реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Київ 199
Работа добавлена на сайт samzan.net:
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Київський науково-дослідний інститут отоларінгології
ім.професора О.С.Коломійченка
НІКУЛІН МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
УДК: 616.211.-002-009.86-085.8-059-089
Використання фізичних та хірургічних
методів в лікуванні вазомоторного
риніту
.01.19. - оториноларингологія.
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ - 1999
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті.
Науковий керівник: Заслужений діяч науки та техніки України,
д.м.н.,професор Віктор Хомич Філатов, Харківський
державний медичний університет
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Микола Прокопович
Трофименко, Донецький державний медичний
університет, завідувач кафедрою оториноларингології
Деменков Валентин Романович, доктор медичних наук, професор. Луганський державний медичний університет, завідувач кафедрою оториноларингології.
Провідна установа –Національний медичний університет ім. акад. О.О. Богомольця,
кафедра оториноларингології, МОЗ України.
Захист відбудеться 22 червня 1999 р. о 14-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.611.01 Київського науково-дослідного інституту
отоларінгології ім.професора О.С.Коломійченка МОЗ України за адресою: 252057 м. Київ, вул.Зоологічна, 3.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського науково-дослідного інституту отоларінгології ім.професора О.С.Коломійченка
Автореферат розіслано 20 травня 1999 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук А.І.Розкладка
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Вазомоторний риніт - одне із найбільш розповсюджених захворювань порожнини носа, питома вага якого складає від 6 до 18 відсотків серед захворювань ЛОР - органів (Остапкович В.Е., Панкова В.Б.,1980; Филатов В.Ф. и соавт.,1982; Пискунов Г.З. и соавт.,1991; Moneret Vautrin D.A. et al. 1988), а його алергічна форма в деяких районах дорівнює 25-50 відсотків серед неспецифічних захворювань верхніх дихальних шляхів (Адо А.Д., Богова В.А.,1975; Пухлик С.М., 1996; Denis I.,1997). Вазомоторний риніт призводить до загрози виникнення синуїтів, запалення середнього вуха, бронхіальної астми (Драгомирецький В.Д. и соавт.,1980; Дубинчик Р.В., 1989; Brydon M., 1993; Philip Fireman, 1997).
Актуальність проблеми полягає в тому, що кількість хворих на вазомоторний риніт з кожним роком зростає (Митин Ю.В. и соавт., 1994; Зайцев В.С. и соавт., 1997), а існуючі засоби лікування не дають задо-вільних результатів (Дайняк Л.Б., 1979; Филатов В.Ф. и соавт.,1989; Драгомирецький В.Д.,1995; Митин Ю.В., Михайловский Д.О., 1995). Звідси виправдана спроба дослідників впливати не тільки на функцію слизової оболонки порожнини носа, її гемодинаміку, симпатичні і парасимпатичні відділи вегетативної нервової системи, а також на імунну систему організму (Филатов В.Ф. и соавт., 1989; Митин Ю.В., Михайловский Д.О., 1991; Юджин Б. Керн., Том Д. Уонг, 1995; Lenders H et al., 1990).
Таким чином, приведені дані свідчать про те, що вазомоторний риніт займає одне з перших місць серед неспецифічних захворювань верхніх дихальних шляхів. В питаннях етиології, патогенезу і особливо в засобах лікування даної патології існують різні точки зору. Слід підкреслити, що до наступного часу продовжуються дискусії з питань ефективності консервативних, хірургічних та фізичних методів лікування вазомоторного риніту.
Все це свідчить про необхідність удосконалення засобів діагностики та розробку нових ефективних методів лікування названої патології.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі оториноларингології Запорізького державного медичного університету в рамках програми: "Розробити спосіб комплексного лікування хворих вазомоторним ринітом" (шифр теми: В.Н. 32.00.0027.87,
№ державної реєстрації 0187. 0043815).
Мета і завдання дослідження. Метою проведених досліджень було обгрунтування та розробка оптимальних методів застосування низьких температур та хірургічного втручання, а також їх поєднання впливу для підвищення ефективності лікування хворих на вазомоторний риніт.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:
. Провести дослідження функції слизової оболонки порожнини носа з урахуванням її гемодинаміки та імунних процесів організму у хворих на вазомоторний риніт, простежити динаміку цих показників в процесі лікування та у віддалені терміни.
. Дати оцінку кріоаплікаційному методу лікування вазомоторного риніту в динаміці, визначити його вплив на слизову оболонку порожнини носа та її функцію.
. Удосконалити метод хірургічного втручання для відновлення порушених функцій порожнини носа при даному захворюванні та провести його клінічну апробацію.
. Вивчити лікувальні можливості застосування одноетапного ощадливого - підслизового кріохірургічного втручання в порівнянні з аплікаційним кріовпливом та хірургічним втручанням, оцінити їх ефективність та особливості впливу на хід репаративних процесів в слизовій оболонці порожнини носа.
. Простежити вплив місцевого застосування левамізола на заживлення та реакцію слизової оболонки порожнини носа після кріохірур-гічного втручання у хворих на вазомоторний риніт.
Наукова новизна отриманих результатів.
1. На великому клінічному матеріалі виявлені особливості порушень функціонального стану порожнини носа у хворих з різними формами вазомоторного риніту, визначена роль та значення порушення мікроциркуляції слизової оболонки порожнини носа в патогенезі захворювання, а також динаміку цих показників після застосування різних методів лікування (кріоаплікаційний, хірургічний, одноетапний кріохірургічний) і дана оцінка їх ефективності в найближчий і віддалені терміни після лікування і на протязі 3-5 років в катамнезі.
Доказана роль порушень гемодинамічних процесів слизової оболонки порожнини носа, а також клітинного і гуморального імунітету в патогенезі вазомоторного риніту і простежена їх динаміка в найближчому і віддаленому періоді після різних методів лікування. При цьому виявлені більш глибокі порушення даних систем у хворих на алергійну форму вазомоторного риніту.
. Удосконалено метод хірургічного лікування вазомоторного риніту, а також розроблено комбінований метод лікування даної патології. Науково обгрунтовані і розроблені критерії застосування кріогених, хірургічних та поєднаних методів при різних формах вазомоторного риніту.
. Поєднання оперативного втручання на нижніх носових раковинах з підслизовим кріовпливом, проявляється позитивним клінічним ефектом у 90,6% (в катамнезі) 3-5 років.
. Показано, що комбінований метод, доповнений використанням інтраназальних інгаляцій левамізолу, сприяє ранньому відновленню порушених функцій носа і забезпечує стійкі віддалені результати, особливо при алергійних ринітах, в порівнянні з іншими методами лікування.
Практичне значення одержаних результатів.
1. Удосконалена хірургічна технологія лікування хворих на вазомоторний риніт. Метод простий в виконанні, не шкідливий для хворих та більш ефективний в порівнянні з існуючими.
. Впроваджений в клінічну практику щадливий одномомен-тний метод лікування (підслизова вазотомія, підслизова кріодеструкція м'яких тканин нижніх носових раковин та їх латеропозиція), при якому не порушується цілісність слизової оболонки носа.
. Апробовані методи можуть застосовуватись як самостійно, так і в поєднанні при різних формах вазомоторного риніту.
Особистий внесок здобувача полягає в підборі тематичних хворих в умовах ЛОР - кабінету поліклініки та ЛОР - відділенях стаціонару 3-ї клінічної лікарні м.Запоріжжя.
Автором самостійно проведені всі дослідження, вивчені оториноларингологічні, фізиологічні, гемодинамічні та імунологічні показники у хворих на вазомоторний риніт. Особисто дисертантом проведено аналіз літературних даних, результатів дослідження, статистичне опрацювання отриманих даних, а також написані всі підрозділи дисертації, зроблені висновки та запропоновані практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення роботи повідомлені та обговорені на: VІІІ з'їзді оториноларингологів України (Київ, 1995); І - му з'їзді Українського товариства кріобіології та кріомедицини (Харків, 1995); ІІ - конгресі Всеросійського товариства ринологів (м.Сочі, 1995); Міжвузівській науково-практичній конференції молодих вчених і фахівців - медиків Запорізького інституту удосконалення лікарів та Запорізького медичного університету (Запоріжжя, 1996); засіданні Запорізького обласного науково-практичного товариства оториноларингологів (1997-1998 рр.); республіканській науково-практичній конференції оториноларингологів України, присвяченій 75-річчю кафедри оториноларингології КМАПО (Киів, 1997); Запорізькій обласній науково-практичній конференції лікарів-оториноларингологів та лікарів-алергологів (Запоріжжя, 1998); ювілейній науково-практичній конференції оториноларингологів, присвяченій 100-річчю з дня народження проф. О.С.Коломійченка (Київ, 1998); науково-практичній конференції оториноларингологів України (Одеса, 1998).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано
наукових праць, з них - 5 статей в наукових фахових виданнях, 4 - журнальних тезових доповідей, 5 статей в наукових збірках з'їздів та конференцій.
Обсяг та структура роботи.
Дисертація виконана на 156 сторінках друкованого тексту і ілюстрована 37 таблицями та 5 малюнками. Робота складається зі вступу, огляду літератури, методів досліджень, результатів власних клінічних та лабораторних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури, який містить 273 джерел, з яких 73 зарубіжних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження.
Обстежено 287 хворих, серед яких у 190 паціентів встановлена нейровегетативна і у 97 - алергійна форма хронічного вазомоторного рині-ту. З метою порівняння отриманих даних клінічних досліджень обстежено контрольну групу, яку склали
практично здорових осіб. Крім того, проаналізовано
архівних історій хвороб хворих на вазомоторний риніт, які лікувались в клініці традиційними методами.
У всіх хворих вивчені клінічні симптоми захворювання, дихальна та нюхальна функції носа, стан слизової оболонки порожнини носа:
риноцитологія, рН носового секрета, миготлива активність мукоциліарного епітелія, видільна функція, гемодинаміка та показники клітинного і гуморального імунітету. Обстеження проводилось у динаміці: до лікування, через тиждень, місяць та 18 місяців після лікування (катамнез 3-5 років).
Дихальна функція носа досліджувалась за допомогою спиртового риноманометра П.І.Клименка (1990), нюхальна - за методом К.Е.Арнольді і співавт. (1990) та В.І.Вояченка (1934). Риноцитологічне дослідження мазків з порожнини носа виконувалось за методом А.П.Саковича і Т.М.Овчаренка (1989). Реакцію середовища порожнини носа (рН) досліджували за допомогою універсального індикаторного паперу. Динамічну активність миготливого епітелію слизової оболонки порожнини носа вивчали за допомогою модифікованого в нашій кліниці метода С.З. Піскунова і співавт. (1983) та G.Puchelle et al.(1981). Видільна функція слизової оболонки порожнини носа досліджувалась за допомогою полімерної розчинної плівки
(С.З. Пискунов і співавт., 1983), яка була удосконалена в нашій клініці. Стан гемодинаміки тканин внутрішнього і зовнішнього носа оцінювали за допомогою ринореографії (РРГ), яка проводилась на 4-х канальному реографі (РГ-4-01) з реєстрацією на енцефалографії (ЕЕГП-4-02). Алергійний стан організму вивчався за показниками реакції на внутрішньошкірного введення бактеріальних та небактеріальних алергенів і оцінювався за методом В.С.Мошкевича (1973). Для характеристики клітинного та гуморального імунітету в обстежених були використані методики Р.В.Петрова і співавт.,(1976), та G.Manchini et al.(1985).
Фактичний матеріал методів дослідження в динаміці був опрацьований методом варіаційної статистики за методом І.А.Ойвіна (1960).
Результати дослідження, їх аналіз та обгрунтування.
Проведені дослідження свідчать про виражені клінічні зміни у хворих на вазомоторний риніт, які проявляються як в місцевих порушеннях, так і в загальному статусі організму. Діагноз кожної форми вазомоторного риніту встановлювався за даними анамнезу, скарг пацієнтів, об'єктивних клінічних показників, лабораторних даних (аналіз крові, сечі, рентгенографії навколоносових пазух) та спеціальних досліджень.
Провідною скаргою хворих було утруднення або відсутність носового дихання, що складає при нейровегетативній формі риніту 67,3%; при алергійній формі у 84,46% хворих воно було утруднене і у 15,4% - відсутнє. Розлад нюху у вигляді гіпо- або аносмії був у 74,2% при нейровегетативному риніті і у 68,4% - при алергійному. Із загальних скарг мали місце: слабкість, головний біль, порушення сну, приступи ринореї та параксизмальне чхання.
При обстеженні порожнини носа за допомогою передньої та задньої риноскопії спостерігалась набрякла, цианотична, з мармуровим відтінком слизова оболонка. Носові ходи були звужені і заповнені слизом. На рентгенограмах навколоносових пазух визначено пристінкове потовшення слизової оболонки, або гомогенне зниження прозорості верхньощелепних пазух та клітин решітчатого лабіринту у 35,3% обстежених при нейровегетативній формі, та у 89% при алергійній.
В риноцитограмах мазків з порожнини носа визначені поодинокі еозинофіли та моноцити при нейровегетативному риніті; при алергійній формі - еозинофіли спостерігались у кількості від 5 до 15% у всіх обстежених, а тучні клітини виявлені у 71,6% хворих.
Реакція середовища порожнини носа (рН) при нейровегетативній формі вазомоторного риніту складала 7,5±0,5, при алергійній - 8,5±0,3, (в нормі - 6,7±0,15).
Активність рухомості миготливого епітелію слизової оболонки порожнини носа дорівнювала 30-35 хвилин при нейровегетативній формі вазомоторного риніту, при алергійній - 36-42 хв., (норма - 15-20 хв.), що говорить про зниження активності мукоциліарного епітелію. Видільна функція слизової оболонки при даній патології підвищена і складає 3 - 6 хвилин при обох формах вазомоторного риніту (норма - 8-10 хв.).
При дослідженні алергійного статусу організму виявлено підвищення кількості еозинофілів в периферічній крові у 9,6% обстежених, позитивні шкірно-алергійні проби у 4,2% хворих на нейровегетативний риніт; при алергійній формі підвищення кількості еозинофілів спостерігалось у 59,7% хворих, а позитивні шкірно-алергійні проби виявлені у 94,8% обстежених.
Суттєві зміни спостерігалися у гемодинаміці тканин носа. Так, термін венозного відтоку (катакрота) слизової оболонки носа при нейровегетативному риніті складає 0,56±0,03сек., а при алергійній формі - 0,61±0,04 (норма - 0,45±0,02сек.); напруга артеріальних судин (анакрота) за формами захворювання дорівнювала 28,3±3,1% та 26,5±2,6% (норма - 40,2±3,5%). Дані показники свідчать про венозний застій та атонію судин слизової оболонки порожнини носа при різних формах вазомоторного риніту, що вказує на вегето-судинну дистонію слизової оболонки носа.
Вивчення імунологічних показників периферійної крові та сироватки крові свідчать про кількісне і якісне порушення клітинного та гуморального імунітету при обох формах вазомоторного риніту.
Загальна кількість лімфоцитів при захворюванні вазомоторним ринітом підвищується до 43,5±0,5 (норма - 22,5±1,0), та спостерігається зниження кількості Т-лімфоцитів та їх популяцій: Th (хелпери), Ts (супресори). По формам риніту ці показники мало відрізняються і складають в %: Т-лімфоцити - 50,4±0,5 (норма 54,8±0,5); Th - 30,02±0,4 (норма 45,5±0,3); Ts - 16,5±0,3 (норма 18,0±0,5). Імуноглобуліни сироватки крові класів G, A, M в мг/мл при вазомоторному риніті знижені недостатньо в порівнянні з нормою, а по формам риніту їх різниця статистично недостовірна (Р >0,05). Таким чином, при вазомоторному риніті спостерігається зниження клітинного і гуморального імунітету, особливо клітинного при алергійній формі.
Всім 287 хворим на хронічний вазомоторний риніт була проведена порівняльна оцінка ефективності 4-х методів лікування: кріоаплікаційного, хірургічного, комбінованого, який складається з хірургічного і кріогенного та комплексного, при якому після хірургічного і кріохірургічного втручання застосовувався імунокоректор - левамізол. Всі методи виконувались після місцевої (дикаін 2%) та інфільтративної (1% новокаїн) анестезії.
Ефективність кожного методу оцінювалась за критеріями: "добрий ефект", "задовільний", та "без ефекту" у близькому та віддаленому періоді (таблиця 1).
"Добрий ефект" вважався тоді, коли спостерігалась ремісія від 1,5 до 3 років. При цьому у пацієнтів поновлювались дихання та нюх, припинялись виділення з носу та був відсутній головний біль. При об'єктивному обстеженні носова оболонка порожнини носа була в межах норми, функції носа, його гемодинаміка та імунні показники нормалізувались.
"Задовільний ефект" був тоді, коли термін ремісії досягав 1-1,5 років. При цьому спостерігалося періодичне затруднення носового дихання, виділення слизу з носа. При об'єктивному дослідженні слизова оболонка порожнин носа залишилась набряклою. Поліпшувались фізиологічні функції носа та показники гемодинаміки і імунітету.
"Стан без ефекту" мав місце тоді, коли носове дихання відсутнє або недостатньо покращене, фізиологічні функції носа, гемодинаміка та імунні показники залишалися на тому ж рівні, як і до лікування.
За методами лікування хворі були розділені на 4 групи.
Першу групу склали 66 хворих, серед яких нейровегетативна форма вазомоторного риніту була у 38 пацієнтів, а алергійна - у 28. Хворим цієї групи проводилося кріоаплікаційне лікування шляхом заморожування слизової оболонки нижніх носових раковин за допомогою кріозонда апарата КАО - 02. В місці зони заморожування температура складала 70-80о за Цельсієм. Реактивні явища в слизовій оболонці порожнини носа після криовпливу починали вщухати на 4-6 день.
Через місяць після лікування носове дихання покращилось, але залишилось зниженим у 40,2% обстежених при нейровегетативній формі вазомоторного риніту і у 48,4% - при алергійній. Виділення з носа зберігалось у 28,4% пацієнтів. Слизова оболонка носа була набряклою та гіперемованою у 26,7% обстежених. Видільна функція слизової оболонки носа та рН носового секрету знизилися у 64,4% пацієнтів при нейровегетативній та у 60,2% - при алергійній формі вазомоторного риніту. Ринореографічні дані вказують на покращеня мікроциркуляції тканин носа. Так, тонус артеріальних судин посилився і склав 34,3±5% (замість 28,3±3,1%); термін венозного застою зменшився і складав 0,51±0,3сек. (замість 0,56±0,3 сек.) при нейровегетативному риніті; при алергійному ці показники дорівнювали 31,5±4,3% (замість 26,5±2,8%) та 0,53±0,5 сек. (замість 0,61±0,3 сек.). Суттєвих змін в показниках імунітету через місяць не спостерігалося і вони статистично не відрізнялись від показників до лікування (Р > 0,05). У віддаленому періоді через 1,5 роки після кріовпливу, фізіологічні функції слизової оболонки порожнини носа були відновлені у 79,1% пацієнтів при нейровегетативній формі вазомоторного риніту та у 73,4% - при алергійній .
Таким чином, проведені дослідження свідчили про те, що кріоаплікаційне лікування виявилось ефективним у 73,7% пацієнтів з нейровегетативною формою вазомоторного риніту та у 67,6% - з алергійною.
Крім того, при цьому методі порушується цілісність миготливого епітелію на місцях кріодеструкції, його переродження, а в деяких випадках (2,81%) спостерігалася поява сінехій в порожнині носа. Все це зобов'язує дослідників до удосконалення та оптимізації одного методу.
Хірургічне лікування було проведено в 2-й групі хворих (110 пацієнтів), серед яких у 80 була нейровегетативна, а у 30 - алергійна форма вазомоторного риніту. Даний метод лікування складався з підслизової вазотомії та латеропозиції нижніх носових раковин.
В післяопераційному періоді реактивні явища слизової оболонки порожнини носа вщухали на 4-5 день. Носове дихання почало покращуватись на 3-й день після операції у більшості хворих.
Через місяць після лікування носове дихання нормалізувалось або значно поліпшилось у 82% хворих на нейровегетативну форму риніту та у 78,8% - на алергійну, що спостерігалось і через 1,5 роки після лікування. Нюхальна функція як через місяць, так і через 1,5 роки нормалізувалась або поліпшувалась у 83% обстежених обох груп. Риноцитологічні показники, кислотно-лужний баланс (рН), миготлива функція епітелію слизової оболонки носа та її видільна функція значно поліп-шились у 84% в цей період. Ринореографічні показники в 1-й тиждень після операції були на рівні доопераційних або перевищували їх. Це свідчить про значне порушення судинних структур під слизовою оболонкою нижніх носових раковин. Через місяць після лікування гемодинамічні процеси значно поліпшувались, але не досягали норми. Через 1,5 року гемодинаміка носа відновилась у 83,4% обстежених на нейровегетативну та у 68,2% на алергійну форми вазомоторного риніту.
Показники імунітету через тиждень після лікування не відрізнялись від доопераційних, а через місяць значно поліпшувались, але не досягали норми. Через 1,5 роки деяки показники клітинного та гуморального імунітету нормалізувались чи значно поліпшились у 84,7% пацієнтів при обох формах риніту.
Аналіз віддалених даних через 1,5 -5 років свідчить, що добрий ефект спостерігався у 64,3%, задовільний - у 20,4% і без ефекту - 15,3% при нейровегетативній формі вазомоторного риніту. При алергійній формі ці показники відповідно були: 60,7%, 24,1%, 15,2%.
Таким чином, після даного метода лікування результати були однакові незалежно від форми риніту.
Комбінованим методом (3-я група) лікувались 111 хворих, серед яких у 75 була виявлена нейровегетативна, а у 36 - алергійна форма вазомоторного риніту. При цьому методі використовувалась підслизова вазотомія, підслизова кріодеструкція тканин нижніх носових раковин і їх латеропозиції.
Із 111 хворих цієї групи 55 пацієнтів лікувались комплексним способом. Цей спосіб включав в себе комбінований метод і інтраназальні інгаляції імунокоректора - левамізола в післяопераційному періоді.
У всіх пацієнтів на нейровегетативну форму риніту після комбінованого - хірургічного та кріогенного втручання на 3-4 день значно поліп-шувалось носове дихання, зменшувалась ринорея, зникало чихання. У хворих на алергійну форму риніту, яким проводились інтраназальні інгаляції левамізола, після 3-4 сеанса (5 день після операції) секреторна функція слизової оболонки порожнини носа значно знижувалась. Через 10-12 днів після лікування комбінованим і комплексним методом фізіологічні функції носа і носове дихання у всіх обстежених значно покращувались. Кращі результати при алергійній формі риніту простежувались у хворих, які приймали імунокоректор.
Через місяць після лікування особливої різниці в показниках дослідження у хворих з нейровегетативним ринітом, яким застосували комбінований і комплексний методи, не було. Носове дихання цієї групи в цей термін порівнювалось з нормою у 91,2% обстежених. У пацієнтів з алергійною формою, які лікувались комбінованим методом, носове дихання за цей час відновлено у 88,4%, а у тих, що приймали левамізол - 93,7%. Ці показники утримувались і через 1,5-5 років після лікування.
Позитивні наслідки в функції миготливого епітелію слизової оболонки носа через місяць лікування комбінованим способом хворих на нейровегетативний риніт спостерігались у 90% обстежених, на алергійний - у 88%, а після застосування левамізолу - у 92% пацієнтів, такіж показники були в катамнезі через 3-5 років.
Видільна функція слизової оболонки носа після кріохірургічного втручання через місяць зменшувалась у 93,6% хворих на нейровегетативний риніт, а при алергійній формі - у 89,4%; у пацієнтів, що приймали левамізол - у 92,3%. В катамнезі через 3-5 років ці показники в основному мало відрізнялись від місячних показників.
Мікроциркуляторні процеси слизової оболонки носа при нейровегетативній формі риніту після кріохірургічного лікування характеризувались більшим порушенням гемодинаміки в перші дні. Через 1 місяць після лікування всі параметри гемодинаміки наближались до норми:
венозний відток дорівнював 0,46±0,5сек. (норма 0,45±0,2сек.), тонус артеріальних судин - 39,5±4,5% (норма 40,2±3,5%). Через 1,5 роки названі показники не змінилися у 93,7% пацієнтів цієї групи. При алергійному риніті показники в такіж терміни були кращі у 92,8% обстежених, які приймали левамізол і 89,4% серед тих, хто не приймав імунокоректор.
Імунологічні показники через місяць після кріохірургічного втручання при нейровегетативному риніті дорівнювали нормі у 91,5%, а через 1,5 роки у 91,2%. При даній формі захворювання прийом левамізолу після комбінованого лікування не впливає на показники імунитету. У пацієнтів на алергійну форму вазомоторного риніту через місяць після комбінованого лікування позитивні зрушення в імунній системі виявлені у 88,4%, а через 1,5 роки - у 89,4%; у пацієнтів цієї групи, що одержували левамізол в післяопераційному періоді, показники складали через місяць 93,7%, а через 1,5 роки - 92,8%.
Загальні дані всіх методів лікування наведені в таблиці 1.
Запропоновані методи лікування прості в виконанні, при їх застосуванні не було ускладнень. Найбільша ефективність передбачається при комбінованому - кріохірургічному методі, доповненому інгаляціями левамізолу, особливо при алергійному вазомоторному риніті.
Кожен метод може розглядатися як метод вибору лікування вазомоторного риніту.
ВИСНОВКИ
1. У хворих на вазомоторний риніт порушуються гемодинамічні процеси в слизовій оболонці порожнин носа, що проявляється в упо-вільнені руху венозного потоку, в зниженні тонусу артеріальних судин, в посилені артеріального кровонаповнення та розвитку судинної дистонії. Дані процеси універсальні, вони мало залежать від форми риніту і мають лише кількісну відмінність, яка виражена більш значно при алергійній формі риніту.
. Запропоноване хірургічне втручання на нижніх носових раковинах позитивно впливає на гемодинаміку слизової оболонки порожнини носа. Крім того, після латеропозиції нижніх носових раковин розширюються загальні носові проходи, що сприяє відновленю носового дихання. Латеропозиція особливо ефективна у хворих з широкими нижні-ми носовими ходами.
. Комбінований метод, який включає в себе підслизову вазотомію, підслизову кріодеструкцію тканин та латеропозицію нижніх носових раковин, являється щадливим методом лікування вазомоторного риніту. Після його застосування не порушується цілісність слизової оболонки порожнини носа та більш активно протікають процеси репарації. При цьому методі лікування нормалізувалась гемодинаміка слизової оболонки порожнини носа в катамнезі (3-5років) у 90,6% хворих з нейровегетативною і у 89,4% - з алергійною формою риніту.
. В післяопераційному періоді інтраназальні інгаляції імунокоректора левамізолу значно підвищують ефективність лікування алергійних форм вазомоторного риніту, позитивні наслідки яких вище (92,8%), ніж у пацієнтів з алергійним ринітом, що не одержували після операції левамізолу (89,4%).
. Дані катамнеза (3-5 років) свідчать, що після кріоаплікаційного лікування позитивні наслідки одержані у 73,7% хворих на нейровегетативну та у 67,6% - на алергійну форму вазомоторного риніту; після хірургічного - у 84,7% хворих на нейровегетативну, та у 84,8% - на алергійну форму; після комбінованого лікування - у 90,6% хворих на нейровегетативну і 89,4% - на алергійну форму; а у хворих на алергійний риніт, що одержували левамізол після комбінованого методу - у 92,8%, а на нейровегетативну форму вазомоторного риніту - у 91,2%.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. З метою підвищення ефективності кріовтручання при вазомоторному риніті пропонується застосування підслизової кріодеструкції тканин нижніх носових раковин з попередньою підслизовою вазотомією.
. Оперативний метод лікування, який включає в себе підслизову вазотомію та латеропозицію нижніх носових раковин, можна здійснювати звичайними інструментами, які використовуються при резекції перетини носа. Метод простий в виконанні і не потребує ніякого додаткового обладнання.
. Комбінований метод, при якому здійснюється підслизова вазотомія, підслизова кріодеструкція тканин нижніх носових раковин і їх латеропозиція, є найбільш ефективним методом в порівнянні з іншими і, особливо, його слід застосовувати при лікуванні нейровегетативної форми вазомоторного риніту.
4. Для досягнення більш ефективних та стійких результатів при лікуванні алергійної форми вазомоторного риніту пропонується після комбінованого лікування застосовувати інгаляції імунокоректора левамізолу.
5. Відносними протипоказниками до даних методів лікування є різка деформація, гребні та шипи перетини носа.
Список опублікованих автором праць
за темою дисертації
1. К методике лечения вазомоторных ринитов//Российская ринология.-1993.-Приложение - 1.- с.52-53.(співавтор Скоробогатий В.В.)
. К вопросу о лечении вазомоторного ринита//Российская ринология.-Приложение-2.-1994.-с.42-43.(співавтор Скоробагатий В.В.)
. Применение глубокого холода при лечении больных вазомоторным ринитом//VIII съезд оториноларингологов Украины. - Киев.-1995.-с.70-71.(співавтори Нікулін І.М., Троян В.І.).
. Криохирургические методы лечения вазомоторных ринитов//1-й з'їзд Українського товариства кріобіології і кріомедицини.-Харків.-1995.-с.179-180 (співавтор Міссіонжник Г.Я)
. Оптимизация хирургического метода лечения вазомоторных ринитов//Сборник научных трудов молодых ученых и специалистов медиков Запорожского института усовершенствования врачей и Запорожского государственного медуниверситета.-1996.-с.77-78.
. Эффективность сочетаного метода лечения вазомоторных ринитов//Российская ринология.-1996.-с.93-94.
. Лечение хронического вазомоторного ринита хирургическим методом//Российская ринология.-1997.-№2.-с.60-61.
. Лечение хронического вазомоторного ринита криохирургическим методом//Актуальні питання мікрохірургії вуха та захворювань верхніх дихальних шляхів.-Київ.-1997.-с.91-92.
. К вопросу диагностики и лечения хронического вазомоторного ринита//Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики.//Збірник наукових статей.-Випуск №1.- Запоріжжя.-1997.-с.281-286.
. Сравнительная характеристика эффективности 2-х криохирургических методов лечения лиц с хроническим вазомоторным ринитом
//Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження проф. О.С. Коломійченка.-.Київ.-1998.-с.327-331.
. Сравнительная характеристика результатов комбинированных крио- и хирургического методов лечения больных вазомоторным ринитом //Жур. вушн.,нос. і горлових хвороб.-1998.-№3.-с.20-28.(співавтор Філатов В.Ф.)
. Состояние клеточного и гуморального иммунитета у больных хроническим вазомоторным ринитом до и после комбинированного криохирургического лечения// Жур. вушн.,нос. і горлових хвороб.-1998.-№4.-с.36-42.
. Сравнительная характеристика эффективности некоторых методов лечения вазомоторного ринита//Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики.//Збірки наукових статей.-Вип.2.-Запоріжжя.-1998.-с.167-173.
. Клиническая эффективность криогенных, хирургических и комбинированных методов лечения при аллергической форме вазомоторного ринита//Жур. вушн.,нос. і горлових хвороб.-1998.-№5.-Додаток.-с.87-88.
Ключові слова українською мовою: вазомоторний риніт, нейровегетативний, алергійний, кріоаплікація, підслизова вазотомія, хірургічний, латеропозиція.
Ключові слова російською мовою: вазомоторний ринит, нейровегетативный, аллергический, криоапликационный, подслизистая вазотомия, хирургический, латеропозиция.
Ключові слова англійською мовою: vasomotor rhinitis, neurovegetativ, allergic, crioapplication, lateralposition.
АНОТАЦІЯ
Нікулін М.І."Використання фізичних і хірургічних методів в лікуванні вазомоторного риніту ".-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.19. - оториноларингология. Київський НДТ отоларингології ім. О.С.Коломійченка. Київ.1999.
В роботі представлені результати комплексного вивчення загальноклінічних, фізіологічних, гемодинамічних та імунологічних показників у 287 хворих на хронічний вазомоторний риніт. Контрольну групу склали 25 клінічно здорових осіб. Проведена порівняльна оцінка ефективності 4-х методів лікування: кріоаплікаційного, хірургічного, поєднання кріо- і хірургічного та вживання імунокоректора - левамізолу, після кріохірургічного втручання. Усі хворі обстежувались до, через тиждень, 1 і 18 місяців. Катамнез простежений до 5 років.
Розроблений новий одноетапний - комплексний метод лікування хворих на хронічний вазомоторний риніт, що поєднує підслизову вазотомію, підслизову кріодеструкцію тканин нижніх носових раковин і їх латеропозиції при вживанні левамізолу в післяопераційному періоді.
Вивчені в динаміці фізіологічні функції носа і його гемодинаміка, а також показники клітинного і гуморального імунітету, які свідчили про їх нормалізацію та значне поліпшення в катамнезі (3 - 5 років): в 1-й групі 73,7% хворих на нейровегетативну та 67,3% на алергійну форму вазомоторного риніту; в 2-й - відповідно - 84,7% і 84,8%; в 3-й - 90,6% і 89,4%; у хворих на алергійну форму риніту, які одержували левамізол після кріохірургічного втручання, ці показники склали 92,8%.
Кріохірургічний метод лікування вазомоторного риніту нормалізує фізіологічні функції носа, стабілізує імунологічні процеси в організмі та значно збільшує термін ремісії при цьому захворюванні, ніж кріоаплікаційний та хірургічний.
Ключові слова: вазомоторний риніт, нейровегетативний, алергійний, кріоаплікація, підслизова вазотомія, хірургічний, латеропозиція.
АННОТАЦИЯ
Никулин М.И."Использование физических и хирургических методов в лечении вазомоторного ринита". - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.19 - оториноларингология.-Киевский НИИ отоларингологии им.проф.А.И.Коломийченко, Киев, 1999.
Диссертация посвящена вопросам совершенствования диагности иик лечения больных с различными формами вазомоторного ринита.
В литературном обзоре работы проведен детальный анализ вопросов этиологии, патогенеза и применяемых консервативных, хирургических и физических методов лечения данной патологии.
В работе представлены результаты комплексного изучения общеклинических, физиологических, гемодинамических и иммунологических показателей у 287 больных хроническим вазомоторным ринитом. Контрольную группу составили 25 клинически здоровых лиц. Проведена сравнительная оценка 4-х методов лечения: криоаппликационного, хирургического, сочетания крио-и хирургического воздействия и применения левамизола после криохирургического вмешательства. Все больные обследовались до, через неделю,1 и 18 месяцев. Катамнез прослежен до 5 лет.
Разработан новый одноэтапный-комбинированный метод лечения больных вазомоторным ринитом, включающий в себя подслизистую вазотомию, подслизистую криодеструкцию тканей нижних носовых раковин и их латеропозиции.
После комбинированного воздействия интраназально был применен иммунокоректор - левамизол. При этом установлено его стимулирующее действие на клеточный и гуморальный иммунитет, что проявляется в увеличении количества Т-лимфоцитов и их популяций в периферической крови и иммуноглобулинов G,A,M сыворотки крови, которые снижены в большой степени при аллергической форме вазомоторного ринита. Данный препарат неэффективный при нейровегетативной форме ринита.
Изучены в динамике дыхательная и обонятельная функции носа, определены: выделительная функция слизистой носа, рН носового секрета, риноцитология, подвижность мерцательного эпителия, гемодинамика тканей носа, аллергизация организма и состояние клеточного и гуморального иммунитета. В зависимости от метода лечения положительные результаты составили: в первой группе 73,7% с нейровегетативной и 67,3% с аллергической формой вазомоторного ринита; во 2-й - соответственно - 84,7% и 84,8%; в третьей - 90,6% и 89,4%; у больных с аллергической формой ринита, которые получали левамизол после криохирургического вмешательства эти показатели составили 92,8%.
Разработанный метод лечения вазомоторного ринита нормализует физиологические функции носа, стабилизирует иммунологические процессы в организме и увеличивает период ремиссии в значительно большей степени, чем криоаппликационный и хирургический.
Ключевые слова: вазомоторный ринит, нейровегетативный, аллергический, криоаппликационный, хирургический, подслизистая вазотомия, латеропозиция.
SUMMARY
Nikulin M.I. "Using of physical and surgical methods in treatment of vasomotor rhinitis". - Manuscript.
Dissertation on competition of a scientific degree doctor of medical sciences on a speciality 14.01.19 otorhinolaryngology - Kiev ISR of otorhinolaryngology. Prof. A.I. Kolomiychenco, Kiev, 1999/
This work describes the results of complex study of clinical, physiological, haemodynamical, and immunological parameters at 287 patients with chronic vasomotor rhinitis. Control group has 25 clinically healthy persons. The comparative estimation of four treatment methods was made: crioapplication, surgical method, combination of surgical method and crioapplication and using of Levamisol after crioapplication and surgical intervention. All patients were surveyed up to, after one week, 1 and 18 months. Catamnesis was keep up to 5 years.
We developed new, one-step complex method of patients with vasomotor rhinitis treatment, that includes submucosal criodestruction and lateralposition of bottom nasal bowl tissues, using Levamisol in aftertreatment.
We dynamically studied the physiological functions of a nose; it's haemodynamics, and parameters of cell and humoral immunity, which testifies its normalization or great improvement during catamnesis (1,5-5 years). They were as follows: 1st - group: 73,7% with neurovegetative vasomotor rhinitis and with allergic vasomotor rhinitis - 67,3%; in 2nd - accordingly 84,7 and 84,8%; in 3rd - 90,6% and 89,4%; in patients with allergic vasomotor rhinitis, who take Levamisol this parameters were 92,8%.
The developed method of treatment of vasomotor rhinitis normalizes physiological functions of a nose, stabilizes immunological processes in body, and also increases a period remission in considerably large degree, than crioapplication and surgical intervention.
Key words: vasomotor rhinitis, neurovegetative, allergic, crioapplication, lateralposition.
2. Смак Кіровограда
3. Грамматический материал к уроку 5
4. Культура Нового времени
5. Обе Владычицы божественный рождением царь Верхнего и Нижнего Египта Хакаура одарённый жизнью
6. Стеклянные и керамические издели
7. а Максимальное количество человек в зале 7 если количество больше сумма увеличивается на 50 грн
8. Фінал дев ятої симфонії л Бетховена до питання виконавської інтерпретації
9. Наиболее глубинный характер имеют связи которые возникают вследствие информационных обменов между людьми.html
10. Говорит ему мать- Яннакис женись
11. Лабораторна робота 1 ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ МІКРОКЛІМАТУ РОБОЧОЇ ЗОНИ ТА ОЦІНКА ЩОДО ВІДПОВІДНОСТІ ЇХ
12. Создание нового документа
13. Образ Девы Марии в искусстве
14. Людовик XIV
15. Флора парка им ИН Ульянова
16. Отчет по учебной практике Выполнил- Студент группы 222 Хасис Григорий Проверил пре
17. за этого наступило кровоизлияние в мозг
18. Петрарка - основоположник послесредневекового гуманизма
19. Поскольку усиливается их влияние как на финансовое состояние субъектов хозяйствования так и на качество п
20. профессия женского рода Фотоконкурс Профессия женского рода проводится Фондом поддержки социал