Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Муніципальні злиття і розчинення, що проводяться в Японії починаючи з періоду Мейдзі 明治時代і до теперішнього часу доби Хейсей 平成時代відомі як 市町村合併（しちょうそんがっぺい）. Такі злиття можуть охоплювати як територію одного, так і територію декількох муніципалітетів на теренах сучасної Японії. В першу чергу вищезазначене явище носить соціально політичний характер. Однак нашу увагу привертає інше – лінгвістичні закони та правила за якими відбувається топонімічна сторона цього соціально політичного явища в історії нового територіального поділу та будови сучасної Японії.
Історії відомі три хвилі злиттів між японськими муніципалітетами, найбільша з яких почала відбуватися у 2005 році. Цей недавній пік називають "велике Хейсейське злиття " 平成 の 大 合併（へいせいのだいがっぺい）. Назва вищезазначеного муніципального злиття походить від періоду в який воно відбувалося, цей період відомий у Японській історії під назвою 平成時代. Перший пік злиттів, відомий як "велике злиття Мейдзі" 明治 の 大 合併 （めいじのだい合併）, яке відбулося у 1889 році, коли була створена сучасна муніципальна система. До злиття, існуючі на той час муніципалітети були прямими спадкоємцями мимовільних селищах はんせいそん（藩 政 村）- селища, що знаходяться під системою Хань. Система Хан все ще відображається в поштовій системі для сільських районів у якості поштових союзів おあざ （大字). Другий пік, називають "велике злиття Сьова" (昭和 の 大 合併 (しょうわのだいがっぺい), яке відбувалося в середині 1950-х років. сноска
Наша бакалаврська робота полягала у вивченні та детальному розборі ономастичних законів, принципів та правил муніципальних злиттів третьої хвилі. Головною задачею, яку ми поставили перед нашим дослідженням, було в першу чергу розглянути якомога більше прикладів муніципальних злиттів та на цьому підґрунті дослідити топонімічні та антропонімічні сторони вищезазначеного соціально політичного явища, яке почалося в 2005 році в Японії.
3.1. Класифікація принципів утворення нових топонімічних назв у
муніципальному злитті Хейсей
平成の大合併
（へいせいのだいがっぺい）
Існує два головних принципи, закони за якими відбувалося і продовжує відбуватися ономастична сторона новоутворених муніципалітетів, міст, сіл та селищ у великому муніципальному злитті Хейсей.
Обидва принципи злиття відбуваються під величезним впливом топонімічного аспекту. Це можна пояснити надзвичайно багатим топонімічним складом японської мови. Дослідження показало, що під першу категорію в більшості потрапляють невеличкі міста, назви яких походять від інших топонімів – річок, гір, рівнин та інших географічних об’єктів Японії. Аналіз такого ономастичного явища пов’язаного в першу чергу із дослідженням топоніміки Японії може бути матеріалом не лише для лінгвістів, алей для географів, істориків та етнографів. Для більш чіткого розуміння наведемо розроблениі схеми та приклади до цих схем.
A町+ B町 = C市
Вищезазначена формула свідчить про наступне. Два топонімічних об’єкта, в нашому разі це два міста (місто А і місто В) через злиття утворюють новий топонімічний об’єкт (значно більший за розмірами) місто С. Також хотілося би звернути особливу увагу на ієрогліфи, за допомогою яких, можна зрозуміти що топонім, про який йдеться мова – є назвою міста. За допомогою ієрогліфів, які вказують нам що ми маємо справу саме із топонімом (назва міста), також свідчить і про розміри, в нашому випадку про розміри міста. Ієрогліф 町（まち）несе в собі інформацію не лише позначення до назви міста, і уточнення того що мова йдеться саме про топонім – місто, але й інформує нас яке саме місто за розміром. Вище згаданий ієрогліф використовується для запису назв невеличких, малих міст. Тоді як ієрогліф 市（し）ми використаємо коли захочемо зазначити що місто є великим за розміром.
Застосовуючи перший , із двох головних, вищезазначених принципів (“Злиття включенням”) – береться від двох і більше невеличких міст, в результаті об’єднання яких. Ми отримуємо новий топонім, нове місто, однак вже більше за розмірами, про що свідчить ієрогліф 市який додається після самої назви міста,є невід’ємною частину цього виду топоніма (місто) і свідчить про великі розміри конкретного міста. Однією з головних функцій ієрогліфів, які стоять після топонімічних назв, є визначення та інформування читача або дослідника з яким саме видом топоніма він має справу : гідронімом, ойконімом, оронімом, Під час дослідження ми мали справу із наступними: 1) назви населених пунктів村(селище)、町(невеличке місто)、市(велике місто); 2) географічні назви 山(гора), 川(ріка) .
Окрім вищезазначених моментів, існує ще одна задача, яку за допомогою наступних прикладів мис пробуємо вирішити. Задача полягає у наступному: 1) як саме утворюються новий ойконім при злитті двох чи більше інших. 2) за яким принципом відбувається і відображається графічно об’єднання ойконімів міського типу – астіонімів. 3) Чому іноді у графічно відображеному новоствореному астронімі відсутні ієрогліфи із назв міст чи сіл, при злитті яких його було створено. Отже, розглянемо наступні приклади, які ми розділили на декілька груп.
Вище наведені приклади злиття двох астіонімів, в результаті якого утворюється третій, новий астіонім, яскраво демонструє один із видів, один із принципів утворення нової топонімічної одиниці. Можемо прослідкувати як в цьому процесі утворення брали участь обидва ойконіма, а саме, віддавши по одній частині (у даному випадку по одному ієрогліфу) для нового – третього ойконіма. Звернімо увагу ще на одну достатньо суттєву деталь цього злиття. Запозичені перші частини із двох старих ойконімів, при написанні новоствореного ойконіма зберігають свою графічність, і не лише її, а й своє попереднє читання. Це і є головними особливостями 1-ої групи першого принципу “злиття включенням”.
В третьому прикладі представлено утворення нового ойконіма за допомогою двох інших топонімів . В конкретному прикладі представлена операція утворення назви нового великого адміністративного району м.Токіо – району Ота. Цікаво, що свою назву район Ота здобув завдяки двом великим, відомим і дуже давнім залізничним станція , які розташовані на його території. Ця схема утворення дуже нагадує перші дві, однак має інший напрям утворення. Ієрогліфи, які запозичені з назв залізничних станцій стоять у іншому, відмінному від перших двох прикладів порядку. Із першої назви станції взяли 1 ієрогліф, а з другої назви другий ієрогліф. Це можна пояснити наступним. Якщо взяти перші ієрогліфи в обох назв станцій , то в результаті ми матимемо новий топонім おおかま. Однак на фонетичному рівні назва дуже схожа із лексемою おかま, що мовою сленгу слугує для принизливого позначення гомосексуалів. З етичних та моральних причин була запропонована нині існуюча назва району.
D市＋E町＝D市
Другий тип злиття значною мірою відрізняється від першого. Якщо у першому типі об’єднання відбувалося на рівні включення, доповнення одного астіоніма іншим , в результаті чого отримували новий ойконім . Принцип консолідованого злиття діє по іншому. Під час створення нового ойконіма при злитті двох і більше старих, на графічному , лексичному і фонетичному рівні новий астіонім буде ідентичним лише із однією топонімічною одиницею що бере участь в об’єднанні. Також надзвичайний вплив на процес утворення нових астіонімів будуть мати гідроніми та ороніми. Нижчезазначені приклади демонструють як це відбувається і за яким принципом проходить операція муніципальних злиттів.
Вище зазначений приклад яскраво демонструє як при злитті трьох топонімічних одиниць утворився четвертий, новий топонім. Новостворена лексична одиниця, графічно відображена так само як другий астіонім . Дослідивши топонімічну карту місцевості, де розташовані три вище представлені топонімічні одиниці, вдалося виявити четверту . Це гідронім 木津川. Отже, можна зробити невеличкий висновок: під впливом одних видів топонімів утворюються інші. В нашому випадку – під впливом гідроніму утворився астіонім. Тепер ми маємо дві топонімічні одиниці, які на графічному та фонетичному рівні ідентичні. Їх можна розрізнити лише на лексичному. Це можливо завдяки ієрогліфам, які стоять після назви того чи іншого топонімічного об’єкту, що пояснюють з яким конкретно видом топонімів ми маємо справу. В нашому разі це 川 та 市, які показують що мова йдеться про гідронім у першому випадку木津川 та астіонім у другому випадку 木津川市.
В другому прикладі показано як два астіоніма утворюють третій , і знову ж таки відбувається це під впливом гідроніму. Назва міста 菊川町походить від назви річки 菊川, в честь якої місто отримало свою назву. Цей приклад також демонструє як під впливом одного виду топоніму(гідроніму) утворюється інший вид (астіонім).
Третій приклад свідчить про те як при злитті двох топонімічних одиниць утворюється третя, однак без жодних запозичень. Аналіз топонімічної карти префектури Шідзуока показав що та території муніципального злиття двох вище зазначених ойконімів розташована замок-фортеця періоду Камакура. Назва того замку-фортеці 掛川城. Ми віднесли його до класу топонімів, які позначають усі міські об’єкти . Цей клас має назву – урбоніми. Отже, третій приклад свідчить про те , як під впливом урбоніму утворився астіонім. При утворенні нової географічної одиниці (топоніма), різні види топонімів, в залежності від місця розташування того чи іншого, мають величезний вплив . Лексичний склад японської мови, в нашому разі, збагачується завдяки топонімічному різноманіттю тої чи іншої місцевості Японії. Одні топонімічні одиниці утворюють інші, знову ж таки під впливом вже існуючих топонімічних об’єктів.
昭和の大合併 （しょうわのだいがっぺい）
“Велике злиття Шьова”
В четвертому прикладі наведено схему створення міста, великого за розмірами, 日立市. Назва міста, створеного в 1939 році, в результаті злиття двох невеличких міст, походить від назви одного із астіонімів наведених у схемі. Це місто 日立町, назва якого має цікаву історію походження. Його назва походить від всесвітньовідомої японської компанії 日立会社（ひたちかいしゃ）. Цю компанію офіційно було засновано в 1910, на території сучасного міста日立市. Виходить що свою назву місто отримало від назви компанії, яка знаходилась на його території. Існує ще один момент, який потрапив в коло нашого дослідження, пов’язаний із назвою самої компанії. Нам вже відомо що назва міста походить від назви компанії. Тобто знову спостерігаємо створення одного топоніма іншим, а точніше, створення астіоніма під впливом ойконімом. Окрім того, нас зацікавило походження назви самої компанії. Назва компанії 日立会社（ひたちかいしゃ）походить від ідеї її засновника пана Одайра Нахімей. Засновник Hitachi, Одайра Наміхей, розробив знак Hitachi 日立 ще до заснування компанії в 1910 році. Він був упевнений в тому, що товарний знак буде відображенням якості товару і що з його допомогою можна завоювати довіру споживачів. Одайра Наміхей використав два ієрогліфи: 日立 (хі) — «сонце» і 立 (таті) — «ставати, сходити». Він наклав один ієрогліф на інший і уклав їх в коло. Чотири виступи на зовнішній стороні круга символізують одночасно і чотири сторони світла, і промені сонця, що сходить. Знак був придуманий, щоб виразити бачення паном Одайра людини, що стоїть перед висхідним сонцем і плануючого краще майбутнє для всіх.
Під час дослідження топонімічної карти префектури Ібаракі 茨城県, території де розташовані топонімічні одиниці, які нами розглядаються, нами було виявлено ще три астіоніми із ідентичними фонетичними якостями.
常陸太田市（ひたちおおたし）, 常陸大宮市（ひたちおおみやし）та 日立市（ひたちし）. Всі три міста розташовані в одній префектурі. Частина перших двох міст та назва третього міста, а саме 日立, на фонетичному рівні є ідентичними. Проте графічно відображаються по різному. Перші два міста 常陸, третє місто 日立. Це можна пояснити. Назви перших двох ойконімів склалися історично, тоді коли назва третього ойконіма була створено штучно.
豊田市 （とよたし）м. Тойота
Місто в Японії, в префектурі Айчі. Виникло на основі призамкового містечка самурайського роду Найто. До 1959 року називалося Коромо挙母市 （ころもし）. Отримало статус міста 1951 року. В 1998 році місто Тойота отримало статус “Центрального міста” з новим , підвищеним рівнем автономії. [ ]
В прикладі з містом Тойота, маємо можливість простежити цікаве соціально-економічне, політичне та історичне явище, під впливом якого утворилося сучасне м. Тойота. В історії Японії це явище відоме як 城下町（じょうかまち）Джьоука-мачі. Це поселення, які створювалися навколо середньовічних замків і згодом , на тій території виростало місто. Містечко Найто, яке пізніше називалося Коромо, було утворено на території. Що належала до замку періода Мейдзі. На офіційному сайті міста Тойота наводиться припущення, що замок мав назву Сакура 桜城（さくらじょう）.
Таким чином історія створення міста Тойта пов’язана із замком Сакура періоду Єдо. Виходячи із цієї інформації можемо віднести сучасне місто Тойота 豊田市（とよたし）до категорії міста-замки城下町（じょうかまち）.
З другого боку, свою сучасну назву місто отримало від назви японської автомобільної корпорації トヨタ自動車株式会社（とよたじどしゃかぶしきがいしゃ） Тойота Дзідося Кабусікіґайся. Це явище ,також, достатньо відоме і описано в японській науковій літературі як компанії-міста 企業城下町（きぎょうじょうかまち）. Це місце, де практично всі магазини і будівлі належать одній компанії, яка забезпечує зайнятість. Як правило, вона знаходиться у віддаленому місці, щоб жителі не могли легко комутувати або скуплятися в у будь-якому іншому місті.
トヨタ自動車株式会社（とよたじどしゃかぶしきがいしゃ） Тойота Дзідося Кабусікіґайся була заснована в якості самостійної компанії в 1937 році. Цікавим тут є наступне. Назва компанії походить під приз віща її засновника 豊田 喜一郎（とよだ きいちろう）, хоча і з деякими змінами. Джерелом походження , у вище наведеному прикладі, є антропонім. Незважаючи на те, що прізвище засновників компанії звучить як Тойода 豊田（とよだ）, для спрощення вимови і в якості символу відділення ділової діяльності від сімейного життя, компанії було вирішено дати ім'я «Тойота» 豊田（とよた）. У Японії назву «Тойота» (トヨタ) вважається більш вдалою назвою, ніж «Тойода» (豊 田), так як 8 вважається числом, що приносить вдачу, а слово «Тойота», написане катаканою, якраз складається з 8 рисок.
Топонімічні одиниці які записуються абеткою (каною)
Також, однією із характерних особливостей муніципального злиття є збільшення кількості міст, назви яких записуються хіраґаною та катаканою. Існують приклади топонімів , назви яких графічно зображені одночасно двома системами японського письма: каною та кандзі. Серед топонімічних об’єктів в японській лінгвістиці існують і такі, котрі графічно зображені за допомогою силабічної японської абетки кани. Ойконіми та астіоніми такого типу запису з’явилися в лексичному складі японської мови відносно недавно. Багато топонімічних об’єктів, в головному міста, сучасної японської мови, назви яких записуються хіраґаною, мають еквівалентні ієрогліфічні назви,які є або фонетичними манйоґана , або чиї ієрогліфи є застарілими на сьогодні. Нижче наведені ойконіми підтверджують це лінгвістичне явище і демонструє як воно відображено на графічному рівні. На нашу думку це явище, графічно зображати топоніми каною, пов’язане із стрімким проникненням західної , особливо американської, культури . Одним із фактом, який це яскраво демонструє є відображення на письмі катаканою деяких топонімічних одиниць.
Перше місто на території Японії , назва якого почала графічно записуватися за допомогою хіраґани. Утворилося місто в 1960 році в результаті злиття декількох міст. Ця інновація, на думки чималої групи громадян країни, додала зручностей при написанні адреси на листах, листівках, офіційних документах тощо. Нове місто спочатку мало назву Омінато-Танабу (результат злиття назви двох попередніх міст), його назва була змінена на Муцу в 1960 році. У той час це було єдине місто з хіраґана ім'я (むつ), яке було прийнято, щоб уникнути плутанини з оригінальним словом Муцу (陸奥), який вказує на стару провінцію,територія якої охоплює більшу частину сучасного регіону Тохоку東北地方 (とうほくちほう).
Містечко в Японії, в повіті Абута округу Сірібесі префектури Хоккайдо. Назва походить від Нісеко, айнською мовою означає "скеля, що виступає над берегом глибоко в горах". Ця місцевість, в першу чергу, для японців, асоціюється із гірським ланцюгом та муніципальною частиною. Тим не менш, в світі ця місцевість є відомою завдяки більш широкій частині гірськолижного курорту, який охоплює південно-західну частину о.Хоккайдо. На цій території розташований і один із топонімічних об’єктів, який найбільше і приваблює іноземних туристів. Це гора 羊蹄山（ようていざん）, також відома як гора Фудзі о.Хоккайдо. Ця гора відноситься до 100 найвідоміших гір Японії.
Містечко Нісеко ми віднесли до топонімічного класу оронімів, який має айнське походження. Це походження відображається на фонетичному рівні, бо вимовляється близько до звуків айнської мови; та на графічному, бо записано катаканою, як слово іншомовного походження (походить від айнської мови).
Вище представлений ойконім надзвичайно цікаво представлений графічно, для його написання використовуються дві із трьох головних японських систем написання – кандзі та силабічна абетка катакана. Назва міста походить від місцевості, на якій розташоване місто. 南アルプス市розташоване на східному передгір'ї “Південних Альп”. Цей гірський масив включає в себе гору 北岳（きただけ）3,193 м., другу за висотою гора в Японії після гори 富士（ふじ）3,776 м., а також ряд інших гір, висота яких сягає більше 3000 метрів. Гора Кіта є частиною гірського масиву赤石山脈 （あかしさんみゃく）, розташованому в центральній частині острова Хонсю і простягається територією трьох префектур: Наґано, Яманасі та Шідзуока. Його також називають “Південні Альпи” 南 アルプス, він з'єднується з гірським масивом Хіда ("Північні Альпи") 飛騨山脈（ひださんみゃく） та гірським масивом Кіса ("Центральні Альпи") 木曽山脈（きそさんみゃく） для створення “Японських Альп” 日本アルプス. “Північні Альпи” 北アルプス , “Центральні Альпи” 中央アルプスта “Південні Альпи” 南アルプス – разом утворюють гірський масив, відомий як “Японські Альпи” 日本アルプス.
Вище представлена низка оронімів має свою історію походження. Вільям Говланд (William Gowland) (1842-1922), відомий як “Батько японської археології”. Назва «Японські Альпи» була вперше запропонована англійським гірничим інженером Вільямом Говландом . Він вжив її як метафору для позначення гірського хребта Хіда, яким подорожував, в «Путівнику Центральної і Північної Японії» (1881) року. Його вразила надзвичайна візуальна та кліматично схожість японського гірського масиву із найвищою гірською системою Західної Європи – Альпами.
Цікаво спостерігати як одні ороніми створюють інші. В нашому,вище зазначеному, випадку оронім європейського походження став джерелом лля створення нового, японського ороніма. Графічне відображення японського ороніма несе в собі і передає читачеві (досліднику) інформацію про запозичення з іншої мови, культури своєї назви アルプス. Однак іншомовне запозичення лише частково відображене в японському оронімі, в ньому також присутня і автентична, японська частина 日本. Але на цьому топонімічна операція не завершується. Її наступним етапом є створення ще однієї , нової топонімічної одиниці 南アルプス市. Ця операція слугує прикладом як під впливом ороніма, ба навіть двох оронімів 日本アルプス та 南アルプス утворився ойконім, а точніше буде зазначити що астіонім 南アルプス市.
Місто в Японії, в префектурі Ібаракі. Розташоване в центральній частині префектури, на західному березі озера Касумигаура 霞ヶ浦（かすみがうら）, в нижній течії річки Тоне. Виникло на основі приозерного порту та декількох сільських поселень раннього нового часу. Назване на честь місцевого озера. Отримало статус міста 28 березня 2005 року.
Економічне та міфологічне підґрунтя утворення нових топонімічних об’єктів
Розглядаючи та досліджуючи муніципальні злиття , нам довелось натрапити на незвичайні джерела, від яких походить назва того чи іншого топоніма. В нижче наведених прикладав, пропонуємо розглянути як економічні та міфологічні аспекти того чи іншого регіону впливають на утворення нових ойконімів (астіонімів).
1.瀬戸内市（せとうちし）місто в південній частині префектури Окаяма岡山, Японія. 瀬戸内市було засноване 1 листопада 2004 р., в результаті злиття трьох міст: Оку 邑久町（おくちょう）, Осафуне 長船町（おさふねちょう）та Ушімадо 牛窓町（うしまどちょう）, всі міста з колишнього районного Оку 邑久郡（おくぐん）. Назва せとうち походить від внутрішнього моря Сето 瀬戸内海（せとないかい）. Місто омивається водами Внутрішнього Японського моря зі східної та західної частини.
Найбільше, у вище приведеній комбінації утворення нового топонімічного об’єкту, нас зацікавило два моменти. Унікальність першого полягає у наступному. Два топоніми, під впливом одного із яких утворено інший ; перший топонім 瀬戸内海（せとないかい）ми віднесли до класу гідронімів, другий топонім 瀬戸内市（せとうちし）ми віднесли до класу ойконімів, а точніше астіонімів. Отже під впливом вже існуючого гідроніму ми отримуємо новий астіонім . Це можна пояснити. Місце, на якому утворилося нове місто , з двох сторін омивається Внутрішнім Японським морем. Розташування на березі надзвичайно важливого, в першу чергу, з економічної позиції водного об’єкту, відомого гідроніма, було головною передумовою для надання новій топонімічній одиниці назви вже існуючого гідроніма. Астіонім та гідронім графічно зображені однаково, однак на фонетичному рівні дещо відрізняються. Різниця полягає у читанні та вимові одного і того самого ієрогліфа, який є невід’мною частиною власної назви обох топонімічних одиниць. Мова ідеться про ієрогліф 内, який серед своїх читань має наступні: 1) китайське читання ієрогліфа (онйомі) ナイ、ダイ; 2)японське читання ієрогліфа (кунйомі) うち. Для фонетичного відображення гідроніма 瀬戸内海（せとないかい）використовується японська інтерпретація китайської вимови ієрогліфа, тоді коли, для фонетичного відображення астіоніма (ойконіма) 瀬戸内市（せとうちし）використовується японський смисловий переклад ієрогліфа. Цей прийом було вжито для уникнення непорозуміння чи плутанини, під час одночасного або ж окремого використання вище зазначених топонімічних одиниць.
Особливість другого моменту полягає у наступному. Походження одного з трьох ойконімів (астіонімів) при злитті яких був утворений новий топонімічний об’єкт – астронім 瀬戸内市（せとうちし）. Мова йде про ойконім 牛窓町（うしまどちょう）. Як показало дослідження , вищенаведений ойкоснім має міфологічне походження. Легенда розповідає що у прилеглій до міста牛窓町морській акваторії з давніх часів мешкав водяний демон із тілом павука та головою бика з величезними рогами. Це величезне, жорстоке морське чудовисько, яке жило біля узбережжя префектури Шімане та в інших частинах західного узбережжя Японії нападало на рибалок. Історії та легенди пов’язані з цією міфологічною істотою не лише збагатили японську фольклорну скарбницю, а й послугувало прототипом для майбутнього ойконіма конкретної місцевості. Отже ми маємо приклад коли топонімічний об’єкт , в нашому випадку ойконім (астронім) 牛窓町（うしまどちょう）, отримує свою назву під величезним впливом демонології конкретної місцевості. В японській демонології 日本の悪魔学（にほんのあくまがく）є згадки про морського демона відомого як 牛鬼（うしおに）, який мешкав у акваторії Внутрішнього Японського моря, нападав на рибалок та моряків. На графічному рівні , також, можна простежити вплив демонології на створення ойконіма (астіоніма). В ойконімі牛窓町（うしまどちょう）графічно зображена етимологія цього конкретного топоніма. В першій частині топоніма зображено той мий ієрогліф 牛що і в назві демонічної істоти牛鬼. Більш того, це явище відтворене і на фонетичному рівні. В обох випадках, під час фонетичного відтворення назв, використовується одне й те саме японське читання ієрогліфа (кунйомі) うし. Цей факт, ще раз підтверджує наші припущення, стосовно міфологічного (демонологічного) походження ойконіма 牛窓町.
На відміну від першого, вище зазначеного, моменту, де на графічному рівні міх гідронімом 瀬戸内海та астіонімом (йоконімом) 瀬戸内市не відбулося ніяких змін; однак на фонетичному різницю можна помітити: 瀬戸内海（せとないかい）та 瀬戸内市（せとうちし）. Китайське читання(кунйомі) ієрогліфа 内 у гідронімі було замінене на одне із японських читань(онйомі) того ж ієрогліфа в астіонімі. Тоді як , у другому моменті можемо спостерігати протилежну ситуацію. В обох прикладах власних назв, 牛窓町（うしまどちょう）та 牛鬼（うしおに）, не спостерігаємо ані графічних, ані фонетичних змін. Для фонетичного відображення , в обох випадках, використовується японський смисловий переклад ієрогліфа(кунйомі).
Як і в першому моменті, так і в другому , окрім вище зазначених змін або незмін, можна спостерігати ще одну зміну. Цю зміну можна простежити на лексичному рівні. Висновок можна зробити наступний. Обидва, вище наведених, приклада свідчать про те, як на топонімічному рівні одна лексем а створює іншу. Їх спорідненість та різницю можна простежити на фонетичному, графічному, лексичному і топонімічному рівнях.
2. Адзуміно安曇野市（あずみのし） - місто в Японії, в префектурі Наґано. Місто Виникло на основі сільських поселень раннього нового часу. Засноване першого жовтня 2004 року шляхом об’єднання містечок Тойошіна豊科町（とよしなまち） , Хотака 穂高町（ほたかまち）та Акасіна明科町（あかしなまち） з селами Місато 三郷村（みさとむら）та Хіроґане堀金村（ほりがねむら）. Етимологія міста є наступною. Адзуміно являє собою комбінацію з двох слів, "Азума" і "но". "Азума" походить від групи людей (плем’я) відомої як Азума, яка, як кажуть, перейшла на «но» (рівнина, необроблені поля) в стародавні часи. Рід Азума спочатку жило на півночі о.Кюсю, і славилися своїми навичками в рибальстві та судноплавстві. " рід Азума" можна перекласти як "люди, які живуть в морі." Причина, по якій люди, які активно займалися мореплавством, мігрували в цей гірський регіон (префектура Наґано ) залишається загадкою.[ http://www.city.azumino.nagano.jp/] Тут ми маємо приклад як під впливом антропоніму (назва давнього японського роду) Азума 安曇 утворився нопий топонімічний об’єкт , ойконім Азуміноші安曇野市. В даному випадку можна зробити висновок, що утворення нової топонімічної одиниці відбулося на культурологічному підґрунті.
Проблема виділення топонімів у тексті
Японський текст не містить пробілів між словами, тому процедура виділення, виокремлення власної назви (ВН) з контексту часом буває нелегкою, особливо якщо вона (ВН) оточена незрозумілими ієрогліфами.
В стародавніх японських текстах можна побачити історичний символ 朱引き（しゅびき）, що прийшов з китайських рукописів. Ліворуч або праворуч від ВН в пам'ятках періоду Мейдзі іноді зустрічається проведена кіновар'ю риска (朱（しゅ）- кіновар (червона фарба), 引く（ひく） - проводити межу). Це допомагало читачам ідентифікувати власні назви у тексті, а переписувачам подавало знак бути більш уважними з цими словами, оскільки за помилку в імені якого-небудь вельможі можна було потрапити до в'язниці, а звідти прямо на шибеницю.[ ]
У сучасних текстах ВН ніяк особливо не виділяються, але часто їх можна впізнати за спеціальними формантами, або номенклатурним словам, номенклатурним морфемам, які ставляться безпосередньо після ВН. Так, гідроніми зазвичай супроводжуються формантами 川（かわ）－річка, みずうみ（こう）－озеро, 海（かい）－море; ороніми - формантами 山（さん）－гора; антропоніми-формантами さん－ пан, 主任（しゅにん）－завідувач, 女史（じょし）－пані і т.д. Нижче наведено список формантів, які найчастіше можна зустріти в науково – популярній та художній літературі.
Для топонімів
|
|
列島 |
れっとう |
Архіпелаг |
|
|
塔 |
とう |
Башта, вежа |
|
|
門 |
もん |
Ворота |
|
|
山 |
さん |
Гора |
|
|
市 |
し |
Місто(велике) |
|
|
宮殿 |
きゅうでん |
Палац |
|
|
村 |
むら |
Село, селище |
|
|
谷 |
こく、たに |
Долина |
|
|
湾 |
わん |
Затока |
|
|
城 |
じょう |
Замок |
|
|
ビル |
Будівля |
|
|
|
ゾーン |
Зона |
|
|
|
線 |
せん |
Лінія (залізнична) |
|
|
町 |
まち、ちょう |
Квартал |
|
|
街 |
がい |
Квартал, район |
|
|
区 |
く |
Квартал, микрорайон |
|
|
丁 |
ちょう |
Квартал |
|
|
海 |
かい |
Море |
|
|
橋 |
きょう、ばし |
Міст |
|
|
湖 |
こ |
Озеро |
|
|
洋 |
よう |
Океан |
|
|
島 |
とう、しま、じま |
Острів |
|
|
広場 |
ひろば |
Площа |
|
|
県 |
けん |
Префектура |
|
|
府 |
ふ |
Префектури Осака і Кіото |
|
|
都 |
と |
Префектура Токіо |
|
|
津 |
つ、づ |
Пристань, гавань |
|
|
野 |
や、の |
Рівнина |
|
|
地方 |
ちほう |
Район |
|
|
地域 |
ちいき |
Район, округ |
|
|
地区 |
ちく |
Район міста |
|
|
川 |
かわ、がわ |
Ріка |
|
|
園 |
えん |
Сад, парк |
|
|
駅 |
えき |
Станція |
|
|
道 |
どう、みち |
Вулиця |
|
|
院 |
いん |
Храм (буддійський), монастир |
|
|
寺 |
じ |
Храм буддійський |
|
|
神社 |
じんじゃ |
Храм синтоїстський |
|
|
教会 |
きょうかい |
Церква(христ.) |
|
|
道 |
どう |
Префектура Хоккайдо |
Що стосується офіційної картографії, то заключну номенклатурну морфему рекомендується не вказувати на карті щоб уникнути утворення тавтології. Наприклад, гора Фудзі, іні в якому разі не гора Фудзісан, тобто “гора Фудзі-гора”, а також для економія місця на карті.