Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича
Флінта Наталія Іванівна
УДК 911.3:477.84 + 308:477.84
Культурно-освітній комплекс реґіону
і його територіальна організація
(на матеріалах Тернопільської області)
11.00. 02 –економічна та соціальна географія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
Чернівці –
Дисертацією є рукопис
Роботу виконано на кафедрі економічної і соціальної географії Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: кандидат географічних наук, професор
Пушкар Іван Миколайович,
Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка,
завідувач кафедри економічної і соціальної географії.
Офіційні опоненти: доктор географічних наук, доцент
Джаман Василь Олексійович,
Чернівецький національний університет
імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри
географії України, картографії та геоінформатики;
кандидат географічних наук, доцент
Слащук Андрій Миколайович,
Волинський державний університет імені Лесі Українки,
завідувач кафедри суспільної географії.
Провідна установа: Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра економічної і соціальної географії, Міністерство освіти і науки України, м. Львів.
Захист відбудеться “” лютого 2006 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.76.051.04 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. М. Коцюбинського, 2, географічний факультет, ауд. 24).
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Лесі Українки, 23).
Автореферат розіслано “ 23 ”грудня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат географічних наук, доцент М.В. Дутчак
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Перехід світового розвитку на інформаційний етап вимагає високої культури та росту інтелектуального рівня населення. Вирішити цю проблему мають культурно-освітні заклади окремих країн та їх реґіонів. Для успішного їх функціонування у нашій країні, де відбувається зміна суспільних відносин, необхідне удосконалення територіальної організації культурно-освітнього комплексу. Ця проблема має важливе наукове і прикладне значення. З суспільно-географічної точки зору виникає потреба розробки теорії міжгалузевого комплексоформування в соціальному середовищі. Обґрунтування напрямків формування і функціонування таких комплексів відповідно до сьогоднішніх потреб суспільства є важливим завданням сучасної суспільної географії.
Це питання є одним із важливих напрямків дослідження у світовій суспільній географії та в ряді інших наук. Проте до цього часу ще недостатньо розроблені наукові основи формування і функціонування культурно-освітнього комплексу в Україні загалом та її реґіонах зокрема. Дослідження, які проводилися, переважно охоплювали галузеві соціальні комплекси, у них розглядались тільки окремі питання розвитку культури й освіти. Позаяк ці галузі взаємозв’язані і доповнюють одна одну, то вивчення їх як міжгалузевого утворення в територіальному аспекті створює додаткові можливості підвищення ефективності функціонування культурно-освітнього комплексу реґіону.
Особливої актуальності набуває дана проблематика на реґіональному рівні у зв’язку із зростанням диспропорцій у розвитку окремих територій, а також із розширенням повноважень місцевих органів влади і проведенням адміністративної реформи. Ці та інші причини спонукали до вибору теми дисертаційної роботи, визначили її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами і темами. Дисертаційна робота виконана у рамках теми кафедри географії України, краєзнавства і туризму Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка „Проблеми комплексного економічного і соціального розвитку реґіонів України” (шифр реєстрації 11 Р 060408), а також згідно з планами роботи управління освіти і науки та управління культури і мистецтв Тернопільської облдержадміністрації з питань удосконалення компонентної, територіальної та управлінської структур освіти і культури в області.
Мета і завдання дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є вивчення структури і територіальної організації культурно-освітнього комплексу Тернопільської області. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є культурно-освітній комплекс Тернопільської області, а предметом – його територіальна організація на сучасному етапі розвитку.
Методи дослідження. Методологічною основою наукової роботи є дослідження суспільної географії з проблем вивчення соціальної сфери, концепції та методичні підходи до її суспільно-географічного вивчення, нормативно-законодавча база реформування освіти і культури в Україні, світовий досвід трансформації структури і територіальної організації культурно-освітнього комплексу в умовах переходу на інформаційний етап розвитку. За теоретико-методичну основу дослідження взято наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених: М. Абрамова, М. Білецького, М. Влах, С. Важенина, В. Джамана, Я. Жупанського, О. Заставецької, Е. Кальмуцької, В. Козака, В. Куценко, А. Кочерги, О. Любіцевої, П. Масляка, Л. Меркушевої, Я. Остафійчука, М. Пістуна, В. Рутгайзера, А. Слащука, В. Стецьківа, О. Топчієва, О. Шаблія, В. Юрківського, Л. Якобсона та ін. – стосовно розвитку та територіальної організації соціальної сфери.
Вирішення поставлених завдань забезпечувалось використанням цілого комплексу методів дослідження: порівняльно-географічного, типологічного, районування, статистичного, картографічного, історичного, графічного, моделювання тощо.
Дисертація виконана на основі аналізу матеріалів Державного комітету статистики України, Тернопільського обласного управління статистики, управлінь освіти і науки та культури і мистецтв Тернопільської облдержадміністрації та інших організацій й установ.
Отримані кількісні результати базуються на системному аналізі, теорії ймовірності, математичній статистиці. Вирішення ряду завдань стало можливим завдяки застосуванню сучасних інформаційних технологій, які використовувалися автором для обробки даних та візуальної (картографічної) інтерпретації отриманих результатів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних і прикладних аспектів формування і функціонування реґіонального культурно-освітнього комплексу, а саме:
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій досягнута цілеспрямованим використанням системи методів дослідження, що застосовувались для вирішення поставлених завдань. Достовірність і репрезентативність досліджень забезпечувалась використанням офіційних статистичних матеріалів та документів відповідних управлінь облдержадміністрації Тернопільської області.
Практичне значення отриманих результатів. Основні науково-методичні результати можуть бути використані для вивчення культурно-освітніх комплексів інших реґіонів України. Розроблені теоретичні і прикладні положення щодо формування і функціонування культурно-освітнього комплексу можуть бути застосовані місцевими органами управління і влади для розробки планів соціально-економічного розвитку Тернопільської області. Висновки і рекомендації, що були отримані в ході дослідження і які спрямовані на удосконалення культурно-освітнього комплексу, використовуються у практичній діяльності управлінням освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації (довідка № 01/881-10 від 31 травня 2005 року).
Матеріали дисертаційного дослідження застосовуються у навчальному процесі географічного факультету, зокрема у курсах „Вступ до економічної та соціальної географії”, „Економічна географія України”, „Соціальна географія України” (довідка навчального відділу Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка № 370 –/02 від 16 травня 2005 року).
Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота виконана особисто здобувачем наукового ступеня і є результатом самостійного дослідження. На основі аналізу наукових, статистичних, картографічних джерел інформації поглиблено і розширено теоретико-методичну базу дослідження чинників формування, структури та територіальної організації культурно-освітнього комплексу Тернопільської області. Виділено і проаналізовано його структурні компоненти, побудовано географо-математичну модель, проведено районування культурно-освітнього комплексу і розроблено основні напрямки вдосконалення досліджуваного комплексу вказаного реґіону. Сукупність отриманих науково-практичних результатів належить автору і є його науковим доробком.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи обговорено на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (1998-2004 рр.), міжнародних та всеукраїнських конференціях: „Стратегія українсько-польського соціально-економічного партнерства” (Львів, 2000), „Актуальні проблеми географічного краєзнавства на зламі тисячоліть” (Львів, 2000), „Історія української географії і картографії: проблеми і перспективи” (Тернопіль, 2000), „Географічна наука і освіта в Україні: погляд в ХХІ століття” (Тернопіль, 2002), „Реґіональне географічне краєзнавство: теорія і практика” (Тернопіль, 2002), „Молодь і досягнення науки у вирішенні проблем сучасності” (Чернівці, 2003).
Публікації. Результати дослідження викладено у 9 публікаціях, із них –5 статті у фахових виданнях, 4 – матеріали наукових конференцій. Загальний обсяг опублікованих робіт 2,3 друк. арк., з яких особисто автору належить 2,1 друк. арк.
Структура й обсяг роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (167 найменувань, 11 додатків. У праці подано 9 таблиць 14 рисунків. Обсяг основного тексту дисертації – 143 сторінки. Повний обсяг роботи – 197 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі „Теоретичні і методичні основи дослідження культурно-освітнього комплексу реґіону” визначено місце та роль культурно-освітнього комплексу в сучасному суспільстві. Вже склались умови для інтегрального, системного підходу до дослідження культури й освіти в тісному зв’язку з галузями виробничої та соціальної сфери, які безпосередньо зумовлюють її розвиток і впливають на всі сфери життєдіяльності людей. Водночас вони мають типову компонентну структуру з переважанням неринкового сектору, схожі риси інфраструктури та найбільш широку доступність серед галузей господарства. Базовими поняттями і складниками комплексу є культура та освіта.
Сьогодні культуру визначають з точки зору загальнонаукових і конкретнонаукових підходів. У широкому розумінні вона охоплює всі аспекти життєдіяльності та її матеріальні і духовні результати. У вузькому розумінні – це система освіти і виховання як специфічний спосіб наслідування суспільних здобутків людства з метою соціологізації особи, її професійної підготовки і всебічного розвитку. Аналіз україномовної літератури свідчить про широкий спектр визначень поняття „культура”, але в їх основі відбиваються умови формування культурних цінностей, її структурні компоненти, місце освіти і виховання у її змісті. Таким чином, навіть у смисловому вираженні культура й освіта взаємозв’язані і формують цілісне утворення.
Поняття „освіта” є також складним і багатофункціональним. Його зміст визначається залежно від мети дослідження. З суспільно-географічних позицій розуміння освіти лише як процесу, результату або галузі є однобічним. Усвідомлювати зміст поняття треба комплексно – з урахуванням усіх взаємозумовлених складників.
Культурно-освітній комплекс (КОК) – це сукупність закладів, установ, підприємств, організацій і органів управління, що здійснюють виробництво, розподіл, збереження та організацію споживання товарів і послуг культурного й освітнього призначення з метою забезпечення відповідних потреб населення. КОК є складовою частиною соціальної інфраструктури населення.
КОК як системний об’єкт має свою структуру. Вона відображає його якісні сторони і допомагає пізнати елементи та взаємозв’язки між ними. Структура КОК є внутрішньою і зовнішньою. Внутрішня структура формує функціональні ланки комплексу, які забезпечують виконання основного його завдання – виробництво й надання культурно-освітніх послуг. Елементами цієї структури виступають культурні та освітні заклади різних видів та територіальних рівнів, які організовують, здійснюють навчально-виховний процес і керують ним. Зовнішня структура формує просторове середовище, в якому функціонують основні ланки комплексу. Вона, за відношенням до них, як правило, виступає обслуговуючою та допоміжною ланкою. До таких підприємств відносяться поліграфічні, кіно- і фотостудії, телеобслуговування, комп’ютерне обслуговування, Інтернет та ін. Ці підприємства беруть безпосередню участь у формуванні культурно-освітнього середовища у просторі і в часі. В ньому завжди знаходяться структурні елементи, які мають опосередковане відношення до основних елементів комплексу, взаємодіють з ними епізодично та можуть бути елементами інших типів територіально-виробничих чи соціально-територіальних комплексів. Таким чином, в структурно-функціональному плані структура КОК має вигляд концентричних кіл, які за зв’язками та просторовим розміщенням мають різну насиченість основними елементами.
Для дослідження КОК доцільно проводити компонентно-функціональний та територіально-функціональний аналіз. Він розкриває окремі аспекти структури КОК, які дозволяють вивчити її елементи та взаємозв’язки між різними складниками. Результати такого дослідження є вихідними для вивчення територіальної організації КОК.
Компонентно-функціональний аспект передбачає аналіз культурного й освітнього підкомплексів. При цьому досліджуються не тільки компоненти, що складають основний блок комплексу, але й їх зв’язки і відношення, які існують між допоміжними та обслуговуючими ланками. Такий підхід дозволяє охопити всі системоформуючі зв’язки і відношення та отримати більше інформаційних даних про елементи структури КОК. Кожному компоненту відповідають певні обслуговуючі і доповнюючі елементи, які в сукупності формують відповідні підсистеми. Для прикладу, ними можуть бути низові початкові культурно-освітні поєднання, які об’єднують не тільки освітні та культурні об’єкти, але й підприємства, що здійснюють водо- тепло- й енергопостачання, підвезення школярів, їх харчування, забезпечення шкільними і методичними матеріалами, інструментами тощо. Особливості кожного компоненту цієї структури – цілий комплекс культурно-освітнього обслуговування певного рівня залежно від типу населеного пункту і місця його в системі розселення. Впровадження ринкових відносин накладає певний відбиток на організацію культурно-освітнього процесу та фінансування закладів культури й освіти.
Територіально-функціональний аспект структури розкриває взаємозв’язки між компонентами і територією. Він показує, як територіально зосереджуються компоненти КОК в різних типах населених пунктів і як формуються різні територіальні їх поєднання. Цей аспект є найбільш географічний, оскільки відображає територіальні особливості формування і функціонування КОК. Виділено різні за ієрархією територіальні компоненти структури КОК: елементарні, низові, внутрішньорайонні, районні, міжрайонні та обласні. Вищі територіальні компоненти складаються з елементів нижчих таксономічних рівнів. Найнижчий рівень територіальної структури – елементарний КОК – територіальне поєднання, що сформувалося внаслідок тісних зв’язків і відношень культурних і освітніх закладів в певному типі населеного пункту (села, хутора). Як правило, це населені пункти, в яких функціонує початкова школа (І ступінь) та клуб чи бібліотека. Якість культурно-освітнього обслуговування в таких населених пунктах має елементарний характер.
Низовий КОК – територіальне поєднання компонентів комплексу в сільських населених пунктах, які є організуючими в низових системах розселення. Наприклад, функціонування загальноосвітньої школи І-ІІ та І-ІІІ рівнів з посереднім рівнем культурного обслуговування (бібліотека, клуб, музей).
Внутрішньорайонний КОК – територіальне поєднання складників комплексу в межах частини адміністративного району, в якому представлені професійно-технічні навчальні заклади, вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, будинки культури, музеї, бібліотеки, розвиток і формування яких відбувалось під впливом історичних чинників. Має достатньо високий рівень культурно-освітніх послуг.
Районний КОК – це значне територіальне зосередження компонентів комплексу, в якому розміщені заклади освіти різних видів і типів та мережа закладів культури й обслуговуючих підприємств, що формують певний тип культурно-освітнього середовища на території адміністративного району.
Міжрайонний КОК – це розосередження культурно-освітніх закладів у межах територіальних поєднань адміністративних районів. Він виконує міжрайонну функцію в системі розселення. Як правило, в таких елементах функціонують заклади загальної освіти, профтехосвіти, вищі навчальні заклади І-ІІ та ІІІ-ІV рівнів акредитації і значні культурні установи.
Обласний КОК – це зосередження культурно-освітніх закладів на території області, які взаємозв’язані між собою різними видами зв’язків і відношень. Вони охоплюють всі ієрархічні КОК в межах обласного реґіону і формуються на основі обласної системи розселення (рис. 1).
Запропоновано класифікацію груп чинників, що є визначальними для функціонування культурно-освітнього комплексу. Ними є: економіко-географічні, соціально-демографічні, історико-географічні, природно-географічні.
Методичні основи дослідження обласного КОК включають декілька етапів, починаючи від розробки теоретико-методичних основ вивчення, аналізу чинників формування і функціонування, структури до синтезу результатів і вивчення територіальної організації обласного КОК. На кожному з етапів дослідження використовуються загальнонаукові та конкретнонаукові методи: статистичний, картографічний, аналізу і синтезу, математичного моделювання, аналізу аналогових ареалів та ін.
У другому розділі „Умови та чинники формування і розвитку культурно-освітнього комплексу Тернопільської області” проведено аналіз чинників, які впливають на формування і функціонування КОК досліджуваного реґіону. Провідне місце серед них займають соціально-демографічні та економіко-географічні чинники. До них відносяться: населення і характер його розселення, демографічні особливості населення, міграційні потоки і їх вплив на сучасний стан населення і розселення, професійна й освітня структура населення області, транспортні умови території, сучасні трансформаційні процеси в господарстві і соціальній сфері, науково-технічний і суспільний прогрес та ін. Історико-географічні чинники мають безпосередній вплив на формування сучасної територіальної структури КОК Тернопільської області. Природно-географічні чинники (такими є орографічні, кліматичні, водні, ґрунтові, біологічні) визначають природні можливості будівництва культурно-освітніх споруд, транспортних шляхів, характер утеплення та обігрів приміщень, озеленення територій і організацію навчально-дослідної роботи в культурно-освітніх закладах. Вони мають опосередкований вплив на КОК в області.
|
Культурно-освітні комплекси |
Основа і ядро територіального комплексоформування |
Рис. 1. Територіальна структура культурно-освітнього комплексу Тернопільської області
Найважливіший вплив на функціонування КОК має чисельність населення. В Тернопільській області на 1.01.2005 року вона становила 1119,6 тис. осіб. За час, що пройшов з моменту останнього перепису населення 2001 року, чисельність населення зменшилась на 22,8 тис. осіб. Особливо швидкими темпами зменшується чисельність сільського населення (з 1989 до 2001 р. – на 35,5 тис. осіб). Важливою умовою дослідження функціонування освітніх та культурних закладів області є вивчення вікової структури населення. Вона впливає на організацію безперервного освітньо-культурного процесу, формування обласної територіальної системи закладів культури та освіти. Останні тенденції до зменшення чисельності дітей і підлітків негативно відображаються на кількості дошкільних закладів (у сільській місцевості) і наповнюваності шкіл області. Одним з визначальних чинників, що впливають на функціонування КОК, є щільність населення та територіальна організація системи розселення. У середньому в області показник щільності складає 83 особи/км2. Цей показник змінюється в адміністративних районах від 90 осіб/км2 в Тернопільському районі до 44 особи/км2 –в Шумському. Існує тісна і пряма кореляційна залежність між щільністю населення конкретної території і структурою типів закладів освіти і культури та їх кількістю.
Сучасний стан, особливості розміщення і функціонування КОК Тернопільської області тісно пов’язані з історико-географічними чинниками формування мережі культурно-освітніх установ.
На розвиток КОК впливають сучасні трансформаційні процеси в економіці. Реформування промисловості та сільського господарства, що відбувається в області, ще не мають значного впливу на удосконалення комплексу та його територіальної організації. Будівництво культурно-освітніх закладів, яке здійснюється, відбувається за рахунок державного бюджету, а забезпечення книгами, підручниками – за кошти місцевих бюджетів. Але відчутними є інвестиції у розвиток і розбудову недержавних (приватних) закладів освіти.
В сучасних умовах інтелектуалізації суспільного життя важливе місце займає чинник науково-технічного і суспільного прогресу. Адже удосконалення навчального процесу у середніх та вищих школах, забезпечення його літературою, запровадження комп’ютерної техніки та мережі Інтернет дасть можливість якісно підвищити ефективність функціонування комплексу.
В третьому розділі „Системно-структурний аналіз культурно-освітнього комплексу Тернопільської області” визначено, що сучасна компонентна структура підкомплексу освіта Тернопільської області включає низку пов’язаних елементів: дошкільна освіта, загальна середня освіта, позашкільне навчання і виховання, професійно-технічна освіта, вища освіта, післядипломна освіта, наукова діяльність. У компонентній структурі за останні роки відбулись суттєві зміни, пов’язані з утворенням чи реорганізацією наявних навчально-виховних закладів „шкіл-садків”, гімназій, ліцеїв, коледжів, відкриттям недержавних вищих закладів освіти.
Мережа закладів освіти в області в 2004 р. представлена 496 постійно діючими дошкільними закладами, 922 загальноосвітніми школами. В області функціонує 14 гімназій, 10 ліцеїв, 54 дитячих навчально-виховних комплекси. Професійно-технічну підготовку здійснюють 23 заклади. До вищих закладів освіти належать 3 технікуми, 4 училища, 6 коледжів, які мають I-II рівні акредитації, 7 інститутів, 4 університети, 3 філії вищих закладів освіти інших міст України, що мають III-IV рівні акредитації. Підготовка аспірантів та докторантів здійснюється в університетах області (на 1.09. 2004 року нараховувалось 440 осіб в аспірантурі, та 10 осіб – в докторантурі).
З 1990 року відбулося скорочення мережі дошкільних закладів (на 27% до 2004 р.), і чисельності дітей в них (відповідно на 50%), охоплення дітей дошкільними закладами зменшилось на 12%. В області є 212 населених пунктів із кількістю дітей понад 25, в яких відсутні заклади дошкільної освіти. Порівняно з 1990 роком загальна кількість шкіл зросла на 44 одиниці, а кількість учнів зменшилась з 168 500 до 151 529, що складає 90% до 1990 року. В області 73 населених пункти із кількістю дітей понад 45, в яких відсутні загальноосвітні заклади.
У профтехосвіті області оптимізувалася мережа навчальних закладів з урахуванням специфіки виробництва, господарської діяльності території. Розширився профіль підготовки кадрів. У структурі підготовки збільшилась кількість учнів, які набувають професій для сфери обслуговування, бухгалтерського обліку, народних ремесел і художніх промислів, сільськогосподарського виробництва, легкої промисловості. Зменшилась кількість учнів, які опановують професії будівельників, спеціалістів з металообробки, механізаторів.
За роки незалежності значно виріс освітній рівень населення області: зросла чисельність студентів у вищих навчальних закладах на 33,5 тис. осіб, збільшився показник кількості студентів у вищих навчальних закладах в розрахунку на 10 тис. жителів у 2,5 рази.
Підкомплекс культури Тернопільської області включає в себе такі елементи: 951 бібліотека і 922 клубних заклади, 47 музеїв, 2 театри, 1 філармонія. За період з 1990 по 2004 рік значно зменшилася кількість клубних закладів та бібліотек відповідно на 116 (в тому числі у сільській місцевості на 66) і 56 одиниць (в тому числі у сільській місцевості на 37). Книжковий фонд також зазнав негативних змін (середньообласний показник зменшився у 1,4 рази).
Значно зменшились обсяги фінансування на основну діяльність, не виділяються кошти на ремонт закладів культури, мізерними є надходження до бібліотечних фондів, фактично припинено поповнення музейних фондів пам’ятками , а тисячі з них, що надійшли раніше, потребують негайного втручання реставраторів.
Успішне функціонування КОК Тернопільської області, його структурних територіальних підсистем залежить від рівня організації управління. Практичне значення управління досить вагоме в організації безперервного культурно-освітнього процесу, що дозволяє виділити його як окрему компонентно-функціональну підсистему. Управлінські органи в КОК розрізняються за структурою підпорядкованості, поділяючись на ранги: вищі, нижчі або рівноправні. Зв’язок елементів їх структури відбувається за двома векторами: вертикальні – зв’язки підпорядкування і керівництва та горизонтальні – зв’язки кооперування рівноправних партнерів. У свою чергу, вертикальні зв’язки поділяються на лінійні (обов’язкове виконання всіх вимог) і функціональні (обов’язкове виконання вимог з певної групи проблем).
У четвертому розділі „Територіальна організація культурно-освітнього комплексу Тернопільської області” визначено основні елементи територіальної структури КОК Тернопільської області. Ними є: обласний, міжрайонні, районні, внутрішньорайонні, низові, елементарні культурно-освітні комплекси з відповідними ієрархічними центрами (рис. 2). У територіальній структурі КОК області виділено 429 елементарних, 402 низових, 38 внутрішньорайонних, 17 районних, 4 міжрайонних і обласний культурно-освітній комплекс різного ієрархічного рівня, які характеризуються відмінністю структури і рівнем розвитку всіх типів культурно-освітніх закладів. Найвищим ступенем розвитку характеризується Тернопільський міжрайонний КОК. Друге місце за рівнем сформованості посідає Чортківський КОК. Бережанський міжрайонний КОК виділяється на основі радше колишньої адміністративної єдності території.
Внаслідок проведеного багатовимірного математичного аналізу виділено три групи районних КОК за рівнем розвитку і використанням культурно-освітнього потенціалу. Перша група – з високим рівнем розвитку: Гусятинський, Заліщицький, Кременецький, Підволочиський, Теребовлянський, Тернопільський, Чортківський райони. Друга група – з середнім рівнем розвитку: Бережанський, Борщівський, Бучацький, Ланівецький і Шумський райони. Третя група – з низьким рівнем розвитку: Збаразький, Зборівський, Козівський, Монастириський, Підгаєцький райони.
Рис. 2. Територіальна організація Тернопільського обласного
культурно-освітнього комплексу
Для характеристики територіальної розосередженості культурно-освітніх закладів проведено аналіз різноманітних показників та визначено бальну оцінку рівня сформованості території для районних КОК. Високий рівень сформованості мають такі районні КОК: Бучацький, Гусятинський, Заліщицький, Кременецький, Теребовлянський, Тернопільський, Чортківський; середній рівень – Бережанський, Борщівський, Ланівецький, Монастириський, Підволочиський; низький рівень – Збаразький, Зборівський, Козівський, Підгаєцький, Шумський культурно-освітні комплекси.
Рівномірне розміщення населення зумовило особливості зосередження різних типів культурно-освітніх закладів. Клубні заклади, бібліотеки, загальноосвітні навчально-виховні заклади в Тернопільській області мають повсюдний характер розміщення і формують локальні зони впливу. Визначити зони впливу музеїв можна відносно, враховуючи кількість відвідувань музеїв за рік та напрям діяльності. Всі музеї області мають внутрішньообласну зону впливу. Основна частина професійно-технічних закладів навчання виконує внутрішньообласну програму підготовки спеціалістів, їх зони впливу визначаються межами території кількох прилеглих адміністративних районів і мають міжрайонні зони впливу. Професійно-технічні заклади навчання Борщівського, Гусятинського, Теребовлянського та Чортківського районів мають районні зони впливу. Вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації переважно мають внутрішньообласну зону впливу. Кременецьке медичне училище та Кременецький лісотехнічний технікум завдяки географічному положенню (знаходяться у безпосередній близькості до Волинської та Рівненської областей) та напрямком підготовки спеціалістів формують міжобласну зону впливу. Концентрація кількох вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації в м. Тернополі зумовлює накладання зон впливу, розширює освітній потенціал території, яку обслуговує. ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації м. Тернополя мають два рівні територіальних поєднань зон впливу: внутрішній і зовнішній, що дозволяє виділити внутрішньообласну та міжобласну зону впливу.
На основі багатовимірного факторного аналізу побудовано географо-математичну модель КОКу Тернопільської області і обчислено потенційне значення категорій ”центр” – ”периферія” зі встановленням освітніх рівнів обласного, міжрайонного, внутрішньо-районного, районного, низового та елементарного КОКу області.
Здійснено районування з виділенням чотирьох культурно-освітніх районів – Центрально-Східного, Південного, Північного, Західного. Районування було проведено на основі розробки географо-математичної моделі та територіальної організації КОК Тернопільської області
На основі проведеного багатовимірного аналізу КОК Тернопільської області визначено такі характерні особливості: створення закладів освіти нового типу; збільшення кількості вищих навчальних закладів; зменшення кількості закладів клубного типу, бібліотек, дошкільних закладів навчання; нераціональна компонентно-функціональна структура; недостатня кількість закладів відповідно до системи розселення населення; недостатнє фінансування складників комплексу. Запропоновано шляхи вдосконалення культурно-освітнього комплексу Тернопільської області.
висновки
1. Культурно-освітній комплекс (КОК) – це сукупність закладів, установ, підприємств, організацій і органів управління, що здійснюють виробництво, розподіл, збереження та організацію споживання товарів і послуг культурного й освітнього призначення з метою забезпечення відповідних потреб населення. Структура КОК відображає внутрішню його будову в функціонально-компонентному, функціонально-територіальному та організаційно-управлінському аспектах. Основними елементами функціонально-компонентної структури виступають компонентні ланки КОК, які складаються із підприємств і установ, що виробляють і надають культурно-освітні послуги населенню.
2. На формування і функціонування КОК Тернопільської області впливають різноманітні чинники –соціально-економічні, історико-географічні та природно-географічні. Провідне місце серед них займають соціально-економічні чинники, які визначають особливості розвитку КОК області і специфіку його функціонування. До них відносяться: населення й особливості його розселення, демографічні характеристики населення, міграційні потоки і їх вплив на сучасний стан населення і розселення, професійна й освітня структура населення області, транспортні умови території, сучасні трансформаційні процеси в господарстві і соціальній сфері, науково-технічний і суспільний прогрес та ін. Історико-географічні чинники мають безпосередній вплив на формування сучасної територіальної структури КОК Тернопільської області, а природно-географічні чинники мають опосередкований вплив на культурно-освітній комплекс в області. Такими чинниками є орографічні, кліматичні, водні, ґрунтові, біологічні. Вони визначають природні можливості будівництва культурно-освітніх споруд, транспортних шляхів, характер утеплення та обігрів приміщень, озеленення територій і організацію навчально-дослідної роботи в навчальних закладах.
3. Для компонентної структури КОК Тернопільської області характерні неоднозначні тенденції. За період 1990 – 2004 років на 30% зменшилась кількість дошкільних закладів та на половину чисельність дітей, що в них виховуються. Збільшення кількості загальноосвітніх шкіл відбулось, в основному, за рахунок реорганізації шкіл нижчого ступеня у вищий (І ступеня в І-ІІ або І-ІІ в І-ІІІ ступінь навчання). Структура закладів професійно-технічної освіти в області загалом збереглася, а географія вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації розширилась з м. Тернополя до міст області (Бережани, Бучач, Кременець, Копичинці, Чортків). Для підкомплексу культури характерна загальна тенденція до зменшення закладів клубного типу, бібліотек та музеїв.
4. Територіальна структура КОК Тернопільської області є шестирівневою: обласний, міжрайонні, районні, внутрішньорайонні, низові, елементарні комплекси. У територіальній структурі КОК області виділено: 429 елементарних, 402 низових, 38 внутрішньорайонних, 17 районних, 4 міжрайонних і обласний культурно-освітніх комплекси різного ієрархічного рівня, які характеризуються відмінністю структури і рівнем розвитку всіх типів культурно-освітніх закладів.
5. Внаслідок проведеного багатовимірного математичного аналізу виділено три групи районних КОК за рівнем розвитку і використанням культурно-освітнього потенціалу. Перша група – з високим рівнем розвитку: Гусятинський, Заліщицький, Кременецький, Підволочиський, Теребовлянський, Тернопільський, Чортківський КОК. Друга група – з середнім рівнем розвитку: Бережанський, Борщівський, Бучацький, Ланівецький і Шумський. Третя група – з низьким рівнем розвитку: Збаразький, Зборівський, Козівський, Монастириський, Підгаєцький. Такий поділ став основою для побудови географо-математичної моделі КОКу Тернопільської області з визначенням культурно-освітніх рівнів обласного, міжрайонного, районного, внутрішньорайонного, низового та елементарного культурно-освітніх комплексів.
6. Проведено районування території області з метою поєднання типових адміністративних районів за рівнем розвитку та сформованістю культурно-освітнього комплексу. Виділено чотири культурно-освітні райони – Центрально-Східний, Південний, Північний, Західний. Найбільшим та найвпливовішим є Центрально-Східний район, що виділяється найвищими показниками охопленості території закладами культури та освіти, їх територіальною доступністю та розосередженістю. Протилежні, тобто найнижчі показники характерні для Західного культурно-освітнього району.
7. Серед процесів і проблем, що характеризують стан розвитку КОК Тернопільської області виділено такі: створення закладів освіти нового типу; збільшення кількості вищих навчальних закладів; зменшення кількості закладів клубного типу, бібліотек, дошкільних закладів навчання; нераціональна компонентно-функціональна структура КОКу; недостатня кількість закладів відповідно до системи розселення населення; недостатнє фінансування закладів культури й освіти. Перспективними шляхами вдосконалення територіальної організації культурно-освітнього комплексу Тернопільської області є: оптимізація мережі всіх культурно-освітніх закладів, створення на базі сільських шкіл культурно-освітніх центрів, до яких входитимуть школа, бібліотека, сільський клуб, розробка нової ефективної моделі фінансування КОК області для покращення його матеріально-технічної бази та ін.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
С. 175-182.
Анотація
Флінта Н.І. Культурно-освітній комплекс реґіону і його територіальна організація (на матеріалах Тернопільської області). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук зі спеціальності 11.00.02 –економічна і соціальна географія. – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2005.
У роботі розкрито суть поняття культурно-освітній комплекс, поглиблено теоретичні і методичні основи дослідження, вивчено особливості його компонентно-функціональної структури та територіальної організації. Визначено пріоритетність чинників, які зумовлюють формування і функціонування культурно-освітнього комплексу в сучасних умовах, проведено системний аналіз, виявлено основні форми його територіальної організації, здійснено районування культурно-освітнього комплексу, створено географо-математичну модель реґіонального культурно-освітнього комплексу, розроблено основні напрямки удосконалення культурно-освітнього комплексу Тернопільської області.
Ключові слова: культурно-освітній комплекс, територіальна організація, культурно-освітні заклади, перспективи.
аннотация
Флинта Н.И. Культурно-образовательный комплекс региона и его территориальная организация (на материалах Тернопольской области). –Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 – экономическая и социальная география. –Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2005.
Диссертация посвящена раскрытию понятия культурно-образовательного комплекса, его трансформации в современных условиях, определению элементов его структуры. Культурно-образовательный комплекс подразумевает существование совокупности предприятий, заведений и учреждений, которые осуществляют производство, распределение, сохранение и организацию потребления товаров и услуг культурного и просвещенческого характера. Достаточно внимания уделяется характеристике факторов формирования и существования культурно-образовательного комплекса. Особенное внимание уделено экономико-географическим и социально-демографическим факторам.
Прикладные моменты работы связаны с анализом современного состояния культурно-образовательного комплекса одной из аграрно-индустриальных областей Украины – Тернопольской. Определён современный уровень развития дошкольного, общеобразовательного, профессионально-технического и высшего образования. В подкомплексе культура представлена характеристика клубных учреждений, библиотек, музеев, театров и концертных организаций.
Успешное функционирование культурно-образовательной системы связывается с уровнем организации управления.
Территориальные аспекты исследования культурно-образовательного комплекса проявляются в установлении пространственных связей размещения всех типов культурно-образовательных учреждений, их территориальных объединений. Рассмотрено характер территориальных особенностей размещения разного типа культурно-образовательных учреждений. Выстроен иерархический ряд территориальной организации культурно-образовательного комплекса.
Вследствие проведенного многомерного анализа произведено группирование районов за уровнем развития и использованием культурно-образовательного потенциала. Для характеристики территориальной рассредоточенности культурно-образовательных учреждений произведён анализ показателей и определено бальную оценку уровня сформированности территории для районных культурно-образовательных комплексов. Построена географо-математическая модель исследуемого комплекса. Проведено культурно-образовательное районирование. Предложены пути усовершенствования культурно-образовательного комплекса области.
Ключевые слова: культурно-образовательный комплекс, территориальная организация, культурно-образовательные учреждения, перспективы.
Resume
Flinta N.I. Cultural-educational Region Complex and its Territorial Organization (on materials of Ternopil region). — Manuscript.
Thesis for a Candidate Degree in Geographic Sciences by 11.00.02, Speciality —Economic and Social Geography. —Chernivtsi Yuriy Fed’kovych National University, Chernivtsi, 2005.
The notion of cultural-educational complex is described, theoretical and methodical bases of research are analyzed, the peculiarities of componential-functional and territorial organization are studied in the thesis. Factors priority, which specify forming and functioning in contemporary conditions are defined, a systematic analysis of cultural-educational complex is fulfilled, the basic forms of its territorial organization are expressed, cultural-educational district partitioning is done, a geografic-mathematical model of cultural-educational complex is created, the basic trends of structure organization of cultural-educational complex improvement of Ternopil region are developed.
Key words: cultural-educational complex, territorial organization, cultural-educational establishments, perspectives.
ϳäïèñàíî äî äðóêó 10. 11. 2005 ð. Ôîðìàò 60x90/16.
Ïàï³ð äðóê. Äðóê RESO. Ãàðí³òóðà Times
Îáë. - âèä. àðê. 1,0. Óì. äðóê. àðê. 0,96.
Çàì. ¹ 236. Íàêëàä 100 ïðèì.
Âèäðóê îðèã³íàë-ìàêåòó: âèäàâíèöòâî
Òåðíîï³ëüñüêîãî íàö³îíàëüíîãî ïåäàãîã³÷íîãî óí³âåðñèòåòó
³ìåí³ Âîëîäèìèðà Ãíàòþêà,
ì. Òåðíîï³ëü, âóë. Ì.Êðèâîíîñà, 2