Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема 8 Організація захисту права споживача на інформованість

Работа добавлена на сайт samzan.net:


Тема 8. Організація захисту права споживача на інформованість.

Лекція – 1 год.

План.

  1.  Право споживача на інформацію про продукцію.
  2.  Вимоги до етикетування харчових продуктів.

Самостійна робота – 10 год.

План

  1.  Інформація про ціну товару (продукції).
  2.  Розпродаж товару.
  3.  Правові наслідки у разі надання недостовірної або несвоєчасної інформації про продукцію.
  4.  Вимоги до реклами харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок.
  5.  Особливості маркування продукції.
  6.  Штрихове кодування товарів.

Семінарське заняття – 1 год.

План

  1.  Право споживача на інформацію про продукцію.
  2.  Вимоги до етикетування харчових продуктів.
  3.  Інформація про ціну товару (продукції).
  4.  Розпродаж товару.
  5.  Правові наслідки у разі надання недостовірної або несвоєчасної інформації про продукцію.
  6.  Вимоги до реклами харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок.
  7.  Особливості маркування продукції.
  8.  Штрихове кодування товарів.

Лекція – 1 год.

  1.  Право споживача на інформацію про продукцію.

Право споживача на інформацію знайшло законодавче закріплення ще в Статуті Великого князівства Литовського 1588 p., що був протягом 250 років діючим законом на території Білорусі, Литви й України. У Статуті, зокрема, передбачалося право споживача на достовірну інформацію про ціну товару.

Виходячи з того, що під інформацією розуміються документовані або привселюдно оголошені відомості (Закон України «Про інформацію», «Про науково-технічну інформацію»), законодавство про захист прав споживачів визначає загальні вимоги, що висуваються до цієї інформації.

По-перше, споживачеві повинна бути надана вся необхідна інформація про товар (послугу) і його якість. Закон виходить з того, що в споживача немає достатніх знань про товар (послугу), яку він хоче придбати. При цьому, продавець (виконавець) передбачається професіоналом, що має повну інформацію і знання про товар (послугу). Тому він повинний надати споживачеві інформацію в такому обсязі, щоб у нього склалося чітке уявлення про властивості товару, його якість і безпеку, правила користування і збереження, і він міг на основі цих відомостей зробити компетентний вибір потрібного і підходящого для себе товару (послуги).

По-друге, інформація повинна доводитися в наочній і доступній формі. Доступна для споживача форма доведення інформації про якість товару (послуги) означає, що інформація повинна бути надана у формі (письмовій або усній), яка дозволяє споживачеві зрозуміти її зміст.

По-третє, інформація про товар (послугу) і його якість повинна бути достовірною, тобто відповідати дійсності.

Інформацію про товари (послуги) і їхні якості можна поділити на дві групи:

1 Інформація, яка містить загальні вимоги до товару (стаття 15 Закону України «Про захист прав споживачів»);

2. Інформація, яка містить спеціальні вимоги до окремих видів товарів (робіт, послуг). (Правила продажу продовольчих товарів, Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами, Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями тощо).

Отже, обов'язок продавця (виконавця) надати інформацію про товари (послуги), є не тільки гарантією права споживача на інформацію, але і дає йому можливість реалізувати своє право на належну якість товару (послуги).

Споживач має право на одержання ● необхідної, ● доступної, ● достовірної та ● своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. У такому разі йдеться про інформацію про товар та/або його виробника, яка об'єктивно необхідна споживачу для здійснення свідомого вибору товару, його належного використання, захисту своїх споживчих прав тощо (інформація про дійсні споживчі якості товару, про порядок його використання, утилізації тощо, про належні дії споживача у тих чи інших випадках у зв'язку з придбанням та використанням товару, контактна інформація про виробника тощо). Така інформація не може містити закликів до придбання або не придбання того чи іншого товару, закликів скористатися послугами того чи іншого виробника тощо.

Інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;

3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність у її складі генетичне модифікованих компонентів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Інформація про послуги, пов'язані з концертною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, повинна містити дані про використання чи невикористання виконавцями музичних творів фонограм власного вокального, інструментального, вокально-інструментального виконання музичного твору з музичним супроводом або без нього чи фонограм музичного супроводу до власного вокального, інструментального, вокально-інструментального виконання музичного твору.

Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.

Наказом Держспоживстандарту України від 1 лютого 2005 р. N 28 затверджено перелік продукції, яка підлягає сертифікації:

  •  електропобутове та аналогічне обладнання і комплектувальні вироби: холодильники, морозильники, прилади для приготування їжі, кухонні машини, соковижималки, міксери, побутові машини для миття посуду, пральні машини, праски, пилососи, електробритви, прилади для масажу, витяжки для кухонь, прилади гігієни рота, що працюють від електричної мережі або від батареї, вентилятори, кондиціонери, зволожувачі повітря, кімнатні обігрівачі, машини швейні, прилади для фермерського та присадибного господарства, пристрої для зарядження батарей (акумуляторів), електричні годинники, електричні іграшки та ін.;
  •  світлотехнічна продукція і комплектувальні вироби до неї: світильники, джерела світла;
  •  ручні електромеханічні машини, переносні верстати та інструмент слюсарно-монтажний з ізолювальними рукоятками;
  •  апаратура радіоелектронна побутова: магнітофони і диктофони, відеомагнітофони, автомати ігрові електронні та електричні та ін.;
  •  засоби обчислювальної техніки;
  •  спеціальні засоби самозахисту: зброя газова, бронежилети та ін.;
  •  обладнання технологічне для харчової, м'ясо-молочної промисловості, підприємств торгівлі, громадського харчування та харчоблоків;
  •  медична техніка;
  •  іграшки;
  •  мийні засоби;
  •  трактори малогабаритні;
  •  обладнання металообробне та деревообробне;
  •  велосипеди та коляски дитячі;
  •  засоби зв'язку;
  •  посуд з чорних та кольорових металів, фарфору, фаянсу та скла тощо.

Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).

Інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем):

  •  у супровідній документації, що додається до продукції;
    •  на етикетці;
    •  у маркуванні;
    •  іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку. Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, повинні супроводжуватись інформацією про їх походження.

  1.  Вимоги до етикетування харчових продуктів.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» забороняється обіг харчових продуктів, етикетування яких не відповідає цьому Закону та відповідним технічним регламентам.

Усі харчові продукти, що знаходяться в обігу в Україні, етикетуються державною мовою України та містять у доступній для сприймання споживачем формі інформацію про:

1) назву харчового продукту;

2) назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей (об'єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів - назву, повну адресу і телефон імпортера;

3) кількість нетто харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об'єм або поштучно);

4) склад харчового продукту у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що використовувались у його виробництві;

5) калорійність та поживну цінність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 грамів харчового продукту;

6) кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та строк придатності;

7) номер партії виробництва;

8) умови зберігання та використання, якщо харчовий продукт потребує певних умов зберігання та використання для забезпечення його безпечності та якості;

9) застереження щодо споживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками), якщо такий продукт може негативно впливати на їх здоров'я при його споживанні.

Для деяких категорій харчових продуктів відповідними технічними регламентами можуть встановлюватися специфічні обов'язкові вимоги до етикетування, крім тих, що передбачені у цій статті.

Етикетування нефасованих харчових продуктів здійснюється державною мовою України у порядку, встановленому технічними регламентами для певних харчових продуктів.

Забороняється надавати на етикетці інформацію про дієтичні та функціональні властивості харчового продукту без дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

Текст для етикетування харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок підлягає обов'язковому затвердженню центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Порядок затвердження тексту для етикетування харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

Етикетки харчових продуктів, на яких використовуються символи, повинні містити тільки такі символи, які були затверджені відповідними міжнародними та регіональними організаціями з питань стандартизації.

Написи на етикетці харчового продукту, що представляють інтерес для споживачів та призначені запобігати шахрайству або відрізняти один харчовий продукт від іншого, такі як «повністю натуральний», «органічний», «оригінальний», «без ГМО» (генетично модифікованих організмів) тощо, та інша інформація, на додаток до тієї, що зазначена у цій статті, підлягає перевірці у порядку, встановленому відповідними нормативно-правовими актами, виданими на виконання цього Закону.

Опис специфічних символів, їх використання та маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Самостійна робота – 10 год.

  1.  Інформація про ціну товару (продукції).

Продавець (виконавець), який реалізує продукцію, повинен обов'язково зазначати ціну кожної одиниці такої продукції або однієї категорії продукції та ціну однієї стандартної одиниці цієї продукції.

Написи щодо ціни реалізації продукції мають бути чіткими і простими для розуміння.

Ціна продукції повинна включати в себе всі податки та неподаткові обов'язкові платежі, які відповідно до законодавства сплачуються споживачем під час придбання відповідної продукції.

На аукціонних торгах споживачам повинна повідомлятися стартова ціна продажу відповідного товару.

Ціна товару зазначається за одну упаковку такого товару, а якщо товар поставляється без упаковки - за одиницю вимірювання, яка звичайно застосовується до такого товару.

У разі коли за одну ціну пропонується кілька товарів, робіт або послуг чи їх поєднання або якщо продавець (виконавець) надає споживачеві при реалізації однієї продукції право одержати іншу продукцію за зниженою ціною, до споживача доводиться інформація щодо:

1) змісту та вартості пропозиції та у разі пропонування товарів, робіт або послуг за одну ціну - ціни таких товарів, робіт або послуг, взятих окремо;

2) умови прийняття пропозиції, зокрема строку її дії та будь-яких обмежень, включаючи обмеження щодо кількості.

Вживання понять «знижка» або «зменшена ціна» або будь-яких інших, аналогічних за значенням, дозволяється лише з додержанням таких умов:

1) якщо вони застосовуються до продукції, яку безпосередньо реалізує суб'єкт господарювання;

2) якщо такого роду знижка або зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу;

3) якщо ціна продукції є нижчою від ЇЇ звичайної ціни.

  1.  Розпродаж товару.

Вживання поняття «розпродаж» або будь-яких інших, аналогічних йому, дозволяється лише з додержанням таких умов:

1) якщо здійснюється розпродаж усіх товарів у межах певного місця або чітко визначеної групи товарів;

2) якщо тривалість розпродажу обмежено в часі;

3) якщо ціни товарів, що підлягають розпродажу, є меншими від їх звичайної ціни.

Після публічного повідомлення про початок проведення розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни до споживачів повинна доводитися інформація про ціну продукції, що була встановлена до початку проведення відповідного розпродажу, застосування знижок або зменшення ціни, а також ціну цієї ж продукції, встановлену після їх початку.

  1.  Правові наслідки у разі надання недостовірної або несвоєчасної інформації про продукцію.

У разі коли надання недоступної, недостовірної, неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника (виконавця, продавця) спричинило:

1) придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, - споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування завданих йому збитків;

2) неможливість використання придбаної продукції за призначенням -- споживач має право вимагати надання у прийнятне короткий, але не більше місяця, строк належної інформації. Якщо інформацію в обумовлений строк не буде надано, споживач має право розірвати договір і вимагати відшкодування збитків;

3) заподіяння шкоди життю, здоров'ю або майну споживача - споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) вимоги, передбачені ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів», а також вимагати відшкодування збитків, завданих природним об'єктам, що перебувають у його володінні на праві власності або на інших підставах, передбачених законом чи договором.

Збитки, завдані споживачеві недобросовісною рекламою, підлягають відшкодуванню винною особою у повному обсязі.

Продавець не звільняється від відповідальності у разі неодержання ним від виробника (імпортера) відповідної інформації про товар.

Під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

  1.  Вимоги до реклами харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок.

Забороняється реклама харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок без попереднього погодження її тексту з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

Забороняється для реклами харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок використовувати:

1) вислови щодо можливої лікувальної дії, втамування болю;

2) листи-подяки, визнання, поради, якщо вони пов'язані з лікуванням чи полегшенням умов перебігу захворювань, а також посилання на таку інформацію;

3) вислови, які спричиняють чи сприяють виникненню відчуття негативного психологічного стану.

  1.  Особливості маркування продукції.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про лікарські засоби» маркування, що наноситься на етикетку, зовнішню та внутрішню упаковку лікарського засобу, повинно містити такі відомості: назву лікарського засобу; назву та адресу його виробника; реєстраційний номер; номер серії; способи застосування; дозу діючої речовини в кожній одиниці та їх кількість в упаковці; термін придатності; умови зберігання; запобіжні заходи.

Під час державної реєстрації (перереєстрації) можуть затверджуватись додаткові вимоги до маркування та упаковки у зв'язку з особливостями застосування лікарського засобу.

Лікарські засоби, призначені для клінічних досліджень, повинні мати позначення «Для клінічних досліджень».

До кожного лікарського засобу, що реалізується, додається інструкція про застосування лікарського засобу, яка повинна містити: назву лікарського засобу; загальну характеристику (хімічну назву, основні фізико-хімічні властивості, склад); відомості про фармакологічні властивості; показання для застосування; протипоказання; взаємодію з іншими лікарськими засобами; способи застосування та дози; побічну дію; запобіжні заходи; форми випуску; умови та строки зберігання; умови відпуску.

  1.  Штрихове кодування товарів.

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 20 серпня 2002 р. N 255 затверджено Положення про штрихове кодування товарів.

1. Терміни в цьому Положенні вживаються в такому значенні:

товар як об'єкт обліку (trade item) - будь-який окремий вид виробу чи послуги, щодо якого виникає потреба одержати певні наперед означені відомості, що можуть бути використані в будь-який час протягом його обігу в будь-якій системі постачання;

система GS1 - система стандартів, методик, настанов, правил, які адмініструє міжнародна асоціація GS1, що стосуються автоматичної ідентифікації, штрихового кодування та електронної передачі даних і всесвітньо визнані учасниками ділових стосунків - користувачами такої системи;

Префікс С81 підприємства - сукупність цифр (номер), що складається із номера, який міжнародна асоціація С81 надає національній організації - члену GS1, та унікального номера підприємства, який визначає національна організація - член GS1. Префікс GS1 підприємства є складовою частиною ідентифікаційного номера GS1;

ідентифікаційний номер GS1 - номер, сформований у відповідності до стандартів системи С81 з метою забезпечення однозначної ідентифікації об'єкта обліку, зокрема товарної позиції;

штриховий код GS1 - штриховий код, сформований у відповідності до стандартів системи СS1, у якому, зокрема, відображається (кодується) ідентифікаційний номер GS1. До штрихових кодів GS1 належать декілька символік штрихових кодів, наприклад штрихові коди ЕАN-13 та ЕАN-8, які застосовують для маркування товарних позицій, що обертаються в торговельних мережах, штриховий код GS1-128, застосування якого поширене для маркування об'єктів обліку в постачальницькій діяльності;

ідентифікаційний номер GS1 обмеженої циркуляції (сфери обігу) - номер, який присвоюють одиниці обліку  відповідно до державних стандартів та нормативно-технічних документів і керівництв національної організації -члена С81. Він є унікальним і забезпечує однозначну ідентифікацію товарної позиції у визначеному обмеженому середовищі та призначений для використання тільки в цьому середовищі;

Глобальний номер розташування GS1 - ідентифікаційний номер в системі GS1, який уможливлює унікальну та однозначну ідентифікацію учасників торгових відносин, їх виробничих і структурних підрозділів та інших об'єктів, що мають визначене місцезнаходження;

електронний обмін даними - передача даних, структурованих згідно з погодженими і визнаними стандартами GS1 електронних повідомлень, від однієї комп'ютерної системи до іншої електронними засобами та з мінімальним втручанням людини.

2. Це Положення розроблено відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.05.96 N 574 «Про впровадження штрихового кодування товарів» (із змінами), а також Господарського кодексу України, Законів України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та «Про стандартизацію», постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.94 N 821 «Про Асоціацію Товарної Нумерації України «ДжіЕсІ Україна» (із змінами), Положення про національний фонд нормативних документів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2002 N 1395, правил міжнародної асоціації GS1 та міжнародних стандартів системи С81 з автоматичної ідентифікації, штрихового кодування та електронного обміну даними.

Це Положення поширюється на суб'єктів господарювання, що діють в Україні.

3. Згідно з правилами системи GS1 та повноваженнями, наданими законодавством України, Асоціація Товарної Нумерації України «ДжіЕсІ Україна» (далі - Асоціація «ДжіЕсІ Україна») як національна організація - член GS1 забезпечує на території України:

присвоєння суб'єктам господарювання Префікса GSI підприємства і присвоєння товарам як об'єктам обліку (ігасіе ііет) та іншим об'єктам обліку ідентифікаційних номерів GSI;

формування фонду нормативних документів шляхом накопичення нормативно-технічних документів і керівництв GSI та Асоціації «ДжіЕсІ Україна», що стосуються стандартів системи GSI, їх зберігання, систематизацію та актуалізацію;

взаємодію з головним фондом нормативних документів Українського науково-дослідного інституту стандартизації, сертифікації та інформатики, зокрема шляхом надання довідкової та бібліографічної інформації про нормативно-технічні документи і керівництва GSI та Асоціації «ДжіЕсІ Україна»;

надання користувачам інформації про нормативно-технічні документи і керівництва GSI та Асоціації «ДжіЕсІ Україна» і їх копій;

адміністрування технічних процедур експертизи, контролю та оцінювання відповідності стандартам GSI параметрів штрихкодових позначок, логістичних етикеток, стандартних електронних повідомлень тощо;

виконання інших базових функцій національної організації - члена GSI згідно з вимогами міжнародної асоціаціїGSI, що забезпечують і підтримують багатогалузеву систему однозначного нумерування об'єктів обліку, штрихового кодування, електронних повідомлень (ЕАКСОМ чиGSI ХМЬ) та радіочастотної ідентифікації за стандартами GSI, яка використовується діловими партнерами.

Право суб'єкта господарювання ка використання присвоєного Асоціацією «ДжіЕсІ Україна» Префікса GSI підприємства та ідентифікаційного номера GSI посвідчується відповідним свідоцтвом Асоціації «ДжіЕсІ Україна», яке видається в заявницькому порядку на безоплатній основі.

4. Маркування товарів штриховими кодамиGSI забезпечують суб'єкти господарювання відповідно до державних стандартів, інших нормативних актів України, нормативно-технічних документів і керівництв міжнародної асоціації GSI та Асоціації «ДжіЕсІ Україна».

Імпортні товари, які марковані штриховими кодами GSI відповідно до вимог вищезазначених документів, не підлягають перемаркуванню іншими штриховими кодами 681.

5» Обов'язковому маркуванню штриховими кодами С81 підлягають алкогольні напої та тютюнові вироби, примірники аудіовізуальних творів та фонограм, лікарські засоби та інші товари, маркування яких штриховими кодами передбачено законодавством України. Маркування харчових продуктів штриховими кодами здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

6. Суб'єкти господарювання, що діють через свої відокремлені підрозділи чи дочірні підприємства в інших країнах, мають право згідно із положеннями системи GSI при маркуванні своїх товарів штриховими кодами застосовувати ідентифікаційні номери GSI, які їм присвоїли Асоціація «ДжіЕсІ Україна» або національні організації - члени GSI інших країн.

7. Товари, які на підприємствах торгівлі піддають додатковому перерозподілу у малих обсягах, перефасуванню, подрібненню партій тощо для реалізації кінцевому споживачу, а також товари, на яких штрихкодові позначки GSI відсутні або не відповідають встановленим вимогам, підприємства торгівлі можуть самостійно кодувати ідентифікаційними номерами GSI обмеженої циркуляції (сфери обігу) та маркувати відповідними штриховими кодами згідно з державними стандартами та нормативно-технічними документами і керівництвами Асоціації «ДжіЕсІ Україна».

8. Заборонено суб'єктам господарювання маркувати штриховими кодами С81 товари (крім зазначених у пункті 7 цього Положення), яким не присвоєно ідентифікаційних номерів GSI згідно з державними стандартами України, нормативно-технічними документами і керівництвами міжнародної асоціаціїGSI та Асоціації «ДжіЕсІ Україна».

9. Ідентифікація суб'єктів господарювання, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що мають визначене місцезнаходження, під час електронного обміну даними з використанням стандартів С81 здійснюється з використанням Глобальних номерів розташування GSI, присвоєних відповідно до державних стандартів України, нормативно-технічних документів і керівництв міжнародної асоціації GSI та Асоціації «ДжіЕсІ Україна».

10. Застосування стандартів системи GSI для ідентифікації та штрихового кодування логістичних одиниць, інвентарного майна, документів, відносин із споживачами послуг суб'єкти господарювання здійснюють відповідно до нормативно-технічних документів і керівництв міжнародної асоціації С81 та Асоціації «ДжіЕсІ Україна» з використанням Префікса С81 підприємства, присвоєного в установленому порядку суб'єкту господарювання Асоціацією «ДжіЕсІ Україна» або національною організацією - членом GSI іншої країни.

Читаємо штрих-код

Перші дві цифри штрих-коду (50) означають країну походження товару. Наступні п'ять цифр (12345) розповідають про підприємство-виробника товару, а ще п'ять (67890) - несуть інформацію про найменування товару та його споживчі властивості. Остання цифра (0) є контрольною та використовується для перевірки правильності зчитування штрих-коду сканером.

Існує два типи штрих-кодів - лінійні та двомірні:

Лінійні коди

(найбільш поширений лінійний код ЕАК / ІІРС)

Лінійний штрих-код, як правило, не містить опису товару та ціни.

Двомірні коди (2В)

(найбільш поширений двомірний код РВГ417)

Двомірні штрих-коди використовуються, щоб розмістити якомога більше даних про товар на тій самій площі, що займає одномірний код. До того ж цей штрих-код дозволяє значно поширювати межі його використання.




1. А не выпить ли нам по рюмашечке
2. Реферат- Телереклама - цель и средства
3. философия жизни ее представители также Фр
4. Твердое тело
5.  Помещение для торговли зерном мукой а также для хранения зерна муки устар
6. Методика викладання економіки Метою державного іспиту з дисципліни Методика викладання економіки
7. Диоксины - фундаментальный фактор техногенного загрязнения живой и неживой природы
8. . ОСЛОЖНЕНИЕМ НАИБОЛЕЕ ХАРАКТЕРНЫМ ДЛЯ ВНЕБОЛЬНИЧНОЙ ПНЕВМОНИИ ЯВЛЯЕТСЯ а острая почечная недостаточнос
9. Нормативные акты налоговых органов
10. тематики ~ лекция272272 каб
11. родину~ стрелками отметьте родину высказываний- А ~ Древний Восток; Б ~ Древняя Греция; В ~ Древний Рим
12. ВВЕДЕНИЕ Благодарим Вас за доверие и поддержку CRON
13. Согласованный в ООН свод правил которым должны следовать транснациональные корпорации и другие участники
14. 1314 ~ ~~ -123
15. Ndshoot cmer wnting betterlooking photos
16. тема.
17. Религиозно-экзистенциалистская философия свободы творчества и бытия человека НА Бердяева 18741948
18. 2 Местное самоуправление как субъект социальной работы
19. Доклад ldquo;Легкая атлетикаrdquo;
20. Посланник из серии Жизнь полная любви Другие книги Клауса Джоула- Посланник книга первая из сери