Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Характер — складне, індивідуально-своєрідне поєднання стійких рис людини, яке формується під впливом умов її життя і виховання та обумовлює типові для неї способи поведінки.
Визначений характер — наявністю однієї чи кількох домінуючих рис, які визначають стиль поведінки людини.
Невизначений характер – такі риси відсутні або слабовиражені.
Цільний характер - виявляється у відсутності протиріч між усвідомленням цілей і безпосередньою діяльністю.
Суперечливий характер - спостерігається несумісність цілей і мотивів, думок і почуттів.
Інтелектуальна складова характеру - відображає не особливості мисленнєвого процесу, а якості розуму людини.
Вольова складова характеру - є стрижнем сформованого характеру. Вони виявляється в самостійності і твердості вибору цілей, рішучості і наполегливості в їх досягненні тощо.
Емоційна складова характеру - виявляється в емоційних властивостях людини (наприклад, оптиміст чи песиміст).
Характерологія – розділ психології,який вивчає структуру і розвиток характеру, а також здійснює опис різних його типів.
Акцентуація характеру — надмірне вираження окремих рис характеру і їх поєднань, що перебуває на межі норми і психопатії. При А. х. у людини підвищується вразливість до одних етресогенних впливів за відносної стійкості до інших. Ця особливість спостерігається лише в складних ситуаціях, які потребують активної роботи, саме слабкої ланки. Зазвичай наявність А. х. не заважає людині в її діяльності але за несприятливих умов може спричинити серйозні зміни в її поведінці, виникнення неврозів чи гос трих емоційних реакцій.
Гіпертимний тип – який характеризується піднесеним настроєм, високим життєвим тонусом, енергійністю, ініціативністю й активністю, здатністю не завжди доводити розпочату справу до кінця, переоцінкою своїх можливостей.
Циклоїдний тип - для нього характернее чергування фаз гіпертимності і субдепресії з різним періодом. Негативною для людини є субдепресивна стадія, коли різко знижується її працездатність, з’являються апатія, тривожні переживання, внаслідок чого вона замикається в собі.
Лабільний тип – що відзначається великою мінливістю настрою навіть з малопомітних причин. Люди цього типу А. х. важко переносять психічні травми, втрату і емоційне вторгнення з боку значущих для них осіб, мають велику потребу у співпереживанні й емпатії.
Астенічний тип - представникам якого властиву швидка втомлюваність (особливо під час розумової праці і змагань), дратівливість, схильність до депресії та іпохондрії).
Сензитивний тип - ознаками якого є підвищена вразливість, загострене почуття власної неповноцінності. Людина, яка належить до цього типу, важко адаптується до нових умов, проявляє нерішучість, сором'язливість, боязкість, замкнутість, гостро переживає несправедливість, уникає великих компаній, не бере участі у ризикованих розвагах ровесників. Цей тип найчастіше зустрічається у підлітків.
Психоастенічний тип - за якого в повсякденному житті людина є не рішучою у діях і вчинках, має високу тривожність, схильність до навіюваністі і підозрілості, самоаналізу і постійних сумнівів і занижену самооцінку, а також важко адаптується до нового середовища.
Шизоїдний тип — головними його ознаками є замкну тість, відлюдкуватість, завищена самооцінка, що породжує труднощі у встановленні емоцій них контактів з іншими людьми. Має слабку здатність до переживання, через відсутність ін туїції не розуміє чужих переживань. Внутріш ній світ людини з таким характером майже завжди закритий для інших і сповнений різних честолюбних захоплень і фантазій.
Епілептоїдний тип - має схильний до злісно-тужливого настрою з наростанням агресії, що проявляєть ся у періодичних спалахах люті і гніву. Харак терними ознаками цього типу є конфліктність, педантичність, в'язкість мислення тощо.
Застрягаючий (паранояльний) тип - відзначається високою підозрілістю у ставленні до інших людей і хворобливою образливістю, навіть з незначної причини. Цей тип важкий у спілкуванні. Прагнення домінувати проявляється у постійному намаганні нав'язати свою думку партнерам по спілкуванню, несприйманні інших думок, що провокує конфлікти. Має завищену самооцінку і схильний до афективних переживань.
Демонстративний (істероїдний) тип - відзначається високим егоцентризмом, потре бою в постійній увазі до себе, захопленні чи співчутті, брехливістю. Цей тип намагається по казати себе унікальним, виділитися серед ін ших, домінувати в групі. Має завищену само оцінку.
Дистимний тип – характеризується переважанням заниженого настрою, зосередженістю на сумних подіях життя, схильністю до депресії. У повсякденній діяльності тривожний, невпевнений у собі, безініціативний. Мало спілкується з іншими і важко пристосовується до нових умов.
Нестійкий тип - якому властива висока навіюваність, схильність легко піддава тися впливу інших людей, завищена самооцін ка. Потребує нових вражень, розваг, утіх, тяжіє до бездіяльності. Особи цього типу схильні до ал коголізму і делінквентності. З учасниками компа ній підтримують поверхові контакти. Намагають ся уникати будь-яких труднощів, у них відсутні плани на майбутнє, мають завищену самооцінку.
Конформний тип – характеризується надзвичайною схильністю до підкорення і залежності від думки інших людей. Такі люди стають продуктами оточення, намагаються жити і діяти «як усі». У них недостатньо розвинені критичність та ініціативність. Їх консерватизм виявляється у несприйманні нового, поганому пристосуванні до нових умов. Теоретично виділені німецьким неврологом і психологом К.Леонгардом «чисті» типи А. х. серед людей зустрічаються рідко. Найрозповсюдженішими є змішані типи. Діагностику А. х. здійснюють за спеціально створеними методиками. Вона необхідна для правильного індивідуального підходу у вихованні дітей, профорієнтації, а також для вибору потрібних форм індивідуальної психотерапії.