Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 9-10. Теоретичні і методичні основи епідеміології надзвичайних ситуацій. Вплив соціальних і природних чинників на розвиток ЕП. Механізм розвитку і прояву ЕП серед населення при НС.
Варіант 1 (непарні питання). Варіант 2 (парні питання)
1. Районом надзвичайних ситуацій інфекційного ґенезу слід вважати територію:
А. на якій в певних межах часу і простору сталося і набуло масового характеру зараження людей збудниками інфекційних хвороб;
В. з можливістю поширення в середині осередку та за ним (винесення інфекції) збудників інфекційних хвороб;
С. на якій в певних межах часу і простору сталося і набуло масового характеру зараження людей збудниками інфекційних хвороб, і характеризується наявністю інфекційних хворих серед постраждалого населення і можливістю поширення в середині осередку та за ним (винесення інфекції) збудників інфекційних хвороб;
2. Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (далі - ТЕБ і НС):
А. постійно діючий регіональний орган єдиної системи цивільного захисту;
В. формується виключно при НС;
С. формується за обставин та рішень органів виконавчої влади.
3. Запобігання поширенню керованих інфекційних захворювань при НС може бути досягнуто:
А. за рахунок негайного застосування специфічних засобів імунопрофілактики, які призначатимуться за епідемічними показаннями;
В. за рахунок негайного застосування неспецифічних засобів імунопрофілактики;
С. за рахунок своєчасної ПЦР ідентифікації збудника інфекції.
4. До соціальних факторів які можуть впливати на розвиток епідемічної ситуації відносяться:
А. виключно, соціальний фактор, і який немає рішучого значення;
В. соціальний фактор, соціальна активність населення, санітарний благоустрій населених пунктів, які мають опосередковане значення;
С. соціальні фактори та розвиток епідемічної ситуації не мають ніякого зв’язку.
5. Роль Біотичних та Абіотичних елементів при НС:
А. велика, так як можуть активізуватися і впливати на розвиток та ускладнення епідемічної ситуації;
В. середня, це тварини, які приймають участь в розповсюдженні інфекційних хвороб;
С. незначна, так як це компоненти живої та неживої природи, які не впливають на епідемічну ситуацію;
6. Попередній висновок відносно причин виникнення спалаху або епідемії ґрунтується на таких даних:
А. як інкубаційний період, тяжкість перебігу хвороби, динаміка захворювань, вірогідність шляхів передачі збудника (водний або харчовий при кишкових інфекціях).
В. виключно, про територію, де зареєстровано епідемічне ускладнення;
С. попередній висновок не робиться, так як потрібно ліквідувати осередок негайно.
7. Одним з найважливіших завдань епідеміологічного обстеження є осередку НС:
А. усвідомитись, що запропоновані пропозиції виважені;
В. визначення протиепідемічних заходів щодо локалізації та ліквідації епідемічного вогнища та надання пропозицій;
С. посилити свої знання з перебігу епідемічного процесу, та інформування комісії ТЕБ та НС.
8. В чому основні відмінності між аварією та катастрофою:
А. в масштабах руйнувань;
В. в кількості задіяного персоналу для ліквідації;
С. в реєстрації людських жертв.
9. Санітарно-епідеміологічна розвідка - це:
А. захід виключно військових формувань;
В. захід для отримання відомостей про можливі шляхи (джерела) занесення інфекції у штучно створене скупчення людей від різних джерел інфекції, а також з'ясування умов, сприяючих поширенню інфекційних захворювань серед уражених груп населення за рахунок власного резервуару інфекції.
С. захід, який немає значення при НС
10. Одним з найважливіших завдань епідеміологічного обстеження осередку НС є:
А. усвідомлення, щодо виваженості наданих пропозицій;
В. посилити свої знання щодо перебігу епідемічного процесу;
С. організація та контроль заходів щодо локалізації та ліквідації епідемічного вогнища та надання пропозицій штабу НС (комісії ТЕБ та НС);
11. Вакцинацію за епідемічними показаннями проти дитячих інфекцій необхідно проводити:
А. через 1-2 тижні;
В. не пізніше 24 годин;
С. Не пізніше 72 годин.
12. Протидія поширенню інфекційних захворювань при НС буде більш ефективним:
А. за рахунок встановлення карантину та обсервації;
В. за рахунок негайного (своєчасного) застосування специфічних та неспецифічних засобів імунопрофілактики, які будуть рахуватися як обов’язкові профілактичні та призначатися за епідемічними показаннями;
С. точної діагностики та своєчасної ПЦР ідентифікації збудника інфекції.
13. Розташуйте за руйнівною силою та масштабами техногенні катастрофи:
А. хімічно-небезпечні виробництва, гідродинамічно-небезпечні об`єкти. радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО), вибухо-пожежонебезпечні об`єкти;
В. радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО), вибухо-пожежонебезпечні об`єкти, хімічно-небезпечні виробництва, гідродинамічно-небезпечні об`єкти;
С. вибухо-пожежонебезпечні об`єкти, хімічно-небезпечні виробництва, гідродинамічно-небезпечні об`єкти. радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО).
14. Завданням, яке вирішується при епідемічному обстеженні вогнища є:
А. виявлення джерела збудників інфекції і чинника його передачі;
В. виявлення джерела збудників інфекції і чинника його передачі з проведенням: опитування і обстеження хворого, встановлення та опитування і обстеження контактних осіб, огляд і обстеження довкілля вогнища, аналіз отриманих даних, складання плану заходів по ліквідації вогнища, визначення пропозицій щодо ліквідації та локалізації осередку.
С. складання плану заходів по ліквідації вогнища, визначення пропозицій ліквідації та локалізації осередку.
15. Одним з найважливіших завдань епідеміологічного обстеження осередку НС є:
А. організація заходів щодо локалізації та ліквідації епідемічного вогнища та надання пропозицій штабу ліквідації (комісії ТЕБ та НС);
В. усвідомитись, що пропозиції виважені;
С. поповнити свої знання з перебігу епідемічного процесу при НС.
16. Епідемічне ускладнення повинно бути локалізовано в термін:
А. до одного інкубаційного періоду даної інфекції;
В. в термін до двох інкубаційного періоду даної інфекції;
С. терміни не мають значення.
17. Синантропні Гризуни, це які:
А. постійно живуть в населених пунктах, в житлах людини, в будівлях господарського призначення;
В. тимчасово живуть в населених пунктах, в житлах людини, в будівлях господарського призначення;
С. як постійно так і тимчасово живуть в населених пунктах, в житлах людини;
18. Розташуйте за руйнівною силою та масштабами техногенні катастрофи:
А. хімічно-небезпечні виробництва, гідродинамічно-небезпечні об`єкти. радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО), вибухо-пожежонебезпечні об`єкти;
В. вибухо-пожежонебезпечні об`єкти, хімічно-небезпечні виробництва, гідродинамічно-небезпечні об`єкти. радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО);
С. радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО), вибухо-пожежонебезпечні об`єкти, хімічно-небезпечні виробництва, гідродинамічно-небезпечні об`єкти.
19. Санітарно-епідеміологічна розвідка і спостереження, мають на меті:
А. ніякого значення при НС не має; це захід суто силових структур;
В. виконання завдань, які будуть визначені керівником штабу ліквідації наслідків НС;
С. як метод епідеміологічної діагностики, передбачає епідеміологічний діагноз у вигляді оцінки санітарно-епідеміологічного стану району НС.
20. Недопущення поширення інфекційних захворювань при НС буде більш ефективним:
А. за рахунок введення обмежувальних заходів: карантину та обсервації;
В. точної діагностики та своєчасної ПЦР ідентифікації збудника інфекції.
С. за рахунок своєчасного застосування специфічних та неспецифічних засобів імунопрофілактики, які будуть рахуватися як обов’язкові профілактичні та призначатися за епідемічними показаннями;
Тема 9-10. Варіант 2. Теоретичні і методичні основи епідеміології надзвичайних ситуацій. Вплив соціальних і природних чинників на розвиток епідемічного процесу. Механізм розвитку і прояву епідемічного процесу серед населення при надзвичайних ситуаціях.
Варіант 1 (непарні номери питань). Варіант 2 (парні номери питань)
1. Завданням, яке вирішується при епідеміологічному обстеженні вогнища є:
А. виявлення джерела збудників інфекції і чинника його передачі з дотриманням етапів: опитування і обстеження хворого, встановлення та опитування і обстеження контактних, огляд і обстеження довкілля вогнища, аналіз отриманих даних відносно причин виникнення вогнища і встановлення його меж, складання плану заходів щодо ліквідації вогнища осередку;
В. виявлення джерела збудників інфекції і чинника його передачі;
С. складання плану заходів по ліквідації вогнища, визначення пропозицій ліквідації та локалізації осередку.
2. Санітарно-епідеміологічна розвідка - це:
А. захід виключно військових формувань;
В. захід для отримання відомостей про можливі шляхи (джерела) занесення інфекції у штучно створене скупчення людей від різних джерел інфекції, а також з'ясування умов, сприяючих поширенню інфекційних захворювань серед уражених груп населення за рахунок власного резервуару інфекції.
С. захід, який немає значення при НС
3. Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (далі - ТЕБ і НС):
А. постійно діючий регіональний орган єдиної системи цивільного захисту;
В. формується виключно при НС;
С. формується за обставин та рішень органів виконавчої влади.
4. Запобігання поширенню інфекційних захворювань при НС бути досягнуто:
А. за рахунок негайного (своєчасного) застосування специфічних та неспецифічних засобів імунопрофілактики, які будуть рахуватися як обов’язкові профілактичні та призначатися за епідемічними показаннями;
В. за рахунок застосування специфічних та неспецифічних засобів імунопрофілактики;
С. точної діагностики та своєчасної ПЦР ідентифікації збудника інфекції.
5. Одним з найважливіших завдань епідеміологічного обстеження є осередку НС:
А. усвідомитись, що пропозиції виважені;
В. організація заходів щодо локалізації та ліквідації епідемічного вогнища та надання пропозицій штабу ліквідації (комісії ТЕБ та НС);
С. Посилити свої знання перебігу епідемічного процесу.
6. До соціальних факторів які впливають на ускладнення епідемічної ситуації відносяться:
А. виключно, соціальний розвиток, і який немає рішучого значення;
В. соціальний розвиток, соціальна активність населення, санітарний благоустрій населених пунктів, які мають опосередковане значення;
С. соціальні фактори та збудник інфекції не має ніякого зв’язку.
7. Попередній висновок відносно причин виникнення спалаху або епідемії ґрунтується на таких даних:
А. як інкубаційний період, тяжкість перебігу хвороби, динаміка захворювань, вірогідність шляхів передачі збудника (водний або харчовий при кишкових інфекціях).
В. виключно, на території де зареєстровано епідемічне ускладнення;
С. попередній висновок не робиться, так як потрібно ліквідувати осередок негайно.
8. В чому основні відмінності між аварією та катастрофою:
А. в масштабах руйнувань;
В. в кількості задіяного персоналу для ліквідації;
С. в реєстрації людських жертв.
9. Одним з найважливіших завдань епідеміологічного обстеження осередку НС є:
А. усвідомлення, що виваженості наданих пропозицій;
В. посилити свої знання щодо перебігу епідемічного процесу;
С. організація та контроль заходів щодо локалізації та ліквідації епідемічного вогнища та надання пропозицій штабу НС (комісії ТЕБ та НС);
10. Розташуйте за руйнівною силою та масштабами техногенні катастрофи:
А. радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО), вибухо-пожежонебезпечні об`єкти, хімічно-небезпечні виробництва, гідродинамічно-небезпечні об`єкти.
В. хімічно-небезпечні виробництва, гідродинамічно-небезпечні об`єкти. радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО), вибухо-пожежонебезпечні об`єкти,
С. вибухо-пожежонебезпечні об`єкти, хімічно-небезпечні виробництва, гідродинамічно-небезпечні об`єкти. радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО),
11. Протидія поширенню інфекційних захворювань при НС буде більш ефективним:
А. за рахунок встановлення карантину та обсервації;
В. за рахунок негайного (своєчасного) застосування специфічних та неспецифічних засобів імунопрофілактики, які будуть рахуватися як обов’язкові профілактичні та призначатися за епідемічними показаннями;
С. точної діагностики та своєчасної ПЦР ідентифікації збудника інфекції.
12. Роль Біотичних та Абіотичних елементів при НС:
А. посилення, так як це компоненти живої та неживої природи, тобто це клімат і ландшафтно-географічні умови, які активізуються і впливають на епідемічну ситуацію;
В. це тварини, які приймають участь в розповсюдженні інфекційних захворювань та їх природні помешкання;
С. посилення не значне, так як це компоненти живої та неживої природи, тобто це клімат і ландшафтно-географічні умови, які не можуть активізуватися по живуть в дикій природі, ому і не впливають на епідемічну ситуацію;
13. Одним з найважливіших завдань епідеміологічного обстеження є осередку НС:
А. організація заходів щодо локалізації та ліквідації епідемічного вогнища та надання пропозицій штабу ліквідації (комісії ТЕБ та НС);
В. усвідомитись, що пропозиції виважені;
С. Посилити свої знання перебігу епідемічного процесу.
14. Попередній висновок відносно причин виникнення спалаху або епідемії ґрунтується на таких даних:
А. виключно, на місці де зареєстровано епідемічне ускладнення;
В. як інкубаційний період, тяжкість перебігу хвороби, динаміка та структура захворювань, вірогідність шляхів передачі збудника (водний або харчовий тощо).
С. попередній висновок не робиться, так як потрібно ліквідувати осередок негайно.
15. Розташуйте за руйнівною силою та масштабами техногенні катастрофи:
А. хімічно-небезпечні виробництва, гідродинамічно-небезпечні об`єкти. радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО), вибухо-пожежонебезпечні об`єкти;
В. вибухо-пожежонебезпечні об`єкти, хімічно-небезпечні виробництва, гідродинамічно-небезпечні об`єкти. радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО);
С. радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО), вибухо-пожежонебезпечні об`єкти, хімічно-небезпечні виробництва, гідродинамічно-небезпечні об`єкти.
16. Санітарно-епідеміологічна розвідка і спостереження, мають на меті:
А. ніякого не має значення при НС, це суто захід силових структур;
В. виконання завдань, які будуть визначені керівником штабу ліквідації наслідків НС;
С. як методи епідеміологічної діагностики, передбачають епідеміологічного діагнозу у вигляді оцінки санітарно-епідеміологічного стану району НС.
17. Завдання при епідеміологічному обстеженні вогнища є:
А. достатньо виявлення джерела збудників інфекції і чинника його передачі;
В. складання плану заходів по ліквідації вогнища, визначення пропозицій ліквідації та локалізації осередку
С. виявлення джерела збудників інфекції і чинника його передачі з проведенням: опитування і обстеження хворого, встановлення та опитування і обстеження контактних осіб, огляд і обстеження довкілля вогнища, аналіз отриманих даних, складання плану та надання пропозицій заходів щодо ліквідації вогнища.
18. Недопущення поширення інфекційних захворювань при НС буде більш ефективним:
А. за рахунок введення обмежувальних заходів: карантину та обсервації;
В. точної діагностики та своєчасної ПЦР ідентифікації збудника інфекції.
С. за рахунок своєчасного застосування специфічних та неспецифічних засобів імунопрофілактики, які будуть рахуватися як обов’язкові профілактичні та призначатися за епідемічними показаннями;
19. Гризуни напівсинантропні:
А. виключно, живуть в природі поза населеними пунктами на території, що не освоєна людиною, і контактують з людиною за певних умов перебування людини в природних осередках (водяна полівка, звичайна полівка, ондатра);
В. мають стації поза населеними пунктами на території, що освоєна людиною, за певних умов можуть мігрувати на території населених пунктів (водяна полівка, звичайна полівка, ондатра);
С. не мають відношення до природно-осередкових захворювань і до НС, так як дані ссавці не мігрують до території населених пунктів (водяна полівка, звичайна полівка, ондатра);
20. Епідемічне ускладнення повинно бути локалізовано в термін:
А. до одного інкубаційного періоду даної інфекції;
В. в термін до двох інкубаційних періодів даної інфекції;
С. терміни не мають значення, головне що б хворих було менше.
Тема 9-10. Варіант 3.Теоретичні і методичні основи епідеміології надзвичайних ситуацій. Вплив соціальних і природних чинників на розвиток епідемічного процесу. Механізм розвитку і прояву епідемічного процесу серед населення при надзвичайних ситуаціях.
1. Завданням, яке вирішується при епідеміологічному обстеженні вогнища є:
А. виявлення джерела збудників інфекції і чинника його передачі з дотриманням етапів: опитування і обстеження хворого, встановлення та опитування і обстеження контактних, огляд і обстеження довкілля вогнища, аналіз отриманих даних відносно причин виникнення вогнища і встановлення його меж, складання плану заходів щодо ліквідації вогнища осередку;
В. виявлення джерела збудників інфекції і чинника його передачі;
С. складання плану заходів по ліквідації вогнища, визначення пропозицій ліквідації та локалізації осередку.
2. Санітарно-епідеміологічна розвідка і спостереження, мають на меті:
А. як метод епідеміологічної діагностики, передбачають епідеміологічного діагнозу у вигляді оцінки санітарно-епідеміологічного стану району НС;
В. ніякого значення при НС не має;
С. виконання завдань, які будуть визначені керівником штабу ліквідації наслідків НС.
3. Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (далі - ТЕБ і НС):
А. формується за обставин та рішень органів виконавчої влади;
В. формується виключно при НС;
С. постійно діючий регіональний орган єдиної системи цивільного захисту.
4. Запобігання поширенню керованих інфекційних хвороб при НС може бути досягнуто:
А. за рахунок застосування специфічних засобів імунопрофілактики, які призначатися за епідемічними показаннями;
В. за рахунок застосування неспецифічних засобів імунопрофілактики;
С. точною діагностикою та своєчасною ПЦР ідентифікації збудника інфекції.
5. Розташуйте за руйнівною силою та масштабами техногенні катастрофи:
А. хімічно-небезпечні виробництва, гідродинамічно-небезпечні об`єкти. радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО), вибухо-пожежонебезпечні об`єкти;
В. радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО), вибухо-пожежонебезпечні об`єкти, хімічно-небезпечні виробництва, гідродинамічно-небезпечні об`єкти;
С. вибухо-пожежонебезпечні об`єкти, хімічно-небезпечні виробництва, гідродинамічно-небезпечні об`єкти. радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО).
6. Одним з найважливіших завдань епідеміологічного обстеження є осередку НС:
А. усвідомитись, що осередок реєструється;
В. організація протиепідемічних заходів, надання пропозицій штабу ліквідації (комісії ТЕБ та НС);
С. посилити свої знання щодо перебігу епідемічного процесу.
7. Роль Біотичних та Абіотичних елементів при НС:
А. значна, так як це компоненти живої та неживої природи, які можуть активізуватися та негативно вплинути на епідемічну ситуацію;
В. незначна, це виключно тварини, які приймають участь в розповсюдженні інфекційних хвороб;
С. не значна, так як це компоненти живої та неживої природи, які існують незалежно від епідемічної ситуації;
8. Попередній висновок відносно причин виникнення спалаху або епідемії ґрунтується на таких даних:
А. як інкубаційний період, тяжкість перебігу хвороби, динаміка захворювань, вірогідність шляхів передачі збудника (водний або харчовий при кишкових інфекціях).
В. виключно, на території де зареєстровано епідемічне ускладнення;
С. попередній висновок не робиться, так як потрібно ліквідувати осередок негайно.
9. Протидія поширенню інфекційних захворювань при НС буде більш ефективною:
А. виключно за рахунок встановлення карантину та обсервації;
В. за рахунок застосування специфічних та неспецифічних засобів імунопрофілактики;
С. точної діагностики та своєчасної ПЦР ідентифікації збудника інфекції.
10. Завданням, яке вирішується при епідемічному обстеженні вогнища є:
А. достатньо виявлення джерела збудників інфекції і чинника його передачі;
В. бажане виявлення джерела збудників інфекції і чинника його передачі з проведенням: опитування і обстеження хворого, встановлення та опитування і обстеження контактних осіб, огляд і обстеження довкілля вогнища, аналіз отриманих даних, складання плану заходів по ліквідації вогнища, визначення пропозицій ліквідації та локалізації осередку.
С. виключно складання плану заходів щодо ліквідації вогнища.
11. Попередній висновок відносно причин виникнення спалаху або епідемії ґрунтується на таких даних:
А. попередній висновок не робиться, так як потрібно спочатку локалізувати осередок;
В. клінічній картині, інкубаційному періоді, тяжкості перебігу хвороби, динаміка та структура захворювань, вірогідних шляхів передачі збудника інфекції.
С. попередній висновок не робиться, так як потрібно спочатку ліквідувати осередок.
12. Синантропні Гризуни, це які:
А. постійно живуть в населених пунктах, в житлах людини, в будівлях господарського призначення (сірий, чорний щурі, хатні миші);
В. тимчасово перебувають живуть в населених пунктах, в житлах людини, в будівлях господарського призначення (лиси, вовки, куниці)
С. як постійно так і тимчасово живуть в населених пунктах, в житлах людини, в будівлях господарського призначення (сірий, чорний щурі, хатні миші, лисиці, куниці);
13. Застосування вакцин повинно бути реалізовано в термін:
А. до 1 доби;
В. до 2-х діб;
С. до 3 діб.
14. Переваги застосування живих вакцин перед інактивованими при НС:
А. ніякі, в обох випадках активний імунітет
В. активний захист буде більш ранній при застосуванні живих вакцин;
С. бажано застосування інактивованих, так їх забезпечити умови зберігання;
15. Гризуни напівсинантропні:
А. виключно, живуть в природі (водяна полівка, звичайна полівка, ондатра);
В. мають стації поза населеними пунктами території, за певних умов можуть мігрувати на території населених пунктів (водяна полівка, звичайна полівка, ондатра);
С. не мають відношення до епідемічних ситуацій при НС;
16. Епідемічний осередок повинен бути локалізований в термін:
А. до одного інкубаційного періоду даної інфекції;
В. в термін до двох інкубаційних періодів даної інфекції;
С. терміни не мають значення, головне правильно та завчасно скласти доповідь.
17. Завдань епідеміологічного обстеження інфекційного осередку НС є:
А. організація заходів щодо його локалізації та надання пропозицій штабу ліквідації;
В. усвідомитись, що пропозиції доведені до виконавців заходів;
С. посилити свої знання щодо особливостей перебігу епідемічного процесу.
18. До соціальних факторів які впливають на ускладнення епідемічної ситуації відносяться:
А. виключно, соціальний розвиток, і який немає рішучого значення;
В. соціальний розвиток, соціальна активність населення, санітарний благоустрій населених пунктів, які мають опосередковане значення;
С. соціальні фактори та збудник інфекції не мають ніякого зв’язку.
19. Районом надзвичайних ситуацій інфекційного ґенезу слід вважати територію:
А. на якій сталося і набуло масового характеру зараження людей збудниками інфекційних хвороб;
В. з можливістю поширення в середині осередку та за ним збудників інфекційних хвороб;
С. на якій в певних межах часу і простору сталося і набуло масового характеру зараження людей збудниками інфекційних хвороб, і характеризується наявністю інфекційних хворих серед постраждалого населення і можливістю поширення в середині осередку та за ним (винесення інфекції) збудників інфекційних хвороб;
20. Санітарно-епідеміологічна розвідка - це:
А. захід виключно військових формувань;
В. захід для отримання відомостей про можливі шляхи (джерелах) занесення інфекції у штучно створене скупчення людей від різних джерел інфекції, а також з'ясування умов, сприяючих поширенню інфекційних захворювань серед уражених груп населення за рахунок власного резервуару інфекції.
С. захід. який немає значення при НС