Конспект лекцій з дисципліни для студентів інституту обліку і фінансів денної і заочної форми навчан

Работа добавлена на сайт samzan.net:

61

PAGE  2

Міністерство освіти і науки України

Донецький НАЦІОНАЛЬНИЙ університет

економіки і торгівлі

имЕНИ МИХАЙЛА Туган-барановського

Кафедра бухгалтерського обліку

 

Толмачева О.В.

«організація обліку в банках»

Конспект лекцій з дисципліни

для студентів інституту обліку і фінансів

денної і заочної форми навчання

спеціальності 6.050106 «Облік і аудит», 6.050104 «Фінансів», 6.050105 «Банківська справа»

Донецьк - 2008

Введення. Банківська система її суть і функції.

1.  Суть, будова і функції банківської системи.
2.  Види банків

-1-

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 20.03.91г.

Банківська діяльність – це набір посередницьких операцій на грошовому ринку, виконання яких дозволене законом тільки під спостереженням держави спеціальними інститутами званими банками.

Відповідно до статті 2 Закони, банки – це установи функцією яких є кредитування господарської діяльності і громадян за рахунок позикових засобів підприємств, установ, організацій, населення і інших кредитних ресурсів; касове і розрахункове обслуговування народного господарства; виконання валютних і інших банківських операцій, які передбачені цим законом.

Банк є юридичною особою, він економічно самостійний, повністю незалежний від виконавських і розпорядливих органів державної влади, в рішеннях пов'язаних з їх оперативною діяльністю.

Згідно статті 3 Закони, банки можуть виконувати 16 видів операцій:

1.  Залучення і розміщення грошових внесків і кредитів;
2.  Здійснення розрахунків за дорученням клієнтів, банків кореспондентів і їх касове обслуговування;
3.  Ведення рахунків клієнтів і банків кореспондентів;
4.  Фінансування капітальних вкладень за дорученням вкладників або розпорядників засобів, що інвестуються;
5.  Випуск платіжних документів і цінних паперів;
6.  Покупка, продаж і зберігання платіжних документів, а також операції з ними;
7.  Видача поручительства, гарантій і інших зобов'язань за третіх осіб;
8.  Придбання права вимоги по постачанню товарів і виконанню послуг, ухвалення риски виконання таких вимог і інкасація цих вимог (факторинг).
9.  Придбання за власні грошові кошти засобів виробництва для передачі їх в оренду (лізинг);
10.  Покупка у фізичних і юридичних осіб і продаж ним наявної іноземної валюти і валюти що знаходиться на рахівницях і внесках;
11.  Покупка і продаж монетарних металів;
12.  Залучення, розміщення і операції з дорогоцінними металами;
13.  Довірчі операції за дорученням клієнтів;
14.  Надання консультаційних послуг;
15.  Проведення операцій по касового виконання держбюджету;
16.  Здійснення інших операцій по дозволу НБУ.

-2-

У Україні, банківська система складається з двох рівнів. На першому рівні знаходиться НБУ, на другому комерційні банки.

НБУ керує діяльністю комерційних банків і встановлює єдині правила бухгалтерського обліку. Керує НБУ правління.

НБУ не є незалежним органом, він підпорядкований БРЕШУ і оперативно КМУ.

Тема 1: Основи організації бухгалтерського обліку в комерційних банках України.

1.  Роль бухгалтерського обліку в системі управління комерційним банком.
2.  Організація бухгалтерського обліку в банках.
3.  План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України.
4.  Організація аналітичного обліку в комерційних банках

- 1 -

Бухгалтерський облік в банці можна визначити як систему реєстрації і підведення підсумків операцій, що відбуваються в банківському бізнесі з подальшим аналізом і складанням звітів.

Бухгалтерський облік є інформаційною системою, яка дає фінансову інформацію про банку як суб'єкта господарської діяльності.

Бухгалтерський облік є процесом визначення вимірювання і передачі інформації економічного характеру.

Система обліку є сукупністю процедур, які мають на меті фіксувати всі операції в банці, а саме:

1.  Визначити зміст досконалих операцій і записати їх.
2.  Підводити підсумки виконаних операцій відповідно до міжнародних стандартів обліку.
3.  Належним чином подавати операції з відповідними деталями.

Бухгалтерський облік є важливим елементом структури внутрішнього контролю, на управлінські рішення істотно впливає бух. інформація щодо готівки, стану розрахунків цінних паперів, якими володіє банк, депозитних операцій, валютних засобів, кредитних ресурсів і кредитного портфеля.

Виходячи з вищесказаного, можна відзначити, що система бухгалтерського обліку повинна задовольняти наступні вимоги:

1. Актуальність – всі досконалі банком операції необхідно відображати в балансі і оборотно-сальдовій відомості. Значення: а) банк і клієнти мають актуальну інформацію; б) у разі виявлення помилки клієнт може своєчасно подати рекламацію.

2. Надійність – помилкових записів уникають завдяки автоматичному контролю і угоді. Значення: а) скорочуються витрати на виправлення помилок, які допустили на стадії завершення операції в системі автоматизації банку; б) не порушується упевненість клієнта в надійності банку.

3. Ефективність – між банківськими операціями, які приносять доходи і несуть витрати на їх проведення, повинно виконаються повне співвідношення, яке забезпечують тривале функціонування банку. Значення:  а) Бухгалтерський облік раціонально організовується і направляє на підтримку і підвищення конкурентоспроможності банку.

Система бухгалтерського обліку разом з об'єктами вимог повинна відповідати вимогам, які зафіксовані в нормативних документах НБУ.

- 2 -

Відповідно до Положення № 566, система обліку в банках включає:

1.  Бухгалтерський (фінансовий) облік.
2.  Управлінський.
3.  Податковий облік.

Всі три види обліку засновано на єдиній інформаційній базі що відрізняються формою і періодичністю розрахунку даних.

Бухгалтерський (фінансовий) облік забезпечує своєчасне і повне відображення всіх банківських операцій і надає користувачам інформацію про активи і зобов'язання, а також результати фінансової діяльності. На підставі даних цього обліку складається фінансова звітність. Зміна у фінансовому звіті не впливають на податковий облік.

Управлінський облік ведеться з метою надання інформації керівництву банку в певній формі  необхідної для планування оцінки і використання своїх ресурсів. Банки самостійно вибирають системи і методи управлінського обліку, а також порядок і терміни складання внутрішньої звітності. При організації управлінського обліку повинна забезпечуватися ідентичність інформації і розрахунків, зроблених у фінансовому обліку.

Податковий облік ведеться з метою накопичення даних про валові доходи і валові витрати відповідно до чинного законодавства і використовується для складання податкової звітності. Форми, правила і порядок складання податкової звітності, а також терміни надання визначаються державною податковою адміністрацією. Зміна в податковому обліку не впливає на фінансовий облік.

У таблиці 1 приведена порівняльна характеристика видів обліку.

Банки самостійно вибирають систему і підсистему бухгалтерського обліку, виходячи з потреб управління банком об'єму банківських операцій і кількості тих, що працюють. Будь-яка система обліку повинна забезпечити:

1.  Дотримання принципів бухгалтерського обліку.
2.  Єдину методологічну основу.
3.  Взаємозв'язок даних синтетичного і аналітичного обліку.
4.  Хронологичность і систематичність відображення всіх операцій банку в регістрах бухгалтерського обліку на підставі первинних документів.
5.  Накопичення і систематизацію даних обліку в розрізі показників необхідних для управління банком і складання звітності.

Таблиця 1. Порівняльна характеристика видів обліку

Ознаки	Податковий облік	Бухгалтерський облік	Управлінський облік
Мета обліку	Податки і своєчасність їх сплати	Фінансовий стан підприємства і результати його діяльності	Діяльність структурних підрозділів
Головні користувачі інформації	Податкові органи	Керівники і зовнішні користувачі	Керівники різних рівнів
Нормативна база	Закони	Нормативні документи НБУ	–– (без обмежень)
Вимірники	Єдиний грошовий вимірник	Єдиний грошовий вимірник	Різні вимірники
Об'єкт аналізу	Господарська одиниця в цілому	Господарська одиниця в цілому	Структурні підрозділи
Спрямованість	На минуле	На минуле	На майбутнє (прогнозування)
Періодичність складання звітів	Регулярно, як правило, квартальний інтервал наростаючим підсумком	Регулярно, як правило, річний інтервал	Змінний інтервал
Відвертість даних	Більшість даних доступна податковим органам	Більшість даних доступна всім	Більшість даних є комерційною таємницею

- 3 -

Планом рахунків банківських установ є перелік рахунків бухгалтерського обліку використовуваний для реєстрації господарських операцій.

План рахунків розроблений відповідно до загальноприйнятих в міжнародній практиці принципів і стандартів обліку і є обов'язковими для використання всіма банківськими установами. План рахунків складається з 4-х частин, які логічно взаємозв'язані між собою:

1.  Балансові рахунки.
2.  Рахунки доходів і витрат.
3.  Рахунки управлінського обліку.
4.  Позабалансові рахунки.

Рахунку в плані рахунків згруповані в 9 класів:

1.  Казначейські і міжбанківські операції.
2.  Операції з клієнтами.
3.  Операції з цінними паперами і інші активи   і зобов'язання
4.  Довгострокові вкладення, основні засоби і нематеріальні активи.
5.  Капітал банку
6.  Доходи
7.  Витрати
8.  Управлінський облік
9.  Позабалансові рахунки

Всі рахунки 9 класу діляться на 3 частини:

1.  Рахунки розділів 90-95 використовуються в операціях, які несуть ризики для банку.
2.  Рахунки розділів 96-98 використовуються для обліку документів, цінностей, розрахунків по операції приватизації.
3.  Рахунки розділу 99 використовуються для обліку поза балансовими операціями методом подвійного запису.

Рахунку в плані рахунків розташовуються за принципом зростанню номера. Кожен клас рахунків роздільний на: рахунки 1-го порядку – однозначні і означають вони клас; рахунки 2-го порядку – означає розділ; рахунки 3-го порядку – група; рахунки 4-го порядку – рахунок.

Таким чином, в плані рахунків використовується десяткова система кодування рахунків.

У 1-му класі враховуються казначейські і міжбанківські операції банку. До казначейських інститутів відносяться: наявні грошові кошти; монетарні, дорогоцінні метали, цінні папери, які резонансируются НБУ, гроші комерційних банків в НБУ і гроші НБУ в комерційних банках.

До міжбанківських операцій відносяться операції між комерційними банками: кореспонденція рахунку, депозити до запитання, кредити і кредитні операції, фінансовий лізинг.

У 2-му класі відбиваються операції зі всіма категоріями клієнтів окрім банків зокрема операції по розрахунках, наданим кредитам і привернутому депозитам, довірчі операції.

У 3-му класі відбиваються два разных типу операцій. До 1-го типу відносяться операції з цінними паперами (окрім цінних паперів, які випускає НБУ, вони відбиваються в 1-му класі) і довгострокові вкладення, які відбиті в 1-му і 2-му класах. Операції з цінними паперами діляться на 3-и вигляду: 1) торгові операції з цінними паперами; 2) інвестиційні; 3) операції з власними цінними паперами.

До 2-го типу відносяться операції по інших розрахунках. До їх складу належать господарські операції. Це операції з МБП і матеріальними операціями з дебіторськими і кредиторськими заборгованостями.

Рахунки 4-го класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух тих, що належать банку основних засобів і їх зносу, нематеріальних активів вкладення  в інші активи довгострокового характеру.

У 5-му класі враховуються капітал банку, фінансовий результат від діяльності банку безпосередньо відбивається на рахівницях цього класу. Цей клас включає такі складені власних засобів банку статутний капітал і інші фонди банку, результат поточного року (прибуток збитки), результат переоцінки основних засобів.

У 7-му класі відбиті операції, які пов'язані з формуванням доходів, а такі витрати, які виникають під час діяльності комерційного банку, всі доходи і витрати враховуються в цих розділах, незалежно від порядку оподаткування.

Рахунки 8-го класу призначені для віддзеркалення операцій управлінського обліку. Необхідно відмітити, що в Україні до останнього часу управлінський облік не набував такої сили як в міжнародній практиці, де він використовується як найважливіший інструмент управління витратами банку. Вітчизняні комерційні банки в світлі нової концепції бухгалтерського обліку необхідно розробити методологію її методику ведення управлінського обліку.

- 4 -

Організація аналітичного обліку базується на параметрах аналітичних рахунків. Параметри підрозділяються на обов'язкових і не обов'язкових, тобто що рекомендуються.  

Обов'язкові параметри вводяться з урахуванням вимоги НБУ до звітності банку. Загальні обов'язкові параметри включають: код контрагента; ідентифікаційний код, код країни, форма власності, галузь економіки, вид економічної діяльності і так далі

Ці параметри дозволяють:

1.  отримати інформацію про всіх відкритих клієнтові рахунку
   1.  вибрати сукупність рахунків для складання  звітності.

Необов'язкові параметри рекомендовані для заповнення, використовуються при організації управлінського і податкового обліку.

Всі номери рахунків аналітичного обліку формуються по такій схемі:

АААА   В   ЄЄЄЄЄЄЄЄЕ

4 букви АААА – це номер банківського рахунку

У – ключовий розряд

9 букв ЄЄЄЄЄЄЄЄЕ – інформація про аналітичний рахунок.

Довжина номера не є фіксованою, максимальна 14 символів мінімальна 5 цифр.

 

Тема 2: Формування і облік банківських ресурсів.

1.  Класифікація ресурсів комерційних банків.
2.  Формування і бухгалтерський облік джерел власних капіталів банків.
3.  Облік привернутих і позикових засобів банку.

- 1 -

У пасиві банківського балансу відбиваються всі джерела формування банківських ресурсів, які акумульовані банком для прибуткового використання в процесі видачі позик інвесторам в цінних паперах і іншому. Всі ресурси банку є сукупністю грошових коштів, які є у розпорядженні банку і використовуються ним для забезпечення своєї тривалості. У операції, за допомогою якої комерційний банк вкладає власний, позиковий і привернутий капітал в кредити, цінні папери, валюту з метою отримання доходів є активними операціями банку.

Класифікація банківських ресурсів.

 По-перше, залежно від терміну використання банківські ресурси можуть бути:

1.  постійні (це грошові кошти, чия динаміка може бути спрогнозована банком і певна частина використана для здійснення активних операцій)
2.  тимчасові (це ресурси, які створюють грошові кошти і утворюються періодично результати здійснених деяких банківських операцій)

По-друге, залежно від джерел освіти:

1.  власні
2.  позикові

У третіх, залежно від прогнозування величини ресурсів:

1.  що піддаються прямому прогнозуванню (фонди банку, нерозподілений прибуток)
2.  непрямого прогнозування (засоби в розрахунках і залишки тимчасово вільних засобів на поточних рахівницях підприємств)

- 2 -

Пасиви можна розділити на крупні групи:

•  банківський капітал і прирівняні до нього статті
  •  привернуті засоби (депозитні і не депозитні)

Банківський капітал можна розділити на власний і прирівняний до нього капітал.

Власний  капітал – це важливий і невід'ємна частина будь-якого підприємства. Формуванням капіталу є обов'язковий етап передуючою початку діяльності підприємства. У теж час функціональна роль і величина власного капіталу банку має специфіку в порівнянні з іншими областями діяльності. Так за рахунок власного капіталу банки покривають менше 10% потреби в засобах. Подібна специфіка банків пов'язана з поряд обставин:

1.  Банки через свою роль на фінансових ринках наближають крупні суми чужого капіталу у вигляді депозитів від населення і юридичних осіб.
2.  Система державного страхування депозитів понизила небезпеку масового вилучення внесків і дозволила банкам скоротити частку власних засобів необхідну для ліквідності банку.
3.  Банківські активи представлені різними видами грошових вимог і зобов'язань, як правило, більш ліквідні і швидше реалізуються на ринку чим активи не фінансових компаній, заморожених в матеріальних об'єктах. Це забезпечує банкам можливість швидшої мобілізації грошових ресурсів і знижує їх потребу у власному капіталі тим не менше роль капіталу і прирівняних до нього статей в структурах банківських ресурсів вельми велика для забезпечення стійкості банку і ефективності його роботи.

Власний капітал не замінимий на початкових етапах діяльності банку, коли засновники, здійснюючи ряд первинних витрат без яких банк не зможе почати свою діяльність.

Власний капітал ділиться на основний і додатковий.

Основний капітал – це грошові кошти, які забезпечують його фінансову основу. Він складається із статутного капіталу, ФЕС і ФСН, нерозподіленого прибутку.

Статутний капітал банку – це засоби що знаходяться в його постійному користуванні і розмір яких визначається статутом. Він формується із спеціального або власного капіталу при організації нового банку шляхом внеску засновників або випуску і реалізації акцій. Розмір статутного капіталу визначається засновницькими документами, проте він не може бути менше встановленого розміру НБУ 1 мільйон євро. Якщо статутний капітал утворюється за участю іноземного капіталу, то його розмір не повинен бути менше 10 мільйонів євро.

Статутний капітал формується залежно від форми організації:

•  У АООТ статутний фонд формується шляхом відкритої передоплати за акції.
•  У АОЗТ статутний фонд формується в порядку не розподілу всіх акцій серед засновників банку згідно з розміром їх частки в статутному капіталі.
•  У ТОВ статутний фонд ділиться на частини розмір, який зафіксований в засновницьких документах, а учасники банку несуть відповідальність по його зобов'язаннях в межах його частини.

Статутний фонд банків може створюватися тільки за рахунок власних засобів засновників. Для бухгалтерського обліку статутного фонду передбачений план рахунків. Рахунки групи 5000

5000 – сплачений зареєстрований статутний  капітал

5001 – неоплачений зареєстрований статутний  капітал

Рахунок 5000 призначений для обліку засобів, які складають статутний капітал. По кредиту відбиваються суми сплаченого статутного капіталу акціонерів, а так само суми направлених на поповнення статутного капіталу. По дебіту цього рахунку відбивається зменшення статутного капіталу. Сальдо кредитове означає фактичну величину статутного капіталу. Аналітичний облік ведеться в розрізі акціонерів або учасників банку.

Рахунок 5001 призначений для обліку суми зареєстрованого, але неоплаченого статутного капіталу. По дебету цього рахунку відбиваються суми зареєстрованого, але неоплаченого капіталу в кореспонденції з рахунком 5000. По кредиту рахунку відбивається сума сплаченого статутного капіталу.

Для обліку внесків засновників в статутний капітал до його реєстрації використовується рахунок 3630 - пасивний, по кредиту цього рахунку відбиваються внески засновників до реєстрації статутного капіталу, по дебіту цього рахунку відображають суми зареєстрованого статутного капіталу, перераховані на рахунки класу 5 (5001), або суми повернені засновникам.

Особливості віддзеркалення в бухгалтерському обліку акціонерного банку операцій по формуванню статутного фонду є те, що до моменту реєстрації банк відкриває спеціальний накопичувальний рахунок в НБУ. Засоби, внесені за акції зараховуються із цього приводу. Під час вступу наявних грошових коштів банк в 3-х денний термін повинен перерахувати еквівалент прийнятої в наявній формі суми з кореспонденції рахунку на накопичувальний рахунок. Таким же чином слід поступати, якщо акціонер клієнт банку.

Резервний фонд банку це грошові ресурси які резервуються банком для здійснення непередбачених витрат спеціальних потреб і покриття збитків від банківської діяльності.

Наявність резервного фонду забезпечує стійкість діяльності комерційного банку, укріплює його матеріальну і фінансову бази. Резервний фонд утворюється в порядку передбаченими зборами акціонерів або засновників, його величена зазвичай встановлюється у відсотках і не може перевищувати суму статутного фонду.

Облік засобів резервного фонду ведеться на пасивному рахунку 5021 "Загальні резерви". Рахунок призначений для обліку резервів під ризики банків. Цей рахунок кореспондує тільки з рахунками 5-го класу, по кредиту сума розподілу прибули направленою на формування фонду, по дебету суми на покриття збитків. Окрім резервного фонду в комерційному банку утворюються спеціальні фонди і фонди економічного стимулювання, їх формування відбувається за рахунок прибутку. Одним з елементів додаткового капіталу банку є не використані ресурси, резерви страхування банківських рисок. Нерозподілений прибуток як елемент додаткового капіталу є внутрішніми ресурсами, вона утворюється у вигляді залишків прибули після сплати податків і відрахувань до фондів банку. За рахунок не розподіленого прибутку виплачуються дивіденди акціонерам.

Бухгалтерські записи по обліку операцій формування статутного фонду.

1.   Реєстрація статутного капіталу: Дт 5001 – Кт 5000
2.   Надходження грошових коштів:  Дт 1200 – Кт 5001

Дт 2600 – Кт 5001

Дт 1001 – Кт 5001

1.   Віддзеркалення внесених засобів по оголошеному, але незареєстрованому статутному капіталу:

а) внесення грошей на тимчасовий рахунок (до реєстрації): Дт 1200 – Кт 3630;

Дт 2600 – Кт 3630

Дт 1001 – Кт 3630

б) віддзеркалення реєстрації статутного капіталу в процесі внесків: Дт 5001 – Кт 5000

в) зарахування засобів внесених до реєстрації у вже зареєстрований капітал: Дт 3630 – Кт 5001

г) подальші операції внесення грошей по зареєстрованому статутному капіталу: Дт 1200 – Кт 5001

- 3 -

Велика частина ресурсів комерційного банку формується за рахунок привернутих і позикових засобів, а не власних.

Можливості комерційних банків залучення засобів регулюється НБУ і в даний час визначається виходячи з розмірів власного капіталу і його організаційно-правової форми. Так відповідно до показника платоспроможності банка, нормативне значення якої встановлене НБУ, привернуті і позикові засоби не повинні перевищувати розмір власного капіталу більш ніж в 12 разів.

Привернуті засоби банку – це засоби, які банк привертає на внески і депозити.

Позикові засоби банку – банка це засоби, які банк привертає шляхом випуску облігацій або міжбанківських кредитів.

Банки привертають вільні грошові кошти юридичних і фізичних осіб шляхом проведення депозитних операцій, в процесі яких використовуються різні види банківських рахунків.

Депозити (внески) – це грошові кошти в національній і іноземній валюті, які передані їх власником в наявній і безготівковій формі на його рахунок для зберігання на певних умовах.

Операції, пов'язані із залученням грошових коштів на внески називаються депозитними.

Депозитні рахунки можуть бути найрізноманітнішими.

За формою вилучення засобів депозити підрозділяються:

1.  до запитання - зобов'язання, що не мають конкретного терміну
2.  термінові – це зобов'язання, які мають певний термін
3.  умовні – це засоби підлягають вилученню при настанні заздалегідь обумовлених умовах.

Планом рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків, що діє, для віддзеркалення в балансі банку депозитних операцій передбачені наступні рахунки:

26 – розділ 2 групи "засобу до запитання і термінові засоби клієнтів банку"

2601- депозитів до запитання суб'єктів господарської діяльності

2610 – короткострокові депозити суб'єктів господарської діяльності

2615 – довгострокові депозити суб'єктів господарської діяльності

До позикового капіталу комерційного банку належать засоби отримані:

•  від емісії і продажу облігацій
  •  від кредиту отриманого у іншого банку, у тому числі і НБУ

Тема 3: Облік касових операцій комерційного банку

1.  Суть касових операцій
2.  Документальне оформлення касових операцій
3.  Облік касових операцій
4.  Прогнозування і облік касових оборотів банку

- 1 -

Касові операції – це операції, створення яких пов'язане з отриманням і видачі готівки. Порядок здійснення касових операцій в банці регулюється інструкцією про організацію емісійно-касової роботи в установах банку. Підприємство і установа незалежно від форми їх власності зберігати свої грошові кошти в банці, обслуговування банком клієнта по проведенню налично–денежных розрахунків називаються касовим обслуговуванням.

Принципи касового обслуговування:

1.  Всі підприємства зобов'язані зберігати свої грошові кошти на рахівницях відкритих в установах банку.
2.  Підприємство, не залежно від форм власності, зобов'язані здавати наявну виручку в банк на рахунки.
3.  У касі підприємства до кінця кожного дня залишки готівки не повинні перевищувати ліміту каси.
4.  Готівку для виплати зарплати підприємство отримує в установі банку і використовує тільки по прямому призначенню.

Підприємства, що мають грошову виручку, зобов'язані здавати касу щодня на кінець дня, підприємство може залишити суму готівки  в прибудовах ліміту каси. Ліміт залишку готівки в касі встановлюється банком щокварталу. Для встановлення лімітів установу банків отримують заявку – розрахунок від торгового підприємства. У разі не надання таких розрахунків ліміт банків встановлюється самостійно. При встановленні ліміту банк враховує конкретні умови робіт і потреби кожного підприємства.

- 2 -

Банк виконує касові операції по обслуговуванню клієнтів на основі єдиних правил, встановлених НБУ. Для прийому і видачі  готівки в банках організовуються відповідно прибуткові і витратні каси. В даний час для активізації роботи з клієнтами і для зручності банки відкривають ощадні каси, які обслуговують клієнтів протягом всього робочого дня.

Каси, які функціонують протягом часу відведеного для обслуговування клієнтів, називаються денними. Каси, які займаються обслуговуванням клієнтів, – операційні.

Денні прибуткові каси приймають від клієнтів готівку по наступних документах:

1.  Коли приймають від підприємств і організацій  - оголошення на внесення готівки.
   1.  Коли приймаються від населення різні платежі – повідомлення з видачі квитанції.
      1.  Внески від громадян – оголошення на внесок готівки
      2.  Всі інші надходження, у тому числі і від працівників банку по прибутковому касовому ордеру.

У всіх цих документах, як правило, указується характер внеску, сума, як цифрами, так і прописом, реквізити банку, номер рахунку, на який вносяться гроші, ставиться підпис касира. Якщо здаються в касу банку грошові кошти по декількох прибуткових документах, то касир зобов'язаний приймати гроші по кожному документу окремо. В кінці операційного дня касир на підставі прийнятих документів складає довідку "Довідка касира прибуткової каси про суму прийнятих грошей і кількість документів, які поступили в касу". Прийняті гроші разом з довідкою і прибутковими документами передаються завідуючою касою під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей. Вся готівка до закінчення операційного дня зараховується на відповідні рахунки в той же робочий день.

В даний час банки відкривають вечірні каси, які приймають готівку після закінчення операційного дня. Гроші, що поступили в ці каси, зараховуються на рахунки клієнтів наступного дня. Витратних операцій вечірні каси не проводять.

У установах банку, які приймають гроші від інкасаторів організовуються каси переліку. Гроші в інкасаторських сумках спочатку поступлять в прибуткову касу, де перевіряється цілісність сумок, правильність пломбування і заповнення супровідних документів. Потім сумки передаються в каси перерахунку, на рахунок клієнта зараховуються гроші, що фактично опинилися в інкасаторській сумці.

Видача грошей з каси здійснюється витратними касами по наступних документах:

1.  Підприємствам і організаціям виключно по грошових чеках встановленої форми.
2.  У решті всіх випадків по витратних ордерах або ж витратними касовими ордерами.

В кінці операційного дня касир звіряє суму прийнятих грошей в підзвітну суму (це сума, видана завідувачем касою для здійснення витратних операцій), з сумою витратних документів і залишком грошей і після цього складає "Довідку касира прибуткової каси, про суму виданих грошей і суми отриманою в під звіт". Для здійснення операцій з наявною іноземною валютою в банках організовують операційні каси по роботі з іноземною валютою. Працівники валютних кас приймають і видають цінності на основі прибуткових і витратних валютних ордерів. В кінці операційного дня, завідувач касою, на основі прийнятих довідок складає " Довідку про касові обороти за день".

Банки надають в регіональне управління НБУ місячні звіти про касові обороти. НБУ використовує дані звіти для управління грошовим зверненням і регулюванням емісійних операцій.

- 3 -

Облік готівки банків, що знаходяться в операційних касах, ведеться на рахунку 1001 "Банкноти і монети в касі банку" – активний, грошовий, призначений для обліку наявних грошових коштів в операційній касі.

Рахунок 1005 "Банкноти і монети, інкасовані для зарахування", – активний, призначений для обліку інкасованої грошової виручки, яка підлягає зарахуванню на рахунки клієнтів. Рахунок використовується як транзитний.

Зміст операції	Дебіт	Кредит
Поступило в касу банку виручка від клієнта  Внесений до каси залишок не використаної підзвітної суми  Видані грошові кошти підприємству клієнтові банку для виплати зарплати  Виплачена зарплата працівникам банку	1001 1001 2600 3652	2600 3550 1001 1001

- 4 -

Для того, щоб забезпечити безперебійне касове обслуговування своїх клієнтів і мати можливість укріпити своєю касовою готівкою, банки повинні прогнозувати наявно-грошовий оборот, що проходить через їх каси і здійснювати повсякденний контроль за цим оборотом.

Прогнозування касових оборотів, банки здійснюють відповідно до інструкції № 4 "О організації роботи по грошовому зверненню". Прогнози касових оборотів банки складають щокварталу. У них визначаються джерела і розміри надходжень і видач готівки з каси. Прогнозний звіт складається з прибуткової і витратної частини. Перевищення витратної частини над прибутковою означає, що в каси комерційного банку поступить більше грошей, чим потрібний для забезпечення потреб в готівці. Перевищення витратної частини над прибутковою означає, що в каси банку поступили менше грошей, чим потрібно видати запланований квартал. Для того, щоб забезпечити прогнозовану потребу  в готівці, банку доведеться використовувати гроші, наявні в касі на початок кварталу, а якщо їх буде недостатньо, то виникає потреба в підкріпленні каси. Для складання прогнозного розрахунку касових оборотів банки щокварталу отримують від клієнтів касові заявки. Термін і порядок надання заявок визначається банками за домовленістю з клієнтами, але, як правило,  50 – 60 днів до початку планованого кварталу. У касовій заявці клієнт указує, скільки грошей поступить в його касу, яка частина буде здана в банк і скільки  грошових коштів клієнт планує отримати з банку. На підставі інформації переданої клієнтами, банк визначає суми надходжень в каси банку і суми видачі в розрізі окремих статей.

Тема 4: Облік розрахунково-платіжних операцій банку

1.  Суть і принципи розрахункового обслуговування
2.  Види і порядок оформлення
3.  Форми безготівкових розрахунків і способи платежів

- 1 -

Своєчасна і повна оплата продукції виконаних робіт і послуг і інших боргових зобов'язань, що поступила, є одній з головних передумов ефективного функціонування економіки в цілому і кожного його суб'єкта окремо. У зв'язку з цим у всіх країнах велика увага приділяється організації грошових розрахунків. Створюються розрахунково-платіжні системи, в центрі яких знаходяться банки. Залежно від форми використовуваних грошових коштів всі розрахунки підрозділяються на 2 сфери: наявні і безготівкові.

Безготівкові розрахунки це грошові розрахунки шляхом запису по рахунках в банках, коли гроші списуються з рахунку платника і зараховується на рахунок одержувача. Основним документом, регулюючим організацію безготівкових розрахунків в Україні є Інструкція №22 «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 29.03.2004 року, з подальшими змінами і доповненнями.

Організація безготівкових розрахунків заснована на ряду принципів:

1.  Підприємства всіх форм власності повинні зберігати свої грошові кошти на рахівницях в банці і використовувати їх для безготівкових розрахунків.
2.  Момент виробництва платежу повинен бути максимально наближений до відпустки товарів.
3.  Платежі з рахунку підприємства проводяться банком з відома власника рахунку і в черговості встановленою керівництвом підприємства, без згоди платника списання засобів з його рахунку допускається лише у випадку встановленому законодавством.
4.  Підприємство має право вибору форми розрахунків і способу платежу з числа передбачених законодавством.
5.  Підприємство має право вибору банку для відкриття рахунку.

- 2 -

У сучасній практиці розрахунки застосовуються документи різного призначення.

Розрахунковими називаються документи, які представлених в банці юридичними і фізичними особами з дорученням або вимогою перерахувати або зарахувати на їх рахунки певну суму грошей.

Такими документами в Україні є платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, чеки, акредитиви.

Платіжними називаються складені по встановленій формі і пред'явлена однією особою іншому зобов'язання з вказівкою сплатити певну суму грошей пред'явникові документів.

Платіжне доручення це письмове розпорядження платника банку, який його обслуговує, про списання з його рахунку певної суми грошей на рахунок одержувача вказаного в дорученні.

Платіжна вимога-доручення це документ, який містить дві дії:  

1.  вимога постачальника до покупця сплатити вартість продукції, що поставляється йому, товарів і послуг;
2.  доручення покупця своєму банку сплатити вказану суму постачальникові.

Чек це письмове розпорядження власника рахунку банку, в якому відкритий рахунок, про виплату певної суми грошей пред'явникові грошей.

Акредитив це письмове доручення платникові банку забронювати за його рахунок або за рахунок банку певну суму грошей для оплати документів конкретного постачальника на певних умовах.

Вексель це безумовне письмове боргове зобов'язання, строго встановленої форми, що дає його власникові безперечне право по настанню терміну вимагати від боржника сплати позначеної у векселі грошової суми.

Розрахункові і платіжні документи строго уніфіковані, мають стандартну форму і певний набір реквізитів. Значна частина реквізитів є загальною для всіх розрахункових документів.

До обов'язкових реквізитів відносяться:

•  
  •  

•  назва документа
  •  номер документа
  •  число, місяць і рік виписки
  •  назву платникові і одержувача грошей
  •  номери їх рахунків
  •  найменування
  •  код
  •  місце знаходження банків платника і одержувача
  •  сума платежу
  •  призначення платежу
  •  підстава для отримання або перерахування грошей
  •  відтиснення друку і підпису платника і одержувача.

У разі сплати платежів до бюджету призначення платежу заповнюється таким чином: *;101;12345678;11020100;Налог на прибуток за вересень місяць;По терміну 20.10.2000, де

* - службовий код

12345678 – це ідентифікаційний код відправника платежу ОКПО

11020100 – код платника у відповідності і класифікацією платежу бюджету

101 – код виду оплати

Податок на .. – текст призначення платежу

Оформленню розрахункових документів банку приділяється велика увага, Положенням, що діє, про безготівкові розрахунки визначені основні вимоги до оформлення документів:

1.  Повинні бути заповнені всі реквізити розрахункового документа
2.  Повинні бути виконані під копірку у необхідній кількості екземплярів з використанням технічних засобів.
3.  Розрахункові документи повинні підписувати осіб, яким призначено таке право і підписи, яких є в картці зразків представлених банку.

- 3 -

Форма безготівкових розрахунків розрізняються між собою видом вживаних розрахункових документів і порядком їх обороту. В даний час безготівкові розрахунки можуть проводитися платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, чеками, акредитивами, векселями.

Розрахунки платіжними дорученнями це одна з найбільш поширених форм розрахунків в сучасній практиці. По засобах платіжних доручень клієнти банку можуть розраховуватися за придбані товари, послуги, по зобов'язаннях переданих фізичним особам, по зобов'язаннях переданих фінансовим і органам соцстрах.

Платіжне доручення виписується платником, дотримуючи встановлені правила оформлення розрахункових документів.

Доручення приймається до виконання банками протягом 10 календарных днів з дня його виписки, день заповнення не враховується.

Банк приймає до використання доручень від платника, в прибудовах наявних засобів на його рахунку за винятком перерахованих податків і обов'язкових платежів до бюджету і цільові не бюджетні фонди.

Бухгалтерські записи:

1.  Проведена оплата на підставі платіжного доручення

Банк платника Дт 2600 – Кт 1200

Банк одержувача    Дт 1200 – Кт 2600

1.  Проведена часткова оплата на суму оплати

У банці платника Дт 2600 – Кт 1200

               Дт 9803 – Кт 9910

Тема 5: Облік кредитних операцій банків

1.  Суть і класифікація банківських кредитів
2.  Організація процесу кредитування, документальне оформлення кредитних операцій
3.  Облік кредитів в банці
4.  Процентні ставки: нарахування і облік

- 1 -

Кредитування суб'єктів є одній з основних операцій здійснюваних банком. Згідно положенню про кредитування.

Кредит – це позиковий капітал банку в грошовій формі що передається в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, терміновості і цільового характеру.

Головними ланками кредитної системи є банки і кредитні установи, вони повинні мати ліцензію НБУ і одночасно виступати в ролі кредитора і позичальника.

Суть кредиту полягає в тому, що банківська система шляхом надання кредитів організовує і обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення, акумуляцію і перерозподіл в ті сфери виробництва і звернення де виникає дефіцит капіталу. Комерційні банки надають своїм клієнтам різноманітні види кредитів.

Кредити можна класифікувати по різних ознаках:

1. По термінах використання:

•  

•  короткострокові
  •  довгострокові

до запитання

•  

2. Забезпеченість:

•  забезпечені
  •  незабезпечені

3. За призначенням:

•  

•  споживчі
  •  промислові
  •  сільськогосподарські
  •  інвестиційні
  •  бюджетні

4. По методах надання

•  

•  у разовому порядку
  •  кредити відкриті відповідно до кредитної лінії
  •  гарантовані

5. По формах кредитування

•  

•  комерційні
  •  лізингові
  •  іпотечні
  •  споживчі

контокорентні

•  

- 2 -

Кредитування складається з ряду етапів, кожен з яких окремо забезпечує вирішення певних завдань, а в сукупності досягається головна мета кредитних операцій, тобто прибуток.

Початковим етапом процесу кредитування є розгляд заявки на отримання кредиту. Для цього кредиту позичальник звертається в банк з обгрунтованою заявкою для отримання кредиту. У заявці повинне бути вказане цільове призначення кредиту його сума, термін, конкретні дати погашення, коротка характеристика кредитної операції і її економічний ефект. Якщо клієнт вперше звертається за кредитом, то він надає нотаріально завірену копію засновницького договору, статуту, документи підтверджуючі його платоспроможність. Названі документи передаються відповідальному працівникові кредитного відділу, який після їх розгляду проводить бесіду з майбутнім позичальником.

На наступному етапі процесу кредитування визначається кредитоспроможність клієнта і оцінка риски по кредиту.

Наступним етапом є підготовка і укладення кредитного договору. На цьому етапі розробляються такі параметри як, сума, термін, спосіб видачі, графік повернення і вартість кредиту.

Вартість кредиту – це витрати які повинен відшкодувати позичальник банку за користування позиковими засобами і за оформлення видачі кредиту з кожним підприємством або організацією. Кредитний договір має індивідуальний характер, що відображає особливості його господарської фінансової діяльності.

- 3 -

Балансові рахунки для обліку кредитних операцій розміщені в 1 і 2 класах плану рахунків. У 1 класі з груповані рахунку для обліку кредитних операцій з банківськими установами; у решту 2 всіх кредитів.

Бухгалтерські записи по обліку кредитів банку:

1. Відповідно до укладеного кредитного договору АТ, рахунок якого відкритий в даному банку, виданий кредит: Дт 2062 (2065) (Кредити в поточну діяльність) – Кт 2600

2. Створений резерв на можливі втрати по кредиту: Дт 7702 (Відрахування в резерв під заборгованість по виданих кредитах) – Кт 2401 (Резерв під заборгованість по виданих кредитах)

3. Збільшується зобов'язання по кредитуванню: Дт 9129 (зобов'язання по кредитах виданим клієнтам) – Кт 9900 (корррахунок)

4. Відповідно до укладеного договору передаю ті, що знаходяться на розрахунковому обслуговуванні в іншому банку виданий кредит: Дт 2062 (2065) – Кт 1200 (теж повинен бути створений резерв і збільшені зобов'язання дивитися 2 і 3)

5. Приватному підприємцеві, рахунок якого знаходиться в даному банку, виданий кредит: Дт 2202 (2205) (Довгострокові кредити на поточні потреби) – Кт 2620

6. При настанні терміну платежу АТ перерахувало банку засобу в погашення заборгованості по кредиту: Дт 2600 – Кт 2062(2065)

7. Списаний резерв на можливі втрати по кредиту: Дт 2400 – Кт 6712

Класифікація рахунків в балансі для обліку кредитних операцій

    

- 4 -

Процентна ставка по кредитах є основною статтею в доходах банку. Тому встановлення оптимальної процентної ставки грає величезну роль. Іншими словами банк повинен отримати максимум вигоди від надання кредитних ресурсів, але в теж час привернути найбільше число клієнтів.

Процентна ставка за кредитним договором встановлюється на договірній основі, але не нижче за облікову ставку НБУ. Для кожного конкретного клієнта процентна ставка встановлюється і встановлюється кредитором комітентом. Процентна ставка підлягає коректуванню при зміні обліковій ставці НБУ. При видачі кредиту в місці з рахунком для обліку кредитів відкривається рахунок нарахування відсотків. На даний рахунок  перераховується суми підлягають оплаті відсотків. У розрізі кожного позичальника відкривається і ведеться окремий рахунок як по сумі кредиту, так і по процентній заборгованості.

Сума % = ;

Нарахування відсотків проводиться в останній робочий день місяця і знаходить віддзеркалення в балансі на відповідних рахівницях.

Тема 6: Облік міжбанківських розрахунків

1.  Суть міжбанківських розрахунків. Класифікація міжбанківських розрахунків.
2.  Документальне оформлення і порядок відкриття кореспондентських рахунків.
3.  Організація і облік операцій по міжбанківських розрахунках.
4.  Облік міжбанківських кредитів.
5.  Касове обслуговування установ комерційних банків і облік цих операцій.

- 1 -

Міжбанківські розрахунки  - це система, що здійснює і регулююча платежі по грошових вимогах і зобов'язанням, які виникають між банківськими установами в процесі їх діяльності.

Розрахунки між банками виникають зазвичай у зв'язку з виконанням банками доручень клієнтів на перерахування коштів на користь клієнтів в інших банках, а так само виконання банківських операцій по покупці продажу і розміщенню валютних засобів. Міжбанківські розрахунки є обов'язковим елементом системи безготівкових розрахунків. Залежно від країни і місцезнаходження банку міжбанківські розрахунки діляться на розрахунки між банками в Україні і розрахунки банків України з іноземними банками.

Правила міжбанківських розрахунків в Україні регламентуються НБУ. Передбачені наступні форми міжбанківських розрахунків:

1.  Через національну систему електронних платежів, які функціонують при НБУ
2.  Через прямі кореспондентські відносини між комерційними банками.

Складовими елементами системи міжбанківських розрахунків є кореспондентські відносини і кореспондентські рахунки.

Кореспондентські відносини – це економічна основа розрахунків між банками, це договірні відносини між двома або ж декількома кредитними установами з питання здійснення платежів, розрахунків надання послуг. Одним з них за значенням або по рахунку  іншого. Кореспондентські відносини можуть бути:

1.  між комерційними банками і регіональному управлінні НБУ
2.  безпосередньо між комерційними банками

У разі проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини, комерційний банк відкриває в іншому банку кореспондентські рахунки.

Кореспондентський рахунок – це рахунок, на якому відбиваються розрахунки, які виконує одна кредитна установа за дорученням або за рахунок іншого на підставі кореспондентського договору.

- 2 -

Для відкриття кореспондентського рахунку комерційний банк подає регіональному управлінню НБУ наступні документи: копію банківської ліцензії, заяву на відкриття рахунку, копію статуту, картку із зразками підписів і відтисненням друку (нотаріально завірено).

Кореспондентський рахунок відкривається на основі укладеного договору і відповідного підпису на заяву про відкриття рахунку керівника регіонального управління НБУ. У разі переоформлення кореспондентського рахунку  у зв'язку з реорганізацією банку подаються такі ж документи, що і при відкритті.

При відкритті кореспондентського рахунку регіональне управління НБУ зобов'язане повідомити  про це  податкову інспекцію, на території якої знаходиться банк в триденний термін. Кореспондентські рахунки відкриваються комерційним банком відповідно до плану рахунків. Одночасно з відкриттям кореспондентського рахунку комерційному банку, учасникові системи електронних платежів відкриваються технічний кореспондентський рахунок в регіональній розрахунковій палаті, через яку безпосередньо забезпечуються здійснення міжбанківських розрахунків.

Кореспондентські рахунки комерційних банків закриваються: по-перше, за рішенням НБУ про ліквідацію комерційного банку; по-друге, за рішенням загальних зборів акціонерів банку про реорганізацію або ліквідацію; по-третє, за рішенням арбітражного суду об ліквідації або визнання його банкротом.

Існують два типи кореспондентських рахунків:

1.  Кореспондентський рахунок нашого банку відкритий в іншому банку – цей рахунок називається «ностро»;
2.  Кореспондентський рахунок іншого банку  відкритий в нашому банку – «лоро».

По своєму характеру рахунок ностро активний, а рахунок лоро  - пасивний. Ці рахунки можуть відкриватися на взаємній основі і в односторонньому порядку.

- 3 -

НБУ починає обслуговування кореспондентського рахунку тільки після підписання акту про функціональну готовність комерційного банку для роботи через кореспондентський рахунок. Всі міжбанківські розрахунки здійснюються через систему електронних платежів  на підставі електронних розрахункових документів.

Національна система електронних платежів – це державна платіжна автоматизована комп'ютерна система, яка виконує розрахунки між банківськими установами, які розміщені на території України. Вона побудована на безпаперовому принципі передачі електронних повідомлень засобами електронної пошти НБУ.

Основні переваги СЕП:

1.  Прискорення розрахунків господарського обороту України.
2.  Гарантія платежу.
3.  Прозорість системи розрахунків, тобто розрахунки між банками здійснюються під контролем НБУ.

Організація проведення розрахунків покладається на центральну розрахункову палату при НБУ. Для оперативного здійснення платежів при регіональних управліннях  НБУ організовані регіональні розрахункові палати, які є структурними підрозділами центральної розрахункової палати.

Послідовність проведення розрахунків.

1.  На початок робочого дня регіональна розрахункова палата отримує від операційного відділу управління НБУ інформацію про стан кореспондентського рахунку комерційного банку і передає цю інформацію комерційному банку каналами електронного зв'язку.
2.  Комерційний банк приймає грошові розрахункові документи від своїх клієнтів і по цих документах оформляє пакет електронних розрахункових документів.
3.  Комерційний банк А здійснює передачу  файлів електронних розрахункових документів в регіональну розрахункову палату і після підтвердження банк А відображає цю операцію. Дт 2600 – Кт 1200
4.  Регіональна розрахункова палата проводить обробку електронних документів і передає їх в регіональну розрахункову палату, які обслуговують банк одержувача.
5.  У банці одержувача електронних розрахункових документів оформляється у формі паперового документа Дт 1200 – Кт 2600

В кінці робочого дня результати розрахунків за поточний день відбиваються на кореспондентському рахунку банку в регіональному управлінні НБУ.

- 4 -

Свої кредитні ресурси комерційні банки можуть поповнювати за рахунок ресурсів інших комерційних банків, то їсть за рахунок міжбанківських кредитів. Для банку, приміщення своїх кредитних ресурсів в інші банки вигідніше, в порівнянні з приміщенням засобів в господарські операції, оскільки гарантія повернення від банків вища.

Надання кредиту одним комерційним банком іншому оформляється договором про міжбанківське кредитування.

Терміни відшкодування кредиту різні. У міжнародній практиці більше поширені кредити строком на 1, 3 і 6 місяців.

Заборгованість по міжбанківських кредитах враховується на рахівницях I класу.

Бухгалтерські записи по обліку міжбанківських кредитів.

Зміст операцій	Дебет	Кредит
1. Комерційним банком виданий кредит іншому банку відповідно до кредитної угоди.	1523(1524) Ін. короткострокові кредити	1200 кореспондентський рахунок
2. Створений резерв на поворотні втрати по кредиту.	7701 Відрахування в резерв	1590 Резерв під стандартну заборгованість
3. Комерційний банк відповідно до кредитного договору отримав міжбанківський кредит	1200	1622 (1623, 1624) отримані кошти від ін. банків.
4. Нараховані відсотки по міжбанківському кредиту, виданому іншому банку.	1528	6013 (6012)

- 5 -

Касове обслуговування комерційних банків здійснюється регіональним управлінням НБУ або ж іншими комерційними банками відповідно до складеного договору.

Для обліку операцій по касовому обслуговуванню комерційних банків використовуються рахунку 1811 і 1911.

1.  Отримані комерційним банком дозвіл на підкріплення з каси НБУ. Дт 1811 – Кт 1200
2.  Отримана готівка операційною касою  комерційного банку. Дт 1001 – Кт 1811

З відома регіонального управління НБУ підкріплення операційної каси комерційного банку може відбуватися за рахунок іншого комерційного банку, якщо у нього є надлишок готівки.

Видача готівці банку одержувачеві проводиться по витратному касовому ордеру або по грошових чеках.

У банку, який купує бухгалтерські записи, будуть такі ж, як викладені вище.

У банку, який продає готівку:

1.  Зарахування готівки (зарахування на кореспондентський рахунок банку продавця) Дт 1200 – Кт 1911
2.   Видача грошей з каси Дт 1911 – Кт 1001

Окрім операцій по підкріпленню операційної каси комерційні банки виконують також операції по здачі надлишків готівки або здачі надлишків грошей.

Тема 7: Облік операцій з цінними паперами

1.  Поняття про цінні папери
2.  Пасивні операції з цінними паперами
3.  Активні операції з цінними паперами

- 1 -

Існування ринкової економіки не можливе без розвиненого ринку цінних паперів.

Цінні папери – це грошові документи, які засвідчують право володіння і регулюють взаємини між особою, яка їх емітувало і їх власником, і передбачає виплату доходів  у вигляді дивіденду або відсотка.

Законом України визначені наступні види цінних паперів:

•  акції
  •  облігації державних і місцевих позик
  •  облігації підприємств
  •  казначейські зобов'язання держави
  •  ощадні зобов'язання держави
  •  ощадні сертифікати
  •  векселі

Акції – це цінні папери, які засвідчують вкладення засобів в статутний капітал АТ. Вона дає право на отримання частини прибули у вигляді дивідендів і управлінням АТ.

Облігація – це цінний папір, який засвідчує внесення грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому  номінальній вартості цього цінного паперу, в зазначений в ній термін і з виплатою фіксованого відсотка.

Ощадний сертифікат – це цінний папір, випущений банком в обмін на депозит. Це письмове свідоцтво про депонування грошових коштів, яке підтверджує право вкладника на отримання після закінчення встановленого терміну депозиту і відсотків по ньому.

Облігації, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, векселі є борговими цінними паперами по яких емітент несе зобов'язання повернути в певний термін засоби, що інвестуються в його діяльність, але ці цінні папери не надають їх власникові право на участь в управлінні справами емітента.

Навпаки, акції і похідні від них цінні папери, відносяться до пайових цінних паперів по яких емітент не несе зобов'язання повернути засоби, що інвестуються в його діяльність, але ці папери дають право на участь в цих справах.

- 2 -

Комерційні банки проводять різноманітні операції з цінними паперами, випущеними як іншими емітентами, так і самим банком. Ці операції за своєю суттю розділяються на активних і пасивних.

Пасивні операції – ці операції включають випуск цінних паперів з метою залучення грошових коштів.

Активні операції – припускають придбання банком цінних паперів з метою участі в управління справами якого-небудь підприємства і отримання дивідендів.

Для обліку випущених цінних паперів планом рахунків передбачені балансові  (рахунки 3 класи) і позабалансові рахунки.

Облік ведеться за номінальною вартістю, аналітичний облік ведеться по окремих видах зобов'язань і термінах їх погашення.

Бланки цінних паперів випущених для розповсюдження враховуються за номінальною вартістю на позабалансовому рахунку 9820. По дебіту відбивається надходження, по кредиту їх розповсюдження.

Для обліку операцій з цими борговими зобов'язаннями передбачений балансовий рахунок групи № 330 «Цінних паперів власного боргу, емітованих банком».

Вексельні і облігаційні боргові зобов'язання можуть продаватися за номіналом, із знижкою (дисконтом) або з надбавкою (премією), тому і облік на рахунок № 330 необхідно вести за такими балансовими рахунками щодо кожної з вказаного складеного цінного паперу

№ 3300 «Простих векселів, емітованих банком» (номінал);

№ 3305 «Інших цінних паперів власного боргу, емітованих банком» (номінал);

№ 3306 «Неамортизований дисконт за цінними паперами власного боргу, емітованими банком» (контрпасивный);

№ 3307 «Неамортизована премія за борговими цінними паперами власного боргу, емітованими банком» (пасивний).

Техніка обліку операцій з борговими цінними паперами власної емісії банків детально викладена у відповідній інструкції Національного банку України.

Бухгалтерські записи по обліку пасивних операцій з цінними паперами.

Зміст операції	Дебіт	Кредит
1	2	3
1. Випуск цінних паперів власного боргу емітовані банком з дисконтом: - на суму грошових коштів, що поступили  на суму дисконту 2. Амортизація суми дисконту по цінних паперах власного боргу (списується на витрати сума дисконту) 3. Випуск цінних паперів власного боргу (і продаж) емітовані банком з премією:     - за номінальною вартістю  на суму премії 4. Амортизація по цінних паперах суми премії власного боргу емітованих банком 5. Погашення цінних паперів власного боргу шляхом їх викупу 6. Нарахування процентних витрат по цінних паперах власного боргу проданих із знижкою і з надбавкою 7. Сплата відсотків по цінних паперах власного боргу проданих із знижкою і надбавкою при настанні дати погашення 8. Продаж ощадних сертифікатів емітованих банком 9. Випуск власних векселів за номінальною вартістю з метою подальшим продажем або дострокового погашення:  за номінальною вартістю  на суму залишку неоплаченої премії  на суму не амортизованого дисконту У випадку якщо викуп власного векселя за ціною вище номінальною, то:  на суму різниці між ціною викупу і номінальної вартості	1200 3306 7050 1200 1200 3307 3300 7050 3308 1200 3300 3307 7050 7050	3300 3300 3306 3305 3307 7050 1200 3308 1200 3320 1200 7050 3306 1200

- 3 -

Облік вкладень цінних паперів не власної емісії в певний портфель починається з віддзеркалення придбання в системі рахунків бухгалтерською проводкою: Д-т рахунку №310 «Акції і інші цінні папери з нефіксованим прибутком в портфелі банку на продаж»; К-т рахунку № 1200 «Коррсчет в Національному банку України».

Придбані цінні папери враховуються на забалансових рахівницях.

Вкладення банку в цінні папери відбивається за первинною вартістю, тобто ціною придбання, їх вартість на ринку цінних паперів може зростати або знижуватися. Виходячи з принципу обережності, упровадженого в Україні по міжнародних стандартах, необхідно в кінці кожного місяця коригувати балансову вартість портфеля акцій на продаж за правилом нижчої вартості. Це означає, що вартість акцій відбивається тільки за нижчою вартістю з двох - балансовою або ринковою. При цьому ринкова вартість зменшується ще і на передбачені витрати від продажів - комісійні за брокерські, юридичні, консультаційні послуги, біржовий збір, держмито. На зниження (нереалізований збиток), який виникає, створюється резерв бухгалтерською проводкою: Д-т рахунку № 7703 «Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів в портфелі банку на продаж»; К-т рахунку № 3190 «Резерв під знецінення цінних паперів в портфелі банку на продаж».

За рахунок цього резерву в кінці вже наступного місяця покривається різниця (збиток) від реалізації акцій за ціною, нижчою від їх придбання.

При перевищенні ринкової вартості над балансовою бухгалтерська проводка не робиться.

Дивіденди, якщо вони нараховуються в період знаходження акцій в портфелі банку на продаж, відображають на балансовому рахунку № 6300 «Дивідендний дохід за акціями і іншими вкладеннями».

Механізм бухгалтерського обліку операцій з придбання і продажу акцій (або інших цінних паперів) не власній емісії розглянемо на цифрових прикладах послідовно за кожним з чотирьох видів портфельних вкладень: на продаж; на інвестиції; пайова участь і в дочірні компанії.

Облік короткострокових вкладень в акції і інші цінні папери з нефіксованим прибутком в портфелі банку на продаж ведеться на забалансовому рахунку групи №310. Під час обліку цих операцій врахуємо і відобразимо такі особливості:

•  зміна балансовій вартості цінних паперів в кінці кожного
  місяця за правилом нижчої вартості, виходячи з принципу обережності;
•  створення резерву під знецінення;
•  можливе отримання дивідендів від стороннього емітента;
•  зростання або зниження початкової ринкової вартості;
•  необхідність створення спеціального страхового резерву.

Облік акцій в портфелі банку на продаж виглядає таким чином:

№ п/п	Зміст операцій	Бухгалтерські проводки	Сума, грн.
		дебет	кредит
1	2	3	4	5
1.	Банк 01.10.02г. купив 500 акцій по 25грн. за одиницю	№3102 «Акції в портфелі банку на продаж»	Коррсчет, каса (або поточний рахунок)	12500
1	2	3	4	5
2.	10.01.03г. поточна ринкова вартість акції виросла до 30грн., що перевищує вартість придбання.	У обліку не відбивається
3.	15.02.03г. банк отримав повідомлення, що на акції, які він придбав 13 жовтня, йому налічені дивіденди, що і було відбито в обліку банку.	№ 3108 «Нарахованих доходів по акціях і іншим ЦБ з нефіксованим прибутком в портфелі банку на продаж»	№6300 «Дивідендний дохід по акціях»	500
4.	28.02.03г. банк отримав грошове перерахування дивідендів	№1200 «Коррсчет в Національному банку України»	№3108 «Нараховані доходи по акціях»	500
5.	13.03.03г. банк реалізував 100 акцій по 27грн. за акцію: а)выручка від реалізації 100*27 = 2700; б) їх вартість за ціною придбання 100*25 = 2500; в) прибуток (2700-2500) = 200	№1200 «Коррсчет в Національному банку України» №3102 «Акції в портфелі банку на продаж»	№3102 «Акції в портфелі банку на продаж» №6203 «Результат  торгівлі цінними паперами на продаж»	2700 200
6.	20.03.03г. по 400 акціям, які залишилися, поточна ринкова вартість знизилася по відношенню до ціни придбання з 25 до 23грн. На різницю в 800грн. 400*(25-23)=800 створюється резерв під знецінення цінних паперів	№ 7703 «Відрахування в резерв під знецінення цінних паперів на продаж»	№3190 «Резерв під знецінення цінних паперів в портфелі банку на продаж»	800
7.	8 квітня весь пакет акцій, що залишився, в кількості 400 шт. реалізований, але вже, за ціною 20грн. За одиницю, на суму 8000 грн. (400*20), тоді як, по ціною придбання їх вартість складає 10000грн. (400*25). Втрати (збиток) складає 2000 грн. (10000-8000)	№1200 «Коррсчет в Національному банку України»	№3102 «Акції в портфелі банку на продаж»	8000
1	2	3	4	5
8.	Збиток від продажу даного пакету акцій на суму 8000грн. перекривається спеціальним страховим резервом, який був створений 20.03.03г. (операція 6)	№3190 «Резерв під знецінення цінних паперів в портфелі банку на продаж»	№ 3102 «Акції в портфелі банку на продаж»	800
9.	Визначається остаточний фінансовий результат (в даному випадку  збиток) від кулі-продажі пакету акцій в кількості 400 шт. як різниця між вартістю придбання (10000) і реалізації (8000) і відшкодуванням спеціальним страховим резервом 10000-8000-800=1200	№ 6203 «Результат від торгівлі цінними паперами на продаж» (збиток)	№3102 «Акції в портфелі банку на продаж»	1200

Тема 8. Облік депозитних операцій установ комерційних банків

1. Економічна суть депозитних операцій і характеристика рахунків для їх обліку

2. Облік депозитних операцій

3. Облік довірчих операцій

- 1 -

Депозити - це грошові кошти, які внесені до банку клієнтами, зберігаються на їх рахівницях і використовуються відповідно до укладеного договору і банківського законодавства.

Депозити, які використовуються в практиці сучасних банків, класифікуються:

1) по економічному змісту

- депозити до запитання;

- термінові депозити

Депозити до запитання, або платіжні депозити - це засоби, які знаходяться на поточних рахівницях і використовуються власниками для здійснення платежів (розрахунків) на користь третіх осіб через використання готівки або розрахункових інструментів. По цих депозитах банки або зовсім не платять відсотки, або використовують по ним низькі процентні ставки.

Термінові депозити, або депозити на певний термін, - це грошові кошти, які зберігаються на окремих рахівницях в банці, приносять власникові процентний дохід, не використовуються для платежів на користь третіх осіб і повинні бути повернені клієнтові в певний термін.

У складі термінових депозитів виділяють ощадні внески (депозити) і власні термінові депозити. У сучасній банківській практиці України ощадні внески відкриваються тільки приватним (фізичним) особам, що передбачає виконання певних вимог:

1) оформлення внеску супроводжується видачею ощадної книжки;

2) для виконання зобов'язань по внесенню або видачі засобів з внеску необхідно подати в банк ощадну книжку, в якій робиться запис по кожній операції;

3) внески можуть не мати чіткого фінансового терміну заощадження. Типи таких внесків, що пропонуються населенню, дуже різноманітні. Вони розробляються комерційними банками самостійно. Власні термінові депозити мають наступні особливості:

1) чітко фіксований термін зберігання;

2) оформляються депозитним договором;

3) при достроковому знятті депозиту банк застосовує штрафні санкції. Такі термінові депозити відкриваються всім клієнтам банку: суб'єктам господарської діяльності, центральним і місцевим органам влади, бюджетним установам, банкам і приватним особам.

Для обліку операцій по ощадних внесках і власних термінових депозитах в банці відкриваються депозитні рахунки. Класифікація термінових і ощадних депозитних рахунків приведена на мал. 1

2) термін залучення депозитів

- короткострокові (до одного року)

- довгострокові (більше 1 року)

Депозитні рахунки - пасивні, мають кредитове сальдо. На даних рахівницях відображаються операції по залученню і використанню ощадних внесків і термінових депозитів як в національній валюті, так і в іноземній валюті.

- 2 -

Банк відкриває клієнтові терміновий або ощадний депозитний рахунок на підставі наступних документів:

- депозитного договору;

- картки із зразками підписів і відтисненням друку (для підприємств);

- паспорта або документа, який його замінює, і зразок підпису (для фізичної особи).

Депозитний договір складається між банком і підприємством. Він підтверджує право комерційного банку розпоряджатися позиковими засобами. У договорі визначається: дата внесення депозиту; сума депозиту; форма зарахування засобів на депозитний рахунок, процентна ставка за користування   депозитом,   періодичність   виплати   відсотків, відповідальність сторін, обставини розірвання договору. У договорі проставляється номер відкритого депозитного рахунку. Форма надходження засобів обговорюється в договорі.

Бухгалтерські записи по обліку депозитних операцій

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
У касу банку поступив внесок від фізичної особи на депозитний рахунок  Перераховані безготівкові грошові кошти на депозит:  Підприємством, депозитний рахунок якого відкривається, в банку, в якому відкритий поточний рахунок;  Підприємством що має поточний рахунок в іншому банку	1001 2600 1200	2630,2635 2610,2615 2610,2615

Депозит враховується за номіналом на депозитному рахунку до моменту погашення. Безпосередньо облік номінала депозиту залежить від методу виплати відсотків:

- за період.

- на період.

При застосуванні методу «за період», відсотки можуть виплачуватися періодично або в кінці терміну, визначеного депозитним договором.

Коли застосовується метод «на період», відсотки виплачуються у момент внесення засобів на депозит, тобто авансом. Таким чином номінал перевищуватиме суму, отриману від власника депозиту. По цьому методу сума, яка перераховується з рахунку контрагента банку або вноситися готівкою в його касу, дорівнює сумі номінала депозиту за вирахуванням відсотків, сплачених на період. За цими умовами окремо враховується номінал депозиту і сплачені авансом відсотки.

Засоби на депозити притягуються під відсотки, які обмовляються в депозитному договорі. Для числення суми нарахованих відсотків комерційні банки використовують, як правило, номінальну або фактичну процентну ставку.

По номінальній процентній ставці торба депозиту обчислюється за допомогою простого відсотка. По фактичній процентній ставці визначається реальний відносний дохід, який обчислюється в цілому за повний період з урахуванням отриманих раніше відсотків.

У банківській практиці часто застосовується методика розрахунку відсотків по депозитах з щоквартальною їх капіталізацією. У разі капіталізації відсотки щокварталу зараховуються на депозитний рахунок. Наступне їх нарахування проводиться на суму депозиту, збільшену на суму нарахованих відсотків.

Бухгалтерські записи по нарахуванню депозитів

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
1	2	3
Нараховані відсотки по депозитах фізичних осіб  Нараховані відсотки по депозитах юридичних осіб	7041 7021	2638 2618
1	2	3
При капіталізації  Нараховані відсотки по депозитах юр, осіб  Капіталізовані відсотки (на суму нарахованих відсотків)	7021 2618	2618 2630

Відсотки по депозитах можуть виплачуватися:

- одночасно з погашення депозиту;

- періодично;

- авансом, тобто під час внесення засобів на депозит.

З метою забезпечення захисту інтересів фізичних осіб - вкладників комерційних банків, створення фінансових можливостей для відшкодування ним засобів, у разі невиконання банками вимог вкладників, Указом Президента України затверджено Положення про порядок створення Фонду гарантування внесків фізичних осіб, формування і використання його засобів.

Збір до фонду сплачується комерційними банками - юридичними особами, зареєстрованими в книзі реєстрації банків, валютних бірж і інших фінансово-кредитних установ НБУ, які мають ліцензію НБУ на здійснення операцій по розміщенню внесків фізичних осіб.

Початковий збір до фонду у розмірі 1% зареєстрованого статутного фонду банк повинен перерахувати протягом 30 днів з дня затвердження Положення про фонд. Нарахування регулярного збору до фонду проводиться раз на рік у розмірі 0,5% від загальної суми внесків, включаючи відсотки по внесках за станом на 31 грудня року, який передує звітному. Перерахування збору проводиться рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним періодом.

- 3-

Довірителі, або трастові операції - це операції, які банк виконує за дорученням і на користь третьої особи. Вони можуть здійснюватися на користь приватних (фізичних) осіб і підприємств, органів державного управління. До таких операцій можна віднести: розпорядження майном після смерті власника, управління майном на довірчій основі, агентські функції і так далі Сьогодні Українські банки надають лише деякі види агентських послуг:

- зберігання цінностей в сейфі (банк отримує, зберігає і повертає цінності за дорученням клієнта);

- управління активами на правах представника банку (банк має право не тільки зберігати цінні папери і отримувати по ним доходи, але і виконувати інвестиційні і комерційні операції відповідно до інструкцій довірителя);

- виконання функцій депозитарію для ділових фірм (зберігання цінних паперів і облік їх руху).

Виконання довірчих операцій банк здійснює за договором на довірче управління. Для обліку довірчих операцій використовуються наступні рахунки: 2601 «Засобу по довірчих операціях суб'єктів господарської діяльності» і 2621 «Засобу по довірчих операціях фізичних осіб».

Бухгалтерські записи по довірчих операціях

Зміст господарської операції	Дебет	Кредит
Перераховані засоби в довірче управління  Придбані цінні папери за дорученням клієнта  Одночасно цінні папери зараховуються на позабалансовий рахунок  Банком отримана комісійна винагорода	2600 2601 9819 2601	2601,2621 1200 9910 6399

Тема 9. Облік операцій з основними засобами нематеріальними активами, матеріалами і МБП.

1.  Облік операцій з основними засобами
2.  Облік операцій з нематеріальними активами
3.  Облік операцій з матеріалами і МБП

- 1 -

Основні засоби — це матеріально-майнові цінності, які діють в натуральній формі впродовж тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, зберігають початковий зовнішній вигляд (форму) і поступово зношуються впродовж тривалого періоду.

До основних засобів відносять предмети терміном служби зверху одного року.

По функціональними призначенню розрізняють операційні основні засоби, які беруть безпосередньо участь в банківській діяльності або сприяють і неопераційні основні засоби, які не беруть безпосередньо або опосередкованої участі в банківській діяльності і призначені в основному для обслуговування комунальних, культурно-побутових потреб працівників банку, її здійсненню (будівлі, споруди, силові машини, оснащення, робочі машини і оснащення і тому подібне, які діють у сфері матеріального виробництва) (будівлі, споруди, оснащення, машини і апарати і тому подібне, які використовуються в невиробничій сфері).

Незалежно від вартості і терміну служби до основних засобів належать бібліотечні фонди, а також зброя і засоби охоронно-пожежної сигналізації.

Основні засоби в процесі експлуатації зношуються, і погашення їх вартості здійснюється щомісячно шляхом нарахування амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних виробничих фондів.

Амортизація не нараховується на бібліотечні фонди. Придбання бібліотечних фондів здійснюється за рахунок відповідних джерел фінансування.

Кожному інвентарному об'єкту, незалежно від того, знаходиться він чи в експлуатації в запасі, надається відповідний інвентарний номер, який проставляється на предметі і в інвентарній картці, або в книзі обліку основних засобів і нематеріальних активів, якщо кількість об'єктів незначна (декілька десятків найменувань).

Інвентарні номери основних засобів повинні відрізнятися від інвентарних номерів МБП. Рекомендується при наданні предмету інвентарного номера включати в нього номер балансового рахунку.

Облік основних засобів в інвентарних картках, а також в інвентарній книзі обліку основних засобів і нематеріальних активів називається аналітичним.

Придбані, змонтовані, заново побудовані і безкоштовно отримані об'єкти основних засобів прибуткують на підставі актів приймання-передачі основних засобів.

При придбанні об'єктів основних засобів за гроші, в їх вартість входить і ПДВ, який, відповідно до чинного законодавства, не відшкодовується банкам з бюджету, як це здійснюється для торгівлі і виробничих підприємств, а покривається за рахунок власного прибутку. Розглянемо ці операції на конкретному прикладі.

Бухгалтерські записи по обліку операцій з матеріалами.

№ п/п	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки	Сума грн.
		Д-т	К-т
1	2	3	4	5
1.	Перерахована передоплата постачальникам за основні засоби	3511 «Дебіторська заборгованість з придбання нематеріальних активів і ОС»	1200	12000
2.	Отримані ОС від постачальника:  Операційні ОС  Не операційні ОС  ПДВ	4430 4530 3522	3511 3511 3511	8000 2000 2000
3.	Зараховані до складу ОС:  Операційні ОС  Не операційні ОС	4400 4500	4430 4530	8000 2000
4.	Безоплатно отримані ОС:  Операційні ОС	4400	6800 «Непередбачених доходів»	4500
1	2	3	4	5
	– Неопераційні ОС	4500	6800 «Непередбачених доходів»	2000
5.	Здійснена передоплата за ремонт ОС	3519 «Інша дебіторська заборгованість по господарській діяльності банку ОС»	1200	6000
6.	На підставі Акту прийому-передачі відбито виконання ремонтних робіт ПДВ	7420 «Витрат на зміст власних ОС і нематеріальних активів» 3522	3519 3519	5000 1000
7.	Відбита дооцінка оперативних ОС	4400	5100 «Результат переоцінки ОС»	1000
8.	Відбито зниження ціни раніше недооцінених ОС	7499	4500 «Інших небанківських операційних витрат»	2000
9.	Нарахована амортизація операційних ОС	7423 «Амортизація»	4409 «Знос операційних ОС»	5000
10.	Нарахована амортизація не операційних ОС	7423 «Амортизація»	4509 «Знос не операційних ОС»	1000
11.	Списані з балансу ОС після інвентаризації (первинна вартість операційних ОС – 6000, не операційних – 4000)  Списуються операційні ОС на суму нарахованого зносу по операційним ОС  Списуються не операційні ОС на суму нарахованого зносу по не операційним ОС  Списуються операційні ОС за залишковою вартістю  Списуються не операційні ОС за залишковою вартістю	4409 4509 7490 «Негативний результат від продажу ОС» 7490	4400 4500 4400 4500	5000 3000 1000 1000
1	2	3	4	5
12.	Отримані після списання ОС матеріали оприбутковані на забалансовому рахунку	9819 «Інших цінностей і документи»	9910	500
13.	Реалізовані отримані після інвентаризації матеріали	1200	6800	500
14.	Списані реалізовані матеріали	9910	9819	500

Виконання робіт по капітальному будівництву, реконструкції, модернізації, добудови і капітального ремонту підрядним або господарським способом відбивається в тій же послідовності і на тих же бухгалтерських рахівницях розділу 4 «Довгострокові вкладення, основні засоби і нематеріальні активи», на які ми вище відобразили придбання об'єкту, тільки з додатковим використанням рахунків на використані будівельні матеріали, оплату роботи і нарахування на неї до різних бюджетних і позабюджетних фондів, які списуються з кредитів цих рахунків в дебет рахунку № 4430 «Капітальних вкладень в незавершене будівництво і по не введеними в експлуатацію операційними основними засобами» або рахунки № 4530 «Капітальних вкладень в незавершене будівництво і по не введеними в експлуатацію не операційними основними засобами».

Якщо поточний ремонт ОС підрядним способом, то його вартість відноситься за рахунок власного прибутку (спец фондів) банку, які залишаються в його розпорядженні.

Безвідплатне отримання основних засобів. Основні засоби можуть поступати безоплатно (як дар) від фізичних і юридичних осіб. Безоплатно отримані основні кошти враховуються по цінах, визначеними експертним шляхом, або документами прийому-передачі.

При отриманні основних коштів по цінах, визначеними експертним шляхом, проводки щодо зносу не здійснюються.

Віддзеркалення в обліку результатів переоцінки основних засобів. З метою приведення балансової вартості основних засобів у відповідність з ринковими цінами і умовами відтворення банки мають право здійснювати їх переоцінку.

Ринкова вартість основних засобів визначається експертним шляхом. При цьому балансова вартість об'єкту може збільшуватися (дооцінка) або зменшуватися (зниження ціни).

Основні засоби в процесі експлуатації зношуються. Грошовий вираз і втрати об'єктами своїх фізичних і техніко-економічних якостей називається зносом основних засобів. Тому їх вартість слідує систематично і раціонально розподіляти впродовж терміну корисного використання (його банк визначає самостійно) на витрати шляхом щомісячного нарахування амортизації.

Щомісячна сума амортизаційних відрахувань визначається по формулі: ; де АТ — амортизаційні відрахування; ЦП — ціна придбання (або споруди) об'єкту; ЛС — ліквідаційна вартість (сума, яку банк планує отримати в кінці терміну використання, за мінусом очікуваних витрат на демонтаж, передачу або продаж); N — певний термін корисного використання в місяцях.

Отримані від ліквідації різні види матеріалів або запчастин враховуються на забалансових рахівницях, а при їх реалізації виручка зараховується до непередбачених доходів бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку № 1200 «Коррсчет в Національному банку України»;

К-т рахунку № 6800 «Непередбачених доходів».

В процесі діяльності банку основні засоби можуть вибувати в результаті ліквідації за непридатністю до подальшої експлуатації або реалізації або безвідплатної передачі.

Під час реалізації може виникати відмінність між балансовою вартістю і ціною реалізації основних засобів.

У разі перевищення виручки над балансовою вартістю об'єкту сума перевищення зараховується на кредит рахунку № 6490 «Позитивний результат від продажу основних засобів», а при перевищенні балансової вартості над виручкою відмінність відноситься на дебет рахунку № 7490 «Негативний результат від продажу основних засобів». Розглянемо це на прикладах.

1. Випадок перевищення виручки від реалізації над балансовою вартістю об'єктів. На реалізацію автомобіля за 15000грн. при його первинній вартості 10000грн. і зносі 2000грн. складають бухгалтерські проводки:

а) на списання зносу автомобіля, який підлягає реалізації: Д-т рахунку № 4409 «Знос операційних основних засобів» 2000грн. К-т рахунку № 1100 «Операційних основних засобів» 2000грн.

би)исходя із залишкової (балансовою) вартості об'єкту основних
засобів (10000-2000=8000грн.) і ціни реалізації дебітора-покупця
(15000грн.), визначається сума перевищення реалізації і відбивається по кредиту рахунку № 6490 «Позитивний результат від продажу основних засобів»: Д-т рахунку № 3519 «Інша дебіторська заборгованість по господарській діяльності банку» 15000грн. К-т рахунків: №1100 «Операційні основні засоби» 8000грн. № 6490 «Позитивний результат від продажу основних засобів» 7000грн.

в) на надходження грошей від дебітора-покупця: Д-т рахунку № 1200 «Коррсчет в Національному банку України» 15000грн. К-т рахунку № 3519 «Інша дебіторська заборгованість по господарській діяльності банку» 15000грн.

При перевищенні балансової вартості над виручкою від реалізації об'єкту відмінність відноситься на рахунок № 7490 бухгалтерською проводкою: Д-т рахунків: № 1200 «Коррсчет в Національному банку України» 10000грн. № 4409 «Знос операційних основних засобів» (або № 4509 «Знос неопераційних основних засобів») 1000 грн. № 7490 «Негативний результат від продажу основних засобів» 1000грн. К-т рахунків: № 4400 «Операційних основних засобів» (або № 4500 «Не операційних основних засобів») 15000 грн.

Безвідплатна передача основних засобів відображається такими ж бухгалтерськими проводками, як і їх реалізація.

2. Облік операцій з нематеріальними активами

Відповідно до законодавства України у складі нематеріальних активів відображаються придбані банком права користування землею, водою, іншими природними ресурсами, местомом на фондовій біржі, об'єктами інтелектуальної власності на інші подібні майнові права, програмне забезпечення ЕОМ і тому подібне.

Характерною особливістю об'єктів нематеріальних активів є  тривалий період їх використання і поступова передача вартості через нарахування зносу на витрати банку по нормах певним банком експертним шляхом, враховуючи термін їх використання. Якщо цей термін визначити неможливо, то норми зносу вводяться з розрахунку - десять років (але не більш за термін діяльності установи банку). Для їх обліку передбачений активний рахунок № 4300 «Нематеріальних активів».

Аналітичний облік ведеться в книзі по об'єктного обліку нематеріальних активів щодо показників: початкової вартості, терміну корисного використання, суми зносу, що щомісячно нараховується, і залишкової вартості об'єкту.

Нематеріальні активи можуть купуватися, а також безоплатно передаватися і реалізовуватися. У обліку це відбивається відповідними бухгалтерськими проводками, схожими з проводками по відповідних операціях з ОС.

№ 3511 «Дебіторська заборгованість за придбання нематеріальних активів і основних засобів»;

№ 4310 «Капітальних вкладень по не введених в експлуатацію нематеріальних активах»;

№4300 «Нематеріальні активи»;

№ 742 «Витрати на зміст і експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів», субрахунок № 7423 «Амортизація»;

№ 4309 «Знос нематеріальних активів»;

№ 7490 «Негативний результат від продажу основних засобів» (і нематеріальних активів)

3. Облік операцій з матеріалами і МБП

Будь-якому банку для своєї діяльності необхідні різні види матеріалів (миючі засоби, канцелярське приладдя та інші). Для обліку цих матеріалів передбачений рахунок 3400 «Господарських матеріалів на складі». Рахунок активний по Д-ту відбивається збільшення матеріалів за первинною вартістю їх придбання, по кредиту їх списання.

Аналітичний облік матеріалів ведеться в оборотній відомості кількісно-сумового обліку по групах: На складі; У підзвітних осіб; У ремонті; В дорозі. На складі організовується сортовий облік матеріалів. МБП враховуються подібно до господарських матеріалів.

Бухгалтерські записи по обліку операцій з матеріалами.

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума грн.
		Дебет	Кредит
1.	Перерахована передоплата постачальникові за матеріали	3510 «Дебіторська заборгованість з придбання хоз.материалов і МБП»	1200	600
2.	Отримані від постачальників:  Матеріали  ПДВ	3400 «Господарських матеріалів на складі» 3520 «Дебіторська заборгованість по податках»	3510 3510	500 100
3.	Відбито безкоштовне отримання матеріалів від банку контрагента	3400	6800 «Непередбачених доходів»	800
4.	Відбита дооцінка матеріалів на складі	3400	3408 «Результат переоцінки вартості господарських матеріалів»	100
5.	Списані матеріали на господарські потреби	7431 «Господарські витрати»	3400	200

Бухгалтерські записи по обліку операцій з МБП.

№ п/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків	Сума грн.
		Дебет	Кредит
1.	Перерахована передоплата постачальникові за МБП	3510 «Дебеторськая заборгованість з придбання хоз.материалов і МБП»	1200	600
2.	Отримані від постачальників:  МБП  ПДВ	3410 «МБП на складі» 3520 «Дебіторська заборгованість по податках»	3510 3510	500 100
3.	Відбито безкоштовне отримання матеріалів від банку контрагента	3410	6800 «Непередбачених доходів»	1000
4.	Передані МБП в експлуатацію	3411 «МБП в експлуатації»	3410	1000
5.	Нарахований знос МБП у розмірі 100 %	7431 «Нарахування зносу МБП»	3412 «Знос МБП»	1000
6.	Списані з балансу МБП що прийшли в непридатність	3412	3411	1000

Тема 10. Облік валютних операцій

1.  Суть валютних операцій і їх класифікація
2.  Облік операцій в іноземній валюті

1.

З переходом України на ринкову економіку, інтернаціоналізацією товарного виробництва і звернення посилюється значення експортно-імпортних операцій, які є складеними валютних операцій, які здійснюються на підставі декрету Кабінету Міністрів України. У цьому законодавчому акті визначаються окремі терміни, такі як:

Валюта України:

– дензнаки у вигляді банкнотів, білетів державних скарбівниць, монет і ін., що знаходяться в звернення і є законним платіжним засобом на території України, а також вилучених із звернення або таких, що вилучаються з нього, але що підлягають обміну на дензнаки, які знаходяться в обігу, засоби на рахівницях, внески в банківських і інших кредитно-фінансових установах на території України;

— платіжні документи і інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові і банківські документи), виражені у валюті України.

Іноземна валюта:

іноземні дензнаки у вигляді банкнотів, білетів державних скарбівниць, монет, які знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені із звернення або такі, що вилучаються з нього, але що підлягають обміну на дензнаки, які знаходяться в звернення, засоби в грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, які знаходяться на рахівницях або вносяться до банківських і інших кредитно-фінансових установ за межами України;

платіжні документи і інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові і банківські документи), виражені в іноземній валюті або в монетарних металах;

— монетарні метали — золото і метали іридієво-платинової групи у будь-якому вигляді і стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів і ломи цих металів.

Валютна позиція банку — залишки засобів в іноземній валюті, які формують активи і пасиви (з урахуванням забалансових вимог і зобов'язань по незавершених операціях) у відповідних валютах. Існують закрита і відкрита валютна позиція.

Закрита валютна позиція — валютна позиція у відповідній валюті, коли активи і пасиви (з урахуванням забалансових вимог і зобов'язань по незавершених операціях) зберігаються.

Відкрита валютна позиція — різниця між залишками засобів в іноземній валюті, які формують активи і пасиви (з урахуванням забалансових вимог і зобов'язань по незавершених операціях), у відповідних валютах, унаслідок якої з'являється можливість отримання додаткових прибутків або ризик додаткових збитків в результаті зміни обмінних курсів валют.

Коротка відкрита валютна позиція – відкрита валютна позиція у відповідній валюті, коли пасиви і забалансові вимоги перевищують пасиви і забалансові зобов'язання.

Законодавством України передбачені отримання ліцензій на будь-які операції, пов'язані з рухом валютного засобу і цінностей.

Банки, які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій, називаються уповноваженими банками.

Ліцензії діляться на генеральних і індивідуальних. Генеральні ліцензії надаються банкам і іншим кредитно-фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, які не вимагають індивідуальної ліцензії на весь термін дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії надаються підприємствам і організаціям на здійснення разової валютної операції на термін, необхідний для здійснення такої операції.

2.

Облік операцій по купівлі-продажу іноземної валюти здійснюється відповідно до Закону України «Об оподаткування прибутку підприємств» і «Правил бухгалтерського обліку уповноваженими банками обмінних операцій в інвалюті і банківських металах», затвердженими ухвалою Правління НБУ № 238 від 01.07.97 р. Нарахування доходів і витрат в процесі виконання неторгових операцій в обмінних пунктах регламентується «Правилами бухгалтерського обліку процентних і комісійних доходів і витрат банків», затвердженими ухвалою Правління НБУ №238 від 25.09.97г.

При здійсненні операцій купівлі-продажу іноземної валюти, конверсії, операцій з дорожніми чеками і виплати грошової готівки по міжнародними платіжними картками використовуються рахунку відповідно «Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України», затвердженого ухвалою Правління НБУ № 388 від 21.11.97г. Рахунки, які використовуються по цими операціям, діляться на балансових і позабалансових. До балансових рахунків відносяться:

1001 (А) «Банкноти і монети в касі банку» (відкриваються субрахівниці за кожним видом валюти);

1003 (А) «Банкноти і монети в обмінних пунктах» (відкриваються субрахівниці для кожного касира по кожному виду валюти);

1011 (А) «Дорожні чеки в касі банку» (відкриваються окремі субрахівниці для дорожніх чеків, куплених у емітентів для продажу клієнтам і придбаних банком у клієнтів);

1013 (А) «Дорожніх чеки в обмінних пунктах» (відкриваються субрахівниці для кожного касира);

1017 (А) «Дорожніх чек в дорозі»;

1919 (П) «Інша кредиторська заборгованість по операціях з банками» (відкривається транзитний субрахунок по розрахунках за дорожні чеки з емітентом);

2809 (А) «Інша дебіторська заборгованість по операціях з клієнтами банку» (відкривається транзитний субрахунок по операціях з платіжними картками);

2900 (П) «Кредиторська заборгованість по операціях по купівлі, продажі іноземної валюти і дорогоцінних металів для клієнтів банку» (відкривається транзитний субрахунок за операціями по купівлі іноземної валюти);

2909 (П) «Інша кредиторська заборгованість по операціях з клієнтами банку» (відкриваються транзитні субрахівниці по операціях з платіжними картками і дорожніми чеками «Відшкодування по платіжних картками» і «Компенсація по чеках»);

3540 (А) «Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти і банківських металів за рахунок банку» (відкриваються транзитні субрахівниці по операціях з продажу іноземної валюти, а також національної валюти за кожну іноземну валюту);

3578 (А) «Інших нарахованих доходів» (відкриваються транзитні субрахівниці по операціях з дорожніми чеками, пластиковими картками і по конверсії);

3640 (П) «Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти і банківських металів за рахунок банку» (відкриваються транзитні субрахівниці по операціях по купівлі іноземної валюти, а також національної валюти за кожну іноземну валюту);

1.  (АП) «Позиція банку щодо іноземної валюти і банківських металів» (відкриваються субрахунки по кожному виду валюти);
2.  (АП) «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти і банківських металів»;

6119 (П) «Інших комісійних доходів по операціях з клієнтами» (відкриваються субрахунки по операціях з дорожніми чеками і платіжними картками);

6204 (П) «Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти і банківських операцій»;

6399 (П) «Інших банківських операційних доходів» (відкривається субрахунок по доходах від операцій по конверсії).

До позабалансових рахунків відносять:

9819 (А) «Інших цінностей і документи» (субрахунок «Дорожні чеки, отримані на консигнацію від емітентів»);

9898 (А) «Інших цінностей в підзвітній сумі» (відкриваються субрахівниці підзвітна «Сума в дорожніх чеках»);

9911 Контррахунок.

Техніка оформлення операцій по видачі в підзвітну суму касирові обмінного пункту. Бухгалтерія неторгових розрахунків на підставі авансової заявки на наступний банківський день виписує витратні касові ордери, відповідно до яких валютна каса готує підзвітні суми касирам обмінних пунктів. У витратних касових ордерах на дорожні чеки указуються номінали, номери і суми чеків.

На початку дня операціоніст бухгалтерії неторгових розрахунків виконує проводки щодо надання касирам пунктів обміну в підзвітну суму засобів в національній і іноземних валютах, а також дорожніх чеків:

Бухгалтерські операції

Зміст операції	Д-т	К-т
на суму авансу у всіх видах валют	1003 «Банкноти і монети в обмінних пунктах банку»	1001 «Банкноти і монети в касі банку»
на суму авансової заявки за дорожніми чеками, купленими у емітентів для продажу клієнтам	1013 «Дорожніх чеки в обмінних пунктах банку»;	1011 «Дорожні чеки в касі банку»
на суму авансової заявки за дорожніми чеками, отриманими від емітентів на консигнацію	9911 «Контррахунок»	9819 «Інших цінностей і документи» (субрахунок «Дорожні чеки, отримані на консигнацію від емітентів»
на суму авансової заявки за дорожніми чеками, отриманими від емітентів на консигнацію	9898 «Інших цінностей в підзвітній сумі» (субрахунок підзвітна «Сума в дорожніх чеках»)	№ 9911 «Контррахунок»

Завідувач каси підтверджує видачу дорожніх чеків в підзвітну суму касирові обмінного пункту і вилучає їх номери з бази даних системи.

Списання з підзвітної суми касира залишків цінностей.

Після розбору інкасаторської сумки касира операціоніст здійснює проводки відповідно до отриманих документів. По звітній довідці касира обмінного пункту списуються залишки цінностей з підзвітної суми касира в касу банку. Касир валютної каси, перерахувавши цінності інкасаторської сумки обмінного пункту, підтверджує вищенаведені проводки. Операціоніст до закриття операційного дня передає в касу прибуткові касові ордери з вказівкою номіналів і номерів нереалізованих чеків. Номери нереалізованих дорожніх чеків згідно прибутковим касовим ордерам вводяться завідувач каси в базу даних системи.

Бухгалтерські операції

Зміст операції	Д-т	К-т
на суму залишку у всім видам валют	1001 «Банкноти і монети в касі банку»	1003 «Банкноти і монети в обмінних пунктах банку»
на суму придбаних у клієнтів дорожніх чеків, а також нереалізованих дорожніх чеків, куплених у емітентів для продажу клієнтам	1011 «Дорожні чеки в касі банку»	1013 «Дорожніх чеки в обмінних пунктах»
на суму нереалізованих дорожніх чеків, отриманих по авансовій заявці	9911 «Контррахунок»	9898 «Інших цінностей в підзвітній сумі» (субрахунок підзвітна «Сума в дорожніх чеках»)
на суму нереалізованих дорожніх чеків, отриманих по авансовій заявці	9819 «Інших цінностей і документи» (субрахунок «Дорожні чеки, отримані на консигнацію від емітентів»	9911 Коптррахунок

Покупка і продаж наявної іноземної валюти в обмінних пунктах банку.

Результати роботи обмінних пунктів по операціях з придбання і продажу іноземної валюти відображаються на транзитних рахівницях. За оборотами, які фіксуються на спеціальних транзитних рахівницях, можна вести внесистемний облік прибутків обмінних пунктів, що необхідне для оцінки їх прибутковості у зв'язку з патентуванням.

По реєстрах купленої іноземної валюти здійснюються наступні проводки:

Зміст операції	Д-т	К-т
на суму купленої іноземної валюти	1003 «Банкноти і монети в обмінних пунктах банку»	3640 «Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти і банківських металів за рахунок банку» (субрахунок за операціями по купівлі іноземної валюти)
на суму виданих гривень	3540 «Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти і банківських металів за рахунок банку» (субрахунок за операціями з продажу національної валюти)	1003 «Банкноти і монети в обмінних пунктах банку»
По реєстрах проданої іноземної валюти здійснюються наступні проводки:
на суму проданої валюти.	3540 «Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти і банківських металів за рахунок банку» (субрахунок за операціями з продажу іноземної валюти)	1003 «Банкноти і люнети в обмінних пунктах банку»
на суму отриманої національної валюти	1003 «Банкноти і монети в обмінних пунктах банку»;	3640 «Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти і банківських металів за рахунок банку» (субрахунок за операціями по купівлі іноземної валюти)

Безготівкові розрахунки

При всій різноманітності існуючих рахунків банки, встановлюючи один з іншим кореспондентські відносини, використовують три термінологічні одиниці.

1. «Лоро»—счет, який відкривається банком своїм банкам-кореспондентам, на який вносяться всі суми, які отримані або видані за їх дорученням. По рахунку «лоро» зазвичай нараховуються відсотки за кредитним залишком і комісійна винагорода за виконання доручень. По відношенню до балансу банку цей рахунок пасивний.

Активно використовуються гривневі рахунки «лоро» іноземних банків в банках України (рахунок № 1600П). Хоча вони відкриваються в національній валюті, але щоб мати право на відкриття, банк повинен отримати валютну ліцензію.

Використання рахунків «лоро» визначено в порядку бухгалтерського обліку і розрахунків по рахунках «лоро» банків-нерезидентів у валюті України», від 23.05.97г.:

•  на гривневий депозит в уповноважених банках України;
•  на рахунки «лоро» інших банків-нерезидентів;

—на користь резидентів України на рахунки у вітчизняних банках (при цьому повинен бути експортний контракт, за яким вітчизняний резидент отримує гроші від нерезидента);

—до фонду резервування валюти в ОПЕРУ НБУ;

—на купівлю іноземної валюти на міжбанківській валютній біржі (на суму, яку отримує нерезидент від вітчизняного резидента відповідно до імпортного контракту, або на суму відсотків, отриманих за депозитом);

Інший рух по рахунку № 1600П забороняється.

1.  «Ностро» - це рахунок певної кредитної установи в банках-кореспондентах, на якій відображаються взаємні платежі.
2.  «Гостро» - рахунок, який ведеться банком за кордоном в місцевій валюті. Банк, який розміщує із цього приводу засіб, посилатиметься на нього, як на рахунок «ностро».

Умови ведення рахунків регламентуються під час впровадження кореспондентських відносин між двома кредитними установами. При цьому передбачається, в якій валюті вестиметься рахунок, чи повинні платежі проводитися у межах сум на рахунку, які враховуються на них, або в порядку овердрафту. При цьому, як правило, обуславливается ліміт овердрафту, який надається, з урахуванням категорийности банку. Нарешті, сума ліміту овердрафту може варіюватися залежно від оборотів за цим рахунком, рівня інфляції і підвищення нормативів надійності.

Банк, який приймає від клієнта платіжне доручення, повинен перевірити, чи має резидент-одержувач валютних засобів ліцензію НБУ, оскільки розрахунок між резидентами на території України здійснюється тільки в національній грошовій одиниці, тобто в гривнах. Використання іноземної валюти як засоби платежу на території України вирішується тільки для проведення платежів на підприємствах торгівлі, які мають індивідуальну ліцензію НБУ на здійснення торгівлі товаром з оплатою в іноземній валюті.

Проводки на надання і погашення позики, а також щодо сплати відсотків по курсу НБУ приведені нижче:

Дебет	Кредит	Зміст операції
2050/001	1500/001	Надання позики
2600/001	2058/001	Сплата відсотків
2058/001	6025/001	Нарахування відсотків до сплати
2600/001	2050/001	Повернення позики
2057/001	2050/001	Винесення кредиту на упущення
2059/001	2058/001	Винесення відсотків на упущення
2095/001	2057/001	Визнання позики сумнівної

При цьому використовуються такі рахунки:

№ 2050 — короткострокові кредити суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями (активний);

№ 1500—коррсчета, які відкриті в інших банках (активний);

№ 2600—поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності (пасивний);

№ 2058 — нараховані доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями (активний);

№ 6025 — процентні доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями (пасивний);

№ 2059—прострочені нараховані доходи за кредитами суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями (активний);

№ 2095—сумнівна заборгованість за кредитами суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями (активний);

№ 2057—прострочена заборгованість за кредитами суб'єктам господарської діяльності за експортно-імпортними операціями (активний).

Банком можуть проводитися пасивні операції щодо залучення ресурсів в іноземній валюті від юридичних і фізичних осіб. При цьому з власником депозиту полягає угода, в якому обуславливаются такі питання:

—процентна ставка;

—періодичність сплати відсотків за користування ресурсами;

інші питання.

Організація на облік депозитних операцій ведеться, як і в національній валюті.

Тема 11. Облік доходів, витрат і фінансових результатів

1. Об'єкти обліку у складі доходів і витрат банку

2. Облік доходів і витрат банку

3. Облік фінансового результату і розподілу прибули

1.

Основна відмінність між фінансовим обліком в банках і в інших об'єктах господарської діяльності полягає в джерелі доходів і структурі витрат. Склад доходів і витрат обумовлений фінансовою природою банківської справи, яка і визначає об'єкти обліку.

При класифікації доходів і витрат банку виходять із загальноприйнятих критеріїв:

- доходи групують за джерелами отримання і впливом на фінансовий результат;

- витрати за елементами і характером витрат.

У складі доходів і витрат перш за все виділяють групу доходів і витрат від виконання банками своїх функцій як посередників на фінансових ринках. У нормативних документах Національного банку України для позначення таких доходів і витрат використовується термін операційні доходи і витрати. Інакше кажучи, це доходи і витрати, отримані банками від операцій, на виконання яких видані ліцензії Національним банком України і які передбачені законодавством з банківської справи.

Згадані доходи і витрати підрозділяються на наступні підгрупи:

— процентні доходи і витрати;

— комісійні доходи і витрати;

— результат від торгових операцій банку;

— інші операційні доходи і витрати від надання банківських послуг.

До процентних доходів належат: відсотки, отримані від розміщення депозитів в інших банках і небанківських фінансових інститутах; від надання кредитів за державними цінними паперами і іншими інвестиціями.

До процентних витрат належат відсотки, які виплачені за депозитами, привернутими кредитами, облігаціями, емітованими банком.

При визначенні суми процентних платежів в банківській практиці можуть використовуватися три методи визначення кількості днів, які враховуються при нарахуванні відсотків:

1) метод «факт/факт» — при нарахуванні відсотків виходять з фактичної кількості днів в році і місяці;

2) метод «факт/360» — при розрахунку виходять з фактичної кількості днів в місяці, а кількість днів в році приймають умовно за 360;

3) метод «30/360» — при розрахунку суми відсотків умовно приймають кількість днів в місяці за 30, а в році — за 360.

Незалежно від методу розрахунку суми відсотків при розрахунку кількості днів враховують перший день і не зараховують останній день за контрактом. Дата почала і закінчення комерційної угоди за контрактом при цьому визначається як дата валютування.

Розглянемо на прикладі визначення кількості днів при використанні різних методів і суми відсотків до виплати.

Приклад. Визначити суму процентних платежів за терміновим депозитом в сумі 200 ігор., що розміщений на термін з 21 серпня до 10 жовтня під процентну ставку 12 % річних.

Розрахунок суми процентних платежів (доходів) за різними методами приведемо нижче:

№ з/п	Методи розрахунків	Кількість днів розміщення депозиту	Кількість днів в році	Розрахунок суми платежу за відсотками, грн.
1.	Факт/факт	11+30+9=50	365
2.	Факт/360	11+30+9=50	360
3.	30/360	10+30+9=49	360

Під процентними доходами і витратами розуміють такі доходи і витрати, які розраховуються пропорційно часу і сумі активу або зобов'язання. До процентного доходу за борговими цінними паперами в портфелі банку належат тільки відсотки, які нараховані за цими паперами після їх придбання.

Чистий процентний дохід розраховується як відмінність між процентними доходами і процентними витратами.

Комісійні доходи і витрати — це такі грошові засіб, який встановлюються фіксований у вигляді тарифів за надання банківських послуг або розраховуються пропорційно сумі активу або зобов'язань незалежно від часу.

До комісійних доходів і витрат належать: суми грошових коштів, які отримані у виплачених банками за розрахунково-касове обслуговування; за послуги кредитного характеру, а саме: видача і отримання гарантій, поручительств, відкриття кредитних ліній, акцептні операції; комісії, отримані і сплачені за операції по конвертації-обслуговуванню валютних рахунків, купівлі-продажу інвалюти, виконання трастових операцій і деякі інші.

До торгових операцій комерційного банку належать: операції по купівлі-продажу цінних паперів, придбаних на строк до одного календарного року з метою перепродажу; операції по купівлі-продажу іноземної валюти, яка є власністю банку, а також торгові операції з іншими фінансовими інструментами.

Так, наприклад, при продажі облігацій за ціною, яка перевищує їх балансову вартість, банк отримує прибуток. І навпаки, якщо ціна продажу нижче балансової вартості, в банка виходить збиток. Сума збитку зменшується на суму резерву під знецінення цінних паперів, якщо такий резерв нарахований за конкретним видом цінних паперів. Отриманий результат від торгової операції у вигляді прибутку збільшує суму доходів банку, а у вигляді збиток - зараховується на зменшення доходів від торгових операцій. Аналогічно визначається результат від інших торгових операцій банку.

При купівлі-продажу цінних паперів об'єктом обліку є дохід, отриманий у вигляді дисконту. Дисконт — це відмінність між номінальною вартістю цінного паперу і його ринковою вартістю (вартістю придбання) без обчислення нарахованих на момент купівлі відсотків.

До витрат відносять також премію. Премія - це перевищення ринкової вартості (вартості придбання) цінного паперу над її номінальною вартістю без обчислення нарахованих на момент придбання відсотків (купона).

До інших операційних доходів і витрат відносять: доходи від діяльності інкасаторської служби, проданих платіжних засобів, консультаційних послуг, а також витрати на утримання служби інкасації, на аудит, витрати на службові відрядження і тому подібне.

Особливе місце у складі операційних витрат належить адміністративним витратам. Адміністративні витрати — це витрати, які пов'язані із забезпеченням діяльності банківської установи. До них відносять: витрати на утримання персоналу; на утримання основних засобів і нематеріальних активів; на обслуговування телекомунікацій; амортизаційні відрахування; експлуатаційні і господарські витрати; витрати на маркетинг і рекламу, орендні платежі і деякі інші.

Сума чистої операційної прибутку розраховується як відмінність між операційними доходами за відніманням операційних витрат.

До особливої групи витрат належать витрати на формування резервів па покриття збитків від активних операцій. Це резерви під знецінення цінних паперів, на покриття кредитних рисок, покриття збитків за сумнівною дебіторською заборгованістю. Особливість цієї групи витрат полягає в тому, що це не грошові витрати. Максимальна межа таких витрат регламентується податковим законодавством. Суми резервів відображають оцінку якості активів з боку керівництва банку.

До цієї групи відносять також прямі відрахування на покриття збитків від сумнівних активів, наприклад: списання з балансу сумнівної заборгованості за кредитами.

Оцінка чистої операційної прибутку повинна проводитися з урахуванням витрат на сумнівними активами.

До наступної групи відносять непередбачені доходи і витрати. Вони носять випадковий, разовий характер і тому мають особливий вплив на фінансовий результат, отриманий банком. Отже, вони є результатом подій, які можуть істотним чином вплинути на дохід банку, але не мають відношення до звичайної його діяльності. До непередбачених належать, наприклад, доходи, отримані від разового продажу приміщень філій банку, або доходи, поява яких пов'язана із змінами правил бухгалтерського обліку.

Сума чистого прибутку комерційного банку до оподаткування розраховується як:

Сума чистого прибутку до сплати податків

=

Чистий операційний прибуток

–

Відрахування за сумнівними активами

Доходи або витрати від непередбачених обставин

З чистого прибутку сплачується податок на прибуток. Чистий прибуток після сплати податку на прибуток розподіляється на виплату дивідендів власниками і на капіталізацію банку. Суму чистого прибутку, який залишається для розвитку банківського бізнесу, називають нерозподіленим прибутком.

Правила обліку доходів і витрат і класифікація рахунків за їх обліком

При обліку доходів і витрат користуються наступними правилами.

Правило перше. При класифікації витрат на елементами витрат і цільовим призначенням виділяють капітальні витрати і поточні витрати.

Капітальні витрати використовуються на придбання і поліпшення основних засобів (фіксованих активів) і, таким чином, розраховані на тривалий час. Капітальні витрати проводяться по капітальному ремонту, модернізації і реконструкції існуючих власних основних засобів або узятих в оренду; прямують на будівництво нових приміщень, придбання комп'ютерної техніки і тому подібне, виходячи з потреб розширення банківського бізнесу. Джерелом покриття капітальних витрат служить накопичений нерозподілений прибуток минулих років і отримана в поточному році. Капітальні витрати при відображенні їх в балансі сприяють збільшенню активів.

Поточні витрати виникають при здійсненні банківських операцій, а також використовуються для виплати заробітної плати і премій співробітникам банку, на експлуатацію приміщень, на виплату орендної плати, сплату аудиторських послуг і тому подібне, тобто на те, що приносить користь впродовж короткого часу (з фінансової точки зору). Джерелом покриття поточних витрат є валовий операційний дохід. Поточні витрати списуються відразу або розглядаються як витрати майбутнього, якщо вигода від їх здійснення опиниться в наступному звітному періоді.

Якщо капітальні витрати помилково заносяться до розряду поточних витрат, прибуток буде заниженим. Це приводить також до заниження вартості активів в балансі.

Правило друге. На практиці надання (отримання) послуги нерідко не співпадає в часі з надходженням (сплатою) грошових коштів.

Для об'єктивного визначення фінансового результату, виникає необхідність здійснювати облік доходів і поточних витрат банку відповідно до принципів нарахування, відповідності і обережності.

Відповідно принципу нарахування дохід визнається отриманим в мить, коли він зароблений, а не коли поступили відповідні засіб, тобто у момент продажу активів або надання послуг. Витрати визначаються в мить, коли вони понесені, а не коли сплачені гроші. Нарахованим є дохід, який отриманий, але ще не придбав грошової форми. Нараховані витрати — це витрати (від яких отримана певна вигода), але ще не сплачені в грошовій формі.

Зіставлення доходів і витрат відбувається на підставі принципу відповідності. Витрати і доходи, отримання яких пов'язаний з даними витратами, повинні відображатися в бухгалтерському обліку в один і той же звітний період.

Базуючись на цих принципах, можна класифікувати доходи і витрати такими групами:

1) доходи, запрацьовані і отримані разом з тим; витрати, понесеш і сплачені разом з тим;

2) доходи, отримані свідомо, але ще не запрацьовані (дохід майбутніх періодів, або відкладений дохід); витрати сплачені свідомо, але ще не понесені (витрати майбутніх періодів, або відкладені витрати);

3) доходи зароблені, але ще не отримані (нарахований дохід); витрати понесені, але ще не сплачені (нараховані витрати).

Проте реалізація принципів нарахування і відповідності не повинна служити причиною як переоцінки активів або доходів банку, так і недооцінку зобов'язань і витрат банку. Таким чином, керуючись принципом обережності, банк винен:

— враховувати доходи від наданих послуг, тільки якщо є упевненість в отриманні цих доходів;

— якщо немає упевненості в отриманні доходів, враховуються тільки витрати. Доходи за такими операціями відображаються в бухгалтерському обліку тільки після їх фактичного отримання.

Отримання доходів поважається сумнівним, якщо існують документи, які підтверджують наявність у клієнта прострочених платежів більше, ніж на 30 днів.

Після визнання дебіторської заборгованості за нарахованими доходами сумнівною банк зменшує свої доходи на суму такій заборгованості. У бухгалтерському обліку це відображається записом: Д-т —«Доходи»; К-т—«Нараховані доходи». Наступний облік сумнівної заборгованості виконується за балансом на рахунку «Несплачені в строк доходи» до закінчення терміну давності позову.

Правило третє. З другого правила витікає, що наслідки операції можуть розповсюджуватися на два або більше облікових періоду. Наприклад, депозит в сумі 1000 грн. внесений до банку Івченком П. С. 1 лютого строком на шість місяців. Процентний дохід виплачується із ставки 12 % річних один раз в трьох місяці.

Відповідно до правил, що діють, відсотки підлягають нарахуванню щомісячно (28 лютого, 30 березня, 30 квітня, 30 травня, 30 червня, 30 липня), а виплати клієнтові - 30 квітня і 30 липня. У звіті про прибутки і збитки витрати відображаються як понесені щокварталу, тобто в другому і третьому кварталах.

Відповідно до принципів нарахування і відповідності доходи і витрати повинні бути правильно оцінені в кожному звітному періоді.

З цією метою в кінці кожного облікового періоду (у банка — щомісячно) повинні бути зроблені бухгалтерські проводки для тих операцій, наслідки яких розповсюджуються за межі облікового періоду, в якому здійснилася початкова операція. Такі проводки називаються регулюючими. Вони стосуються доходів і витрат другої і третьої груп.

Так, в нашому прикладі щомісячно понесені і нараховані процентні витрати складають 10 грн.

Вони відображаються бухгалтерською регулюючою проводкою в кінці кожного місяця:

Д-т «Процентні витрати на терміновими депозитами»;

К-т «Нараховані відсотки за терміновими депозитами».

А 30 квітня і 30 липня виплачується процентний дохід в сумі 30 грн. клієнтові:

Д-т «Нараховані відсотки за терміновими депозитами»;

К-т «Банкноти і монети в касі банку».

Це вже тільки реєструюча проводка, оскільки з її допомогою відображається операція по виплаті відсотків, які фактично маленька місце.

Правило четверте. Облік доходів і витрат здійснюється наростаючим підсумком з початку року. Залишки за рахунками доходів і витрат закриваються після закінчення календарного року.

Синтетичні рахунки для обліку доходів згруповані в шостому класі балансу, а для обліку витрат - в сьомому класі. У основу побудови синтетичних рахунків покладені ті ж ознаки, з урахуванням яких здійснена класифікація доходів і витрат і виділені об'єкти обліку. Це дозволяє забезпечити деталізований облік доходів і витрат в балансі, який дає можливість накопичувати і отримувати інформацію для оцінки фінансового стану банку і ефективності окремих напрямів його діяльності.

Рахунку з обліку прострочених доходів включені у групи з обліку пасивів, які приносять доходи, як парні до рахунків з обліку нарахованих доходів. Рахунки другого порядку дозволяють отримати інформацію і порівняти доходи від основних видів банківських операцій і послуг з витратами, які пов'язані з їх здійсненням. Так, склавши процентні доходи з процентними витратами, можна розрахувати чистий процентний дохід.

Рахунки третього порядку (групи) дають інформацію про доходи і витрати на банківськими операціями щодо контрагентів (банківський сектор, підприємства, бюджетний сектор). Рахунки четвертого порядку деталізують інформацію щодо окремих фінансових інструментів, які застосовуються банком. Наприклад, окремо враховуються процентні доходи за кредитами, векселями, цінними паперами, факторинговими операціями і тому подібне. Рахунку з обліку доходів по своєму характеру пасивні, витрат - активні.

Рахунку з обліку нарахованих доходів і витрат розташовані в першому, другому і третьому класах балансу. Вони розміщені в групах активів, які приносять доходи, і платних пасивів, які застосовуються банками як фінансові інструменти. Наприклад, термінові депозити фізичних осіб враховуються в 2 класі, 6 розділі, 3 групі. Ця група включає рахунок № 2630 «Короткострокових депозитів фізичних осіб», рахунок № 2635 «Довгострокових депозитів фізичних осіб». Об'єктом обліку тут є грошові кошти, які привернуті від фізичних осіб на певний період і на платній основі. На рахунку № 2638 «Нарахованих витрат на терміновими засобами фізичних осіб» ведеться облік відсотків, які банк зобов'язаний нараховувати щомісячно, але виплата яких власникам депозитів ведеться в терміни, вказані в угоді.

У класі 3, розділі 3, в групі 1 враховуються придбані банком боргові цінні папери з метою їх подальшого перепродажу. За рахунками четвертого порядку цієї групи ведеться облік придбаних боргових цінних паперів (наприклад, облігацій) за контрагентами. Окремо на рахівницях четвертого порядку враховуються облігації, випущені державою, місцевими органами державного управління, банками і тому подібне. У складі групи передбачений рахунок № 3108 «Нарахованих доходів за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж». На цьому рахунку враховуються нараховані відсотки за цінними паперами до моменту їх продажу або погашення. Рахунок «Нараховані відсотки за борговими цінними паперами» до моменту їх продажу або погашення закривається при зарахуванні відсотків на кореспондентський рахунок банку. У разі неперерахування відсотків сума переноситься на рахунок «Прострочені нараховані відсотки за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж». При непогашенні заборгованості впродовж 30 календарних днів сума прострочених відсотків списується з балансу.

По своєму характеру рахунку для обліку нарахованих доходів - активні (нараховані, але ще не отримані на рахунок грошові засіб можна вважати дебіторською заборгованістю), а нарахованих витрат — пасивні (нараховані, але не виплачені грошові засіб можна вважати кредиторською заборгованістю).

Доходи і витрати майбутніх періодів враховуються в третьому класі, у складі інших пасивів і інших активів. Класифікація рахунків для обліку доходів і витрат приведена нижче:

2.

Облік процентних доходів. До процентних доходів відносять відсотки за користування банківськими позиками, відсотки за придбаними цінними паперами і прирівняні до відсотків комісії (які обраховуються аналогічно відсоткам, тобто пропорційно часу і сумі активу). Відсотки комісії підлягають щомісячному відображенню в банківському обліку, незалежно від періодичності розрахунків за ними, які вказані в угоді з контрагентом.

Розглянемо на прикладі облік операцій по нарахування і стягненню відсотків за користування банківською позикою.

Банк надав кредит на закупівлю сировини ТОВ «Фотон» 20.03.98 р. з обумовленим в угоді терміном погашення 20.04.98 р. в сумі 100 000 грн. під процентну ставку 24 % річних. У угоді термін сплати відсотків визначене після закінчення терміну користування позикою, тобто 20 квітня. Банком використовується метод нарахування відсотків «факт/360 днів».

Розглянемо відображення операцій в бухгалтерському обліку:

№ п/п	Зміст і дата	Дебет рахунку	Кредит рахунку	Сума, грн.
1.	20 березня Видача кредиту	№2040 «Позиковий  рахунок»	№2600 «Поточний рахунок»	100 000
2.	31 березня Нарахування відсотків за період з 20.03 по 31.03 (кількість днів – 12) Сума відсотків	№ 2048 «Нарахованих доходів за кредитами»	№ 6024 «Процентні доходи за кредитами»	800
3.	20 квітня Нарахування відсотків за період з 1.04 по 20.04 (кількість днів - 19; останній день не враховується) Сума відсотків - 1266,6 грн.	№2048	№ 6024	1266,6
4.	20 квітня (1 варіант) Погашення кредиту	№ 2600	№ 2040	100000
5.	Перерахування відсотків 20 квітня (2 варіант)	№2600 №2600	№2048 №2040	2066,6 70000
6.	Погашення кредиту здійснений частково - 70000 грн. (через відсутність засобів на розрахунковому рахунку)	№ 2047 «Прострочена заборгованість за основним боргом»	№ 2040	30000
7.	Відсотки не перераховані через відсутність грошових коштів	№ 2049 «Прострочених нарахованих походів»	№ 2048	2066,6
8.	20 травня Відсотки, не перераховані впродовж 30 днів (одночасно операція враховується за балансом впродовж терміну давності позову)	№ 6024 №9601 «Не сплачені клієнтом довгі»	№ 2049 №9910	2066,6 2066,6

Банк «Аркада» розмістив 20 січня депозит в сумі 120 000 грн. в банка «Надра» строком на 15 днів під процентну ставку 12 % річних. Термін повернення депозиту і сплати відсотків - 4 лютого:

№ п/п	Зміст і дата	Дебет рахунку	Кредит рахунку	Сума, грн.
1.	20 січня Розміщення депозиту	№1512 «Інші короткострокові депозити»	№ 1200 «Корррахунок»	120000
2.	31 січня Нарахування відсотків	№1518 «Нараховані доходи»	№6012 «Процентний дохід»	480
3.	3 січня Нарахування відсотків	№1518	№6012	120
4.	4 січня Оприбутковування поверненого депозиту	№ 1200	№ 1512	120000
5.	Зарахування отриманих доходів від банку «Надра» (480 + 1 20 = 600 грн.)	№ 1200	№ 1518	600

До процентного доходу за цінними паперами належать власне відсотки (за фіксованою або плаваючою процентною ставкою) і дисконт (за борговими цінними паперами).

Дисконт — це відмінність між номінальною ціною цінних паперів і ціною придбання, якщо останнє нижче номінальною. Сума дисконту при покупці цінних паперів враховується як елемент ціни придбання на рахунку «Неамортизований дисконт за борговими цінними паперами». Фактично банк отримує суму дисконту при погашенні облігацій. Реалізація принципу нарощування нарахування і відповідності вимагає відображення в обліку рівномірної амортизації дисконту аналогічно обліку нарахованих відсотків. Як і нарахування відсотків, амортизація дисконту відображається в обліку щомісячно і збільшує процентний дохід банку. Для розрахунку амортизації дисконту використовується два методи: метод ефективної ставки відсотка і метод прямої амортизації.

Облігація номіналом 100 грн. придбана банком 1 березня 1998 р. з дисконтом за 82 грн. Сума дисконту 20 грн.; виплаченого процентного доходу—2 грн. річних. Дата випуску облігації 1 січня. Процентна ставка 12 % річних. Термін погашення 31 грудня. Дата сплати відсотків 1 січня 1999 р. Метод нарахування відсотків «30/360».

Розглянемо відображення операцій в обліку при придбанні цінних паперів, з нарахування і отримання відсотків, за обліком амортизації дисконту:

№ п/п	Зміст і дата	Дебет рахунку	Кредит рахунку	Сума, грн.
1.	1 березня Купівля облігацій	№3214	№ 1200 «Коррсчет»	80
	Облік придбаних облігацій: - купівля облігацій враховується за номіналом на рахунку № 3214 «Боргові цінні папери, випущені нефінансовими інститутами, в портфелі банку на інвестиції» - облік нарахованого процентного доходу до покупки	№3214 №3218	№3216 «Неамортизований дисконт» № 1200	20 2
2.	Розрахунок суми амортизації дисконту прямим методом: - від дати купівлі до дати погашення 10 місяців; - сума дисконту 100-80=20 грн.; - щомісячна сума амортизації 20грн.:10 міс. = 2 грн.
3.	Розрахунок суми відсотків, які нараховуються щомісячно
4.	3 1 березня Відображаємо в обліку суму: - нарахованій амортизації дисконту; - нарахованих відсотків після купівлі облігації	№3216 №3218	№ 6053 №6053	2 1
5.	Аналогічні проводки на 30 квітня, 31 травня... 31 грудня
6.	Поступають грошові засіб: - у погашення облігацій; - процентний дохід 1грн.х12міс.=12грн.	№ 1200 № 1200	№3214 №3218	100 12

При купівлі боргових цінних паперів за ціною не вище за номінал виникає такий об'єкт обліку, як неамортизована премія, яка обчислюється як відмінність між ціною придбання і номінальною вартістю цінного паперу. Сума амортизації премії відноситься на зменшення процентного доходу за цим цінним папером.

Банк 1 липня 1998 р. купив облігацію номіналом 100 грн. за ціною 118 грн., яка випущена з процентною ставкою 12 % річних і підлягає погашенню 1 січня 1999 року:

№ п/п	Зміст і дата	Дебет рахунку	Кредит рахунку	Сума, грн.
1.	1 липня Купівля облігацій. - за номіналом - сума премії	№3210 №3217	№ 1200 № 1200	100 18
2.	Розрахунок щомісячної суми амортизації премії 18грн.:6міс.=3грн.
3.	31 липня Сума щомісячної амортизації премії аналогічно 31 серпня, 30 вересня	№6053	№3217	3
4.	Щомісячно нараховані відсотки	№3218	№ 6053	1

Облік результатів від торгових операцій. Результат від торгових операцій відображається на активно-пасивних рахівницях.

Розглянемо відображення в обліку результатів від торгових операцій на прикладі торгівлі цінними паперами. Результат від торгівлі цінними паперами відображається на рахунку № 6203.

1 серпня 1998 р. банком придбані облігації державної внутрішньої позики за номінальною вартістю 24 000 грн. з фіксованим відсотком 8 і з терміном погашення через 12 місяців. Сплата відсотків ведеться в день погашення. Облігації продані банком 1 листопада за ціною 23 200 грн. з відшкодуванням нарахованих до 1 листопада відсотків, тобто загальна сума, отримана банком, складає 23 600 грн..

№ п/п	Зміст і дата	Дебет рахунку	Кредит рахунку	Сума, грн.
1.	1 серпня Купівля облігації за номінальною вартістю	№3110	№ 1200	24000
2.	31 серпня Розрахунок суми нарахованих відсотків
3.	Облік нарахованих відсотків (щомісячно) аналогічні проводки 30 вересня, 31 жовтня. Всього сума нарахованих відсотків за три місяці 160 3 = 480 грн.	№3118	№ 6052	160
4.	1 листопада Надходження на рахунок грошових коштів за продані облігації - ціна проданих облігацій 23200 грн. - збитки від продажу 23200-24000 = 800грн.; - сума нарахованих відсотків	№1200 №6203 №1200	№3110 №3110 №3118	23200 800 400

Таким чином, в результаті продажу облігацій за ціною, нижчої ціни придбання, збиток від операції склав 800 грн.

Облік комісійних доходів. У складі комісій, які банк отримує за надані послуги, виділяють:

- комісії за одноразові послуги;

- комісії за послуги, які надаються впродовж періоду, який обумовлений в угоді;

- комісії за послуги з обов'язковим результатом.

Комісії за одноразові послуги. До комісії за одноразову послугу відносять комісії за послуги з обміну валют, за видачу наявного засобу, за видачу поручительства і тому подібне.

Отримання комісії враховується:

Д-т «Розрахунковий рахунок клієнтові або каса»;

К-т «Комісійні доходи».

Облік комісії за послуги постійного характеру. До них належат комісії за розрахунково-касове обслуговування, інкасаторські послуги, орендні платежі і тому подібне.

Розглянемо бухгалтерські проводки:

№ п/п	Зміст операції	Дебет рахунку	Кредит рахунку
1.	Якщо послуги надаються в поточному місяці, а їх сплата передбачається на початку місяця, наступного за звітним, то операція відображається. - при нарахуванні комісії за надані послуги - під час вступу засобів від клієнтів для сплати послуг у встановлені терміни	«Нараховані доходи за комісіями» «Поточний рахунок»	«Комісійні доходи» «Нараховані доходи»
2.	При отриманні комісії авансом (до надання послуг)	«Поточний рахунок»	«Доходи майбутніх періодів»
3.	Після закінчення облікового періоду, в якому передбачені надання послуг	«Доходи майбутніх періодів»	«Комісійні доходи»

Облік дивідендного доходу. Дивіденди, які підлягають отриманню банком за інвестиціями, відображаються в банківському обліку після їх оголошення на загальних зборах акціонерів:

Д-т «Нараховані дивіденди»;

К-т «Дивідендний дохід за акціями і іншими вкладеннями».

Надходження дивідендів на кореспондентський рахунок в банка:

Д-т «Кореспондентський рахунок»;

К-т «Нараховані дивіденди».

Облік процентних витрат. Велика частина відсотків до виплати доводиться на депозитні операції і за борговими цінними паперами, випущеними банком (векселі, заощаджувальні і депозитні сертифікати).

Нарахування процентних витрат ведеться щомісячно:

Д-т «Процентні витрати»;

К-т «Нараховані витрати».

При перерахуванні відсотків на користь клієнтів:

Д-т «Нараховані витрати»;

К-т «Поточний рахунок клієнта або коррсчет банка».

Облік комісійних витрат. При сплаті комісій у момент отримання послуги банком:

Д-т «Комісійні витрати»;

К-т «Коррсчет банка».

При сплаті послуг авансом:

Д-т «Витрати майбутніх періодів»;

К-т «Коррсчет банка».

При отриманні послуги банком:

Д-т «Комісійні витрати»;

К-т «Витрати майбутніх періодів».

Облік негрошових витрат. Негрошові витрати пов'язані з нарахуванням резервів (провізій) під знецінення активів з метою хеджування рисок за операціями з цінними паперами, кредитовими і валютними.

При нарахуванні резерву під знецінення цінних паперів:

Д-т «Відрахунки в резерв»;

К-т «Резерв під знецінення цінних паперів».

При зменшенні розрахункової суми резерву:

Д-т «Резерв під знецінення цінних паперів»;

К-т «Зменшення резерву під знецінення цінних паперів».

Облік оплати роботи і розрахунків на соціальне страхування.

Виходячи із спеціалізації банку, структури його підрозділів, об'ємів робіт і технічного облаштування визначають кількість тих, що працюють, штатний розпис і на його основі, залежно від рівня кваліфікації і складності робіт, формується фонд основної і додаткової заробітної плати.

Прийом на роботу здійснюється на основі представлених заяв шляхом висновку контрактів і наказу керівника банку об призначення на посаду і розмір посадового окладу.

На кожного працівника відділ кадрів відкриває особисту картку, яка містить довідкові дані, і призначена для відображення всіх службових переміщень під час роботи її власника в банка.

У бухгалтерії банку на кожного співробітника відкриваються особові рахунки для щомісячної реєстрації всіх видів нарахувань оплати роботи і утримань з неї. Оплата нараховується на основі даних табеля обліку використаного часу про відпрацьований час, про чергову і адміністративну відпустки, хвороба, виконання суспільних обов'язків і тому подібне

Нарахована оплата роботи включається до складу адміністративно-управлінських витрат (дебет рахунку № 740 «Витрат на утримання персоналу», відповідний субрахунок), премії за виробничі досягнення - також до складу вказаних витрат, а інші - за рахунок фондів економічного стимулювання і кредиту рахунку № 3652 «Нарахування працівникам банку за заробітною платою». За рахунок фондів стимулювання надається матеріальна допомога, видаються подарунки, сплачуються медичні послуги і живлення, їх враховують на лицьових рахівницях окремо, з метою надання інформації податковим органам про сукупний дохід кожного працівника.

Щомісячно бухгалтерія здійснює всі розрахунки щодо нарахування оплати роботи і утримання як податків, так і аліментів, погашення виданих кредитів, браків, різних штрафів, відрахувань до пенсійного фонду і тому подібне.

Одночасно з нарахуванням оплати роботи бухгалтерія здійснює також нарахування обов'язкових платежів до різних державних фондів: соціального страхування - 37,5 %, фонд зайнятості - 1% . Всі обов'язкові нарахування до вказаних фондів, поряд із заробітною платою, включаються у витрати основної діяльності банку (собівартість банківських послуг), рахівниць № 740 «Витрат на утримання персоналу», бухгалтерською проводкою:

Д-т рахунку № 740 «Витрат па у тримання персоналу» (відповідний субрахунок);

К-т рахунку № 3620 «Кредиторська заборгованість за податками і обов'язковими платежами».

Нарахування оплати за лікарняними листками, довідками об виконання суспільних обов'язків здійснюються відповідно до інструктивних вказівок Міністерства роботи і Мінстату України, які періодично змінюються, виходячи з рівня інфляції.

На всі утримання із заробітної плати складаються бухгалтерські проводки:

Д-т рахунку № 3652 «Нарахування працівникам банку за заробітною платою»;

К-т рахунків: № 3620 «Кредиторська заборгованість за податками і обов'язковими платежами»; № 355 «Дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку» (субрахунки: авансів на відрядження, на господарські витрати, недоліків).

Нарахування заробітної плати здійснюється в розрахунково-платіжному або платіжному зведенні.

Відображені бухгалтерськими проводками операції по нарахування заробітної плати, утримань з неї, відрахувань до обов'язкових державних фондів оформляється меморіальними ордерами.

Облік фінансового результату і розподілу прибули

Доходи і витрати враховуються наростаючим підсумком з початку року. У останній робочий день року рахунку доходів і витрат закриваються. Залишки за цими рахунками відносять на рахунок № 5900 «Результат поточного року» і, таким чином, досягається відображення фінансового результату в балансі банку.

У фінансовому обліку здійснюються такі бухгалтерські проводки:

№з/п	Зміст операції	Дебет рахунку	Кредит рахунку
1.	Закриття рахунків з обліку доходів	Рахунку з обліку доходів	№ 5900
2.	Закриття рахунків з обліку витрат	№ 5900	Рахунку з обліку витрат
3.	У останній робочий день року залишок з рахунку  № 5900 відноситься на рахунок № 5040, де враховується до сповіщення результатів зборів акціонерів після затвердження суми чистого прибутку і її розподілу	№ 5900	№ 5040 Прибуток минулого року, який чекає твердження

На проміжні звітні дати (місяць, квартал) фінансовий результат визначається шляхом порівняння доходів звітного періоду з витратами; при цьому закриття рахунків доходів і витрат не передбачений (пригадаєте методику складання щомісячного і квартального балансів).

Чистий прибуток (збиток), що отриманий банком в поточному році, враховується в п'ятому класі на рахунку № 5900 «Результат поточного року». По своєму характеру рахунок № 5900 пасивно-активний. Якщо рахунок має кредитове сальдо, то комерційний банк реєструє прибуток, якщо дебетове сальдо, - це означає збиток. В цьому випадку рахунок № 5900 розглядається як контрпасивний.

Передбачено, що в останній робочий день залишок за рахунком № 5900 перераховується:

— якщо кредитовий — на рахунок № 5040 «Прибуток минулого року, який чекає твердження»;

— якщо дебетовий — на рахунок № 5041 «Збитки минулого року, які чекають твердження».

По своєму характеру рахунок № 5040 — пасивний. Рахунок № 5041 активний і належить до виду контрпасивних рахунків.

Ці рахунки діють до дати проведення річних зборів акціонерів (засновників). На річних зборах зареєстрований фінансовий результат може бути затверджений. Разом з тим приймається вирішення про розподіл чистого прибутку після оподаткування.

Після закінчення кожного фінансового року Правління комерційного банку подає звіт про свою діяльність для затвердження на загальних зборах акціонерів, а також свої пропозиції щодо розподілу отриманого прибутку, включаючи пропозиції об збільшення капіталу банку.

Порядок розподілу прибутку повинен відповідати чинному законодавству України і засновницьким і статутним документам банку.

Прибуток, який підлягає розподілу, розраховується таким чином: чистий прибуток після оподаткування за звітний рік збільшується на розмір нерозподіленого і невикористаного прибутку за наслідками попереднього фінансового року і зменшується на розмір відрахувань в офіційні резерви, які формуються відповідно до чинного законодавства. До офіційних резервів належать: резервний фонд; загальний резерв.

Резервний фонд створюється відповідно до чинного законодавства у розмірі не менше 25 % від суми сплаченого акціонерного (статутного) капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду складає не менше, ніж 5 % від суми чистого прибутку після оподаткування. Після досягнення упровадженого розміру резервного фонду, відрахування можуть здійснюватися на підставі відповідного вирішення акціонерів (засновників). Засіб резервного фонду призначені для покриття можливих збитків від банківської діяльності, а також як спосіб реалізації зобов'язань банку при неможливості забезпечити їх виконання за рахунок інших джерел. Засіб резервного фонду враховуються на рахунку № 5021 «Резервні фонди».

Загальні резерви під певні ризики банку створюються відповідно до чинного законодавства і відповідно нормативним документам Національного банку України, а також якщо це передбачено Статутом банку або ж регламентоване спеціальними ухвалами загальних зборів акціонерів. Ці резерви враховуються на рахунку № 5020 «Загальних резервів».

Якщо засновницькими документами передбачені створення спеціальних фондів за рахунок нерозподіленого прибутку (фонди матеріального заохочення, соціального розвитку і ін.), то облік операцій щодо їх формування і використання може здійснюватися в системі рахунків управлінського обліку.

На рівні аналітичного обліку в системі фінансового обліку банк на свій розсуд може відкривати окремі рахунки по видах активів, які забезпечуються повністю або частково власним засобом. Наприклад, це може бути фонд основних засобів, фонд надання позик своїм працівникам і тому подібне.

Розмір прибули, яка прямує на виплату дивідендів, оголошується на зборах акціонерів.

Дивіденди — це частина чистого прибутку після оподаткування, яке розподіляється між акціонерами банку відповідно акціям. Дивіденди можуть виплачуватися у формі грошей або додаткових акцій. Таким чином, джерелом виплати дивідендів є чистий прибуток після сплати податку і тому розмір оголошених дивідендів не може перевищувати суми чистого прибутку комерційного банку. Дивіденди можуть виплачуватися в кінці кварталу, півріччя або за рік.

При обліку операцій з дивідендами беруть до уваги дві дати: дату оголошення дивідендів; дату виплати дивідендів.

Розглянемо бухгалтерські проводки, які використовуються для відображення операцій по розподілу прибули:

№ п/п	Зміст операції	Дебет рахунку	Кредит рахунку
1.	Відрахування до резервного фонду	№ 5040	№ 5021
2.	Відрахування в загальний резерв	№ 5040	№ 5020
3.	Нарахування дивідендів акціонерам	№ 5040	№3631 «Кредиторська заборгованість перед акціонерами банку за дивідендами»
4.	Виплата дивідендів акціонерам грошима	№3631 №3631	№1001 №1200
5.	Облік підтвердженого прибутку, який призначений на капіталізацію, тобто на розширення, банківського бізнесу	№ 5040	№ 5030 «Результатів минулих років»

У законі України «Про внесення змін і доповнень до закону України «Об оподаткування прибутку підприємств», що введений в дію 01.07.97 р., закладена нова концепція визначення прибутків суб'єктів господарювання. Відповідно до цієї концепції сума прибутку визначається як відмінність між валовими доходами і валовими витратами. Проте інтерпретація доходу і витрат у межах цієї концепції має істотні відмінності від методики визначення доходів і витрат з позицій міжнародних принципів і стандартів обліку.

Таким чином, виникають відмінності в сумі прибутки (збитку), що визначається в системі фінансового обліку і який розраховується відповідно вимогам вказаного закону і є базою для оподаткування. У зв'язку з цим в банках виникла необхідність організації окремого податкового обліку.

Податковий облік в банках може здійснюватися: - позасистемний; - на позабалансових рахівницях; - на балансових рахівницях в аналітичному обліку; - на рахівницях восьмого класу. Порядок ведення податкового обліку визначається банком самостійно.

1. . Понятие и классификация социальных конфликтов
2. статья След статья Независимый Казахстан стал интенсивно развивать внешнеэкономические связи с различны
3. Бруки та стерні Причащуся Києвом з гори
4. Трансплантация и отторжение.html
5. Тема- Не с существительными Тип урока по цели- объяснение нового материала Тип урока по содержанию- орфогр
6. статья посвящена преимущественно ишемическому инсульту инфаркту головного мозга
7. Принципы работы голографической памяти
8. либо способом уменьшить толщину пограничного слоя.
9. Реферат- Ландыш Кейске (ландыш дальневосточный)
10. Авраам Ибн Дауд и его идеи
11.  Горячая линия по вопросам хищений и мошенничества своевременно поможет- предотвращать случаи хищений и
12. Розумова відсталість
13. Лекция 10 Дифференцирование функций
14. тема обеспечения безопасности жизни и здоровья работников в процессе трудовой деятельности включающая прав
15. Нотариат Приобретения статуса нотариуса Прекращения статуса нотариуса Адвокатура Приобретения ст
16. ТЕМА 1 ПРЕДМЕТ МЕТОДОЛОГИЯ СИСТЕМА И ИСТОЧНИКИ КУРСА ОРГАНИЗАЦИЯ СУДЕБНОЙ ВЛАСТИ СУДОУСТРОЙСТВО В РОС
17. ФИЛОСОФИИ ЖИЗНИ XIX ВЕКА И ПЕРЕОЦЕНКА ЦЕННОСТЕЙ КЛАССИЧЕСКОЙ ФИЛОСОФИИ
18. Психофизическое совершенствование подростков
19. Тема 1 История брендинга
20. Описание установки- Основным элементом установки является маятник горизонтальный стержень закрепленны

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе