Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
18
Міністерство охорони здоров’я України
Харківський державний медичний університет
ЖАДАНОВ Володимир Ілліч
УДК 617;616.13-004.6-036.12-056-24
ПОПЕРЕКОВА СИМПАТЕКТОМІЯ
У ХВОРИХ НА ОБЛІТЕРУЮЧИЙ АТЕРОСКЛЕРОЗ ПРИ ХРОНІЧНІЙ КРИТИЧНІЙ ІШЕМІЇ НИЖНІХ КІНЦІВОК
14.01.03 - Хірургія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Харків, 1999р.
Дисертацєю є рукопис.
Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України.
Науковий Доктор медичних наук професор ШОР
керівник: Наум Анатолійович, завідувач кафедрою хі- рургії та анестезіології, реаніматології фа-
культету післядипломної освіти Лугансь- кого державного медичного університету.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Лупальцов Володимир Іванович, Харківсь- кий державний університет завідувач кафед-
рою хірургії.
доктор медичних наук, професор
Никоненко Олександр Семенович, Запоріжсь-
кий державний університет завідувач кафед-рою хірургії.
Провідна установа –Донецький державний медичний
університет ім. М.Горького
кафедра загальної хірургії
Захист дисертації відбудеться " 28 " жовтня 1999 р. о 14-00 год.
на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д.64.600.01 при Харьківському державному медичному університеті (310022, м.Харків, пр. Леніна, 4).
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Харківського державного медичного університету. (310022, м.Харків, пр. леніна, 4).
Автореферат розісланий " 25 " вересня 1999 р.
Вчений секретар
спеціалізованої Вченої ради
кандидат медичних наук, доцент Танько О.П.
Загальна характеристика роботи.
Актуальність проблеми. В останні роки облітеруючі захворювання судин нижніх кінцівок мають широке розповсюдження і зустрічаються у 2-3% населення (В.С.Савєльєв та співавтори., 1996). Серед цих захворювань переважають атеросклеротичні ураження судин, частота яких досягає 90% (А.А.Шалімов та співавт., 1979).
У лікуванні хворих на облітеруючі захворювання судин нижніх кінцівок в останні роки досягнуто значних успіхів, що зумовлено широким застосуванням у лікуванні реконструктивних операцій. Але у багатьох хворих, у зв’язку з поганим станом дистального судинного русла або загальним важким станом виконати реконструктивну операцію неможливо. Так, за даними Ф.Н.Зусмановича (1996), при облітеруючому атеросклерозі виконати реконструктивну операцію на судинах вдається лише у 17-20% хворих. Саме тому в арсеналі хірурга при неефективності консервативного лікування та неможливості виконання реконструктивної операції залишається малотравматична та достатаньо ефективна операція - поперекова симпатектомія.
Більшість хірургів схвально оцінюють результати цієї операції в початкових стадіях захворювання як при облітеруючим ендартеріїті, так і при облітеруючим атеросклерозі (Є.П.Кохан та співавт., 1986, А.Н.Вачев та співавт., 1996).
Проте, при наявності III-IVступеню ішемії (по класифікації А.В.Покровського-Фонтена), яка в наш час більшістю хірургів визначається як хронічна критична ішемія, результати поперекової симпатектомії в цілому незадовільні (В.А.Вараксін, 1994).
В той же час, проблема лікування хронічної критичної ішемії кінцівок при облітеруючому атеросклерозі являється актуальною, бо хворі з такою ішемією зустрічаються у 35% випадків, при чому 30% з них потребують первинної ампутації (Ю.В.Бєлов та співавт., 1997, В.К.Гусак та співавт., 1992, А.В.Покровський 1994, І.І.Сухарєв та співавт., 1992).
Більшість хірургів вважають, що в цьому разі лише реконструктивні операції на судинах дозволяють уникнути ампутації кінцівки (Ю.В.Бєлов та співавт., 1997, В.К.Гусак та співавт., 1992, А.В.Покровський 1994, І.І.Сухарєв та співавт., 1992, Г.В.Говорунов, 1995).
Але є також і окремі повідомлення, що у хворих на облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок при наявності хронічної критичної ішемії можливо отримати позитивні результати в 50-70% випадків і після виконання поперекової симпатектомії (А.К.Георгадзе та співавт., 1997, Ш.І.Карімов та співавт., 1994, Є.П.Кохан та співавт., 1996).
Незадовільні результати поперекової симпатектомії зумовлені відсутністю обгрунтованих критеріїв прогнозування її результатів, що дискредитує цей метод хірургічного лікування (Г.Б.Говорунов та співавт., 1995, Г.Н.Захарова та співавт., 1984).
Зв’язок завдань дослідження з проблемним планом розвитку медичної науки. Дисертаційна робота виконувалась за планом науково-дослідних робіт Луганського державного медичнойго університету, затвердженим МОЗ України –номер державної реєстрації 01970009505.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи було визначення можливості виконання поперекової симпатектомії у хворих на облітеруючий атеросклероз при наявності хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок.
Відповідно до цього були поставлені такі задачі дослідження:
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше, на основі комплексного клініко-інструментального дослідження хворих на облітеруючий атеросклероз при наявності хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок з урахуванням стану регіонарної гемодинаміки, розроблені об’єктивні критеріі для прогнозування результатів поперекової симпатектомії, розроблені показання до її виконання.
Практичне значення одержаних результатів. Комплексне вивчення стану регіонарної гемодинаміки в нижніх кінцівках за допомогою інструментальних методів дослідження дозволило розробити показання до виконання поперекової симпатектомії та прогнозувати її результати у хворих на облітеруючий атеросклероз при наявності хронічної критичної ішемії.
Це дозволяє у багатьох випадках при неможливості виконання реконструктивної операції на судинах кінцівки запобігти її ампутації.
Впровадження в практику. Результати досліджень впроваджені на кафедрі хірургії факультету удосконалення лікарів Луганського медичного університету, Луганській обласній лікарні, та лікарнях області. Головні положення роботи включені до лекційного матеріалу з хірургії для лікарів-курсантів, клінічних ординаторів та інтернів при Луганському медичному універсітеті.
Проіифомовані хірурги України (Реєстр медико-біологічних науково-технічних нововведень. Вип.7. –Київ, 1997.- № 19/717).
Особистий внесок здобувача. Автором проаналізована наукова література щодо обраної теми, проведений глибокий інформаційний пошук. Клінічне дослідження хворих за допомогою інструментальніх методів дослідження (ультразвукова доплерометрія та доплерографія, лазерна флоуметрія, нашкірна оксиметрія) в до та післяопераційному періоді, статистична обробка отриманих даних проведена особисто дисертантом. Ангіографічні дослідження проведені разом з співпрацівниками відділення рентгенології 9-ї і 1-ї міських лікарень м.Луганська. Оперативні втручання виконані самостійно у 70 (40%) досліджених хворих.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладені та обговорені на науковій конференції Російської спілки ангіологів та судинних хірургів (Тула, 1994), на науково-практичній конференції хірургів України (Харків, 1995), на науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня заснування 4-ї міської лікарні м.Луганська (Луганськ, 1995), на науково-практичній конференції співпрацівників медичного університету та практичних лікарів Луганської обласної хірургічної спілки (Луганськ, 1997), на науковій конференції співпрацівників хірургічних кафедр Луганського державного медичного університету (Луганськ, 1998).
Публікації за темою. За темою дисертації надруковано 11 наукових робіт, з них 3 - в центральних медичних журналах, 3 - в збірках наукових праць, 4 - в матеріалах наукових конференцій. 5 з цих робіт написані одноособово. Отримано 4 посвідчення на раціоналізаторські пропозиції.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 120 сторінках машинопису, містить 18 таблиць та 14 ілюстрацій. Дисертація складається із вступу, 4-х розділів (огляд літератури, матеріали та методи дослідження, 2-х розділів власних досліджень), аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, покажчика літератури, який містить 190 джерел, з них 76 - іноземних авторів.
Зміст роботи.
Робота основана на результатах лікування 175 хворих облітеруючим атеросклерозом з хронічною критичною ішемією кінцівки, які лікувались у відділенні судин кафедри хірургії факультету удосконалення лікарів Луганського медичного університету з 1989 до 1997 рр. Вік хворих - від 40 до 75 років, максимальна більшість (91,4%) - 51-75 років. Чоловіків було 171 (97%), жінок - 4 (3%). Тривалість захворювання 1-3 роки встановлена у 60 хворих (34,2%), у 115 (65,8%) хворих вона була більшою, ніж 3 роки.
Оклюзії в аорто-клубовому сегменті мали місце у 11 (6,2%) хворих, стегново-підколінному - у 95(54,2%), оклюзії артерій гомілки були у 69 (39,4%). Важкість ішемії нижніх кінцівок у досліджених хворих оцінювалась по класифікації А.В.Покровського (1979): III ст. ішемії була у 111 (63,5%) хворих, IV ст. - у 64(36,5%) (Таблиця № 1). Всї хворі скаржились на біль, який з’являвся під час ходьби на протязі менше 50 метрів, на біль у спокої при наявності або відсутності трофічних порушень на пальцях та на стопі. У всіх хворих консервативне лікування на протязі 2 тижнів не давало позитивного результату.
У більшості хворих виявлені супутні захворювання, які погіршували стан хворого. Так, ішемічна хвороба серця була у 80 (45,7%) хворих, перенесений інфаркт міокарду - у 20 (11,4%), гіпертонічна хвороба - у 39 (22,2%), захворювання легень мали місце у 36 (20,5%).
Обстеження хворих включало клінічні, лабораторні та інструментальні методи дослідження. З інструментальних засобів використовувались термометрія шкіри, реовазографія, нашкірна оксиметрія, ультразвукова доплерометрія, лазерна флуометрія, ренгенконтрастна ангіографія.
Таблиця № 1.
Розподіл хворих по рівню оклюзії та ступеню ішемії.
|
Рівень оклюзії |
Ступені ішемії (по А.В.Покровському) |
Всього |
|
|
III |
IV |
||
|
Аорто-клубовий сегмент |
7 .0% |
.2% |
.2% |
|
Стегно-підколінний сегмент |
59 .7% |
.5% |
.2% |
|
Артерії гомілки |
45 .7% |
.7% |
.4% |
|
Всього |
111 .4% |
.6% |
% |
Ці методи дослідження дозволили скласти уявлення про місце оклюзії магістральних судин та її довжину, про стан дистального судинного русла і колатерального кровообігу, зокрема мікроциркуляції. Дослідження, які проведені нами у 25 здорових людей (контрольна група) та у 175 хворих облітеруючим атеросклерозом при наявності III-IV ступеня ішемії, дозволили виявити стан регіонарного кровообігу та мікроциркуляції на гомілці та стопі при хронічній критичній ішемії кінцівок (таблиці № 2а і № 2б).
Як видно з наведених даних в таблицях № 2а і 2б, у хворих при наявності III або IV ступені ішемії на гомілці і стопі відмічається статистично вірогідне (в порівнянні з здоровими) зниження напруги кисню у шкірі та тканинного кровообігу. Крім
цього на стопі виявляється статистично вірогідне значення температури шкіри, систолічного артеріального тиску, кісточково-плечевого індексу. При цьому знайдено, що немає статистично вірогідної різниці між показниками інструментальних методів дослідження у хворих з III та IV ступенями ішемії. Це дозволило нам на підставі характеру регіонарного кровообігу виділити єдину групу хворих з хронічною критичною ішемією, без огляду на клінічні дані. При цьому ми помітили, що чим нижчими були показники стану гемодинаміки та мікроциркуляції враженої кінцівки, одержані за допомогою інструментальних методів дослідження, тим дужче були виражені клінічні ознаки ішемії. У зв’язку з цим у хворих з хронічною критичною ішемією кінцівки ми виділяємо 2 стадії порушення регіонарної гемодинаміки:
І. Відносна компенсація кровообігу.
ІІ. Декомпенсація регіонарного кровообігу.
Таблиця № 2а.
Показники інструментальних методів дослідження
на гомілці у здорових та у хворих
з хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок.
|
Група дослідженних |
Температура шкіри (градуси Со) |
Напруга кисню у шкірі (мм рт ст) |
Тканинний кровообіг (мл/хв на г тканини) |
|
Здорові Хворі з ІІІ ст ішемії Хворі з IV ст ішемії |
29,0+1,5 ,5+1,8 p>0.05 ,4+2,0 p<0.05 |
,0+0,4 ,1+1,42 p<0.001 ,4+2,49 p<0.001 |
1,4+0,15 ,1+0,17 p>0.05 ,2+0,18 p>0.05 |
При відносній компенсації кровообігу систолічний артеріальний тиск у артеріях стопи був 40-60 мм рт ст, кісточково-плечовий індекс був не нижче 0.3-0.4, напруга кисню у шкірі стопи - не нижче 20 мм рт.ст., величина шкірного кровообігу на 1 пальці та стопі була в межах 0.8-1.1 мл/хв/100г тканини.
При декомпенсації кровообігу показники регіонарної гемодинаміки і мікроциркуляції були такими: систолічний артеріальний тиск в судинах стопи був 0-30 мм рт ст, напруга кисню у шкірі стопи - менше 20 мм рт ст, величина шкірного кровообігу на 1 пальці стопи - 0.2-0.5 мл/хв/100г тканини.
Таблиця № 2б.
Показники інструментальних методів дослідження
на стопі у здорових та у хворих з хронічною
критичною ішемією кінцівок.
|
Група дослід-жених |
Темпера-тура шкіри (градуси) Со |
Систоліч-ний артеріаль-ний тиск в ЗБА (мм рт ст) |
Кісточко- во-плечо-вий індекс (К П І) |
Напруга кисню у шкірі (мм рт ст) |
Тканинний кровообіг (мл/хв на г тканини) |
|
Здорові Хворі з ІІІ ст ішемії Хворі з IV ст ішемії |
27,01+1,0 ,5+0,6 p<0.05 ,4+2,0 p<0.05 |
,0+18 ,0+2,2 p<0.05 ,0+2,92 p<0.05 |
,0+0,05 ,41+0,1 p<0.05 ,39+0,05 p<0.05 |
,0+2,2 ,1+1,22 p<0.05 ,4+1,85 p<0.05 |
,4+0,15 ,1+0,17 p<0.05 1,2+0,18 p<0.05 |
Наші кліничні спостереження показали, що при таких показниках кровообігу поперекова симпатектомія не давала ефекту і треба було виконувати ампутацію кінцівки. Тим самим на основі проведених досліджень, а також клінічних спостережень ми встановили, що при декомпенсації колатерального кровообігу, поперекова симпатектомія є неефективною і може виконуватись тільки з метою зниження рівня ампутації кінцівки.
При наяві відносної компенсації регіонарного кровобігу поперекова симпатектомія у більшості хворих дозволяла уникнути ампутації кінцівки в наслідок покращення регіонарної гемодинамики.
Про це переконливо говорять дані артеріографії, реографії, ультразвукової доплерометрії, показники напруги кисню в шкірі і тканинного кровообігу на стопі. Так, на артеріограмах, які зроблені у найближчі дні після операції, відмічено розширення магістральних та колатеральних судин на стопі і гомілці. Це супроводжується збільшенням систолічного артеріального тиску в артеріях стопи в межах 11-13 мм рт ст, напруги кисню у шкірі на 7-8 мм рт ст, а також величини тканинного кровообігу на 0.4-0.8 мл/хв/100г тканини (таблиця № 3).
Таблиця № 3.
Показники інструментальних методів дослідження на стопі
до та після поперекової симпатектомії.
|
Показники |
Групи |
досліджених |
||
|
інструменталь-них |
III |
ст. |
IV |
ст. |
|
досліджень |
до ПС |
після ПС |
до ПС |
після ПС |
|
Температура шкіри (С) |
23,5+0,6 |
,1+1,0 p>0.05 |
23.0+0.7 |
.6+1.1 p>0.05 |
|
Систолічний артеріальний тиск в ЗБА (мм рт ст) |
60,0+2,2 |
,0+2,3 p<0.05 |
,0+2,9 |
,0+3,2 p<0.05 |
|
Напруга кисню в шкірі (мм рт ст) |
24,1+1,22 |
,1+1,38 p<0.05 |
,4+1,85 |
,4+2,16 p<0.05 |
|
Тканинний кровообіг (мл/хв на 100г) |
1,0+0,18 |
,5+0,16 p<0.05 |
,9+0,16 |
,6+0,05 p<0.05 |
У той же час, статистично вірогідної різниці показників регіонарної гемодинаміки у хворих ІІІ-ІV ступенями ішемії не отримано. На основі отриманих даних, ми вважаємо, що у хворих на облітеруючий атеросклероз при наявності хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок (ХКІНК) показання до виконання поперекової симпатектомії виникають у тих випадках, коли не можливо виконати реконструктивну операцію на судинах, а дані інструментальних досліджень вказують на відносну компенсацію кровообігу у враженній кінцівці.
У наших спостереженнях необхідність в ПС у хворих на облітеруючий атеросклероз при ХКІНК виникла у 69(39.5%) хворих з оклюзіями артерій гомілки, у 95(54.3%) хворих - з оклюзіями у стегново-підколінному сегменті при поганому стані дистального судинного русла. У 6.2% випадків вона виконувалась у хворих з оклюзіями в аорто-клубовому сегменті при наявності важких супутніх захворювань, що не дозволяли виконати реконструктивну операцію. Ще одним показанням до ПС були випадки, коли після виконаної реконструктивної операції в аорто-клубовому сегменті виникав тромбоз дистально розміщенних магістральних судин і не було умов для виконання послідовного стегно-підколінного шунтування. Це спостерігалось у 11 хворих.
Оперативні втручання - ПС - виконувалися під перидуральним знеболюванням з позаочеревинного доступу по Робу та складалися з видалення ІІ-ІІІ попереково-симпатичних вузлів на стороні ураження. При наявності некротичних змін на пальцях або стопі одночасно з ПС виконувалась некректомія або ампутація пальців.
Так само, як і інші автори, ми відмітили, що операція є малотравматичною, і з успіхом може виконуватися у хворих похилого та старечого віку, обтяжених ішемічною хворобою серця, постінфарктним кардіосклерозом, гіпертонічною хворобою, захворюваннями органів дихання. Жоден з оперованих хворих не помер. Під час виконання операції було лише 2 серйозних ускладнення, що були зумовлені в одному випадку пошкодженням нижньої полої, а в другому - пошкодженням поперекової вени.
Після операції ускладнення спостерігали у 32 (18.2%) хворих у вигляді заочеревинної гематоми (2), динамічної кишкової непрохідності (4), гематоми підшкірної основи (5), поверхневого нагноювання рани (7), нижнє-дольової пневмонії (2), аритмій (4), симпаталгії (7). Усі ці ускладнення під впливом проведеного лікування закінчилися одужанням.
Безпосередні результати ПС ми оцінювали по клінічним даним та за результатами інструментальних методів досліджень, що дають змогу оцінити стан регіонарного кровообігу. З них найважливішими вважали ультразвукову доплерометрію та нашкірну оксиметрію. Результати оцінювалися як добрі, задовільні та незадовільні. До добрих результатів при ІІІ ступені ішемії відносили ті випадки, коли проходили болі у спокої, зникали парестезії, збільшувалася дистанція ходи. При наявності ішемії IV ступеню, крім перелічених даних, критерієм ефективності операції являлося заживлення трофічних виразок або ран, що утворювалися після виконання некректомії або ампутації пальців. При доброму результаті операції відмічалося збільшення систолічного тиску в артеріях стопи на 10-12 мм рт ст, збільшення напруги кисню в шкірі стопи на 8-10 мм рт ст, а тканинного кровообігу на 0.4-0.8 мл/хв/100г тканини. До задовільних результатів відносили ті випадки, коли після операції зникали або зменшувались болі, зникав набряк та ціаноз шкіри на стопі, але зберігалися неврологічні прояви ішемії у вигляді парестезій або парезу м’язів, а при наявності IV ступеня ішемії на час виписки хворого не спостерігалося заживлення виразок та ран. При цьому відмічалося збільшення систолічного артеріального тиску на стопі в межах 5-10 мм рт ст, напруги кисню в межах 2-5 мм рт ст, а тканинного кровообігу на 0.1-0.2 мл/хв/100г тканини. Незадовільними результатами вважалися ті випадки, коли після операції постійні болі зберігалися, або коли при їх зменшенні відмічалося розповсюдження гнійно-некротичних змін на ступні і при цьому показники регіонарної гемодинаміки та мікроциркуляції не мали тенденції до покращення. Зазвичай, усі випадки незадовільних результатів закінчувалися ампутацією кінцівки. Дані про безпосередні результати ПС при ХКІНК наведені у таблиці № 4.
Таблиця № 4.
Безпосередні результати поперекової симпатектомії.
|
Всього хворих |
Добрі |
Задовільні |
Незадовільні |
Смерть |
|
175 |
89 .8% |
.2% |
.0% |
Як видно з таблиці № 4, покращення в загальному стані хворих після операції ПС, при урахуванні стану регіонарної гемодинаміки, отримано у 161 (91.9%) хворих.
З метою встановлення чинників, що впливають на результати операції, ми вивчили безпосередні результати ПС (зокрема частоту незадовільних результатів) залежно від рівня оклюзії магістральних артерій, ступеня ішемії та вихідного стану регіонарного кровообігу.
При цьому виявилось, що частота ампутацій не залежала від рівня оклюзій магістральних артерій. Так, у хворих з оклюзіями у клубово-стегневому сегменті ампутації виконано у 9% випадків, при оклюзії у стегнево-підколінному сегменті - у 7.3%, а при оклюзії артерій гомілки - 8.8%. При статистичному порівнянні ці дані виявилися невірогідними (р>0.05).
Нами встановлено, що частота ампутацій після ПС у незначному ступені залежала від важкості ішемії. Так, з 111 хворих з ІІІ ст. ішемії ампутації виконано у 5 (4.6%), а з 64 хворих з IV ст. ішемії - у 9 (14.2%) (p>0.05).
Найбільше безпосередні результати ПС залежали від вихідного стану регіонарної гемодинаміки, що визначався інструментальними методами. Так, з 152 хворих, у яких до операції мала місце відносна компенсація регіонарного кровообігу (систолічний артеріальний тиск на ЗБА в межах 40-60 мм рт ст, напруга кисню в шкірі ступні більше 20 мм рт ст), незадовільні результати отримані у 4 (2.7%), а у 23 з декомпенсацією регіонарного кровообігу, незадовільний результат отримано у 10 (43.5%) (p<0/05). Таким чином стан регіонарного кровообігу кінцівки є найважливішим фактором, який впливає на результати ПС у хворих на облітеруючий атеросклероз при наявності ХКІНК.
Віддалені результати (терміном від 1 до 7 років) вивчені у 104 хворих. Ці результати також оцінювалися як добрі, задовільні та незадовільні.
Добрими вважали ті випадки, коли покращення, якого досягли після операції, зберігалося на протязі всього періоду спостереження, перемежаюча кульгавість виникала через 200-250 метрів ходи, не було неврологічних та трофічних проявів ішемії, систолічний тиск в артеріях ступні був у межах 40-60 мм рт. ст.
До задовільних результатів відносили ті випадки, коли біль у кінцівці виникала через 100-150 метрів ходи, вздовж кінцівки виникали відчуття парестезії або були трофічні виразки на стопі без больового синдрому. Артеріальний кров’яний тиск на стопі становив 40-50 мм рт ст. Незадовільними вважали ті випадки, коли було виконано ампутацію кінцівки, або наступала смерть хворого.
Наші спостереження показали, що через 1 рік з 104 хворих задовільні та добрі результати зберігалися у 89 (85.5%), ампутації виконано у 9 (8.6%) і смерть наступила у 6 (5.7%) оперованих.
Через 3 роки обстежено 79 хворих, добрі та задовільні результати відмічені у 60 (75.9%) з них, ампутації виконано у 11 (14.0%), померло - 8 (10.1%) хворих.
Через 5 років у 45 спостереженнях добрі результати зберігалися у 17 (37.7%), задовільні у 10 (22.2%) хворих. Необхідність ампутації кінцівки виникла у 10 (22.2%), померло - 8 (17.7%).
Через 7 років вдалось простежити 22 хворих. Добрі результати відмічені у 11 (50.0%), ампутації виконано у 4 (18.1%), померло 7 (32.0%).
Таблиця № 5.
Віддалені результати поперекової симпатектомії
у хворих на облітеруючий атеросклероз
при хронічній критичній ішемії нижніх кінцівок.
|
Термін |
Кількість |
Результати |
|||
|
спостере- ження |
хворих |
Добрий |
Задовільний |
Ампутації |
Помер-ло |
|
до 1 року |
104 |
(50.9%) |
(34.6%) |
(8.6%) |
(5.7%) |
|
1-3 роки |
79 |
(40.5%) |
(35.4%) |
(14.0%) |
(10.1%) |
|
3-5 років |
45 |
(37.7%) |
(22.2%) |
(22.2%) |
(17.7%) |
|
5-7 років |
22 |
(31.8%) |
(18.1%) |
(18.1%) |
(31.8%) |
Таким чином, дані нашої роботи демонструють, що у хворих на облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок при наявності ХКІНК та відносній компенсації регіонарного кровообігу ПС у більшості хворих супроводжується клінічним покращенням, при цьому у 50% хворих це покращення зберігається на протязі значного часу спостереження (до 7 років).
Тому ця операція у хворих на облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок при ХКІНК, як альтернатива ампутації, показана в тих випадках, коли в силу різних причин виконання реконструктивної операції на магістральних судинах неможливе.
Висновки.
Практичні рекомендації.
Список праць, які опубліковані за темою дисертації.
Анотація.
Жаданов В.І. Поперекова симпатектомія у хворих на облітеруючий атеросклероз при хронічній критичній ішемії нижніх кінцівок. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія - Харківський державний медичний університет, Харків, 1998.
На основі комплексного клініко-інструментального дослідження хворих на облітеруючий атеросклероз при наявності хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок з урахуванням стану регіонарної гемодинаміки розроблені об’єктивні критеріі для прогнозування результатів поперекової симпатектомії, розроблені показання до її виконання.
Ключові слова: поперекова симпатектомія, хронічна критична ішемія нижніх кінцівок, доплерометрія, лазерна флоуметрія, напруга кисню у шкірі.
Аннотация.
Жаданов В.И. Поясничная симпатэктомия у больных облитерирующим атеросклерозом при хронической критической ишемии нижних конечностей. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия - Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1998.
На основании комплексного клинико-инструментального исследования больных облитерирующим атеросклерозом при наличии хронической критической ишемии нижних конечностей с учетом состояния регионарной гемодинамики разработаны объективные критерии для прогнозирования результатов поясничной симпатэктомии, разработаны показания к ее применению.
Ключевые слова: поясничная симпатэктомия, хроническая критическая ишемия нижних конечностей, допплерометрия, лазерная флоуметрия, напряжение кислорода в коже.
SUMMERY.
Vladimir I. Zhadanov. Lumbal sympathectomy of the patients sick with arteriosclerosis obliterance of critical ischemiva of low axtremities. - Manuscript.
The thesis is submitted for Candidate of Medical Science of speciality 14.01.03. - Surgery. Kharkov State Medical University, Kharkov, 1998.
On the basis of the complex of clinical-instrumental investigation among the patients sick with arteriosclerosis obliterance having chronic critical ischemiva of low extremities considering the situation of the objective criterions for the prognosis of results of lumbal sympathectomy were worked out and the recomendations for using were worked out also.
Key words: lumbal sympathectomy, cronic critical ischemiva of low extreemities, laser Doppler blood flow and transcutaneous oxygen plasurements in the skin.