Тема 4 Персонал підприємства продуктивність і оплата праці 1
Работа добавлена на сайт samzan.net:
PAGE 8
Тема 4. Персонал підприємства, продуктивність і оплата праці
1. Оплата праці: сутність, функції, державна політика і загальна організація.
2. Форми і системи оплати праці.
3. Поняття, класифікація і структура персоналу підприємства.
4. Визначення чисельності окремих категорій працівників.
5. Продуктивність праці.
1. Оплата праці: сутність, функції, державна політика і загальна організація.
Нормативні документи, що регулюють питання оплати праці:
- Закон України "Про оплату праці";
- Кодекс законів про працю;
- Господарський кодекс;
- та інші.
Оплата праці - ціна трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі.
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у
грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує
працівникові за виконану ним роботу (Кодекс законів про працю, Стаття 94. Заробітна плата).
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов
виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника,
результатів його праці та господарської діяльності підприємства,
установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Оплата праці складається з основної й додаткової (Закон України "Про оплату праці", Стаття 2. Структура заробітної плати).
Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, норм виробітку, норм обслуговування, посадових обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Основними принципами організації заробітної плати є:
1. Забезпечення відтворювальної функції оплати праці. Реалізація цієї функції передбачає встановлення норм оплати праці на такому рівні, що забезпечує нормальне відтворення робочої сили.
2. Адекватне відображення потенційних здатностей працівника на підставі оцінки його професійно-кваліфікаційного рівня, ділових якостей, а також складності виконаних робіт. Цей принцип пов'язаний з регулюючою функцією заробітної плати, відповідно до якого заробітна плата повинна бути диференційована залежно від спеціальності й кваліфікації відповідної категорії персоналу, важливістю й складністю трудових завдань.
3. Залежність грошової винагороди від індивідуальних та колективних результатів праці.
4. Персоніфікація оплати праці.
На підставі вищезгаданих принципів можна сформулювати основний принцип організації оплати праці, а саме: підприємство не може набрати та утримати робочу силу, якщо воно не сплачує винагороду за конкурентоспроможними ставками та не має шкали оплати, яка стимулює людей до роботи на даному підприємстві.
На формування величини заробітної плати впливають наступні фактори:
1. Зовнішні фактори:
- співвідношення попиту та пропозиції на ринку праці, рівень безробіття;
- динаміка цін на споживчі товари та послуги, рівень інфляції;
- рівень та стан економічного розвитку країни;
- життєвий рівень населення;
- податкова політика держави;
- та ін.
2. Внутрішні фактори:
- фінансові можливості роботодавця (підприємства);
- рентабельність виробництва;
- діяльність профспілок;
- та ін.
Поряд з наведеними факторами, які впливають на загальний рівень заробітної плати, слід зазначити й такі, які визначають індивідуальний заробіток, а саме:
1. Фактори, пов'язані з характером роботи:
- складність виконуваних робіт;
- умови праці;
- рівень відповідальності;
- кваліфікаційні вимоги;
- та ін.
2. Кадрові фактори:
- умови контракту (трудової угоди);
- стаж роботи;
- освіта;
- досвід роботи;
- та ін.
Державна політика оплати праці практично реалізується через механізм її регулювання: встановлення мінімальної заробітної плати; інших державних норм і гарантій щодо оплати праці; міжгалузевих співвідношень в оплаті праці; умов і розмірів оплати праці в бюджетних організаціях й установах; максимальних розмірів посадових окладів керівників державних підприємств; рівня оподатковування підприємств і доходів працівників.
Мінімальна заробітна плата - законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також годинну норму праці, обсяг робіт (стаття 95 Кодексу законів про працю України).
До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки та компенсаційні виплати. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією обов'язковою на всій території України для підприємств, установ,
організацій усіх форм власності й господарювання та фізичних осіб.
Економічні, правові й організаційні аспекти заробітної плати на виробничих підприємствах регулюються Законом України "Про оплату праці" та Кодексом законів про працю і обумовлюються в контракті або в трудовій угоді, що оформляється при встановленні трудових відносин працівника з підприємством (власником).
При організації оплати праці підприємець повинен:
- визначити форму й системи оплати праці робітників підприємства;
- розробити систему посадових окладів для керівників, фахівців і службовців;
- установити критерії й визначити розміри доплат для працівників.
Основою організації оплати праці є тарифна система, що містить у собі тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу
робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх
кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою
формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів)
провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду,
яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо
встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та
міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних
ставок (посадових окладів).
- Тарифно-кваліфікаційні довідники у вигляді Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників (ЄТКД) - це збірник нормативних актів, що містить кваліфікаційні характеристики робіт і професій, згруповані по виробництвах і видах робіт. ЄТКД призначено для тарифікації робіт, надання кваліфікаційних розрядів робітника, а також для формування навчальних програм підготовки й підвищення кваліфікації робітників.
- Тарифна сітка - це шкала, що складається з тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів, які визначають у скільки разів тарифна ставка даного розряду більше тарифної ставки першого розряду, тарифний коефіцієнт якої рівняється 1 (одиниці). За першим розрядом тарифікуються прості роботи, виконання яких не потребує професійної підготовки.
- Тарифна ставка - це норма оплати праці за одиницю відпрацьованого часу. Тарифна ставка першого розряду є основною (найменшою), а оплата праці для інших розрядів визначається множенням тарифної ставки першого розряду на відповідний тарифний коефіцієнт.
2. Форми й системи оплати праці.
Основними показниками результатів праці є кількість зробленої продукції (обсяг зроблених послуг) належної якості або витрачений робочий час, тобто кількість днів (годин), протягом яких працівник був фактично зайнятий на підприємстві. Такому поділу показників витрат праці відповідають наступні дві форми оплати праці - відрядна й погодинна
При відрядній формі оплата визначається за встановленими розцінками за кожну одиницю зробленої продукції або виконаний обсяг робіт.
Відрядна форма оплати праці застосовується при наступних умовах:
- Існують кількісні показники роботи, які безпосередньо залежать від конкретного працівника.
- Є можливість точного обліку обсягу виконаних робіт.
- Існує можливість у конкретного працівника збільшити виробництво або обсяг виконуваних робіт.
- Існує можливість технічного нормування праці.
Системи відрядної оплати праці
1. Проста відрядна визначається на основі відрядної розцінки й обсягів виготовлених виробів або виконаних робіт:
Зпр.сд = ∑Qi Pi (1)
Qі - обсяг виробництва виробів і-го найменування, шт., м, ...
Рі - відрядна розцінка за одиницю продукції, грн./шт., м, …
(2)
Тч - годинна тарифна ставка, грн./година.;
nч - годинна норма виробітку, шт/година;
tед - трудомісткість виготовлення одиниці продукції, година/шт.
2. Відрядно-преміальна оплата праці.
При даній системі працівник до основного заробітку одержує премії за кількісні і якісні показники своєї праці
Зсд.пр= (3)
П - розмір премії до основного заробітку за виконання встановлених показників й умов преміювання, %;
k - розмір премії за кожен відсоток перевиконання встановлених показників й умов преміювання, %;
р - відсоток перевиконання встановлених показників й умов преміювання, %.
3. Непряма система передбачає, що заробіток робітника залежить не від його особистого виробітку, а від результатів праці робітників, яких він обслуговує. Застосовується для оплати окремих категорій допоміжних робітників, праця яких не піддається нормуванню й обліку, але від яких у значній мірі залежить рівень виробітку основних робітників.
Зк.сд. = Зор*α (4)
Зор - заробітна плата основного робітника, грн;
α - відсоток оплати допоміжного працівника, %.
(5)
mи - годинна тарифна ставка, грн/ч;
Тф - фактично відпрацьований час, ч;
Квн - середній коефіцієнт виконання норм виробітку всіма основними робітниками, що обслуговується.
4. Акордна система оплати праці.
При даній системі розцінка встановлюється не на окрему операцію, а на весь обсяг робіт, виходячи з діючих норм виробітку, норм часу й тарифних ставок, із вказівкою кінцевого строку їхнього виконання.
5. Відрядно-прогресивна система оплати праці.
При даній системі праця робітника в межах установлених норм оплачується по прямих відрядних розцінках, а вироблення понад норми - по підвищених (прогресивних).
Зпр.сд = Зсд + З’сд (Кр – 1) (6)
Зсд - сума основного заробітку робітника, нарахована по прямих відрядних розцінках, грн.;
З'сд - сума відрядного заробітку робітника, нарахована по прямих відрядних розцінках, за частину роботи, оплачуваної по прогресивній системі, грн.;
Кр - коефіцієнт, що показує відношення прогресивної відрядної розцінки до основної відрядної розцінки.
При погодинній формі заробітна плата нараховується по встановлених тарифних ставках за фактично відпрацьований час.
Умови застосування погодинної оплати праці:
- Функціонують конвеєрні типи виробництва.
- Виробничий процес строго регламентований, і збільшення випуску продукції може привести до браку або до погіршення її якості.
- Функції робітника зводяться до спостереження за ходом технологічного процесу.
- та ін.
Системи погодинної оплати праці
1. Проста погодинна.
Зпов = mчТф (7)
mч - годинна тарифна ставка, грн./ч;
Тф - фактично відпрацьований час, ч.
2. Погодинно-преміальна - передбачає, що крім тарифного заробітку робітник одержує премії за досягнення кількісних й якісних показників праці.
3. Оплата праці керівників, фахівців і службовців здійснюється по встановлених посадових окладах згідно штатного розкладу й діючою системою преміювання.
Посадовий оклад - це абсолютний розмір заробітної плати, установлений відповідно до конкретної посади згідно із штатним розписом
3. Поняття, класифікація й структура персоналу підприємства.
Персонал підприємства являє собою сукупність постійних працівників, що одержали необхідну професійну підготовку й (або) имеющие досвід практичної роботи.
Класифікація персоналу:
1. По характеру відносин до основного виробництва.
1.1. Промислово-виробничий персонал (персонал основної діяльності):
- Робітники основних і допоміжних цехів,
- Апарат керівництва підприємством;
- Працівники НДІ й КБ;
- Працівники, зайняті підготовкою кадрів на підприємстві;
- Персонал охорони підприємства;
- та ін.
1.2. Персонал непромислових організацій, що перебувають на балансі промислового підприємства (персонал неосновної діяльності).
- Працівники торгівлі та громадського харчування;
- Працівники ЖКГ;
- Працівники установ культури;
- Працівники медичних установ;
- Працівники підсобних сільськогосподарських виробництв;
- та ін.
2. По професіях - відповідно до Державного класифікатора України "Класифікатор професій".
3. За рівнем кваліфікації.
У трудовому праві розрізняють кваліфікацію роботи й кваліфікацію окремих працівників.
Кваліфікація роботи - характеристика даного виду роботи за ступенем її складності, точності й відповідальності. Звичайно визначається розрядом, до якого дана робота віднесена тарифно-кваліфікаційним довідником. Кваліфікація даної роботи має важливе значення для встановлення тарифних ставок і посадових окладів.
Кваліфікація працівника - це ступінь і вид професійної підготовки, необхідні для виконання конкретного виду роботи.
3.1. Робітники кваліфікуються по розрядах
3.2. Фахівці кваліфікуються по категоріях.
4. По виконуваних функціях.
4.1. Робітники:
- основні - зайняті безпосередньо в технологічному процесі у виготовленню продукції;
- допоміжні - зайняті всіма видами обслуговування робочих місць по технологічному процесі основного виробництва.
4.2. Учні - особи, які навчаються робочої професії безпосередньо на підприємстві.
4.3. Інженерно-технічні працівники (ІТП) - персонал, що здійснює технічне керівництво виробництвом: керівництво підприємства, головні фахівці, інженери, техніки й ін.
4.4. Службовці - особи, що здійснюють адміністративно-господарські й облікові функції.
4.5. Молодший обслуговуючий персонал - особи, що обслуговують службові приміщення.
4.6. Охорона.
Види складів чисельності персоналу:
1. Явочний склад - чисельність працівників, що з'явилися на роботу на відповідну дату.
2. Обліковий склад - містить у собі всіх працівників, прийнятих на постійну й тимчасову роботу, включаючи тих що знайходяться у відрядженнях, відпустках, що не з'явилися на роботу через хворобу або у зв'язку з виконанням суспільних і державних обов'язків. Не включаються в обліковий склад особи, що працюють по сумісництву.
3. Середньоблікова чисельність працівників за звітний період розраховується шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день, включаючи святкові й вихідні дні, і розподіл отриманої суми на кількість календарних днів у періоді. Чисельність працівників у вихідні й святкові дні приймається рівної облікової чисельності в попередній робочий день.
4. Середньоблікова чисельність в еквіваленті повної зайнятості. Розрахунок даного показника базується на перерахуванні всього персоналу, що був на роботі й одержував заробітну плат, в умовну чисельність працівників зайнятих виконанням роботи повний робочий день. Тобто працівники, які фактично працювали менше встановленої норми робочого часу (скорочений робочий день, скорочений робочий тиждень) перераховуються в еквівалент повної зайнятості.
Показники стану кадрів на підприємстві.
1. Коефіцієнт прийому кадрів
(8)
Рп - кількість прийнятих на роботу за звітний період, осіб.;
Рсп - середньоспискова чисельність працівників підприємства, осіб.
2. Коефіцієнт вибуття кадрів
(9)
Рув- чисельність звільнених із всіх причин за звітний період, осіб;
3. Коефіцієнт плинності кадрів:
(10)
Р'ув- чисельність працівників, що звільнилися за власним бажанням і звільнених за порушення трудової дисципліни.
4. Коефіцієнт стабільності кадрів:
(11)
Рпост - чисельність працівників, які працювали в штаті підприємства весь звітний період.
4. Визначення чисельності окремих категорій працівників.
Визначення планової чисельності персоналу залежить від специфіки підприємства, особливостей його функціонування.
За умови значних організаційних зрушень (наприклад, створення нового підприємства) оцінка майбутніх потреб у трудових ресурсах являє собою досить складне завдання.
Техніка розрахунків планової чисельності окремих категорій працівників визначається конкретною специфікою їхньої професійної діяльності й галузевих особливостей функціонування того або іншого підприємства. Але у всіх випадках вона повинна базуватися на обліку можливої економії витрат праці.
Розрахунок чисельності персоналу:
1. Розрахунок чисельності робітників - відрядників:
(12)
Qі - плановий обсяг виробництва виробів і-того найменування, вир.;
Tі - трудомісткість виготовлення одиниці виробу і-того найменування, ч/вир.;
Фэф - ефективний фонд часу роботи одного робітника, ч/період;
Кв.н. - коефіцієнт виконання норм виробітку.
2. Розрахунок чисельності робітників-погодинників:
(13)
Qоб - обсяг робочих місць, що обслуговують;
S - кількість змін;
Nоб - норма обслуговування одним працівником.
3. На ненормованих роботах розрахунок чисельності проводиться по робочих місцях з урахуванням змінності й планових невиходів на роботу.
4. Чисельність і склад керівників, фахівців і службовців визначається штатним розкладом.
5. Продуктивність праці
Під продуктивністю праці розуміється ефективність (плодотворність) діяльності людей у сфері матеріального виробництва.
Під ростом продуктивності праці мається на увазі економія витрат праці (робітника часу) на виготовлення одиниці продукції або додаткова кількість зробленої продукції в одиницю часу, що безпосередньо впливає на підвищення ефективності виробництва, тому що в одному випадку скорочуються поточні витрати на виробництво одиниці продукції по статті "Заробітна плата основних виробничих робітників", а в іншому - в одиницю часу виробляється більше продукції.
Шляхи підвищення продуктивності праці:
1. Механізація й автоматизація виробництва;
2. Впровадження нових видів устаткування;
3. Впровадження більше вдосконалих технологічних процесів;
4. Підвищення якості сировини й матеріалів;
5. Підвищення норм і зон обслуговування;
6. Підвищення рівня спеціалізації виробництва (праці);
7. Спрощення структури керівництва;
8. та ін.
Показники рівня продуктивності праці.
1. Виробіток продукції на одного працівника
(14)
Q - обсяг виробництва продукції, грн., шт., м., ..;
Рс.п. - середньоспискова чисельність працівників підприємства, чол.
2. Виробництво продукції в одиницю часу
(15)
Т - загальна трудомісткість виробництва продукції, годин.
3. Трудомісткість виготовлення одиниці продукції
(16)
2. Казахстан Темир Жолы Эйр Астана
3. Методические рекомендации для студентов СПО по подготовке и защите выпускной квалификационной работы
4. ПАТОГЕННОЙ МИКРОФЛОРОЙ [4] ПИЩЕВЫЕ ТОКСИКОИНФЕКЦИЙ ВЫЗЫВАЕМЫЕ [5] CL
5. Тема 2 Виды деловых коммуникаций 2
6. Реферат- Генерация комбинаторных объектов
7. ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА 6
8. Процесс работы газотурбинного двигателя
9. Курсовая работа- Президент України і виконавча влада
10. Об общих началах местного самоуправления и местного хозяйства в СССР
11. на тему Налоги с населения и их роль в условиях перехода к рынку Подоходный налог В данной курсовой
12. Келесі саба'та осы жатта'андары'а 'атысты с'ра'тар 'ойылады
13. и породообразования в целом
14. Тема урока- Развитие кинематографа в США и России
15. 1994 Настоящее исследование не может считаться полным
16. Эмпатическое взаимодействие
17. НОВОГОДНИЙ ВЕЧЕР в нашей уютной обстановке- Стоимость на 2ух человек- 4000 В стоимость включено- праздни
18. Система таможенно - банковского валютного контроля
19. темами Возможно ли прогнозирование Любое управленческое и не только управленческое идти на
20. Формула Бернулли