Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 8. Організація захисту права споживача на інформованість.
Лекція – 1 год.
План.
Самостійна робота – 10 год.
План
Семінарське заняття – 1 год.
План
Лекція – 1 год.
Право споживача на інформацію знайшло законодавче за кріплення ще в Статуті Великого князівства Литовського 1588 p., що був протягом 250 років діючим законом на території Білорусі, Литви й України. У Статуті, зокрема, передбачалося право спо живача на достовірну інформацію про ціну товару.
Виходячи з того, що під інформацією розуміються документовані або привселюдно оголошені відомості (Закон Украї ни «Про інформацію», «Про науково-технічну інформацію»), законодавство про захист прав споживачів визначає загальні вимоги, що висуваються до цієї інформації.
По-перше, споживачеві повинна бути надана вся необхідна інформація про товар (послугу) і його якість. Закон виходить з того, що в споживача немає достатніх знань про товар (послугу), яку він хоче придбати. При цьому, продавець (виконавець) пе редбачається професіоналом, що має повну інформацію і знання про товар (послугу). Тому він повинний надати споживачеві ін формацію в такому обсязі, щоб у нього склалося чітке уявлення про властивості товару, його якість і безпеку, правила користу вання і збереження, і він міг на основі цих відомостей зробити компетентний вибір потрібного і підходящого для себе товару (послуги).
По-друге, інформація повинна доводитися в наочній і до ступній формі. Доступна для споживача форма доведення інфор мації про якість товару (послуги) означає, що інформація повинна бути надана у формі (письмовій або усній), яка дозволяє спожи вачеві зрозуміти її зміст.
По-третє, інформація про товар (послугу) і його якість по винна бути достовірною, тобто відповідати дійсності.
Інформацію про товари (послуги) і їхні якості можна поді лити на дві групи:
1 Інформація, яка містить загальні вимоги до товару (стаття 15 Закону України «Про захист прав споживачів»);
2. Інформація, яка містить спеціальні вимоги до окремих ви дів товарів (робіт, послуг). (Правила продажу продовольчих то варів, Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами, Пра вила роздрібної торгівлі алкогольними напоями тощо).
Отже, обов'язок продавця (виконавця) надати інформацію про товари (послуги), є не тільки гарантією права споживача на інформацію, але і дає йому можливість реалізувати своє право на належну якість товару (послуги).
Споживач має право на одержання ● необхідної, ● доступної, ● достовірної та ● своєчасної інформації про продукцію, що забез печує можливість її свідомого і компетентного вибору.
Інформація повинна бути надана споживачеві до придбан ня ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. У такому разі йдеться про інформацію про товар та/або йо го виробника, яка об'єктивно необхідна споживачу для здійснення свідомого вибору товару, його належного викорис тання, захисту своїх споживчих прав тощо (інформація про дійсні споживчі якості товару, про порядок його використан ня, утилізації тощо, про належні дії споживача у тих чи інших випадках у зв'язку з придбанням та використанням товару, контактна інформація про виробника тощо). Така інформація не може містити закликів до придбання або не придбання того чи іншого товару, закликів скористатися послугами того чи іншого виробника тощо.
Інформація про продукцію повинна містити:
1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;
2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;
3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових до бавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а та кож іншу інформацію, що поширюється на конкретний про дукт;
4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застережен ня встановлені нормативно-правовими актами;
5) позначку про наявність у її складі генетичне модифікова них компонентів;
6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання про дукції;
7) дату виготовлення;
8) відомості про умови зберігання;
9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
10) правила та умови ефективного і безпечного використан ня продукції;
11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків ро боти), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчен ня, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
12) найменування та місцезнаходження виробника (вико навця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Інформація про послуги, пов'язані з концертною, гастроль но-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, по винна містити дані про використання чи невикористання ви конавцями музичних творів фонограм власного вокального, інструментального, вокально-інструментального виконання музичного твору з музичним супроводом або без нього чи фо нограм музичного супроводу до власного вокального, інстру ментального, вокально-інструментального виконання музич ного твору.
Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифіка ції, споживачеві повинна надаватись інформація про її серти фікацію.
Наказом Держспоживстандарту України від 1 лютого 2005 р. N 28 затверджено перелік продукції, яка підлягає сер тифікації:
Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небез печною для життя, здоров'я споживача та його майна, навко лишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інфор мацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).
Інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем):
Інформація про продукцію може бути розміщена у міс цях, де вона реалізується, а також за згодою споживача до водитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'яз ку. Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Ук раїні, повинні супроводжуватись інформацією про їх поход ження.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» забороняється обіг харчових про дуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам.
Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступ ній для сприймання споживачем формі інформацію про:
1) назву харчового продукту;
2) назву та повну адресу і телефон виробника, адресу по тужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчо вих продуктів - назву, повну адресу і телефон імпортера;
3) кількість нетто харчового продукту у встановлених оди ницях виміру (вага, об'єм або поштучно);
4) склад харчового продукту у порядку переваги склад ників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві;
5) калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту;
6) кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробни цтва та строк придатності;
7) номер партії виробництва;
8) умови зберігання та використання, якщо харчовий про дукт потребує певних умов зберігання та використання для за безпечення його безпечності та якості;
9) застереження щодо споживання харчового продукту певни ми категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт мо же негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні.
Для деяких категорій харчових продуктів відповідними технічними регламентами можуть встановлюватися специ фічні обов'язкові вимоги до етикетування, крім тих, що пе редбачені у цій статті.
Етикетування нефасованих харчових продуктів здійсню ється державною мовою України у порядку, встановленому технічними регламентами для певних харчових продуктів.
Забороняється надавати на етикетці інформацію про дієтичні та функціональні властивості харчового продукту без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охоро ни здоров'я.
Текст для етикетування харчових продуктів для спеціаль ного дієтичного споживання, функціональних харчових про дуктів та дієтичних добавок підлягає обов'язковому затверд женню центральним органом виконавчої влади у сфері охоро ни здоров'я. Порядок затвердження тексту для етикетування харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
Етикетки харчових продуктів, на яких використовуються символи, повинні містити тільки такі символи, які були затве рджені відповідними міжнародними та регіональними ор ганізаціями з питань стандартизації.
Написи на етикетці харчового продукту, що представляють інтерес для споживачів та призначені запобігати шахрайству або відрізняти один харчовий продукт від іншого, такі як «повністю натуральний», «органічний», «оригінальний», «без ГМО» (генетично модифікованих організмів) тощо, та інша інформація, на додаток до тієї, що зазначена у цій статті, підлягає перевірці у порядку, встановленому відповідними нормативно-правовими актами, виданими на виконання цього Закону.
Опис специфічних символів, їх використання та маркуван ня харчових продуктів штриховими кодами здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Самостійна робота – 10 год.
Продавець (виконавець), який реалізує продукцію, пови нен обов'язково зазначати ціну кожної одиниці такої про дукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції.
Написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння.
Ціна продукції повинна включати в себе всі податки та не податкові обов'язкові платежі, які відповідно до законодав ства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції.
На аукціонних торгах споживачам повинна повідомлятися стартова ціна продажу відповідного товару.
Ціна товару зазначається за одну упаковку такого товару, а якщо товар поставляється без упаковки - за одиницю вимірю вання, яка звичайно застосовується до такого товару.
У разі коли за одну ціну пропонується кілька товарів, робіт або послуг чи їх поєднання або якщо продавець (виконавець) надає споживачеві при реалізації однієї продукції право одер жати іншу продукцію за зниженою ціною, до споживача дово диться інформація щодо:
1) змісту та вартості пропозиції та у разі пропонування то варів, робіт або послуг за одну ціну - ціни таких товарів, робіт або послуг, взятих окремо;
2) умови прийняття пропозиції, зокрема строку її дії та будь-яких обмежень, включаючи обмеження щодо кіль кості.
Вживання понять «знижка» або «зменшена ціна» або будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов:
1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосе редньо реалізує суб'єкт господарювання;
2) якщо такого роду знижка або зменшення ціни засто совується протягом визначеного та обмеженого періоду ча су;
3) якщо ціна продукції є нижчою від ЇЇ звичайної ціни.
Вживання поняття «розпродаж» або будь-яких інших, ана логічних йому, дозволяється лише з додержанням таких умов:
1) якщо здійснюється розпродаж усіх товарів у межах пев ного місця або чітко визначеної групи товарів;
2) якщо тривалість розпродажу обмежено в часі;
3) якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, є менши ми від їх звичайної ціни.
Після публічного повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до споживачів повинна доводитися інформація про ціну про дукції, що була встановлена до початку проведення відпо відного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також ціну цієї ж продукції, встановлену після їх по чатку.
У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило:
1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вима гати відшкодування завданих йому збитків;
2) неможливість використання придбаної продукції за призначенням -- споживач має право вимагати надання у прийнятне короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде на дано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;
3) заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну спожива ча - споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги, передбачені ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів», а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об'єктам, що перебувають у йо го володінні на праві власності або на інших підставах, перед бачених законом чи договором.
Збитки, завдані споживачеві недобросовісною рекламою, підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі.
Продавець не звільняється від відповідальності у разі нео держання ним від виробника (імпортера) відповідної інфор мації про товар.
Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно вихо дити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.
Забороняється реклама харчових продуктів для спеціаль ного дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок без попереднього погодження її тексту з центральним органом виконавчої влади у сфері охоро ни здоров'я.
Забороняється для реклами харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчо вих продуктів та дієтичних добавок використовувати:
1) вислови щодо можливої лікувальної дії, втамування болю;
2) листи-подяки, визнання, поради, якщо вони пов'язані з лікуванням чи полегшенням умов перебігу захворювань, а та кож посилання на таку інформацію;
3) вислови, які спричиняють чи сприяють виникненню відчуття негативного психологічного стану.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про лікарські засо би» маркування, що наноситься на етикетку, зовнішню та внутрішню упаковку лікарського засобу, повинно містити такі відомості: назву лікарського засобу; назву та адресу його виробника; реєстраційний номер; номер серії; способи засто сування; дозу діючої речовини в кожній одиниці та їх кількість в упаковці; термін придатності; умови зберігання; запобіжні заходи.
Під час державної реєстрації (перереєстрації) можуть зат верджуватись додаткові вимоги до маркування та упаковки у зв'язку з особливостями застосування лікарського засобу.
Лікарські засоби, призначені для клінічних досліджень, повинні мати позначення «Для клінічних досліджень».
До кожного лікарського засобу, що реалізується, додається інструкція про застосування лікарського засобу, яка повинна містити: назву лікарського засобу; загальну характеристику (хімічну назву, основні фізико-хімічні властивості, склад); відомості про фармакологічні властивості; показання для зас тосування; протипоказання; взаємодію з іншими лікарськими засобами; способи застосування та дози; побічну дію; за побіжні заходи; форми випуску; умови та строки зберігання; умови відпуску.
Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 20 серпня 2002 р. N 255 затверджено Положення про штрихове кодування товарів.
1. Терміни в цьому Положенні вживаються в такому зна ченні:
товар як об'єкт обліку (trade item) - будь-який окремий вид виробу чи послуги, щодо якого виникає потреба одержати пев ні наперед означені відомості, що можуть бути використані в будь-який час протягом його обігу в будь-якій системі поста чання;
система GS1 - система стандартів, методик, настанов, пра вил, які адмініструє міжнародна асоціація GS1, що стосують ся автоматичної ідентифікації, штрихового кодування та електронної передачі даних і всесвітньо визнані учасниками ділових стосунків - користувачами такої системи;
Префікс С81 підприємства - сукупність цифр (номер), що складається із номера, який міжнародна асоціація С81 надає національній організації - члену GS1, та унікального номера підприємства, який визначає національна організація - член GS1. Префікс GS1 підприємства є складовою частиною іденти фікаційного номера GS1;
ідентифікаційний номер GS1 - номер, сформований у відпо відності до стандартів системи С81 з метою забезпечення одноз начної ідентифікації об'єкта обліку, зокрема товарної позиції;
штриховий код GS1 - штриховий код, сформований у відповідності до стандартів системи СS1, у якому, зокрема, відображається (кодується) ідентифікаційний номер GS1. До штрихових кодів GS1 належать декілька символік штрихових кодів, наприклад штрихові коди ЕАN-13 та ЕАN-8, які засто совують для маркування товарних позицій, що обертаються в торговельних мережах, штриховий код GS1-128, застосуван ня якого поширене для маркування об'єктів обліку в поста чальницькій діяльності;
ідентифікаційний номер GS1 обмеженої циркуляції (сфери обігу) - номер, який присвоюють одиниці обліку відповідно до державних стандартів та нормативно-тех нічних документів і керівництв національної організації -члена С81. Він є унікальним і забезпечує однозначну іденти фікацію товарної позиції у визначеному обмеженому середо вищі та призначений для використання тільки в цьому середо вищі;
Глобальний номер розташування GS1 - ідентифікаційний номер в системі GS1, який уможливлює унікальну та одноз начну ідентифікацію учасників торгових відносин, їх вироб ничих і структурних підрозділів та інших об'єктів, що мають визначене місцезнаходження;
електронний обмін даними - передача даних, структурованих згідно з погодженими і визнаними стандартами GS1 електронних повідомлень, від однієї комп'ютерної системи до іншої електронними засобами та з мінімальним втручанням людини.
2. Це Положення розроблено відповідно до пункту 1 поста нови Кабінету Міністрів України від 29.05.96 N 574 «Про впровадження штрихового кодування товарів» (із змінами), а також Господарського кодексу України, Законів України «Про засади державної регуляторної політики у сфері госпо дарської діяльності» та «Про стандартизацію», постанови Ка бінету Міністрів України від 12.12.94 N 821 «Про Асоціацію Товарної Нумерації України «ДжіЕсІ Україна» (із змінами), Положення про національний фонд нормативних документів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2002 N 1395, правил міжнародної асоціації GS1 та міжнародних стандартів системи С81 з автоматичної іден тифікації, штрихового кодування та електронного обміну да ними.
Це Положення поширюється на суб'єктів господарювання, що діють в Україні.
3. Згідно з правилами системи GS1 та повноваженнями, на даними законодавством України, Асоціація Товарної Нуме рації України «ДжіЕсІ Україна» (далі - Асоціація «ДжіЕсІ Україна») як національна організація - член GS1 забезпечує на території України:
присвоєння суб'єктам господарювання Префікса GSI під приємства і присвоєння товарам як об'єктам обліку (ігасіе ііет) та іншим об'єктам обліку ідентифікаційних номерів GSI;
формування фонду нормативних документів шляхом нако пичення нормативно-технічних документів і керівництв GSI та Асоціації «ДжіЕсІ Україна», що стосуються стандартів сис теми GSI, їх зберігання, систематизацію та актуалізацію;
взаємодію з головним фондом нормативних документів Ук раїнського науково-дослідного інституту стандартизації, сер тифікації та інформатики, зокрема шляхом надання довідко вої та бібліографічної інформації про нормативно-технічні до кументи і керівництва GSI та Асоціації «ДжіЕсІ Україна»;
надання користувачам інформації про нормативно-техніч ні документи і керівництва GSI та Асоціації «ДжіЕсІ Украї на» і їх копій;
адміністрування технічних процедур експертизи, контро лю та оцінювання відповідності стандартам GSI параметрів штрихкодових позначок, логістичних етикеток, стандартних електронних повідомлень тощо;
виконання інших базових функцій національної організа ції - члена GSI згідно з вимогами міжнародної асоціаціїGSI, що забезпечують і підтримують багатогалузеву систему одноз начного нумерування об'єктів обліку, штрихового кодування, електронних повідомлень (ЕАКСОМ чиGSI ХМЬ) та радіочас тотної ідентифікації за стандартами GSI, яка використовуєть ся діловими партнерами.
Право суб'єкта господарювання ка використання прис воєного Асоціацією «ДжіЕсІ Україна» Префікса GSI підпри ємства та ідентифікаційного номера GSI посвідчується відпо відним свідоцтвом Асоціації «ДжіЕсІ Україна», яке видаєть ся в заявницькому порядку на безоплатній основі.
4. Маркування товарів штриховими кодамиGSI забезпечу ють суб'єкти господарювання відповідно до державних стан дартів, інших нормативних актів України, нормативно-тех нічних документів і керівництв міжнародної асоціації GSI та Асоціації «ДжіЕсІ Україна».
Імпортні товари, які марковані штриховими кодами GSI відповідно до вимог вищезазначених документів, не підляга ють перемаркуванню іншими штриховими кодами 681.
5» Обов'язковому маркуванню штриховими кодами С81 підлягають алкогольні напої та тютюнові вироби, примірники аудіовізуальних творів та фонограм, лікарські засоби та інші товари, маркування яких штриховими кодами передбачено законодавством України. Маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
6. Суб'єкти господарювання, що діють через свої відокрем лені підрозділи чи дочірні підприємства в інших країнах, ма ють право згідно із положеннями системи GSI при маркуванні своїх товарів штриховими кодами застосовувати ідентифіка ційні номери GSI, які їм присвоїли Асоціація «ДжіЕсІ Украї на» або національні організації - члени GSI інших країн.
7. Товари, які на підприємствах торгівлі піддають додатко вому перерозподілу у малих обсягах, перефасуванню, подріб ненню партій тощо для реалізації кінцевому споживачу, а та кож товари, на яких штрихкодові позначки GSI відсутні або не відповідають встановленим вимогам, підприємства торгівлі можуть самостійно кодувати ідентифікаційними номерами GSI обмеженої циркуляції (сфери обігу) та маркувати відповідними штриховими кодами згідно з державними стандарта ми та нормативно-технічними документами і керівництвами Асоціації «ДжіЕсІ Україна».
8. Заборонено суб'єктам господарювання маркувати штри ховими кодами С81 товари (крім зазначених у пункті 7 цього Положення), яким не присвоєно ідентифікаційних номерів GSI згідно з державними стандартами України, нормативно-технічними документами і керівництвами міжнародної асо ціаціїGSI та Асоціації «ДжіЕсІ Україна».
9. Ідентифікація суб'єктів господарювання, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що мають визначене місцезна ходження, під час електронного обміну даними з використан ням стандартів С81 здійснюється з використанням Глобаль них номерів розташування GSI, присвоєних відповідно до державних стандартів України, нормативно-технічних докумен тів і керівництв міжнародної асоціації GSI та Асоціації «ДжіЕсІ Україна».
10. Застосування стандартів системи GSI для ідентифікації та штрихового кодування логістичних одиниць, інвентарного майна, документів, відносин із споживачами послуг суб'єкти господарювання здійснюють відповідно до нормативно-тех нічних документів і керівництв міжнародної асоціації С81 та Асоціації «ДжіЕсІ Україна» з використанням Префікса С81 підприємства, присвоєного в установленому порядку суб'єкту господарювання Асоціацією «ДжіЕсІ Україна» або національ ною організацією - членом GSI іншої країни.
Читаємо штрих-код
Перші дві цифри штрих-коду (50) означають країну поход ження товару. Наступні п'ять цифр (12345) розповідають про підприємство-виробника товару, а ще п'ять (67890) - несуть інформацію про найменування товару та його споживчі влас тивості. Остання цифра (0) є контрольною та використовуєть ся для перевірки правильності зчитування штрих-коду скане ром.
Існує два типи штрих-кодів - лінійні та двомірні:
Лінійні коди
(найбільш поширений лінійний код ЕАК / ІІРС)
Лінійний штрих-код, як правило, не містить опису товару та ціни.
Двомірні коди (2В)
(найбільш поширений двомірний код РВГ417)
Двомірні штрих-коди використовуються, щоб розмістити якомога більше даних про товар на тій самій площі, що займає одномірний код. До того ж цей штрих-код дозволяє значно по ширювати межі його використання.