Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 7. Перекриття і покриття
1. Горищні перекриття
2. Покрівлі, їх види
3. Новітні види покрівлі з матеріалів на основі пластмас
1. Горищні перекриття
Горищні перекриття по дерев'яних балках сільськогосподарських будівель зазвичай застосовують в районах, де ліс є місцевим матеріалом. Основними несучими елементами таких перекриттів є балки й прогони із круглого лісу, брусів, пластин або дощок. Вони забезпечують міцність і жорсткість перекриттів і, сприймаючи все навантаження від перекриття, передають її на стіни і стовпи.
Для утеплення горищних перекриттів сільськогосподарських будівель використовують шлак, керамзит, плити з легких бетонів, мінераловатні плити та ін..
Товщину шару утеплювача призначають з урахуванням всіх складових елементів перекриття і визначають теплотехнічним розрахунком в залежності від властивостей матеріалу утеплювача і кліматичних умов.
Перекриття по дерев'яних балках застосовують у найпростіших спорудах виробничого призначення.
Недоліком горищних перекриттів по дерев'яних балках в тваринницьких будівлях є недовгий термін їх служби внаслідок ураження деревини гнильними грибками.
Горищні дахи складаються з несучих конструкцій і огороджувальної частини. Несучі конструкції передають на стіни навантаження від снігу, вітру і маси елементів даху через дерев'яні крокви. Несуча частина даху повинна мати достатню міцність і необхідну стійкість.
Найпростішим типом несучих конструкцій скатних дахів сільськогосподарських будівель є дерев'яні похилі крокви. Їх виконують з колод, брусів або дощок для перекриття прольотів до 12 м. Двосхилий горищний дах складається з кроквяних ніг, що спираються нижніми кінцями на підкроквяні бруси (мауерлата), а верхніми на горизонтальний брус, званий коньковим прогоном.
Рис. 7.1. Конструктивні елементи двосхилих горищних дерев’яних дахів
а – загальний вид горищних дахів, б – розташування крокв в будівлях, в – деталі вузлів двосхилих дерев’яних дахів; 1 - горищне перекриття; 2 - підкіс; 3 - риштування; 4 - стійка; 5 - кобилка; 6 - кроквяна нога; 7- прогін; 8 - мауерлат; 9 - толь; 10 – милиця (костиль) ; 11 - дротяна скрутка
Відстань між кроквами з пиляного лісу (крок крокв) приймається в залежності від типу покрівлі в межах 1 ... 2 м. Кінці кроквяних ніг, частіше через одну, кріплять (для попередження відриву даху вітром) скручуваннями з холоднотянутого дроту діаметром 4 мм до вбитих в стіну милиць.
Огороджувальною частиною даху є покрівля, тобто водонепроникний шар даху, що охороняє будинок від проникнення атмосферних опадів. В залежності від матеріалу покрівлі можуть бути з черепиці, азбестоцементних хвилястих листів і рулонних матеріалів та ін.
Горищні дахи не тільки захищають сільськогосподарські будівлі від атмосферних опадів. Горище таких дахів при наявності неспалимої покрівлі (черепиця, азбестоцементні листи) і залізобетонного перекриття використовується для зберігання інвентарю, підстилок та окремих видів кормів (наприклад, сіна та соломи).
2. Покрівлі, їх види
Покрівля - це верхній елемент покриття, який захищає будівлю від атмосферних опадів.
Основними вимогами, що пред'являються до покрівлі, є водонепроникність, вогнестійкість, довговічність і невеликі експлуатаційні витрати. Істотне значення при виборі типу покрівлі мають простота її пристрою, невелика маса і можливість використання місцевих матеріалів.
Черепичні покрівлі. Для влаштування черепичної покрівлі застосовують глиняну черепицю. Вона виготовляється пазова штампована, що має поздовжні і поперечні фальци (рис. 7.2, а); пазова стрічкова, що має тільки поздовжні фальци (рис. 7.2,б); плоска стрічкова, не має фальців (рис. 7.2, ж); жолобчаста (рис. 7.2, і).
Рис. 7.2. Загальні схеми і деталі черепичних покрівель
а - покрівля з пазової штампованої черепиці, б - покрівля з пазової стрічкової черепиці, в-деталь гребеня; г - деталь ребра; д - деталь розжелобка; е - деталь стику двох коньків даху (вид зверху); ж - двошарова покрівля з плоскої стрічкової черепиці, з - розжелобок з плоскої черепиці; и - покрівля з жолобчастої черепиці; к - деталь оброблення димової труби черепицею; 1 - риштування; 2 - гребенева черепиця; 3 - дріт; 4 - розчин; 5 - крюк для стрем'янки; 6 - підкладка під гак; 7 - дошка товщиною 25 мм; 8 - кроквяна нога; 9 - дошки товщиною 40 мм; 10 - покрівельна сталь; 11 - черепиця; 12 - вітрова дошка; 13 - карнизна дошка; 14 – опалубка
Основою для покрівлі служить обрешітка брусків перерізом 50×50 мм. Відстань між брусками залежить від розмірів і форми черепиці.
Черепицю укладають, починаючи зі звису покрівлі по напрямку до гребеня з нахлесткою верхніх рядів на нижні і зі зміщенням поздовжніх стиків на половину ширини черепиці. При цьому черепицю зачіпляють за бруски обрешітки виступами (шипами), які є з нижньої сторони черепиці. Для щільного з'єднання пазової черепиці та для підвищення водонепроникності покрівлі горизонтальні стики промащують з боку горища вапняним розчином з домішкою волокнистих речовин.
Ребра і коньок покривають спеціальною коньковою черепицею, яку укладають на вапняному розчині так, щоб її краї покривали прилеглі до конька рядові черепиці не менше ніж на 40 ... 60 мм.
Покрівлі з черепиці вогнестійкі, довговічні, красиві, але важкі( маса 60-70 кг/м2)
Тесові покрівлі. Матеріалом для тесової покрівлі служить тес, тобто тонкі дошки товщиною 19 ... 25 мм і шириною 160 ... 180 мм. Тес укладають уздовж ската даху в перпендикулярному до коника напрямку врозбіжку або в два шари (рис. 7.3, а) і прибивають цвяхами до риштування з брусів, дощок або пластин, розташовуваних через 600 ... 700 мм один від одного. Менш водонепроникним є двошарове покриття.
Дранкова покрівля. Роблять з соснових, ялинових або осикових дошечок довжиною 1000 ... 1200 мм, шириною 100 ... 130 мм і товщиною 2 ... 5 мм.
Дранкові покрівлі влаштовують по обрешітці з підтесаних жердин або брусків. Перші три шари від звису даху укладають з короткої дранки, а наступні шари укладають з напуском ¾ довжини дранки. Прибивають дранку цвяхами, так щоби цвяхи проходили через верхній край дранки, що лежить нижче.
Ухил дерев'яних покрівель 30 ... 40 °.
Рис. 7.3 . Дерев'яні покрівлі
а - тесова (врозбіжку і в два шари), б - драночна (розріз і схема укладання драні по звису даху); 1 - гребенева дошка; 2 - кроквяна нога; 3 - риштування; 4 - цвях
Покрівля з азбестоцементних хвилястих листів — довговічна, проста при влаштуванні, вогнестійка, легка, економічна й зручна в експлуатації. Листи випускають розмірами 1,2×0,68 м і 5,5 мм завтовшки (звичайного профілю) і листи посиленого профілю завтовшки 8 мм з розмірами 0,99×1,75 м.
Латами під листи звичайного профілю є розріджений настил з дощок 30-50 мм завтовшки або брусків перерізом 50×60 мм з кроком 370-530 мм. Покрівлі мають похил 19-30°. Укладку листів ведуть горизонтальними рядами (від карниза до гребеня) з напуском 120-140 мм. Суміжні листи в горизонтальних рядах стикують внапуск на одну хвилю. В місцях стику чотирьох кутів підрізають крайки двох середніх верхнього і нижнього ряду, щоби запобігти потовщенню в покрівлі. Закріплюють укладені листи цвяхами з оцинкованою головкою, під які підкладають шайбу з руберойду. Гребінь і ребра даху закривають фігурними листами (шаблонами), а розжолобки покривають оцинкованою сталлю (рис. 7.4).
Рис. 7.4. Покрівлі з азбестоцементних хвилястих листів
а - з азбестоцементних хвилястих листів звичайного профілю; б - з азбестоцементних листів посиленого профілю; 1- гребеневий елемент; 2 - крюк для стрем'янки; 3 - азбестоцементний лист; 4 - гребеневий брусок, 5 – гребенева дошка; 6 - кроквяна нога; 7 - підставка для зберігання запасу листів на даху; 8 - мауерлат; 9 - противітрова скоба; 10 - кутик 90 °; 11 – кутик 120°; 12 - замазка : 13 - шурупи і цвяхи; 14 - лоток; 15 - азбестоцементні листи посиленого профілю; 16 - дерев'яні прогони і розрахункове відстань між ними; 17 - лотковий елемент; 18 – скоба
Покрівля з металочерепиці. Це листи з профільованої сталі, які імітують черепицю різного кольору.
Стальні листи захищають від корозії цинковим або алюмінієво-цинковим покриттям.
Металочерепицю застосовують для дахів з похилом не меншим за 14° і кладуть по латах з перерізом 45×70, 50×70 мм та кроком 350; 390; 400; 460 мм.
Випускають листи металочерепиці з шириною хвилі 195-200 мм і висотою 31- 67 мм; листи завширшки 1030-1150 мм і завдовжки від 540 до 6060 мм. Листи металочерепиці укладають ряд за рядом від карниза до гребеня, починаючи з правого краю даху. При наявності листів різної довжини починають завжди з найдовшого листа.
Крайню нижню лату використовують як направляючу для правильного розташування листів першого ряду.
Треба щоби перший лист у карнизі був розташований під кутом 90° до карниза.
Покрівлі з металочерепиці довговічні, красиві, міцні, легкі (1 м2 важить всього 5 кг, тоді як черепичні дахи мають вагу в 10 разів більшу).
Покрівлі з рулонних і мастичних матеріалів. Покрівлі з рулонних і мастичних матеріалів в основному застосовуються на ухилах до 2,5%, допускається при відповідному обґрунтуванні ухил покрівлі понад 12%.
Матеріали, які застосовуються для рулонної покрівлі поділяються на покривні (руберойд різних марок, толь) і безпокривні - пергамін і толь.
Для забезпечення достатньої водонепроникності рулонні покрівлі роблять двошаровими, а в будівлях підвищеної капітальності при малих ухилах схилів до п'яти шарів.
Основою під рулонні і мастичні покрівлі можуть бути подвійні дерев'яні настили і монолітні цементно-пісчані або асфальтобетонні стяжки. Цементні або асфальтові стяжки роблять товщиною 15 мм при укладанні безпосередньо по залізобетонним або кам'яним покриттям і товщиною 25 мм при укладанні по сипучим утеплювачам.
Мастичні покрівлі влаштовують з двох, трьох і чотирьох шарів бітумної або бітумно-гумової мастики з відповідною кількістю армуючих прокладок з склополотна або склосітки.
Рис. 7.5. Покрівля з рулонних матеріалів
а - пошарова наклейка тришарового рулонного килима на даху з ухилом до 15%; б - пошарова наклейка двошарового рулонного килима на даху з ухилом більше 15%; в - примикання тришарового рулонного килима до вертикальної стінки; г - примикання рулонного килима до стін висотою більше 450 мм;
1 - цементна стяжка; 2 - ґрунтовка; 3 - оброблення карниза оцинкованою сталлю; 4 дошка перетином 40×100 мм; 5 - клямра через 1 м; 6 - мастика; 7 - цвяхи; 8 - дерев'яні пробки, що встановлюються через 1 м; 9 - фартух з покрівельної сталі; 10 - рейки 40×80 мм
3. Новітні види покрівлі з матеріалів на основі пластмас
Різновидом полімерних рулонних матеріалів є одношарові покрівельні мембрани. Це високоякісний покрівельний і гідроізоляційний матеріал, який має високу міцність й еластичність, високі атмосферо-, морозо- і озоностійкість, стійкість до впливу ультрафіолетових промінів.
Основні види полімерних покрівельних мембран:
Існують декілька варіантів укладки мембран на покрівлю (покрівельних систем), розроблених для плоских і похилих покрівель нових будівель і тих, що підлягають реконструкції. При виконанні цих систем використовують різні способи закріплення мембран.
Баластна система - найбільш економічна й універсальна для простих плоских покрівель, похил яких не перевищує 1:6. Листи мембрани вільно укладають на основу з напуском не менше 100 мм, шви з'єднують самоклейною стрічкою, мембрану закріплюють лише по периметру та в місцях примикань, а на поверхні покрівлі вона утримується з допомогою баласту: гальки, гравію, щебеню, бетонних блоків або тротуарної плитки на покрівлях, які експлуатують. Нерівні поверхні основи покривають шаром захисного матеріалу з геотекстилю. При використанні як баласту щебеню для захисту мембрани від механічних пошкоджень укладають ще один шар геотекстилю (рис. 7.6, а).
Механічно закріплену систему - використовують на похилих дахах, при відсутності парапетів, при неможливості сприйняття великих навантажень від баласту на несучі конструкції покриття. Листи мембрани вільно укладають на основу з напуском не менше 100 мм, шви з'єднують з допомогою самоклейної стрічки, по периметру мембрану закріплюють, а потім, приблизно через 2 м, поле мембрани механічно закріплюють з допомогою металевих рейок, які зверху захищають самоклейною стрічкою шириною 150 мм (рис. 7.6, б).
Приклеєна система — це легка за вагою система з ідеальними конструктивними можливостями. Її використовують при складних конфігураціях покрівлі, при великих вітрових навантаженнях і малій несучій здатності конструкції даху, але за умови, що основи під мембрани сумісні з монтажними клеями. Листи мембрани приклеюють безпосередньо на основу з допомогою монтажного клею, при цьому суміжні листи стикаються з напуском не менше 100 мм і з'єднуються самоклейною стрічкою.
Рис. 7.6. Деформаційні шви рулонної покрівлі: а - баластна система; б - механічно закріплена система; 1 - гравій; 2 - геотекстиль; 3 - мембрана; 4 - утеплювач; 5 - пароізоляція; 6 - плита покриття; 7 - металевий лист, закріплений з одного боку; 8 - ущільнювальна трубка; 9 - компенсатор з ущільнювачем; 10 - рейка, закріплена саморізами; 11 - самоклейна армована смуга; 12 - праймер