Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
20
Інститут спеціальної педагогіки АПН України
Горбенко Світлана Леонідівна
УДК: 316.614-056.37-053.6
Психологічні особливості рольової поведінки
розумово відсталих підлітків у малій групі
Спеціальність: 19.00.08
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті спеціальної педагогіки АПН України
Науковий керівник ─ доктор психологічних наук, професор
ХОХЛІНА Олена Петрівна,
Київський національний університет
внутрішніх справ,
кафедра психологічних дисциплін, завідувач
Офіційні опоненти ─ доктор педагогічних наук, професор
дійсний член АПН України
КИРИЧУК Олександр Васильович,
Державна служба зайнятості України,
кафедра психології та соціальної роботи,
завідувач;
─ кандидат психологічних наук, професор
СИНЬОВА Євгенія Павлівна,
Інститут корекційної педагогіки та
психології
Національного педагогічного університету
імені М.П.Драгоманова,
кафедра тифлопедагогіки, завідувач
Захист відбудеться „23” жовтня 2007року о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.450.01 в Інституті спеціальної педагогіки АПН України (04060, м. Київ, вул. Берлінського, 9).
З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту спеціальної педагогіки АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. Берлінського, 9.
Автореферат розіслано „21” вересня 2007року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Колупаєва А.А.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Інтенсивність соціально-економічних змін у нашій державі загострило проблему адаптації підростаючого покоління до сучасних умов життєдіяльності. Особливо актуальною в психології і педагогіці є проблема засвоєння молоддю соціальних ролей, через які здійснюється опанування суспільним досвідом. У цьому плані найважливіше значення для учнів загальноосвітньої школи є виконання ролі школяра. У житті учня-підлітка, зважаючи на його вікові психологічні особливості, вагоме місце займає міжособистісне спілкування. Статус у системі міжособистісних стосунків накладає значний відбиток як на виконання основної ролі –ролі школяра, так і на виконання ролей, пов’язаних з позицією дитини у шкільному колективі. Важливо враховувати й те, що у підлітковому віці проходить такий етап соціалізації, як індивідуалізація, що характеризується самопізнанням, самоствердженням дитини, що також позначається на особливостях рольової поведінки. Все це зумовлює важливість та актуальність вивчення рольової поведінки учня-підлітка відповідно до його рольового набору. Не менш актуальною ця проблема є для успішної соціалізації та підготовки до самостійного життя розумово відсталої дитини.
Проблема рольової поведінки та міжособистісних стосунків у психолого-педагогічній науці знайшла своє відображення у працях Б.Г.Ананьєва, Г.М.Андрєєвої, П.П.Горностая, А.І.Донцова, О.П.Єлісєєва, О.В.Киричука, А.Б.Коваленко, Я.Л.Коломинського, І.С.Кона, М.Н.Корнєва, В.Г.Криська, І.О.Мартинюка, В.В.Москаленко, Л.Е.Орбан-Лембрик, Б.Д.Паригіна, А.В.Петровського, П.Я.Пригунова, В.Г.Романової, С.Л.Рубінштейна, М.В.Савчина, А.Л.Свенцицького, Л.Д.Столяренко, В.А.Ядова, М.Г.Ярошевського та ін. Водночас слід зазначити, що ця проблема майже не розроблена у спеціальній психології, зокрема щодо учнів допоміжної школи. Опосередковано вона розглядається у працях таких дефектологів, як І.Д.Бех, Л.С.Виготський, А.Д.Виноградова, В.А.Вярянен, Є.А.Гордієнко, Г.М.Дульнєв, І.Г.Єременко, В.В.Кобильченко, Н.Л.Коломинський, Л.І.Кузьмайте, В.П.Левицький, М.П.Матвєєва, Ж.І.Намазбаєва, М.С.Певзнер, Б.І.Пінський, С.Я.Рубінштейн, Є.П.Синьова, Н.М.Стадненко, С.В.Степанюк, К.М.Турчинська, Л.М.Шипіцина, Ж.І.Шиф, В.І.Шиша та ін.
Зокрема, Н.Л.Коломинський вивчав питання розвитку особистості учнів допоміжної школи. Особливості особистісних взаємостосунків учнів старших класів допоміжної школи з’ясовували І.Д.Бех, В.А.Вярянен. Особливості статево-рольової поведінки розумово відсталих молодших школярів досліджував В.П.Левицький. Однак, незважаючи на значущість, проблема рольової поведінки розумово відсталих учнів підліткового віку не була предметом вивчення у спеціальній психології та корекційній педагогіці. А саме, не досліджувалися психологічні особливості їх рольової поведінки залежно від соціального статусу школяра та позиції в малій групі (класі). Не вивчалося і питання корекційного впливу на рольову поведінку учнів зазначеної категорії з метою сприяння їх соціальній адаптації. Все це і визначило вибір теми дисертаційного дослідження „Психологічні особливості рольової поведінки розумово відсталих підлітків у малій групі”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до напряму науково-дослідної роботи Інституту спеціальної педагогіки АПН України „Реформування змісту спеціальної освіти дітей з особливими потребами” та комплексної тематики лабораторії олігофренопедагогіки „Науково-педагогічні засади удосконалення змісту освіти школярів з обмеженими розумовими можливостями” (реєстраційний номер 0101 V000606). Воно пов’язане із загальною проблемою підготовки дітей з особливостями розвитку до самостійної життєдіяльності, їх адаптації до нових суспільних відносин та інтеграції у суспільство. Тема дисертаційного дослідження затверджена в Бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 6 від 15.06.04).
Об’єкт дослідження - процес соціалізації розумово відсталої дитини.
Предмет дослідження - психологічні особливості рольової поведінки розумово відсталих учнів підліткового віку та психолого-педагогічні умови її формування.
Мета дослідження - підвищення ефективності соціалізації розумово відсталої дитини на основі: 1) вивчення її рольової поведінки у малій групі, а саме виконання ролі школяра та інших конвенційних ролей у малій групі (зумовлених офіційним статусом) у зв’язку з виконанням міжособистісних ролей (зумовлених неофіційним статусом); 2) формування рольової поведінки на підставі спеціального добору психолого-педагогічних засобів (змісту, методів, організаційних форм) відповідно до сутності, складових, характеристик цієї поведінки та особливостей її прояву у дітей.
Гіпотеза дослідження. Вивчення психологічних особливостей рольової поведінки та цілеспрямоване її формування у розумово відсталих підлітків сприятиме підвищенню рівня їх соціальної адаптації та зростанню особистісної зрілості за умови впровадження у виховний процес психолого-педагогічних умов, які:
Відповідно до об’єкта, предмета, мети й гіпотези у дисертації вирішуються такі основні завдання:
1. На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури з’ясувати сутність проблеми засвоєння та виконання соціальних ролей школярами, розкрити зміст основних понять.
. Виявити психологічні особливості рольової поведінки розумово відсталих підлітків.
. Визначити й експериментально апробувати психолого-педагогічні умови формування рольової поведінку розумово відсталих підлітків.
Методи дослідження. Для вирішення першого завдання викоритовувався теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження. Для розв’язання другого завдання використовувались методи: опитування викладачів і вихователів (анкетування) –з метою з’ясування змісту конвенційних ролей підлітка; метод експертної оцінки - для оцінювання рівня успішності виконання підлітками конвенційних ролей за зовнішніми проявами їх поведінки та вивчення особливостей рольової поведінки учнів залежно від прийняття ролі; методика вивчення спрямованості особистості Б.Басса - для виявлення спрямованості рольової поведінки учнів; методи опитування, спостереження і природний експеримент - для вивчення компонентів рольової поведінки: змістового, емоційно-мотиваційного, власне поведінкового; метод соціометрії Дж.Морено - для вивчення неформального статусу підлітка у групі. Для розв’язання третього завдання використовувались теоретичний аналіз літератури і формуючий експеримент. На констатуючому та формуючому етапах дослідження були застосовані методи кількісної й якісної обробки емпіричних даних.
Експериментальна база дослідження. Дослідною роботою на констатуючому етапі дослідження було охоплено 102 учня та 30 педагогів Київських допоміжних шкіл-інтернатів №№ 10, 12, 16 та Республіканської Керченської допоміжної школи-інтернату №2; на формуючому етапі - 38 учнів Київської допоміжної школи-інтернату № 16.
Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у тому, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням психологічних особливостей рольової поведінки розумово відсталих підлітків у малій групі.
Уточнено:
сутність рольової поведінки, параметри її вивчення і складові формування, показники і критерії оцінювання, зміст виконання основних конвенційних ролей розумово відсталих підлітків.
Вперше:
- структуровано та розроблено методику вивчення рольової поведінки у розумово відсталих підлітків;
- одержано нові експериментальні дані щодо особливостей рольової поведінки розумово відсталих підлітків у малій групі, а саме виконання конвенційних ролей школяра, старости, санітара, природознавця, бібліотекаря, чергового за показниками: успішність виконання ролей відповідно до еталону; характер прийняття ролі (ритуальний, особистісно-прийнятий, нульовий); спрямованість рольової поведінки (зорієнтована на розв’язання завдання, на підтримку стосунків у групі, на себе); сформованість структурних компонентів рольової поведінки (змістового, емоційно-мотиваційного, власне поведінкового);
- визначено психолого-педагогічні умови формування рольової поведінки в учнів допоміжної школи у позакласній виховній роботі на основі спеціального добору змісту, методичних засобів, організаційних форм поетапного корекційно-виховного впливу, відповідно до її сутності, складових, повноти характеристик, змістових ліней (напрямків) становлення та особливостей прояву досліджуваного явища у дітей у дітей.
Практичне значення одержаних результатів. Спеціально організований корекційно-виховний вплив, відповідно до визначених психолого-педагогічних умов, сприяє становленню у розумово відсталих підлітків рольової поведінки, як умови їх соціалізації. З’ясована сутність та зміст виконання конвенційних ролей, складові, показники сформованості, розроблена методика можуть використовуватися в процесі вивчення та рольової поведінки розумово відсталих підлітків. Отримані дані про особливості виконання рольової поведінки, розроблене психолого-педагогічне забезпечення її формування можуть використовуватися у навчально-виховному процесі допоміжної школи. Результати дослідження можуть враховуватися при створенні програм, посібників з виховної роботи для допоміжних шкіл, навчальної літератури для студентів-дефектологів, для слухачів системи безперервної освіти, педагогів-практиків.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретичним обґрунтуванням його вихідних позицій, відповідністю використовуваних методів меті та завданням дослідження, кількісним та якісним аналізом емпіричних даних.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дослідження висвітлювалися на Міжнародних та Всеукраїнських наукових і практичних конференціях: „Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі” (м. Київ, 2004, 2005, 2006, м. Запоріжжя, 2006), „Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами” (м. Київ, 2004, 2005), „Реабілітація дітей з особливостями психофізичного розвитку: сучасність і перспективи” (м. Сімферополь, 2005), „Актуальні проблеми сучасної психології” (м. Луцьк, 2006), „Сучасні підходи інтеграції та соціалізації дітей з особливими потребами” (м. Луцьк, 2006), „Актуальні питання супроводу дітей з особливими потребами: медичні, психологічні, педагогічні аспекти” (м. Луцьк, 2006), на засіданнях лабораторії олігофренопедагогіки Інституту спеціальної педагогіки АПН України - 2004-2007, на нарадах працівників освіти у допоміжних школах, присвячених питанням виховання, соціальної адаптації та психологічної реабілітації дітей у сучасному середовищі.
Публікації. Основний зміст роботи відображено у 15 публікаціях з теми дисертаційного дослідження. З них статей у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць –, матеріалів та тез конференцій –.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (180 найменувань) та додатків (обсягом - 10 сторінок). Загальний обсяг дисертації –сторінок, з них обсяг основного тексту - 165 сторінок. У роботі вміщено 21 таблицю і 14 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методи та експериментальну базу дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано дані про апробацію.
У першому розділі –„Проблема рольової поведінки у психолого-педагогічній літературі” –здійснено аналіз проблеми, визначено концептуальні засади дослідження, розкрито психологічний зміст основних понять.
Вивчення суті поставленої проблеми та пошук можливих шляхів її розв’язання у плані сприяння соціалізації дітей з обмеженими розумовими можливостями вказує на актуальність проблеми засвоєння підростаючим поколінням соціальних ролей і становлення у них адекватної рольової поведінки. Знайти ефективні психолого-педагогічні засоби формування рольової поведінки у розумово відсталих підлітків означає сприяти досягненню головної мети діяльності спеціального освітнього закладу, а саме - максимальному розвитку в учнів адаптаційних можливостей, їх обізнаності, практичної підготовки до основних сфер життєдіяльності. Це передбачає визначення сутності рольової поведінки і соціальних ролей, її показників, компонентів, етапів та умов становлення.
Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що рольова поведінка –це практичне виконання соціальних ролей, реальні вчинки людей, опосередковані вимогами і очікуванням оточуючих, особистісними властивостями людини, її уявленнями про людей і про саму себе. Під поняттям „соціальна роль” розуміють спосіб поведінки людини залежно від її статусу й позиції у групі чи суспільстві, в системі міжособистісних чи суспільних відносин. Роль, як поведінкова характеристика людини, відображає динамічний аспект соціального статусу та позиції індивіда (Г.М.Андрєєва, П.П.Горностай, І.С.Кон, Л.Е.Орбан-Лембрик, П.Я.Пригунов, Л.Д.Столяренко, Т.Шибутані та ін.).
Отже, розкриття суті рольової поведінки здійснюється, певною мірою, на основі з’ясування змісту статусу і позиції особистості. Поняттям статусу визначається місце індивіда в системі міжособистісних відносин у групі чи суспільстві, його права, обов’язки і привілеї. Позиція особистості характеризує як стосунки в системі спілкування, так і внутрішній стан людини, її погляди, уявлення, установки щодо умов власної життєдіяльності (А.Б.Коваленко, М.Н.Корнєв, В.Г.Крисько).
У цьому розділі дисертації наводяться також дані щодо структури та класифікації соціальних ролей, характеру прийняття особистістю ролей і спрямованості рольової поведінки. Соціальна роль має свою структуру, яка складається із зразка ролі, моделі ролі і рольової поведінки. Зразок ролі –це об’єктивні вимоги і сконцентровані очікування суспільства щодо поведінки індивідів. Це стандарт, якого людина дотримується спочатку через наслідування, потім шляхом свідомого засвоєння. Особливим у моделі ролі є те, що вона визначається суб’єктивним ставленням особистості до ролі. Ця модель зумовлена життєвим досвідом і знаннями людини й є внутрішнім регулятором поведінки. Рольова поведінка розгдядається як реалізація зразка і моделі ролі (А.Б.Коваленко, М.Н.Корнєв).
У класифікації ролей у малій групі виділяються ролі конвенційні і міжособистісні (Т.Шибутані). Конвенційні ролі залежать від специфіки соціального становища, а саме від офіційного статусу особистості у малій групі. Це стандартний шаблон поведінки, що очікується та вимагається від людини у певній груповій ситуації. Міжособистісні ролі пов’язані із неофіційним статусом особистості у групі, з її психологічними особливостями.
Виявлено, що здійснення ролей може бути орієнтоване на розв’язання завдання, на підтримку стосунків у групі, на себе (Б.Басс, О.П.Єлісєєв, В.Г.Крисько). Так, для особистості, яка виконує ролі, орієнтовані на себе, група виступає як „театр” чи засіб задоволення власних потреб, а члени групи є одночасно акторами і глядачами, перед якими ця людина може показувати свої особисті труднощі чи завойовувати їх повагу, бути агресивною чи владною. Виконання особистістю ролей, орієнтованих на підтримку стосунків у групі, відображає ту інтенсивність, з якою вона намагається підтримувати щирі стосунки. Ці стосунки можуть бути і нещирими, що зумовлюється поверховим ставленням як до справи, так і до друзів. Виконання особистістю ролей, орієнтованих на вирішення завдання, відображає міру зацікавленості здійснити свою роботу якомога краще. Така людина, незалежно від своїх інтересів, буде доброзичливо і щиро спілкуватися з групою, якщо це підвищить продуктивність групи.
Визначено, що кожна людина по-різному ставиться до виконання ролей. Залежно від характеру прийняття ролі, розрізняють виконання ритуальне, особистісно-прийняте і нульове (В.Г.Крисько, Л.Д.Столяренко). Ритуальне виконання ролі –це дотримання конкретних правил, які символічно відображають реальні соціальні стосунки і статус людини у групі. Особистісно-прийнята рольова поведінка характеризується відповідальним і зацікавленим ставленням людини до обов’язків, окреслених роллю, творчою самодіяльністю, комунікабельністю, умінням відстоювати свою точку зору на основі суб’єктивного переконання у правоті справи, принциповим і відвертим ставленням до інших і до самої себе. При нульовому виконанні ролі особистість виступає формальним носієм ролі без її фактичної реалізації.
Проблема засвоєння ролей і рольової поведінки у плані соціалізації дитини стосується проблеми міжособистісних стосунків у малій групі –класі, сім’ї, спортивній команді, колі друзів тощо (Б.Г.Ананьєв, Г.М.Андрєєва, О.В.Киричук, Я.Л.Коломинський, Р.Л.Кричевський, А.С.Макаренко, І.О.Мартинюк, А.В.Петровський та ін.). Міжособистісні стосунки займають одне з центральних місць у формуванні соціальної поведінки підлітка. Спілкування з друзями у цьому віці набуває такої цінності, що нерідко відтісняє на другий план і навчання, і стосунки з рідними (І.М.Авдєєва, Л.І.Божович, М.М.Заброцький, Т.В.Кириченко, Г.С.Костюк, О.П.Сєверов та ін.).
З огляду на з’ясовану суть рольової поведінки підростаючого покоління був здійснений теоретичний аналіз сучасного стану розробки цієї проблеми у спеціальній психології та корекційній педагогіці, зокрема щодо розумово відсталих дітей. Насамперед, йдеться про такі аспекти, як особливості міжособистісних стосунків (В.А.Вярянен, Н.М.Гончарук, Л.І.Дарвичене, Н.Л.Коломинський, Л.І.Кузьмайте, В.І.Шиша та ін..), ставлення розумово відсталих учнів до навчально-виховного процесу (І.М.Бгажнокова, О.М.Вержиховська, Л.С.Виготський, Г.М.Дульнєв, І.Г.Єременко, Г.М.Мерсіянова, Н.М.Стадненко, К.М.Турчинська, О.П.Хохліна, Ж.І.Шиф та ін.), особливості їх соціальної поведінки (Г.Г.Задрягаєв, В.І.Лубовський, Б.І.Пінський, В.М.Синьов, О.П.Сєверов, Н.В.Тарасенко та ін.), особливості психофізичного розвитку учнів означеної категорії (І.М.Бгажнокова, Л.В.Занков, М.С.Певзнер, С.Я.Рубінштейн та ін.).
Однак аналіз спеціальної психолого-педагогічної літератури показав, що дослідженням рольової поведінки розумово відсталих підлітків бракує комплексного та системного підходу. Вивчення теорії та практики роботи допоміжної школи свідчить, що недостатня дослідженість проблеми рольової поведінки позначається на стані виховного процесу: виховання рольової поведінки в учнів здійснюється опосередковано, виходячи лише з розуміння суті тих вимог, які ставляться перед школярами. Педагоги потребують матеріалів рекомендаційного характеру, з яких вони могли б дізнатися про особливості виконання розумово відсталими учнями основних соціальних ролей і про засоби формування та корекції рольової поведінки.
У другому розділі –„Експериментальне вивчення психологічних особливостей рольової поведінки розумово відсталих підлітків у малій групі” обґрунтовано та висвітлено методику констатуючого етапу дослідження, наведено його результати.
Конкретними завданнями констатуючого етапу дослідження було вивчення психологічних особливостей виконання розумово відсталими дітьми соціальних ролей, а саме: конвенційної ролі школяра; конвенційних ролей, пов’язаних з офіційним статусом підлітка у класі; міжособистісних ролей (на основі неофіційного статусу школяра у класі); та встановлення характеру зв’язку між виконанням конвенційних і міжособистісних ролей.
У зв’язку з цим, констатуючий етап дослідження проводився в три етапи.
Перший етап спрямовувався на визначення переліку та змісту конвенційних ролей. Методика дослідження на цьому етапі полягала у використанні методу опитування викладачів і вихователів та вивчення досвіду роботи допоміжної школи.
Як свідчать результати дослідження, основна роль розумово відсталого підлітка –роль школяра. Окрім неї, до конвенційних ролей відносяться ролі, пов’язані з обов’язками у класі: старости або командира, санітара, бібліотекаря, природознавця, чергового. Отримані дані стали основою для визначення ієрархії конвенційних ролей в класі і правил виконання кожної з них. Так, роль школяра передбачає виконання таких правил поведінки, як: старанно вчитися; бути дисциплінованим на уроках, перервах та у позаурочний час; дотримуватися шкільного режиму дня; дотримуватися порядку на робочому місці, у класі та в інших шкільних приміщеннях; бути чемним з вчителями, вихователями, іншими працівниками школи та товаришами; брати активну участь у корисних справах класу і школи; дбайливо ставитися до шкільного майна, своїх та чужих речей; дотримуватися правил особистої гігієни, слідкувати за зовнішнім виглядом; бути чесним, стриманим і тактовним; допомагати товаришам у навчанні, праці; боротися з власними шкідливими звичками та допомагати в цьому товаришам; берегти та примножувати честь школи.
Другий етап дослідження спрямовувався на вивчення особливостей рольової поведінки за показниками:
1) успішність виконання ролей відповідно до еталона;
) характер прийняття ролі (ритуальний, особистісно-прийнятий, нульовий);
) спрямованість рольової поведінки (зорієнтована на розв’язання завдання, на підтримку стосунків у групі, на себе);
) сформованість структурних компонентів рольової поведінки (змістового, емоційно-мотиваційного, власне поведінкового).
Вивчення сформованості структурних компонентів рольової поведінки здійснювалось за низкою показників, зокрема, змістовий аналізувався за повнотою, адекватністю, усвідомленістю знань про норми поведінки, які визначаються роллю; емоційно-мотиваційний –за позитивним чи негативним ставленням до виконання ролі, його стійкістю та дієвістю; власне поведінковий –за адекватністю, стійкістю та самостійністю виконання правил рольової поведінки (О.П.Хохліна, О.М.Вержиховська). Були визначені рівні сформованості знань за кожним показником, які відповідали бальним оцінкам: високий рівень сформованості компонентів –„5” балів, вищий за середній –„4”, середній –„3”, нижчий за середній –„2”, низький –„1” бал.
Другий етап дослідження забезпечувався використанням методу експертної оцінки, методики вивчення спрямованості особистості Б.Басса, методів опитування, спостереження і природного експерименту (О.П.Єлісєєв, В.В.Москаленко).
На третьому етапі дослідження ми виходили з того, що на виконанні конвенційних ролей значною мірою позначається виконання міжособистісних ролей, пов’язаних з неформальним статусом дитини у групі. З метою вивчення неформального статусу підлітка у групі використовувався соціометричний метод Дж. Морено (М.І.Шевалдрін).
Отримані в результаті експериментального дослідження емпіричні дані підлягали якісній і кількісній обробці. Було виявлено, що майже половина досліджуваних мають середній рівень успішності виконання конвенційних ролей, а майже третина –високий. До того ж, чим вищим є рівень успішності виконання рольової поведінки у школяра, тим більшого значення для нього набуває виконання правил, пов’язаних не лише з зовнішньою, а й внутрішньою стороною активності. Виявлене є підставою для позитивних прогнозів щодо можливостей адаптації розумово відсталої дитини до умов життєдіяльності, її соціалізації, засвоєння позитивної, з точки зору суспільних цінностей, рольової поведінки. Адже саме конвенційна роль, вимоги до її виконання за своїм змістом є основою опанування будь-якої конвенційної ролі на подальших вікових етапах, у різних сферах життєдіяльності.
У результаті дослідження були отримані диференційовані дані щодо характеру прийняття розумово відсталими підлітками кожної з конвенційних ролей. Виявлено, що більше половини розумово відсталих підлітків виконують ролі ритуально. Тобто вони дотримуються правил, визначених роллю, формально, без прояву зацікавленості, але з повагою та тактовним ставлення до однолітків.
Кількісний і якісний аналіз даних щодо спрямованості рольової поведінки розумово відсталих підлітків свідчить про те, що поведінка переважної більшості дітей у кожному класі спрямована на підтримку і налагодження стосунків у групах. Такі діти вирізняються високою потребою у спілкуванні, бажанням товаришувати, залежні від групи, чекають від інших визнання і теплих стосунків. Водночас спрямованість на розв’язання завдання мають лише 24,2% дітей. Варто відмітити також і те, що до аналізованої категорії дітей відноситься більшість учнів, які виконують конвенційну роль старости. Учні, рольова поведінка яких спрямована на себе, характеризуються орієнтацією на отримання винагороди та задоволення незалежно від інтересів інших членів групи.
Як свідчать результати вивчення сформованості компонентів рольової поведінки у розумово відсталих підлітків (змістового, емоційно-мотиваційного та власне поведінкового), найменшою мірою сформований її змістовий компонент. Знання характеризуються тим, що учні мають уявлення про певні правила конвенційних ролей, розуміють їх, але недостатньо повно і адекватно розкривають сутність цих правил і тільки частково їх деталізують. Найкраще, на вищому за середній та високому рівнях, розумово відсталі підлітки володіють знаннями про ролі санітара, природознавця, бібліотекаря.
Даними дослідження встановлено, що у розумово відсталих учнів підліткового віку переважає в цілому середній рівень емоційно-мотиваційного компонента виконання усіх конвенційних ролей з урахуванням їх позитивного ставлення до виконання правил поведінки, стійкості та дієвості. Така рольова поведінка характеризуються тим, що учні діють з позитивним настроєм, але досить пасивно, незацікавлено. Водночас у процесі бесіди вони стверджувально ставляться до необхідності виконання правил, визначених конвенційними ролями.
На підставі аналізу даних у переважної частини учнів (60%) виявлено високий та вищий за середній рівні сформованості поведінкового компонента виконання ролей. Тобто рольова поведінка таких учнів характеризується адекватним і самостійним, хоч і повільним виконанням правил конвенційних ролей. Контролю та допомоги вони потребують тільки в окремих випадках. Найкраще розумово відсталі підлітки виконують конвенційні ролі санітара, природознавця, бібліотекаря. При виконанні конвенційних ролей старости, школяра та чергового значна кількість учнів має середній рівень сформованості поведінкового компонента. Для таких учнів характерним є ситуативне, з похибками виконання правил конвенційних ролей, вони потребують постійного контролю.
Отримані експериментальні дані щодо рівнів сформованості компонентів рольової поведінки у розумово відсталих підлітків свідчать, що їх характеристики зазнають певних позитивних змін протягом навчання у 6-9 класах. Водночас виявлено, що потребує формування змістовий компонент рольової поведінки за показниками адекватності та усвідомленості, а також поведінковий компонент рольової поведінки за показником самостійності.
У результаті соціометричного дослідження було виявлено, що серед розумово відсталих підлітків найбільшу кількість складають „зірки” (46,2%). Вони наближені до лідера, це його опора, його соратники. „Відкинутих”, „ізольованих” і „знехтуваних” серед учнів - 39,5%. Ці показники свідчать про те, що майже половині розумово відсталих підлітків притаманна обмеженість спілкування і деякі навіть приймають на себе групову агресію. На основі співставлення даних щодо виконання міжособистісних ролей розумово відсталими підлітками з даними про особливості виконання ними конвенційних ролей було виявлено наявність певного зв’язку. Отримані дані наведені у табл. 1.
Кількісні дані свідчать про те, що лише 14,3% розумово відсталих підлітків здійснюють ефективну регуляцію міжособистісних стосунків та офіційних відносин у групі, їх рольова поведінка відповідає груповим і суспільним цінностям і нормам, вони виявляють при цьому високий рівень активності порівняно з іншими членами групи. Показники рольової поведінки зумовлюють позицію розумово відсталих підлітків у малій групі.
У третьому розділі –„Психолого-педагогічні умови формування рольової поведінки розумово відсталих школярів підліткового віку” висвітлюється розроблена методика та результати формуючого експерименту.
Таблиця 1
Дані про неформальний статус розумово відсталих підлітків і
характер зв’язку з особливостями виконання ними рольової поведінки (% учнів)
|
між особистісна роль |
% усіх учнів |
Успішність виконання конвенційних ролей |
Характер прийняття ролей |
Спрямованість рольової поведінки |
Рівень сформован. компонентів рольової поведінки |
|
особ.-прийн. |
ритуальний |
нульовий |
на себе |
на нал.ст. |
на роз. завд. |
змістовий |
емоц.-мот. |
поведінков. |
|||||
|
„Лідер” |
14,3 |
,3 |
,3 |
,3 |
В/с |
В/с |
В |
||||||
|
„Зірка” |
46,2 |
28 |
С |
В/с |
С |
||||||||
|
„Відкинутий” |
15,3 |
,9 |
,4 |
,3 |
,1 |
,1 |
,1 |
С |
С |
С |
|||
|
„Ізольований” |
14,1 |
,1 |
,1 |
,1 |
В/с |
В/с |
В/с |
||||||
|
„Знехтуваний” |
10,1 |
,1 |
,1 |
Н |
Н |
Н |
Умовні позначки: В –високий рівень, В/с –вищий за середній, С –середній, Н/с –нижчий за середній, Н –низький.
Найважливішим завданням формуючого етапу дослідження було визначення та апробація психолого-педагогічних умов формування рольової поведінки у розумово відсталих підлітків. В основу розробки методики формуючого експерименту покладалось розуміння суті, складових, характеристик рольової поведінки, змістових ліній її формування, виявлені особливості її виконання дітьми досліджуваної категорії, добір адекватних психолого-педагогічних засобів впливу.
Організація роботи з формування в учнів допоміжної школи рольової поведінки базувалася на загальних і спеціальних принципах навчально-виховного процесу: корекційно-розвивальної спрямованості, систематичності та послідовності, наступності і безперервності, цілісності, доступності, поєднання вимогливості та поваги до особистості, диференціації та індивідуалізації на основі врахування особливостей психофізичного розвитку дітей, їх вікових можливостей, особистісно-розвивального спілкування, опори на співпереживання, систематичного аналізу вихованцем власних і чужих вчинків.
Стрижнем методики формуючого експерименту було використання спеціально розроблених занять, які проводилися в процесі позакласної виховної роботи у фронтальній формі. Але, враховуючи наявність у дітей різних рівнів та особливостей прояву сформованості складових рольової поведінки, використовувалась також групова та індивідуальна форми роботи. В основу занять покладалася передусім система рольових ігор різних типів (опис, демонстрування, тренування, відображення і сенсибілізація). При цьому, на заняттях використовувались найважливіші методи навчально-виховного впливу на учнів: формування свідомості, організація діяльності та засвоєння досвіду суспільної поведінки (педагогічної вимоги, громадської думки, створення вихованих, в т.ч. емоційно збагачених, ситуацій), стимулювання поведінки та діяльності (стимулювання інтересу, заохочення, змагання).
Змістом рольових ігор визначалася суть конвенційних ролей, які виконуються розумово відсталими підлітками (школяра, старости, санітара, бібліотекаря, природознавця, чергового) в умовах навчання у допоміжній школі.
Становлення рольової поведінки у розумово відсталих підлітків здійснювалось за визначеними напрямами:
1. Формування змістового, емоційно-мотиваційного, власне поведінкового компонентів виконання конвенційних ролей.
Так, формування змістового компонента рольової поведінки забезпечувалося правильним і повним аналізом змісту конвенційних ролей, з’ясуванням назви, їх призначення, основних правил, послідовності виконання за значущістю та способами виконання. Аналіз конвенційних ролей передбачав добір дітьми адекватних практичних дій, їх вербалізацію на підставі використання життєвого досвіду учнів.
Формування емоційно-мотиваційного компонента рольової поведінки передбачало закріплення й удосконалення знань школярів щодо змісту конвенційних ролей, вироблення активного та стійкого позитивного ставлення до рольової поведінки, усвідомлення значущості кожної ролі для групи з подальшим практичним виконанням правил конвенційних ролей.
Формування поведінкового компонента передбачало систематизацію й узагальнення знань учнів щодо змісту конвенційних ролей, вироблення практичних вмінь і навичок рольової поведінки, активізацію рольової поведінки. В процесі роботи здійснювались психологічні механізми ідентифікації, імітації, навіювання, соціальної фасилітації.
2. Формування особистісно-прийнятого характеру виконання конвенційних ролей у розумово відсталих підлітків передбачало усвідомлення дитиною вимог до рольової поведінки та їх значення для життя людини, наявність позитивного ставлення до дотримання цих правил, сформованість навичок рольової поведінки та готовність старанно виконувати правила рольової поведінки, становлення таких вмінь, як: визначити для себе та інших корисну справу, з’ясувати необхідні дії та їх послідовність, визначити можливі перешкоди (труднощі) на шляху досягнення мети; створити (організувати) умови для виконання завдання; власне виконати та проконтролювати дії з розв’язання завдання; довести розпочату справу до завершення.
3. Формування спрямованості рольової поведінки на розв’язання завдань, поставлених перед групою, та на підтримку і налагодження стосунків у групі передбачало становлення вмінь, які б сприяли згуртуванню членів групи та досягненню якомога вищих показників виконання завдань, а саме вміння слухати, розпочати розмову, підтримувати розмову, ставити запитання, контролювати свої жести і міміку, робити компліменти, звертатися за допомогою, пояснювати свої пропозиції, просити пробачення, переконувати, підтримувати інших, допомагати іншим, дійти згоди, володіти собою тощо.
4. Формування позитивного ставлення до членів малої групи (класу) передбачало покращення міжособистісних стосунків, досягнення згоди між школярами, підвищення ефективності процесу адаптації до групи однолітків, становлення таких вмінь, як усвідомлювати та виражати власні почуття, розуміти почуття інших, реагувати на чужий гнів, виявляти свою прихильність, долати страх спілкування, заступитися за друга тощо.
Методика становлення рольової поведінки була апробована на прикладі формування у розумово відсталих учнів виконання правила конвенційної ролі школяра „старанно вчитись”.
Ефективність запровадженої методики визначалася шляхом порівняння рівнів сформованості показників рольової поведінки в учнів у контрольній та експериментальній групах до і після проведення формуючого експерименту. Для оцінок розподілу середніх величин використовувався Т - критерій Ст’юдента. Результати дослідження показують значне підвищення підсумкових даних в експериментальній групі щодо рівнів сформованості компонентів рольової поведінки: змістового, емоційно-мотиваційного та поведінкового. Водночас виявлено, що в контрольній групі кількісні дані майже не змінилися.
Кількісні дані свідчать про позитивну динаміку сформованості в учнів експериментальної групи особистісного виконання рольової поведінки. Цей показник збільшився на 15%, показник ритуального виконання ролей зменшився на 15%. Встановлено, що в експериментальній групі зросла кількість школярів, поведінка яких спрямовується на налагодження стосунків у колективі (10%). Збільшився, хоча і незначною мірою (5%), відсоток учнів, що спрямовують свою діяльність на розв’язання поставлених перед класом завдань. На 15% зменшилася кількість дітей, які до експерименту спрямовували виконання рольової поведінки тільки на себе.
На підставі аналізу даних формуючого експерименту визначено, що в учнів експериментальної групи рівень сформованості рольової поведінки за основними показниками значно вищий, ніж в учнів контрольної групи. Таким чином, отримані результати дослідження свідчать про ефективність запровадженої експериментальної виховної роботи з учнями допоміжної школи, суть якої визначена як психолого-педагогічні умови формування у них рольової поведінки.
ВИСНОВКИ
Теоретико-експериментальне дослідження проблеми рольової поведінки розумово відсталих підлітків у малій групі (класі) дало змогу узагальнити такі найбільш суттєві його результати.
Одним із найважливіших шляхів становлення дитини в процесі соціалізації є виконання дитиною рольової поведінки. Рольова поведінка –це практичне виконання соціальних ролей, реальні вчинки людини, опосередковані суспільними вимогами і очікуваннями, її особистісними властивостями, а також уявленнями про оточуючих і про саму себе.
Серед соціальних ролей вирізняють ролі конвенційні і міжособистісні. Конвенційні (або офіційні) ролі –це стандартний шаблон поведінки, що очікується та вимагається від людини, яка займає певну статусну позицію у групі. Основна конвенційна роль для учнів –роль школяра. До конвенційних ролей школяра відносяться також ролі, пов’язані з його офіційним статусом у класі: староста, санітар, бібліотекар, природознавець, черговий. За допомогою виконання та засвоєння цих ролей дитина залучається до окремих сфер життєдіяльності, суспільних відносин. Виконання конвенційних ролей тісно пов’язане з виконанням дитиною міжособистісних (чи неформальних) ролей, зумовлених її неофіційним або неформальним статусом.
Особливості виконання рольової поведінки у розумово відсталих підлітків визначаються її спрямованістю (на розв’язання завдання, на підтримку стосунків у групі чи на себе), характером прийняття ролі (ритуальний, особистісно прийнятий чи нульовий), рівнем сформованості її компонентів (змістового, емоційно–мотиваційного, власне поведінкового).
Успішність виконання розумово відсталими дітьми конвенційних ролей значною мірою визначається соціальною ситуацією їх розвитку (зростання в умовах спеціально організованого та корекційно спрямованого навчання і виховання у спеціальному освітньому закладі, вікові особливості їх особистісного становлення та ін.). Однак виявлено, що рольова поведінка учнів зазначеної категорії загалом характеризується середнім рівнем успішності.
Рольова поведінка більшості розумово відсталих підлітків носить ритуальний характер –вони дотримуються правил, визначених роллю, формально, без зацікавленості. Однак еталон рольової поведінки учнів, з огляду на ефективність засвоєння ними суспільного досвіду, вбачається в особистісно-прийнятому характері виконання конвенційних ролей, на досягнення якого має спрямовуватись корекційно-виховна робота з дітьми у допоміжній школі.
Розумово відсталим підліткам найбільшою мірою притаманна спрямованість рольової поведінки на підтримку і налагодження стосунків у групі, на задоволення потреби у спілкуванні, симпатії та дружбі. Спрямованість рольової поведінки на розв’язання завдання мають діти, які, в основному, виконують конвенційну роль старости. Отримані дані свідчать про необхідність проведення з дітьми роботи щодо формування у них спрямованості рольової поведінки на розв’язання завдання, що є вершинною характеристикою її становлення у зазначеному напрямі.
У розумово відсталих учнів підліткового віку в цілому переважає середній рівень сформованості змістового, емоційно-мотиваційного та власне поведінкового компонентів рольової поведінки. Тобто, розумово відсталі діти потребують цілеспрямованого формування усіх компонентів поведінки, особливо щодо виконання конвенційних ролей школяра, старости, чергового. Недостатня сформованість в учнів змістового компонента визначається недоліками їх знань про правила виконання конвенційних ролей за показниками адекватності та усвідомленості. Емоційно-мотиваційний компонент рольової поведінки досліджуваних характеризується позитивним, але недостатньо стійким та дієвим ставленням до її виконання. Найбільше сформованим в учнів допоміжної школи виявився власне поведінковий компонент виконання конвенційних ролей, але має недоліки за показником самостійності.
Виявлено наявність певного зв’язку між особливостями виконання розумово відсталими підлітками конвенційних ролей та їх неофіційним статусом у класі. Так, розумово відсталі підлітки, які виконують міжособистісну роль „зірки” мають середній рівень успішності виконання конвенційних ролей при ритуальному характері виконання ролей. Переважною спрямованістю „зірок” є спрямованість на налагодження стосунків. Майже половина „відкинутих” та „ізольованих” також мають середній рівень успішності виконання конвенційних ролей, але їх поведінка більшою мірою характеризується ритуальним виконанням ролей. „Знехтувані” спрямовують рольову поведінку лише на себе, більшості з них властивий нульовий характер прийняття конвенційних ролей і низький рівень сформованості компонентів рольової поведінки.
Ефективність формування у розумово відсталих підлітків рольової поведінки визначається дотриманням низки психолого-педагогічних умов. Ними передбачено здійснення цілеспрямованої педагогічної роботи засобами спеціально дібраних змісту, методики та організаційних форм корекційно-виховного впливу, відповідно до сутності, складових, найважливіших характеристик, змістових ліній становлення та особливостей прояву рольової поведінки в учнів.
Формування рольової поведінки у розумово відсталих школярів підліткового віку здійснюється за напрямами:
Формування в учнів рольової поведінки за визначеними напрямами здійснюються в процесі позакласної виховної роботи у допоміжній школі завдяки використанню спеціально розроблених занять, в основу яких покладається система рольових ігор різних типів (опис, демонстрування, тренування, відображення, сенсибілізація). Змістом рольових ігор є суть основних конвенційних ролей розумово відсталих школярів.
В процесі виконання занять використовуються усі найважливіші методи навчання та виховання (формування свідомості, організація діяльності та засвоєння досвіду суспільної поведінки, стимулювання діяльності та поведінки). Формування рольової поведінки передбачає застосування переважно фронтальної форми роботи. Але, враховуючи наявність у дітей різних рівнів та особливостей прояву складових і характеристик рольової поведінки, використовуються також групова та індивідуальна форми роботи.
В цілому, організація формування в учнів допоміжної школи рольової поведінки базується на загальних та спеціальних принципах навчально-виховного процесу: корекційно-розвивальної спрямованості, систематичності і послідовності, наступності і безперервності, цілісності, доступності, поєднання вимогливості і поваги до особистості, диференціації і індивідуалізації на основі врахування особливостей розвитку дітей, їх вікових можливостей, створення емоційно-збагачених ситуацій, особистісно-розвивального спілкування, опори на співпереживання, систематичного аналізу вихованцем власних і чужих вчинків.
Позитивні результати формуючого експерименту стали підставою для висновку про ефективність визначених психолого-педагогічних умов формування рольової поведінки в учнів допоміжної школи.
Проведення дослідження не вичерпує усіх аспектів розв’язання проблеми. Зокрема, потребує подальшого вивчення питання особливостей прояву та формування рольової поведінки у розумово відсталих осіб на інших вікових етапах, враховуючи склад рольового набору, більш широкий діапазон показників аналізу.
Основний зміст дисертації викладений у таких публікаціях:
1. Горбенко С.Л. До проблеми психологічних особливостей рольової поведінки розумово відсталих підлітків у малій групі // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод. зб. / За ред.. В.І.Бондаря, В.В.Засенка. - К.: Науковий світ, 2004.- Вип. 5. - С.208-210.
. Горбенко С.Л. Особливості рольової поведінки розумово відсталих підлітків // Актуальні проблеми навчання та виховання дітей з особливими потребами: Тези доповідей. - К.: Вид-во ун-ту „Україна”, 2004.- С.53-54.
.. Хохліна О.П., Горбенко С.Л. Питання дослідження рольової поведінки підлітків з вадами розумового розвитку // Педагогіка і психологія. - 2005. - №1(46). - С.83-89.
. Горбенко С.Л. Психологічний зміст вивчення рольової поведінки розумово відсталих підлітків // Дефектологія. - 2005. - №3.- С.5-9.
. Горбенко С.Л. Показники рольової поведінки розумово відсталих підлітків у малій групі // Реабілітація дітей з особливостями психофізичного розвитку: сучасність і перспективи: Матер. І Кримської конф. - Сімферополь: Кримське навч.-пед. держ. вид-во, 2005.- С.58-63.
. Горбенко С.Л. Особливості виконання конвенціональних ролей розумово відсталими підлітками // Актуальні проблеми навчання та виховання дітей з особливими потребами: Тези доповідей. - К.: Вид-во ун-ту „Україна”, 2005.- С.74-76.
. Горбенко С.Л. Зміст та особливості виконання розумово відсталими підлітками конвенціональних ролей // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод. зб. / За ред.. В.І.Бондаря, В.В.Засенка. - К.: Науковий світ, 2005.- Вип..6. - С.110-113.
. Горбенко С.Л.Структура і параметри рольової поведінки розумово відсталих підлітків // Психологія і суспільство.- 2005.- №3.- С.109-115.
. Горбенко С.Л. Сутність вивчення рольової поведінки розумово відсталих підлітків // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. –К.: Наук.-метод. центр вищої освіти. - 2005.- Вип..40. - С.140-146.
. Горбенко С.Л. Реалізація рольової поведінки розумово відсталими підлітками // Актуальні проблеми сучасної психології: Матер. доповідей і повідомлень на V звіт.-наук. конф. професорсько-викладацького складу та студентів Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. –Луцьк. - 2006.- С.60-66.
. Горбенко С.Л. Психологічні особливості виконання конвенціональних ролей учнями з обмеженими розумовими можливостями // Сучасні підходи інтеграції та соціалізації дітей з особливими потребами: Матер. міжнарод. наук.-практ. конф. - Луцьк: Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки, 2006.- С.264-270.
. Горбенко С.Л. Психолого-педагогічні умови формування рольової поведінки розумово відсталих школярів підліткового віку // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: : Наук.-метод. зб. / За ред.. В.І.Бондаря, В.В.Засенка. - К.: Науковий світ, 2006.- Вип..7. - С.229-233.
. Горбенко С.Л. Особистісно-орієнтоване навчання та виховання розумово відсталих підлітків на основі запровадження рольових ігор // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти колекційної роботи у спеціальній школі: : Наук.-метод. зб. / За ред.. В.І.Бондаря, В.В.Засенка. –Запоріжжя. 2006. –С.256-262.
. Горбенко С.Л. Рольова гра –як засіб формування рольової поведінки у розумово відсталих підлітків // Теорія і практика олігофренопедагогіки: Зб. наук. праць / За ред. В.В.Золотоверх. - К.: Актуальна освіта, 2006. –С.95-106.
15. Горбенко С.Л. Ефективний інтерактивний ігровий метод формування рольової поведінки у розумово відсталих підлітків // Актуальні питання супроводу дітей з особливими потребами: медичні, психологічні, педагогічні аспекти: Матер. міжнарод. наук.-практ. конф. - Луцьк: Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки, 2006. - С.263-272.
АНОТАЦІЇ
Горбенко С.Л. Психологічні особливості рольової поведінки розумово відсталих підлітків у малій групі.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.08 –спеціальна психологія. Інститут спеціальної педагогіки АПН України, Київ, 2007.
Дисертація містить результати теоретико-експериментального дослідження проблеми рольової поведінки розумово відсталих підлітків, зокрема вивчення особливостей виконання ними конвенційних ролей школяра, старости, бібліотекаря, природознавця, чергового у зв’язку з неофіційним статусом у класі.
Уточнено сутність рольової поведінки, параметри її вивчення і складові формування, показники і критерії оцінювання, зміст виконання основних конвенційних ролей розумово відсталих підлітків.
Розроблено методику вивчення рольової поведінки у розумово відсталих підлітків. Одержано нові експериментальні дані щодо особливостей рольової поведінки розумово відсталих підлітків у малій групі за показниками: успішність виконання ролей відповідно до еталона, характер прийняття ролей, спрямованість рольової поведінки, сформованість структурних компонентів рольової поведінки.
Визначено психолого-педагогічні умови формування рольової поведінки в учнів допоміжної школи у позакласній виховній роботі.
Ключові слова: розумово відсталі підлітки, рольова поведінка, соціальна роль, показники рольової поведінки, формування рольової поведінки, психолого-педагогічні умови, рольові ігри.
Горбенко С.Л. Психологические особенности ролевого поведения умственно отсталых подростков в малой группе. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.08 –специальная психология. Институт специальной педагогики АПН Украины, Киев, 2007.
Диссертация содержит результаты теоретико-экспериментального исследования проблемы ролевого поведения умственно отсталых подростков, в частности изучения особенностей выполнения ими конвенциональных ролей школьника, старосты, санитара, библиотекаря, природоведа, дежурного в связи с неофициальным статусом в классе.
На теоретическом этапе исследования осуществлен анализ проблемы ролевого поведения, сути социальных ролей, статуса и позиции личности, межличностных отношений, особенностей подросткового возраста, особенностей развития детей с нарушениями умственного развития. Раскрыто содержание показателей, используемых для изучения ролевого поведения, критериев его оценивания. Определены концептуальные основы исследования. Сформулировано содержание и правила выполнения основных конвенциональных ролей умственно отсталых подростков.
На констатирующем этапе исследования была разработана методика изучения ролевого поведения. Получены новые экспериментальные данные об особенностях ролевого поведения умственно отсталых подростков в малой группе по показателям: успешность исполнения роли, характер принятия роли (формальный, личностно принятый и нулевой), направленность ролевого поведения (на себя, на решение задач, поставленных перед группой, на поддержание отношений в группе), сформированность структурных компонентов ролевого поведения (содержательного, эмоционально-мотивационного и собственно поведенческого). Была выявлена взаимосвязь особенностей ролевого поведения и неофициального статуса ребенка.
В результате формирующего эксперимента определены психолого-педагогические условия формирования ролевого поведения учащихся вспомогательной школы в процессе внеклассной воспитательной работы, исходя из его сути, слагаемых, характеристик, направлений становления, особенностей проявления у учащихся, определения адекватных педагогических средств влияния.
Ключевые слова: умственно отсталые подростки, ролевое поведение, социальная роль, показатели ролевого поведения, формирование ролевого поведения, психолого-педагогические условия, ролевые игры.
The Gorbenco S.L. Psychological features of rolе conduct mentally backward teenagers in a small group.- Manuscript.
Dissertation on gaining of scientific degree of candidate of psychological sciences after speciality 19.00.08 –Special Psychology. Institute of the Special Pedagogics of APN Ukraine, Kiev, 2007.
Dissertation contains the results of theoretical-experimental research of problem of rolе conduct mentally backward teenagers, in particular implementation by them convention roles of schoolboy, head, librarian, natural scientist. Attendant in connection with unofficial status in a class.
Essence of rolе conduct, parameters of its study and component forming, indexes and criteria of evaluation, is specified, maintenance of implementation of basic convention roles mentally backward teenagers.
The method of study of rolе conduct is developed at mentally backward teenagers. New experimental data are got in relation to the features of rolе conduct mentally backward teenagers in a small group after indexes: progress of implementation of roles according to a standard, character of acceptance of roles, orientation of rolе conduct, formed of structural components of rolе conduct.
The psychology-pedagogical terms of forming of rolе conduct are definite at the students of auxiliary school in extracurricular educate work.
Keywords: mentally backward teenagers, rolе conduct, social role, indexes of rolе conduct, forming of rolе conduct, psychology-pedagogical terms, rolе games.