Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Іспит з історії світової журналістики (3 курс)
1. Журналістика Росії: зародження та розвиток. Поява першої друкованої газети в Росії („Ведомости”, 1702р.) як державного політичного видання. „Санкт-Петербургские ведомости” – найтриваліша газета в історії російської журналістики (1728 – 1917).
2. Колоніальний період виникнення, становлення і розвитку американської журналістики. Поява першого друкувального верстата у Північній Америці. Вплив руху квакерів на розвиток журналістики. Перші друковані газетні видання.
3. Академічна журналістика 1728 – 1759 рр. „Московские ведомости” (1756 – 1917). „Ежемесячные сочинения к пользе и увеселению служащих” (1755). Журналістика Московського університету. Журналістська діяльність М.В.Ломоносова.
4. Журналістська діяльність Б.Франкліна
5. Сатирична преса 1759 – 1774 рр. Ера персонального журналізму в Росії. Роль „Всякой всячины” Катерини ІІ у розвитку російської журналістики. М.Н.Новіков – центральна постать в історії російської журналістики ХVІІІст.
6. Преса у роки визвольної боротьби за незалежність від Англії. Т.Пейн – найвпливовіший публіцист Американської революції. Характерні риси американської журналістики в цей період.
7. Журнали М.М.Карамзіна як початок журналістики ХІХ ст.
8. Вплив прогресу поліграфії на розвиток журналістики США у ХІХ-ХХ ст.
9. Російська журналістика першої чверті ХІХ ст. Суспільно-історичні умови розвитку російської журналістики на початку ХІХ ст. Пожвавлення газетної справи на початку століття Розвиток публіцистичних жанрів. Набуття літературною критикою суспільного значення.
10. Періодична преса США у 1783 – 1833 рр. Соціально-політична ситуація у США – незалежній країні. Преса і політична боротьба у США. Виникнення щоденної преси у США. Розвиток книговидання у США. Журнальна періодика США, її типологічні особливості.
11. Російська журналістика 1825-х – 30-х рр. Суспільно-політична, морально-психологічна, художньо-естетична ситуація в Росії після придушення повстання декабристів. Цензурний статут 1826 р. Журналістський дискурс періоду: Товстий журнал як спосіб поширення просвіти в Росії. Скорочення суспільно-літературних видань. Зростання економічної та науково-технічної періодики. Збільшення провінційної офіційної газетної періодики. Основні ідейні журнали періоду: „Московський телеграф” М.О.Польового (1825 – 1834) – найвпливовіший журнал періоду; „Телескоп” М.І.Надєждіна (1831 – 1836) – головний орган шеллінгіанства в Росії.
12. Панівне положення партійно-політичної преси у США. Поява нової моделі газетного періодичного видання – «пенні-преси» у США:«Нью-Йорк Сан» Б.Дея (1833),«Нью-Йорк Геральд» Д.Беннета (1836).
13. Журналістський процес 1840-х рр. Суспільно-політична та літературна ситуація епохи: - суспільно-культурна позиція: західництво – слов’янофільство; - літературоцентризм духовного життя суспільства. Особливості російської журналістики 40-х рр.: Літературна критика – провідний напрямок журналістики. В.Г.Бєлінський – володар душ молодого покоління 40-х рр. „Москвитянин” М.П.Погодіна та С.П.Шевирьова (1841 – 1856) – виразник офіційної народності.
14. Зародження якісної преси у США: «Нью-Йорк трибун» (1841), «Уиклі трибюн» (1841) Г.Грілі, «Нью-Йорк таймс» (1851) Г.Реймондса.
15. Журналістика „похмурого семиліття” (1848 – 1855 рр.). Суспільно-політичне становище в Росії. Російська журналістика в умовах реакції. Перетворення „Современника”. Емігрантська російська публіцистика.
16. Поява першого інформаційного агенства у США – Ассошиейтед пресс (АП) – 1848р. Поява реклами в американській пресі.
17. Журналістський процес 1860-х рр. у контексті суспільно-політичної ситуації. Суспільно-політичний стан у країні. Роль ЗМІ у проведенні селянської реформи 19 лютого 1861р. Маніфест 19 лютого 1861р. – найважливіша подія в історії Росії ХІХст. Історична ситуація 1861-1863 рр. і журналістський процес. Поява „нігілістичного” журналу „Русское слово”.
18. Встановлення системи буржуазної пропаганди в американській пресі. Перші жінки-журналістки. Неллі Блай – перша жінка-репортер.
19. Типологічна характеристика преси Росії 1860-х рр. Особливості журнальної періодики 1860-х рр. Типологія журнальної періодики 1860-х рр. Особливості газетної періодики 1860-х рр.
20. Громадянська війна між Півднем та Північчю і журналістика. Популізм – нова риса журналістики США періоду реформ.
21. Журналістський процес 70-х рр. у контексті суспільно-політичної ситуації в Росії. Загальна економіко-політична ситуація в країні. Урядові репресії після першого замаху на царя Д.Каракозова (4.04.1866). Обмеження преси. Роль преси у формуванні народницької ідеології. Поява у парадигмі народництва терористичного дискурсу. Склад та характер періодичної преси 1870-х рр. Зростання газетної періодики – характерне явище російської журналістики 70-х рр. ХІХст.
22. Журналістська діяльність Д.Пулітцера (1847 – 1911) – засновника „жовтої” преси Америки, прибічника „нового журналізму”. Розвиток жанру „динамічного репортажу”.
23. Російська журналістика 1880 – 90-х років. Соціально-політична ситуація періоду. Нові „Временные правила о печати” від 27.08.1882р. Припинення „Отечественных записок”, „Дела”. Ліберальні видання в умовах консервативно-охоронного режиму. „Вестник Европы” – найпомітніший ліберальний друкований орган у Росії к. ХІХ ст. „Русская мысль” (1880 – 1927) – організуючий центр російського літературного життя к. ХІХст.
24. У.Р.Херст – прибічник „нового журналізму”, продовжувач сенсаційної журналістики.
25. Журналiстика Росiї у 1900 – 1917рр. Перiодика Росiї на початку ХХ ст. Лютнева революцiя i розвиток преси в Росiї. Журналистика в полiтичнiй боротьбi. Преса пiсля липневих подiй.
26. Регіоналізація газетної преси – найважливіша ознака журналістики США початку XXст. Визволення преси від партійного контролю. Зміст та дизайн типової американської газети цього періоду початку XXст.
27. Журналiстика першого десятилiття радянської влади (1917 – 1927рр.). Журналiстика Радянської Росiї в умовах багатопартiйностi (листопад 1917 – липень 1918). Утвердження однопартiйної радянської журналiстики в роки громадянської вiйни та iноземної воєнної iнтервенцiї (липень 1918 – 1920). Журналiстика у перiод лiбералiзацiї радянського режиму (1921 – 1927рр.).
28. „Нью-Йорк таймс” А.Окса – газета для „мислячих” людей. „Нью-Йорк таймс” як уособлення концепції „високого журналізму”.
29. Журналистика СРСР у 20-30 рр. Розвиток структури засобів масової інформації. Журналістика як засіб ідеологічного та організаційного забезпечення більшовистської концепції соціалістичного будівництва. Радянська публіцистика 30-х рр.
30. Американський журнал – найважливіший тип друкованого видання другої половини ХІХ ст. Типологія журнальних видань.
31. Журналистика СРСР напередодні й у період Другої світової війни (1939 – 1945 рр.). Радянська журналистика напередодні війни. Преса і радіо в умовах ІІ світової війни. Проблематика виступів радянської преси у роки війни. Публіцистика у роки війни.
32. Соціально-політична ситуація періоду початку XXст. Рух „прогресивистів”. Рух «макрекерів».
33. Журналистика Росії 50-х – 80-х років. Розвиток структури засобів масової інформації. Тема відбудови та подальшого розвитку народного господарства у пресі. Тема економічного реформаторства у пресі. Валюнтаризм, рецидиви культу особистості і преса.
34. Поширення жанру репортажу, інтерв’ю. Якісні і масові видання періоду ХІХ-ХХ ст.
35. Тенденції розвитку журналістики Росії періоду перебудови та останнього десятиріччя ХХ ст. ЗМІ в умовах демократизації і гласності. Відродження у Росії багатопартійної преси. Журналістика та нове політичне мислення. Система ЗМІ Росії. Головні теми ЗМІ Російської Федерації.
36. Соціально-політична ситуація періоду кінця XIX – початку XX ст. Концентрація і монополізація преси. Масова народна преса. Таблоїди. Журнальна періодика. Поява журналів новин. Розквіт дайджеста.
37. Журналістика пострадянських республік. Особливості перехідного періоду в розвитку журналістики пострадянських республік. Система і структура ЗМІ у пострадянських республіках. Тематика виступів ЗМІ.
38. Оформлення журналістики як особливої сфери професійної діяльності. Освітня підготовка журналістів. Професійні організації журналістів.
39. Журнали І.А.Крилова як підсумок журналістики ХVІІІ ст.
40. Поява радіомовлення та телебачення. Соціально-політична ситуація в США у цей період.
41. 90-ті роки ХVІІІ ст. в історії російської журналістики як становлення професійної журналістики.
42. Виникнення „нового журналізму” у США в 70-ті рр. ХХ ст..
43. Зростання популярності М.Н.Каткова: „Русский вестник”, „Московские ведомости”, „Современная летопись” – виразники суспільної думки. Законодавство про пресу.
44. Електронні масс-медіа. Сучасні друковані ЗМІ США.
45. „Новое время” О.С.Суворіна (1876 – 1917) – найзначніша комерційна газета. Радикальна журналістика. Газета „Неделя”. Дієвість специфічного жанру другої половини ХІХст. – записки.
46. Особливості практичної журналістики США у сучасний період.
47. „Русское богатство”. Публіцистика В.Г.Короленко. Модерністська журналістика: „Северный вестник”(1885 – 1890) як символістський журнал; „Мир искусства” (1899 – 1904) як „кафедра для толкования и пропаганды” (О.Бенуа) нової естетики.
48. Гумористична журналістика як характерне явище російського журналістського процесу к. ХІХст. «Будильник» (1871 – 1917), «Стрекоза» (1875 – 1918), «Осколки» (1881 – 1916) – головнi росiйськi гумористичнi журнали.
49. „Народна журналістика” США у 90-х рр.
50. Журнально-публiцистична дiяльнiсть А.П.Чехова. Поява великих газетних пiдприємств. Зародження марксистської преси в Росiї.
51. Розвиток дослідницької та розслідувальної журналістики США. Спеціалізовані видання. Споживацька журналістика.
52. Ф.М.Достоєвський і російська журналістика.
53. Фотографія і журналістика США.
54. Газети ліберально-демократичного напрямку. „Санкт-Петербургские ведомости” В.Ф.Корша (1863 – 1875) – одна з найвпливовіших газет цього періоду. „Биржевые ведомости” В.О.Полєтики (1874 – 1877) як взірець буржуазної опозиційної преси;
55. Поява першого інформаційного агенства у США – Ассошиейтед пресс (АП) – 1848р.
56. Д.І.Писарєв – новий пророк молодого покоління 60-х рр. Розкол у рядах прогресивно настроєного суспільства. Полеміка як вияв розколу: полеміка „Русского слова” з „Современником”; полеміка „Колокола” та „Русского вестника”; полеміка „Времени” і „Эпохи” з „Современником”, з „Русским словом”.
57. Партисипаційна модель ЗМІ США. Якісні та масові видання.
58. Явище комерційної журналістики. Причини успіху „Библиотеки для чтения” І.Греча, О.Сенковського. „Северная пчела” Ф.В.Булгаріна та М.І.Греча як своєрідний родоначальник російської „жовтої”, „масової” преси. Пушкінський „Современник” (1836 – 1837).
59. Типологічні ознаки сучасної американської преси. „Епідемія газетної смерті”.