміст. З одного боку – діють звичайні сили природі (характерні для відповідного регіону) з іншого – антропогенні процеси, які діляться на дві групи – перша група – процеси пов’язані з виробництвом турпродукту; друга – його споживанням. Збільшення інфраструктури, а відповідно й потужності туристичного потоку спричинює надмірне втручання у природні процеси.
1.2. Методологічні підходи до вивчення політичної, економічної та історичної характеристики країн світу
Можна виділити сім сфер життя, що впливають на рекреацію країни і на які впливає рекреація:
1. Якість життя – це ключова сфера і тим самим ціль усіх людських зусиль. Вона означає здоров'я, безпеку, добробут як громадян країни, так і гостей; роботу, якість житла, можливості для проведення дозвілля, відпочинок недалеко від будинку, соціальні контакти, мистецтво і культуру, спорт, ігри, приватне життя.
2. Демографічна ситуація включає динаміку населення, його склад і запити; щільність населення, віковий склад, кількість працездатного населення, соціальну структуру; можливість для прийому й обслуговування гостей, соціально обумовлений туризм.
3. Освіта й інформація. Доступ до відомостей через засоби масової інформації; шкільне виховання, навчання і підвищення кваліфікації (у тому числі) у туризмі; просвітня робота в напрямку здорового способу життя, планування родини, усвідомлення людини як частини навколишнього середовища, здійснення особистих планів; розширення обріїв; "активна" толерантність.
4. Структура і рівень розвитку економіки: виробництво і ріст промисловості, сільського господарства, прикладних ремесел, сфери послуг.
5. Захист навколишнього середовища. Упровадження екологічних методів і продуктів у промисловість і сільське господарство, вторинна переробка і екологічні види енергії, гуманізація ринку праці, створення екологічних замкнутих циклів, екологічно відповідальний туризм.
6. Навантаження на навколишнє середовище. Узагальнення всіх необдуманих наслідків людської діяльності: вихлопні гази, стічні води, надлишкове тепло, шум, хижацьке відношення до природи, руйнування ландшафтів, знищення лісів, розрив природних замкнутих циклів, транспортний хаос, розпад міст, масовий туризм.
7. Політика. Здатність і можливості уряду; його авторитет і популярність, авторитетність прийнятих рішень і далекоглядність, велика мета і направляюча лінія, розсудливість, проникливість урядових програм, ступінь кооперації між урядом і приватним підприємництвом та туризмом.
Фактори, що впливають на розвиток рекреації, можна розділити на чотири основні групи:
- територіальні (ФГП, ЕГП, ПГП);
- ресурсні (природні та історико-культурні ресурси);
- соціально-демографічні;
- економічні [9, с. 26].
До територіальних факторів відносяться: фізико-географічне, економіко-географічне та політико-географічне положення. Фізико-географічне положення – це положення території щодо поверхні Землі та інших географічних об’єктів. Фізико-географічне положення території не може змінитися. А економіко-географічне положення території – поняття історичне, воно змінюється в часі і залежить від багатьох фізико-географічних чинників (рельєф, клімат, грунти, внутрішні води), а також економічних і політичних чинників (наявність необхідних ресурсів, особливості взаємовідносин із сусідніми територіями, рівень розвитку цих територій, положення відносно міжнародних шляхів сполучення).
Економіко-географічне положення території – це її положення відносно інших територій і економіко-географічних об’єктів, що мають економічне значення, тобто впливають на розвиток господарства даної території.
Політико-географічне положення території – це місце території на політичній карті області, країни чи світу, її участь у військово-політичних і політико-економічних організаціях, відношення до політичних центрів і політичних блоків.
Ресурсними факторами є природні та історико-культурні ресурси.
Соціально-демографічні фактори. Основними факторами покращення показників рекреаційної галузі, є зміна способу життя людини, від статичного до динамічного, її прагнення познайомитися з культурою, побутом, історією інших країн і народів.
У результаті росту народонаселення планети збільшується світовий туристичний потенціал. У туристичну діяльність задіюються нові людські ресурси, і в той же час збільшується кількість людей подорожуючих. Помітним є зростаючий приплив молоді в туризм, і в зв'язку з цим бурхливий розвиток юнацького туризму.
Економічні фактори. Існує чіткий зв'язок між тенденціями розвитку туризму, рекреації і загальним економічним розвитком.
Вивчення країни вимагає адекватної системи ї оцінки вищезазначених факторів. Визначення якості ресурсів та умов називають оцінюванням.
Існують такі види оцінок розвитку рекреації у країні:
Технологічна оцінка відбиває взаємодію людини і природного середовища через «технологію» рекреаційної діяльності. Відповідно цей тип оцінки охоплює два аспекти. З одного боку, оцінюються можливості території для розвитку того чи іншого виду або цілої системи рекреаційних занять, а з іншого – можливості інженерно-будівельного освоєння території. У даному випадку в якості суб'єкту оцінки виступає рекреаційна галузь. З точки зору рекреаційної галузі природний ресурс повинен володіти високими якостями (комфортністю, лікувальними властивостями та ін.), достатніми для організації відпочинку і санаторного лікування певного масового контингенту населення, значними запасами і площею, тривалим періодом експлуатації.
На початку процедури оцінювання слід скласти схему обмежень рекреації, для чого враховуються як природні, так і господарські лімітуючі фактори. Прикладом лімітуючих факторів може бути дискомфортність клімату, значна ймовірність зустрічі із хижими тваринами, дефіцит пляжів, нестача прісної води або території для забудови та ін. Остаточний вибір критеріїв технологічної оцінки ще не завершений.
Економічна оцінка природних умов і природних ресурсів – це їх вартісний вираз. Вона виникла з потреб господарства, якому необхідні не лише знання про кількість та якість природних ресурсів, їхні особливості, а й вираження їх у вартісних показниках, які можна використовувати в проектуванні та управлінні господарством. Труднощі економічної оцінки пов’язані з тим, що природні ресурси, як і природні умови, − це «дар природи» (поки в них не вкладено працю). Оскільки рекреація має перш за все велике соціальне значення і на ефективність суспільного виробництва впливає шляхом розширеного відновлення трудових ресурсів, економічна оцінка природних рекреаційних ресурсів застосовується тільки для тих лікувальних речовин, факторів, властивостей, народногосподарський ефект використання яких можна виміряти. Така оцінка можлива для мінеральних вод, лікувальних грязей, озокериту, лісу, поверхневих вод, природних національних парків.
Медико-біологічна оцінка відбиває вплив природних факторів на організм людини. При цьому оцінюється їх комфортність для організму рекреанта.
При психолого-естетичній оцінці враховується емоційний вплив певних рис природного ландшафту на людину. Методика такої оцінки відрізняється складністю та слабкою розробленістю. Зводиться вона до визначення емоційної реакції людини на той чи інший природний комплекс.
Для якісної оцінки використовують слова "найкра щий", "кращий", "гірший", "найбільший", "біль ший", "найпривабливіший", "середньосприятливий", "більш вигідний" тощо. Якісна оцінка в рекреації завжди матиме місце. Людям притаманна внутрішня здатність до порівняння. Відвідавши хоча б два рекре аційні об’єкти, вони обов’язково порівнюють їх якість. Ця якісна оцінка за всієї її суб’єктивності значно впли ває на загальну думку про рівень привабливості тих чи інших рекреаційних об’єктів і територій.
Кількісна оцінка визначає формальну характерис тику рекреаційних ресурсів у метрах, кілометрах, гра мах на літр, температурі, солоності, рівні забрудненос ті води, глибинах прибережних вод, кількості опадів тощо. Оцінюючи рекреаційну привабливість пляжів Батумі порівняно з пляжами Одеси, можна якісно оха рактеризувати одеські пляжі як кращі, бо там сухіший клімат влітку та є пісок, а не галька, а можна назвати кількість опадів у міліметрах у липні в Одесі і Батумі, а також порівняти вологість повітря у відповідних кількісних показниках.
Бальна оцінка знаходиться десь посередині між якісною і кількісною. На основі суб’єктивної дії роз робки оціночних шкал той чи інший вид або підвид рекреаційних ресурсів отримує певний бал. Найбільш уживаною є 3−7-ступенева шкала. Наприклад, 5-ступенева шкала відповідає якісній оцінці "найкращий", "вище середнього", "середній", "нижче середнього" і "найгірший". Бальна оцінка дається тим ресурсам, факторам, властивостям, рекреаційну сприятливість яких важко оцінити кількісно. Шляхом бальної оцінки оцінюються естетичні і рекреаційні властивості ландшафтів, комфортність клімату, придатність рік і озер для купання і водних видів туризму та ін.
Вартісна оцінка рекреаційних ресурсів нині домі нує в царині їх господарського освоєння. Інвестиції спрямовуються на використання найпривабливіших ресурсів, які, як правило, мають і найвищу ціну. Ре креаційна складова в ціні однієї сотки чи гектара зем лі навколо великих міст, населених пунктів у Криму, Карпатах є пере важною.
Для оцінки окремої країни велике значення має комплексна оцінка її туристсько-рекреаційних ресурсів. Великою мірою вона має суб’єктив ний характер і залежить від досвіду, інтелектуального та освітнього рівня дослідників. Оцінюються рекреа ційні ресурси з точки зору рекреантів якісно, кількісно, бально і вартісно.
Так, В. Стафійчук розглядає як можливі для оцінки й аналізу рекре аційних ресурсів такі методи: норма тивно-індексний, балансовий, графічний, картогра фічний, бальної оцінки, експертний, порівняльно-гео графічний, статистичні та математико-статистичні (аналіз порогів, факторний, кореляційний, регресійний, кластерний методи, метод потенціалів, латентно-структурний метод, метод просторових дифузій, метод Беррі), моделювання та ін.
Останнім часом все більший вплив на розвиток туризму спричиняють історико-культурні фактори, зокрема наявність та особливості формування історико-культурних рекреаційних ресурсів. Якщо природні рекреаційні ресурси більше слугують основою для розвитку лікувально-оздоровчої рекреації, то історико– культурні рекреаційні ресурси використовують переважно для організації різних видів пізнавального туризму.
Проте це не означає, що історико-культурні ресурси не впливають позитивно на стан здоров’я людей, адже вони мають велике значення, зокрема для психологічного оздоровлення. Ці рекреаційні ресурси оптимізують рекреаційну діяльність у цілому й виконують важливі виховні функції (патріотичні, національного виховання, екологічні тощо). Розташування на певній території суспільно-історичних ресурсів формує її позитивний туристський імідж, впливає на локалізацію рекреаційних потоків і напрямки екскурсійних маршрутів, урізноманітнює рекреаційно-туристьку пропозицію, зменшує сезонність у туризмі.
1.3. Методологія оцінки соціальної характеристики культури та розвитку туристичної галузі окремої країни
Сучасна туристична сфера швидко прогресує. Її розвиток сприяє активному економічному зростанню багатьох країн світу. Проте на розвиток туристичної галузі господарства окремої держави істотно впливають світові тенденції розвитку туризму. Сьогодні туризм став самостійною галуззю господарства. На його частку припадає майже 6% світового валового національного продукту, 5% усіх податкових зборів та 7% світових інвестицій. Розвиток туристичної галузі сприяє збільшенню надходжень до бюджету, створенню нових робочих місць, розвитку інфраструктури, будівництву нових туристичних об’єктів, посиленню охорони та реконструкції існуючих історико-культурних пам’яток, охороні природи. У багатьох країнах світу туризм став важливим джерелом доходів бюджету і належить до найперспективніших галузей національної економіки. Розбудова рекреаційно-туристичної галузі та посилення її впливу на економічний розвиток стали одним із пріоритетних напрямків розвитку світового господарства.
Туризм - різновид рекреації, один із видів активного відпочинку. Це галузь економіки, яка останнім часом розвивається досить швидкими темпами, випереджаючи за темпами розвитку навіть нафтовидобуток та автомобілебудування. Світова наука передбачає активний розвиток цієї галузі і в майбутньому.
Основними групами чинників розвитку туризму є такі:
- мотиваційні (психологічні чинники, які впливають на вибір мети подорожі в ті чи інші періоди в певні регіони. Тобто потреби, мотиви, цінності, стереотипи тощо);
- географічні (особливості фізико-, економіко-, політико-географічного положення країн та регіонів, необхідність налагодження зв’язків між ними);
- політичні (стабільна політична ситуація);
- соціальні (демографічні та міграційні процеси, розвиток суспільних відносин);
- розвиток науково-технічного потенціалу;
- екологічні (збереження навколишнього середовища, придатного для проживання та відпочинку людей);
- економічні (розвиток економіки).
Увесь комплекс чинників, що впливають на розвиток міжнародного туристичного бізнесу, можна поділити на дві групи:
- чинники, що діють незалежно від діяльності організацій індустрії туризму (мотиваційні, економічні, політичні, географічні, соціальні, екологічні);
- чинники, що сприяють розвитку туризму, які активно використовують туристичні організації у своїй діяльності (науково-технічний потенціал).
Однак поряд із позитивними чинниками за останні півсторіччя туризм відчув негативний вплив низки різнорідних чинників, серед яких - природні катастрофи, соціальні потрясіння, війни, економічні кризи, терористичні акти. Незважаючи на це, з 1950 року (початок регулярного обліку туристичних потоків) не було відзначено жодного значного спаду темпів зростання міжнародного туризму, який за період останніх 15 років зростав щорічно на понад 4 % [6].
Для сучасного міжнародного туризму характерна значна територіальна нерівномірність. У найзагальніший вигляді вона відбиває різні соціально-економічні рівні країн світу: на економічно розвинені країни припадає 57 % туристських прибутків, на країни, що розвиваються,- 30 %, на країни з перехідною економікою - 13 %. При подібній регіональній структурі туристських прибутків і доходів виділяються п’ять туристичних макрорегіонів світу:
1. Європейський (куди включають країни Західної, Північної, Південної, Центральної, Східної Європи, а також держави Східного Середземномор’я - Ізраїль, Кіпр, Туреччину).
2. Американський (включає країни Північної, Південної, Центральної Америки, острівні держави і території Карибського басейну).
3. Азійсько-Тихоокеанський (включає країни Східної та Південно-Східної Азії, Австралію та Океанію).
4. Африканський (включає країни Африки, крім Єгипту та Лівії).
5. Близькосхідний (включає країни Західної та Південно-Західної Азії, Єгипет, Лівію) [6].
Найбільша їх частка припадає на Європу (58 %). Це пояснюється наявністю всіх видів рекреаційних ресурсів, стабільною економічною і політичною ситуацією в цьому макрорегіоні, наявністю розвиненої інфраструктури та вигідним географічним положенням. Проте відпочинок в Європі дорожчий, ніж в інших макрорегіонах, що негативно впливає на розвиток туризму в цьому регіоні.
Другу позицію займає Азійсько-Тихоокеанський макрорегіон, частка туристських прибуттів у ньому складає 19 %. Це пояснюється наявністю унікальних та екзотичних видів рекреаційних ресурсів, високим рівнем сервісу. І все це на фоні нижчих цін і менших витрат, ніж, наприклад, в Європі або Америці. Проте негативний вплив на розвиток цього макрорегіону та на кількість туристських прибуттів чинить нестабільна політична ситуація, часті випадки природних катаклізмів, таких як землетруси, цунамі, повені.
Третю позицію займає Американський макрорегіон. Дещо нижча частка туристських прибуттів у ньому пояснюється не зниженням туристичної привабливості Америки, а швидшим темпом розвитку туристичної індустрії в інших макрорегіонах. Цей регіон характеризується наявністю більшості видів рекреаційних ресурсів, розвиненою інфраструктурою. Проте нестабільна політична ситуація в країнах Південної Америки, природні катаклізми у США (урагани, повені) сприяють зниженню частки туристських прибуттів.
На передостанньому місці, за часткою туристських прибуттів, перебуває Африканський макро-регіон. Африка - найдешевше місце відпочинку у світі, де зосереджені багаті природні рекреаційні ресурси, що сприяє збільшенню кількості туристських прибуттів. Проте недостатньо розвинута інфраструктура, низький рівень туристичного сервісу, відсутність значних культурно-історичних рекреаційних ресурсів негативно впливають на розвиток туристичної галузі.
Близькосхідний туристичний макрорегіон характеризується найнижчою часткою туристських прибуттів, яка складає 2 %. Це пояснюється нестабільною політичною ситуацією в регіоні, відсутністю розвиненої туристичної інфраструктури. Проте тривалий туристичний сезон, наявність багатих рекреаційних ресурсів, як природних, так і культурно-історичних, близькість розвинутих Європейських держав позитивно впливають на розвиток туризму в регіоні і складають значну частку в його туристсько-рекреаційному потенціалі [6].
Сьогодні туризм став явищем, що увійшло у повсякденне життя майже третини населення планети. Більше того, на початку ХХІ ст. туризм, за обсягом доходу, справедливо посів третє місце серед провідних галузей світової економіки. У багатьох країнах світу туризм є однією з найбільш пріоритетних галузей, внесок у валовий національний дохід яких складає 20-45 %, а надходження від іноземного туризму є основним джерелом отримання валюти. Туристичний бізнес стимулює розвиток інших галузей господарства, таких як будівництво, зв’язок, харчова промисловість, сільське господарство, торгівля, виробництво товарів народного споживання та ін.
Якщо проаналізувати діяльність туристичної сфери всіх країн світу і визначити лідерів із залучення туристів у свою країну, розташувавши їх по місцях за підсумками останніх років, то на першому місці упродовж 15 років залишається Франція, прийнявши близько 80 млн іноземних туристів, далі йдуть Іспанія, США та Італія, які в сукупності прийняли понад 150 млн туристів. Отже, визначивши лідерів із прийому іноземних туристів, можна впевнено констатувати той факт, що саме в цих країнах найбільший вплив на економіку мала сфера туризму.
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТУРИСТСЬКО-РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ЧЕХІЇ
2.1. Оцінка природно-географічних особливостей Чехії
Чеська республіка розташовується в самім серці Європи на Чесько-Моравській височині. Чехія - держава в центральній Європі загальною площею 78,9 тис. км2. На півночі Чехія межує з Польщею, на сході зі Словаччиною, на півдні з Австрією, на заході і півночі - з Німеччиною (див. додаток). Столиця Чехії - Прага з населенням 1,3 млн. чоловік. На відносно невеликий по розмірі території Чеської Республіки знайшлося місце великим лісам і природним заповідникам, мальовничим горам, рікам, мінеральним і цілющим джерелам, що визначили появу численних і широко відомих зон відпочинку і курортів.
Чеська Республіка розташована на головному європейському вододілі, де беруть початок ріки, що впадають у Північне, Балтійське і Чорне моря. Найбільш великими ріками є Ельба (357 км) зі своїм припливом Влтавою у західній частині країни і Морава (329 км) у її східній частині [23].
Чеські землі історично поділяються на три області: Чехія, Моравія і Сілезія з обласними центрами Прага, Брно й Острава відповідно. Найбільші міста Чехії: Брно (392 тис.), Острава (332 тис.), Пльзень (175 тис.), Оломоуць (106 тис.), Усті над Лабем (100 тис.), Ліберець (100 тис.).
Рельєф місцевості досить різноманітний. У ландшафті країни переважають височини і середньовисокі гори - Чеський масив, оточений хребтами Шумави, Крконоше і Чесько-Моравська височина. На півночі і північно-заході природну границю Чехії представляють Рудні гори, а також відроги Судет, а з південно-заходу і півдня гірський масив Шумава, що поростив лісом. Основні гірські масиви Чехії: Крконоше (Судети) з вершиною Сніжка (1602 м) на північному сході, Крушне (Рудні гори) з вершиною Кліновець (1244 м) на північному заході, Шумава з гранітною горою Плехі (1378 м) на заході, Грубий Есенік з вершиною Прадід (1491 м) у Моравії і Моравсько-Сілезькі Бескиди з вершиною Лиса Гора (1323 м) [24, с. 29].
Крім високих гірських масивів у Чехії маються родючі рівнини і знамениті Чеські ліси, а також безліч озер і рік. Лісові масиви розташовуються в гірській частині країни, а також у центральній Чехії. У лісах Чехії ростуть в основному сосна, ялина, бук і дуб. Часто можна побачити березу. Охорона природи має в Чехії давню традицію, саме тому багато областей країни відрізняються екологічною чистотою і є популярним місцем відпочинку і туризму. Близько 12% території держави є природними заповідниками: у країні нараховується 1351 заповідник, у тому числі 3 великих національних парки загальною площею 1111,2 квадратних кілометрів Миштера Л. География Чехословакии. – М., 1984. – С. 38. . Великі ліси створюють умови для відпочинку людей і служать місцем проживання диким тваринам - оленям, бобрам, фазанам і зайцям.
Країна розташована в зоні переходу від середньоєвропейського морського клімату до континентального східноєвропейського, тобто знаходиться в кліматично сприятливій області помірного пояса Північної півкулі.
Узимку середня температура складає приблизно -5°С, а влітку +20°С. Літо дуже м'яке і тепле; влітку стоїть винятково стабільна і приємна погода. Зима в Чехії досить тепла. У самі морозні дні температура може досягти -15°C, але таке случається не частіше одного разу в 10 років. Іноді навіть у містах цвітуть квіти аж до Нового року. Незважаючи на це, сніг узимку випадає в достатніх кількостях. Весна в Чехії починається вже наприкінці лютого. Лижний спорт у Чехії добре розвинутий і дуже популярний серед населення. Погода цьому сприяє. Для відвідування гірськолижних курортів країни найбільше підходять січень - лютий.
Країна має численні виходи джерел мінеральних вод. Карлові Вари - унікальна область у мальовничій долині ріки Тепла в місці її злиття з рікою Огрою. Місто оточене лісистими пагорбами. Як говорить легенда, гаряче цілюще джерело було відкрито тут королем Богемії й імператором Священної Римської імперії Карлом IV у XIV столітті під час полювання. Зграя гончих псів імператора переслідувала оленя, пораненого списом Карла. Олень рятувався з останніх сил, і, здавалося, був вже в руках у мисливців, але отут сталося чудо. Зануривши в невелике озерце голову, олень начебто знайшов нові сили і легко втік від переслідувачів. Вражений імператор спробував чудотворну теплу воду, і повелів заснувати тут місто, назване згодом його ім'ям, де він сам і його придворні могли б поправляти своє здоров'я.
Курорт розташований у Західній Богемії в 130 км від Праги і 60 км від границі з Німеччиною. Карлові Вари століттями зберігають свою привабливість не тільки завдяки цілющій мінеральній воді, але і найкрасивішій природі і чудовій архітектурі імперського стилю XIX століття численних санаторіїв і готелів, органічно вписаних у місцевий ландшафт.
Основою лікувальної методики є пиття мінеральної води і лікувальне харчування. Загальне число зареєстрованих джерел у Карлових Варах і околицях - 132, але в лікувальних цілях використовуються тільки дванадцять з них. Пити воду з цих джерел рекомендується з самого ключа, оскільки вода зберігає свої лікувальні властивості протягом всього декількох годин. Найбільш знамените джерело Карлових Вар - «Шпрудель», вода якого (6,5 гр. солей на літр) досягає температури +73 С. Саме з води «Шпруделя» робиться всесвітньо відома «карловарська сіль». Не менш прославлена вода джерела «Матони», більш прісна, але не менш живлюща. «Вржидло» - природний гейзер, що викидає з глибини 2,5 кілометри близько 2000 літрів цілющої мінеральної води щохвилини.
Маріанське-Лазне (Марієнбад) - другий по величині в Західній Чехії курорт. Він менше Карлових Вар, але зате більш сучасний, будувався він розважливо, у XVIII-XIX ст., на відміну від хаотичного планування XIV століття, що й дотепер відчувається в Карлових Варах.
На курорт приїжджали видатні особистості: письменники, композитори, вчені і політики з усього світу. Серед них були Ґете, Марко Твен, Лист, Штраус, Тургенєв, Шопен, Кіплінг, Едісон, чеський композитор Дворжак. Курорт часто відвідував також англійський король Едвард VII, що у 1899-1908 р. побував на курорті 9 разів. «Немає у світі більш прекрасного курорту!» – так відзивався про Маріанське-Лазне Томас Едісон у 1911 році.
Місто знаходиться в 48 км. на південний захід від Карлових Вар, у 630 м. над рівнем моря, і відрізняється чистим повітрям і спокійною атмосферою Спутник. Туристический бизнес-каталог. – М., 1999. – С. 130.. Долина, що відкривається на південь, оточена лісистими вершинами з усіх боків. Краса навколишньої природи, прекрасні комфортабельні готелі і, головне - цілющі джерела заслужено поставили цей курорт у розряд кращих світових курортів.
Основна маса гірськолижних курортів Чехії зосереджена в гірській місцевості Крконоше. Головний прикордонний хребет досягає висоти 1602 метра – це висота найвищої гори Крконош і Чехії, Сніжки Миштера Л. География Чехословакии. – М., 1984. – С. 30..
Ліси в Крконошах простираються до висоти 1300 метрів. Вище схили і хребти покриті заростями карликових сосон і гірських лугів. Головним центрам туризму є Шпіндлерув Млин, Пець під Сніжкою і Гаррахов із трампліном для стрибків на лижах. Усі ці області віднесені до першої категорії міжнародного значення. Пропозиції спортивних центрів тут дуже різноманітні. Доглянуті гірські траси в разі потреби нарощуються сніжним покривом, прекрасні умови для аматорів бігових лиж усіх рівнів складності.
На схилах Чортової гори побудовані п'ять трамплінів, один із яких 165 метровий входить у число шести найвищих трамплінів світу. Тут часто проводяться великі міжнародні змагання.
Гаррахов розташований у мальовничій долині на ріці Мумлаве. Треба сказати, що сама Мумлава славиться розсипом ідеально відшліфованої строкатої гальки, а водоспад вважається найкрасивішим у західній частині Крконош.
2.2. Аналіз політичного, економічного та історичного розвитку Чехії
Чехія з'явилася на політичній карті 1 січня 1993 р. у результаті мирного поділу Чехословаччини на 2 процвітаючі країни. Саме в цей день ввійшла в силу Конституція, прийнята 16 грудня 1992 р. Структура інститутів влади, також як і конституція, продовжили традиції Чехословаччини, якою вона була в період між двома світовими війнами. У цей час країна являла собою процвітаючий острів демократії в бурхливій Європі.
По політичному устрою Чехія - парламентська республіка. Парламент складається з Палати депутатів (200 місць) і Сенату (81 місце). Депутати обираються на 4 роки, а сенатори - на 6 років, при цьому кожні 2 роки 1/3 з них переобирається. Право обирати мають громадяни Чеської республіки старше 18 років, а право бути обраними - громадяни Чехії від 21 року (у парламент) і від 40 років (у сенат). У населених пунктах також кожні 4 роки проходять вибори місцевих рад (представницьких органів) і старостів (у великих населених пунктах вони називаються «приматорами»).
Вищою посадовою особою в Чехії є Президент Республіки. Президент обирається парламентом терміном на 5 років. Президент затверджує склад уряду Чехії, запропонований Палатою депутатів. Президент є також військовокомандувачем збройних сил.
Чеська Республіка складалася з 8 областей, включаючи Прагу як столичне місто. Області поділяються на 76 районів, у котрі входять 6 242 населених пункти. У 1997 був прийнятий закон, відповідно до якого з 1 січня 2000 р. держава складається з 14 областей.
Муніципалітети - повноправні юридичні суб'єкти; держава не має права втручатися в самоврядування, за винятком обговорених законом випадків. Міста і селища розпоряджаються власними коштами, мають бюджет, відділений від державного. Самоврядування в них здійснюється за допомогою муніципального парламенту, що обирається кожні 4 роки місцевим населенням (умовою права голосу є постійне місце проживання в даному населеним пункті). Представництво даного населеного пункту потім вибирає зі своїх рядів виконавчі органи - муніципальну раду і старосту.
Чехія - Богемія (від латинського Bohemia та німецького Bohmen) - країна у верхів'ях ріки Ельби (Лаби) і Молдови (Влтави), одержала свою назву від кельтського народу «бойєв» (Boihaemum у перекладі означає «батьківщина бойєв»), що жили тут і залишили країну близько 60 року до нашої ери. Потім вона була зайнята маркоманнами, що жили тут до V ст...; на їхнє місце з'явилися слов'янські племена, що дали їй назва «Чехія» (Cechy), яка уживалася винятково у слов'янських народів. Тим часом як офіційною назвою країни завжди було латинське Bohemia і німецьке Bohmen.
V-VI ст. - західнослов'янські племена заселяють територію сьогоднішньої Праги. Перша Чеська держава виникла в кінці ІХ століття, коли на території Чехії почався процес об'єднання слов'янських племен.
Перша Чеська держава виникла наприкінці IX століття, коли на території Чехії почався процес об'єднання слов'янських племен. Першим князівським родом на чеському троні став рід Пршемисловичів. Про його зародження оповідає відома чеська легенда. Як вона говорить, свій народ на благодатну Чеську землю привів праотець Чех. Правив він довго і мудро, а після його смерті трон перейшов до однієї з його трьох дочок - Лібуше. Лібуше, як і її сестри, була дуже розумна і розважлива, крім того, вона була чарівницею і пророчицею. Так, вона пророчила появу прекрасної столиці Праги. Правила вона м'яко, суперечки вирішувала справедливо. Але одного разу чоловіки збунтувалися і не захотіли, щоб ними правила жінка. Вони запропонували Лібуше вибрати собі чоловіка. І тоді дівчина сказала їм, щоб вони йшли два дні, а наприкінці другого дня побачили чоловіка, що оре землю на парі білих волів, і привели його до неї. Так все і відбулося. Орач Пршемисл став чоловіком Лібуше і князем.
850 - 895 роки - Князь Борживой, правитель з роду Пршемисловичів, поєднує чеські племена і зводить перші будівлі на Градчанах.
863 рік - прийняття християнства. Хрестителями Великої Моравії стають слов'янські апостоли Кирило і Мефодій. Одним з перших християн у роді Пршемисловичів був князь Вацлав. Він був убитий своїм братом, язичником Борживоєм, що, успадкувавши трон, чимало зробив для об'єднання і зміцнення Чеських земель. Вацлав і його бабуся Людмила, теж християнка, - найбільш шановані Чеські святі. Вацлав навіть вважається заступником Чехії. Чеські землі в часи Вацлава і Людмили прославилися тим, що на їх території проповідували Кирил і Мефодій, перші слов'янські святі, автори слов'янської писемності, просвітителі і первоучителі слов'ян. Однак їхнє віровчення згодом не прижилося в Чехії, з усіх боків оточеної народами, орієнтованими на християнство католицького типу.
870 - 894 роки - розквіт Великоморавської держави під час правління князя Сватоплука.
906 рік - під натиском угорців Великоморавське царство розпадається.
X - XIV ст. - предки сучасних чехів поєднують країну під владою династії Премисловичів.
1212 рік - «Золота булла» - акт, що закріплює привілеї чеських королів.
1253 - 1278 роки - період правління Пржемисла Отакара Другого, називаного «залізний і золотий король». Отакар Другий на місці сьогоднішнього кварталу Мала Країна в Празі закладає місто для німецьких колоністів, що управляється по Магдебурзькому міському праву. У боротьбі за корону Німецької імперії він у 1278 році уступає її Рудольфові фон Габсбургу.
1346 - 1378 роки - час правління Карла Четвертого - вершина розквіту чеської середньовічної держави. Карл Четвертий стає богемським королем і німецьким імператором, засновує в 1348 році Карлов університет - перший університет у Центральній Європі, і Нове місто, проголошує Прагу столицею імперії і широко розвертає будівництво. При ньому був заснований храм святого Віта, зведений знаменитий Карлов міст, побудовано багато прекрасних готичних храмів, воріт і веж. Карл був не тільки чеським королем, але й імператором Священної Римської Імперії, таким чином, у ХІV столітті під правлінням чеської корони знаходилася половина Європи. Карл часто ходив у військові походи, часом здобував перемоги. Зокрема, з нагоди однієї з його перемог його ім'ям було назване місто - Монте-Карло.
1402 рік - Ян Гус виступає чеською мовою у Віфлеємській каплиці проти засилля духівництва.
1415 рік - Церковний собор у Констанці оголошує Яна Гуса єретиком і присуджує його до спалення на багатті. У тому ж році Ян Гус, ідеолог чеської Реформації, був спалений.
1415 - 1433 роки - економічні, національні і релігійні конфлікти, що почалися після винесення на соборі в Констанці смертного вироку вождю Реформації Янові Гусу, приводять до так званих «гуситських війн».
1419 рік - «Перше празьке викидання з вікон» - юрба на чолі з радикальним проповідником Яном Желієвським уривається в Новомістську ратушу і викидає з вікон радників, що відмовлялися звільнити з в'язниці арештованих гуситів. Папа й імператор Сигізмунд організують п'ять походів проти гуситів, але щораз зазнають поразки. Прихильники Реформації домагаються значних військових успіхів, змусивши папу й імператора піти на компроміс. Але виконані тільки релігійні, а не соціальні вимоги гуситів.
1458 - 1471 роки - «Гуситський король» Іржі з Подебрад править країною.
1526 рік - Землі богемських королів переходять під владу династії Габсбургів, при яких була створена велика імперія, що визначала політику в Центральній Європі протягом чотирьох сторіч до 1918 року.
1556 рік - Фердинанд Перший стає німецьким імператором і призиває в країну єзуїтів, щоб придушити протестантський рух.
1576 рік - При імператорі Рудольфі Другому Прага майже на тридцять років стає столицею Священної Римської імперії німецької нації. До двору запрошені відомі європейські художники і вчені, наприклад, Тихо Бразі Йоганн Кеплер. У Богемії відбуваються релігійні конфлікти. Дві третини населення підтримує протестантів.
23 травня 1618 року - «Друге празьке викидання з вікон» є приводом для початку Тридцятирічної війни. 27 богемських дворян викидають з вікон королівського палацу обох імператорських намісників разом з їхніми секретарями. У Європі, розділеної на два табори, протестантський і католицький, розв'язується Тридцятирічна війна.
1620 рік - битва у Білої Гори кладе кінець повстанню богемських станів. Понад 30000 протестантських родин залишають країну, і все їхнє майно дістається католикам. Прага перетворюється в провінційне місто.
1627 рік - католицизм оголошений державною релігією.
1764 - 1790 роки - розпал германізації під час правління Марії-Терезії і Йосипа Другого. Він видає маніфест про віротерпимість; повернення свободи віросповідання і закриття монастирів. Об'єднання чотирьох празьких міст - Градчан, Малої Країни, Старого і Нового міст - у єдину адміністративну одиницю.
1848 рік - Індустріалізація викликає активний приплив населення в міста. Виникає чеська буржуазія, починається відродження національної самосвідомості чехів.
1918 рік - утворення Чехословаччини. Під час першої світової війни Томаш Масарик активно виступає за незалежність Чехословаччини і незабаром стає першим її президентом.
1938 рік - Розділ Чехословаччини, передбачений Мюнхенськими угодами. Судетська область, населена переважно німцями, стає частиною гітлерівської Німеччини.
14 березня 1939 року - Словаччина за згодою націонал-соціалістів проголошує свою незалежність від Чехословаччини. Наступного дня німецькі війська вторгаються в Чехію і Моравію.
5 травня 1945 року - у Празі спалахує триденне повстання проти німецьких окупантів. Протягом трьох років по закінченні другої світової війни понад 3 млн. судетських німців вигнані в Німеччину з їхньої історичної батьківщини.
1948 рік - лютневий комуністичний путч.
1960 рік - після прийняття нової конституції країна стала називатися Чехословацькою Соціалістичною Республікою.
1968 рік - спроба реформувати соціалізм, окупація Чехії військами Радянського Союзу. У період «Празької весни» чехословацькі комуністи на чолі з Олександром Дубчеком намагаються побудувати «соціалізм із людським обличчям». Але 21 серпня в результаті уведення військ країн Варшавського договору «Празька весна» задушена в самому зародку.
1977 рік - Виникає група правозахисників «Хартія 77», одним з провідних діячів якого був драматург Вацлав Гавел.
17 листопада 1989 року - поліція жорстоко розправляється з демонстрацією студентів. У наступні дні на Вацлавській площі в Празі збираються величезні маси народу. Відбувшийся за цим загальний страйк приводить до зміни режиму.
1989 рік - «оксамитна революція», кінець соціалізму. Вацлав Гавел обраний Президентом Чехословаччини.
1992 рік - чехи і словаки приходять до угоди про поділ на дві окремих незалежних держави.
1993 рік - розпад Чехословаччини. Прага оголошена столицею держави. Вацлав Гавел стає президентом республіки.
1996 рік - Перші парламентські вибори в Чеській Республіці.
12 березня 1999 року - Чехія вступила в НАТО.
Розпад Чехословаччини не став трагедією для народів, що входили в цю країну, не призвів до кривавих сутичок на етнічному ґрунті (як це сталося, приміром в колишній Югославії), в цьому полягає визначна особливість новітньої історії Чехії. Зараз Чехія – це процвітаюча європейська країна з розвинутою ринковою економікою і розгалуженою туристичною інфраструктурою.
За економічними показниками і за рівнем життя Чехія міцно займає перше місце серед країн-претендентів на вступ у Європейський Союз. Особливою специфікою є те, що конвенції ООН і інші міжнародні договори мають пріоритет перед національним законодавством Чехії Монро Д.
ЧР із 1991 року є асоційованим членом ЄС. Повноправним членом ЄС Чеська Республіка може стати вже у нинішньому, 2003 році. Це припускає її злиття з єдиною Європою, де відсутні прикордонні, візові і митні бар'єри. Країни Європейського Союзу інтенсивно готуються до прийому нових членів до цього інтеграційного утворення. Особлива увага приділяється координації дій відомств, покликаних боротися з міжнародною злочинністю і нелегальною імміграцією.
Чехія - повноправний член НАТО, ОБСЄ, ВТО, МВФ і ряду інших міжнародних організацій. Чеська крона є дуже стабільною валютою, на 70% залежною від курсу німецької марки і на 30% від курсу долара США. Фахівці пророкують економіці Чехії блискуче майбутнє. Ці прогнози базуються на стрункій легальній системі, що залучає іноземних інвесторів твердими гарантіями їхніх вкладень, на розвинутій у країні інфраструктурі, на наявності в країні кваліфікованої робочої сили і її низькою (по європейських мірках) вартістю.
2.3. Стан соціальної сфери, культури та розвитку туристичної галузі в країні
Нові умови господарювання, що склалися на початку 90-х рр. ХХ ст. обумовили й необхідність розвитку туристичної інфраструктури Чехії, особливо столиці Чехії – міста Праги, яка як тоді, так і тепер є найбільш популярним туристським центром цієї східноєвропейської країни.
Прага зі своєю інфраструктурою не була готова до туристського бума після змін. Зараз нові готелі виростають як гриби після дощу, але пройде ще чимало років, перш ніж у розпал сезону кожному бажаючому буде забезпечене місце в готелі. Утім, номер в готелі можна замовити заздалегідь, звернувшись у чеське бюро подорожей Cedok. Однак у Празі можна легко знайти величезну кількість пансіонів, що представляють собою звичайні квартири з усіма зручностями Вартість проживання в них набагато нижче, ніж у готелях. Є пансіони, спеціально призначені для туристів, що не досягли 27-літнього віку. Проживання в них обійдеться усього в 8$ за добу.
На головних транспортних магістралях мається безліч нових мотелів (чим ближче до столиці, тим вони стають дорожче), а також кемпінгів, де сервіс не занадто гарний, а плата за місце для машини з причепом-будиночком складає 15-25$. «Дикий» кемпінг заборонений і суворо карається. Нарешті, є можливість оселитися в молодіжних гуртожитках, але відразу прийдеться змиритися з тіснотою.
Вартість проживання в п'ятизірковому готелі в Чехії 100 - 150$, у чотиризірковому - 50 - 100$ і в тризірковому - 30 - 50$.
Ключі від номера треба залишати у адміністрації готелю, коли турист на деякий час покидає його. При заселенні в більшості готелів туристам видають готельну картку, що може виявитися корисною в багатьох ситуаціях. Зрештою, заблукавши в місті, можна зупинити таксі, і, нічого не пояснюючи, показати свою картку водію, і він довезе до місця проживання.
Не дивлячись не певні проблеми, що їх створює політика чеського уряду в галузі туризму, Чехія була й залишається одним з визначних центрів європейського туризму. За порівняно невеликий час, що пройшов з початку ринкових перетворень в цій країні створена видатна туристична інфраструктура, з’явилося багато туристичних фірм, найбільшими з яких є: “Ave a. s.”, “OK-Tours”, “OTUS Ltd”, “Praga Magica”, “Cedok” та ін.
Розвинутим є ринок послуг розміщення, готельна інфраструктура. Безкровна перемога "оксамитової революції" і успішні економічні перетворення, що відбулися за нею, викликали у закордонних туристів великий інтерес до оновленої Чехії. Обсяги в'їздного туризму в порівнянні з радянськими часами зросли майже в два рази. Такий поворот подій викликав гостру необхідність приватизації готельного сектора, будівництва нових і корінної модернізації старих готелів. Більшість готелів були швидко й ефективно приватизовані. Донедавна найбільшим підприємством, що володіло близько 1/4 усіх готельних місць у колишніх двозіркових готелях, було підприємство "Сузон". У 1991 році в ході купонної приватизації державне підприємство було трансформовано в акціонерне товариство, найбільшими акціонерами якого стали T.C.I., АТ "Ringier", "Shareholder" і ряд інших. АТ "Сузон" - власник двозіркових готелів "Luna", "Sol", а також тризіркової "Rhea".
Так, наприклад, готель "Luna" – тринадцятиповерховий "радянський" будинок, обладнаний двох чи тримісними номерами зі спільним на дві кімнати санвузлом. Готель має у своєму розпорядженні пункт обміну валюти, ресторан, перукарні. Деякі інші послуги (бронювання авіаквитків, прокат автомобілів) можна замовити у адміністратора. Готель "Rhea", крім усього перерахованого, має у своєму розпорядженні також окремі апартаменти, що складаються з двох кімнат - спальні і вітальні. У вартість проживання входить сніданок, однак бажаючі можуть замовити напівпансіон чи повний пансіон. До послуг гостей косметичний салон, перукарня, пункт обміну валюти, факсимільний зв'язок. Вартість проживання в двох-трьохзіркових готелях відповідає рівню сервісу: апартаменти в "Rhea" коштують $45, а місце в двомісному "Sol" чи "Luna" - $33. Кращі чотирьох-п'ятизіркові готелі розташовані в Празі. Ціна стандартного номера знаходиться тут у межах $180-300. Вартість номера в тризірковому готелі рідко перевищує $80-100 . Деякі чеські готелі входять у міжнародне об'єднання "Top International Hotels". Це - "Interhotel Voronez" (Брно), "Excelsior" (Марієнбад) і празькі "Panorama", "Club Hotel Praha", "Ambassador". Ймовірно найбільш комфортабельний з них - "Club Hotel", обладнаний басейном, сауною, боулінгом, площадкою для гри в гольф, конференц-залом, рестораном, баром. Готельні номери (деякі з них мають спеціальні пристосування для інвалідів), оснащені кондиціонерами і міні-барами.
Цікавим для туристів може бути розміщення в стародавніх замках і палацах, реконструйованих і привабливих добре оснащеними номерами. Так, замок Штиржин, побудований у стилі пізнього бароко кінця XVIII століття, уперше був частково реконструйований ще в 1900 році, а на початку 90-х, після більш корінної модернізації, замок був цілком перетворений у готель. У стародавній каплиці сьогодні проводяться концерти стародавньої музики. У великому англійському парку гості можуть грати в теніс і гольф. Замок обладнаний першокласним рестораном. Схоже проживання пропонує замок Светлов-Бойковіце, неподалік від Брно. Готель є частиною стародавньої будівлі, реконструйованої в 1984 році. Усі номери - зі зручностями. Деякі являють собою апартаменти з житловою кімнатою, кухнею і спальнею. Готель має в розпорядженні тенісні корти і басейн. Такі готелі для масового відпочинку, як "Центральні Лазні", "Влтава" у Карлових Варах, підпадають під категорію двох-тризіркового готелю, чи скоріше, непоганого санаторію, але не "spa-готелю". Набір послуг схожий з тим, що доступний відвідувачам готелів Карлових Вар, пропонують у Маріанськє Лазне. Вартість розміщення тут рідко перевищує $100.
Прага - столиця Чеської республіки, є одним з найкрасивіших європейських міст. «Злата Прага», «Серце Європи», «Стобашенна» - якими тільки епітетами не нагороджували це місто його захоплені шанувальники, яких не бракувало навіть у самі чорні роки багатовікової історії міста. Після «оксамитової» революції 1989 року Прага стала одним з головних центрів світового туризму. Тепер сюди приїжджає стільки народу, що готелі не можуть вмістити всіх бажаючих.
Вигадливим образом у Празі сполучаються архітектурні стилі - від раннього середньовіччя аж до нинішнього часу. Пам'ятники архітектури і прекрасне місце розташування на укосах над рікою Влтавою наклали на Прагу відбиток неповторного зачарування й атмосфери, якими так захоплюються всі її відвідувачі. На початку XIX століття Бернардо Вользано нарахував 103 вежі в Празі й у такий спосіб місто придбало ім'я «Місто ста Веж». В даний час їх нараховується більш 500. Центр і історичну частину міста складають на лівому березі ріки Влтави комплекс Празького кремля - Градчани - барвиста Мала сторона, а на правому березі - романтичне і таємниче Старе Місто і Нове Місто, що є комерційним серцем Праги. Ці історичні місця, Вишеград і Єврейське гетто, були внесені в список світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Основною подією культурного життя Праги вважається музичний фестиваль «празька весна», але вже з'явилися аналогічні «зима» і «осінь».
Усі туристи, що відвідали Прагу, попадають під зачарування цієї відбитої в камені казкової музики століть і неодмінно прагнуть повернутися сюди, щоб знову випробувати «хвилину абсолютного щастя», по вираженню Чайковського, завороженого Прагою.
Визначною пам'яткою празьких «міст» є Королівська дорога. Відповідно до правила, установленого ще Карлом IV, коронаційний хід нового короля починався на Вишеграді і йшов в Празький Град саме цим шляхом. У Старе Місце Королівська дорога йде від Порохової вежі по Целетній вулиці до Староміської площі і по Карловій вулиці виводить на Карлов міст.
Празькому Граду приблизно 1130 років. Протягом цього часу створювався і змінювався його вигляд, у формуванні якого брали участь представники різних архітектурних і художніх стилів. У тисячолітньому вигляді Граду запам'яталися сліди різних етапів історії Чехії. Виникнення Празького Граду пов'язано з утворенням чеської держави на чолі з династією Пржемисловичів у 2-й половині IX в. Наприкінці IX в. Град уже був постійною князівською резиденцією. Там же чеський князь Борживой велів поставити перший празький костьол діви Марії як символ нової, християнської ідеології.
Залишки костьолу були виявлені під залами Картинної галереї Празького Граду. Близько 920 р. по велінню князя Вратислава поруч із князівським палацом був побудований другий костьол - святого Іржі. У 926-929 р. князь Вацлав поставив у Граді костьол св. Віта - ротонду з чотирма апсидами. У 973 р., після благословення празького єпископства, сестра Болеслава, Млада, заклала з дозволу папи римського поруч з костьолом св. Георгія перший у Чехії жіночий монастир св. Бенедикта.
Наприкінці XVI в. і головним чином у XVII в. Празький Град став притулком дрібних ремісників, крамарів і всіх тих, хто прагнув позбутися від влади міських установ, що не поширювалася за кремлівські укріплення. Саме тоді й виникла знаменита Золота вуличка (Злата уличка).
Золота вуличка – одна із самих знаменитих і мальовничих вуличок старої Праги. Золота вуличка колись називалася вуличкою Алхіміків. Вузенька, вимощена простим кругляком, вона ліпиться до стін Празького Граду (Градчан). У наші дні Золота вуличка - одна з найбільш притягальних туристичних визначних пам'яток Праги, тому в багатьох будиночках розмістилися крамнички і сувенірні кіоски.
Карлов Міст був закладений Карлом IV у 1357 році 9 липня в 5 годин 31 хвилину (астрологи сказали, що цей самий сприятливий час).
Про міст ходять різні легенди. Говорять, довго не могли знайти цементуючий розчин, поки не знайшли, що яєчний білок має необхідні властивості, і в усі кінці країни полетіли гінці з наказом збирати курячі яйця. В одному селі наказ не зрозуміли (або побоялися, що яйця зіпсуються в дорозі), тому послали віз варених яєць. А ще говорять, що удержати камені моста разом допоміг Диявол, що уклав договір з архітектором, що він одержить душу першого, хто пройде по мосту. І от міст був побудований, і призначений день урочистого відкриття, але раптом архітектор помітив, що до моста направляється його маленький син. Але він устиг схопити хлопчика, а по мосту першим пустили чорного півня.
Чеський Крумлов - чи не найкрасивіше місто Чехії, що є другим найбільш збереженим історичним міським комплексом після Праги і в даний час знаходиться під охороною ЮНЕСКО.
Чеський Крумлов - маленьке середньовічне містечко, розташоване у 25 км від Чеське-Будеєвіце, зовні практично не змінилося з XVIII століття. Замок (XVIII століття), побудований на S-образному закруті ріки Влтави, займає гірський хребет уздовж лівого берега. Центр старого міста розташований на високому пагорбі на правом берегу. На південно-заході знаходяться гори Шумава, що відокремлюють Богемію від Австрії і Баварії.
Побудований, як прикордонний замок, Крумлов був перебудований у величезний палац у стилі Відродження італійськими архітекторами в XVI столітті, ставши другим (після Празького граду) по величині замком Богемії. Одні з власників - рід Егенбергів - звели в місті ще одне чудо - триярусний міст «На плашті» у виді критого коридору висотою 40 м і довжиною 30 м, що з'єднує замок із садом і придворним театром.
Близько 82% будинків Крумлова є історичними і культурними пам'ятниками, що знаходяться під захистом ЮНЕСКО Автомагистраль Е (по дорогам Болгарии, Чехословакии, Польши / под ред. А. Семашко. – Вильнюс, 1987. – С. 43. . Обов'язково варто відвідати церкву св. Жоста, капелу св. Яна Непомуцкого, церкву св. Віта, Ратушу (XVI в.), будинок Золотої Корони, коледж Єзуїтів із краєзнавчим музеєм і комплекс самого замка, із круглою вежею донжона величезних розмірів.
Місто Брно почало будуватися навколо древнього замка Шпільберг, спорудженого в XIII столітті як могутня фортеця для захисту Моравії від нападів з півдня, згодом переробленого в замок у стилі ренесанс, а в XVIII столітті перетвореного в одну із самих жахливих в'язниць. Обов'язково варто відвідати каземати замка і помилуватися прекрасним видом з фортечного вала.
У Брно величезна кількість цікавих місць, одним із яких є центральна і найбільша площа міста - Площа Волі, що носила раніше назву Нижнього ринку, костьол св. Яна (церква св. Іоанна) з розписаними стелями, прекрасними образами і стародавнім органом, також варто відвідати площу Домініканців, Стару ратушу, площу Овочевого Ринку, площу Капуцинів, Собор св. Петра і Павла з годинником, що б'є полудень у 11 годин - у пам'ять про події 1645 року, коли дзвонар врятував місто при облозі його шведами, продзвонивши полудень на годину раніш. Обов'язково варто відвідати Монастир Августинців, моравську галерею прикладного мистецтва і Виставочний комплекс, де проводяться міжнародні виставки.
Неподалік від Брно розташований і замок Славков, відомий в основному за назвою Аустерлиць. Саме тут відбулася кривава «битва трьох імператорів» - Аустерлицький бій. У передодні ювілею битви, що буде відзначатися в 2005 році, в Аустерлиці відкритий музей, присвячений подіям початку XIX століття.
Визначними історичними пам’ятками Чехії є середньовічні замки. Замок Карлштейн знаходиться в 33 кілометрах від Праги. Замок Карлштейн є одним з найвідоміших готичних замків Чехії. Побудований у XIV в. королем Карлом IV на вершині скелястої гори, він був царською резиденцією і скарбницею королівських регалій.
Найважливішою визначною пам'яткою замка є церква Богоматері (1357 р.) із прекрасними середньовічними фресками і королівською молитовнею, стіни якої покриті дорогоцінними каменями. Ще є прекрасна каплиця св. Руда у «Великій вежі», з 128 розписаними майстром Теодориком стінними панелями, де до 1420 р. зберігалися коронаційні регалії. Найціннішою перлиною замка є каплиця святого Хреста у Великій вежі, інкрустована напівкоштовними каменями, де до 1420 року зберігалися коштовності для коронації.
Говорячи про історико-культурні пам’ятки Чехії не можна не згадати й про культурні традиції та сучасні святкові заходи, що також рік у рік притягають туристів у цю східноєвропейську країну.
Чехи старанно зберігають свої народні традиції; вони люблять музику і як і раніше відзначають деякі традиційні свята. Дотепер зберегли дбайливе відношення до весільних театральних вистав з обрядовими танцями. Сільське весілля справляється в сільському трактирі з запрошенням великого числа гостей.
Чехи досить дружелюбні, гостинні і привітні. Дуже люблять розповідати стародавні легенди, зв'язані з історією Праги. І складається відчуття, що вони самі вірять цим переказам. Із самим серйозним вираженням обличчя жителі Праги можуть поцікавитися, чи бачили Ви на Карловому мосту жінку-примару. І попередять Вас про те, що ні при яких обставинах з нею не можна танцювати, інакше Ви не зможете зупинитися, і вона «затанцює Вас до смерті». Це лише одна з багатьох легенд, якими чехи люблять «веселити» гостей.
Фактично щодня в Чеській Республіці відзначається як день якого-небудь святого, Прага ж буквально «нашпигована» усілякими карнавалами, фестивалями і святами. 30 квітня в Празі проходить барвиста чеська версія «Вальпургіснахт» («Палені Чародейник») - дохристиянський фестиваль спалювання відьом, покликаний сприяти відлякуванню сил зла. Висока культура заходів і найширша міжнародна участь характерні для фестивалю «Празьке яро» (Празька Весна). Міжнародний фестиваль музики проходить у квітні-травні, празький Міжнародний Книжковий Ярмарок - у травні, а знаменитий міжнародний Фестиваль Моцарта - у вересні.
У Брно також проводиться велика кількість різних міжнародних ярмарків. Найбільш відомі щорічні (вересень) Міжнародні Машинобудівні ярмарки Брно, проведені на великій виставочній території із сучасними павільйонами.
У Карлових Варах проходять Літній фестиваль опери й оперети, європейський фестиваль туристичних фільмів, джазовий фестиваль, фортепіанні конкурси, симфонічні концерти. На Міжнародному кінофестивалі, що проводиться щорічно на початку липня, можна побачити багатьох зірок світового кіно.
У Пелгржимові проводиться щорічний фестиваль рекордів і курйозів (червень), переможці якого попадають у Книгу рекордів Гіннеса.
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПАРТНЕРСТВА МІЖ ЧЕХІЄЮ ТА УКРАЇНОЮ В ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ НА ПІДСТАВІ ПРОВЕДЕНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Світовому ринку туристичних послуг, як складовій світової господарської системи, притаманні всі процеси, викликані глобалізацією суспільного життя. Світове господарство на сучасному стапі є динамічною інноваційною системою, що базується на циклічній зміні товарів та їх груп в індустріальній економші Відповідна циклічність прослідковується й на ринку послуг і полягає в хвилеподібному поширенні інновацій та інноваційних технологій у сфері послуг, в їх перебігу з країн, що становлять соціально-економічно розвинений Центр до країн Напівпериферії та Периферії. Інноваційні технології не обминули й України. Найсуттєвішими технологічними інноваціями останнього часу є впровадження та використання комп'ютерних технологій, Інтернету, інтерактивного телебачення, банківських карток. Щоб туристу обрати найоптимальніший тур до Чехії, йому слід звернутися до глобальної мережі Інтернет, де спеціально створені пошукові сайти по турах, дозволять задати різні параметри умов відпочинку (дата вильоту, тривалість туру, готель, умови харчування і т.д.).
Туристичні фірми , які пропонують тури в Чехію, розміщені в основному в Львові (зокрема там знаходиться і посольство республіки Чехії), Києві і практично по всіх великих містах західних та центральних областях України. Чехія за рахунок своєї давньої історії, бальмеологічним ресурсам має великий туристичний потенціал. В першу чергу, даний потенціал поширюється на відвідування історичних міст – Прага, Брно, бальмеологічних об’єктів – Карлові Вари або Маріанське-лазне, природних об’єктів Крконоше, Гаррахов. Чехія успішно може розвиватися як курортний комплекс, так і інші види туризмів: екологічний, екстримальний, зелений туризм тощо.
У рамках Року України в Чеській республіці, Державна туристична адміністрація України планує відновити ряд спільних з Чехією туристичних маршрутів, які не діяли останнім часом.
Відносини з Чехією є одним із пріоритетів української політики. На сьогодні від цих відносин залежить і економічна, і політична, і соціальна сфери, в кожній з яких склалися свої проблеми. На сьогодні це дуже актуальна тема, тому що саме в останні роки обидві держави стали розуміти важливість цих стосунків.
У наш час розпочався новий етап в українсько-чеських відносинах. Вони стали більш прагматичними, базуються на спробах пошуку спільних інтересів та взаємовигідному вирішенні існуючих проблем. Саме ці зміни і визначають, як сучасний стан українсько-російських відносин, так і перспективи їх подальшого розвитку. Сучасний етап українсько-чеських відносин має стати базисом для їх подальшого розвитку та визначення перспектив. Саме тому вивчення сучасного стану українсько-чеських відносин є досить актуальним, має надати можливість для визначення перспектив українсько-чеських відносин, спираючись на історичний досвід.
Якщо говорити про співробітництво України та Чехії в галузі туризму, то можна зазначити, що у Києві проходило, в рамках Першого спільного засідання Підкомітету з гуманітарної співпраці Українсько-Чеської міждержавної комісії, засідання Підкомісії з питань співпраці у сфері туризму, в ході якого сторони обмінялися інформацією про стан і перспективи співпраці у сфері туризму між Україною і Чехією, а також обговорили розвиток туризму у своїх країнах і українсько-чеський туристичний обмін.
Як повідомили у прес-службі Державної служби туризму і курортів, сторони домовилися активізувати контакти на міжвідомчому рівні.
Також учасники зустрічі домовилися продовжити співпрацю в рамках Всесвітньої туристської організації (ЮНВТО), здійснювати взаємний обмін статистичною інформацією, матеріалами про туристичний і курортний потенціал України та Чехії, інформувати про зміни в законодавчих та інших нормативно-правових актах, що регулюють туристську діяльність.
Окрім того країни сприятимуть участі державних відомств з туризму, туристичних підприємств і організацій сторін в міжнародних туристичних виставках, семінарах, конференціях, що проводяться при підтримці державних органів управління туризмом України та Чехії, а також розвивати співпрацю в підготовці і підвищенні кваліфікації професійних кадрів для індустрії туризму.
Можливими ресурсами для активного відпочинку українських туристів у Чехії можуть бути.
Гаррахів - це справжній рай для любителів гірськолижного відпочинку в Чехії. Чарівна природа і дивовижне повітря гір, численні затишні і комфортні готелі - все це безсумнівно порадує тих, хто вирішить провести свою відпустку в Гаррахове. У центрі курорту знаходиться завод по виробництву богемського скла і музей скла, де представлена вся його історія, починаючи з середини 17 століття і закінчуючи нашими днями. Гірськолижний курорт Гаррахів відомий своїми стрибковими трамплінами, один з яких входить до шістки найбільших трамплінів у світі. Гірськолижний курорт Гаррахов задовольнить гірськолижників всіх рівнів підготовки. Є траса з підвищеною складністю, 2 траси середньої складності, 5 трас для початківців, траси для бігових лиж, траси з штучним сніжним покровом протяжністю 3,5 км. Система снігових гармат гарантує катання під час усього сезону. Найвищі піки гір покриті снігом 180 днів на рік - тобто рівно півроку. Родзинка курорту Гаррахов - це спеціально розроблені маршрути по самих мальовничих місцях. Можна відправитися в похід на лижах до водоспаду Мумлава, чергуючи траси різної складності. Туди - по зеленій, назад - по синій. Можна ускладнити подорож, додавши червоні траси, і влаштувати лижну прогулянку до витоків Ельби. Схили, траси, підйомники Гаррахова Зона катання - 650-1020 м Перепад висот - 370 м Кількість підйомників - 15 Пропускна здатність - 6500 осіб на годину Загальна протяжність трас - 10 км Кількість трас - 8 Траси для початківців - 6 Траси середнього рівня - 3 Складні траси - 1 Протяжність трас з штучним сніжним покровом - 3,5 км Траси для бігових лиж - 65 км Є освітлені траси Карта гірськолижних трас - Гаррахов На схилах Чортової гори побудовані п'ять трамплінів, один з яких входить до числа шести найвищих трамплінів світу. Тут часто проводяться великі міжнародні змагання. П'ять лижних шкіл, пункти прокату гірськолижного і сноубордического спорядження. Як добратися в Гаррахов Найближчий аеропорт - Прага (130 км). Далі - машиною, автобусом або поїздом. Спортивні можливості регіону Критий басейн, сауна, фітнес-центр, теніс, сквош. Катання на конях. Параглайдинг. Цікаві Гаррахова Музей скла, експозиція якого пропонує ознайомитися з історією виробництва скла, починаючи з середини XVII століття і до теперішнього часу. Мумлавскі водоспади (3,5 км від Гаррахіва). Церква Св. Вацлава (1822-1828) декорована творами місцевої склодувної фабрики. Каплиця Св. Єлизавети зі скляним дзвоном (1915). Музей спорту. Салон, де можна придбати скляні вироби ручної роботи. Зубчаста дорога, що проходить від Танвальда до Корженова, в вагончиках якої пропонується здійснити екзотичну подорож. До Праги всього 130 км.
Прага - найвідоміший і найбільш відвідуваний туристичний і гірськолижний курорт, який розташований на висоті 710 м над рівнем моря у верхів'ї річки Лаба (Ельба) в центрі Крконош. Його виняткове становище і м'який специфічний клімат гарантують прекрасні умови для активного відпочинку як взимку, так і влітку. До 1704 р. тут видобували руду і срібло. Прага одночасно може прийняти близько 8400 туристів і має два гірськолижними центрами: Svaty Petr з верхньою точкою канатної дороги на горі Plan, а так же Medvedin в районі Horni Misecky, де можна кататися на лижах до квітня. Протяжність гірськолижних трас - 25 км. На курорті 4 крісельних та 11 бугельних підйомників загальною пропускною здатністю 18000 осіб на годину. Одна траса обладнана освітленням і може бути використана у вечірній час. У гірськолижних центрах Svaty Petr і Medvedin при несприятливих кліматичних умовах стан гірськолижних трас підтримується за допомогою "снігових гармат". Курорт розташований в помірному кліматичному поясі з переважаючими західними вітрами. Взимку сніговий покрив тримається з листопада по квітень. Випадає в середньому від 1 до 3 метрів снігу, при цьому на вершинах гір стоїть сонячна погода.
Температура повітря в січні на вершинах - близько мінус 7 градусів Цельсія, у середній частині гір - приблизно мінус 4,5 градуса, в долинах - мінус 3 градуси Цельсія. Схили, траси, підйомники Прага Зона катання - 702-1235 м Підйомники - 16 (10 бугельних, 4 крісельних) Загальна пропускна здатність - 18000 .Загальна протяжність трас - 25 км. Найдовша траса - 3700 м Рівнинна лижня - 70 км . Працюють гірськолижні школи.
Гірськолижний курорт Крконоши знаходиться на північному сході Чехії і межують з Польщею. Загальна площа гір Кроконош 454 км.кв. Найвищою горою Кроконош є Снєжка (1602 м.н.м). Крконоши багаті природними копалинами, але головним скарбом цих гір є чисте повітря і дивовижні за своєю красою пейзажі. На більшій території гір розташований Природний народний парк гір Кроконош. Історія гір зберігає в собі багато загадок, однією з яких є легенда про Діда Крконоше. Цей гірський дух охороняє жителів і самі гори, а також багатства і скарби, заховані в надрах. У кожному будинку обивателів гірських районів обов'язково є фігурка добродушного старичка з палицею і великою крислатому капелюсі. Така статуетка за повір'ями людей приносить в дім мир, затишок і багатство. Побувавши в будь-якому з представлених нами міст-курортів обов'язково купите в сувенірному магазині своїм близьким або друзям таку фігурку - ми впевнені, вона принесе Вам щастя. Кількість підйомників: 7, протяжність трас від 250 метрів до 3700 метрів. Температура повітря в січні на вершинах біля мінус 7 градусів Цельсія, у середній частині гір приблизно мінус 4,5 градуса, а в долинах - мінус 3 градуси Цельсія. Можливості курорту Крконоши Завдяки прекрасно розвиненою туристської інфраструктури, а це 160 різних готелів, понад 30 ресторанів.
Катержинська печера розташована на початку Сухого корита, в 500 метрах на схід від Скелястого млину. Її компоненти - стародавні випускні печери, про що свідчать сліди від проточної води і її ерозійної діяльності. Катержінська печера була також багатим родовищем кісток плейстоценових тварин, в першу чергу ведмедів. Для громадськості вона було відкрито у 1910 р.
Відвідувачі входять у печеру через готичний портал, через який потрапляють в Головний собор, найбільше приміщення Моравського карсту, який є найбільш доступним громадськості підземним собором у Чехії (довжина 97 м, ширина 44 м, висота 20 м). Собор відрізняється вчудовою акустикою, тому тут декілька разів на рік організовуються музичні та співочі концерти.
З Головного собору маршрут веде в т.зв. Нову печеру, де відвідувачі можуть помилуватися Чародійницею та бамбуковим лісом, що складається з рідкісних, висотою в декілька метрів сталагмітів. Цікавий вигляд мають також сталактитова Овечка, Пагода таСінтровий водоспад.
Морава Ганушовіце - Оломоуц
Річка з численними притоками плутає серед лісів, луків з безліччю рослин і тварин, а особливо - птахів. Самий прекрасний відрізок починається в Могелніце і закінчується в Оломоуці, він проходить через край Літовелске Помораві. Новим річковим маршрутом є Батюв канал, частково проходить по річці, частково - по штучно створеному гирла.
На річках Отава, Езер, і Кам'яниці можна, починаючи з весни, коли починається дика вода, займатися плаванням на байдарках.
Зростаюча популярність водного туризму приносить чималі проблеми, пов'язані з розбиттям табору. Туристи старшого віку з ностальгією згадують часи, когла кожен міг поставити намет, де хотів, одночасно, без ризику покарання. Сьогодні, коли земельні ділянки знаходяться, в більшості випадків, у приватній власності, така поведінка не допускається. Без попередньої домовленості з власником об'єкта дозволено розбити табір тільки у визначених для цього місцях - туристичних таборах, кемпу і т.п.
Чехія належить до числа тих країн, в яких конярство є традицією протягом багатьох століть. З цієї причини, тут пропонують велику кількість цікавих кінських племен, а крім цього безліч кінних перегонів і напружених змагань і безліч місць, де частиною сервісу є кінний туризм. У десятках і навіть сотнях стаєнь професіонали надають послуги з навчання верхової їзди, проведення екскурсій по природі, харчування і навіть дають можливість вибору будь-якої з сотень красивих коней для катання. Основним місцем, де можна підібрати для себе скакуна є старовинна конюшня, яка розташована в Чеській Швейцарії, після чого пуститися галопом по лугах, відчуваючи при цьому прекрасне єднання з цією твариною, природою і всім оточуючим світом.
У місті Кладруби над Лабою розташований кінний завод, який входить в число найбільш масштабних у всьому світі. Вперше, цей завод був письмово згадано в 1552 році, коли ця конеферма була продана представником сім'ї Пернштейнов в королівську скарбницю. У 1562 році імператором Максиміліаном II був закладений завод, в якому планувалося розводити коней старо-іспанської породи, а в 1588 році. Недалеко від заводу звели невеликий замок. В результаті цього, конезавод набув статусу придворного під правлінням імператора Рудольфа II Габсбурзької.
На даний момент в Чеській республіці можна нарахувати близько 700 коней з старого Кладруби над Лабою, з яких 500 є генетично цінними тваринами, що належать Національному кінського заводу. При цьому коня білої забарвлення ростуть в Кладрубах, а вороною - в дочірньої компанії, яка розташована в Слатінянах. Підстава цього заводу проводилося ще в кінці 19 століття, і в ньому проводилося розведення скакових і мисливських коней, що належать представнику сім'ї Ауерспергов разом із замком. На даний момент цей замок є місцем розташування гиппологичеськім музею, а сам Слатінянскій завод був перетворений на музей з колекції різних древніх упряжок, сідел і збруї.
Біля Карлових вар також присутня безліч приватних ферм, де можна покататися на конях. Якщо ж турист боїться, йому часто радять спочатку поспілкуватися з конем і увійти до неї в довіру, погодувавши яблуком. Господарі стаєнь часто люблять жартувати, що їх коні дуже слухняні і навіть розуміють російську мову.
ВИСНОВКИ
Чеська Республіка, зі столицею у Празі, стала незалежною державою після розділу в 1993 р. Чехословаччини на Чехію та Словаччину. Площа країни складає 78,9 тис. км2. Її населяє 10,2 млн осіб. Центральність положення Чехії та її межування із розвинутими європейськими державами - членами Європейського Союзу є важливим чинником економічного зростання країни, у тому числі й розвитку індустрії туризму.
Територія Чехії розташована у межах дії сезонно комфортних і субкомфортних погодно-кліматичних умов і складається з рівнин, пагорбів, плато, оточених низькими горами, схили яких вкриті лісами. Надра країни багаті на бальнеологічні ресурси.
Туристів до Чехії приваблюють дивовижні зразки архітектури у Празі й численних містах і містечках (Градець-Кралове, Пардубіце, Табор, Оломоуц, Чеське-Будейовіце, Чеські-Крумлов, Брно та багато ін.), лікування на бальнеологічних курортах, таких як Карлові Вари, Маріанське Лазне та ін., відпочинок у горах.
Величезний інтерес у туристів викликають визначні пам'ятки столиці Чехії. Протягом багатьох століть вона захоплює своєю красою і приваблює мільйони відвідувачів з різних куточків світу.
Основу сучасної Праги склали дві середньовічні фортеці - Вишеград і Градчани. Найбільш значна будівля на Градчанах - Празький кремль. Над річкою Влтава розкинувся незрівнянний Карлів міст, який був побудований у 1357 р. за наказом Карла IV. За Карловим мостом починається празький квартал Старе Місце (Старе місто) з центральною площею, що колись була торговельним центром міста. До числа найбільш значних історичних будівель на Староміській площі належить ратуша XIV ст. з надзвичайно цікавим годинником, бій якого збираються послухати численні туристи. Тут же знаходиться середньовічний Тинський храм з двома дзвіницями. Криві вулички, в оточенні історичних будинків, ведуть із Староміської на Бетлемську площу, де збереглася каплиця, в якій самим видатним проповідником був магістр Ян Гус - національний герой Чехії.
Інший відомий історичний празький район - Нове Місто. Центр Нового Міста і одночасно центр нинішньої Праги - Вацлавська площа, де знаходяться Національний музей і популярні магазини.
Лікувальна сила природних джерел Чехії відома ще із ХІІІ ст. Одним із перших був курорт Карлові Вари, який був знаний вже на початку XIV ст. На основі цілющої води карловарських мінеральних джерел у Чехії виробляють добре знану туристами "Бехеровку" - міцний лікер, настояний на більш ніж 20 травах, який при правильному вживанні має лікувальний ефект.
Курорт Маріанське Лазне був заснований на початку ХІХ ст. Він відрізняється сприятливим місцем розташування. Курорт знаходиться у гірській долині на висоті 630 м над рівнем моря. Місто оточене лісистими схилами гір, що досягають висоти 900 метрів. Гори захищають долину від північних і північно-західних вітрів, створюючи клімат субальпійського характеру. Маріанське Лазне славиться великою кількістю мінеральних джерел. Незважаючи на те, що джерела зосереджені на порівняно невеликій території, вони мають різний хімічний склад. Водою із цих мінеральних джерел лікуються захворювання шлунково-кишкового тракту і жіночі хвороби, хвороби дихальних органів, подагру та інші недуги. Проводиться лікування неврологічних і серцевих захворювань.
Карконоши - найвищі гори Чехії, відомий курортний район країни з популярним центром Янек Лазні, де використовується вода теплих джерел. У Чехії відомі й інші курортні місця. Так, Теплиці вважають найстарішим курортом Чехії. Про використання води місцевих радіоактивних джерел в далекому минулому свідчать знахідки монет епохи Римської Імперії. Сучасний розквіт курорту припав на початок XIX ст.
Визначною природною пам'яткою країни є Моравський карст, розташований на захід від міста Брно. Численні печери були відомі вже в XVII ст. Печери приваблювали здавна ще й тому, що в них можна було розшукати кістки доісторичних тварин. Їх розмелювали в порошок, якому приписувалися чудодійні властивості виліковувати від усіх хвороб.
На сьогоднішній день Чехія являє собою розвинуту в економічному і важливу в політичному плані європейську країну. Неефективність і недостатність туристичної інфраструктури яка відчувалася на початку 90-х рр. ХХ ст. і була зумовлена значною мірою важким спадком “соціалістичного будівництва” на сучасному етапі є вже практично подоланою. Тож, можна сказати, що для розвитку туризму в Чехії існують визначні можливості.
Чехія досить багата природними рекреаційними ресурсами. Це насамперед бальнеологічні ресурси Карлових Вар, Маріанське-Лазне та інших чеських курортів, цінність природних рекреаційних ресурсів визначається також традиційно високим рівнем охорони природи в Чеській республіці.
На території Чехії розташована велика кількість історико-культурних пам’яток. Найбільш відвідувані і популярні пам’ятки зосереджені в місті Прага. Цим фактом значною мірою пояснюється і специфіка переважного розвитку туристичної інфраструктури (готелі, туристичні агенції) насамперед в столиці Чехії.
ЛІТЕРАТУРА
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
«Дослідження туристсько-рекреаційних ресурсів Чигиринського
району»
Карта району
Чигири́нський райо́н — район у складі Черкаської області, розташований у її південній частині на правому березі Дніпра. Площа — 1 217 км² (5,8 % від площі області). Районний центр — місто Чигирин. Назва міста скоріше має тюрське походження, від чигир (крим. çığır) – "шлях, дорога" або "вихід". Є ще версія – від чудодійної чигир-трави (слово такого самого ж, тюркського походження), що часто зустрічалась в цій місцевості, або від імені засновника міста — Чигирина, про якого існує романтична легенда. Стольне місто Чигирин знаходиться на правому крутому березі річки Тясмин. Коли ж Чигирин став козацьким осередком, то його мешканці разом з черкаськими і канівськими козаками заводили хутори-зимівники на Сулі, Ворсклі та інших річках Середнього Подніпров’я. У ХVІ – першій половині ХVІІ ст. – за часів Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої – власниками Чигирина були магнати Дашкевичі, Вишневецькі, Конецьпольські. Чигиринський район знаходиться на південному сході Черкаської області. Східна частина району знаходиться на терасовій рівнині, а західна – має пересічний тип рельєфу, який належить до придніпровської височини. На цих землях люди жили з часів неоліту, про що свідчать археологічні знахідки в с. Новоселиця. Відомі поселення епохи бронзи. В VII ст. до н.е. територію району заселили скіфські племена. Їх центром стало Мотронинське городище в районі Холодного Яру. В ХІ – ХІІІ ст. На території Чигирина і району існували давньоруські племена. З 1625 року – Чигирин полкове місто. В роки української революції 1648-1676 років Чигиринщина була центром боротьби українського народу за створення державності. В 1802 році був створений Чигиринський повіт, жителі якого займалися сільським господарством, промислами, торгівлею.Повстанці боролися проти встановлення радянської влади під гаслом „За вільну і самостійну Україну” .
1592 р. Чигирин отримав Магдебурзьке право. За ним жителі міста формально не залежали від старости, вони мали свій суд і раду, двічі на рік влаштовували ярмарки, щотижня – торги. Зростання Чигирина і перетворення його на одну з наймогутніших фортець ХVІІ ст. пов’язане з ім’ям Богдана Хмельницького, чигиринського сотника, військового писаря реєстрових козаків, а згодом – з 1648 р. – гетьмана війська Запорізького.Чигирину Б.Хмельницький надавав особливого значення. Із початком Визвольної війни 1648-1654 рр. місто стає резиденцією гетьмана і столицею України. За часів Богдана Хмельницького тут мешкали понад 50 тисяч міщан і козаків. Над містом височіє гора Замкова. В 1967 році на її вершині встановлено пам'ятник Богдану Хмельницькому. Тепер ця гора називається Богдановою. Неподалік Чигиринської гори ще з XV століття проходив торгівельний шлях з Києва до Криму. Цим шляхом кримські татари найчастіше пробиралися на Україну. Саме тут місцевість дозволяла затримувати їх. Річка Тясмин охоплює гору, що прикриває місто з півдня, великим півколом. Схили гори дуже стрімкі з півночі і з заходу. Тільки вузька смуга схилу єднає гору з містом. Таке розташування робило її неприступною фортецею.
Місто було одним із найбільших у тогочасній Україні та складалося із Верхнього замку, який був головною оборонною і Нижнього міста – укріпленого передмістя. У Чигирині зосереджувалася державна адміністрація, знаходилися резиденція гетьмана, гетьманський уряд, генеральна військова канцелярія, архів, скарбниця, монетний двір козацької держави.
Тут проводили великі козацькі з’їзди, зібрання, ради, приймали іноземних послів, розробляли і впроваджували в життя універсали, на яких був напис: “Даний з міста стольного Чигирина”.
В 1843 і 1845 р.р. в Чигирині побував Т.Г.Шевченко. Він тут зробив кілька малюнків на місцеві теми: „Дари в Чигирині”, „Чигирин з Суботівського шляху”, „Чигиринський дівочий монастир” та ін.В 1918-1922 роках на території Чигиринського краю діяла військова організація – „Холодноярська республіка”.
Символіка
Опис герба Чигиринського району
Герб району є оформленим знаком гідності, історичного та адміністративного значення Чигиринського району, прав органу місцевого самоврядування. Герб району є важливою культурною та історичною пам'яткою. Наявність герба району підкреслює персону, суб'єкт самоврядування, сприяє вихованню у громадян патріотичних, краєзнавчих, почуттів, освячує єдність поколінь жителів району.
Опис прапора Чигиринського району
У малиновому прямокутному полотнищі біла вузька діагональна смуга з верхнього кута в нижній кінцевий. У верхній кінцевій частині на відстані 1/3 від верхньої кромки полотнища і 1/9 від кінцевої кромки поміщені хрестоподібно золоті булава і пірнач. В нижній частині на відстані 1/3 від кромки і 1/9 від нижньої кромки полотнища поміщені зіркоподібне три білі стріли. Прапор Чигиринського району є офіційним символом Чигиринського району. Прапор району – це оформлений знак, що є символом єдності та взаєморозуміння громадян, які мешкають в Чигиринському районі. Прапор складений за певними правилами і виконаний засобами знаково-геральдичної системи. Прапор району є важливою культурною та історичною пам'яткою. Наявність прапора у району підкреслює персону, суб'єкт самоврядування, самостійності, сприяє вихованню у громадян взаєморозуміння, освячує єдність поколінь жителів району.
Інфраструктура Чигиринського району
ТРАНСПОРТ
Пасажирські перевезення на території району згідно з дозволами на перевезення пасажирів здійснюють 10 автоперевізників. Підприємствами автомобільного транспорту за січень – жовтень 2013 року доставлено 38,6 тисяч тонн вантажів та виконано вантажооборот в обсязі 10651,0 тисячу тонно-кілометрів.Послугами пасажирського автомобільного транспорту всіх суб’єктів господарювання скористалося 127,6 тисяч пасажирів. Пасажирооборот склав 2431,6 тисячі пасажиро-кілометрів.
Історичні місця Чигиринщини
Село Суботів
Суботів розташований за 22 км (по дорозі) від Готельного комплексу «Перший Кордон» та за 12 км (по дорозі) від Чигирина і відомий з початку XVII століття. Спочатку це був хутір, який належав батькові майбутнього гетьмана - М. Хмельницькому. У 1648 році Суботів став заміською резиденцією правителя Козацької держави, в якій Б. Хмельницький підписав більше 300 універсалів. Тут знаходився палацовий комплекс гетьмана, церкви св. Михаїла та св. Іллі. Сьогодні всі історичні споруди та пам'ятки, так званого, Замчища об'єднані в Суботівський краєзнавчий музей. Церква св. Іллі - усипальниця роду Хмельницьких, зведена у 1653-1656 роках у стилі раннього бароко, оборонного типу. У 1657 році у внутрішньому склепі праворуч від вівтаря поховали Богдана Хмельницького. У 1954 році в церкві встановлено надгробну плиту на честь гетьмана. Суботівський палац гетьмана Хмельницького середини XVII століття знаходився неподалік церкви св. Іллі й був мурованим. Тут знаходяться «Три криниці» - три колодязі у долині річки Суби, що стоять впритул один до одного. Кажуть, що кожен, хто перший раз відвідав пам'ятку, повинен попити з криниці або вмитися тією водою. Дівчатам вона дає вроду, а хлопцям - силу, щоб захищати свою Батьківщину.
Саме біля Суботова розташований туристичний комплекс "Перший Кордон", де ви зможете перепочити та смачно поїсти під час захопливих екскурсійних подорожей. Для ексурсійних груп передбачені комплексні обіди, які можна замовити завчасно заради економії часу. Зручне розташування комплексу серед найбільш популярних історичних місць Черкащини робить його привабливим для планування відпочинку під час туристичних подорожей. Комплекс пропонує номери різного рівня комфорту з усіма зручностями, є баня та ресторан з літньою терасою. (рис.4)
Село Буда
Це невеличке село в Чигиринському районі, передусім, відоме тим, що тут росте тисячолітній дуб-велетень Максима Залізняка, один із найстаріших в Європі. Легенди свідчать, що саме під ним збиралися гайдамаки, вони давали клятву, не шкодуючи життя, боротися з польським свавіллям, релігійним гнобленням, вірою і правдою захищати неньку Україну.Під цим дубом Тарас Шевченко слухав пронизані болем і сповнені гордістю перекази про легендарних гайдамаків. Згодом почуте вилилось у поему «Гайдамаки» та вірш «Холодний Яр». Дуб Залізняка має висоту близько 30 метрів, а його стовбур такий широкий, що необхідно сім чоловік, щоб його охопити. За повір'ям, він наділений чудодійною силою - кожен, хто зупиниться відпочити в його тіні, отримає нову життєву енергію для досягнення бажаного.
Неподалік хутора Буда в 1920 році холодноярці будували землянки для перебування козаків і коней у зимовий період. Взимку 1921 року між озером і Скарбовим яром окупанти побудували також землянки, але повстанці їх знищили разом із чекістами.Та не тільки славними подіями село увійшло в історію Холодного Яру. 18 червня 1943 року тут сталася трагедія... Німці спалили село, а сельчан розстріляли за підтримку партизанів. Про сумнозвісну подію нагадує братська могила та меморіал, встановлений на вічну пам'ять про загиблих.(рис.5)
Село Медведівка
Село було засноване як фортеця на початку XVII століття на правому березі ріки Тясмин. Відома з 1649 року як сотенне містечко на околицях Холодноярського лісу. В 1659 році Медведівка отримала магдебурзьке право. Рештки замчища, валів і ровів простежуються і зараз. В 1730-х роках у Холодному Яру діяла Холодноярська Січ. Восени 1737 року польський каральний загін поблизу містечка напав на холодноярських козаків, але був вщент розгромлений під Кам'янкою. Коліївщина займає важливу сторінку літопису Медведівки. В 1768 році у Холодному Яру Максим Залізняк зібрав військо для боротьби з поляками і був обраний полковником. Бронзовий монумент М. Залізняку встановлено в центрі села. Починаючи з 1918 року і впродовж 20-х років точилася запекла боротьба холодноярців із зайдами усіх мастей під гаслами Самостійної України. У квітні 1919 року на зборах козаків навколишніх сіл була утворена Військова Рада на чолі з Головним отаманом Василем Чучупакою і штабом у Медведівці. Отаманський парк - це майже 400 га лісового масиву між Медведівкою і Головківкою. Цілюще джерело «Живун» в парку близьке за вмістом до знаменитої «Нафтусі», з домішками радону; облаштоване альтанкою та зручними сходами.(рис.6)
Медведівка розташована за 5 км (по дорозі) від Готельного комплексу «Перший Кордон».
Село Мельники
Вздовж Холодного Яру, по обидва боки річки Сріблянки розташоване одне з наймальовничіших місць Чигиринського краю - село Мельники. Відоме воно з 1629 року. За переказами, жителі села були мірошниками, тут, на річці, вони ставили водяні млини, за що село й прозвали Мельниками. Звідси у 1768 році розгорілося полум'я народного повстання — Коліївщини. В селі тривалий час жив один із керівників національно-визвольного повстання - гайдамака Семен Неживий. У 1918 році Мельники стали центром повстанського руху Центральної України проти ворогів незалежної України. Мельники — батьківщина головного отамана Холодноярської республіки Василя Чучупаки (1894-1920), а також його братів: Олексія, Петра, Дем'яна та двоюрідного брата Семена. В. Чучупака загинув у бою на околицях села (хутір Кисельці), де встановлено пам'ятник героям-холодноярцям. Похований на сільському цвинтарі. 29 серпня (за старим стилем) 1920 року на Великому зборі повстанців оголосили загальну мобілізацію і рушили на Чигирин, який взяли без бою (800 червоноармійців ганебно втекли). В центрі села - пам'ятник Холодноярським героям. В роки Другої світової війни мельниківці відважно боролися з окупантами. Ті, що віддали своє життя під час визволення села, сплять вічним сном у братській могилі.
Свято-Троїцький Мотронинський монастир (1567)
Монастир заснований в 1037 році недалеко від с. Мельники. Збереглися старовинні вали і печери. Великий дзвін Мотронинського монастиря багато років закликав гайдамаків до боротьби з гнобителями. Відомим послушником монастиря був Максим Залізняк. В монастирі бували П. Сагайдачний, Б. Хмельницький, Т. Шевченко та інші. Холодноярські козаки отамана Левадного вибили 200 більшовиків і лишили залогу в 700 повстанців. Після чого монастир став фортецею. (рис.7)
Чигиринщина – земля козацької слави. Це батьківщина великого сина України, видатного полководця Богдана Хмельницького. Тут розбудовувалась Українська козацька держава, ці місця стали колискою великого повстання Коліївщина XVIII ст., тут діяла в 1918-1922 рр. Холодноярська республіка. Богданів край - унікальний куточок Черкащини, який славиться не тільки своєю історією, а й вражає самобутніми культурними традиціями, мальовничими краєвидами і щирою українською гостинністю.
Розвиток туризму в районі істотно впливає на такі сектори економіки, як транспорт, торгівля, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку. Великий історико-культурний та природно-рекреаційний потенціал району обумовлює пріоритетні напрями розвитку в'їзного та внутрішнього туризму, що є важливим чинником підвищення рівня життя, створення додаткових робочих місць, наповнення бюджетів всіх рівнів. Район має унікальний потенціал для розвитку туристичної галузі. На території Чигиринського району діє Національний історико-культурний заповідник “Чигирин”, що має свій філіал у с. Медведівка та відділи у с. Суботів та с.Стецівка. Обсяги надання туристичних послуг щороку зростають.
ДОДАТОК А
ДОДАТОК Б
ДОДАТОК В
ДОДАТОК Г
ДОДАТОК Д
ДОДАТОК Е
ДОДАТОК Є
ДОДАТОК Ж
ДОДАТОК З
ДОДОТОК И
ДОДАТОК І